Каталонська мова, або каталанська мова (кат. català; вимовляється [kətə'ła] або [kata'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
Каталанська мова | |
---|---|
català | |
Поширення каталанської мови у Європі | |
Поширена в | Каталанські країни |
Регіон | Каталонія Валенсія Балеарські острови[d] Андорра Арагон Мурсія Східні Піренеї Альгеро |
Носії | 11,6 млн осіб розуміють, 9,4 млн осіб вміють говорити |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | або |
Офіційний статус | |
Офіційна | Каталонія Регіон Валенсія Балеарські острови Північна Каталонія Князівство Андорра м. Алґе, Сардинія |
Регулює | Інститут каталонських студій, Академія каталанської мови, Валенсійська мовна академія, Університет Балеарських островів, філософський та філологічний факультет, відділення філології |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ca |
ISO 639-2 | cat |
ISO 639-3 | cat |
Каталанською говорять в Іспанії та Франції, а також в Італії та Андоррі, зокрема у таких великих містах, як-от Барселона та Валенсія. З 1970-х років ця мова стала офіційною на тих територіях, де нею послуговуються. До цього протягом кількох століть каталанську забороняли або піддавали репресіям як в Іспанії, так і у Франції.
Каталанська є окремою мовою, а не діалектом іспанської.
Здебільшого ті, для кого ця мова є рідною, володіють також іспанською, французькою або італійською.
Головні факти
У період з 1979 до 2007 років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.
Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по-різному на різних територіях. Наразі найпоширенішими є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).
Із точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова (з VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов. У Європейському Союзі каталанська є 14-ю мовою за кількістю мовців, у світі — 80-ю.
Існує дві великі групи діалектів — східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).
У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l·l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусідніми галло-романськими та західно-іберійськими мовами.
Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (наприклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.
Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL). У 1985 р. було створено Термінологічний центр (кат. Termcat), який відповідає за розроблення галузевої термінології та випуск словників, а також Консорціум для мовної нормалізації (кат. Consorci per a la Normalització Lingüística), завданням якого є поширення нової термінології та організація мовних курсів. Поряд із зазначеними вище офіційними закладами існують і визнані неурядові організації, які займаються пропагандою каталанської мови, створенням належних умов для її вивчення: найвідомішою є організація «Омніум културал» (кат. Òmnium Cultural), створена у 1961 році.
Рекорд «Книги рекордів Гінесса» з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцем Люїсом Кулетом. Цю промову було здійснено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено 17 січня 2009.року
Назви мови, приклади та цитати, статус, класифікація
Назви мови
В українській мові паралельно вживаються дві назви на позначення мови — катала́нська та катало́нська.
Викладачі-практики (зокрема відомий український лінгвіст-романіст Костянтин Тищенко) частіше називають цю мову каталанською (пр., «Підручник каталанської мови»). В Україні цю мову викладають у Києві на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка та у Львові на кафедрі французької філології факультету іноземних мов Львівського університету ім. І. Франка саме як каталанську мову.
В українській мові вживається і назва «каталонська мова», зокрема у фіксується лише такий варіант назви. У фіксуються обидва прикметники, однак про мову написано у статті «каталонський»[недоступне посилання з червня 2019]. Орфографічний словник української мови [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] фіксує лише слово «каталонський».
У російській мові чіткіше, ніж в українській, фіксується різниця між вживанням слів «каталанский» (щодо мови) та «каталонский» (щодо належності до території, народу).
У польській мові на позначення як мови, так і належності до Каталонії та каталонців, вживається лише прикметник «kataloński».
Іншими слов'янськими мовами назва каталанської мови перекладається таким чином (як зі звуком [a], так і [o]) : білоруською «каталянская / каталёнская мова», сербохорватською «katalonski jezik / каталонски језик», чеською «katalánština», словацькою «katalánčina», словенською «katalonščina / katalonski jezik», болгарською «каталонският език».
У неслов'янських мовах назва каталанської мови найчастіше передається зі звуком [a] (ближче до оригіналу): фр. le catalan, la langue catalane, англ. Catalan language, ісп. idioma catalán. Єдина мова, де у назві з'являється звук [u], — мова есперанто: «kataluna lingvo / la kataluna».
Слід зазначити також, що окрім назв каталанська / каталонська мова, існують й інші, менш поширені сучасні назви для цієї мови. Статутом Автономної області Валенсія закріплено назву «валенсійська мова», в інших регіонах поширення каталанської мови її зараз називають лише «каталанською» (на Балеарських островах у неофіційному вжитку також є назви «мальоркська» та рідше «балеарська мова»). У працях із лінгвістики іноді цю мову називають «каталанською-валенсійською-балеарською», у кін. XX ст. було запропоновано також дві штучні назви — бакаве́с / бакабе́с та кава́ба / каба́ба (або каваба́нська / кабаба́нська мова), де -ка- означає «Каталонія», -ва- / -ве- або -ба- / -бе- — «Валенсія» і -ба- — «Балеарські о-ви». Три літери «а» у назві «каваба» означають «Арагон» (тобто Західну смугу), «Алґе» та «Ал-Каршу».
Від часів проповідей з Урґаньї, каталанська мова називалася по-різному. Оскільки, як і інші неолатинські мови, каталанська мова походить із народної латини, її вважали народним, простим варіантом латинської мови, що пояснює першу зафіксовану офіційну назву каталанської мови на поч. XIII ст. — vulgar, тобто «народна», «проста» мова.
Серед інших історичних назв каталанської мови варто зазначити назву romanç / romançar («романська [мова]»), яка вживалася в усіх частинах каталанських країн з 1234 до 1636 р., назву pla / espla / esplanar («зрозуміла [мова]»), що вживалася з 1261 до 1589 р., назви crestianesc («християнська [мова]»), яка вживалася у Валенсії з 1270 до 1468 р. (через існування контактів між християнським каталонським та мусульманським арабським населенням Валенсії) та назву algemia («алжемія / алджемія»), що вживалася з 1460 до 1490 р. головним чином іберійськими мусульманами.
У Валенсії з 1531 до 1878 р. широко вживалася також назва lemosí («лімузенська [мова]») — ця назва, що зараз вживається лише для лімузенського діалекту окситанської мови, відбиває той факт, що каталанська мова довгий час (а окремими лінгвістами до середини XX ст.) вважалася діалектом окситанської мови (велика кількість трубадурів писала лімузенською говіркою північно-окситанського діалекту).
В Арагонському королівстві, куди входила територія сучасних Південної та Північної Каталонії, «каталанською» цю мову почали називати з 1290 р. — там ця назва є основною до сьогодні.
На інших каталаномовних територіях традиція називати мову «каталанською» перервалася у XV—XVI ст., натомість вживалися назви, похідні від найменувань відповідних королівств — «валенсійська» (від 1395 р.) та «мальоркська» (від 1409 р.). У Валенсії та на Балеарських о-вах знову почали вживати назву «каталанська мова» у кін. XIX ст.
Докладнішу інформацію про всі історичні назви каталанської мови можна знайти у статті Назви каталанської мови.
Приклади мови та цитати
Мова | Уривок 1 | Уривок 2 |
Каталанська | Bon dia! Si voleu ballar, heu d'anar a discoteca, i si us estimeu més la tranquil·litat, us podeu estar a casa mirant la televisió, teclejant a internet, o llegint una bona novella. | Avui al mercat he comprat api, mongetes i enciam, tot per fer un bon dinar de verdures. Demà, si tinc temps, aniré a passejar voramar i, si fa mal temps, aniré al cinema. |
Українська | Добрий день! Якщо ви хочете потанцювати, вам потрібно піти на дискотеку, та якщо ви більше любите спокій, можете лишитися дома, дивлячись телебачення, сидячи в інтернеті чи читаючи гарний роман. | Сьогодні на ринку я купила селери, квасолі та листя салату — усе для приготування смачної страви з овочів. Завтра, якщо матиму час, я піду на прогулянку морським узбережжям. Якщо буде погана погода, я піду в кіно. |
Анатоль Перепадя, перекладач із каталанської на українську: Каталанська мова дуже дзвінка, схожа на українську. В ній багато приємних звуків. | |
Паскуал Марагаль, Президент Женералітату Каталонії з 2003 до 2006 р., під час Свята книги в Гвадалахарі, Мексика, 2004 р.: Каталанська мова — це наша ДНК.. | |
Людовік XIV «Король-сонце», король Франції: […] це вживання [каталанської мови є] відразливим та, в якомусь сенсі, направленим проти […] гідності Французької Нації (в королівському декреті від 2 квітня 1700 р. «Про офіційну заборону каталанської мови»). | |
Мігель де Сервантес, іспанський поет, письменник та драматург, у книзі «Мандри Персилеса й Сигизмунди»: Валенсійська [каталанська] — граційна мова, з нею може зрівнятися лише португальська м'якістю та приємністю.. |
Статус мови
- З 18 вересня 1979 р. каталанська, поряд з іспанською та окситанською (аранською), є регіональною офіційною мовою Автономної області Каталонія (законодавчо її визнано єдиною «власною мовою» цієї території).
