www.wikidata.uk-ua.nina.az

Український правопис У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Див також 2019 року правопис для української м

Український правопис

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Український правопис.
Див. також: Український правопис 2019 року

Український правопис — правопис для української мови, система загальноприйнятих правил, які визначають способи передавання мовлення на письмі.

До останньої чверті XIV ст. був поширений давньоукраїнський правопис. Кирилична абетка загалом відповідала звуковому складу давньоукраїнської мови. Наприклад, правопис послідовно передавав м'якість та твердість звуків — після твердих приголосних завжди писали а, о, ы, оу, ъ, після м'яких приголосних писали ѧ, є, и, ю, ь. Літери ж, ч, ш, ц передавали м'які приголосні.

З XII ст. правопис зазнає змін: занепадають ъ та ь, виникає подвійне написання (чьто та что), замість цих літер уживаються о, е (хочьть і хочеть), губні й шиплячі починають утрачати м'якість (нове написання въсѣмъ замість вьсѣмь).

У XV — XVI ст. правопис письмових текстів змінюється відповідно до правил, розроблених у болгарському місті Тирнові книжниками під керівництвом патріарха Євтимія (другий південнослов'янський орфографічний вплив): у текстах насамперед конфесійного стилю з'являються форми твоа, всеа, ставляться знаки наголосу на початку та в кінці слова. Правила тирновської школи відображені в орфографії, яку нормалізував у праці «Грамматіка словєнска» Зизаній Лаврентій у 1596 р.

Від XVII ст. зміни в українському правописі відбуваються від «Ґрамма́тіки Славе́нския пра́вилное Cv́нтаґма» Мелетія Смотрицького в 1619 р., коли до абетки було офіційно введено літеру ґ, диграфи дж та дз, а також й, правопису «Граматики малоросійського наріччя» Олексія Павловського 1818 р., коли на позначення звуку [i] стала вживатися винятково літера і, правопису часопису «Русалка Днѣстровая» 1837 р., коли вперше було використано літеру є в її сучасному значенні, а також уперше введено диграфи йо, ьо, кулішівки 1856 р., коли вперше подовжені приголосні почали позначатися двома літерами (весіллє — зараз «весілля»), змін до кулішівки П. Житецького та К. Михальчука в «Записках Південно-Західного відділення Російського географічного товариства» в 1874–1875 р.р., коли літера ї почала вживатися в її сьогоднішньому значенні, желехівки 1886 р. з остаточним усталенням уживання літер е, є, и та апострофа в їхньому сьогоднішньому значенні, до правопису Б. Грінченка (грінченківки) у «Словарі української мови» за 1907–1909 р.р., що є основою сучасної орфографії.

Від початку XVIII ст. в більшості українських орфографічних систем використовується «гражданський шрифт» (спрощене написання літер кирилиці), лише М. Гатцук у 1860 р. пропонував використовувати «допетрівську» кирилицю.

Як зазначено у передмові до українського правопису третього видання, воно «є органічним продовженням першого (1946 р.) і другого (1960 р)». «Орфографічна комісія при Відділенні літератури, мови й мистецтвознавства АН УРСР підготувала і 14 листопада 1989 р. затвердила третє видання (надруковане 1990 р.)». 8 червня 1992 р. Кабінет Міністрів України прийняв пропозицію Академії наук, Міністерства освіти і Міністерства культури України про запровадження в мовну практику починаючи з 1992 року правописних норм третього видання. В подальшому Видавництво «Наукова думка» НАН України перевидавало правопис. При цьому «спершу продовжували нумерувати стереотипні перевидання правопису (1993 — 4-е вид, виправлене й доповнене, 1994-го видрукувано додатковий наклад з тими ж вихідними даними, 1996 — 5-е, стереотип., 1997 — 6-е, стереотип., 1998 — 7-е, стереотип.), потім просто зазначали без нумерації, що перевидання стереотипне (1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005), а в останніх (2007, 2008, 2010, 2012) бібліографічний опис взагалі відсутній». Відсутній бібліографічний опис й у чинної редакції правопису 2019 року.

Історія

Періоди розвитку

Виділяють від 3 до 5 головних етапів становлення правопису української мови:

  • Українсько-руський період (X — поч. XVII ст.)
    • давній українсько-руський період: X — третя чверть XIV ст.
    • староукраїнський період: ост. чверть XIV — поч. XVII ст.
  • Норми «Граматики» Мелетія Смотрицького 1619 року (XVII—XVIII ст.)
  • Новоукраїнський період (XIX ст. — сьогодення)
    • пошуки найкращого варіанту правопису сучасної мови: XIX сторіччя
    • унормування правопису із залученням державних чинників: з поч. XX сторіччя

Українсько-руський період (X — поч. XVII ст.)

