Ієрогліфи 漢字
Абетка 仮名
- Хіраґана 平仮名
- Катакана 片仮名
- Манйоґана 万葉仮名
- Хентайґана 変体仮名
- Дзіндай модзі
Використання
У статті подано відомі японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: Діброви-Одинця (1944), Федоришина (1994), Бондаренка (1999), Накадзави (2009), Рубеля (2009) та Коваленка (2012), а також ухвала методичного семінару викладачів-японістів Інституту філології Київського університету Шевченка (2011).
Станом на 2022 рік в українських навчальних закладах (Київський національний лінгвістичний університет тощо) використовується система, створена Накадзавою Хідехіко.
Історія Редагувати
Тривалий час для транскрипції японських слів засобами української мови опиралися на російську систему транскрипції Євгенія Поліванова (створена у 1917, опублікована в 1930 році). Проте питання використання цієї системи для транскрипції українською мовою є дискусійним, оскільки система Поліванова побудована на основі правил російськомовної фонетики і не цілком точно відтворює звучання деяких японських складів. На думку деяких мовознавців, українська мова посідає проміжне становище щодо можливостей передачі японських приголосних (особливо м'яких) між системами Гепберна та Поліванова.
Перелік українських систем Редагувати
Діброва-Одинець (1944) Редагувати
Система транслітерації за Анатолія Діброви та Василя Одинця (1944) для української мови. Розроблена українськими емігрантами з Зеленого Клину в часи Другої світової війни за допомоги японських науковців. Використана при підготовці першого в історії японсько-українського словника. Через відсутність української японознавчої школи та ізоляцію українських емігрантів від українського науково-культурного життя в УРСР не прижилася в українських наукових колах.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота японських голосних позначається подвоєнням голосної (оо, уу).
- Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими аі, іі, уі, еі, оі.
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
- Японські м'які шиплячі приголосні записуються [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими напівпом'якшеними шиплячими приголосними ш, дж, ч.
Федоришин (1994) Редагувати
Система транскрипції за Мироном Федоришиним (1994) для української мови. Розроблена на основі системи Поліванова. Обмежено вживається в публікаціях Львівської політехніки, Інституту сходознавства НАНУ тощо. Головною особливістю є переважання фонематичного принципу над фонетичним; зокрема, наскрізна передача відмінних звуків [t͡ɕ] i [t͡s], що належать до фонеми /ts/, українським «ц»; передача відмінних звуків [ɕ] i [s], що належать до фонеми /s/, українським «с». Втім, при передачі фонеми /h/ у сполученні з /u/ використовується фонетичний принцип замість фонематичного; вона записується як «ф».
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ сі | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ ся | しゅ / シュ сю | しょ / ショ сьо |
| た / タ та | ち / チ ці | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ ця | ちゅ / チュ цю | ちょ / チョ цьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота японських голосних позначається у спеціальній й навчальній літературі двокрапкою (о:, у:), за системою Поліванова.
- Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються однаково українськими ай, ій, уй, ей, ой. Якщо /i/ записується одним окремим ієрогліфом, то /i/ позначається як ї.
- Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге e [e:] або дифтонг ей [ei̯] передається уніфіковано — ей.
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається аі (аї), іі, уі, еі, оі.
- Глухі (редуковані) голосні /i, u/ не передбачені.
- Голосна /е/ після голосного /i/ (сполучення /ie/) та перед апострофом записується як е всупереч правилам українського правопису.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
- Японські м'які шиплячі приголосні записуються [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими м'якими свистячими приголосними с, дз, т.
- Приголосний /ɴ/ записуємо як м перед /m, b, p/; перед іншими приголосними — як н; перед голосними — н з апострофом
Бондаренко (1999) Редагувати
Система транскрипції за Іваном Бондаренком (1999) для української мови. Розроблена на основі російської системи Поліванова. Використовувалася з кінця 1990-х років; до 2014 року — в авторських виданнях і публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ сі | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ ся | しゅ / シュ сю | しょ / ショ сьо |
| た / タ та | ち / チ ті | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ тя | ちゅ / チュ тю | ちょ / チョ тьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота голосних позначається двокрапкою (о:, у:). Довге i — подвоєння.
- Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ записуються ай, ій, уй, ей, ой;
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ не передбачено. На практиці вживається аі (аї), іі, уі, еі, оі.
- Редуковані /i, u/ зберігаються, записуються як і, у.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням.
- Шиплячі приголосні /ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ/ передаємо як с, дз, т.
- Приголосний /ɴ/ пишемо як м перед /m, b, p/; перед голосними — н'; решта — як н;
- Правила правопису (сполучення /ie/, правило дев'ятки тощо) ігноруються.
2007 року М. Івахненко та А. Шпігунов запропонували внеси корективи у систему і записувати шиплячі звуки інакше:
- し — ші
- しゃ — шя
- しゅ — шю
- しょ — шьо
- じ — джі
- じゃ — джя
- じゅ — джю
- じょ — джьо
- ち — чі
- ちゃ — чя
- ちゅ — чю
- ちょ — чьо
Система Ґоджюон (2011) Редагувати
У березні 2011 року на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де головував Бондаренко, була прийнята «система Ґоджюон» з урахуванням пропозиції Івахненка-Шпігунова. Її надруковано у вигляді таблиці 900×600 мм накладом 50 примірників для розповсюдження у вищих навчальних закладах України, у яких вивчають японську мову. Також її було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри (2012).
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ джі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ джя | じゅ / ジュ джю | じょ / ジョ джьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Після досліджень Івахненка та Шпігунова (2008), Комарницької та Комісарова (2012) та Коваленка (2012), Іван Бондаренко вніс правки у свою систему щодо передачі шиплячих приголосних. Нові праці Бондаренка (наприклад: Мацуо Башьо. Стежками півночі (Оку-но хосомічі), 2014) видавалися за оновленою системою.
Накадзава (2009) Редагувати
Система транслітерації Накадзави Хідехіко (березень 2009) для української мови. Створена на основі синтезу систем Поліванова та Гепберна. Використовується в японській навчальній літературі.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
2) Дифтонги あい /ai/, えい /ei/, おい /oi/ записуються як ай, ей, ой: 3) Подвоєння приголосного звуку записується подвоєнням літери: | 4)Перед я, і, ю, є ставиться апостроф, якщо вони стоять перед ん /ɴ/: 5) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м: 6) Узвичаєні японські слова записуються без змін |
Рубель (2009) Редагувати
Система транскрипції за Вадимом Рубелем (листопад 2009) для української мови. Розроблена на основі порівняння систем Поліванова та Гепберна. Використовується в публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства НАНУ, японознавчій літературі тощо.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чу | ちょ / チョ чо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ джі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ джя | じゅ / ジュ джю | じょ / ジョ джьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Коваленко (2012) Редагувати
Система японсько-української практичної транскрипції за Олександром Коваленком. (2012). Складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших систем спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини XX — початку XXI ст. Використовується в публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства НАНУ, японознавчій літературі тощо.
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кьо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ хе | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хьо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мьо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґя | ぎゅ / ギュ ґю | ぎょ / ギョ ґьо |
| ざ / ザ дза | じ / ジ джі | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзе | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ джя | じゅ / ジュ джю | じょ / ジョ джьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бьо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пьо |
Зауваження:
- Довгота японських голосних позначається у спеціальній й навчальній літературі макроном (о̄, ӯ), за міжнародною традицією. Для уникнення плутанини ī (і з макроном) та ї довге /іː/ позначається подвоєнням, але відповідно до українського правопису записується як ії.
- Японські дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ ([аi̯], [ui̯], [oi̯]) записуються українськими ай, ій, уй, ей, ой.
- Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге e [e:] або дифтонг ей [ei̯] передається уніфіковано — ей.
- Збіг японських голосних /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]) позначається українськими аї, ії, уї, еї, ої (ї після голосної вживається відповідно до правил українського правопису).
- Глухі (редуковані) голосні /i, u/ ([i̥], [u̥]) записуються як і, у, але читаються ненаголошеними.
- Голосна /е/ після голосного /i/ (сполучення /ie/) та перед апострофом записується як є відповідно до правил українського правопису.
- Голосна /i/ після голосного та перед апострофом записується як ї відповідно до правил українського правопису.
- Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
- Японські м'які шиплячі приголосні записуються [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] записуються українськими напівпом'якшеними шиплячими приголосними ш, дж, ч.
- Приголосний /ɴ/ записуємо як м перед /m, b, p/; перед іншими приголосними — як н; перед голосними — н з апострофом
- Приголосні /g, z, b/, що позначають основні звуки [g, d͡z, b] та алофони [ŋ, ɣ, z, β], транскрибуєються уніфіковано в усіх позиціях як ґ, дз, б.
