www.wikidata.uk-ua.nina.az

さ або サ sa МФА sa sä укр са склад в японській мові один зі знаків японської силабічної абетки кана Становить 1 мору Розм

さ

さ або サ (/sa/; МФА: [sa] • [sä]; укр. са) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження 左
JIS X 0213 1-4-21
Unicode 3055
Катакана
Походження 散
JIS X 0213 1-5-21
Unicode U+30B5
Вимова • Мови • Клас
МФА sa
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця СА
Латинка SA
Хіраґана
Походження さ
JIS X 0213 1-4-22
Unicode 3056
Катакана
Походження サ
JIS X 0213 1-5-22
Unicode U+30B6
Вимова • Мови • Клас
МФА (d)za
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ДЗА
Латинка ZA

Має похідні дзвінкі звуки — ざ або ザ (/za/; МФА: [(d)za] • [(d)zä]; укр. дза).

Короткі відомості Редагувати

Опис Редагувати

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний щілинний:    /s/ → さ [sa] (основний звук)
Дзвінкий ясенний щілинний:    /z/ → ざ [za] (похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенний африкат:    /z/ → ざ [d͡za] (похідний звук; на початку слова і перед /N/)

Порядок Редагувати

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки Редагувати

  • Манйоґана: 左　•　佐　•　沙　•　作　•　者　•　柴　•　紗　•　草　•　散

Транслітерації Редагувати

さ Редагувати

ざ Редагувати

Інші системи передачі Редагувати

Джерела та література Редагувати

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
  • Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
  • Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
  • . (англ.), (рос.)
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання Редагувати

  • (яп.)
  • (яп.)
  • (яп.)


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
さ abo サ sa MFA sa sa ukr sa sklad v yaponskij movi odin zi znakiv yaponskoyi silabichnoyi abetki kana Stanovit 1 moru Rozmishuyetsya u komirci 1 go ryadka 3 go stovpchika tablici godzyuon HiraganaPohodzhennya 左JIS X 0213 1 4 21Unicode 3055KatakanaPohodzhennya 散JIS X 0213 1 5 21Unicode U 30B5Vimova Movi KlasMFA saMovi ja ainZvuk chistijTransliteraciyaKirilicya SALatinka SAHiraganaPohodzhennya さJIS X 0213 1 4 22Unicode 3056KatakanaPohodzhennya サJIS X 0213 1 5 22Unicode U 30B6Vimova Movi KlasMFA d zaMovi jaZvuk dzvinkijTransliteraciyaKirilicya DZALatinka ZAMaye pohidni dzvinki zvuki ざ abo ザ za MFA d za d za ukr dza Korotki vidomosti RedaguvatiOpis Redaguvati Fonema suchasnoyi yaponskoyi movi Skladayetsya z odnogo yasennogo prigolosnogo zvuka ta odnogo neogublenogo golosnogo serednogo ryadu nizkogo pidnesennya a あ Prigolosni buvayut riznimi zalezhno vid tipu Gluhij yasennij shilinnij s さ sa osnovnij zvuk Dzvinkij yasennij shilinnij z ざ za pohidnij zvuk v seredini slova Dzvinkij yasennij afrikat z ざ d za pohidnij zvuk na pochatku slova i pered N Poryadok Redaguvati Misce u sistemah poryadku zapisu kani Poryadok godzyuonu 11 Poryadok iroha 37 Mizh あ i き Abetki Redaguvati Hiragana さPohodit vid skoropisnogo napisannya iyeroglifa 左 sa livo Katakana サPohodit vid skoropisnogo napisannya verhnoyi livoyi skladovoyi iyeroglifa 散 san rozsipatisya Manjogana 左 佐 沙 作 者 柴 紗 草 散Transliteraciyi Redaguvati さ Redaguvati Kirilicya Sistema Polivanova SA sa Alternativni sistemi SA sa Latinka Sistema Hepberna SA sa Yaponska sistema SA sa JIS X 4063 sa Ajnska sistema SA sa ざ Redaguvati Kirilicya Sistema Polivanova DZA dza Alternativni sistemi DZA dza ZA za Latinka Sistema Hepberna ZA za Yaponska sistema ZA za JIS X 4063 za Ajnska sistema ZA za Inshi sistemi peredachi Redaguvati Shrift Brajlya radioabetka SAkura no SA 桜のサ sa sakuri Abetka Morze Dzherela ta literatura Redaguvati NHK日本語発音アクセント辞典 東京 日本放送出版協会 1998 yap Slovnik NHK vimovi i nagolosu yaponskoyi movi Tokio Vidavnictvo NHK 1998 日本語の教育から研究へ 東京 くろしお出版 2006 yap Vid vivchennya yaponskoyi movi do nauki Tokio Kurosio 1998 山田孝雄著 五十音圖の歴史 東京 宝文館出版 1970 yap Yamada Josio Istoriya Godzyuonu Tokio Hobunkan 1998 Polivanov E G Vvedenie v yazykoznanie dlya vostokovednyh vuzov M 1928 ros Polivanov E G Grammatika yaponskogo razgovornogo yazyka M 1930 ros Hepburn J C A Japanese English and English Japanese Dictionary Shanghai American Presbyterian Mission Press 1886 angl ros Bondarenko I Hino T Ukrayinsko yaponskij slovnik Kiyiv 1997 Fedorishin M Ukrainska transkripciya yaponskoi movi metodichnij posibnik z osnov yaponskogo pisma fonetichna transkripciya Lviv Lvivska politehnika 1994 Posilannya RedaguvatiYaponska sistema romadzi yap Sistema romadzi Hepberna dlya oformlennya yaponskih pasportiv yap Sistema romadzi JIS X 4063 2000 yap Godzyuonん n わ va ら ra や ya ま ma は ha な na た ta さ sa か ka あ aっ ゐ i り ri み mi ひ hi に ni ち ti し si き ki い iヴ v ゝ る ru ゆ yu む mu ふ fu ぬ nu つ cu す su く ku う uヶ ゑ e れ re め me へ he ね ne て te せ se け ke え eー を o ろ ro よ jo も mo ほ ho の no と to そ so こ ko お oIrohaい i ろ ro は ha に ni ほ ho へ he と to ち ti り ri ぬ nu る ru を oわ va か ka よ jo た ta れ re そ so つ cu ね ne な na ら ra む muう u ゐ i の no お o く ku や ya ま ma け ke ふ fu こ ko え e て teあ a さ sa き ki ゆ yu め me み mi し si ゑ e ひ hi も mo せ se す suShablon Obgovorennya Proyekt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title さ amp oldid 39435666