へ або ヘ (/he/; МФА: [he] • [he̞]; укр. хе) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Хіраґана | |
Походження | 部 |
(JIS X 0213) | 1-4-56 |
Unicode | 3078 |
(Катакана) | |
Походження | 部 |
(JIS X 0213) | 1-5-56 |
Unicode | U+30D8 |
Вимова • (Мови) • (Клас) | |
МФА | he |
(Мови) | ja, ain |
Звук | чистий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ХЕ |
(Латинка) | HE |
Хіраґана | |
Походження | へ |
(JIS X 0213) | 1-4-57 |
Unicode | 3079 |
(Катакана) | |
Походження | ヘ |
(JIS X 0213) | 1-5-57 |
Unicode | U+30D9 |
Вимова • (Мови) • (Клас) | |
МФА | be |
(Мови) | ja |
Звук | дзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | БЕ |
(Латинка) | BE |
Хіраґана | |
Походження | へ |
(JIS X 0213) | 1-4-58 |
Unicode | 307A |
(Катакана) | |
Походження | ヘ |
(JIS X 0213) | 1-5-58 |
Unicode | U+30DA |
Вимова • (Мови) • (Клас) | |
МФА | pe |
(Мови) | ja |
Звук | напівдзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ПЕ |
(Латинка) | PE |
Має похідні:
Короткі відомості
Опис
(Фонема) сучасної японської мови. Складається з одного (приголосного звука) та одного (неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення) /e/ ((え)). Приголосні бувають різними залежно від типу.
(Глухий глотальний щілинний): | /h/ → | へ | [he] | (основний звук) | |
(Дзвінкий губно-губний проривний): | /b/ → | べ | [be] | (похідний звук) | |
(Глухий губно-губний проривний): | /p/ → | ぺ | [pe] | (похідний звук) |
До IX століття знак へ вимовлявся як [pe], У X—XVI століттях — як [ɸe], а з XVII століття і по сьогодні — як [he].
Крім цього, в знак へ читався як [he] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як (え) — [e].
У сучасній японській мові звук [e] передається лише знаком え. Виняток становить граматична частка вказівного відмінка, що передається на письмі як へ, а вимовляється як [e].
Порядок
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 29.
- : 6. Між (ほ) і (と).
Абетки
- Хіраґана: へ
- Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
- (Катакана): ヘ
- Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
- (Манйоґана): 平 • 反 • 返 • 弁 • 弊 • 陛 • 遍 • 覇 • 部 • 辺 • 重 • 隔 • 閉 • 倍 • 陪 • 拝 • 戸 • 経
Транслітерації
へ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ХЕ (хе).
- Альтернативні системи: ХЕ (хе).
- (Латинка)
- : HE (he).
- : HE (he).
- (JIS X 4063): he
- Айнська система: HE (he).
べ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: БЕ (бе).
- Альтернативні системи: БЕ (бе)
- (Латинка)
- : BE (be).
- : BE (be).
- (JIS X 4063): be
- Айнська система: BE (be).
ぺ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ПЕ (пе).
- Альтернативні системи: ПЕ (пе)
- (Латинка)
- : PE (pe).
- : PE (pe).
- (JIS X 4063): pe
- Айнська система: PE (pe).
Інші системи передачі
- (Шрифт Брайля):
●●
●-
●●
- (Радіоабетка): ХЕіва но ХЕ (平和のヘ; «хе» миру)
- Абетка Морзе: ・
Джерела та література
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- . (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | (゛) | (わ) ва | (ら) ра | (や) я | (ま) ма | (は) ха | (な) на | (た) та | (さ) са | (か) ка | (あ) а |
(っ) | (゜) | (ゐ) і | (り) рі | (み) мі | (ひ) хі | (に) ні | (ち) ті | し сі | (き) кі | (い) і | |
в | (る) ру | (ゆ) ю | (む) му | (ふ) фу | (ぬ) ну | (つ) цу | (す) су | (く) ку | (う) у | ||
(ゑ) е | (れ) ре | め ме | へ хе | (ね) не | (て) те | (せ) се | (け) ке | (え) е | |||
(を) о | (ろ) ро | (よ) йо | (も) мо | (ほ) хо | (の) но | (と) то | (そ) со | (こ) ко | (お) о | ||
(Іроха) | |||||||||||
(い) і | (ろ) ро | (は) ха | (に) ні | (ほ) хо | へ хе | (と) то | (ち) ті | (り) рі | (ぬ) ну | (る) ру | (を) о |
(わ) ва | (か) ка | (よ) йо | (た) та | (れ) ре | (そ) со | (つ) цу | (ね) не | (な) на | (ら) ра | (む) му | |
(う) у | (ゐ) і | (の) но | (お) о | (く) ку | (や) я | (ま) ма | (け) ке | (ふ) фу | (こ) ко | (え) е | (て) те |
(あ) а | (さ) са | (き) кі | (ゆ) ю | め ме | (み) мі | し сі | (ゑ) е | (ひ) хі | (も) мо | (せ) се | (す) су |
• • |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет