www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обставина Обста вина другорядний член речення який пояснює слово зі значенням ознаки виражає якісно означальну характери

Обставина

Обста́вина — другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на спосіб, міру або ступінь вияву дії або ознаки. Типовим, морфологізованим, вираженням обставини є прислівник як? де? коли? звідки? для чого? чому? наскільки? якою мірою? Обставина може виражатися відмінковими формами іменника з прийменниками або без них, дієприслівником, інфінітивом і фразеологічними зворотами прислівникового значення. Підкреслюється на письмі штрихпунктиром: _ . _ . _ . _ .

На противагу додатку й означенню обставину виділяють, передусім, за значеннєвими показниками. До специфічних формальних ознак обставини належать формально-синтаксична автономність її у структурі простого речення і тісно пов'язана з нею граматична спрямованість обставинних компонентів до синтаксичної та морфологічної адвербіалізації.

Термін запроваджено в 30-х рр. 20 ст. у підручниках української мови для середньої школи.

Семантичні і формальні ознаки обставини

Серед другорядних членів речення обставина виділяється найбільш розгалуженою сукупністю значень і тісними взаємозв'язками зі структурою складного речення. Вона має такі диференційні семантичні і формальні ознаки:

  1. виступає другорядним членом речення;
  2. передає обставинні відношення;
  3. виражається прислівниками, дієприслівниками, відмінковими і прийменниково-відмінковими формами іменників, інфінітивом;
  4. може підпорядковуватися дієслову, прикметникові й предикативному прислівникові (словам категорії стану), а також предикативному центрові (підметово-присудковій основі двоскладного речення або головному членові односкладних речень із залежними від нього прислівними другорядними членами);
  5. поєднується з опорним словом або предикативним центром речення підрядним зв'язком, способом (формою) підрядного зв'язку — приляганням;
  6. виступає у різних позиціях, частіше — на початку речення і в постпозиції;
  7. при актуальному членуванні речення виявляє позиційну незакріпленість (може входити як до складу теми, так і до складу реми або виражати ці позиції самостійно).

Типи обставин

Відповідно до значення відокремлюють такі види обставин:

  • місця: (де? куди? звідки?) — Я прийшов додому.
  • часу: (коли? відколи? доки?) вказують на час дії, стану, ознаки. — Завтра вставати рано. Темної ночі переведено його в темний покій (Панас Мирний); Так коло півночі Яким їх покликав (М. Коцюбинський).
  • мети: (для чого? з якою метою?) означають мету дії. — Ми поїхали на відпочинок. Погонич зумисне гнав коні з усієї сили (І. Нечуй-Левицький);
  • причини писання : (чому? з якої причини?) означають або причину, або підставу дії, або причину виникнення стану. — Він зрадів, побачивши сина. Спохвату ляпнувши про дівчину, він одразу ж завагався був…(А. Головко).
  • умови: (за якої умови?) означають умову, за якої відбувається дія. — Лежачи й сокира іржавіє. Не спитавши броду, не лізь у воду (народна приказка).
  • допустовості: (незважаючи на що?) означають умову, усупереч якій щось відбувається. — Було душно, незважаючи на таку рань. І подам вам раду щиру: і при щасті знайте міру (Л. Глібов).
  • способу дії: (як? яким способом?) позначають якість дії, стану, ознаки або вказують на різні способи здійснення дії чи ознаки або вияву ознаки. — Він поїхав поїздом. Тихо пливе блакитними річками льон (М. Коцюбинський); Тепер іду я без дороги, без шляху битого (Т. Шевченко); На чорному фоні неба заблищали стрілами блискавки (І. Нечуй-Левицький).
  • міри і ступеня: (наскільки? у якій мірі?) характеризують дію, стан чи ознаку за ступенем або мірою їх вияву — Це мені знайоме до болю; Вона вміла дуже добре куховарити (І. Нечуй-Левицький); Шляхом на цілий кілометр розтягнулась танкова колона (О. Гончар); Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (народна приказка).

Перелічені основні різновиди обставини можна об'єднати у дві групи:

  1. власне-обставинну, з якою пов'язані значення часу, причини, мети, умови й подібне;
  2. обставинно-означальну, побудовану за прикметниковою моделлю (характеризується атрибутивним значенням).

Першій (основній) групі притаманні такі формально-граматичні особливості, як детермінант, (не прислівний) підрядний зв'язок із предикативною основою простого речення і домінування у детермінантній позиції прийменниково-відмінкових форм, наприклад: «У суботу в молодої Та великий збір» (Леся Українка); «Перед від'їздом ще раз навідалась до дядька Ягора і знов не застала» (Олесь Гончар); «Опісля того й Морозиха зібралася в дорогу» (Богдан Харчук); «Все те в ньому з колиски» (Юрій Мушкетик); «Од світла квітів сяє її чоло тружденне» (Дмитро Павличко).

Для другої групи характерний прислівний підрядний зв'язок, переважна залежність від дієслівного присудка або співвідносного з ним головного члена односкладних речень і широке використання відприкметникових морфологізованих прислівників, наприклад: «Гей, рясно всипте цвітом шлях, У дзвони задзвоніте!» (Павло Тичина); «Голосно луна Своїм биттям те серце і донині» (Максим Рильський); «І знову тихо погашу ялинку…» (Ліна Костенко).

У деяких випадках обставини можуть наближатися до додатка. Іменник з конкретним предметним значенням більше тяжіє до додатка, а іменник з менш конкретним значенням – до обставини. НАПРИКЛАД: 1. Дівчата йшли між хлібами. 2. Біля лавки лежало кошеня.

У першому реченні компонент «між хлібами» є обставиною; у другому реченні компонент «біля лавки» має більше ознак додатка. 

Частини мови, які можуть виступати у ролі обставини

Обставини виражаються:

Примітки

Література

  • Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — ISBN 978-966-507-209-6. — С. 271—272.
  • І. Р. Вихованець. Обставина // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Шведова Н. Ю. Детерминирующий объект и детерминирующее обстоятельство как самостоятельние распространители предложения. «Вопросы языкознания», 1964, № 6;
  • СУЛМ. Синтаксис. К., 1972;
  • Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи. Ленинград, 1978;
  • Вихованець I. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови. К., 1982;
  • Українська грамматика. К., 1986;
  • Вихованець I. Р. Граматика української мови. Синтаксис. К., 1993;
  • Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Д., 2001.