- З 1 липня 1982 р. каталанська є офіційною, поряд з іспанською, в Автономній області Валенсія, де офіційно вона називається валенсійською мовою (лише валенсійську мову визнано «власною мовою» цієї автономної області).
- З 25 лютого 1983 р. каталанська є офіційною, поряд з іспанською, на Балеарських островах (тут її також визначено єдиною «власною мовою»).
- Каталанська мова є єдиною офіційною мовою Князівства Андорра з 2 лютого 1993 р. Відповідно до ст. 2 Конституції цієї країни.
- З 11 вересня 1997 р. законом № 26 Автономної області Сардинія каталанська визнана однією з офіційних мов міста Алґе (Альґеро) на о-ві Сардинія в Італії поряд із корсиканською (або корсо-галурезькою) на півночі острова (у законі її названо «галурезьким діалектом»), сассарською на північному заході (у законі її названо «сассарським діалектом»), сардською у центральній та південній частинах острова та табаркінською (діалект лігурійської мови) говіркою на південному заході Сардинії (у законі її названо «табаркінською мовою»).
- З 10 грудня 2007 р. каталанська, разом із французькою, є офіційною мовою департаменту Східні Піренеї у Франції.
- Каталанська мова не має офіційного статусу в Ал-Карші та на Західній смузі (з початку 2000-х років готується закон про мови в Автономній області Арагон, однак цей процес досі незавершений).
Каталанська мова є однією з 6 офіційних мов «Латинського союзу», організації, яка об'єднує 37 держав світу.
13 червня 2005 року Радою міністрів закордонних справ ЄС (англ. European Council of Foreign Ministers) було ухвалено дозволити громадянам Іспанії звертатися з офіційними запитами до структур ЄС каталанською, баскійською та галісійською мовами. 30 листопада 2006 року, підписанням відповідної угоди з послом Іспанії при ЄС Карлосом Бастаррече, такий дозвіл було оформлено для Представника ЄС із прав людини. Окрім того, каталанською можна звертатися до Комітету регіонів, Ради ЄС, Єврокомісії, Європейського соціально-економічного комітету та до Європейського Парламенту. У ЄС такі права мають також шотландська та валлійська мови.
За кількістю мовців каталанська мова є 7-ю серед мов Європейського Союзу (у межах ЄС нею користується більше людей, ніж фінською або данською мовами та стільки ж, як і шведською, грецькою чи португальською).
Відповідно до звіту про вживання «малих мов» у Європейському Союзі (які не мають статусу загальнонаціональної офіційної мови) «Євромозаїка» (1991 р.) каталанською говорили 33,5 % усіх мовців «малих мов» ЄС.
Класифікація мови та її коди
Каталанська мова є романською мовою, яка утворилася на базі народної латини. З VIII до XIII ст. разом з окситанською каталанська являла собою єдину мовну спільноту (тобто фактично каталанська була одним із діалектів окситанської мови).
Зараз літературна каталанська, особливо з точки зору лексики, але також фонетично та з точки зору граматики, є найближчою до літературної окситанської мови (яка сформована на базі ланґедокського діалекту окситанської — цей діалект географічно є найближчим до Північної та Південної Каталонії) — взаєморозуміння мовців обох мов можливе без перекладу.
Деякі мовознавці як каталанську, так і окситанську відносять до окремої окситано-романської підгрупи мов. Спрощуючи, можна сказати, що і каталанська, і окситанська мови є перехідними між галло-романськими (насамперед французькою) та західно-іберійськими (насамперед іспанською) мовами.
Каталанська-валенсійська-балеарська мова – різновид окситанської мови в Іспанії ... між мовами, що виникли на базі латини [після її розпаду], у античні часи виникла мова, яку було названо провансальською [окситанською] і якою заговорили люди, що мешкали між р. Луарою [північна межа окситанської мови у центральній Франції] та р. Еброю [південний кордон Автономної області Каталонія в Іспанії]. Мануел Міла-і-Фунтаналс, каталонський та іспанський лінгвіст (1818-1884 р.р.) |
Цікаво те, що особливу зацікавленість у вивченні зв'язків між каталанською та окситанською мовами виявляють валенсійці, які бачать Валенсію — її культуру, мову та історію — у ширшому контексті, ніж каталанські країни, а саме у традиційнішому окситано-каталонсько-валенсійському контексті. Маловпливовою організацією «Ок Валенсія» нещодавно навіть було запропоновано зблизити графіку каталанської та окситанської мов (звернувши особливу увагу на гасконський діалект) і створити спільне каталансько-окситанське койне.
Попри це, часто каталанську та окситанську мову відносять до різних підгруп романської групи індоєвропейської мовної родини: окситанську до галло-романської групи (разом із французькою та франко-провансальською; іноді до цієї групи відносять і каталанську), а каталанську — до іберо-романської (разом з іспанською, астурійсько-леонською, португальською та галісійською), іноді відносячи її до східноіберійських мов (іноді до східноіберійських мов відносять і окситанську).
На ці дискусії впливає існування політичного кордону між Францією та Іспанією. На приклад, іспанський філолог Рамон Менендес-Підаль (ісп. Ramon Menendez Pidal) обстоював належність каталанської мови саме до групи іберійських мов.
Реймонд Ґордон відносить каталанську до східноіберійських мов, які разом із мовою ок (окситанська мова) та західноіберійськими мовами (іспанська, астурійсько-леонська, португальська та галісійська) входять до іберо-романської групи, що, своєю чергою, — разом із галло-романськими мовами (галло-італійськими та галло-ретійськими) входить до галло-іберійської підгрупи.
Р. А. Голл-мол. класифікує каталанську мову як північноіберороманську (разом з іспанською та португальською), що, своєю чергою, — з південноіберороманськими мовами (мозарабська мова) входить до іберо-романської підгрупи (за цією класифікацією окситанська мова входить до південногаллороманських мов і разом із північногаллороманськими формує галло-романську підгрупу).
Юрій Коряков в «Атласі романських мов» класифікує каталанську як перехідну між південногаллороманськими (окситанською та гасконською) та іберо-романськими (іспанською, арагонською, галісійсько-португальською, астурійсько-леонською), що разом входять до західнороманської підгрупи групи романських мов (разом із галло-романськими та північноіталійськими).
Ч. Тальявіні для класифікації романських мов пропонує географічний принцип, згідно з яким каталанська мова займає проміжну позицію між галло-романськими (французькою, ретороманською та окситанською мовами) та іберо-романськими мовами (іспанською та португальською), бувши «поворотною мовою» (фр. une langue pivot).
У 1991 р. Вітольд Маньчак (пол. Witold Mańczak) запропонував класифікувати неолатинські мови відповідно до кількості лексичних одиниць у текстах, які збігаються (таким чином враховується як існування однакових слів у різних мовах, так і частотність їхнього вживання). Таким чином можна визначити, наскільки лексичні системи окремих мов наближені одна до одної.
За цією методикою, італійська мова, у порівнянні з іншими романськими мовами, зберігає найбільшу кількість слів латинського походження, тобто спільних слів для різних неолатинських слів:
- італійська мова: найближчою до італійської є французька (1067 спільних слів), а потім португальська (1043), каталанська (1031), іспанська (1015), ретороманська (987), окситанська (982), сардська (836), румунська (537).
- каталанська мова: найближчою до неї є іспанська (1045 спільних слів), а потім італійська (1031), португальська (1001), французька (998), окситанська (939), ретороманська (843), сардська (687), румунська (441).
- португальська мова: найближчою до неї є іспанська мова (1196 спільних слів), а потім італійська (1043), каталанська (1001), французька (909), ретороманська (874), окситанська (870), сардська (774), румунська (492).
- іспанська мова: найближчою до неї є португальська (1196 спільних слів), потім каталанська (1045), італійська (1015), французька (914), окситанська (867), ретороманська (836), сардська (750) та румунська (491).
Каталанській мові присвоєно такі ISO 639 та SIL коди:
- ISO 639-1 — ca,
- ISO 639-2(T) — cat,
- ISO 639-3 — cat,
- код SIL — CLN.
Для «валенсійської мови» окремого коду не прийнято, оскільки її визнано лише варіантом каталанської (їй пропонувалося присвоїти коди val та ca-valencia).
Відповідно до стандарту ГОСТ 7.75-97, який є офіційним у Російській Федерації, Казахстані, Киргизстані та Білорусі, кодом каталанської мови є кат та cat, цифровим кодом є 290.
Поширеність мови
Каталанську мову розуміють приблизно 11,56 млн людей у світі, зокрема в Іспанії (Каталонія, Валенсія, Балеарські о-ви, захід Арагону, Мурсія), на півдні Франції, в Італії (м. Алґе, Сардинія) та в Андоррі.
Зона поширеності каталанської мови називається «каталанськими країнами». Приблизно 9,44 млн осіб вміють говорити каталанською мовою, 7,7 млн мовців користуються нею активно, а 4,4 млн називають каталанську своєю головною мовою спілкування.
Зацікавленість каталанською мовою поза межами каталанських країн зростає. У 2004—2005 роках каталанську мову вивчало 5220 осіб, а в 2005—2006 навчальному році вже 7049 осіб. У 2006 р. мову вивчали у 108 іноземних університетах (у 2005 р. — у 98), розташованих у 28 країнах світу. Зацікавленість у вивченні каталанської мови виявляють не лише емігранти та їхні нащадки, але й ті іноземці, яким цікаве мистецтво Каталонії, насамперед архітектура, або ті, які цікавляться туризмом тощо.
Найбільше каталанську мову вивчають у Німеччині — 2609 осіб у 23 університетах, а також в Іспанії (поза межами каталанських країн) — 1227 осіб. Наприклад, у Мадриді у 2003 р. екзамен із каталанської мови становило 74 особи, у 2006 р. — 162 особи. У столиці Іспанії каталанську мову можна вивчити у 6 навчальних закладах.
Першим навчальним центром Азії, де можна вивчити каталанську мову, став Університет іноземних студій Ханкук у Сеулі. Там у 2006 р. каталанську мову вивчало 36 студентів.
За кордоном найзручніше вивчати каталанську мову у центрах «Каталонських спільнот за кордоном» (кат. Comunitats Catalanes de l’Exterior, CCE). Нині нараховується 114 таких центрів, у 39 є можливість вивчати каталанську мову. Через такі центри у 2006 р. вивчали мову 1726 осіб, майже на 60 % більше, ніж у попередній рік. Найбільші такі центри розташовані в Аргентині (2 центри), Великій Британії, Франції, Швейцарії (2 центри), Колумбії, на Кубі, у Марокко та Чилі.
Вперше каталанську мову стали викладати на кафедрі романської філології (разом з іспанською, італійською та португальською) у 1897 р., у рік заснування кафедри у Львівському університеті.
У Київському національному університеті ім. Т. Шевченка каталанську мову факультативно викладає Костянтин Тищенко. Також каталанська мова викладається на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка.
З каталанської на українську перекладали відомий перекладач Анатоль Перепадя, поет і перекладач Михайло Литвинець, перекладачі Олександр Буценко, Володимир Крамар, Віктор Шовкун та Маргарита Жердинівська, а також поети та письменники Сава Голованівський, Іван Драч, Микола Бажан, Віталій Коротич, Леонід Первомайський і Мойсей Фішбейн.
Українською перекладено каталонську народну казку «Кров і сніг».
Деякий вплив каталонська міфологія та легенди справили на українську письменницю Наталену Королеву, яка народилася в Іспанії, зокрема у повісті «Quid est veritas?».
Слід також зазначити, що в Україні каталанською мовою цікавилися не лише лінгвісти та письменники. Серед українських науковців виділяється постать історика Володимира Піскорського (до слова, друга найвидатнішого каталонського історика Віктора Балаге) який на поч. XX ст. вивчив каталанську мову та досліджував середньовічну історію Каталонії (докторська дисертація на тему «Кріпосне право в Каталонії у середньовіччі», праці «Змагання поетів у Каталонії в середні віки», Ніжин, 1900 р., «Питання про значення і походження „дурних“ звичаїв у Каталонії», К., 1899 р.). 18 квітня 1901 р. за заслуги перед іспанською історичною наукою Піскорського обрано членом-кореспондентом Барселонської королівської Академії красного письменства і природничих наук.
Певну зацікавленість до Каталонії та її культури виявляли часописи «Літературно-науковий вістник» та «Вістник» у міжвоєнному Львові. Окремої уваги заслуговує стаття Ганни Чикаленко «Каталонське літературне відродження» з оглядом каталонської літератури XIX та XX ст., періоду ренесансу та середньовіччя, а також з інформацією про історію каталанської мови. Ганна Чикаленко бачить каталонську літературу як діалогічне явище, яке складається не тільки з текстів, написаних у Барселоні, але і в інших каталанських країнах, зокрема, на Мальорці (творчість Жуана Алкубе) і в Русільйоні. Ганна Чикаленко пише: «З попереднього видко, що каталонська література є велика національна література, що займає поважне місце серед європейських, і не тільки недержавних народів».
З Україною пов'язані життя та діяльність відомого інженера та будівничого каталонсько-французького походження Огюстена Бетанкура.
У 1782—1783 рр. на Херсонщину переселилося понад 1000 мешканців о-ва Менорка (каталанські країни), яких на півдні України називали «італійцями».
У 2009 р. 4 каталонські поети — Енрік Казасас, Карлас Ак Мор, Естер Шаргай та Бланка Люм Відал — відвідали Львів, Харків, Івано-Франківськ та Київ у рамках поетичного туру Україною..
За «Global Internet Statistics» за вересень 2004 року каталанська була 27 найпоширенішою мовою інтернету (для прикладу, українська — 31). На той момент 2,4 млн каталаномовців мали доступ до інтернету.
З жовтня 2008 р. каталанська є однією з мов інтерфейсу Windows Live Messenger та Hotmail.
Історія, два сучасні стандарти мови
Мова виникла на базі народної латини на півночі Піренейського півострова. Перші пам'ятки (заповіти, короткі документи про продаж певних речей тощо) датуються IX ст. Найдавнішим літературним прозовим твором, написаним каталанською мовою, є Проповіді з Урґаньї.
У пізньому Середньовіччі каталанська мова була престижною літературною міжнародною мовою Середземномор'я. Хоча у Каталонії аж до XV ст. мовою поезії була окситанська, каталанська мова — перша романська — почала використовуватися у філософських та наукових працях.
Після одруження Фердинанда Арагонського з Ізабеллою Кастильською в 1469 році, каталонське дворянство почало переходити на іспанську мову, що призвело до постійного звуження сфери застосування каталанської та утворення диглосивної ситуації, яку ми спостерігаємо й у наші дні. Дуже негативний вплив мала репресивна мовна політика Бурбонів у XVIII ст., причиною якої стало те, що каталонці у Війні за іспанську спадщину підтримали Габсбурґів.
Хоча частина політичної та культурної еліти (дворянство, письменники) відмовилися у XVII-XVIII ст. від каталанської мови, прості каталонці та духовенство продовжували вживати каталанську мову, що зберігало за нею певний соціальний престиж.
У першій половині XIX ст., коли каталанську мову було повністю витіснено з офіційного вжитку, починає формуватися культурологічний рух, який отримав назву «Ранашє́нса» (кат. Renaixença) або «Відродження». Спочатку цей рух не виходив за рамки літературного, але протягом століття він набув політичних рис.
На початку XX ст. стали можливими перші політичні успіхи, у 1930-х роках каталанська здобуває статус офіційної мови в Автономній області Каталонія (поряд з іспанською).
Але такий успіх тривав недовго: перемога Франко в Громадянській війні (1936—1939 рр.) призвели до заборони використання каталанської мови з притягненням до кримінальної відповідальності. Каталанська мова залишалася в такому стані до кінця диктатури Франко в 1975 р.
Демократизація Іспанії призвела до автономізації цієї країни, починаючи з 1979 р. каталанська знову почала здобувати офіційний статус у каталанських країнах.
Біблію було перекладено каталанською у 1478 р.
Існує два основні стандарти каталанської мови: основний стандарт (стандарт IEC), який був запропонований каталонським лінгвістом Пумпеу Фаброю (кат. Pompeu Fabra) і який ґрунтується на центрально-каталанському діалекті (район м. Барселони), підтримується Інститутом каталонських студій, і валенсійський стандарт (стандарт AVL), що ґрунтується на роботах того ж лінгвіста та т. зв. «Нормах Кастельо́» (кат. Normes de Castelló — стандартна орфографія, адаптована до вимови у західнокаталанських діалектах).
Різниця між обома стандартами невелика і насамперед стосується вживання діакритичних знаків (francès та anglès IEC — francés та anglés AVL, cafè IEC — café AVL, conèixer IEC — conéixer AVL, comprèn IEC — comprén AVL). Також по-різному вимовляється наголошене «e», що походить від латинських Ē («e довге») та Ǐ («i коротке»): у нормі IEC — [ɛ], у нормі AVL — [e]. У стандарті AVL збережено літеру «è» у словах què, València, èter, sèsam, sèrie та època, однак її вимова відрізняється від вимови у стандарті IEC.
Окрім того, у деяких словах за нормою AVL замість tll вживається tl (ametla/ametlla, espatla/espatlla та butla/butlla) тощо.
