www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фонетика Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви може

Фонетика

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її з чинними мовними стандартами.

Фоне́тика (грец. φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості та функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки, а також інтонація.

Розділи фонетики

Звуки мови можна вивчати в різних наукових зрізах. Тому фонетику розмежовують на окремі фонетичні розділи.

Щодо часу виділяють:

  • історичну (діахронічну) фонетику , що вивчає становлення й розвиток фонологічної мовної системи;
  • описову (синхронічну) фонетику , яка досліджує стан фонологічної системи на певному етапі, як правило, на сучасному.

Стосовно мов виокремлюють:

  • загальну фонетику, яка аналізує загальні особливості звукового боку мови. Вивчає будову мовного апарату людини та використання його в різних мовах при створенні звуків, розглядає закономірності зміни звуків в мовному потоці, встановлює їх класифікацію, а також встановлює співвідношення між звуками й абстрактними фонетичними одиницями — фонемами, встановлює загальний поділ на звуки, склади та більші одиниці;
  • конкретну фонетику, що фіксує звуковий бік окремої мови;
  • зіставну фонетику, яка описує звукові особливості однієї мови у порівнянні з іншою чи іншими. Зіставлення власної мови й чужої потрібно в першу чергу для того, щоб побачити та сприйняти особливості іншої мови, але такий підхід також робить доступнішими й закономірності рідної мови. Щобільше, порівняння споріднених мов часто допомагає зрозуміти їхню історичну складову.

Що стосується системи вияву мови, кажуть про:

  • фонетику літературної мови (є галуззю вивчення літературної мови)
  • діалектну фонетику, що досліджує звуковий бік діалектної мови (є галуззю діалектології)
  • фоностилістику, яка вивчає звуковий бік стилістично навантаженого мовлення. (Є галуззю лінгвостилістики)


Відповідно до методів вивчення говорять про теоретичну фонетику, в якій використовують теоретичні методи дослідження, і експериментальну фонетику, де застосовують емпіричні методи дослідження (безпосереднє спостереження й інструментальні методи дослідження: палатографування, рентгенографування, осцилографування, спектрографування, інтонографування тощо).

Стосовно практичного застосування фонетичних знань визначають нормативну фонетику, знання якої застосовують у межах лінгвістичних дисциплін, і прикладну фонетику, знання якої знаходять застосування в межах інших наук (наприклад, логопедії, сурдопедагогіці, криміналістиці, психології, соціології тощо) чи набувають широкого практичного застосування в суспільстві.

Предмет фонетики

На відміну від інших дисциплін, котрі вивчають мови, фонетика досліджує не тільки мовну функцію, але й матеріальну сторону об'єкта: роботу мовленнєвого апарату, також акустичну характеристику звукових явищ і їхнє сприйняття носіями мови. Особливості вивчення фонетичних проблем у різних напрямках мовознавства розділили фонетику на фонетику у вузькому розумінні, або субстанційну фонетику, та фонологію (функціональну фонетику).

  • Предметом фонетики у вузькому її розумінні є звукова субстанція мовлення. До вивчення звукового потоку підходять багатоаспектно, адже звук генерується, передається і сприймається. Відповідно науку про звукову субстанцію формує артикуляційна фонетика, акустична фонетика та перцептивна фонетика.
  • Фонологія досліджує особливості й закономірності функціонування звукової матерії лінгвосистеми.

Артикуляційна фонетика

Місце артикуляції звуків

Артикуляційна фонетика займається проблемами генерації (творення) звуків. Через те предметом артикуляційної фонетики є мовленнєвий апарат людини. Артикуляційна фонетика досліджує енергетичний відділ, що складається з дихального апарату людини (легені, бронхи, трахеї), і покликаний забезпечити необхідний струмінь повітря;генераторний відділ, що позначає гортанний апарат (гортань і голосові зв'язки), і покликаний генерувати фонаційне (голосове) звучання як провідне джерело звуку; резонаторний відділ, тобто надгортанний апарат (ротова, носова і глоткова порожнини), що забезпечує артикулювання необхідного звуку.


