ぬ

ぬ або ヌ (/nu/; МФА: [nu] • [nɯ]; укр. ну) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 5-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	奴
JIS X 0213	1-4-44
Unicode	306C
Катакана
Походження	奴
JIS X 0213	1-5-44
Unicode	U+30CC
Вимова • Мови • Клас
МФА	nɯ
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	НУ
Латинка	NU

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う).

Ясенний носовий:

/n/ →

ぬ

[nɯ]

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 23.
• Порядок іроха: 10. Між り і る.

Абетки

• Хіраґана: ぬ

• Катакана: ヌ

• Манйоґана: 奴 • 努 • 怒 • 農 • 濃 • 沼 • 宿

Транслітерації

• Кирилиця:
• Латинка

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:
• Радіоабетка: НУмацу но НУ (沼津のヌ; «ну» Нумадзу)
• Абетка Морзе: ・・・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі	み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ	る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ	ゑ е	れ ре	め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー	を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт