www.wikidata.uk-ua.nina.az

Головко Андрій Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головко Андрі й Васи льович Головко 3 грудня

Головко Андрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головко.

Андрі́й Васи́льович Головко́ (3 грудня 1897, с. Юрки, нині Козельщинського району Полтавської області України — 5 грудня 1972 Київ) — український письменник, критик. Лауреат Шевченківської премії (1969).

Головко Андрій Васильович
Народився 21 листопада (3 грудня) 1897
Юрки, Козельщинський район, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 5 грудня 1972(1972-12-05) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 УНР
Діяльність письменник, літературний критик, драматург, кіносценарист
Сфера роботи література, літературна критика, драма і фільм
Мова творів українська і російська
Жанр роман
Членство СП СРСР
Автограф
Нагороди
 Головко Андрій Васильович у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Андрій Головко народився 3 грудня 1897 в с. Юрки (нині Козельщинського району Полтавської області України, тоді Кобеляцького повіту Полтавської губернії Російської імперії) в багатій селянській родині.

Із 1905 по 1908 вчився в сільській школі, де почав писати вірші російською мовою. Навчаючись у Кременчуцькому реальному училищі (1908—1914), під впливом «Кобзаря» перейшов на українську мову (1912); за створення українофільської «Юнацької спілки» вибув з останнього курсу училища.

У 1915 р. вступає до Чугуївського військового училища прапорщиків, яке закінчує цього таки року, і одразу потрапляє на фронт. Поручник А. Головко командує полковою кінною розвідкою, бере участь у боях під Равою-Руською (Львівська обл.), згодом, після поранення, у запасному батальйоні навчає новобранців.

1917 року А. Головка обрано до солдатського революційного комітету у м. Торжок Тверської губернії.

Після повернення в Україну деякий час учителює. У 1918 році стає працівником кременчуцької повітової газети «Нове життя». Наступного, 1919 року, дебютує збіркою ліричних поезій «Самоцвіти».

Воював в Армії Української Народної Республіки за незалежність України. Але згодом дезертирував.

Влітку 1920 Андрій Головко добровільно вступає до лав Червоної армії, де спершу стає командиром підрозділу кінної розвідки, а згодом лектором у Харківській школі червоних старшин.

Після демобілізації повертається до вчительської роботи. Деякий час учителював, був секретарем при виконкомі у с. Білики.

У 1924 застрелив свою дружину та п'ятирічну доньку; проходив лікування у психіатричній лікарні Санітарка лікарні, де лікувався Андрій Головко, народила від нього доньку; батьківство згодом, вже після війни, узаконено.

У 20-х роках ХХ сторіччя приєднався до спілки селянських письменників «Плуг». Ранні збірки оповідань («Дівчинка з шляху», 1923; «Червона хустина», 1924; «Можу», 1926; «Пилипко», 1928 та ін.) мають риси революційного романтизму. Твори Головка довоєнного періоду — романи про життя українських селян «Бур'ян» (1927) та «Мати» (1932; 2-ге вид., перероблене — 1934). Роман «Бур'ян», що розглядався владою СРСР як твір «про переслідування сількора на селі» та про «класову боротьбу на селі в 20-х рр.», де «вперше в радянській літературі змальовано образ сільського комуніста» одразу ж видано російською мовою (видавництво «Пролетарий», 1928).

Автор кіносценаріїв до фільмів «Митько Лелюк» (1937) й «Роки молодії» (1942).

Під час Німецько-радянської війни — військовий кореспондент газет «Комуніст» та «За честь Батьківщини».

Автор п'єс «В червоних шумах», «Райське яблуко» (обидві — 1946). Роман «Артем Гармаш» — ч. 1 — 1951, ч. 2 — 1960, ч. 3 — 1970.

На кіностудії ім. О. Довженка екранізовано його твори «Пилипко» (1964) та «Бур'ян» (1966, реж. А. Буковський).

Твори А. Головка перекладалися російською, болгарською, німецькою, польською, словацькою, угорською, чеською та іншими мовами.

Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1969) за перші дві книги роману «Артем Гармаш». Нагороджений орденом Леніна й медалями.

За радянських часів Андрій Головко вважався «корифеєм» української літератури. Його твори входили до шкільної програми вивчення, а біографія, за умов радянської пропаганди, була «підчищена» від небажаних фактів.

Убивство жінки й дитини

14 травня 1924 року А. Головко пострілом із револьвера системи «Наган» убив власну дружину Тетяну Семенівну Головко, 27 років. Наступного дня застрелив свою п'ятирічну доньку Галину.