Характерні риси мови
- Спільні риси з галло-романськими мовами:
- Зникнення кінцевих голосних у словах латинського походження, окрім кінцевого -A (MURU, FLORE → mur, flor), що протиставляє каталанську західноіберійським мовам, які зберігають кінцевий голосний, окрім -E (muro, однак flor/chor) та італо-романським, які зберігають усі кінцеві голосні (muro, fiore).
- Спільні риси з окситанською:
- Численні дифтонги та односкладові слова: ([aj] rai, [ej] ei, [aw] cau, [ew] beu, [ow] pou тощо).
- Риси, які протиставляють каталанську галло-романським мовам:
- Збереження латинського -u- (східні діалекти lluna ['ʎunə], західні діалекти lluna ['ʎunɛ/a], окситанська luna ['lyno], французька lune ['lyn]).
- Риси, які протиставляють каталанську іспанській:
- Збереження відкритої вимови латинських голосних Ĕ та Ŏ (коротких «e» та «o») під наголосом у народній латині, відповідно [ɛ] та [ɔ] (TERRA → terra ['tɛra]/['tɛrə]; FOCUS → foc [fɔk]).
- Риси, які протиставляють каталанську окситанській:
- Редукція дифтонга AU до відкритого O (CAULIS, PAUCU → col, poc).
- Спільні риси з іншими мовами, поширеними на півдні ареалу поширення західнороманських мов (ланґедокський діалект окситанської, західно-іберійські мови):
- Буквосполучення -ACT- редукується до -ET (LACTE, FACTU → *lleit, *feit → llet, fet).
- Спільні риси з західнороманськими мовами:
- Перехід глухих латинських -P-, -T-, -C- у дзвінкі -b-, -d-, -g- (CAPRA, CATENA, SECURU → cabra, cadena, segur)
- Спільні риси з галло-романськими мовами:
- Збереження початкових PL, CL, FL- (PLICARE, CLAVE, FLORE → plegar, clau, flor). Ця риса протиставляє каталанську західноіберійським мовам (іспанською llegar, llave, португальською chegar, chave).
- Як і у французькій чи окситанській, відбувається заміна глухих приголосних на відповідні дзвінкі, якщо наступне слово починається з голосної або дзвінкої приголосної. Така соноризація притаманна фонемам [s], [t], [p], [ʃ], [k] i [tʃ], які переходять відповідно у [z], [d], [b], [ʒ], [ɡ] i [ʤ]. Приклади (наведено валенсійську вимову): els homes [els] та [ɔmes] -> [elzɔmes]; peix bo [pejʃ] та [bɔ] -> [pejʒbɔ]; blat bord [blat] та [boɾ(t)] -> [blad'boɾ(t)].
- Спільні риси з окситанською (зокрема ланґедокською говіркою)
- Випадіння латинського міжголосного -N (PANE, VINU → pa, vi). На відміну від ланґедокської говірки у множині [n] зберігається (пр., pans, vins), за винятком північнокаталанського діалекту.
- Оглушення кінцевих приголосних: verd [t], àrab [p].
- Оригінальні риси:
- Такі риси не зустрічаються в інших неолатинських мовах:
- Міжголосна латинська -D- переходить у -u (PEDE, CREDIT →peu, (ell) creu)
- Латинські кінцеві -C + e, i →-u (CRUCEM →creu)
- Латинське закінчення -TIS (2-га особа множини) перейшло в -u (MIRATIS → *miratz → mirau → mirau/mireu.
- Такі риси не зустрічаються в інших неолатинських мовах:
- Палаталізація приголосних:
- Палаталізація початкового L- (LUNA, LEGE → lluna, llei). Ця риса також існує у субдіалекті м. Фуа окситанської мови та у деяких районах поширення астурійсько-леонської мови.
- Палаталізація -is- [jʃ]/[ʃ], з латинських -X-, SC- (COXA, PISCE → cuixa, peix).
- /k/ + [e], [i], [j] → *[ʦ] → [s]; CAELU → cel [sɛl].
- /g/ + [e], [i], [j] → *[ʤ] → [ʤ]/[ʒ]; GELU → gel [ʤɛl]/[ʒɛl].
- /j/ → *[ʤ] → [ʤ]/[ʒ]; IACTARE → gitar [ʤi'tar]/[ʤi'ta]/[ʒi'ta]
- -ly-, -ll-, -c'l-, -t'l- → ll [ʎ]; MULIERE → muller; CABALLU → cavall, хоча фіксується і зворотний процес villa → vila; AURICULA → *oric'la → orella; UETULUS → *vet'lu → vell.
- -ni-, -gn-, -nn- → ny [ɲ]; LIGNA → llenya; ANNUS → any (подібна фонетична трансформація існує і в іспанській мові).
- Інші риси:
- Редукція груп приголосних -MB-, -ND → -m-, -n- (CAMBA, CUMBA, MANDARE, BINDA → cama, coma, manar, bena), такий перехід існує також у гасконському діалекті окситанської мови та на півдні зони поширення ланґедокського діалекту окситанської мови.
- Подвоєння приголосних: setmana [mm], cotna [nn], bitllet [ʎʎ], guatla [ll], intel·ligent [ll] → [l].
Діалекти
Виділяють східнокаталанські та західнокаталанські діалекти. Схід Каталонії, південь каталаномовної Франції, Балеарські острови та Сардинію відносять до східнокаталанських діалектів. Інші області поширення каталанської мови відносять до західнокаталанських діалектів.
Головним критерієм такого поділу на діалекти є вимова ненаголошених [о], [е] та [а]. У західнокаталанських ці звуки вимовляються так само, як вони передаються на письмі, тоді як в східнокаталанських діалектах [о] в ненаголошених позиціях вимовляеться як [u], а [е] та [а] вимовляються як [ə].
Фонетика
- Звучання звуків у каталанській мові [ 6 липня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Реєстр звуків каталанської мови в рамках Міжнародної Фонетичної Асоціації, на сайті Університету Вікторії, Канада [ 1 січня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
У каталанській мові нараховується 29 приголосних, з них 3 — лише у діалектах.
Губно-губний | Губно-зубний | Зубний | Альвеолярний | Палатальний | Велярний | |
---|---|---|---|---|---|---|
Носовий | m | n | ɲ | ŋ | ||
Проривний | глухий | p | t | (c) ~ k | ||
дзвінкий | b | d | (ɟ) ~ g | |||
Африкат | глухий | ts | tɕ | |||
дзвінкий | dz | dʑ | ||||
Щілинні | глухий | f | s | ɕ | ||
дзвінкий | (v) | z | ʑ | γ | ||
Дрижачі | r | |||||
Одноударні | ɾ | |||||
Апроксимант | j | w | ||||
Латеральні | l | ʎ |
У каталанській мові нараховується 8 голосних. У літературній мові ненаголошені /e/, /ɛ/ та /a/ редукуються до [ə], а /o/ та /ɔ/ — до [u]. У західнокаталанських діалектах [e], [o] та [a] можуть бути також ненаголошеними.
У мальоркському діалекті [ə] може бути у наголошеній позиції.
Також у мові є багато дифтонгів, усі вони починаються або закінчуються на [j] або [w]:
[ej] | rei | 'король' | [ɛw] | peu | 'нога' |
[uj] | avui | 'сьогодні' | [ow] | pou | 'добре' |
[ja] | iaia | 'бабуся' | [wa] | quatre | 'чотири' |
[jɛ] | veiem | 'ми бачимо' | [wə] | aigua | 'вода' |
Див. статтю Фонетика каталанської мови:
- щодо правил практичної транскрипції з каталанської мови на українську;
- щодо законодавства Автономної області Каталонія стосовно мови топонімії;
- щодо розбіжностей у передачі українською мовою топонімів та гідронімів Каталонії;
- щодо каталонських топонімів, якя фіксуються в українських словниках;
- щодо правил читання у каталанській мові;
- щодо льєзонів (голосні та приголосні);
- щодо неочевидностей у транскрибуванні каталанських звуків українською (звуки [ə], [β], [ð], [λ] + голосна).
Орфографія
Каталанська мова використовує латинську абетку з додатковими діакритичними знаками: a (à), b, c (ç), d (dj), e (é è), f, g (gu, ig), h, i (í ï), j, k, l (ll, l•l), m, n (ny), o (ó ò), p, q (qu), r (rr), s (ss), t (tg, tj, tx), u (ú ü), v, w, x (ix), y, z.
