Джек Джонс

Джек Джонс (народився 29 липня 1993) — валлійський професійний гравець у снукер.

Джек Джонс

Народився	1993-07-29 Кумбран
Громадянство	Уельс
Прізвисько (нікнейм)	The Silent Assassin (укр. Тихий вбивця)
Найвищий рейтинг	35
Поточний рейтинг	44
Найкращий результат в кар'єрі	фінал Чемпіонату світу 2024

Джонс родом з Кумбрана, Торван, що у Південному Уельсі. Він став професіоналом у 2010 році у віці 16 років після перемоги на Чемпіонаті Європи зі снукеру серед юнаків 2010 року на Мальті.

Кар'єра

Перші роки

Джонс став професіоналом у 2010 році після перемоги на Чемпіонаті Європи зі снукеру серед молоді до 19 років, перемігши у фіналі Ентоні Макгіла з рахунком 6–4. У свій перший рік у турі Джонс виграв лише один матч, хоча сім разів брав участь у кваліфікації до рейтингових турнірів. Протягом року він зіграв у всіх 12 турнірах Players Tour Championship (PTC) другорядного рівня, причому його найкращим результатом було входження до 32 найкращих. Він завершив дебютний сезон під номером 94 у світовому рейтингу, і вилетів зі світового туру, оскільки не потрапив до 64 найкращих.

Не мавши можливість брати участь в турнірах світового туру, Джонс мав право грати лише в турнірах PTC протягом наступних кількох сезонів; він грав у 10 змаганнях з 12. В одному з турнірів він переміг Ентоні Гамільтона 4–3, Джеймса Ваттану 4–2 і Сема Крейгі 4–1, і дійшов до 16 накращих, де поступився Рорі Мак-Лауду 3–4. В заліковому рейтингу PTC Джонс посів 75 місце.

Джонс грав у семи з дванадцяти турнірів PTC протягом сезону 2012—2013. Загалом він виграв три матчі та посів 106 місце в рейтингу. Він виборов місце в плей-офф кваліфікаційного туру EBSA, посів 2 місце в рейтингу та виграв Відкритий чемпіонат Шотландії серед аматорів. Джонс переміг Елліота Слессора з рахунком 4–2 і Джона Паркіна з рахунком 4–0, в результаті отримавши місце в снукерному турі на сезон 2013—2014.

2013—2016 роки

Джонс програв усі 16 матчів, які він зіграв у сезоні 2013—2014, і посів 128 місце у світовому рейтингу.

У сезоні 2014—2015 він кваліфікувався на Australian Goldfields Open, обігравши Джо О'Коннора з рахунком 5–4: це була його перша перемога у світовому турі за 18 місяців. У наступному раунді він програв Найджелу Бонду з рахунком 1–5. У другому раунді Riga Open Джонс здобув найбільшу перемогу у своїй кар'єрі, нокаутувавши першу номер світового рейтингу Ніла Робертсона з рахунком 4–3, а потім програв Шону О'Саллівану з таким саме рахунком Пізніше він став 67-м за в рейтингу Order of Merit. Протягом решти сезону Джонс не вигравав більше одного матчу на будь-якому іншому змаганні, аж доки на Чемпіонаті світу він переміг Адітю Мехту 10–7 і Джека Лісовскі 10–5. Джонсу залишалася одна перемога, щоб кваліфікуватися до найбільшої події снукерного календаря, але він поступився Раяну Дею із рахунком 6–10. Джонс вибув з туру наприкінці сезону, оскільки був номером 95 у світовому рейтингу, поза 64 найкращих, які зберегли свої місця.

Після вибуття з професійного туру Джонс не зіграв у жодному професійному змаганні протягом сезону 2015—2016, але, обігравши Джеймі Кларка з рахунком 7–4 у фіналі Чемпіонату Європи 2016 EBSA, він заробив право участі у двох наступних сезонах світового туру.

