www.wikidata.uk-ua.nina.az

Речення Ре чення граматична конструкція побудована з одного чи кількох слів певної мови що становить окрему відносно нез

Речення

Ре́чення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, що становить окрему, відносно незалежну думку; значеннєве, граматичне та інтонаційне ціле, що виражає якусь думку у відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів.

Структура речення, його члени

В українській мові основою типового речення є підмет у його зв'язку з присудком (Учень читає, так зване непоширене речення), навколо яких згуртовуються у поширеному реченні його другорядні члени: означення й прикладки в групі підмета, та додатки і обставини в групі присудка (Білявий учень-шестикласник уважно читає при столі книжку). На вираз синтаксичних і значеннєвих стосунків слова речення перебувають поміж собою у зовнішньо-формальних зв'язках підрядності (за традицією шкільної граматики, так звані погодження, — узгодження, керування, прилягання й тяжіння) або сурядності (поміж однорідними членами речення: Учні й студенти читають і вчаться).

Окремі слова й словосполучення можуть інтонаційно до певної міри виділятися зі складу речення як його супровідні та постпозитивні уточнювальні члени (звертання, відокремлені члени речення — прикметниковий, дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти, вставні і вставлені та модальні слова). Внутрішні відношення поміж членами речення підрядного зв'язку поділяють на: апозитивні (між іменником і прикладкою), предикативні (між підметом і присудком), об'єктивні (між присудком і додатком), атрибутивні (між іменником і його означенням) та обставинні (між присудком тощо і обставинами). Де граматичний центр речення складений з одного головного члена речення, співвідносного з підметом чи присудком, там речення одночленне — безприсудкове чи безпідметове: номінативне або називне (Ніч), безособове (Світає. Його шкода. Бути бурі. Ліс вітром повалило), узагальнено-особове (Всієї роботи не переробиш) чи неозначено-особове (Просять курити). Як еквіваленти речення можуть виступати однослівні й багатослівні вислови, модальні слова й частки, що виступають як речення на тлі певного контексту або обстановки ( — Невже? — Егеж. — Ого!). Вони, як і неповні та незакінчені речення та приєднувальні конструкції, характеризують зокрема діалогічну й розмовну мову, як також побудовані на ній (або на оповіді персонажа) жанри красного письменства. Два й більше речень можуть поєднуватися зв'язком сурядна умовлена різними властивостями мовних явищ. У своїй основі суб'єкт — предикандум, єдиний предикандум одномісного предиката або один з предикандумів багатомісного предиката. Специфічною для суб'єкта є функція теми, яка зводить єдиний предикандум одномісного предиката й один з предикандумів багатомісного предиката в ранг головного члена речення разом з присудком (предикатом).

Проблемним є також визначення обставин як членів речення. Це стосується обставин типу «весело», «холодно», «яскравіше». Визначаючи предикати, вони актуалізують їх значення, вказуючи на властиву їм ознаку. С. Д. Кацнельсон називає ці лексеми не обставинами, а атрибутами, констатуючи, що "такі атрибути не завжди співвіднесені з предметним іменем, але й тоді, коли предмет — не ім'я наявне, вони відносяться до них через предикат. Обставини відрізняються від інших членів речення тим, що до складу речення вони входять на правах «вкраплення». Прямого відношення до внутрішньої структури речення вони не мають і від валентності предикати не залежать. Виконуючи певну функцію, вони характеризують все речення, а не окремий його член.

Приклади

Я з мамою був у лісі.

Я з бабусею ходив до крамниці.

Я прокинувся рано-вранці.

Я дуже люблю свою роботу.

Філософський вимір речення

Філософський вимір речення дослідив Тарас Прохасько:

Речення роблять із світу буття, яке і є щастям. Життя речень виконує у бутті таку саму функцію, як обмін речовин, метаболізм у існуванні органічної матерії. Для якісного буття необхідний налагоджений реченнєвий обмін. Маючи доступ до атомів-слів, ми можемо поглинати світ у вигляді сполук-речень. Ми ж їх можемо розщеплювати, перетворюючи у ріст. І ми їх мусимо синтезувати самі. Справа не у вагомості думки, не у мальовничості образів. Буття присутнє тільки у синтезованих, сформульованих реченнях. Тобто у самому процесі синтезу. Речення можуть бути різні — короткі, довгі, дуже довгі, простіші, складніші, точніші, прозоріші, блискучіші, лапідарні, відшліфовані, промовлені, записані, непромовлені. Щастя буття залежить тільки від інтенсивності синтезу. Тобто не від кількості, а від неперервності процесу структурування мови, в якій проживаємо життя.

Див. також

Примітки

  1. Тарас Прохасько. Поглинаючи світ // Zbruch, 05.05.2017

Література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Речення
У Вікісловнику є сторінка речення.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Основи мовленнєвої добрий день діяльності : навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності / А. П. Загнітко, І. Р. Домрачева. — Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. — ISBN 966-7517-14-4.
  • Синявський О. Норми української літературної мови / Олекса Синявський. — Харків, 1931.

