www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абетка У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Абе тка 1 також áзбука 2 алфа ві т 3 розташована в

Абетка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абетка (значення).

Абе́тка, також áзбука, алфа́ві́т — розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови. У переносному сенсі «абетка» — основні, початкові відомості з якоїсь науки, найпростіші положення, основи чого-небудь (у цьому значенні вживаються також «азбука» й «ази»).

А Б В Г Ґ
Д Е Є Ж З
И І Ї Й К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
Ь Ю Я
В українській абетці 33 літери

Етимологія

У Вікісловнику є сторінки абетка, алфавіт, азбука.

Абетка — власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв азбука, альфабет і пол. abecadło (від вимови перших трьох букв a, be, ce).

Азбука — утворено в давньоруській мові за зразком слів з основою на *-ā від ранішого азъбукы, запозиченого зі старослов'янської мови, де азьбоукы утворене за зразком грец. ἀλφάβητος («алфавіт») з назв двох перших літер абетки (грец. άλφα — староцерк.-слов. азъ, грец. βήτα — староцерк.-слов. боукы).

Алфавіт — запозичення з середньогрецької мови. Грецьке ἀλφάβητος (з пізньогрецькою вимовою -βη- як -υῑ-) утворено з назв двох перших літер грецької азбуки — альфа (грец. άλφα) і бета (грец. βήτα).

Альфабет — запозичення з латинської мови; лат. alphabētum «алфавіт» походить від грец. ἀλφάβητος. Нині застаріла назва, що вживалася в західноукраїнській мовно-літературній практиці.

Проблеми укладання абеток

Ідеальна абетка мала б мати стільки літер, скільки є звуків у мові, причому кожна графема повинна позначати тільки один звук, а кожен звук на своє позначення мати тільки одну графему. Як правило це не відповідає дійсності через довгий період розвитку мови та певну усталеність правил після розвитку друкарства. Проте жодна абетка не відповідає цьому критерію, перш за все через те, що:

  • В усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а орфографія залишається традиційною.
  • При запозиченні абетки від іншої мови, для звуків мови-рецепієнта часто немає літер на позначення. Наприклад, 24 літерами латинської абетки, на основі якої створено абетки більшості мов світу, неможливо передати усі звуки (англійська абетка використовує 26 літер для 46 фонем).
  • Звідси, співвідношення літер і фонем часто буває різне. За співвідношенням зі звуками літери бувають:
    • однозначні: наприклад, укр. ч, ш завжди позначають тверді звуки [ч] і [ш]
    • двозначні: напр. укр. т, д, н, с, з, ц, дз, л позначають тверді або м'які звуки залежно від позиції.
    • такі, що позначають два звуки: наприклад, укр. я, ю, є, ї — силабографеми.
    • такі, що не позначають жодного звука: наприклад, укр. ь.

Історія

Письмо на Близькому Сході

Історія абетки починається у Стародавньому Єгипті. До 2700 року до н. е. єгипетське письмо мало 22 ієрогліфи, які позначали склади, що починалися з певного приголосного, а голосний додавав мовець. Ці знаки використовувалися як довідка до логограм, для запису граматичних флексій (закінчень), а, згодом і для транскрибування запозичених слів та іноземних імен.

Проте, такий запис не можна вважати системою і він ніколи не використовувався для запису власне єгипетських слів. Вважається, що у середній бронзовій добі, близько 1700 року до н. е., частково абеткове письмо, відоме як прото-синаїтське, поширилося у Центральному Єгипті завдяки семітському населенню. Але лише перші твори цієї писемності вдалося розшифрувати і істинна його природа залишається вільною для інтерпретацій. На основі деяких літер і імен, можна зробити висновок, що воно походить від єгипетських ієрогліфів.

Згодом ця писемність розвинулася у прото-каннонітську абетку, а потім у фінікійську. На її основі також розвинулася південноаравійська абетка, від якої походить нинішня ефіопська абетка. Однак, вищенаведені писемності не вважаються повноцінними абетками, позаяк їх літери позначають лише приголосні звуки. Письмо, у якому не позначаються голосні звуки називається консонантним. Гебрейська, сирійська та арабська абетки є консонантними.

Фінікійська абетка можна вважати першим фонемним письмом. На відміну від інших тоді широкорозповсюджених писемностей, таких як єгипетські ієрогліфи і клинопис, фінікійська абетка мала лише близько 25 окремих літер, що давало змогу легко її вивчити іноземним купцям. Інша суттєва перевага цієї абетки в тому, що нею можна записати і слова інших мов, оскільки вона базувалася на звучанні.

Писемність поширилася фінікійцями на все Середземномор'я. Згодом, греки пристосували абетку до своєї мови, додавши голосні, змінивши значення літер, які позначали приголосні, що не існували в грецькій мові на голосні. Таким чином, грецька абетка стала першою, яка позначала і голосні, і приголосні звуки. У цей час, правда, існували різні її варіанти, позаяк у різних частинах Греції по-різному інтерпретували фінікійські знаки.

Європейське письмо

Латинська абетка виникла на основі грецької. Вона здобула поширення у Римській імперії, але пережила її ставши системою письма більшості європейських мов. Пристосування латиниці для конкретної мови часто супроводжувалося запровадженням нових літер та діакритичних знаків для вираження звуків, що не мали аналогів в латині. Поряд із латиницею існувало також інше, рунічне письмо.

Латиниця стала основою для абеток численних мов Азії, Африки та Латинської Америки. Зокрема, в Азії латиницею користуються в Туреччині та В'єтнамі, Малайзії, Індонезії тощо. На основі кирилиці створені системи письма численних народів, що жили на території Радянського Союзу та Монголії.

Письмо на Далекому Сході

Типологія

За походженням розрізняють 4 сім'ї абеток:

Алфавітний порядок

Абетка передбачає, що літери в ній розташовані у певному порядку. Проте, досі невідомо, чи мали перші абетки певний порядок. У ханунській абетці такий порядок є обов'язковим.

Порядок літер у латинській абетці походить із угаритського письма, де було два основні алфавітні порядки. Перший, ABCDE, згодом використовувався у фінікійській, гебрейській, грецькій, вірменській, кириличній, готичній абетках.

Інший порядок літер — HMĦLQ — використовувався у південній Аравії і зберігся нині в ефіопській абетці.

Українська абетка

Українська абетка, як і більшість інших слов'янських (російська, білоруська, болгарська, сербська, македонська тощо), розвинулися на основі кириличної абетки. Кирилиця була розроблена своєю чергою на основі візантійського грецького письма, до якого було додано ще 13 букв для позначення специфічних слов'янських літер — Ж, Ц, Ч, Ш, Щ, Ъ, Ы, Ь, Ѫ, Ѭ, ѧ, Ю, ѣ. Літери 'ц' і 'ш' було взято з єврейського так званого квадратного письма, а інші винайдено спеціально.

На Русі кирилиця була введена в 10 столітті у зв'язку з прийняттям християнства. Однак, як свідчать давні пам'ятки, окрім кирилиці використовувалося й інше слов'янське письмо — глаголиця. Також, задовго до Хрещення Русі в Україні були спроби запису українських текстів на основі грецької абетки.

Графіка кирилиці змінювалася з 10 до 18 століття. Спершу писали уставом, відтак напівуставом, і нарешті, в'яззю, де букви поєднувалися у неперервний орнамент, допускалися скорочення і зменшення певних букв. Сучасні кириличні системи письма пережили з 18 століття кілька реформ (1708—1710, 1735, 1758, 1918), внаслідок яких графіка спростилася і наблизилася до латинської.

Див. також

Примітки

  1. Абетка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. ↑ Азбука // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  3. Алфавіт // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  4. Абетка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Аз // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  6. Абетка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 38.
  7. Азбука // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 52.
  8. Алфавіт // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 61.
  9. альфабе́т // Голоскевич Григорій. Правописний словник. ― Львів : Апріорі, 2020. ― 648 с. — ISBN 978-617-628-7.
  10. Альфабет // Російсько-українські словники на R2U.
  11. Альфабет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 65.
  12. Наприклад «йо» в українській мові існує здавен, але окремої літери немає, відсутні також графеми на позначення звуків «дж», «дз» тощо
  13. Наприклад, зсув звуків у німецькій мові

Література

  1. Coulmas, Florian (1989). The Writing Systems of the World. Blackwell Publishers Ltd.. ISBN 0-631-18028-1. http://books.google.com/?id=VOywmavmZ3UC.
  2. Daniels, Peter T.; Bright, William (1996). The World's Writing Systems. Oxford University Press. ISBN 0-19-507993-0. — (Overview of modern and some ancient writing systems).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abetka znachennya Abe tka 1 takozh azbuka 2 alfa vi t 3 roztashovana v pevnomu poryadku sukupnist liter sho zastosovuyutsya dlya zapisu pevnoyi movi U perenosnomu sensi abetka osnovni pochatkovi vidomosti z yakoyis nauki najprostishi polozhennya osnovi chogo nebud 4 u comu znachenni vzhivayutsya takozh azbuka j azi 2 5 A B V G G D E Ye Zh Z I I Yi J K L M N O P R S T U F H C Ch Sh Sh Yu Ya V ukrayinskij abetci 33 literi Zmist 1 Etimologiya 2 Problemi ukladannya abetok 3 Istoriya 3 1 Pismo na Blizkomu Shodi 3 2 Yevropejske pismo 3 3 Pismo na Dalekomu Shodi 4 Tipologiya 5 Alfavitnij poryadok 6 Ukrayinska abetka 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiU Vikislovniku ye storinki abetka alfavit azbuka Abetka vlasne ukrayinska nazva azbuki utvorena za vimovoyu pershih dvoh bukv alfavitu a be ochevidno pid vplivom nazv azbuka alfabet i pol abecadlo vid vimovi pershih troh bukv a be ce 6 Azbuka utvoreno v davnoruskij movi za zrazkom sliv z osnovoyu na a vid ranishogo azbuky zapozichenogo zi staroslov yanskoyi movi de azbouky utvorene za zrazkom grec ἀlfabhtos alfavit z nazv dvoh pershih liter abetki grec alfa starocerk slov az grec bhta starocerk slov bouky 7 Alfavit zapozichennya z serednogreckoyi movi Grecke ἀlfabhtos z piznogreckoyu vimovoyu bh yak yῑ utvoreno z nazv dvoh pershih liter greckoyi azbuki alfa grec alfa i beta grec bhta 8 Alfabet 9 10 zapozichennya z latinskoyi movi lat alphabetum alfavit pohodit vid grec ἀlfabhtos 11 Nini zastarila nazva sho vzhivalasya v zahidnoukrayinskij movno literaturnij praktici Problemi ukladannya abetok RedaguvatiIdealna abetka mala b mati stilki liter skilki ye zvukiv u movi prichomu kozhna grafema povinna poznachati tilki odin zvuk a kozhen zvuk na svoye poznachennya mati tilki odnu grafemu Yak pravilo ce ne vidpovidaye dijsnosti cherez dovgij period rozvitku movi ta pevnu ustalenist pravil pislya rozvitku drukarstva 12 Prote zhodna abetka ne vidpovidaye comu kriteriyu persh za vse cherez te sho V usih movah vidbuvayutsya fonetichni zmini a orfografiya zalishayetsya tradicijnoyu 13 Pri zapozichenni abetki vid inshoyi movi dlya zvukiv movi recepiyenta chasto nemaye liter na poznachennya Napriklad 24 literami latinskoyi abetki na osnovi yakoyi stvoreno abetki bilshosti mov svitu nemozhlivo peredati usi zvuki anglijska abetka vikoristovuye 26 liter dlya 46 fonem Zvidsi spivvidnoshennya liter i fonem chasto buvaye rizne Za spivvidnoshennyam zi zvukami literi buvayut odnoznachni napriklad ukr ch sh zavzhdi poznachayut tverdi zvuki ch i sh dvoznachni napr ukr t d n s z c dz l poznachayut tverdi abo m yaki zvuki zalezhno vid poziciyi taki sho poznachayut dva zvuki napriklad ukr ya yu ye yi silabografemi taki sho ne poznachayut zhodnogo zvuka napriklad ukr Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya pismaPismo na Blizkomu Shodi Redaguvati Istoriya abetki pochinayetsya u Starodavnomu Yegipti Do 2700 roku do n e yegipetske pismo malo 22 iyeroglifi yaki poznachali skladi sho pochinalisya z pevnogo prigolosnogo a golosnij dodavav movec Ci znaki vikoristovuvalisya yak dovidka do logogram dlya zapisu gramatichnih fleksij zakinchen a zgodom i dlya transkribuvannya zapozichenih sliv ta inozemnih imen Prote takij zapis ne mozhna vvazhati sistemoyu i vin nikoli ne vikoristovuvavsya dlya zapisu vlasne yegipetskih sliv Vvazhayetsya sho u serednij bronzovij dobi blizko 1700 roku do n e chastkovo abetkove pismo vidome yak proto sinayitske poshirilosya u Centralnomu Yegipti zavdyaki semitskomu naselennyu Ale lishe pershi tvori ciyeyi pisemnosti vdalosya rozshifruvati i istinna jogo priroda zalishayetsya vilnoyu dlya interpretacij Na osnovi deyakih liter i imen mozhna zrobiti visnovok sho vono pohodit vid yegipetskih iyeroglifiv Zgodom cya pisemnist rozvinulasya u proto kannonitsku abetku a potim u finikijsku Na yiyi osnovi takozh rozvinulasya pivdennoaravijska abetka vid yakoyi pohodit ninishnya efiopska abetka Odnak vishenavedeni pisemnosti ne vvazhayutsya povnocinnimi abetkami pozayak yih literi poznachayut lishe prigolosni zvuki Pismo u yakomu ne poznachayutsya golosni zvuki nazivayetsya konsonantnim Gebrejska sirijska ta arabska abetki ye konsonantnimi Finikijska abetka mozhna vvazhati pershim fonemnim pismom Na vidminu vid inshih todi shirokorozpovsyudzhenih pisemnostej takih yak yegipetski iyeroglifi i klinopis finikijska abetka mala lishe blizko 25 okremih liter sho davalo zmogu legko yiyi vivchiti inozemnim kupcyam Insha suttyeva perevaga ciyeyi abetki v tomu sho neyu mozhna zapisati i slova inshih mov oskilki vona bazuvalasya na zvuchanni Pisemnist poshirilasya finikijcyami na vse Seredzemnomor ya Zgodom greki pristosuvali abetku do svoyeyi movi dodavshi golosni zminivshi znachennya liter yaki poznachali prigolosni sho ne isnuvali v greckij movi na golosni Takim chinom grecka abetka stala pershoyu yaka poznachala i golosni i prigolosni zvuki U cej chas pravda isnuvali rizni yiyi varianti pozayak u riznih chastinah Greciyi po riznomu interpretuvali finikijski znaki Yevropejske pismo Redaguvati Latinska abetka vinikla na osnovi greckoyi Vona zdobula poshirennya u Rimskij imperiyi ale perezhila yiyi stavshi sistemoyu pisma bilshosti yevropejskih mov Pristosuvannya latinici dlya konkretnoyi movi chasto suprovodzhuvalosya zaprovadzhennyam novih liter ta diakritichnih znakiv dlya virazhennya zvukiv sho ne mali analogiv v latini Poryad iz latiniceyu isnuvalo takozh inshe runichne pismo Latinicya stala osnovoyu dlya abetok chislennih mov Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki Zokrema v Aziyi latiniceyu koristuyutsya v Turechchini ta V yetnami Malajziyi Indoneziyi tosho Na osnovi kirilici stvoreni sistemi pisma chislennih narodiv sho zhili na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu ta Mongoliyi Pismo na Dalekomu Shodi RedaguvatiTipologiya RedaguvatiZa pohodzhennyam rozriznyayut 4 sim yi abetok latinska latinicya bl 30 slov yanska kirilicya 10 arabska 10 indijska 20 Alfavitnij poryadok RedaguvatiAbetka peredbachaye sho literi v nij roztashovani u pevnomu poryadku Prote dosi nevidomo chi mali pershi abetki pevnij poryadok U hanunskij abetci takij poryadok ye obov yazkovim Poryadok liter u latinskij abetci pohodit iz ugaritskogo pisma de bulo dva osnovni alfavitni poryadki Pershij ABCDE zgodom vikoristovuvavsya u finikijskij gebrejskij greckij virmenskij kirilichnij gotichnij abetkah Inshij poryadok liter HMĦLQ vikoristovuvavsya u pivdennij Araviyi i zberigsya nini v efiopskij abetci Ukrayinska abetka RedaguvatiDokladnishe Ukrayinska abetkaUkrayinska abetka yak i bilshist inshih slov yanskih rosijska biloruska bolgarska serbska makedonska tosho rozvinulisya na osnovi kirilichnoyi abetki Kirilicya bula rozroblena svoyeyu chergoyu na osnovi vizantijskogo greckogo pisma do yakogo bulo dodano she 13 bukv dlya poznachennya specifichnih slov yanskih liter Zh C Ch Sh Sh Y Ѫ Ѭ ѧ Yu ѣ Literi c i sh bulo vzyato z yevrejskogo tak zvanogo kvadratnogo pisma a inshi vinajdeno specialno Na Rusi kirilicya bula vvedena v 10 stolitti u zv yazku z prijnyattyam hristiyanstva Odnak yak svidchat davni pam yatki okrim kirilici vikoristovuvalosya j inshe slov yanske pismo glagolicya Takozh zadovgo do Hreshennya Rusi v Ukrayini buli sprobi zapisu ukrayinskih tekstiv na osnovi greckoyi abetki Grafika kirilici zminyuvalasya z 10 do 18 stolittya Spershu pisali ustavom vidtak napivustavom i nareshti v yazzyu de bukvi poyednuvalisya u neperervnij ornament dopuskalisya skorochennya i zmenshennya pevnih bukv Suchasni kirilichni sistemi pisma perezhili z 18 stolittya kilka reform 1708 1710 1735 1758 1918 vnaslidok yakih grafika sprostilasya i nablizilasya do latinskoyi Div takozh RedaguvatiAbetkovij virsh Arabska abetka Gebrejska abetka Osmaniya Tifinag Devanagari Grecka abetka Gruzinska abetka Latinska abetka Rosijska abetka Rukopis Vojnicha Tajska abetka Ukrayinska abetka Ukrayinska abetka dlya ditejPrimitki Redaguvati Abetka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2020 a b Azbuka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2020 Alfavit Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2020 Abetka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Az Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2020 Abetka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 38 Azbuka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 52 Alfavit Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 61 alfabe t Goloskevich Grigorij Pravopisnij slovnik Lviv Apriori 2020 648 s ISBN 978 617 628 7 Alfabet Rosijsko ukrayinski slovniki na R2U Alfabet Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 65 Napriklad jo v ukrayinskij movi isnuye zdaven ale okremoyi literi nemaye vidsutni takozh grafemi na poznachennya zvukiv dzh dz tosho Napriklad zsuv zvukiv u nimeckij moviLiteratura RedaguvatiCoulmas Florian 1989 The Writing Systems of the World Blackwell Publishers Ltd ISBN 0 631 18028 1 http books google com id VOywmavmZ3UC Daniels Peter T Bright William 1996 The World s Writing Systems Oxford University Press ISBN 0 19 507993 0 Overview of modern and some ancient writing systems Posilannya RedaguvatiAbetka Velika ukrayinska enciklopediya Zheleznyak M G Abetka Arhivovano 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Alfavit Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 30 ISBN 978 966 439 921 7 Semitske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 446 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abetka amp oldid 39607007