www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фінікійське письмо Фінікійська писемність одна з перших зафіксованих в історії людства систем фонетичної писемності З яв

Фінікійське письмо

Фінікійська писемність — одна з перших зафіксованих в історії людства систем фонетичної писемності. З'явилася близько XV століття до н. е. та стала родоначальницею більшості сучасних алфавітних і деяких інших систем писемності.

Фінікійське письмо
Вид
Абджад
Мови Фінікійська мова та пунічна мова
Період
 XV століття до н. е.
Напрям Справа наліво
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Використовувала консонантний принцип, тобто для запису слів використовувалися тільки приголосні звуки, а значення голосних залишалося на розсуд читача (у семітських мовах лексичне значення кореня задається тільки приголосними, тому потрібні в даному граматичному значенні голосні можна визначити за контекстом). Напрям запису — справа наліво.

Історія Редагувати

Фінікійська писемність є однією з перших алфавітних писемностей у світі, проте саме фінікійська писемність дала початок кільком гілкам алфавітних писемностей, і, станом на 21 сторіччя, практично всі алфавітні писемності світу (за винятком японської кани і корейської писемності хангиль) мають коріння саме у фінікійській писемності. Інші писемності, що мають алфавітну структуру — давньоперський клинопис і мероїтська писемність, не прижилися.

В Єгипті та межиріччі писати і читати вміли лише окремі люди. Адже й ієрогліфічне письмо, і клинопис містять понад 600 знаків, кожен з яких зазвичай зображує ціле слово або склад. Всі їх потрібно було знати напам'ять.

Фінікійцям, які вели постійні торгові записи, потрібно було інше письмо, просте і зручне. Вони й створили алфавіт, в якому кожен знак (літера) позначав лише один визначений звук.

Фінікійський алфавіт складається з 22 простих за написанням букв. Всі вони приголосні, бо в фінікійській мові основну роль грали приголосні звуки. Щоб прочитати слово, фінікійцям досить було бачити його кістяк, що складається з приголосних букв.

Найдавніші написи, складені з букв алфавіту Фінікії, знайдені під час розкопок в стародавньому місті Біблі (нині місто Джебель), біля підніжжя Ліванського хребта. Вони відносяться до XIII ст. до н. е. Писали фінікійці справа наліво. Свої торгові записи вони робили чорнилом на черепках. Таких черепків знайдено небагато. Краще збереглися написи, висічені на камені: надгробні (на саркофагах царів і жерців) і будівельні, що розповідають про спорудження палаців по велінню царів

Поняття про алфавіт Редагувати

Алфавітна писемність — це писемність, де один знак передає один звук, на відміну від логографічного і ідеографічного письма, де кожен знак відповідає певному поняттю або морфемі. Складова писемність також не може вважатися алфавітною, через те, що кожен знак у сіллабаріях відповідає окремому складу, але не звуку.

Походження Редагувати

Існує декілька теорій щодо походження фінікійського алфавіту.

За однією з них алфавіт походить від протосинайського письма.

Вигляд знаків та їх значення Редагувати

латинський, грецький, фінікійський, єврейський і арабський алфавіти
Буква Назва Значення назви Звучання
Зображення Юнікод
𐤀 ʾālep (алеп) бик ʾ [ʔ]
𐤁 bēt (бет) будинок b [b]
𐤂 gīml (ґімл) верблюд g [ɡ]
𐤃 dālet (далет) двері d [d]
𐤄 hē (хе) вікно h [h]
𐤅 wāw (вав) гак, крюк w [w]
𐤆 zayin (заїн) зброя z [z]
𐤇 ḥēt (хет) стіна ḥ [ħ]
𐤈 ṭēt (тет) колесо ṭ [tˤ]
𐤉 yōd (йод) рука y [j]
𐤊 kāp (кап) долоня k [k]
𐤋 lāmed (ламед) стрекало l [l]
𐤌 mēm (мем) вода m [m]
𐤍 nūn (нун) змія n [n]
𐤎 ṣāmek (самек) підтримка s [s]
𐤏 ʿayin (аїн) око ʿ [ʕ]
𐤐 pē (пе) рот p [p]
𐤑 çādē (цаде) полювання ṣ [sˤ]
𐤒 qōp (коп) вушко голки q [q]
𐤓 rēš (реш) голова r [r]
𐤔 šīn (шін) зуб š [ʃ]
𐤕 tāw (тав) знак t [t]

Роль в історії Редагувати

Від фінікійського алфавіту походить грецький алфавіт, від візантійського варіанта якого походить кирилиця, від якої походить український алфавіт. Від грецького алфавіту походить також латинський алфавіт.

Від фінікійського алфавіту походить арамейський алфавіт, від якого походять єврейський алфавіт та арабський алфавіт.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Дирингер Дэвид,. Алфавит. — М. : Издательство Иностранной Литературы, 1963. (рос.)
  2. «Детская Энциклопедия для среднего и старшего возраста», Академия педагогических наук СССР, Том 8, Второе издание, Издательство «Просвещение», г. Москва, 1967 г. — С.55 (рос.)
  3. Истрин В. А.,. Развитие письма. — М. : Наука, 1965. (рос.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2015)
Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|Фінікійське письмо|17 листопада 2011}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Finikijska pisemnist odna z pershih zafiksovanih v istoriyi lyudstva sistem fonetichnoyi pisemnosti Z yavilasya blizko XV stolittya do n e ta stala rodonachalniceyu bilshosti suchasnih alfavitnih i deyakih inshih sistem pisemnosti Finikijske pismoVid AbdzhadMovi Finikijska mova ta punichna movaPeriod XV stolittya do n e Napryam Sprava nalivoCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Vikoristovuvala konsonantnij princip tobto dlya zapisu sliv vikoristovuvalisya tilki prigolosni zvuki a znachennya golosnih zalishalosya na rozsud chitacha u semitskih movah leksichne znachennya korenya zadayetsya tilki prigolosnimi tomu potribni v danomu gramatichnomu znachenni golosni mozhna viznachiti za kontekstom Napryam zapisu sprava nalivo Zmist 1 Istoriya 1 1 Ponyattya pro alfavit 1 2 Pohodzhennya 2 Viglyad znakiv ta yih znachennya 3 Rol v istoriyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiFinikijska pisemnist ye odniyeyu z pershih alfavitnih pisemnostej u sviti prote same finikijska pisemnist dala pochatok kilkom gilkam alfavitnih pisemnostej i stanom na 21 storichchya praktichno vsi alfavitni pisemnosti svitu za vinyatkom yaponskoyi kani i korejskoyi pisemnosti hangil mayut korinnya same u finikijskij pisemnosti Inshi pisemnosti sho mayut alfavitnu strukturu davnoperskij klinopis i meroyitska pisemnist ne prizhilisya 1 V Yegipti ta mezhirichchi pisati i chitati vmili lishe okremi lyudi Adzhe j iyeroglifichne pismo i klinopis mistyat ponad 600 znakiv kozhen z yakih zazvichaj zobrazhuye cile slovo abo sklad Vsi yih potribno bulo znati napam yat Finikijcyam yaki veli postijni torgovi zapisi potribno bulo inshe pismo proste i zruchne Voni j stvorili alfavit v yakomu kozhen znak litera poznachav lishe odin viznachenij zvuk Finikijskij alfavit skladayetsya z 22 prostih za napisannyam bukv Vsi voni prigolosni bo v finikijskij movi osnovnu rol grali prigolosni zvuki Shob prochitati slovo finikijcyam dosit bulo bachiti jogo kistyak sho skladayetsya z prigolosnih bukv Najdavnishi napisi skladeni z bukv alfavitu Finikiyi znajdeni pid chas rozkopok v starodavnomu misti Bibli nini misto Dzhebel bilya pidnizhzhya Livanskogo hrebta Voni vidnosyatsya do XIII st do n e Pisali finikijci sprava nalivo Svoyi torgovi zapisi voni robili chornilom na cherepkah Takih cherepkiv znajdeno nebagato Krashe zbereglisya napisi visicheni na kameni nadgrobni na sarkofagah cariv i zherciv i budivelni sho rozpovidayut pro sporudzhennya palaciv po velinnyu cariv 2 Ponyattya pro alfavit Redaguvati Alfavitna pisemnist ce pisemnist de odin znak peredaye odin zvuk na vidminu vid logografichnogo i ideografichnogo pisma de kozhen znak vidpovidaye pevnomu ponyattyu abo morfemi Skladova pisemnist takozh ne mozhe vvazhatisya alfavitnoyu cherez te sho kozhen znak u sillabariyah vidpovidaye okremomu skladu ale ne zvuku 3 Pohodzhennya Redaguvati Isnuye dekilka teorij shodo pohodzhennya finikijskogo alfavitu Za odniyeyu z nih alfavit pohodit vid protosinajskogo pisma Viglyad znakiv ta yih znachennya Redaguvati nbsp latinskij greckij finikijskij yevrejskij i arabskij alfavitiBukva Nazva Znachennya nazvi ZvuchannyaZobrazhennya Yunikod nbsp 𐤀 ʾalep alep bik ʾ ʔ nbsp 𐤁 bet bet budinok b b nbsp 𐤂 giml giml verblyud g ɡ nbsp 𐤃 dalet dalet dveri d d nbsp 𐤄 he he vikno h h nbsp 𐤅 waw vav gak kryuk w w nbsp 𐤆 zayin zayin zbroya z z nbsp 𐤇 ḥet het stina ḥ ħ nbsp 𐤈 ṭet tet koleso ṭ tˤ nbsp 𐤉 yōd jod ruka y j nbsp 𐤊 kap kap dolonya k k nbsp 𐤋 lamed lamed strekalo l l nbsp 𐤌 mem mem voda m m nbsp 𐤍 nun nun zmiya n n nbsp 𐤎 ṣamek samek pidtrimka s s nbsp 𐤏 ʿayin ayin oko ʿ ʕ nbsp 𐤐 pe pe rot p p nbsp 𐤑 cade cade polyuvannya ṣ sˤ nbsp 𐤒 qōp kop vushko golki q q nbsp 𐤓 res resh golova r r nbsp 𐤔 sin shin zub s ʃ nbsp 𐤕 taw tav znak t t Rol v istoriyi RedaguvatiVid finikijskogo alfavitu pohodit greckij alfavit vid vizantijskogo varianta yakogo pohodit kirilicya vid yakoyi pohodit ukrayinskij alfavit Vid greckogo alfavitu pohodit takozh latinskij alfavit Vid finikijskogo alfavitu pohodit aramejskij alfavit vid yakogo pohodyat yevrejskij alfavit ta arabskij alfavit Div takozh RedaguvatiFinikijska mova Sarkofag carya Ahirama odin z najdavnishih napisiv finikijskim pismom Script shablon dlya vidobrazhennya runichnoyi pisemnosti Primitki Redaguvati Diringer Devid Alfavit M Izdatelstvo Inostrannoj Literatury 1963 ros Detskaya Enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Akademiya pedagogicheskih nauk SSSR Tom 8 Vtoroe izdanie Izdatelstvo Prosveshenie g Moskva 1967 g S 55 ros Istrin V A Razvitie pisma M Nauka 1965 ros Dzherela RedaguvatiProishozhdenie i rannie etapy razvitiya zapadnosemitskogo alfavita Yazyki mira Semitskie yazyki Tom 1 Seriya Yazyki mira M 2009 ros SINAJSKAYa PISMENNOST Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine iz knigi Iogannesa Fridriha Deshifrovka zabytyh pismennostej i yazykov Moskva KomKniga 2007 S 158 161 ros Vance Donald R 1994 Literary Sources for the History of Palestine and Syria The Phœnician Inscriptions The Biblical Archaeologist 57 1 2 19 doi 10 2307 3210392 angl Posilannya RedaguvatiFinikijske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 522 ISBN 978 966 439 921 7 Finikijske pismo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Finikijske pismo Finikijski simvoli v yunikodi Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2015 Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Finikijske pismo 17 listopada 2011 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Finikijske pismo amp oldid 39918947