Приляга́ння — вид підрядного синтаксичного зв'язку між словами в реченні, при якому залежне слово пов'язане з головним інтонаційно, за змістом і за допомогою порядку слів, а не граматичних форм, як при узгодженні й керуванні. У східнослов'янських мовах прилягають незмінні повнозначні слова — прислівник, дієприслівник, інфінітив — летіти хутко, співають ідучи тощо. Іноді як прилягання розглядається приєднання до головного слова прийменниково-відмінкових форм іменників з обставинним значенням — так зване іменне прилягання — зустріч у місті, йти до лісу тощо.
Загальна характеристика Редагувати
Як і управління, примикання може бути сильним або слабким. При сильному примиканні лексико-граматичні властивості головного слова такі, що залежне, що примикає, при ньому необхідне (вчитися говорити, кинутися 'рятувати, ставати розумнішим); при слабкому примиканні залежне необов'язкове: швидко йти.
Головним словом при примиканні визнається те, що здатне змінюватися, а в разі незмінності обох компонентів словосполучення — те, що може вживатися без іншого (наприклад, в укр. дуже швидко залежним є перший компонент).
Прилягання (переважно слабке) має здатність до варіювання залежних форм: читати ночами — читати вночі, працювати вдома — працювати на дому). У деяких випадках сильноприлягаюче слово може замінюватися сильнокерованим: почати грати — почати гру.
Відмінкове прилягання Редагувати
Згідно з однією з точок зору, в українській мові разом із власне приляганням можливе відмінкове прилягання, при якому як залежне виступає іменник у непрямому відмінку. Про відмінкове прилягання говорять, якщо залежне ім'я висловлює обставинне (сидіти вдома через дощ, працювати до вечора) або означальне (спідниця картата, приїзд батька) значення, а форма залежного не визначається головним словом.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюЛЕС
не вказано текст - ↑ Ширяев Е. Н. {{{Заголовок}}}. — 50000 прим. — ISBN 5-85270-248-X.
- Лопатина Л. Е. Примыкание // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)
- Примыкание // Российский гуманитарный энциклопедический словарь.[недоступне посилання з Май 2019]
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.