Витоки українського правопису йдуть від слов'янського правопису, започаткованого творцями слов'янської азбуки. Більшість української графіки майже не змінилося від тих часів. Зокрема, у нинішньому алфавіті є тільки дві літери, яких, на думку проф. Івана Огієнка, не було в кирило-мефодіївській абетці — це ґ, яка відома з кінця XVI ст. й набула поширення у XVII ст., та ї, яку спершу писали замість колишньої літери ѣ та на місці е в новозакритому складі, а потім перебрала на себе функції звукосполуки й+і. Також у руських кириличних рукописах не розрізнялися в написанні літери е і є. Правопис, що відштовхувався від слов'янської абетки, в Україні значною мірою підтримували вихідці з Болгарії, які працювали тут і переписували тексти (переважно церковного змісту). У період від XIV до XVI ст. в богослужбових (та частково у світських) рукописах панував правопис, розроблений тирновським (болгарським) патріархом Євтимієм. На теренах України вплив цього правопису був відчутним з кінця XIV ст. і тривав до 20-х рр. XVII ст. Цей період відомий у мовознавстві під назвою «Другий південнослов'янський вплив».

«Граматика» Смотрицького 1619 року (XVII—XVIII ст.)

У 1619 р. вийшла праця М. Смотрицького «Грамматіка славенскія правилноє синтагма», де слов'янсько-українську писемність частково пристосовано до української фонетики. Тоді було розмежовано значення букв г і ґ, запроваджено буквосполучення дж і дз для позначення відповідних укр. звуків, узаконено вживання букви й.

У 1708 році змінилося накреслення літер — традиційну кирилицю замінили спрощеним різновидом, т. зв. «гражданкою». Участь у розробленні нового алфавіту й графіки взяли також українські вчені. Перші зображення 32 літер нового шрифту, які досі без значних змін служать основою для української, білоруської та російської орфографіки, видрукували в місті Жовква поблизу Львова. З алфавіту вилучено застарілі букви: омегу, фіту, ксі, псі, іжицю, юс великий, юс малий, натомість закріплено букви ю та я, які до того вживалися лише в окремих текстах.

Новоукраїнський період (з XIX ст.)

Див. також: Порівняння правописів української мови

Правописні пошуки XIX століття

У 1798 році вийшла «Енеїда» Івана Котляревського — твір, який став піонером нової української літератури й поштовхом до пошуків сучасних способів відтворення української мови в писемному вигляді. Виникла потреба в зміні традиційного письма. Письменники, які прагнули писати живою українською мовою, мусили шукати засобів для передавання справжнього звучання слова, а не керуватися давнім написанням. У 1818 р. до алфавіту додано букву і, у 1837 — є та буквосполучення йо, ьо, у 1873 р. — ї. Натомість дедалі рідше можна було зустріти літери ъ, ы та э. Швидка й постійна зміна елементів алфавіту та їхнє різноманітне вживання породило значну кількість експериментів з українською мовою та створення великої кількості (від 1798 до 1905 р. можна нарахувати близько 50 більш-менш поширених, інколи взагалі індивідуальних) правописних систем.

Найвідоміші серед цих спроб:

Унормування правопису (XX—XXI століття)

Праця Грінченка стала неформальним правописом і зразком для українських письменників та видань від 1907 р. аж до створення першого офіційного українського правопису в 1918 р.

17 січня 1918 р. Центральна Рада видає «Головні правила українського правопису», які, проте, не охоплювали всього обширу мови. 17 травня 1919 р. Українська академія наук схвалила «Головніші правила українського правопису», які й стали основою для усіх пізніших доопрацювань та поправок.

23 липня 1925 року Рада Народних Комісарів УСРР постановила організувати Державну Комісію для впорядкування українського правопису (Державна Правописна Комісія). До неї увійшло понад 20 науковців з УСРР, які висловили бажання запросити також представників Західної України: Степана Смаль-Стоцького, Володимира Гнатюка та Василя Сімовича.

Після майже річної праці у квітні 1926 р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проєкту на Всеукраїнській Правописній конференції (26.V — 6. VI 1927 р., Харків), правопис ухвалили згідно з постановою РНК із 6 вересня 1928 р. Він увійшов до історії як «харківський» або «скрипниківський правопис» — від місця створення чи прізвища тодішнього народного комісара освіти Миколи Скрипника.

1929 року Григорій Голоскевич видав «Правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений із повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія й затвердив Народній Комісар Освіти (6.IX.1928 р.)

У 1933 р. правописна комісія на чолі зі заступником народного комісара освіти УРСР А. Хвилею затаврувала харківський правопис як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників і без жодного обговорення в дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, що як ніколи до того уніфіковував українську та російську мови. З абетки вилучено букву ґ, а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано в 1930 році. Цю редакцію правопису схвалено постановою Наркома освіти УСРР від 5 вересня 1933.