Джерела виникнення звуку:

  1. фонаційне джерело, тобто коливання голосових зв'язок, що забезпечує утворення голосних, сонорних і дзвінких приголосних;
  2. шумове джерело. Шумні звуки можуть утворюватися двома шляхами — турбулентним й імпульсним. Турбулентний шум, тобто турбулентне завихрення повітряного потоку, з'являється у звуженнях артикуляційного тракту і забезпечує утворення глухих щілинних. Імпульсний, або вибуховий, шум твориться внаслідок різкої зміни тиску повітря при явищах зімкнення і розмикання, як наслідок, утворюються глухі проривні;
  3. фонаційно-імпульсне джерело. Синкретичний спосіб утворення звуків (поєднує особливості фонаційного й імпульсного джерел). Таким способом творяться дзвінкі проривні.

Прийоми артикуляційної фонетики:

  1. самоспостереження (інтроспекція)
  2. палатографування;
  3. лінгвографування;
  4. одонтографування;
  5. фотографування;
  6. кінознімання;
  7. рентгенографування;
  8. кінотензоосцилографування;
  9. міографування

Акустична фонетика (фоноакустика)

Акустична фонетика розглядає фізичний аспект звука. Тому об'єктом акустичної фонетики є фізичне середовище, в якому відбувається мовлення. Для звучання в цілому потрібне пружне середовище, в якому воно (звучання) передається коливаннями. Отже, звукове коливання стає предметом акустичної фонетики. З точки зору акустики, звук мовлення — це явище фізичне, що існує як коливання пружного середовища, яким є повітря. Звукове коливання характеризується величинами, серед яких найважливішими є:

  1. Частота — кількість коливань за одиницю часу, вимірюється в Герцах (Гц). Діапазон мовленнєвих частот людини — від 50 до 10 000 Гц;
  2. Інтенсивність — амплітуда коливання, тобто розмах коливання, вимірюється дециБелами (дБ);
  3. Час — тривалість звука, вимірюється в мілісекундах (мс).

Функцією часу є такі величини, як швидкість і прискорення. Інші величини: період, фаза, відхилення. Акустична модель звукотворення Найперша акустична модель звукотворення належала Кратценштейну (1779). Класична ж теорія акустичної фонетики спирається на праці Г.Фанта (1964). За теорією Фанта, людина породжує звук певної частоти — основний тон. Проте, рухаючись у мовленнєвому тракті, хвиля резонується і набирає додаткових тонів (гармонік). Водночас хвиля фільтрується: одні тони стають сильніші, інші, навпаки, слабшають — залежно від артикуляційних рухів. Відтак кожен звук набуває свого частотного складу — спектра. Прийоми в акустичній фонетиці:

  1. осцилографування (зображення форми звукової хвилі);
  2. спектрографування (зображення частотного спектра звука. Виділяють загальну спектрограму — у площині частота-рівень інтенсивності, а також сонограму — у площині частота-час);
  3. інтонографування (зображення контуру інтенсивності звука);
  4. тонографування (зображення контуру частоти основного тону).

Перцептивна фонетика

Перцептивна фонетика досліджує сприйняття, засвоєння і вплив окремих звуків і мовлення загалом.

Людина сприймає звукові коливання в певних частотних межах — від 16 до 20000 Гц. Найкраще сприймається звук у частотному діапазоні від 2000 до 3000 Гц. Низькочастотні звукові хвилі, тобто такі, що мають частоту, меншу за 16 Гц, називаються інфразвуком. Хвилі, що мають частоту, більшу за 20000 Гц, називаються ультразвуком. Найменша зміна сили звука, що сприймає людина, дорівнює зміні інтенсивності в 1 дБ.

Слухова система людини охоплює:

  1. Периферійний відділ (зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо, де повітряні коливання перетворюються на нервові імпульси);
  2. Центральний слуховий шлях, де нервові імпульси передаються в слухову зону кори головного мозку;
  3. Слухову зону кори головного мозку, що опрацьовує нервові імпульси.