Серед оригінальних рис каталанського правопису можна відзначити:
- вживання крапки між двома літерами «l» для позначення звука [ł:] : intel·ligent [intəł:i'ʑɛn] — розумний;
- буквосполучення «-ny-» (ще вживається в угорській мові, у каталанській мові воно позначає звук [ɲ], який у французькій передається буквосполученням «-gn-», в окситанській та португальській як «-nh-»);
- вживання буквосполучення «-ig-» на позначення звука [ʧ] у словах faig, maig, mig тощо;
- вживання літери «t-» для позначення наступної подовженої приголосної (tm, tn, tl та tll), пр. setmana [sə'm:anə] — тиждень, bitllet [bi'ʎ:ɛt] — квиток;
- вживання буквосполучень «ts», «tz», «tg» та «tj» для позначення звуків-африкат, пр. platja ['pladʑə] — пляж, dotze ['dodzə] — дванадцять.
Морфологія
Див. статтю Граматика каталанської мови для докладнішої інформації щодо:
- прикметників та їхніх граматичних категорій (родів та чисел):
- правил утворення форми множини іменників та прикметників.
- займенників:
Лексика
Походження
Лексичне ядро каталанської мови складається зі слів латинського походження. Лексика каталанської мови має більше спільних рис із гало-романськими мовами, ніж з іберо-романськими. Найближчою до каталанської мови з точки зору лексики є окситанська мова.
- FENESTRA → finestra (окс. fenèstra/finèstra, фр. fenêtre, італ. finestra) та VENTUS → ісп. ventana, порт. janela.
- MANDUCARE → menjar (окс. manjar, фр. manger, італ. mangiare) та COMEDERE → ісп. comer, порт. comer.
- MATUTINU → matí (окс. matin, фр. matin, італ. mattino/mattina) та HORA MANEANA → ісп. mañana, порт. amanhã.
- PARABOLARE → parlar (окс. parlar, фр. parler, італ. parlare) та FAVOLARE → ісп. hablar, порт. falar.
- TABULA → taula (окс. taula, фр. table) та MENSA → ісп. mesa, порт. mesa.
Базові фрази
- Каталанська мова: català [kətəˈła]
- Привіт: hola [ˈɔłə]
- До побачення, па-па: adéu [əˈðew] (одн.); adéu siau [əˈðew siˈaw] (множ.); a reveure [ə rəˈβewrə]
- Будь ласка: sisplau [sisˈpław]
- Дякую: gràcies [ˈgɾasiəs]; mercès [mərˈsɛs]
- Перепрошую: perdoni [pərˈðoni], ho sento [u ˈsentu]
- Цей / ця: aquest [əˈkɛt] (чол.); aquesta [əˈkɛstə] (жін.)
- Скільки коштує?: quant val? [ˈkwamˈβał]; quant és? [ˈkwanˈes]
- Так: sí [ˈsi]
- Ні: no [ˈno]
- Я не розумію: No ho entenc [ˈno wənˈteŋ]
- Де туалет?: on és el bany? [ˈonˈezəlˈβaɲ]; on és el lavabo? [ˈonˈezəłˈłəˈβaβu]
- Ти говориш українською?: Parles ucraïnès? [ˈparłəz ukrəi'nɛs]
- Ти говориш каталанською?: Parles català? [ˈparłəs kətəˈła]
- Валенсійська мова: valencià [vałensiˈa]
- Привіт: hola [ˈɔła]
- До побачення, па-па: adéu [aˈðew]
- Будь ласка: per favor [peɾ faˈvoɾ]
- Дякую: gràcies [ˈgɾasies]
- Перепрошую: perdó [peɾˈðo]; ho sent [uˈsent] або [uˈseŋk]; ho lamente [ˈu łaˈmente]
- Скільки коштує?: quant val? [ˈkwanˈvał]; quant és? [ˈkwanˈtes]; quant costa? [ˈkuant ˈkɔstɔ]
- Так: sí [si]
- Ні: no [no]
- Я не розумію: no ho entenc [ˈnowanˈteŋ]; no ho comprenc [ˈnow komˈpreŋ]
- Де туалет?: on està el bany? [ˈon esˈtałˈβaɲ]; on està el servici? [ˈon esˈtał serˈvisi]
- Найпоширеніший тост: Jesús [dʑeˈzus]; salut [saˈłut]
- Ти говориш українською?: Parles ucraïnés? [ˈpaɾłez ukrain'es]
- Ти говориш валенсійською?: parles valencià? [ˈpaɾłes valensiˈa]; saps parlar en valencià? [ˈsaps paɾˈłaɾenvałensiˈa]
Міжмовні зв'язки
Каталанська мова у різні часи значно вплинула на мови тих народів, які входили до Арагонського королівства, або іншомовного населення, яке мешкало у безпосередній близькості від каталанських країн. Такий вплив насамперед фіксується у фонетиці та лексиці цих мов та діалектів.
- Діалект іспанської мови пано́тчу або пано́тчо (кат. panotxo) в автономному регіоні Мурсія в Іспанії.
- Сардська мова, о-в. Сардинія в Італії.
- Сицилійська мова у Південній Італії.
- Ннапулітанська (неаполітанська) мова у Кампанії, Італія.
- Діалект іспанської мови шу́рру або шу́рро (кат. xurro) в іспаномовних районах автономної області Валенсія.
- Діалект патуе́т або патауе́т (кат. patuet, фр. pataouète), яким до 1962 р. говорили іммігранти та їхні нащадки з Менорки, Півдня Валенсії та Русільйону, що оселилися в Алжирі. Основою цього діалекту стали головно західні наріччя каталанської мови з великою домішкою французьких та арабських слів. Для письма використовувалася французька орфографія, видавалися газети.
Найвідоміше слово, запозичене багатьма мовами світу з каталанської, є слова паелья (кат. paella).
Інше слово італійського походження, яке було запозичене іншими мовами за посередництвом каталанської, — слово барак (кат. barraca), у каталанській мові так називається хата-мазанка у Валенсії та у нижній течії ріки Ебро на півдні Каталонії, яка найчастіше використовувалася як тимчасове житло рибалок.
Ще одним каталанським словом, яке було запозичене багатьма мовами за посередництвом окситанської та французької мов, є слово айолі (кат. allioli → окс. alhòli — стандартна орфографія, окс. aiòli — норма, запропонована Містралем → фр. ailloli або aïoli), яке означає соус з часнику та оливкової олії, схожий на майонез.
До французької мови з каталанської було запозичено такі слова : фр. sardane — сардана (з кат. sardana); фр. abricot — абрикос (з кат. albercoc, що, своєю чергою, було запозичене з араб. al-barquq أَلْبَرْقُوق, а те, своєю чергою, з грец. πραικόκιον, у грецьку мову слово прийшло з латини; фр. aubergine (з кат. albergínia, своєю чергою, запозичене з араб. al-bâdindjân), у арабську прийшло з фарсі; фр. baraque — барак (з кат. barraca) тощо.
До мови есперанто, окрім слів paella та barraca, увійшло каталанське слово porxo (читається «по́ршу»), яке означає «портик церкви» або «ґанок».
Як зазначено у словнику Королівської академії іспанської мови (ісп. El diccionario de la Real Academia Española), іспанською у різні періоди було запозичено до 350 слів або безпосередньо з каталанської, або за її посередництвом. Список слів, запозичених іспанською мовою з каталанської наведено у статті Лексика каталанської мови.
Протягом своєї історії, каталанська мова запозичила значну кількість слів з іноземних мов, особливо з іспанської, арабської (будівнича справа, сільське господарство, урядування, астрономія, математика, топоніміка, численні антропоніми), французької (такі слова, як amateur «аматор, знавець», argot «арґо», bricolatge «ремонт, дрібна робота», dossier «досьє») та англійської (інтернет та комп'ютерні технології — e-mail або correu electrònic «електронна пошта», el web «веб»).
У розмовній мові іноді замість питомо каталанських слів вживаються їхні іспанські еквіваленти (такі слова, як antes замість abans «до», barco замість vaixell «корабель», inglès замість anglès «англійський, англієць», después замість després «після» тощо). Літературна мова уникає такого невиправданого вживання іспанських слів.
Інше
Лексика каталанської мови порівнюється з латиною, окситанською, італійською, іспанською, французькою, португальською, галісійською, сардською, п'ємонтською, ломбардською, венеційською, сицилійською, румунською та ретороманською мовами та джерсійською говіркою.
Синтаксис
Як і в українській, зазвичай у простому реченні присудок йде після підмета, а додаток після присудка, однак дуже часто члени речення розташовуються довільно, пр. Brillava el sol. — Сонце світило, дослівно: «Світило сонце». Підмет також може опускатися, пр., Era difícil convènce'l — Було важко його переконати, дослівно: «Було важко переконати його».
Зазвичай порядок слів у питальному реченні не відрізняється від порядку у стверджувальному, змінюється лише інтонація. Однак досить часто, особливо в усному мовленні, у питальному реченні на початку ставлять слово què, яке відокремлюють комою від решти слів (аналог українського «чи»), пр. Què, vindràs a la festa dissabte ? — Чи ти прийдеш на свято у суботу ?