Ще деякі незначні зміни прийнято в редакції правопису 1946 року й у 1959 (вийшла друком наступного року). Вона була пов'язана з документом «Правила русской орфографии и пунктуации», який вийшов у 1956 р. Від 1960 аж до 1990 р. офіційною була саме редакція 1960 року.

Після початку «перебудови» питання удосконалення українського правопису знову стало актуальним — редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проєкт обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада 1989, а опубліковано в 1990 році. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма).

Під час I Міжнародного конгресу україністів (27.VIII — 3.IX 1991) було прийнято постанову про потребу вироблення єдиного сучасного правопису для українців, що проживають в Україні, так і в діаспорі, який мав би опиратися на весь історичний досвід української мови.

15 червня 1994 року уряд України затвердив склад Української національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів. Початковою метою було підготування нової редакції правопису за 2 з половиною роки (до кінця 1996 року), але робота з підготовки оновлених правил значно затягнулася. Остаточно всі напрацьовані пропозиції було передано до Інституту української мови в середині січня 1999 року. Цей проєкт відомий під назвою «Проєкт правопису 1999 року» (оскільки серед іншого пропонує відновити йотування перед голосними, як було до 1933 р.).

Деякі сучасні українські видавництва дещо відхилялися від тодішніх правил у написанні, наприклад, запозичених неологізмів та іноземних власних назв. Так, у багатьох географічних, історичних та художніх книгах вони використовують способи транслітерації (з мов, що використовують латинський алфавіт), без огляду на правопис: «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» (Київ) — у серії книг про Гаррі Поттера; «Астролябія» (Львів) — у серії творів Толкіна («Володар перстенів», «Гобіт», «Діти Гуріна» і «Сильмариліон»); «Літопис» (Львів); «Мапа» (Київ) та енциклопедія УСЕ видавництва «Ірина» (Київ), а також видавництво «Критика». Ці видання передають германські H і G у власних назвах як Г й Ґ. За правописом 1993 року «G і h звичайно передаються літерою г» (§ 87 [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]).

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів на своєму засіданні схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису.

27 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва скасував постанову Кабміну № 437 «Питання українського правопису», якою було схвалено нову редакцію «Українського правопису» нібито з причини того, що Кабінет Міністрів України не мав відповідної компетенції.

У березні 2021 року Міністерство юстиції України, представляючи інтереси уряду, подало апеляційну скаргу на рішення ОАСК до Шостого апеляційного адміністративного суду у справі про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів №437 «Питання українського правопису». Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування нового правопису.

Структура чинного правопису

Наведено згідно з редакцією правопису від 2019 року.

I. Правопис частин основи слова (§ 1–65)

II. Правопис закінчень відмінюваних слів (§ 66–120)

III. Правопис слів іншомовного походження (§ 121–140)

IV. Правопис власних назв (§ 141–154)

V. Уживання розділових знаків (§ 155–168)

Див. також

Джерела

Примітки

  1. Сучасна українська мова. О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. 2006 р. Стор. 171
  2. ↑ Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  3. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  4. ↑ Український правопис [ред.: Мазніченко та ін.], 2019
  5. .Голоскевич Григорій. Правописний словник [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.] (за нормами Українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, Харків, 1929 р.)
  6. Постанова № 402 від 15 червня 1994 року «Про підготовку і видання „Українського правопису“» в новій редакції [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] — Кабінет Міністрів України.
  7. . Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019. 
  8. . ЮРЛІГА. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021. 
  9. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ukrayinskij pravopis Div takozh Ukrayinskij pravopis 2019 roku Ukrayinskij pravopis pravopis dlya ukrayinskoyi movi sistema zagalnoprijnyatih pravil yaki viznachayut sposobi peredavannya movlennya na pismi Do ostannoyi chverti XIV st buv poshirenij davnoukrayinskij pravopis 1 Kirilichna abetka zagalom vidpovidala zvukovomu skladu davnoukrayinskoyi movi Napriklad pravopis poslidovno peredavav m yakist ta tverdist zvukiv pislya tverdih prigolosnih zavzhdi pisali a o y ou pislya m yakih prigolosnih pisali ѧ ye i yu Literi zh ch sh c peredavali m yaki prigolosni Z XII st pravopis zaznaye zmin zanepadayut ta vinikaye podvijne napisannya chto ta chto zamist cih liter uzhivayutsya o e hocht i hochet gubni j shiplyachi pochinayut utrachati m yakist nove napisannya vsѣm zamist vsѣm U XV XVI st pravopis pismovih tekstiv zminyuyetsya vidpovidno do pravil rozroblenih u bolgarskomu misti Tirnovi knizhnikami pid kerivnictvom patriarha Yevtimiya drugij pivdennoslov yanskij orfografichnij vpliv u tekstah nasampered konfesijnogo stilyu z yavlyayutsya formi tvoa vsea stavlyatsya znaki nagolosu na pochatku ta v kinci slova Pravila tirnovskoyi shkoli vidobrazheni v orfografiyi yaku normalizuvav u praci Grammatika slovyenska Zizanij Lavrentij u 1596 r Vid XVII st zmini v ukrayinskomu pravopisi vidbuvayutsya vid Gramma tiki Slave nskiya pra vilnoe Cv ntagma Meletiya Smotrickogo v 1619 r koli do abetki bulo oficijno vvedeno literu g digrafi dzh ta dz a takozh j pravopisu Gramatiki malorosijskogo narichchya Oleksiya Pavlovskogo 1818 r koli na poznachennya zvuku i stala vzhivatisya vinyatkovo litera i pravopisu chasopisu Rusalka Dnѣstrovaya 1837 r koli vpershe bulo vikoristano literu ye v yiyi suchasnomu znachenni a takozh upershe vvedeno digrafi jo o kulishivki 1856 r koli vpershe podovzheni prigolosni pochali poznachatisya dvoma literami vesillye zaraz vesillya zmin do kulishivki P Zhiteckogo ta K Mihalchuka v Zapiskah Pivdenno Zahidnogo viddilennya Rosijskogo geografichnogo tovaristva v 1874 1875 r r koli litera yi pochala vzhivatisya v yiyi sogodnishnomu znachenni zhelehivki 1886 r z ostatochnim ustalennyam uzhivannya liter e ye i ta apostrofa v yihnomu sogodnishnomu znachenni do pravopisu B Grinchenka grinchenkivki u Slovari ukrayinskoyi movi za 1907 1909 r r sho ye osnovoyu suchasnoyi orfografiyi Vid pochatku XVIII st v bilshosti ukrayinskih orfografichnih sistem vikoristovuyetsya grazhdanskij shrift sproshene napisannya liter kirilici lishe M Gatcuk u 1860 r proponuvav vikoristovuvati dopetrivsku kirilicyu Yak zaznacheno u peredmovi do ukrayinskogo pravopisu tretogo vidannya vono ye organichnim prodovzhennyam pershogo 1946 r i drugogo 1960 r Orfografichna komisiya pri Viddilenni literaturi movi j mistectvoznavstva AN URSR pidgotuvala i 14 listopada 1989 r zatverdila tretye vidannya nadrukovane 1990 r 2 8 chervnya 1992 r Kabinet Ministriv Ukrayini prijnyav propoziciyu Akademiyi nauk Ministerstva osviti i Ministerstva kulturi Ukrayini pro zaprovadzhennya v movnu praktiku pochinayuchi z 1992 roku pravopisnih norm tretogo vidannya 3 V podalshomu Vidavnictvo Naukova dumka NAN Ukrayini