は або ハ (/ha/; МФА: [ha] • [hä]; укр. ха) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.
| Хіраґана | |
| Походження | 波 |
| JIS X 0213 | 1-4-47 |
| Unicode | 306F |
| Катакана | |
| Походження | 八 |
| JIS X 0213 | 1-5-47 |
| Unicode | U+30BF |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | ha |
| Мови | ja, ain |
| Звук | чистий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ХА |
| Латинка | HA |
| Хіраґана | |
| Походження | は |
| JIS X 0213 | 1-4-48 |
| Unicode | 3070 |
| Катакана | |
| Походження | ハ |
| JIS X 0213 | 1-5-48 |
| Unicode | U+30D0 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | ba |
| Мови | ja |
| Звук | дзвінкий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | БА |
| Латинка | BA |
| Хіраґана | |
| Походження | は |
| JIS X 0213 | 1-4-48 |
| Unicode | 3071 |
| Катакана | |
| Походження | ハ |
| JIS X 0213 | 1-5-48 |
| Unicode | U+30D0 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | pa |
| Мови | ja |
| Звук | напівдзвінкий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ПА |
| Латинка | PA |
Має похідні:
Короткі відомості Редагувати
Опис Редагувати
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.
| Глухий глотальний щілинний: | /h/ → | は | [ha] | (основний звук) | |
| Дзвінкий губно-губний проривний: | /b/ → | ば | [ba] | (похідний звук) | |
| Глухий губно-губний проривний: | /p/ → | ぱ | [pa] | (похідний звук) |
До IX століття знак は вимовлявся як [pa], У X—XVI століттях — як [ɸa], а з XVII століття і по сьогодні — як [ha].
Крім цього, в історичному використанні кани знак は читався як [ha] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як わ — [ɰa].
У сучасній японській мові звук [ɰa] передається лише знаком わ. Виняток становить граматична частка предметного відмінка, що передається на письмі як は, а вимовляється як [ɰa].
Порядок Редагувати
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 26.
- Порядок іроха: 3. Між ろ і に.
Абетки Редагувати
- Хіраґана: は
- Катакана: ハ
- Манйоґана: 八 • 方 • 芳 • 房 • 半 • 伴 • 倍 • 泊 • 波 • 婆 • 破 • 薄 • 播 • 幡 • 羽 • 早 • 者 • 速 • 葉 • 歯
Транслітерації Редагувати
は Редагувати
ば Редагувати
ぱ Редагувати
Інші системи передачі Редагувати
- Шрифт Брайля:
- Радіоабетка: ХАґакі но ХА (はがきのハ; «ха» поштівки)
- Абетка Морзе: −・・・
Джерела та література Редагувати
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- . (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Посилання Редагувати
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
| Ґодзюон | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
| っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
| ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
| ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
| ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
| Іроха | |||||||||||
| い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
| わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
| う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
| あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
| Шаблон • Обговорення • Проєкт |