- Приголосна /h/ записується як х у сполученнях /ha, hi, he, ho/ ([ha], [çi], [he], [ho]); як ф у сполученні /hu/ ([ɸu]).
Порівняльна таблиця Редагувати
| Українські системи | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Риса | Діброва-Одинець (1944) | Федоришин (1994) | Бондаренко (1997) | Накадзава (2009) | Рубель (2009) | Коваленко (2012) |
| Довгі голосні /oː, uː/ | оо, уу | о:, у: / оо, уу | о:, у: | о, у / оо, уу | о, у | о̄, ӯ |
| Довгий голосний /іː/ | іі | і: / іі | і: / іі | і / іі | і / ії | ії |
| Довгий голосний /eː/ | еі | ей | ей | ей | ей | ей |
| Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/ | аі, іі, уі, еі, оі | ай, ій, уй, ей, ой аї, ії, уї, еї, ої | ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой |
| На межі складу /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ | аі, іі, уі, еі, оі | — | — | — | — | аї, ії, уї, еї, ої |
| В кінці слова /ai, ii, ui, ei, oi/ | аі, іі, уі, еі, оі | ай, ій, уй, ей, ой аї, ії, уї, еї, ої | ай, ій, уй, ей, ой | ай, ій, уй, ей, ой | аї, ії, уї, еї, ої | ай, ій, уй, ей, ой |
| Глухі голосні /i, u/ | і, у | і, у | і, у | і, у | і, у | і, у |
| Сполучення /ie/ | іе | іе | іе | іе | іе | іє |
| Сполучення /juː/ | юу | ю: / юу | ю: | ю | ю | ю̄ |
| Сполучення /ɴi/ んい | н'і / н-і | н'і | н'і | н'і / н'ї | н'і | н'ї |
| Сполучення /ɴe/ んえ | н'е / н-е | н'е | н'е | н'е | н'е | н'є |
| Сполучення /ɴm, ɴb, ɴp/ | мм | мм | мм | мм | мм | мм |
| Довгі приголосні | подвоєння | подвоєння | подвоєння | подвоєння | подвоєння | подвоєння |
| っち | ччі | цці | тті | ччі | ччі | ччі |
| っつ | ццу | тцу / ццу | тцу | ццу | ццу | ццу |
| Велярний [g] | ґ | ґ | ґ | ґ | ґ | ґ |
| Шиплячі [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ] | ш, дж, ч | с, дз, ц | с, дз, т | ш, дж, ч | ш, дж, ч | ш, дж, ч |
| し [ɕi] | ші | сі | сі | ші | ші | ші |
| しゃ [ɕa] | шя | ся | ся | шя | шя | шя |
| しゅ [ɕu] | шю | сю | сю | шю | шю | шю |
| しょ [ɕo] | шо | сьо | сьо | шьо | шьо | шьо |
| じ [d͡ʑi] | дзі | дзі | дзі | дзі | джі | джі |
| じゃ [d͡ʑa] | дзя | дзя | дзя | дзя | джя | джя |
| じゅ [d͡ʑu] | дзю | дзю | дзю | дзю | джю | джю |
| じょ [d͡ʑo] | дзьо | дзьо | дзьо | дзьо | джьо | джьо |
| ち [t͡ɕi] | чі | ці | ті | чі | чі | чі |
| ちゃ [t͡ɕa] | чя | ця | тя | чя | чя | чя |
| ちゅ [t͡ɕu] | чю | цю | тю | чю | чу | чю |
| ちょ [t͡ɕo] | чо | цьо | тьо | чьо | чо | чьо |
Неузгодженості з правописом Редагувати
В усіх українських системах нехтуються правила українського правопису (з іншого боку, дослідники питання вказують, що чинний правопис добре пристосований до європейських мов, але не до інших):
- 1) правило дев'ятки (§ 90; в усіх системах допускається порушення правила; у власних і загальних назвах вживаються записи ті, дзі, сі, ці, жі, джі, чі, ші, рі замість нормативних ти, дзи, си, ци, жи, джи, чи, ши, ри тощо)
- 2) правила вживання м'якого знака (§ 17; в усіх системах допускається порушення правила; вживаються записи кьо, ґьо, мьо, хьо, бьо, рьо, шьо тощо)
- 3) правила вживання апострофа (§ 91, 92; за винятком системи Коваленка усі системи порушують це правило, допускаючи записи н'і, н'е замість нормативних н'ї, н'є)
- 4) правило йотування голосних (§ 90, 91; за винятком системи Коваленка в усіх системах допускається запис іе, іі, еі, аі замість нормативних іє, ії, еї, аї)
- 5) правило подвоєння приголосних у загальних назвах (§ 89; в усіх системах подвоєння приголосних збережено, хоча у загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються)
- 6) правило вживання літери г для позначення [g] і [h] (§ 14, 15; в усіх системах — ґ для [g] і х для [h])
- 7) правило відмінювання іншомовних назв (§ 100; в деяких системах японські назви не відмінюються всупереч нормі)
Див. також Редагувати
- Вікіпедія:Транслітерація японської мови українською абеткою
- Система Поліванова
Примітки Редагувати
- Бондаренко І. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту... 1999. С. 77-88; Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови... 2008. С.14-18.