perevidavalo pravopis Pri comu spershu prodovzhuvali numeruvati stereotipni perevidannya pravopisu 1993 4 e vid vipravlene j dopovnene 1994 go vidrukuvano dodatkovij naklad z timi zh vihidnimi danimi 1996 5 e stereotip 1997 6 e stereotip 1998 7 e stereotip potim prosto zaznachali bez numeraciyi sho perevidannya stereotipne 1999 2000 2002 2003 2004 2005 a v ostannih 2007 2008 2010 2012 bibliografichnij opis vzagali vidsutnij 2 Vidsutnij bibliografichnij opis j u chinnoyi redakciyi pravopisu 2019 roku 4 Zmist 1 Istoriya 1 1 Periodi rozvitku 1 2 Ukrayinsko ruskij period X poch XVII st 1 3 Gramatika Smotrickogo 1619 roku XVII XVIII st 1 4 Novoukrayinskij period z XIX st 1 4 1 Pravopisni poshuki XIX stolittya 1 4 2 Unormuvannya pravopisu XX XXI stolittya 2 Struktura chinnogo pravopisu 3 Div takozh 4 Dzherela 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPeriodi rozvitku Redaguvati Vidilyayut vid 3 do 5 golovnih etapiv stanovlennya pravopisu ukrayinskoyi movi Ukrayinsko ruskij period X poch XVII st davnij ukrayinsko ruskij period X tretya chvert XIV st staroukrayinskij period ost chvert XIV poch XVII st Normi Gramatiki Meletiya Smotrickogo 1619 roku XVII XVIII st Novoukrayinskij period XIX st sogodennya poshuki najkrashogo variantu pravopisu suchasnoyi movi XIX storichchya unormuvannya pravopisu iz zaluchennyam derzhavnih chinnikiv z poch XX storichchyaUkrayinsko ruskij period X poch XVII st Redaguvati Vitoki ukrayinskogo pravopisu jdut vid slov yanskogo pravopisu zapochatkovanogo tvorcyami slov yanskoyi azbuki Bilshist ukrayinskoyi grafiki majzhe ne zminilosya vid tih chasiv Zokrema u ninishnomu alfaviti ye tilki dvi literi yakih na dumku prof Ivana Ogiyenka ne bulo v kirilo mefodiyivskij abetci ce g yaka vidoma z kincya XVI st j nabula poshirennya u XVII st ta yi yaku spershu pisali zamist kolishnoyi literi ѣ ta na misci e v novozakritomu skladi a potim perebrala na sebe funkciyi zvukospoluki j i Takozh u ruskih kirilichnih rukopisah ne rozriznyalisya v napisanni literi e i ye Pravopis sho vidshtovhuvavsya vid slov yanskoyi abetki v Ukrayini znachnoyu miroyu pidtrimuvali vihidci z Bolgariyi yaki pracyuvali tut i perepisuvali teksti perevazhno cerkovnogo zmistu U period vid XIV do XVI st v bogosluzhbovih ta chastkovo u svitskih rukopisah panuvav pravopis rozroblenij tirnovskim bolgarskim patriarhom Yevtimiyem Na terenah Ukrayini vpliv cogo pravopisu buv vidchutnim z kincya XIV st i trivav do 20 h rr XVII st Cej period vidomij u movoznavstvi pid nazvoyu Drugij pivdennoslov yanskij vpliv Gramatika Smotrickogo 1619 roku XVII XVIII st Redaguvati U 1619 r vijshla pracya M Smotrickogo Grammatika slavenskiya pravilnoye sintagma de slov yansko ukrayinsku pisemnist chastkovo pristosovano do ukrayinskoyi fonetiki Todi bulo rozmezhovano znachennya bukv g i g zaprovadzheno bukvospoluchennya dzh i dz dlya poznachennya vidpovidnih ukr zvukiv uzakoneno vzhivannya bukvi j U 1708 roci zminilosya nakreslennya liter tradicijnu kirilicyu zaminili sproshenim riznovidom t zv grazhdankoyu Uchast u rozroblenni novogo alfavitu j grafiki vzyali takozh ukrayinski vcheni Pershi zobrazhennya 32 liter novogo shriftu yaki dosi bez znachnih zmin sluzhat osnovoyu dlya ukrayinskoyi biloruskoyi ta rosijskoyi orfografiki vidrukuvali v misti Zhovkva poblizu Lvova Z alfavitu vilucheno zastarili bukvi omegu fitu ksi psi izhicyu yus velikij yus malij natomist zakripleno bukvi yu ta ya yaki do togo vzhivalisya lishe v okremih tekstah Novoukrayinskij period z XIX st Redaguvati Div takozh Porivnyannya pravopisiv ukrayinskoyi movi Pravopisni poshuki XIX stolittya Redaguvati U 1798 roci vijshla Eneyida Ivana Kotlyarevskogo tvir yakij stav pionerom novoyi ukrayinskoyi literaturi j poshtovhom do poshukiv suchasnih sposobiv vidtvorennya ukrayinskoyi movi v pisemnomu viglyadi Vinikla potreba v zmini tradicijnogo pisma Pismenniki yaki pragnuli pisati zhivoyu ukrayinskoyu movoyu musili shukati zasobiv dlya peredavannya spravzhnogo zvuchannya slova a ne keruvatisya davnim napisannyam U 1818 r do alfavitu dodano bukvu i u 1837 ye ta bukvospoluchennya jo o u 1873 r yi Natomist dedali ridshe mozhna bulo zustriti literi y ta e Shvidka j postijna zmina elementiv alfavitu ta yihnye riznomanitne vzhivannya porodilo znachnu kilkist eksperimentiv z ukrayinskoyu movoyu ta stvorennya velikoyi kilkosti vid 1798 do 1905 r mozhna narahuvati blizko 50 bilsh mensh poshirenih inkoli vzagali individualnih pravopisnih sistem Najvidomishi sered cih sprob pravopisna sistema Oleksiya Pavlovskogo variant Rusalki Dnistrovoyi 1837 kulishivka pravopisna sistema P Kulisha v Zapiskah o Yuzhnoj Rusi 1856 ta v Gramatici 1857 dragomanivka viroblena v 70 h rr XIX st v Kiyevi gurtom ukr diyachiv kulturi pid kerivnictvom movoznavcya P Zhiteckogo kudi vhodiv i M Dragomanov zhelehivka stvorena ukrayinskim uchenim Yevgenom Zhelehivskim pid chas praci nad vlasnim Malorusko nimeckim slovarem Lviv 1886 Cej pravopis zakripleno v Ruskij gramatici Stepana Smal Stockogo ta Teodora Gartnera sho vijshla 1893 r u Lvovi Z pevnimi korektivami zhelehivku vzhiv Boris Grinchenko u fundamentalnomu chotiritomnomu Slovari ukrayinskoyi movi 1907 1909 Bilshist pravopisnih pravil praktichno operti na fonetici pishi yak chuyesh zastosovanih u slovniku Grinchenka diyut i dosi Unormuvannya pravopisu XX XXI stolittya Redaguvati Pracya Grinchenka stala neformalnim pravopisom i zrazkom dlya ukrayinskih pismennikiv ta vidan vid 1907 r azh do stvorennya pershogo oficijnogo ukrayinskogo pravopisu v 1918 r 17 sichnya 1918 r Centralna Rada vidaye Golovni pravila ukrayinskogo pravopisu yaki prote ne ohoplyuvali vsogo obshiru movi 17 travnya 1919 r Ukrayinska akademiya nauk shvalila Golovnishi pravila ukrayinskogo pravopisu yaki j stali osnovoyu dlya usih piznishih doopracyuvan ta popravok 23 lipnya 1925 roku Rada Narodnih Komisariv USRR postanovila organizuvati Derzhavnu Komisiyu dlya vporyadkuvannya ukrayinskogo pravopisu Derzhavna Pravopisna Komisiya Do neyi uvijshlo ponad 20 naukovciv z USRR yaki vislovili bazhannya zaprositi takozh predstavnikiv Zahidnoyi Ukrayini Stepana Smal Stockogo Volodimira Gnatyuka ta Vasilya Simovicha Pislya majzhe richnoyi praci u kvitni 1926 r Proyekt ukrayinskogo pravopisu nadrukovano dlya oznajomlennya shirokih kil suspilstva Pislya kilkoh misyaciv obgovorennya ta rozglyadu proyektu na Vseukrayinskij Pravopisnij konferenciyi 26 V 6 VI 1927 r Harkiv pravopis uhvalili zgidno z postanovoyu RNK iz 6 veresnya 1928 r Vin uvijshov do istoriyi yak harkivskij abo skripnikivskij pravopis vid miscya stvorennya chi prizvisha todishnogo narodnogo komisara osviti Mikoli Skripnika 1929 roku Grigorij Goloskevich vidav Pravopisnij slovnik blizko 40 tis sliv pogodzhenij iz povnim pravopisom sho virobila Derzhavna Pravopisna Komisiya j zatverdiv Narodnij Komisar Osviti 6 IX 1928 r 5 U 1933 r pravopisna komisiya na choli zi zastupnikom narodnogo komisara osviti URSR A Hvileyu zatavruvala harkivskij pravopis yak nacionalistichnij negajno pripinila vidannya bud yakih slovnikiv i bez zhodnogo obgovorennya v duzhe stislij termin za 5 misyaciv stvorila novij pravopis sho yak nikoli do togo unifikovuvav ukrayinsku ta rosijsku movi Z abetki vilucheno bukvu g a ukrayinsku naukovu terminologiyu pereglyanuto j uzgodzheno z rosijsko ukrayinskimi slovnikami Institut ukrayinskoyi naukovoyi movi bulo zlikvidovano v 1930 roci Cyu redakciyu pravopisu shvaleno postanovoyu Narkoma osviti USRR vid 5 veresnya 1933 She deyaki neznachni zmini prijnyato v redakciyi pravopisu 1946 roku j u 1959 vijshla drukom nastupnogo roku Vona bula pov yazana z dokumentom Pravila russkoj orfografii i punktuacii yakij vijshov u 1956 r Vid 1960 azh do 1990 r oficijnoyu bula same redakciya 1960 roku Pislya pochatku perebudovi pitannya udoskonalennya ukrayinskogo pravopisu znovu stalo aktualnim redaguvannya pravopisnogo kodeksu rozpochala Orfografichna komisiya pri LMM AN URSR Proyekt obgovoryuvali j u novostvorenomu Tovaristvi ukrayinskoyi movi im T Shevchenka golovoyu yakogo buv Dmitro Pavlichko Novij variant zatverdzheno 14 listopada 1989 a opublikovano v 1990 roci Golovnimi dosyagnennyami stalo vidnovlennya bukvi g ta klichnogo vidminka za radyanskih chasiv vin buv neobov yazkovim i nazivavsya klichna forma Pid chas I Mizhnarodnogo kongresu ukrayinistiv 27 VIII 3 IX 1991 bulo prijnyato postanovu pro potrebu viroblennya yedinogo suchasnogo pravopisu dlya ukrayinciv sho prozhivayut v Ukrayini tak i v diaspori yakij mav bi opiratisya na ves istorichnij dosvid ukrayinskoyi movi 15 chervnya 1994 roku uryad Ukrayini zatverdiv sklad Ukrayinskoyi nacionalnoyi komisiyi z pitan pravopisu pri Kabineti Ministriv 6 Pochatkovoyu metoyu bulo pidgotuvannya novoyi redakciyi pravopisu za 2 z polovinoyu roki do kincya 1996 roku ale robota z pidgotovki onovlenih pravil znachno zatyagnulasya Ostatochno vsi napracovani propoziciyi bulo peredano do Institutu ukrayinskoyi movi v seredini sichnya 1999 roku Cej proyekt vidomij pid nazvoyu Proyekt pravopisu 1999 roku oskilki sered inshogo proponuye vidnoviti jotuvannya pered golosnimi yak bulo do 1933 r Deyaki suchasni ukrayinski vidavnictva desho vidhilyalisya vid todishnih pravil u napisanni napriklad zapozichenih neologizmiv ta inozemnih vlasnih nazv Tak u bagatoh geografichnih istorichnih ta hudozhnih knigah voni vikoristovuyut sposobi transliteraciyi z mov sho vikoristovuyut latinskij alfavit bez oglyadu na pravopis A Ba Ba Ga La Ma Ga Kiyiv u seriyi knig pro Garri Pottera Astrolyabiya Lviv u seriyi tvoriv Tolkina Volodar persteniv Gobit Diti Gurina i Silmarilion Litopis Lviv Mapa Kiyiv ta enciklopediya USE vidavnictva Irina Kiyiv a takozh vidavnictvo Kritika Ci vidannya peredayut germanski H i G u vlasnih nazvah yak G j G Za pravopisom 1993 roku G i h zvichajno peredayutsya literoyu g 87 Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine 22 travnya 2019 roku Kabinet Ministriv na svoyemu zasidanni shvaliv Ukrayinskij pravopis u novij redakciyi rozroblenij Ukrayinskoyu nacionalnoyu komisiyeyu z pitan pravopisu 7 27 sichnya 2021 roku Okruzhnij administrativnij sud mista Kiyeva skasuvav postanovu Kabminu 437 Pitannya ukrayinskogo pravopisu yakoyu bulo shvaleno novu redakciyu Ukrayinskogo pravopisu 8 nibito z prichini togo sho Kabinet Ministriv Ukrayini ne mav vidpovidnoyi kompetenciyi U berezni 2021 roku Ministerstvo yusticiyi Ukrayini predstavlyayuchi interesi uryadu podalo apelyacijnu skargu na rishennya OASK do Shostogo apelyacijnogo administrativnogo sudu u spravi pro viznannya protipravnoyu ta nechinnoyu postanovu Kabinetu Ministriv 437 Pitannya ukrayinskogo pravopisu Shostij apelyacijnij administrativnij sud viznav protipravnim ta anulyuvav rishennya Okruzhnogo administrativnogo sudu mista Kiyeva shodo skasuvannya novogo pravopisu 9 Struktura chinnogo pravopisu RedaguvatiNavedeno zgidno z redakciyeyu pravopisu vid 2019 roku 4 I Pravopis chastin osnovi slova 1 65 II Pravopis zakinchen vidminyuvanih sliv 66 120 III Pravopis sliv inshomovnogo pohodzhennya 121 140 IV Pravopis vlasnih nazv 141 154 V Uzhivannya rozdilovih znakiv 155 168 Div takozh RedaguvatiUkrayinska mova Lingvocid Hronologiya zaboron ukrayinskoyi movi Ukrayinska nacionalna komisiya z pitan pravopisu Harkivskij pravopis Ukrayinskij pravopis 1933 roku Ukrayinskij pravopis 1960 roku Proyekt pravopisu 1999 roku Istoriya ukrayinskoyi movi Desiderata v spravi nashogo pravopisuDzherela RedaguvatiNajgolovnishi pravila ukrayinskogo pravopisu peredruk iz kiyivskogo vidannya 1921 r Ukrayinskij pravopis NAN Ukrayini Institut movoznavstva imeni O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi Kiyiv Naukova dumka 1994 240 s Ukrayinskij pravopis NAN Ukrayini Institut movoznavstva imeni O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi Kiyiv Naukova dumka 2007 288 s Maznichenko Ye I Makedon V Ye Sharabanova S V ta in Ukrayinskij pravopis Kiyiv Naukova dumka 2019 392 s ISBN 978 966 00 1728 3 d Track Q1899d Track Q113125993d Track Q6981212 Arhivovano 12 sichnya 2023 u Wayback Machine Danilchuk D V Ukrayinskij pravopis Rozdorizhzhya i dorogovkazi Kiyiv Libid 2013 224 s ISBN 978 966 06 0648 7 Danilchuk D Ukrayinskij pravopis Kurs lekcij Kiyiv VPC Kiyivskij universitet 2013 60 s ISBN 978 966 439 619 3 Zubkov M G Ukrayinska mova Universalnij dovidnik Harkiv Vidavnichij dim Shkola 2004 496 s ISBN 966 8114 55 8 Yushuk I P Ukrayinska mova Kiyiv Libid 2005 640 s ISBN 966 06 0387 8 Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu dokumenti i materiali Uporyad L Masenko ta in Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2005 399 s ISBN 966 518 314 1 Zmist knizhki Arhivovano 9 serpnya 2021 u Wayback Machine Djvu fajl knizhki z tekstovim sharom i navigaciyeyu Arhivovano 13 listopada 2012 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Suchasna ukrayinska mova