Грузинська писемність

У грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі (груз. ასომთავრული), нусхурі (груз. ნუსხური) і мхедрулі (груз. მხედრული). Їхні букви є еквівалентами одне одного, мають однакові назви і порядок, а також не мають відмінності між великими і малими буквами. Мхедрулі сьогодні є стандартним грузинським письмом, тоді як асомтаврулі та нусхурі тепер використовує лише Грузинська православна церква в церемоніальних релігійних текстах та іконографії (загальна назва цих писемностей хуцурі, тобто, «церковне письмо»). Інколи в оздоблювальних цілях використовують окремий вид чинної абетки, мтаврулі

Грузинська писемність
вид	алфавіт
мови	картвельські, деякі інші
період	430 - сьогодення
походження	змодельована на основі грецького алфавіту на створення вплинув арамейський алфавіт грузинський алфавіт
напрямок	зліва направо
Юнікод	http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf

დამწერლობა [дамцерлоба] означає «писемність».

Грузинське письмо є унікальним і його точне походження лишається нез'ясованим. Водночас порядок букв є схожим до грецького, за винятком літер, що позначають унікальні грузинські звуки і які згруповано в кінці. Початково письмо складалося з 38 літер, а зараз містить 33. Інші картвельські мови також використовують грузинське письмо, адаптуючи кількість літер до своїх потреб.

Букви грузинських абеток

Основні букви

Сучасна абетка грузинської мови містить 33 букви. Зеленим кольором виділено сучасний вигляд букв (мхедрулі).

Числове значення	Старе письмо	Сучасне письмо	Назва	Звук (за IPA)
	асомтаврулі	нусхурі			мтаврулі	мхедрулі
1	Ⴀ	ⴀ	Ა	ა	ан	ɑ
2	Ⴁ	ⴁ	Ბ	ბ	бан	b
3	Ⴂ	ⴂ	Გ	გ	ґан	g
4	Ⴃ	ⴃ	Დ	დ	дон	d
5	Ⴄ	ⴄ	Ე	ე	ен	ɛ
6	Ⴅ	ⴅ	Ვ	ვ	він	v
7	Ⴆ	ⴆ	Ზ	ზ	зен	z
9	Ⴇ	ⴇ	Თ	თ	тан	t
10	Ⴈ	ⴈ	Ი	ი	ін	i
20	Ⴉ	ⴉ	Კ	კ	к'ан	kʼ
30	Ⴊ	ⴊ	Ლ	ლ	лас	l
40	Ⴋ	ⴋ	Მ	მ	ман	m
50	Ⴌ	ⴌ	Ნ	ნ	нар	n
70	Ⴍ	ⴍ	Ო	ო	он	ɔ
80	Ⴎ	ⴎ	Პ	პ	п'ар	pʼ
90	Ⴏ	ⴏ	Ჟ	ჟ	жан	ʒ
100	Ⴐ	ⴐ	Რ	რ	рае	r
200	Ⴑ	ⴑ	Ს	ს	сан	s
300	Ⴒ	ⴒ	Ტ	ტ	т'ар	tʼ
–	ႭჃ	ⴓ	Უ	უ	ун	u
500	Ⴔ	ⴔ	Ფ	ფ	пар	p
600	Ⴕ	ⴕ	Ქ	ქ	кан	k
700	Ⴖ	ⴖ	Ღ	ღ	ган	ʁ
800	Ⴗ	ⴗ	Ყ	ყ	кар	qʼ
900	Ⴘ	ⴘ	Შ	შ	шин	ʃ
1000	Ⴙ	ⴙ	Ჩ	ჩ	чин	t͡ʃ
2000	Ⴚ	ⴚ	Ც	ც	цан	t͡s
3000	Ⴛ	ⴛ	Ძ	ძ	дзил	d͡z
4000	Ⴜ	ⴜ	Წ	წ	ц'ил	t͡sʼ
5000	Ⴝ	ⴝ	Ჭ	ჭ	ч'ар	t͡ʃʼ
6000	Ⴞ	ⴞ	Ხ	ხ	хан	x
8000	Ⴟ	ⴟ	Ჯ	ჯ	джан	d͡ʒ
9000	Ⴠ	ⴠ	Ჰ	ჰ	гае	h

Застарілі букви

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване письменником Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 букв з грузинської абетки, які стали зайвими.