Для заперечення зазвичай використовують частку no, яку ставлять перед дієсловом. Іноді, як у французькій чи окситанській мовах, після дієслова вживають заперечну частку pas (завжди разом з no). Окрім того, використовують дві конструкції при запереченні наявності одного предмету чи особи (no … cap) та речовини, яку неможливо порахувати (no … gens). De gelats de vanilla no ens en queda cap. — [Жодної порції] ванільного морозива у нас не залишилося, дослівно: «Ванільних морозив не у нас їх залишається нічого».
Окрім того вживаються такі конструкції: для «ніколи не» — no … mai, «більше ніколи не» — no … més.
Однією з найхарактерніших оригінальних рис каталанського синтаксису є наявність великої кількості слабких займенників. Це дозволяє у фразі, особливо в усному мовленні, заміняти будь-який іменник відповідним займенником. У більшості випадків просте речення будується таким чином : A música, hi dedico molt de temps. — Я присвячую багато часу музиці, дослівно: «Музиці, цьому (я) присвячую багато часу». Така побудова простого речення характерна розмовним формам інших романських мов.
Як і у французькій мові, іменник із часткою de замінюються займенником en, іменник із часткою a або amb — займенником hi (у французькій — y), пр., No hi estic d'accord. — Я не погоджуюся з цим.
Займенник ho замінює цілу фразу, пр., Això és veritat, ho diu el capità. — Це правда, [про] це говорить капітан.
Слабкі займенники можуть комбінуватися, і таких комбінацій нараховується 65. Зазвичай на перше місце ставляться займенники em, et, li, ens, us, els, а потім займенник hi, ho, en, пр., m'hi van recomanar — вони мене йому рекомендували (порівняти — ісп. me recomendaron a él, фр. фр. ils m'ont recommandé à lui).
У певних аспектах каталанська трохи ближче до германських мов, ніж сусідні іспанська та французька — вибір відповідної дієслівної форми обумовлюється наявністю темпоральних дієприслівників (ja — вже, encara — ще тощо), пр., Ho vam fer ahir. — Ми це зробили вчора, та Ho fèiem sovint quan érem joves. — Ми це робили часто, коли були молодими.
Модальність здебільшого передається описово. На приклад, «потрібно + дієслово» перекладається як cal + неозначена форма дієслова, або cal + que + кон'юнктив, пр., M'ha calgut corregir els errors. — Мені було потрібно виправити помилки, та No cal que t'ho repeteixi. — Мені не потрібно тобі це повторювати. Для передачі словосполучення «було б краще» (рекомендація або примус) використовується вираз haver + неозначена форма дієслова, пр., Hauries de fer llit. — Було б краще, якби ти залишився у ліжку. Можливість передається виразом deure + неозначена форма дієслова, пр., Deuen arribar aquest vespre. — Вони повинні приїхати сьогодні ввечері.
Належність чогось (в українській найчастіше передається словом свій) в каталанській є самозрозумілою і не передається засобами мови, пр., Ha perdut el passaport. — Він / вона загубив / -ла свій паспорт.
Для передачі українського «чи не міг би ти» вживається конструкція et fa res + неозначена форма дієслова, пр., Et fa res obrir la finestra ? — Чи не міг би ти прочинити вікно ?, Li fa res pagar ara mateix ? — Чи не могли б Ви (в однині) заплатити прямо зараз ?, Us fa res baixar del cotxe ? — Чи не могли б ви (у множині, не шанобливо) вийти з машини ?, Els fa res parlar en anglès ? — Чи не могли б ви (у множині, шанобливо) говорити англійською ?
Означений артикль, як і в окситанській мові, у більшості випадків вживається перед іменами (en для чоловічих імен та la для жіночих). Артикль не вживається при звертанні до людини та після виразу em dic — мене звати, пр., Natàlia, et presento la Lídia. — Наталіє, познайомся з Лідією, дослівно: «Наталія, (я) тобі представляю Лідію».
Інше
У каталаномовних районах (окрім Північної Каталонії), дитина офіційно отримує два прізвища: батьківське (зазвичай ставиться на перше місце) та материнське. Прізвища найчастіше (хоча не обов'язково) з'єднуються часткою «i» (українською передається «-i-»), наприклад повне ім'я та прізвище архітектора Антоні Ґауді — Антоні Пласід Ґільєм Ґауді-і-Курнет.
Оскільки за часів Франко провадилася насильницька іспанізація каталонців (на приклад, прізвище Pinyol могло бути змінене на Piñol, Cases на Casas, Perpinyà на Perpiñá тощо), зараз в автономній області Каталонія існує спрощена процедура виправлення імені чи прізвища : потрібно звернутися до місцевого представництва Департаменту охорони здоров'я Каталонії (кат. Servei Català de la Salut, або частіше CatSalut), та виправити так звану TSI — персональну картку доступу до медичних послуг. Для цього необхідно отримати сертифікат Інституту каталонських студій, який засвідчить правильність написання каталаномовної версії імені та прізвища.
Ресурси для вивчення мови, додаткова інформація
- Digui, digui… Curs de català per a estrangers. A Catalan Handbook. — Alan Yates and Toni Ibarz. — Generalitat de Catalunya. Departament de Cultura, 1993. — ISBN 84-393-2579-7.
- Teach Yourself Catalan. — Alan Yates. — McGraw-Hill, 1993. — ISBN 0-8442-3755-8.
- Colloquial Catalan. — Toni Ibarz and Alexander Ibarz. — Routledge, 2005. — ISBN 0-415-23412-3.
- speakcat On-line basic course
- Catalan: A Comprehensive Grammar. Max W. Wheeler, Alan Yates, Nicolau Dols; Routledge, 1999. 638 стор., також див. тут.
- Сайт вивчення каталанської мови Parla.cat [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.), (ісп.), (фр.), (нім.)
- Книжки, курси й словники
- Учебник каталанского языка: Начальный курс. Бігвава І. О., Харшиладзе М. А., Москва 2002 [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.), (кат.)
- Курси каталанської мови на Балеарських о-вах [ 10 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Короткий курс каталанської мови на сайті 101languages.net [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.)
- 10 уроків каталанської для англомовних [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.]. (англ.)
- , найближчі до України центри вивчення каталанської мови у Варшаві, Кракові, Познані, Москві, Ст.-Петербурзі, Тарту, Бухаресті, Пітешть, Софії. (кат.), (ісп.), (англ.)
- (кат.)
- Курси каталанської мови на Балеарських о-вах [ 10 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вивчення каталанської (валенсійської) мови в рамках програми «Voluntariat pel Valencià» [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Інститут каталонських студій [ 16 лютого 2011 у Wayback Machine.] (кат.), деякі стор. (англ.), (ісп.)
- Валенсійська мовна академія [ 9 лютого 2007 у Wayback Machine.] (кат.)
- Секретаріат мовної політики Жанаралітату Каталонії [ 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (окситан.), (англ.), (ісп.)
- Докладна інформація про каталанську мову на сайті Enciclopèdia catalana (англ.)
- (англ.)
- (кат.)
- (рос.)
- (кат.), (фр.)
- «Барометр вживання каталанської мови в інтернеті» [ 18 жовтня 2008 у Wayback Machine.], включаючи списки сайтів із каталаномовною версією (кат.)
- : мова та її вивчення, офіційні заклади, соціолінгвістика, лінгвістика, ономастика, діалектологія, наукові періодичні видання (кат.)
- Кілька мовних ресурсів на сайті bibiloni.cat [ 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Етно-мовна доповідь [ 22 грудня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
- Каталанська мова як глобальна. Доповідь на конференції «Експоланґ» Вісена Партала [ 15 лютого 2010 у Wayback Machine.]. (кат.), (фр.)
- Словник каталанської мови / Diccionari de la Llengua Catalana [ 27 лютого 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Великий словник каталанської мови / Gran Diccionari de la Llengua Catalana [Архівовано 18 травня 2016 у Portugese Web Archive] (кат.)
- Словник каталанської-валенсійської-балеарської мови Алкубе-і-Моля / Diccionari Català-Valencià-Balear d'Alcover i Moll [ 26 серпня 2004 у Wayback Machine.] (кат.)
- (кат.) (валенсійська вимова)
- Багатомовний словник каталанської мови / Diccionari de la Llengua Catalana Multilingüe [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.), (нім.)
- ДАККО / DACCO [ 28 листопада 2005 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.)
- (кат.), (англ.)
- (кат.)
- Російсько-каталанський та каталано-російський словник. Diccionari rus-català / català-rus. Svetlana Bank, Dorota Szmidt & Monika Zgustová. Barcelona: Enciclopèdia catalana, 1999. (рос.), (кат.)
- (італ.), (нім.), (фр.), (ісп.), (угор.), (порт.), (рос.), (швед.)
- Каталанський розмовник у Вікімандрах (кат.), (англ.), (фр.), (порт.)
- Російсько-каталанський університетський розмовник [ 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (рос.)