2016—2020 роки

Джонс переміг Джеймі Коупа з рахунком 4–3 на Riga Masters, а потім програв Марку Вільямсу з рахунком 0–4. Він переміг Брендона Сарджента з рахунком 4–0 та Елліота Слессора з рахунком 4–3 на Відкритому чемпіонаті Англії, здобув несподівану перемогу з рахунком 4–2 над Діном Цзюньхуєм, який знаходився на 105 позицій вище за нього. У четвертому раунді Джонс випереджав Ентоні Хемілтона з рахунком 3–1, але програв з рахунком 3–4. На International Championship він пройшов Джиммі Робертсона з рахунком 6–4, а потім зазнав поразки від Джона Хіггінса з рахунком 2–6 у другому раунді. Він дійшов до четвертого раунду Shoot-Out, де програв Шону Мерфі. Наприкінці сезону Джонс досяг свого нового найвищого світового рейтингу, посівши 77 місце.

Попри свій новий рейтинг, Джонс не зміг пройти далі другого раунду будь-якого рейтингового турніру протягом сезону 2017—2018. Він залишив тур, але взяв участь в аматорському турнірі 2018 Q School, за результатами якого забезпечив своє повернення до туру.

Найяскравішими моментами його сезону 2018—2019 були вихід до 1/8 фіналу Чемпіонату Великобританії, де він програв Санні Акані з рахунком 2–6, і Відкритий чемпіонат Уельсу, де він програв Джо О'Коннору з рахунком 1–4. За підсумками року він трохи покращив свій найкращий рейтинг на кінець сезону, піднявшись на 75-те місце.

Найкращі результати Джонса в сезоні 2019—2020 були досягнуті на початку сезону, коли він дійшов до 1/8 фіналу Riga Masters (програвши 4-2 Метью Селту) та International Championship (програвши 3-6 Гері Вілсону). Він закінчив сезон трохи за межами топ-64 на 67-му місці, але фінішував на другому місці (позаду Джордана Брауна) в річному рейтинговому списку для гравців, які не входять до топ-64, таким чином отримавши взяти участь в турі наступного сезону.

2020—2022 роки

У сезоні 2020—2021 років, який здебільшого проходив за закритими дверима через пандемію COVID-19, Джонс вперше дійшов до чвертьфіналу рейтингового турніру. На Відкритому чемпіонаті Англії 2020 року він здобув перемоги над Елліотом Слессором (4–1), Джеком Лісовскі (4–3), Беном Генкорном (4–2) і земляком Меттью Стівенсом (4–3), а потім поступився Джону Гіггінсу з рахунком 1–5 у чвертьфіналі. Попри те, що він не зміг повторити цей результат протягом решти сезону, Джонс фінішував з найвищим у кар'єрі рейтингом 65.

У сезоні 2021—2022 років він продовжував стабільно кваліфікуватися на турніри та відносно добре завершив сезон. У першому раунді змагання Turkish Masters він переміг Марка Аллена з рахунком 5–4, потім переміг Хоссейна Вафаеї з рахунком 5–4 у 1/16 фіналу, але програв колишньому чемпіону світу Шону Мерфі з рахунком 3–5 у 1/8 фіналу/ На наступній рейтинговій події, Відкритому чемпіонаті Гібралтару, він отримав технічну перемогу над Вафаеї, а потім переміг Роббі Вільямса та Луку Бреселя з рахунком 4–3 у фінальному фреймі. Після вражаючих перемог над колишніми чемпіонами світу Нілом Робертсоном (4–1) і Стюартом Бінгемом (4–0), Джонс вийшов до свого першого рейтингового півфіналу, де зазнав поразки 4–2 від майбутнього переможця турніру Роберта Мілкінса.

Сезон 2022—2023

З новим високим рейтингом 41 Джонс провів відносно невдалу першу половину сезону, не просуваючись далі 1/32 рейтингових турнірів. У другій половині сезону він поспіль потрапив до 16 найкращих на турнірах Shoot Out і Welsh Open, де зазнав поразки від Кріса Вакеліна та Пан Цзюньсю відповідно. На Чемпіонаті світу зі снукеру 2023 року він пройшов у другий раунд кваліфікації, де обіграв Адама Даффі з рахунком 10–6. Потім він переміг Роббі Вільямса в наступному раунді з рахунком 10–9, і вийшов на фіналіста світу 2013 року Баррі Гокінса в останньому раунді кваліфікації. Джонс переміг Гокінса з рахунком 10–8 і вперше пройшов до фінальної стадії Чемпіонату світу, що проходила в Театрі Крусібл. У першому раунді Джонс зіграв проти дворазового фіналіста світу Алі Картера і здобув вражаючу перемогу з рахунком 10–6. В 1/8 фіналу він зустрівся з чемпіоном світу 2010 року Нілом Робертсоном, одним із фаворитів турніру, лідирував практично протягом усього матчу і здобув впевнену перемогу з рахунком 13–7. Зіткнувшись у чвертьфіналі із Марком Алленом, якого Джонс назвав «гравцем сезону» під час підготовки до матчу, він все ж зазнав поразки 10–13.

Сезон 2023—2024

Джонс розпочав сезон 2023—2024 років трьома перемогами з трьох у рейтинговій Лізі Чемпіонату, очолювати свою групу на першому етапі, але не вийшов зі своєї групи на другому етапі. Він знову провів невдалу першу половину сезону, а його найкращим виступом було входження до 32 найкращих гравців на турнірі International Championship, де він програв Ронні О'Саллівану з рахунком 4–6. Після проходу до 1/8 фіналу на рідному турнірі Welsh Open (де він програв Домініку Дейлу з рахунком 0–4), Джонс потрапив у кваліфікацію на Чемпіонат світу зі снукеру. Він здобув перемоги над земляком Джеймі Кларком (10–6) і Чжоу Юелоном (10–4), і вдруге поспіль кваліфікувався для участі в фінальній частині. У 1/16 фіналу він грав проти 11-го номера світу Чжана Анда, якого переміг з рахунком 10–4/ Потім він переміг півфіналіста 2023 року Сі Цзяхуя з рахунком 13–9, вийшовши до чвертьфіналу другий сезон поспіль. Зіткнувшись із Джаддом Трампом — одним із фаворитів турніру — Джонс здобув перемогу з рахунком 13–9 і вперше потрапив до півфіналу Чемпіонату світу. У півфіналі він переміг Стюарта Бінгема з рахунком 17–12 і вийшов у фінал Чемпіонату світу. У фінальному матчі Джонс поступився Кайрену Вілсону із рахунком 14-18.