O I Bondar Yu O Karpenko M L Mikitin Druzhinec 2006 r Stor 171 a b Maksim Bistrickij Neoficijni zmini v chinnij ukrayinskij orfografiyi Izbornik Elektronnij resurs K 2012 Arhiv originalu za 24 travnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pitannya ukrayinskogo pravopisu vid 8 chervnya 1992 r 309 Arhiv originalu za 15 veresnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 a b Ukrayinskij pravopis red Maznichenko ta in 2019 Goloskevich Grigorij Pravopisnij slovnik Arhivovano 22 grudnya 2010 u Wayback Machine za normami Ukrayinskogo pravopisu Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk Harkiv 1929 r Postanova 402 vid 15 chervnya 1994 roku Pro pidgotovku i vidannya Ukrayinskogo pravopisu v novij redakciyi Arhivovano 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Kabinet Ministriv Ukrayini Uryad shvaliv Ukrayinskij pravopis u novij redakciyi Arhiv originalu za 22 travnya 2019 Procitovano 22 travnya 2019 OASK skasuvav postanovu Kabminu shodo novogo ukrayinskogo pravopisu YuRLIGA Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2021 Novij pravopis zalishayetsya sud skasuvav rishennya OASK www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Posilannya RedaguvatiDrul O Prichinki do istoriyi ukrayinskogo pravopisu Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine Zbruch 2021 13 lipnya Ukrayinskij pravopis Arhivovano 30 serpnya 2021 u Wayback Machine NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni In t ukr movi red Ye I Maznichenko ta in Kiyiv Nauk dumka 2007 285 1 s Ukrayinskij pravopis Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine NAN Ukrayini In t movoznavstva imeni O O Potebni In t ukr movi red Ye I Maznichenko ta in Kiyiv Nauk dumka 2015 286 c Pravopis Shevchenka Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 312 318 Ukrayinskij pravopis 2019 Arhivovano 3 chervnya 2019 u Wayback Machine na sajti Ministerstva osviti Ukrayinskij pravopis K Nauk dumka 2015 288 c Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij pravopis K Nauk dumka 2012 288 c Arhivovano 14 veresnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij pravopis 1928 Arhivovano 23 bereznya 2013 u Wayback Machine Nimchuk V Perednye slovo U knizhci Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX stolittya Arhivovano 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine ukr Kiyiv Naukova dumka 2004 Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX stolittya Hrestomatiya Kiyiv Naukova dumka 2004 584 s Djvu fajl z tekstovim sharom i navigaciyeyu Arhivovano 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Sinyavskij Oleksa Normi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Kiyiv Lviv 1929 1940 Ukrayinska abetka vimova zvukiv ukrayinskoyi abetki ta prezentaciya liter yaki yim vidpovidayut transkripciya zvuku za sistemoyu MFA ta vidpovidne anglijske slovo u yakomu vzhivayetsya shozhij zvuk ukr angl Grazhdanka Kirilichna abetka dlya rosijskoyi movi Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ros Proyekt ukrayinskogo pravopisu 1999 r Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine V Nimchuk Institut ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Ukrayinska mova gramatika fonetika leksika j frazeologiya Pro f fitu j tetu Arhivovano 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine Ukrayinski shrifti Arhivovano 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Viktor Kabak Ce ukrayinska mova ta yaka maye buti Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine pro vikoristannya norm skripnikivskogo pravopisu na telekanali STB ukr IV Pravopis vlasnih nazv Geografichni nazvi slov yanskih ta inshih krayin Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Instrukciyi ta kodeksi ustalenoyi praktiki z peredachi geografichnih nazv zarubizhnih krayin zasobami ukrayinskoyi movi Arhivovano 8 bereznya 2017 u Wayback Machine MON proponuye dlya gromadskogo obgovorennya proyekt novoyi redakciyi Ukrayinskogo pravopisu Arhivovano 15 serpnya 2018 u Wayback Machine Korotenka ukrayinska pravopis Bila na Pidlyashu Druk Rid Slova 1917 15 1 s vklyuch obkl Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Portal Ukrayinska mova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinskij pravopis amp oldid 39929456