www.wikidata.uk-ua.nina.az

し або シ si ɕi ʃi МФА ɕi або ʃi склад в японській мові один зі знаків японської силабічної абетки кана Становить 1 мору Р

し

し або シ (/si, ɕi, ʃi/; МФА: [ɕi] або [ʃi]) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження 之
JIS X 0213 1-4-23
Unicode 3057
Катакана
Походження 之
JIS X 0213 1-5-23
Unicode U+30B7
Вимова • Мови • Клас
МФА ɕi
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця СІ
Латинка SHI, SI
Хіраґана
Походження し
JIS X 0213 1-4-24
Unicode 3058
Катакана
Походження シ
JIS X 0213 1-5-24
Unicode U+30B8
Вимова • Мови • Клас
МФА d͡ʑi
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ДЗІ
Латинка JI, ZI

Має похідні дзвінкі звуки — じ або ジ (/zi, ʑi/; МФА: [(d)ʑi] або [(d͡)ʒi]).

Короткі відомості Редагувати

Опис Редагувати

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенно-піднебінний щілинний:    /s/ → し [ɕi] (основний звук)
Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний    /z/ → じ [ʑi] (похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат:    /z/ → じ [d͡ʑi] (похідний звук; на початку слова і перед /N/)

При додаванні голосного /і/ до приголосного відбувається явище пом'якшення приголосного. Коли /і/ стоїть після звуків /s, z, d͡z/ (с, з, дз) вони перетворюються нові шиплячі звуки — /ɕ, ʑ, d͡ʑ/ (шь, жь, джь).

Відповідно, し записується в транскрипції МФА як [ɕi, ʃi] (ші), а не палаталізований [sʲi] (сі); в свою чергу じ передається як [ʑi, d͡ʑi] (жі, джі), а не палаталізований [zʲi, d͡zʲi] (зі, дзі).

[ɕi] Редагувати


Порядок Редагувати

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки Редагувати

  • Манйоґана: 子 • 之 • 芝 • 水 • 四 • 司 • 詞 • 斯 • 志 • 思 • 信 • 偲 • 寺 • 侍 • 時 • 歌 • 詩 • 師 • 紫 • 新 • 旨 • 指 • 次 • 此 • 死 • 事 • 准 • 磯 • 為

Транслітерації Редагувати

し Редагувати

じ Редагувати

Інші системи передачі Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
  2. ↑ Vance (2008) The Sounds of Japanese (P. 237); Tsujimura (2013). An Introduction to Japanese Linguistics (P.7); Kubozono (2015) Handbook of Japanese Phonetics and Phonology (P.137-8, 146-147).

Джерела та література Редагувати

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
  • Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
  • Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
  • . (англ.), (рос.)
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання Редагувати

  • (яп.)
  • (яп.)
  • (яп.)


