Глухий губно-губний проривний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: p.

Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨p⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою п. Більшість мов має простий [p], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді, китайській, корейських та інших мовах простий [p] є акустичною парою придихового [pʰ].

p
Номер МФА	101
Кодування
HTML (decimal)	p
Юнікод (hex)	U+0070
X-SAMPA	p
Кіршенбаум	p
Брайль^[en]
Звучання
noicon джерело · допомога

Назва

• Глухий білабіальний зімкнено-проривний приголосний
• Глухий білабіальний проривний приголосний (англ. voiceless bilabial stop)
• Глухий губно-губний зімкнено-проривний приголосний
• Глухий губно-губний проривний приголосний

Властивості

Властивості глухого губно-губного проривного:

• Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
• Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
• Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти

МФА	Опис	МФА	Опис	МФА	Опис	МФА	Опис
p	простий p	pʰ	придиховий p	pʲ	м'який p	pʷ	огублений p
p̚	затримковий p	p̌	дзвінкий p	p͈	твердий p	pʼ	абруптивний p

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська	pack	[pʰæk]	пакувати	Див. англійська фонетика
баскська	harrapatu	[(h)arapatu]	спіймати
бенгальська	পানি	[pani:]	вода	Див. бенгальська фонетика
в'єтнамська	nhíp	[ɲip˧ˀ˥]	пінцет	Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська	פּקיד	[pakid]	клерк	Див. гебрейська фонетика
гінді	पल	[pəl]	момент	Див. фонетика гінді
голландська	plicht	[plɪxt]	обов'язок	Див. голландська фонетика
грецька	πόδι	[ˈpo̞ði]	нога	Див. Modern грецька фонетика
данська	bog	[ˈpɔ̽ʊ̯ˀ]	книга	Див. данська фонетика
іспанська	peso	[ˈpe̞so̞]	вага	Див. іспанська фонетика
італійська	papà	[paˈpa]	тато	Див. італійська фонетика
каталанська	parlar	[pərˈɫa]	говорити	Див. каталанська фонетика
китайська	爆炸/bàozhà	[pɑʊ˥˩ tʂa˥˩]	вибухати	Див. китайська фонетика
корейська	풀/pul	[pʰul]	трава	Див. корейська фонетика
люксембурзька	bëlleg	[ˈpɵ̞lɵ̞ɕ]	дешевий	Див. люксембурзька фонетика
македонська	пее	[pɛː]	співти	Див. македонська фонетика
малайська	panas	[pänäs]	гарячий
маратхі	पाऊस	[pɑːˈuːs]	дощ	Див. фонетика маратхі
німецька	Pack	[pʰak]	пачка	Див. німецька фонетика
норвезька	pappa	[pɑpːɑ]	тато	Див. норвезька фонетика
пашуто	پانير	[pɑˈnir]	сир
польська	pas	[päs]	пояс	Див. польська фонетика
португальська	pai	[paj]	тато	Див. португальська фонетика
російська	плод	[pɫot̪]	плід	Див. російська фонетика
румунська	pas	[pas]	крок	Див. румунська фонетика
словацька	pes	[pɛs]	dog
турецька	kap	[kʰäp]	чайник	Див. турецька фонетика
угорська	pápa	[ˈpaːpɒ]	папа	Див. угорська фонетика
українська	павук	[pɐ.ˈβ̞uk]	—	Див. українська фонетика
фінська	pappa	[pappa]	дід	Див. фінська фонетика
французька	pomme	[pɔm]	яблуко	Див. французька фонетика
чеська	pes	[pɛs]	собака	Див. чеська фонетика
шведська	apa	[ˈɑːpʰa]	мавпа	Див. шведська фонетика
японська	ポスト/posuto	[posɯto]	пошта	Див. японська фонетика

Примітки

1. Thompson (1959:458–461)
2. Gussenhoven (1992:45)
3. Basbøll (2005:61)
4. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
5. Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
6. Carbonell & Llisterri (1992:53)
7. Gilles & Trouvain (2013:67–68)
8. Jassem (2003:103)
9. Cruz-Ferreira (1995:91)
10. Padgett (2003:42)
11. Fougeron & Smith (1993:73)
12. Okada (1991:94)

Джерела

• Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
• Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
• Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
• Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
• Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). . Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 12 травня 2016. 
• Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
• Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
• Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). . Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 12 травня 2016. 
• Merrill, Elizabeth (2008). . Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 12 травня 2016. 
• Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
• Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
• Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
• Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.