- Розмовник на YouTube, част. 1 [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (кат.) — західно-каталанська вимова, (англ.)
- Розмовник на YouTube, част. 2 [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (кат.) — західно-каталанська вимова, (англ.)
- Базові фрази з перекладом на англійську, іспанську, французьку[недоступне посилання з липня 2019]
- (в кінці каталаномовного тексту необхідно ставити крапку) (якість посередня) (кат.)
- (кат.)
- Вивчення каталанської з каталаномовними волонтерами через Skype, інтернет тощо [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (фр.), (англ.)
- (кат.), (англ.)
- Ресурси каталанською он-лайн [ 8 липня 2011 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.)
- Початковий курс для вивчення каталанської мови для тих, хто говорить французькою [ 16 грудня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
- , натиснути на гіперпосилання Descarrega'l (кат.)
- Телебачення Каталонії — канали TV3, 33, K3, 300, 324, TVCI онлайн [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Канал TV3 — онлайн, відеоновини [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Телебачення Валенсії онлайн [ 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (кат.)
- Телебачення ФК «Барселона» онлайн та окремі відеосюжети (платне) [ 22 червня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.)
- «Catalunya Ràdio» [ 22 березня 2010 у Wayback Machine.] («Радіо Каталонія»). (кат.)
- Радіо «iCAT.fm» [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- (кат.)
- Електронна версія газети «El Periódico» [ 29 травня 2010 у Wayback Machine.] (кат.)
- Електронна версія газети «El Punt» [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.] (кат.)
- Газета «Avui+» [Архівовано 21 липня 2012 у Archive.is] (кат.)
- (кат.)
- Портал «VilaWeb» [ 26 листопада 2017 у Wayback Machine.] (кат.)
- Програма «Вечірня Каталонія» (кат. Catalunya vespre, новини за минулу добу) на сайті «Catalunya Ràdio» — www.catradio.cat/podcast/xml/5/7/podprograma475.xml (кат.)
- Програма каталанською мовою (північнокаталанська вимова) на телеканалі «Франс 3» — www.mirpod.com/podcast-player.php?6969/France-3-Catalan-Journal-local-de&lang=en# (кат.), (фр.)
- (новини, найновіші відео, розваги, прогноз погоди) (кат.)
- Каталонський форум («Forum catalan — Raconet català») [ 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (фр.)
- Google Català [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Yahoo! Català [ 22 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Nosaltres.com [ 9 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Каталонська енциклопедія / Enciclopèdia Catalana [ 8 листопада 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.)
- (якість посередня) (укр.), (кат.)
- Онлайновий каталансько-іспанський та іспансько-каталанський перекладач (з можливістю перекладати на валенсійський варіант каталанської) [ 9 червня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.)
- Перекладач вебсторінок з/на каталанську, англійську, німецьку, французьку [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.), (фр.), (ісп.), (нім.)
- (кат.), (англ.), (фр.), (ісп.), (нім.)
- (кат.), (англ.), (фр.), (ісп.)
- (кат.), (ісп.)
- (тексти, файли, інтернет-сторінки) (кат.), (ісп.), (англ.), (порт.), (фр.), (ірл.), (окситан.) стандартна, (аранськ.) говірка району Баль-д'Аран
- (кат.)
- Діалект «патует» або «патаует» у французькому Алжирі. (фр.)
- Позначення правильної вимови на письмі (інтернет-сторінки та Word-файли), система SAÓ [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.], валенсійська норма (кат.)
- (кат.)
- (кат.)
- (кат.)
- (кат.)
- (кат.)
- (кат.)
- Пропозиція щодо передачі російських імен каталанською мовою, від 14 жовтня 1994 р. [ 19 червня 2010 у Wayback Machine.] (кат.)
- Світлана Пиркало. Посвята Каталонії — 1. Слово, моя ти єдиная зброє // Главред, 14.05.2009 [ 9 червня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- (рос.), (кат.), (англ.), (ісп.), (фр.), (нід.), (угор.), (італ.), (порт.), (швед.)
- «Перше пришестя». Каталонські письменники в Харкові (укр.)
Посилання та використані джерела
- ↑ Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 2022.
- Класифікація романських мов на сайті www.ethnologue.com [ 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Каталанською — Institut d'Estudis Catalans, Acadèmia de la Llengua Catalana, Acadèmia Valenciana de la Llengua, Universitat de les Illes Balears, facultat de filosofia i lletres, secció filológica.
- Порівняння положень про каталанську мову в кінцевій версії Статуту Автономної області Каталонія та у тексті, що його було проголосовано парламентом Каталонії до переговорів з урядом Іспанії. [ 8 лютого 2009 у Wayback Machine.] (кат.)
- Зокрема за списками Сводеша.
- З «MSN Encarta — Languages Spoken by More Than 10 Million People», кількість мовців усіма романськими мовами оцінено у 690 млн осіб, каталанською мовою у 9,1 млн осіб.
- El català és la llengua més desprotegida de la UE i l’única amb més de 5 milions de parlants que no és oficial[недоступне посилання з квітня 2019]. (кат.)
- Діє відповідно до Декрету № 108/2006 від 25 квітня 2006 р., сайт www.termcat.cat [ 11 березня 2019 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.)
- Сайт Консорціуму для мовної нормалізації. [ 10 листопада 2008 у Wayback Machine.] (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.)
- Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 24 вересня 2008.
- «Учебник каталанского языка: Начальный курс.» Бигвава И. О., Харшиладзе М. А., Москва 2002 г. [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ . Архів оригіналу за 25 січня 2009. Процитовано 19 жовтня 2008.
- Факультет іноземних мов Львівського університету ім. І.Франка [ 18 січня 2008 у Wayback Machine.].
- Слова «каталонський» та «каталанський» у Великому тлумачному словнику української мови
- Сайт gramota.ru [ 3 листопада 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Коди найменувань мов стандарту ГОСТ 7.75-97[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- . Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 16 жовтня 2008.
- Паскуал Марагаль про каталанську мову. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 16 жовтня 2008.
- В оригіналі: «[…] cet usage répugne & est en quelque façon contraire […] à l'honneur de la Nation Françoise […]». Interdiction officielle de la langue catalane, 2 avril 1700, Edit du roy. Див. : Interdiction officielle de la langue catalane. (фр.)
- Король Франції Людовик XIV про каталанську мову. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 16 жовтня 2008.
- Сервантес про валенсійську (каталанську) мову. Архів оригіналу за 29 квітня 2008. Процитовано 16 жовтня 2008.
- Статус каталанської мови в Автономній області Каталонія, ст. 3 Статуту автономії, 1979 р. [ 23 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Про статус каталанської мови у Валенсії у Конституційному законі № 5/1982 від 1 липня 1982 р. [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.] (кат.)
- Про статус каталанської мови на Балеарських о-вах у Законі № 3/1986 від 19 квітня 1986 р. «Про мови» («Про лінгвістичну нормалізацію»). [ 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Конституція Андорри. [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Закон Андорри про вживання офіційної мови, від 16 грудня 1999 р.[недоступне посилання з квітня 2019] (кат.)
- Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 19 жовтня 2008.
- Promozione e valorizzazione della cultura e della lingua della Sardegna (2) [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
- Хартія на підтримку каталанської мови. [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
- [[https://web.archive.org/web/20070423123804/http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm Архівовано 23 квітня 2007 у Wayback Machine.] [ 23 квітня 2007 у Wayback Machine.] [ 23 Квітня 2007 у Wayback Machine.] [ 23 квітня 2007 у Wayback Machine.] Відповідно до ст. 7 Конституційного закону Арагону № 5/1996 від 30 грудні 1996 р. «мови та говірки, якими історично користувалися в Арагоні, офіційно захищено державою» (ісп. las lenguas y modalidades lingüísticas propias de Aragón gozarán de protección), у проекті Закону про мови в Арагоні.] (ісп.)
- Basques, Catalans and Galicians in Spain will be able to address complaints to the European Ombudsman in their own language [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.].
- Catalan, a unique case in Europe. (англ.)
- Catalan, a unique case in Europe, стор. 1. (англ.)
- Про зв'язки окситанської та каталанської мов говорили мовознавці Жуан Фусте (кат. Joan Fuster), Бодо Мюллер (нім. Bodo Müller) та ін. — див. у «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє[недоступне посилання з квітня 2019]
- У 1977 р. термін окситано-романський було використано окситанським та французьким лінгвістом Пейре Беком (окс. Peire Bec), див. у «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє[недоступне посилання з квітня 2019]
- «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 10 листопада 2008.
- У роботах Meyer−Lübke та Antoni Griera, див. статтю «Історія каталанської мови» [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.], скан. текст, стор. 5. (кат.)
- До галло-романської підгрупи відносив каталанську валенсійський лінгвіст Жарма Кулон-і-Думенак (кат. Germà Colón i Domènech) — на порталі «Каталанська мова» в іспаномовній Вікіпедії.