Примітки

1. Jak Jones bio. WPBSA. 8 April 2024. Процитовано 2 May 2024.
2. . global-snooker.com. Архів оригіналу за 5 May 2014. Процитовано 14 June 2013.
3. . snooker.pl. European Billiards & Snooker Association. Архів оригіналу за 14 July 2014. Процитовано 6 June 2013.
4. Jak Jones 2010/2011. Snooker.org. Процитовано 14 June 2013.
5. Order of Merit 2010/2011. Snooker.org. Процитовано 14 June 2013.
6. (PDF). worldsnooker.com. World Professional Billiards and Snooker Association. Архів оригіналу (PDF) за 14 June 2012. Процитовано 4 May 2011.
7. Jak Jones 2011/2012. Snooker.org. Процитовано 14 June 2013.
8. Order of Merit 2011/2012. Snooker.org. Процитовано 14 June 2013.
9. Jak Jones 2012/2013. Snooker.org. Процитовано 14 June 2013.
10. Order of Merit 2012/2013. Snooker.org. Процитовано 14 June 2013.
11. . World Snooker. 28 April 2013. Архів оригіналу за 1 May 2013. Процитовано 4 May 2013.
12. Jak Jones 2013/2014. Snooker.org. Процитовано 9 April 2014.
13. (PDF). World Snooker. Архів оригіналу (PDF) за 8 May 2014. Процитовано 7 May 2014.
14. Jak Jones 2014/2014. Snooker.org. Процитовано 11 August 2014.
15. Drago and Borg bow out in Riga. Times of Malta. 9 August 2014. оригіналу за 5 May 2024. Процитовано 11 August 2014.
16. European Order of Merit 2014/2015. Snooker.org. Процитовано 28 April 2015.
17. . World Snooker. 15 April 2015. Архів оригіналу за 22 April 2015. Процитовано 28 April 2015.
18. . World Snooker. Архів оригіналу за 7 May 2015. Процитовано 8 May 2015.
19. . EBSA.tv. 21 February 2016. Архів оригіналу за 6 July 2016. Процитовано 29 August 2016.
20. Williams, David (13 October 2016). Cwmbran's Jak Jones shocks Ding Junhui as Mark Williams wins Gwent battle. South Wales Argus. оригіналу за 4 April 2019. Процитовано 12 April 2017.
21. Nottingham's Anthony Hamilton blames tiredness for English Open exit. Nottingham Post. Процитовано 12 April 2017.
22. Jak Jones 2016/2017. Snooker.org. Процитовано 12 April 2017.
23. Historic Seedings After 2017 World Championship. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
24. Jak Jones 2017/2018. Snooker.org. Процитовано 4 May 2018.
25. . World Snooker. 19 May 2018. Архів оригіналу за 20 February 2020.
26. Jak Jones 2018/2019. Snooker.org. Процитовано 4 May 2018.
27. Historic Seedings After 2017 World Championship. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
28. Jak Jones 2019/2020. Snooker.org. Процитовано 4 May 2018.
29. Season Points 2019/2020. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
30. Jak Jones 2020/2021. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
31. Historic Seedings After 2020 World Championship. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
32. Mark Allen: Antrim man exits from Turkish Masters after 5–4 defeat by Jak Jones. BBC Sport. 9 March 2022. оригіналу за 5 May 2024.
33. Jak Jones 2021/2022. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
34. Jak Jones: The unknown Welshman who shocked snooker now just two games away from a fortune. Wales Online. 2 May 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «WalesOnline» визначена кілька разів з різним вмістом
35. Rankings 2021/2022. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
36. Jak Jones 2022/2023. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
37. World Snooker Championship: Jak Jones beats Barry Hawkins in final qualifying round. BBC Sport. 11 April 2023. оригіналу за 17 April 2023.
38. 'He's struggling isn't he?' – Flying Neil Robertson next for Jak Jones after stunning Ali Carter. Metro. 17 April 2023.
39. Livie, Alex (22 April 2023). World Snooker Championship 2023: Neil Robertson felt Jak Jones 'was there for the taking' during shock loss. Eurosport. оригіналу за 23 October 2023.
40. Jak Jones unfazed by another big test in Mark Allen on dream World Championship debut. Metro. 25 April 2023.
41. Hemingway, Rob (26 April 2023). Mark Allen outlasts Jak Jones to seal semi-final spot at World Championship, will face John Higgins or Mark Selby. Eurosport.
42. Jak Jones 2023/2024. Snooker.org. Процитовано 4 May 2024.
43. Hassall, Paul (9 November 2023). International Championship snooker 2023 recap - Ronnie O'Sullivan into quarter-finals, Mark Selby and John Higgins out. Eurosport. оригіналу за 21 December 2023.
44. Jak Jones – 'we dragged each other down'. SnookerHQ. 21 April 2024.
45. Jak Jones – 'I don't know how I won'. SnookerHQ. 28 April 2024.
46. Judd Trump dumped out of World Snooker Championship as Jak Jones reaches Crucible semi-finals. Sky Sports. 1 May 2024. оригіналу за 2 May 2024.
47. Snooker scores: Jak Jones beats Stuart Bingham in World Championship semi-final. Sporting Life. 4 May 2024. оригіналу за 4 May 2024.