Людина, сприймаючи частоту основного тону, говорить про висоту голосу (низький голос/високий голос, або бас, баритон, тенор, альт, контральто, сопрано), сприймаючи інтенсивність звука, говорить про силу(гучний, або сильний/ тихий, або слабкий голос), сприймаючи час звучання мовленнєвого сигналу, говорить про тривалість і швидкість мовлення (довго/недовго, швидко/повільно). Сприймаючи гармоніки, говорить про тембр голосу.

Методи перцептивної фонетики:

  1. слуховий аналіз;
  2. аудиторський аналіз.

Фонетичні процеси

Див. також

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi z chinnimi movnimi standartami Fone tika grec fwnhtikos zvukovij ce rozdil movoznavstva v yakomu vivchayut zvukovij sklad movi Ob yektom vivchennya fonetiki ye zvuki yih vlastivosti ta funkciyi zakonomirnosti poyednannya fonetichni procesi odinici zasobi oznaki a takozh intonaciya Zmist 1 Rozdili fonetiki 2 Predmet fonetiki 3 Artikulyacijna fonetika 4 Akustichna fonetika fonoakustika 5 Perceptivna fonetika 6 Fonetichni procesi 7 Div takozh 8 Literatura 9 PosilannyaRozdili fonetikiZvuki movi mozhna vivchati v riznih naukovih zrizah Tomu fonetiku rozmezhovuyut na okremi fonetichni rozdili Shodo chasu vidilyayut istorichnu diahronichnu fonetiku sho vivchaye stanovlennya j rozvitok fonologichnoyi movnoyi sistemi opisovu sinhronichnu fonetiku yaka doslidzhuye stan fonologichnoyi sistemi na pevnomu etapi yak pravilo na suchasnomu Stosovno mov viokremlyuyut zagalnu fonetiku yaka analizuye zagalni osoblivosti zvukovogo boku movi Vivchaye budovu movnogo aparatu lyudini ta vikoristannya jogo v riznih movah pri stvorenni zvukiv rozglyadaye zakonomirnosti zmini zvukiv v movnomu potoci vstanovlyuye yih klasifikaciyu a takozh vstanovlyuye spivvidnoshennya mizh zvukami j abstraktnimi fonetichnimi odinicyami fonemami vstanovlyuye zagalnij podil na zvuki skladi ta bilshi odinici konkretnu fonetiku sho fiksuye zvukovij bik okremoyi movi zistavnu fonetiku yaka opisuye zvukovi osoblivosti odniyeyi movi u porivnyanni z inshoyu chi inshimi Zistavlennya vlasnoyi movi j chuzhoyi potribno v pershu chergu dlya togo shob pobachiti ta sprijnyati osoblivosti inshoyi movi ale takij pidhid takozh robit dostupnishimi j zakonomirnosti ridnoyi movi Shobilshe porivnyannya sporidnenih mov chasto dopomagaye zrozumiti yihnyu istorichnu skladovu Sho stosuyetsya sistemi viyavu movi kazhut pro fonetiku literaturnoyi movi ye galuzzyu vivchennya literaturnoyi movi dialektnu fonetiku sho doslidzhuye zvukovij bik dialektnoyi movi ye galuzzyu dialektologiyi fonostilistiku yaka vivchaye zvukovij bik stilistichno navantazhenogo movlennya Ye galuzzyu lingvostilistiki Vidpovidno do metodiv vivchennya govoryat pro teoretichnu fonetiku v yakij vikoristovuyut teoretichni metodi doslidzhennya i eksperimentalnu fonetiku de zastosovuyut empirichni metodi doslidzhennya bezposerednye sposterezhennya j instrumentalni metodi doslidzhennya palatografuvannya rentgenografuvannya oscilografuvannya spektrografuvannya intonografuvannya tosho Stosovno praktichnogo zastosuvannya fonetichnih znan viznachayut normativnu fonetiku znannya yakoyi zastosovuyut u mezhah lingvistichnih disciplin i prikladnu fonetiku znannya yakoyi znahodyat zastosuvannya v mezhah inshih nauk napriklad logopediyi surdopedagogici kriminalistici psihologiyi sociologiyi tosho chi nabuvayut shirokogo praktichnogo zastosuvannya v suspilstvi Predmet fonetikiNa vidminu vid inshih disciplin kotri vivchayut movi fonetika doslidzhuye ne tilki movnu funkciyu ale j materialnu storonu ob yekta robotu movlennyevogo aparatu takozh akustichnu harakteristiku zvukovih yavish i yihnye sprijnyattya nosiyami movi Osoblivosti vivchennya fonetichnih problem u riznih napryamkah movoznavstva rozdilili fonetiku na fonetiku u vuzkomu rozuminni abo substancijnu fonetiku ta fonologiyu funkcionalnu fonetiku Predmetom fonetiki u vuzkomu yiyi rozuminni ye zvukova substanciya movlennya Do vivchennya zvukovogo potoku pidhodyat bagatoaspektno adzhe zvuk generuyetsya peredayetsya i sprijmayetsya Vidpovidno nauku pro zvukovu substanciyu formuye artikulyacijna fonetika akustichna fonetika ta perceptivna fonetika Fonologiya doslidzhuye osoblivosti j zakonomirnosti funkcionuvannya zvukovoyi materiyi lingvosistemi Artikulyacijna fonetika Misce artikulyaciyi zvukivArtikulyacijna fonetika zajmayetsya problemami generaciyi tvorennya zvukiv Cherez te predmetom artikulyacijnoyi fonetiki ye movlennyevij aparat lyudini Artikulyacijna fonetika doslidzhuye energetichnij viddil sho skladayetsya z dihalnogo aparatu lyudini legeni bronhi traheyi i poklikanij zabezpechiti neobhidnij strumin povitrya generatornij viddil sho poznachaye gortannij aparat gortan i golosovi zv yazki i poklikanij generuvati fonacijne golosove zvuchannya yak providne dzherelo zvuku rezonatornij viddil tobto nadgortannij aparat rotova nosova i glotkova porozhnini sho zabezpechuye artikulyuvannya neobhidnogo zvuku Dzherela viniknennya zvuku fonacijne dzherelo tobto kolivannya golosovih zv yazok sho zabezpechuye utvorennya golosnih sonornih i dzvinkih prigolosnih shumove dzherelo Shumni zvuki mozhut utvoryuvatisya dvoma shlyahami turbulentnim j impulsnim Turbulentnij shum tobto turbulentne zavihrennya povitryanogo potoku z yavlyayetsya u zvuzhennyah artikulyacijnogo traktu i zabezpechuye utvorennya gluhih shilinnih Impulsnij abo vibuhovij shum tvoritsya vnaslidok rizkoyi zmini tisku povitrya pri yavishah zimknennya i rozmikannya yak naslidok utvoryuyutsya gluhi prorivni fonacijno impulsne dzherelo Sinkretichnij sposib utvorennya zvukiv poyednuye osoblivosti fonacijnogo j impulsnogo dzherel Takim sposobom tvoryatsya dzvinki prorivni Prijomi artikulyacijnoyi fonetiki samosposterezhennya introspekciya palatografuvannya lingvografuvannya odontografuvannya fotografuvannya kinoznimannya rentgenografuvannya kinotenzooscilografuvannya miografuvannyaAkustichna fonetika fonoakustika Akustichna fonetika rozglyadaye fizichnij aspekt zvuka Tomu ob yektom akustichnoyi fonetiki ye fizichne seredovishe v yakomu vidbuvayetsya movlennya Dlya zvuchannya v cilomu potribne pruzhne seredovishe v yakomu vono zvuchannya peredayetsya kolivannyami Otzhe zvukove kolivannya staye predmetom akustichnoyi fonetiki Z tochki zoru akustiki zvuk movlennya ce yavishe fizichne sho isnuye yak kolivannya pruzhnogo seredovisha yakim ye povitrya Zvukove kolivannya harakterizuyetsya velichinami sered yakih najvazhlivishimi ye Chastota kilkist kolivan za odinicyu chasu vimiryuyetsya v Gercah Gc Diapazon movlennyevih chastot lyudini vid 50 do 10 000 Gc Intensivnist amplituda kolivannya tobto rozmah