Числове значення	Старе письмо	Сучасне письмо	Назва	Звук (за IPA)
	асомтаврулі	нусхурі			мтаврулі	мхедрулі
8	Ⴡ	ⴡ	Ჱ	ჱ	хе	ɛj
60	Ⴢ	ⴢ	Ჲ	ჲ	йота	j
400	Ⴣ	ⴣ	Ჳ	ჳ	віє	wi
7000	Ⴤ	ⴤ	Ჴ	ჴ	кхар	q
10000	Ⴥ	ⴥ	Ჵ	ჵ	гое	hoe

• ჱ (хе), яка іноді називається «ei» або «е-мерве» («8-е e»), стала рівноцінною ეჲ «ей», як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей 'Христос'.
• ჲ (йота), яка також називається йота, вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (ін), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей «Христос» зараз записується як ქრისტეი кріст'еі.
• ჳ (віє) стала звучати так само, як ვი ві і була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі «інші'».
• ჴ (кхар, хар) стала звучати так само, як ხ (хан), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე «незалежний».
• ჵ (гое) використовувалася для вигуку хоі!, який зараз записується як ჰოი.

Але ჵ (гое) продовжує використовуватись у сванській абетці; ჲ (йота) використовується у мегрельській та лазькій абетках для звуку [j].

Додаткові букви грузинської абетки

Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов.

Числове значення	Старе письмо	Сучасне письмо	Назва	Звук (за IPA)
	асомтаврулі	нусхурі			мтаврулі	мхедрулі
–	Ⴧ	ⴧ	Ჷ	ჷ	юн
–	–	–	Ჸ	ჸ	еліф
–	–	–	Ჶ	ჶ	фі
–	–	–	Ჹ	ჹ	перевернута буква ґан
–	–	–	Ჺ	ჺ	айн
–	Ⴭ	ⴭ	Ჽ	ჽ	аен
–	–	–	Ჾ	ჾ	твердий знак
–	–	–	Ჿ	ჿ	огублюючий знак

• ჶ (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
• ჷ (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
• ჸ (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках. Вона є оберненою ყ (к'ар).
• ჹ (перевернута ґан) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами.
• ჺ (айн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові. Вона походить від арабської букви ع (‘айн).
• ჽ (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
• ჾ (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці.
• ჿ (лабіальний (огублюючий) знак) використовувалась в абхазькій абетці.

Порівняльна таблиця

Порівняльна таблиця усіх абеток грузинської мови. Зеленим кольором виділено вилучені букви, червоним кольором – додаткові букви картвельських мов, бузковим кольором – додаткові букви кавказьких мов.