За словами В'ячеслава Чорновола, А. Головко — класик соцреалізму, лауреат Шевченківської премії, чиї твори віднесені до надбань радянської дитячої літератури, водночас виявився «душогубом», який холоднокровно вбив свою жінку і п'ятирічну доньку. 1989 року В. Чорновіл опублікував зізнання Головка про вбивство своєї родини в самвидавничому часописі «Український Вісник»:

14 травня Головко прогулювався із дружиною. Стомившись, жінка заснула у холодку, під соснами. Письменник накрив її обличчя червоною хусткою і вистрелив у голову. У дитячому садочку, де була його донька Галина, він повідомив, що жінка зробила аборт і залишилася в Полтаві. А дитині пообіцяв поїхати до мами, яка купила їй «гарну куклу і гостинців багато-багато». О 7 ранку наступного дня Головко з Галиною сів на поїзд.

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка А. Головку на будинку письменників Роліт у Києві

Вулиця Андрія Головка у місті Київ

У місті Кременчук демонтовано меморіальну дошку Головку.

Твори

Нариси

  • Момент (1921)
  • Діти Землі і Сонця (1922)

Повісті

Романи

Оповідання

  • Пилипко (1923)
  • Червона хустина (друга редакція — 1957)

Переклади творів Андрія Головка виконував Анатолій Біленко.

Зібрання творів

В 5-ти томах.— К.,Дніпро,1976-77рр.,тираж по 150 тис. кожн. том.

Примітки

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . www.ukrcenter.com. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020. 
  3. ↑ Віталій Жежера. Андрій Головко застрелив тих, кого любив — Газета по-українськи, № 504 за 30.11.2007.
  4. (Укр). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 16.04.19. 
  5. . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 11 березня 2022. 
  6. ↑ Валентин Домиль — Тайна Андрея Головко [ 23 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Сергей Ярмолюк. «Я, Андрей Головко, дезертир, убийца, писатель…»[недоступне посилання з травня 2019] — «Факты и комментарии», 12.03.1999. (рос.)
  8. Малая советская энциклопедия. Том второй. Ванини-Дротик. — М.: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1929.— С.546.
  9. Український Радянський Енциклопедичний Словник: В. 3-х т./А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Головна ред-я УРЕ, 1986— Т. 1. А—Калібр.— С. 423.
  10. Протокол допитування винуватця [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Український Вісник. — 1988. — № 11-12. — С. 57.
  11. В. Чорновіл. «Душогуб» чи класик соцреалізму? [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Український Вісник. — 1988. — № 11-12. — С. 52-56.
  12. ↑ Протокол допитування винуватця. — С. 58-61.
  13. У Кременчуці вирішили демонтувати меморіальну дошку письменнику-убивці Головку. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 16 березня 2023. 

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovko Andri j Vasi lovich Golovko 3 grudnya 1897 s Yurki nini Kozelshinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini 5 grudnya 1972 Kiyiv ukrayinskij pismennik kritik Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1969 Golovko Andrij VasilovichNarodivsya 21 listopada 3 grudnya 1897 Yurki Kozelshinskij rajon Kobelyackij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 5 grudnya 1972 1972 12 05 75 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNRDiyalnist pismennik literaturnij kritik dramaturg kinoscenaristSfera roboti literatura 1 literaturna kritika 1 drama 1 i film 1 Mova tvoriv ukrayinska 1 i rosijska 1 Zhanr romanChlenstvo SP SRSRAvtografNagorodi Golovko Andrij Vasilovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Ubivstvo zhinki j ditini 3 Vshanuvannya pam yati 4 Tvori 4 1 Narisi 4 2 Povisti 4 3 Romani 4 4 Opovidannya 5 Zibrannya tvoriv 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiAndrij Golovko narodivsya 3 grudnya 1897 v s Yurki nini Kozelshinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini todi Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi v bagatij selyanskij rodini Iz 1905 po 1908 vchivsya v silskij shkoli de pochav pisati virshi rosijskoyu movoyu Navchayuchis u Kremenchuckomu realnomu uchilishi 1908 1914 pid vplivom Kobzarya perejshov na ukrayinsku movu 1912 2 za stvorennya ukrayinofilskoyi Yunackoyi spilki vibuv z ostannogo kursu uchilisha 3 U 1915 r vstupaye do Chuguyivskogo vijskovogo uchilisha praporshikiv yake zakinchuye cogo taki roku i odrazu potraplyaye na front Poruchnik A Golovko komanduye polkovoyu kinnoyu rozvidkoyu bere uchast u boyah pid Ravoyu Ruskoyu Lvivska obl zgodom pislya poranennya u zapasnomu bataljoni navchaye novobranciv 1917 roku A Golovka obrano do soldatskogo revolyucijnogo komitetu u m Torzhok Tverskoyi guberniyi Pislya povernennya v Ukrayinu deyakij chas uchitelyuye U 1918 roci staye pracivnikom kremenchuckoyi povitovoyi gazeti Nove zhittya Nastupnogo 1919 roku debyutuye zbirkoyu lirichnih poezij Samocviti Voyuvav v Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki za nezalezhnist Ukrayini 4 Ale zgodom dezertiruvav 5 Vlitku 1920 Andrij Golovko dobrovilno vstupaye do lav Chervonoyi armiyi de spershu staye komandirom pidrozdilu kinnoyi rozvidki a zgodom lektorom u Harkivskij shkoli chervonih starshin Pislya demobilizaciyi povertayetsya do vchitelskoyi roboti 6 Deyakij chas uchitelyuvav buv sekretarem pri vikonkomi u s Biliki U 1924 zastreliv svoyu druzhinu ta p yatirichnu donku prohodiv likuvannya u psihiatrichnij likarni 7 3 Sanitarka likarni de likuvavsya Andrij Golovko narodila vid nogo donku batkivstvo zgodom vzhe pislya vijni uzakoneno 6 U 20 h rokah HH storichchya priyednavsya do spilki selyanskih pismennikiv Plug Ranni zbirki opovidan Divchinka z shlyahu 1923 Chervona hustina 1924 Mozhu 1926 Pilipko 1928 ta in mayut risi revolyucijnogo romantizmu Tvori Golovka dovoyennogo periodu romani pro zhittya ukrayinskih selyan Bur yan 1927 ta Mati 1932 2 ge vid pereroblene 1934 Roman Bur yan sho rozglyadavsya vladoyu SRSR yak tvir pro peresliduvannya silkora na seli 8 ta pro klasovu borotbu na seli v 20 h rr de vpershe v radyanskij literaturi zmalovano obraz silskogo komunista 9 odrazu zh vidano rosijskoyu movoyu vidavnictvo Proletarij 1928 Avtor kinoscenariyiv do filmiv Mitko Lelyuk 1937 j Roki molodiyi 1942 Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni vijskovij korespondent gazet Komunist ta Za chest Batkivshini Avtor p yes V chervonih shumah Rajske yabluko obidvi 1946 Roman Artem Garmash ch 1 1951 ch 2 1960 ch 3 1970 Na kinostudiyi im O Dovzhenka ekranizovano jogo tvori Pilipko 1964 ta Bur yan 1966 rezh A Bukovskij Tvori A Golovka perekladalisya rosijskoyu bolgarskoyu nimeckoyu polskoyu slovackoyu ugorskoyu cheskoyu ta inshimi movami Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR im T Shevchenka 1969 za pershi dvi knigi romanu Artem Garmash Nagorodzhenij ordenom Lenina j medalyami Za radyanskih chasiv Andrij Golovko vvazhavsya korifeyem ukrayinskoyi literaturi Jogo tvori vhodili do shkilnoyi programi vivchennya a biografiya za umov radyanskoyi propagandi bula pidchishena vid nebazhanih faktiv Ubivstvo zhinki j ditini Redaguvati14 travnya 1924 roku A Golovko postrilom iz revolvera sistemi Nagan ubiv vlasnu druzhinu Tetyanu Semenivnu Golovko 27 rokiv Nastupnogo dnya zastreliv svoyu p yatirichnu donku Galinu 10 Za slovami V yacheslava Chornovola A Golovko klasik socrealizmu laureat Shevchenkivskoyi premiyi chiyi tvori vidneseni do nadban radyanskoyi dityachoyi literaturi vodnochas viyavivsya dushogubom yakij holodnokrovno vbiv svoyu zhinku i p yatirichnu donku 11 1989 roku V Chornovil opublikuvav ziznannya Golovka pro vbivstvo svoyeyi rodini v samvidavnichomu chasopisi Ukrayinskij Visnik 1 Ya hvorij ce fakt 2 Likuvatis ne mayu zmogi ce fakt 3 Hvoroba roste z kozhnim dnem i pogrozhuye v najblizhchim chasi zrobiti z mene nepracezdatnim a sim yu bez shmatka hliba zostaviti i ce fakt Yak zhe buti Ta prosto koli tak zastrelitis A zhinka a dochka Ya horij i v mene hore chuttya koli ya tilki uyavlyav yak biduvatime vona hora z ditinoyu malenkoyu ya bozhevoliv ya ne znav sho robiti Nareshti z bolem nelyudskim rishiv Ya ne pokinu yih Ya mushu yih spershu pozbaviti zhittya Sebe potim 12 14 travnya Golovko progulyuvavsya iz druzhinoyu Stomivshis zhinka zasnula u holodku pid sosnami Pismennik nakriv yiyi oblichchya chervonoyu hustkoyu i vistreliv u golovu U dityachomu sadochku de bula jogo donka Galina vin povidomiv sho zhinka zrobila abort i zalishilasya v Poltavi A ditini poobicyav poyihati do mami yaka kupila yij garnu kuklu i gostinciv bagato bagato O 7 ranku nastupnogo dnya Golovko z Galinoyu siv na poyizd Vstav na Potokah Od stanciyi Potoki mi z neyu projshli pid lis ponad Pslom ya vse kazav yij sho mama syudi prijde a todi do domu poyidemo vsi Vono radilo malenke Zbiralo kvitki mami a potim stomilosya ustalo rano spatki shotilo Ya vibrav misce pid kushem ternu nap yav holodochok i poklav yiyi znov yak i druzhinu hustkoyu golovu vkriv i vityag nagana i vdariv v golovu Galinci I znov u grudyah mov obirvalosya u druge shos a potim pusto pusto Ya znav sho nezabarom zlochin bude rozgadannij Ale meni vazhne lishe hoch dva tizhni hoch misyac pozhiti bulo v Harkovi poki zakinchiv bi pracyu a todi U mene she bulo v nagani dva patroni Zhittya vzhe dlya mene ne bulo bo v golovi kinci visyat od nerviv a z grudej shmattya z krov yu virvalos yak strelnuv vpershe yak strelnuv vdruge Ale vlasni buli j taki she dumki mozhe v Harkovi z yavlyusya i rozkazhu vsim shob znali a mozhe b pro ce napisav u tvori 12 Vshanuvannya pam yati Redaguvati Memorialna doshka A Golovku na budinku pismennikiv Rolit u KiyeviVulicya Andriya Golovka u misti KiyivU misti Kremenchuk demontovano memorialnu doshku Golovku 13 Tvori RedaguvatiNarisi Redaguvati Moment 1921 Diti Zemli i Soncya 1922 Povisti Redaguvati Mozhu 1926 Romani Redaguvati Bur yan 1927 Mati 1931 Artem Garmash 1951 1970 Opovidannya Redaguvati Pilipko 1923 Chervona hustina druga redakciya 1957 Perekladi tvoriv Andriya Golovka vikonuvav Anatolij Bilenko Zibrannya tvoriv RedaguvatiV 5 ti tomah K Dnipro 1976 77rr tirazh po 150 tis kozhn tom Primitki Redaguvati a b v g d e Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ukrayinskij Centr Osvitno Informacijnij Portal Dlya Ukrayinciv Biblioteka Galereya Forum www ukrcenter com Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 17 zhovtnya 2020 a b Vitalij Zhezhera Andrij Golovko zastreliv tih kogo lyubiv Gazeta po ukrayinski 504 za 30 11 2007 Golovko Andrij Vasilovich Institut istoriyi Ukrayini Ukr Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 16 04 19 Vid kohannya do vbivstva tri postrili vidomih pismennikiv Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 11 bereznya 2022 a b Valentin Domil Tajna Andreya Golovko Arhivovano 23 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Sergej Yarmolyuk Ya Andrej Golovko dezertir ubijca pisatel nedostupne posilannya z travnya 2019 Fakty i kommentarii 12 03 1999 ros Malaya sovetskaya enciklopediya Tom vtoroj Vanini Drotik M Akcionernoe obshestvo Sovetskaya enciklopediya 1929 S 546 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik V 3 h t A V Kudrickij vidp red ta in 2 ge vid K Golovna red ya URE 1986 T 1 A Kalibr S 423 Protokol dopituvannya vinuvatcya Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij Visnik 1988 11 12 S 57 V Chornovil Dushogub chi klasik socrealizmu Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij Visnik 1988 11 12 S 52 56 a b Protokol dopituvannya vinuvatcya S 58 61 U Kremenchuci virishili demontuvati memorialnu doshku pismenniku ubivci Golovku Kremenchucka gazeta ukr Procitovano 16 bereznya 2023 Literatura RedaguvatiShevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 S 123 125 Posilannya RedaguvatiGolovko Andrij Vasilovich na sajti Ukrayinska literatura Arhivovano 28 serpnya 2011 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golovko Andrij Vasilovich amp oldid 40076028