Олег Назаренко

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obsta vina drugoryadnij chlen rechennya yakij poyasnyuye slovo zi znachennyam oznaki virazhaye yakisno oznachalnu harakteristiku diyi stanu chi poznachaye za yakih obstavin vidbuvayetsya diya vkazuye na sposib miru abo stupin viyavu diyi abo oznaki Tipovim morfologizovanim virazhennyam obstavini ye prislivnik yak de koli zvidki dlya chogo chomu naskilki yakoyu miroyu Obstavina mozhe virazhatisya vidminkovimi formami imennika z prijmennikami abo bez nih diyeprislivnikom infinitivom i frazeologichnimi zvorotami prislivnikovogo znachennya Pidkreslyuyetsya na pismi shtrihpunktirom Na protivagu dodatku j oznachennyu obstavinu vidilyayut peredusim za znachennyevimi pokaznikami Do specifichnih formalnih oznak obstavini nalezhat formalno sintaksichna avtonomnist yiyi u strukturi prostogo rechennya i tisno pov yazana z neyu gramatichna spryamovanist obstavinnih komponentiv do sintaksichnoyi ta morfologichnoyi adverbializaciyi Termin zaprovadzheno v 30 h rr 20 st u pidruchnikah ukrayinskoyi movi dlya serednoyi shkoli Zmist 1 Semantichni i formalni oznaki obstavini 2 Tipi obstavin 3 Chastini movi yaki mozhut vistupati u roli obstavini 4 Primitki 5 LiteraturaSemantichni i formalni oznaki obstaviniSered drugoryadnih chleniv rechennya obstavina vidilyayetsya najbilsh rozgaluzhenoyu sukupnistyu znachen i tisnimi vzayemozv yazkami zi strukturoyu skladnogo rechennya Vona maye taki diferencijni semantichni i formalni oznaki vistupaye drugoryadnim chlenom rechennya peredaye obstavinni vidnoshennya virazhayetsya prislivnikami diyeprislivnikami vidminkovimi i prijmennikovo vidminkovimi formami imennikiv infinitivom mozhe pidporyadkovuvatisya diyeslovu prikmetnikovi j predikativnomu prislivnikovi slovam kategoriyi stanu a takozh predikativnomu centrovi pidmetovo prisudkovij osnovi dvoskladnogo rechennya abo golovnomu chlenovi odnoskladnih rechen iz zalezhnimi vid nogo prislivnimi drugoryadnimi chlenami poyednuyetsya z opornim slovom abo predikativnim centrom rechennya pidryadnim zv yazkom sposobom formoyu pidryadnogo zv yazku prilyagannyam vistupaye u riznih poziciyah chastishe na pochatku rechennya i v postpoziciyi pri aktualnomu chlenuvanni rechennya viyavlyaye pozicijnu nezakriplenist mozhe vhoditi yak do skladu temi tak i do skladu remi abo virazhati ci poziciyi samostijno Tipi obstavinVidpovidno do znachennya vidokremlyuyut taki vidi obstavin miscya de kudi zvidki Ya prijshov dodomu chasu koli vidkoli doki vkazuyut na chas diyi stanu oznaki Zavtra vstavati rano Temnoyi nochi perevedeno jogo v temnij pokij Panas Mirnij Tak kolo pivnochi Yakim yih poklikav M Kocyubinskij meti dlya chogo z yakoyu metoyu oznachayut metu diyi Mi poyihali na vidpochinok Pogonich zumisne gnav koni z usiyeyi sili I Nechuj Levickij prichini pisannya chomu z yakoyi prichini oznachayut abo prichinu abo pidstavu diyi abo prichinu viniknennya stanu Vin zradiv pobachivshi sina Spohvatu lyapnuvshi pro divchinu vin odrazu zh zavagavsya buv A Golovko umovi za yakoyi umovi oznachayut umovu za yakoyi vidbuvayetsya diya Lezhachi j sokira irzhaviye Ne spitavshi brodu ne liz u vodu narodna prikazka dopustovosti nezvazhayuchi na sho oznachayut umovu usuperech yakij shos vidbuvayetsya Bulo dushno nezvazhayuchi na taku ran I podam vam radu shiru i pri shasti znajte miru L Glibov sposobu diyi yak yakim sposobom poznachayut yakist diyi stanu oznaki abo vkazuyut na rizni sposobi zdijsnennya diyi chi oznaki abo viyavu oznaki Vin poyihav poyizdom Tiho plive blakitnimi richkami lon M Kocyubinskij Teper idu ya bez dorogi bez shlyahu bitogo T Shevchenko Na chornomu foni neba zablishali strilami bliskavki I Nechuj Levickij miri i stupenya naskilki u yakij miri harakterizuyut diyu stan chi oznaku za stupenem abo miroyu yih viyavu Ce meni znajome do bolyu Vona vmila duzhe dobre kuhovariti I Nechuj Levickij Shlyahom na cilij kilometr roztyagnulas tankova kolona O Gonchar Linivij dvichi hodit skupij dvichi platit narodna prikazka Perelicheni osnovni riznovidi obstavini mozhna ob yednati u dvi grupi vlasne obstavinnu z yakoyu pov yazani znachennya chasu prichini meti umovi j podibne obstavinno oznachalnu pobudovanu za prikmetnikovoyu modellyu harakterizuyetsya atributivnim znachennyam Pershij osnovnij grupi pritamanni taki formalno gramatichni osoblivosti yak determinant ne prislivnij pidryadnij zv yazok iz predikativnoyu osnovoyu prostogo rechennya i dominuvannya u determinantnij poziciyi prijmennikovo vidminkovih form napriklad U subotu v molodoyi Ta velikij zbir Lesya Ukrayinka Pered vid yizdom she raz navidalas do dyadka Yagora i znov ne zastala Oles Gonchar Opislya togo j Moroziha zibralasya v dorogu Bogdan Harchuk Vse te v nomu z koliski Yurij Mushketik Od svitla kvitiv syaye yiyi cholo truzhdenne Dmitro Pavlichko Dlya drugoyi grupi harakternij prislivnij pidryadnij zv yazok perevazhna zalezhnist vid diyeslivnogo prisudka abo spivvidnosnogo z nim golovnogo chlena odnoskladnih rechen i shiroke vikoristannya vidprikmetnikovih morfologizovanih prislivnikiv napriklad Gej ryasno vsipte cvitom shlyah U dzvoni zadzvonite Pavlo Tichina Golosno luna Svoyim bittyam te serce i donini Maksim Rilskij I znovu tiho pogashu yalinku Lina Kostenko U deyakih vipadkah obstavini mozhut nablizhatisya do dodatka Imennik z konkretnim predmetnim znachennyam bilshe tyazhiye do dodatka a imennik z mensh konkretnim znachennyam do obstavini NAPRIKLAD 1 Divchata jshli mizh hlibami 2 Bilya lavki lezhalo koshenya U pershomu rechenni komponent mizh hlibami ye obstavinoyu u drugomu rechenni komponent bilya lavki maye bilshe oznak dodatka Chastini movi yaki mozhut vistupati u roli obstaviniObstavini virazhayutsya prislivnikami Sprosonnya vin golosno zakrichav imennikom iz prijmennikom abo ridshe bez nogo Vin poyihav poyizdom diyeprislivnikom diyeprislivnikovim zvorotom Vin zradiv pobachivshi sina neoznachenoyu formoyu diyeslova Vin prijshov posluhati slovospoluchennyam Lyudi stoyat u tri ryadi PrimitkiLiteraturaMala filologichna enciklopediya ukladachi Oleksandr Skopnenko Tetyana Cimbalyuk Kiyiv Dovira 2007 478 s il ISBN 978 966 507 209 6 S 271 272 I R Vihovanec Obstavina Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Shvedova N Yu Determiniruyushij obekt i determiniruyushee obstoyatelstvo kak samostoyatelnie rasprostraniteli predlozheniya Voprosy yazykoznaniya 1964 6 SULM Sintaksis K 1972 Meshaninov I I Chleny predlozheniya i chasti rechi Leningrad 1978 Vihovanec I R Gorodenska K G Grishenko A P Gramatika ukrayinskoyi movi K 1982 Ukrayinska grammatika K 1986 Vihovanec I R Gramatika ukrayinskoyi movi Sintaksis K 1993 Zagnitko A P Teoretichna gramatika ukrayinskoyi movi Sintaksis D 2001 nbsp Portal Ukrayinska mova Oleg Nazarenko Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obstavina amp oldid 29856191