Число	Букви	Unicode	Назва	Звуки (IPA)	Латиниця
	асомтварулі				нусхурі	мтаврулі	мхедрулі	Державний стандарт	Лазська латиниця (лазурі)
1	Ⴀ	ⴀ	Ა	ა	U+10D0	ан	/ɑ/ сван. /a, æ/	A a	A a
2	Ⴁ	ⴁ	Ბ	ბ	U+10D1	бан	/b/	B b	B b
3	Ⴂ	ⴂ	Გ	გ	U+10D2	ґан	/ɡ/	G g	G g
4	Ⴃ	ⴃ	Დ	დ	U+10D3	дон	/d/	D d	D d
5	Ⴄ	ⴄ	Ე	ე	U+10D4	ен	/ɛ/	E e	E e
6	Ⴅ	ⴅ	Ვ	ვ	U+10D5	він	/v/	V v	V v
7	Ⴆ	ⴆ	Ზ	ზ	U+10D6	зен	/z/	Z z	Z z
8	Ⴡ	ⴡ	Ჱ	ჱ	U+10F1	хе	/eɪ/ сван. /eː/	—	—
9	Ⴇ	ⴇ	Თ	თ	U+10D7	тан	/t⁽ʰ⁾/	T t	T t
10	Ⴈ	ⴈ	Ი	ი	U+10D8	ін	/i/	I i	I i
20	Ⴉ	ⴉ	Კ	კ	U+10D9	к'ан	/kʼ/	Kʼ kʼ	Ǩ ǩ
30	Ⴊ	ⴊ	Ლ	ლ	U+10DA	лас	/l/	L l	L l
40	Ⴋ	ⴋ	Მ	მ	U+10DB	ман	/m/	M m	M m
50	Ⴌ	ⴌ	Ნ	ნ	U+10DC	нар	/n/	N n	N n
60	Ⴢ	ⴢ	Ჲ	ჲ	U+10F2	йота	/je/ мегр., сван., лаз. /j/	—	Y y
70	Ⴍ	ⴍ	Ო	ო	U+10DD	он	/ɔ/ сван. /ɔ, œ/	O o	O o
80	Ⴎ	ⴎ	Პ	პ	U+10DE	п'ар	/pʼ/	Pʼ pʼ	P̌ p̌
90	Ⴏ	ⴏ	Ჟ	ჟ	U+10DF	жан	/ʒ/	Zh zh	J j
100	Ⴐ	ⴐ	Რ	რ	U+10E0	рае	/r/	R r	R r
200	Ⴑ	ⴑ	Ს	ს	U+10E1	сан	/s/	S s	S s
300	Ⴒ	ⴒ	Ტ	ტ	U+10E2	т'ар	/tʼ/	Tʼ tʼ	Ť t̆
400	Ⴣ	ⴣ	Ჳ	ჳ	U+10F3	віє	/uɪ/ сван. /w/	—	—
400	Ⴓ	ⴓ	Უ	უ	U+10E3	ун	/u/ сван. /u, y/	U u	U u
—	Ⴧ	ⴧ	Ჷ	ჷ	U+10F7	юн	мегр., сван. /ə/	—	—
500	Ⴔ	ⴔ	Ფ	ფ	U+10E4	пар	/p⁽ʰ⁾/	P p	P p
600	Ⴕ	ⴕ	Ქ	ქ	U+10E5	кан	/k⁽ʰ⁾/	K k	K k
700	Ⴖ	ⴖ	Ღ	ღ	U+10E6	ган	/ɣ/	Gh gh	Ğ ğ
800	Ⴗ	ⴗ	Ყ	ყ	U+10E7	к'ар	/qʼ/	Qʼ qʼ	Q q
—	—	—	Ჸ	ჸ	U+10F8	еліф	мегр., сван. /ʔ/	—	—
900	Ⴘ	ⴘ	Შ	შ	U+10E8	шин	/ʃ/	Sh sh	Ş ş
1000	Ⴙ	ⴙ	Ჩ	ჩ	U+10E9	чин	/tʃ⁽ʰ⁾/	Ch ch	Ç ç
2000	Ⴚ	ⴚ	Ც	ც	U+10EA	цан	/ts⁽ʰ⁾/	Ts ts	Ʒ ʒ
3000	Ⴛ	ⴛ	Ძ	ძ	U+10EB	дзил	/dz/	Dz dz	Ž ž
4000	Ⴜ	ⴜ	Წ	წ	U+10EC	ц'ил	/tsʼ/	Tsʼ tsʼ	Ǯ ǯ
5000	Ⴝ	ⴝ	Ჭ	ჭ	U+10ED	ч'ар	/tʃʼ/	Chʼ chʼ	Ç̌ ç̌
6000	Ⴞ	ⴞ	Ხ	ხ	U+10EE	хан	/χ/	Kh kh	X x
7000	Ⴤ	ⴤ	Ჴ	ჴ	U+10F4	кар	/q⁽ʰ⁾/	—	—
8000	Ⴟ	ⴟ	Ჯ	ჯ	U+10EF	джан	/dʒ/	J j	C c
9000	Ⴠ	ⴠ	Ჰ	ჰ	U+10F0	hae	/h/	H h	H h
10000	Ⴥ	ⴥ	Ჵ	ჵ	U+10F5	гое	/oː/ бацб. /ʕ, ɦ/	—	—
—	—	—	Ჶ	ჶ	U+10F6	фі	лаз. /f/	—	F f
—	—	—	Ჹ	ჹ	U+10F9	перевернута буква ґан	табас. /ɢ/	—	—
—	—	—	Ჺ	ჺ	U+10FA	айн	бацб. /ʕ/	—	—
—	—	—	—	ჼ	U+10FC	надрядковий знак нар	назалізація попереднього звука у бацб.мові	—	—
—	Ⴭ	ⴭ	Ჽ	ჽ	U+10FD	аен	осет. /ə/	—	—
—	—	—	Ჾ	ჾ	U+10FE	твердий знак	веляризація попереднього приголосного звука в абхаз.мові	—	—
—	—	—	Ჿ	ჿ	U+10FF	огублюючий знак	лабіалізація попереднього приголосного звука в абхаз.мові	—	—

Походження

Згідно з вірменськими джерелами V—VII ст., перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мрґвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменську абетку). Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» («Об единстве задач армяно-грузинской филологии») вказував, що «грузинська церковна писемність, що до Х-ХІст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом».

Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам'ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I—III ст. Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту.

Зразки письма

Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.

Примітки

1. Razmadze, Akaki (11 червня 2018). Mtavruli Letters. Medium (англ.). Процитовано 21 липня 2023. 
2. Everson, Michael; Gujejiani, Nika; Razmadze, Akaki (24 січня 2016). Proposal for the addition of Georgian characters to the UCS. Unicode Technical Committee Document Registry. оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 14 червня 2018. 
3. The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
4. Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
5. Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
6. Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
8. ჳ and უ have the same numeric value (400)
9. Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
10. Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — С. 303—304.
11. Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: «Burdzhi Erovnebisa» Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
12. Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba

Посилання

• асомтаврулі та мхедрулі в Юнікоді [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• нусхурі в Юнікоді [ 6 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• (англ.)