kolivannya vimiryuyetsya deciBelami dB Chas trivalist zvuka vimiryuyetsya v milisekundah ms Funkciyeyu chasu ye taki velichini yak shvidkist i priskorennya Inshi velichini period faza vidhilennya Akustichna model zvukotvorennya Najpersha akustichna model zvukotvorennya nalezhala Kratcenshtejnu 1779 Klasichna zh teoriya akustichnoyi fonetiki spirayetsya na praci G Fanta 1964 Za teoriyeyu Fanta lyudina porodzhuye zvuk pevnoyi chastoti osnovnij ton Prote ruhayuchis u movlennyevomu trakti hvilya rezonuyetsya i nabiraye dodatkovih toniv garmonik Vodnochas hvilya filtruyetsya odni toni stayut silnishi inshi navpaki slabshayut zalezhno vid artikulyacijnih ruhiv Vidtak kozhen zvuk nabuvaye svogo chastotnogo skladu spektra Prijomi v akustichnij fonetici oscilografuvannya zobrazhennya formi zvukovoyi hvili spektrografuvannya zobrazhennya chastotnogo spektra zvuka Vidilyayut zagalnu spektrogramu u ploshini chastota riven intensivnosti a takozh sonogramu u ploshini chastota chas intonografuvannya zobrazhennya konturu intensivnosti zvuka tonografuvannya zobrazhennya konturu chastoti osnovnogo tonu Perceptivna fonetikaPerceptivna fonetika doslidzhuye sprijnyattya zasvoyennya i vpliv okremih zvukiv i movlennya zagalom Lyudina sprijmaye zvukovi kolivannya v pevnih chastotnih mezhah vid 16 do 20000 Gc Najkrashe sprijmayetsya zvuk u chastotnomu diapazoni vid 2000 do 3000 Gc Nizkochastotni zvukovi hvili tobto taki sho mayut chastotu menshu za 16 Gc nazivayutsya infrazvukom Hvili sho mayut chastotu bilshu za 20000 Gc nazivayutsya ultrazvukom Najmensha zmina sili zvuka sho sprijmaye lyudina dorivnyuye zmini intensivnosti v 1 dB Sluhova sistema lyudini ohoplyuye Periferijnij viddil zovnishnye serednye i vnutrishnye vuho de povitryani kolivannya peretvoryuyutsya na nervovi impulsi Centralnij sluhovij shlyah de nervovi impulsi peredayutsya v sluhovu zonu kori golovnogo mozku Sluhovu zonu kori golovnogo mozku sho opracovuye nervovi impulsi Lyudina sprijmayuchi chastotu osnovnogo tonu govorit pro visotu golosu nizkij golos visokij golos abo bas bariton tenor alt kontralto soprano sprijmayuchi intensivnist zvuka govorit pro silu guchnij abo silnij tihij abo slabkij golos sprijmayuchi chas zvuchannya movlennyevogo signalu govorit pro trivalist i shvidkist movlennya dovgo nedovgo shvidko povilno Sprijmayuchi garmoniki govorit pro tembr golosu Metodi perceptivnoyi fonetiki sluhovij analiz auditorskij analiz Fonetichni procesiDivergenciyaDiv takozhFonologiya Bukva Vimova Golosnij zvuk Prigolosnij zvuk Zvuk Dovzhina fonetika LiteraturaKochergan M P Vstup do movoznavstva K Vidavnichij centr Akademiya 2005 stor 102 159 Maksym O Vakulenko Acoustic Invariant Approach to Speech Sound Analysis for Brand New Speech Recognition Systems Ukrainian and English Computing 2007 Vol 6 Issue 3 79 8 Posilannya https archive org stream literaturoznavchat2 page n541 mode 2up Fonetika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 541 Zhovtobryuh M A Homenko L M Fonetika Ukrayinska mova Enciklopediya Redkol V M Rusanivskij O O Taranenko ta in 2 e vid vipr i dop K Vid vo Ukrayinska enciklopediya 2004 S 762 763 824 s ISBN 966 7492 19 2 Fonetika Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 523 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fonetika amp oldid 36259218