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
し abo シ si ɕi ʃi MFA ɕi abo ʃi sklad v yaponskij movi odin zi znakiv yaponskoyi silabichnoyi abetki kana Stanovit 1 moru Rozmishuyetsya u komirci 2 go ryadka 3 go stovpchika tablici godzyuon HiraganaPohodzhennya 之JIS X 0213 1 4 23Unicode 3057KatakanaPohodzhennya 之JIS X 0213 1 5 23Unicode U 30B7Vimova Movi KlasMFA ɕiMovi ja ainZvuk chistijTransliteraciyaKirilicya SILatinka SHI SIHiraganaPohodzhennya しJIS X 0213 1 4 24Unicode 3058KatakanaPohodzhennya シJIS X 0213 1 5 24Unicode U 30B8Vimova Movi KlasMFA d ʑiMovi jaZvuk dzvinkijTransliteraciyaKirilicya DZILatinka JI ZIMaye pohidni dzvinki zvuki じ abo ジ zi ʑi MFA d ʑi abo d ʒi Korotki vidomosti RedaguvatiOpis Redaguvati Fonema suchasnoyi yaponskoyi movi Skladayetsya z odnogo yasennogo prigolosnogo zvuka ta odnogo neogublenogo golosnogo perednogo ryadu visokogo pidnesennya i い Prigolosni buvayut riznimi zalezhno vid tipu Gluhij yasenno pidnebinnij shilinnij s し ɕi osnovnij zvuk Dzvinkij yasenno pidnebinnij shilinnij z じ ʑi pohidnij zvuk v seredini slova Dzvinkij yasenno pidnebinnij afrikat z じ d ʑi pohidnij zvuk na pochatku slova i pered N Pri dodavanni golosnogo i do prigolosnogo vidbuvayetsya yavishe pom yakshennya prigolosnogo Koli i stoyit pislya zvukiv s z d z s z dz voni peretvoryuyutsya novi shiplyachi zvuki ɕ ʑ d ʑ sh zh dzh 1 2 Vidpovidno し zapisuyetsya v transkripciyi MFA yak ɕi ʃi shi a ne palatalizovanij sʲi si v svoyu chergu じ peredayetsya yak ʑi d ʑi zhi dzhi a ne palatalizovanij zʲi d zʲi zi dzi 1 2 ɕi Redaguvati source source Poryadok Redaguvati Misce u sistemah poryadku zapisu kani Poryadok godzyuonu 12 Poryadok iroha 42 Mizh み i ゑ Abetki Redaguvati Hiragana しPohodit vid skoropisnogo napisannya iyeroglifa 之 sin ce Katakana シPohodit vid skoropisnogo napisannya iyeroglifa 之 sin ce Manjogana 子 之 芝 水 四 司 詞 斯 志 思 信 偲 寺 侍 時 歌 詩 師 紫 新 旨 指 次 此 死 事 准 磯 為Transliteraciyi Redaguvati し Redaguvati Kirilicya Sistema Polivanova SI si Alternativni sistemi SI si ShI shi Latinka Sistema Hepberna SHI shi Yaponska sistema SI si JIS X 4063 si shi Ajnska sistema SI si じ Redaguvati Kirilicya Sistema Polivanova DZI dzi Alternativni sistemi DZI dzi ZI zi DZhI dzhi ZhI zhi Latinka Sistema Hepberna JI ji Yaponska sistema ZI zi JIS X 4063 zi ji Ajnska sistema ZI zi Inshi sistemi peredachi Redaguvati Shrift Brajlya Radioabetka SImbun no SI 新聞のシ si gazeti Abetka Morze Primitki Redaguvati a b Kovalenko O O Sistema yaponsko ukrayinskoyi praktichnoyi transkripciyi Fonetichnij analiz Arhivovano 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Zbirnik naukovih prac Nacionalnogo naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva ta vsesvitnoyi istoriyi K NNDIUVI 2012 T XXIX S 197 215 a b Vance 2008 The Sounds of Japanese P 237 Tsujimura 2013 An Introduction to Japanese Linguistics P 7 Kubozono 2015 Handbook of Japanese Phonetics and Phonology P 137 8 146 147 Dzherela ta literatura Redaguvati NHK日本語発音アクセント辞典 東京 日本放送出版協会 1998 yap Slovnik NHK vimovi i nagolosu yaponskoyi movi Tokio Vidavnictvo NHK 1998 日本語の教育から研究へ 東京 くろしお出版 2006 yap Vid vivchennya yaponskoyi movi do nauki Tokio Kurosio 1998 山田孝雄著 五十音圖の歴史 東京 宝文館出版 1970 yap Yamada Josio Istoriya Godzyuonu Tokio Hobunkan 1998 Polivanov E G Vvedenie v yazykoznanie dlya vostokovednyh vuzov M 1928 ros Polivanov E G Grammatika yaponskogo razgovornogo yazyka M 1930 ros Hepburn J C A Japanese English and English Japanese Dictionary Shanghai American Presbyterian Mission Press 1886 angl ros Bondarenko I Hino T Ukrayinsko yaponskij slovnik Kiyiv 1997 Fedorishin M Ukrainska transkripciya yaponskoi movi metodichnij posibnik z osnov yaponskogo pisma fonetichna transkripciya Lviv Lvivska politehnika 1994 Posilannya RedaguvatiYaponska sistema romadzi yap Sistema romadzi Hepberna dlya oformlennya yaponskih pasportiv yap Sistema romadzi JIS X 4063 2000 yap Godzyuonん n わ va ら ra や ya ま ma は ha な na た ta さ sa か ka あ aっ ゐ i り ri み mi ひ hi に ni ち ti し si き ki い iヴ v ゝ る ru ゆ yu む mu ふ fu ぬ nu つ cu す su く ku う uヶ ゑ e れ re め me へ he ね ne て te せ se け ke え eー を o ろ ro よ jo も mo ほ ho の no と to そ so こ ko お oIrohaい i ろ ro は ha に ni ほ ho へ he と to ち ti り ri ぬ nu る ru を oわ va か ka よ jo た ta れ re そ so つ cu ね ne な na ら ra む muう u ゐ i の no お o く ku や ya ま ma け ke ふ fu こ ko え e て teあ a さ sa き ki ゆ yu め me み mi し si ゑ e ひ hi も mo せ se す suShablon Obgovorennya Proyekt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title し amp oldid 39435673