- У роботі Р. Менендеса-Підаля «Orígenes del español», див. статтю «Історія каталанської мови» [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.], скан. текст, стор. 5. (кат.)
- Gordon, Raymond G., Jr. (ed.), 2005. Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version: www.ethnologue.com [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.].
- R.A. Hall Jr., Introductory Linguistics. Вид. Chilton Books / Rand McNally & Co., он-лайн у «Encyclopædia Britannica»: класифікація романських мов у вигляді історичного дерева [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.].
- Koryakov Y.B. Atlas of Romance languages. Moscow, 2001
- У книзі «Vers les sources des langues romanes», Eugeen Roegiest, стор. 126 [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]. (фр.)
- . Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 9 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 10 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 10 червня 2008.
- В інтерв'ю Марії Анжалс-Пратс, голови мовної секції Інституту Рамона Люля, на сайті traces.uab.es
- Навчальні заклади Мадрида, де можна вивчити каталанську: Edifici Trinitarias, la Facultat de Filologia de la Universitat Alcalá de Henares, la Universitat Complutense, laUNED, el Cercle Català a Madrid та l'Escola Oficial d'Idiomes.
- Інформація на сайті traces.uab.es
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 10 червня 2008.
- Каталонська народна казка «Кров і сніг» [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.].
- Про Наталену Королеву [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.].
- idem [ 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
- Про Володимира Піскорського на сайті spain.com.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Іспанська література і творення української нації, Пронкевич О. В.[недоступне посилання] (укр.)
- Феномен каталонського відродження Г. Чикаленко пов'язує «з розвитком індустрії в Каталонії та піднесенням добробуту, а з другого боку, політичним ослабленням Іспанії, революціями та династичними ускладненнями». Автор статті розкриває роль церкви і періодичних видань у поширенні каталонізму. Період, коли відбулося каталонське відродження, Г. Чикаленко поділяє на два етапи: романтичний (XIX ст.) і сучасний (початок XX ст). В огляді романтичного періоду представлено велику кількість постатей: поети Анжел Гіме, Жасін Бардаге, Жуан Марагаль, драматург Солер, філологи Міла і Фунтаналс, Пумпеу Фабра та багато інших. Серед представників модерної каталонської літератури Г. Чикаленко вирізняє поетів Салвадора Албера, Жузепа Карне, Карлоса Солдабіла, прозаїків Емілі Біланобу, Маріяна Байреду, Нарсіса Улера, драматургів Сантьяго Русіньйола, Ігназі Іґлезіаса та ін. Аналізуючи літературу першого десятиліття XX ст., Г. Чикаленко розкриває глибоко національний і водночас космополітичний зміст каталонського модернізму, який був дороговказом для більш консервативного й традиційного Мадрида — тема, яка набула в іспаністиці постфранкістської доби особливої гостроти (тут можемо послатись на книгу Вісенте Качо В'ю «Каталонський модернізм як чинник модернізації»). Г. Чикаленко, згадавши імена ще низки каталонських літераторів доби модернізму (Лопеса, Алфонса Масераса, Переса-Жорби, Біури, єпископа Турреса, св. Курумінаса), зокрема, зазначає: «Крім того, в каталонській літературі знайшли відгомін різні ультрамодерні спроби: італійський футуризм, постсимволізм, симультанізм, синхронізм, літературний кубізм».
- Чикаленко Г., «Каталонське літературне відродження», Літературно-науковий вістник, 1929 р., кн. XII., стор. 997—1005.
- Пригоди італійців на Бериславщині. (укр.)
- Каталонські поети читали вірші і розповідали про мрії про незалежність у Франківську[недоступне посилання з червня 2019]. (укр.)
- . (англ.)
- «Global Internet usage» на Вікіпедії. (англ.)
- З сайту naciodigital.cat [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]. (кат.)
- кат. Renaixença — «Ранашє́нса» (вимова у східних діалектах) / «Ренайшє́нса» (вимова у західних діалектах)
- На сайті www.ethnologue.com [ 22 грудня 2005 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Carbonell & Llisterri (1999:62)
- Carbonell & Llisterri (1992:54-55)
- Recasens & Espinosa (2005:1)
- Carbonell & Llisterri (1992:54)
- ↑ Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 183
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 157
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 77
- Синтаксис каталанської мови на сайті Enciclopèdia Catalana [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 178
- Відповідно до статті 19.1 Закону 1/1998 «Щодо лінгвістичної нормалізації», див. на сайті Інституту каталонських студій [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- Сайт Департаменту охорони здоров'я Каталонії [ 12 грудня 2008 у Wayback Machine.].
- Електронна форма для зміни імені та прізвища на каталаномовні[недоступне посилання з квітня 2019].
- Звіт із моніторингу стану впровадження в дію «Європейської хартії регіональних мов і мовних меншин» в Іспанії [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дані дослідження — знання каталанської мови у Каталонії, Валенсії та на Балеарських о-вах у 2001 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (кат.)
- (кат.)
- Координаційна рада для розвитку каталанської мови в Автономній області Валенсія [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (кат.)
- Каталанська мова он-лайн [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- (кат.)
- Інформація про каталанську мову для некаталаномовних студентів[недоступне посилання з липня 2019] (кат.), (англ.), (ісп.)
- Каталанська мова в Іспанії [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Романська філологія. Каталанська мова. — С. 42)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- (укр.)
- (укр.)
- Гресько М. Т. Г. Шевченко мовами італійською, іспанською, каталонською, галлего, португальською та есперанто: [Передмова] // Т. Г. Шевченко мовами італійською, іспанською, португальською та есперанто: Бібліогр. покажч. / Уклад.: М. М. Гресько, Н. М. Андріанова. — Львів, 1968. — С. 3-8.
- Артур Панеля-і-Рамон. Засади нового окситано-романського койне[недоступне посилання з липня 2019] // Сайт www.oc-valencia.org. (кат.)
- Історія поширення каталанської мови [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]. (кат.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каталонська мова |
- Гетьман З. О. Лінгво-літературні засади історичного процесу становлення каталонської мови як національної. — С. 395—397 (укр.)
- Ламина К. В. Каталанский язык в современной Испании // в кн. Iberica. Культура народов Пиренейского полуострова в XX в., Л.: «Наука» (ленинградское отделение), 1989. С. 171—178
- Шишмарев В. Ф. Очерки по истории языков Испании. Общ. ред. акад. И. И. Мещанинова. Вид. 2-е (1-е — 1941 р.). Серія: История языков народов Европы. — Москва, 2002 (рос.)
- Васильева-Шведе О. К. О месте каталанского среди романских языков // Учен. зап. ЛГУ. Вып. 59. Сер. филол. наук. 1961. № 299. (рос.)
- Alan Yates. Teach Yourself Catalan. — McGraw-Hill, 1993. — ISBN 0-8442-3755-8 (англ.), (кат.)
- Toni Ibarz, Alexander Ibarz. Colloquial Catalan. — Routledge, 2005. — ISBN 0-415-23412-3 (англ.), (кат.)
- Rafel i Fontanals, Joaquim. Gramàtica catalana: curs elemental. — Barcelona: Edhasa, 1978. ISBN 84-350-0058-3 (кат.)
- Raimon Cabello. El Català a l'abast de tothom. — Barcelona: Miquel A. Salvatella, 1992. ISBN 84-7210-706-X (кат.), (ісп.)
- Sanchis i Guarner, Manuel (1934, 1967). La llengua dels valencians. 3 i 4 Editions. — Valencia, 2005. ISBN 84-7502-082-8 . (кат.)
- Colomina i Castanyer, Jordi (1995). Els valencians i la llengua normativa. Textos universitaris. — Alacant: Institut de Cultura «Juan Gil-Albert». ISBN 84-7784-178-0. (кат.)
- Antoni M. Badia i Margarit. Gramàtica de la llengua catalana. — Barcelona, 1995. (кат.)
- Antoni M. Badia i Margarit (1981). El català, entre galloromània i iberoromània. Llengua i cultura als Països Catalans. 8ed. — Barcelona: Ed. 62, pp. 30−40. (кат.)
- Nadal, J. M. & PRATS (1982). Història de la llengua catalana. Dels inicis fins al S. XV. — Barcelona: Ed.62. (кат.)
- Vanaanen, V. (1975). Latín vulgar y lengua escrita. Introducción al latín vulgar. — Madrid: Gredos, pp. 25−31. (ісп.)
- Rolf Kailuweit. Català heavy — català light: una problemàtica de la «linguística de profans» [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (кат.)
- Каталонська мова на сайті Ethnologue: Catalan. A language of Spain (англ.)
- Каталонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Catalan [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Каталонська мова на сайті WALS Online: Language Catalan [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Ця стаття належить до вибраних статей Української Вікіпедії. |