Посилання


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Re chennya gramatichna konstrukciya pobudovana z odnogo chi kilkoh sliv pevnoyi movi sho stanovit okremu vidnosno nezalezhnu dumku znachennyeve gramatichne ta intonacijne cile sho virazhaye yakus dumku u vidnoshenni yiyi do dijsnosti predikativnist stvorena kategoriyami modalnosti chasu j osobi odnim slovom chi spolukoyu sliv Zmist 1 Struktura rechennya jogo chleni 2 Prikladi 3 Filosofskij vimir rechennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaStruktura rechennya jogo chleni RedaguvatiV ukrayinskij movi osnovoyu tipovogo rechennya ye pidmet u jogo zv yazku z prisudkom Uchen chitaye tak zvane neposhirene rechennya navkolo yakih zgurtovuyutsya u poshirenomu rechenni jogo drugoryadni chleni oznachennya j prikladki v grupi pidmeta ta dodatki i obstavini v grupi prisudka Bilyavij uchen shestiklasnik uvazhno chitaye pri stoli knizhku Na viraz sintaksichnih i znachennyevih stosunkiv slova rechennya perebuvayut pomizh soboyu u zovnishno formalnih zv yazkah pidryadnosti za tradiciyeyu shkilnoyi gramatiki tak zvani pogodzhennya uzgodzhennya keruvannya prilyagannya j tyazhinnya abo suryadnosti pomizh odnoridnimi chlenami rechennya Uchni j studenti chitayut i vchatsya Okremi slova j slovospoluchennya mozhut intonacijno do pevnoyi miri vidilyatisya zi skladu rechennya yak jogo suprovidni ta postpozitivni utochnyuvalni chleni zvertannya vidokremleni chleni rechennya prikmetnikovij diyeprikmetnikovij i diyeprislivnikovij zvoroti vstavni i vstavleni ta modalni slova Vnutrishni vidnoshennya pomizh chlenami rechennya pidryadnogo zv yazku podilyayut na apozitivni mizh imennikom i prikladkoyu predikativni mizh pidmetom i prisudkom ob yektivni mizh prisudkom i dodatkom atributivni mizh imennikom i jogo oznachennyam ta obstavinni mizh prisudkom tosho i obstavinami De gramatichnij centr rechennya skladenij z odnogo golovnogo chlena rechennya spivvidnosnogo z pidmetom chi prisudkom tam rechennya odnochlenne bezprisudkove chi bezpidmetove nominativne abo nazivne Nich bezosobove Svitaye Jogo shkoda Buti buri Lis vitrom povalilo uzagalneno osobove Vsiyeyi roboti ne pererobish chi neoznacheno osobove Prosyat kuriti Yak ekvivalenti rechennya mozhut vistupati odnoslivni j bagatoslivni vislovi modalni slova j chastki sho vistupayut yak rechennya na tli pevnogo kontekstu abo obstanovki Nevzhe Egezh Ogo Voni yak i nepovni ta nezakincheni rechennya ta priyednuvalni konstrukciyi harakterizuyut zokrema dialogichnu j rozmovnu movu yak takozh pobudovani na nij abo na opovidi personazha zhanri krasnogo pismenstva Dva j bilshe rechen mozhut poyednuvatisya zv yazkom suryadna umovlena riznimi vlastivostyami movnih yavish U svoyij osnovi sub yekt predikandum yedinij predikandum odnomisnogo predikata abo odin z predikandumiv bagatomisnogo predikata Specifichnoyu dlya sub yekta ye funkciya temi yaka zvodit yedinij predikandum odnomisnogo predikata j odin z predikandumiv bagatomisnogo predikata v rang golovnogo chlena rechennya razom z prisudkom predikatom Problemnim ye takozh viznachennya obstavin yak chleniv rechennya Ce stosuyetsya obstavin tipu veselo holodno yaskravishe Viznachayuchi predikati voni aktualizuyut yih znachennya vkazuyuchi na vlastivu yim oznaku S D Kacnelson nazivaye ci leksemi ne obstavinami a atributami konstatuyuchi sho taki atributi ne zavzhdi spivvidneseni z predmetnim imenem ale j todi koli predmet ne im ya nayavne voni vidnosyatsya do nih cherez predikat Obstavini vidriznyayutsya vid inshih chleniv rechennya tim sho do skladu rechennya voni vhodyat na pravah vkraplennya Pryamogo vidnoshennya do vnutrishnoyi strukturi rechennya voni ne mayut i vid valentnosti predikati ne zalezhat Vikonuyuchi pevnu funkciyu voni harakterizuyut vse rechennya a ne okremij jogo chlen Prikladi RedaguvatiYa z mamoyu buv u lisi Ya z babuseyu hodiv do kramnici Ya prokinuvsya rano vranci Ya duzhe lyublyu svoyu robotu Filosofskij vimir rechennya RedaguvatiFilosofskij vimir rechennya doslidiv Taras Prohasko Rechennya roblyat iz svitu buttya yake i ye shastyam Zhittya rechen vikonuye u butti taku samu funkciyu yak obmin rechovin metabolizm u isnuvanni organichnoyi materiyi Dlya yakisnogo buttya neobhidnij nalagodzhenij rechennyevij obmin Mayuchi dostup do atomiv sliv mi mozhemo poglinati svit u viglyadi spoluk rechen Mi zh yih mozhemo rozsheplyuvati peretvoryuyuchi u rist I mi yih musimo sintezuvati sami Sprava ne u vagomosti dumki ne u malovnichosti obraziv Buttya prisutnye tilki u sintezovanih sformulovanih rechennyah Tobto u samomu procesi sintezu Rechennya mozhut buti rizni korotki dovgi duzhe dovgi prostishi skladnishi tochnishi prozorishi bliskuchishi lapidarni vidshlifovani promovleni zapisani nepromovleni Shastya buttya zalezhit tilki vid intensivnosti sintezu Tobto ne vid kilkosti a vid neperervnosti procesu strukturuvannya movi v yakij prozhivayemo zhittya 1 Div takozh RedaguvatiChleni rechennyaPrimitki Redaguvati Taras Prohasko Poglinayuchi svit Zbruch 05 05 2017Literatura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu RechennyaU Vikislovniku ye storinka rechennya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Osnovi movlennyevoyi dobrij den diyalnosti navchalnij posibnik dlya studentiv dennoyi bezvidrivnoyi ta ochno zaochnoyi priskorenoyi formi navchannya specialnosti A P Zagnitko I R Domracheva Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 2001 56 s ISBN 966 7517 14 4 Sinyavskij O Normi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Oleksa Sinyavskij Harkiv 1931 Posilannya Redaguvati321 339 407 mode 1up view theater Pitalne rechennya Rechennya Rozpovidne rechennya Slova rechennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 213 321 339 407 Monosub yektni konstrukciyi Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 331 ISBN 978 966 439 921 7 Bogovik O A Semantichna klasifikaciya predikativ Lichuk M I Movni ta pozamovni chinniki poyavi sintaksichno nechlenovanih rechen Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rechennya amp oldid 39876484