www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кирило і Мефодій Кири ло і Мефо дій Мето дій слов янські просвітники та проповідники християнства творці кириличної абет

Кирило і Мефодій

Кири́ло і Мефо́дій (Мето́дій) — слов'янські просвітники та проповідники християнства, творці кириличної абетки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій
Рівноапостольні
Народився Констянтин-Кирило: 827, Солунь
Михаїл-Мефодій (Методій): 815, Солунь
Помер Констянтин-Кирило:
14 лютого 869, Рим, помер своєю смертю
'Михаїл-Мефодій (Методій):
19 квітня 885, Велеград, Моравія, помер своєю смертю
Шанується усіма християнами
У лику святий
Патрон Європа
Подвижництво Християнське місіонерство
Медіафайли на Вікісховищі

Життя

Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Методій (Мефодій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням греки.

З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Велеграду у Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.

Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.

За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі Адалвіном, архієпископом Зальцбургу. У 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. У 874 році почалося протистояння з новим зальцбурзьким архієпископом Дітмаром I. 878 року Мефодія було викликано на церковний суд у Римі. Втім 879 року папа римський Іван VIII став на бік Мефодія, який 880 року повернувся до Паннонії. Тут боровся проти Віхінга, єпископа Нітру, який надав великоморавському князю Святополку I розпорядження, яким папа римський начебто наказував переслідувати Мефодія. 882 року після загибелі Івана VIII залишив Моравію і Паннонію.

В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.

Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.

Спадщина

Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.

Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Пам'ять

Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.

Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачево Закарпатської області.

На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

Кирило і Мефодій — святі

Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також зараховані до святих Західною (католицькою) церквою.

У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала — 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

Світлини

Учні

Див. також

Примітки

  1. Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 2000. — С. 292—295.

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирило і Мефодій


Це незавершена стаття про святого або святу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kiri lo i Mefo dij Meto dij slov yanski prosvitniki ta propovidniki hristiyanstva tvorci kirilichnoyi abetki pershi perekladachi bogosluzhbovih knig na slov yansku movu brati Konstyantin Kirilo i Mihayil MefodijRivnoapostolniNarodivsya Konstyantin Kirilo 827 SolunMihayil Mefodij Metodij 815 SolunPomer Konstyantin Kirilo 14 lyutogo 869 Rim pomer svoyeyu smertyu Mihayil Mefodij Metodij 19 kvitnya 885 Velegrad Moraviya pomer svoyeyu smertyuShanuyetsya usima hristiyanamiU liku svyatijPatron YevropaPodvizhnictvo Hristiyanske misionerstvoMediafajli na Vikishovishi Zmist 1 Zhittya 2 Spadshina 3 Pam yat 4 Kirilo i Mefodij svyati 5 Svitlini 6 Uchni 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaZhittya RedaguvatiKirilo mirske im ya Kostyantin blizko 827 14 lyutogo 869 i jogo starshij brat Metodij Mefodij mirske im ya Mihayil bl 815 pomer mizh 6 kvitnya i 19 kvitnya 885 roku narodilis u misti Solun teper Saloniki Greciya v sim yi voyenachalnika Za pohodzhennyam greki Z 843 Kirilo vchivsya u Konstantinopoli pri dvori vizantijskogo imperatora Mihajla III de odnim z jogo vchiteliv buv Fotij Dobre znav slov yansku grecku latinsku ivrit i arabsku movi Buv patriarshim bibliotekarem vikladav filosofiyu v Konstantinopolskij vishij shkoli V 40 60 h rokah 9 stolittya brav uchast u disputah z ikonoborcyami i musulmanami v Siriyi Blizko 860 roku yizdiv z diplomatichnoyu misiyeyu do hozariv Na shlyahu do hozariv zupinivsya v misti Hersonesi v yakomu znajshov moshi svyatogo papi Klimenta pomer u 101 Piznishe brati vzyali yih z soboyu u Veliku Moraviyu i u 867 do Rimu Mefodij rano vstupiv na vijskovu sluzhbu Protyagom 10 rokiv keruvav zaselenoyu slov yanami oblastyu Makedoniyi Buv vikladachem u Konstantinopolskij vishij shkoli Postrigshis u chenci stav igumenom monastirya Polihron na berezi Marmurovogo morya Vlitku 863 roku Kirilo i Mefodij na zaproshennya knyazya Rostislava pereselilis do Velegradu u Moraviyi shob propoviduvati hristiyanstvo Piznishe Papa Adrian II dav na ce dozvil a papa Ivan VIII pidtverdiv jogo Pered vid yizdom Kirilo stvoriv odin z pershih slov yanskih alfavitiv u nauci nemaye yedinogo poglyadu z pitannya yaku abetku stvoriv Kirilo kirilicyu chi glagolicyu Kirilo i Mefodij perekladali na cerkovnoslov yansku cerkovni knigi vibrani miscya z Yevangeliya Psaltir Apostolski poslannya Za zaprovadzhennya slov yanskoyi movi v bogosluzhinni buli zvinuvacheni v yeresi Adalvinom arhiyepiskopom Zalcburgu U 866 na viklik Papi Rimskogo Adriana II yizdili do Rimu Otrimali vid nogo specialne poslannya v yakomu yim dozvolyalosya rozpovsyudzhuvati slov yanski cerkovni knigi i provoditi bogosluzhinnya slov yanskoyu movoyu Pislya priyizdu do Rimu Kirilo pomer Pohovanij u Bazilici Svyatogo Klimenta u Rimi Mefodij buv visvyachenij na arhiyepiskopa Moraviyi i Panoniyi i v 870 povernuvsya do Panoniyi Vnaslidok intrig nimeckih feodaliv deyakij chas perebuvav v uv yaznenni U 874 roci pochalosya protistoyannya z novim zalcburzkim arhiyepiskopom Ditmarom I 878 roku Mefodiya bulo viklikano na cerkovnij sud u Rimi Vtim 879 roku papa rimskij Ivan VIII stav na bik Mefodiya yakij 880 roku povernuvsya do Pannoniyi Tut borovsya proti Vihinga yepiskopa Nitru yakij nadav velikomoravskomu knyazyu Svyatopolku I rozporyadzhennya yakim papa rimskij nachebto nakazuvav peresliduvati Mefodiya 882 roku pislya zagibeli Ivana VIII zalishiv Moraviyu i Pannoniyu V 882 884 zhiv u Vizantiyi V seredini 884 povernuvsya do Moraviyi de perekladav Bibliyu na slov yansku movu Imena sv Metodiya ta jogo uchniv i brata sv Kostyantina Kirila buli zaneseni do Knigi pobratimiv Pominalnik monastirya v Rajhenau 1 Spadshina RedaguvatiKirilo i Mefodij zaklali osnovi slov yanskoyi pisemnosti i literaturi Originali tvoriv Kirila i Mefodiya ne zbereglisya Tvorami Kirila ucheni vvazhayut Azbuchnu molitvu Prolog do Yevangeliya ta in Mefodiya nazivayut avtorom gimnu na chest Dmitra Solunskogo Pam yat RedaguvatiBolgarska cerkva vstanovila den pam yati Kirila i Mefodiya yakij zgodom stav svyatom nacionalnoyi osviti j kulturi U Bolgariyi zaprovadzheno orden Kirilo i Mefodij ta Mizhnarodnu premiyu imeni brativ Kirila i Mefodiya za viznachni praci zi starobolgaristiki i slavistiki Im ya Kirila i Mefodiya nosila persha ukrayinska politichna organizaciya v Kiyevi Kirilo Mefodiyivske bratstvo Kirilu ta Mefodiyu vstanovlenij pam yatnik na golovnij ploshi u misti Mukachevo Zakarpatskoyi oblasti Na chest brativ nazvano asteroyid 2609 Kirilo Mefodij Kirilo i Mefodij svyati RedaguvatiObidva brati buli kanonizovani Shidnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu ta nazvani rivnoapostolnimi a takozh zarahovani do svyatih Zahidnoyu katolickoyu cerkvoyu U 1980 roci Papa Ivan Pavlo II ogolosiv svyatih Kirila ta Mefodiya pokrovitelyami Yevropi Den svyatih Kirila ta Mefodiya vidznachayetsya katolikami 14 lyutogo pravoslavnimi ta katolikami shidnogo obryadu 24 travnya za Chetyami Mineyami Dmitra Tuptala 11 travnya U Chehiyi ta Slovachchini den Svyatih Kirila Cirila ta Metodiya Metodeye yaki svoyim prihodom do Moraviyi zaklali osnovi majbutnoyi cheskoyi derzhavi vidznachayetsya 5 lipnya i ye derzhavnim svyatom ta vihidnim dnem Svitlini Redaguvati Pam yatnik Kirilu i Mefodiyu v Kiyevi Pam yatnik Kirilu i Mefodiyu v Hanti Mansijsku Kirilo i Mefodij na Pam yatniku Tisyacholittya Rosiyi v Velikomu Novgorodi Pam yatnik Svyatim rivnoapostolnim bratam Kirilu i Mefodiyu v Moskvi na Slov yanskij ploshi Pam yatnik Svyatim Kirilu i Mefodiyu Trshebich Moraviya Pam yatnik Kirilu i Mefodiyu v MukachevoUchni RedaguvatiGorazd svyatij Div takozh RedaguvatiKirilo FilosofPrimitki Redaguvati Nazarenko A V Hazary rus lukolyane vengry narody Vostochnoj Evropy v Bavarskom geografe Drevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov M 2000 S 292 295 Dzherela ta literatura RedaguvatiT L Vilkul Kirilo ta Mefodij Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 298 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Glushenko V A Kirilo i Mefodij Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Lavrov P Kirilo ta Metodij v davnoslov yan pismenstvi K 1928 Lavrov P Materialy po istorii vozniknoveniya drevnejshej slavyan pismennosti L 1930 ros Ilinskij G A Opyt sistematicheskoj Kirillo Mefod bibliografii Sofiya 1934 ros Bernshtejn S B Konstantin Filosof i Mefodij M 1984 ros Kirilo Metodievska enciklopediya T 1 Sofiya 1985 ros Istrin V A 1100 let slavyan azbuki M 1988 ros Posilannya RedaguvatiPravda pro Kirila i Mefodiya sho dijsno voni stvorili i sho propoviduvali VIDEO Kirilo i Mefodij Arhivovano 18 Bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kiril i Mefodij v istoriyi ukrayinskogo Hristiyanstva Cheshmedzhiev D Kultt na Kiril i Metodij v blgarskoto srednovekovie Slavica Slovaca 42 2007 No 1 20 36 Arhivovano 21 Zhovtnya 2013 u Wayback Machine Vidkrittya pam yatnika Kirilu i Mefodiyu u kulturno istorichnomu kompleksi Dvir kirilici Arhivovano 15 Kvitnya 2021 u Wayback Machine Pliska Bolgariya YouTube 5 26 Mikola Semena Rosiya nepravomirno privlasnyuye zaslugi Kirila ta Mefodiya zi stvorennya slov yanskoyi pisemnosti Krim Realiyi 29 travnya 2020 Arhivovano 6 Chervnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirilo i Mefodij Ce nezavershena stattya pro svyatogo abo svyatu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kirilo i Mefodij amp oldid 39823832