- Рубель В. Транскрибування японських слів засобами української мови... 2009. С. 151-156.
- Коваленко О. Система японсько-української практичної транскрипції... 2012. С. 197-215.
- Комарницька, Комісаренко 2012:114-116.
- Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — Т. 1. — С. 113-116. — ISBN 978-966-489-164-3.
- Діброва А., Одинець В. Українсько-Ніппонський словник. Під ред. Ясуда Сабуро. Харбин: видано заходами Української Національної кольонії м. Харбин, 1944.
- Федоришин М. С. Українська транскрипція японської мови. — Львів: Львівська політехніка, 1994. [ 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]; Федоришин М. С. Особливості викладання основ японського письма у Львівській політехніці // Вісник національного університету «Львівська політехніка». — Львів: Львівська політехніка, 2007. — № 586. — С.39—42.
- Бондаренко І. П.Українсько-японський словник. — Київ: Альтернативи. — 1997.; Бондаренко І. П. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту // Записки з українського мовознавства. — Випуск 7. — Одеса: ОДУ, 1999. — С.77-88. [ 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Івахненко М., Шпігунов А. Транскрипція та транслітерація японських назв засобами української мови // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. — № 13. — ISSN 1728-242х. з джерела 11 серпня 2017. Процитовано 24 листопада 2018.
- Бондар О. Японські запозичення в українській мові: правила написання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література. — 2012. — Вип. 18. — С. 5-9.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.
- ↑ Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- 中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁18—19.
- Рубель В. А. Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції // Східний світ. — 2009. — № 4. — С. 151—156.
- ↑ Якщо /i/ позначається окремим ієрогліфом.
- ↑ Не передбачено; на практиці: аі (аї), іі, уі, еі, оі.
- Японські запозичення і український правопис. [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] Бондар Олександр Іванович
- ↑ Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Передача звука J та голосних § 90. J [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- Український правопис. I. Правопис основи слова. Позначення м'якості приголосних § 17. Коли Ь не пишеться [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Передача звука J та голосних § 91. E, Ö, EU [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- Український правопис. III. Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Приголосні § 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
- Український правопис. I. Правопис основи слова. Приголосні § 14. Літера Г, § 15. Літера Ґ [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.].
- Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження. Відмінювання слів іншомовного походження § 100 [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
Джерела Редагувати
- Діброва А., Одинець В. Українсько-Ніппонський словник. Під ред. Ясуда Сабуро. Харбин: видано заходами Української Національної кольонії м. Харбин, 1944.
- Федоришин М. . Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- 日野 貴夫 , ボンダレンコ I.P. 「《ウクライナ・日本語辞典》の半世紀 [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]」『外国語教育』(20), p. 45-62, 1994.
- Бондаренко І. П. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту // Записки з українського мовознавства. — Випуск 7. — Одеса: ОДУ, 1999. — С.77-88.
- 中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009.3.10 — 頁18—19.
- Рубель В. А. Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції // Східний світ. — 2009.11. — № 4. — С. 151—156.
- Т. Хірано. 日本語・ウクライナ語間の転写法の現状と問題点 // Мовні і концептуальні картини світу. № 35 [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — К.: Київський університет, 2011. — C.99-107.
- Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — Київ: ННДІУВІ, 16.07.2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
- Комарницька Т. К., Комісаров К. Ю. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 17.12.2012.