www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лабінський Микола Гнатович Мико ла Гна тович Лабі нський 15 листопада 1936 село Ольгопіль Чечельницький район Вінницька

Лабінський Микола Гнатович

Мико́ла Гна́тович Лабі́нський (15 листопада 1936, село Ольгопіль Чечельницький район Вінницька область — 19 червня 2019, Буча) — український театрознавець. Член Національної спілки письменників України (від 1996 року), член Спілки театральних діячів, член Національної спілки журналістів України.

Лабінський Микола Гнатович
Народився 15 листопада 1936(1936-11-15)
Ольгопіль, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер 19 червня 2019(2019-06-19) (82 роки)
Буча, Бучанська міська рада, Україна
Поховання Буча
Членство НСПУ

Життєпис Редагувати

Після закінчення 9 класів в Ольгополі закінчив училище механізації сільського господарства і працював комбайнером. Здобувши атестат середньої школи, вступив у 1957 році на театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), який закінчив у 1962 році.

З 1962 року працював в міністерстві культури, комітеті у справах преси (з 1969 року), в музеї театрального мистецтва України. З 1974 року - старшим науковим редактором, керівником творчої групи у державному спеціалізованому видавництві «„Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана». З 1997 року на творчій роботі.

Ще з студентської лави Миколу Лабінського захоплювало життя і творчість засновника українського новітнього театру XX століття Леся Курбаса. Дослідник здійснив кількатомне видання мистецької спадщини новатора сцени; тут і режисерські щоденники, і філософсько-театрознавча есеїстика, цикли лекцій з режисури та виступи в періодиці, стенограми бесід і інтерв'ю, переклади і драматичні твори.

З 2006 року по 2019 рік — науковий працівник Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ.

Микола Гнатович Лабінський упорядкував спогади учнів Леся Курбаса і його найвидатніших послідовників, відкрив численні фотодокументи та архівні свідчення. Ці публікації, по суті, повернули народові великий творчий і теоретичний доробок генія, який започаткував відновлення самобутніх підвалин українського театру.

Дослідник творчості Леся Курбаса. Здійснив такі ґрунтовні видання:

  • «Лесь Курбас. Спогади сучасників» (К., 1969).
  • «Лесь Курбас. Статьи и воспоминания. Литературное наследие» (М., 1987, у співавторстві з Лесем Танюком).
  • «Лесь Курбас. Березіль. З творчої спадщини» (К., 1988).
  • «Молодий театр. Ґенеза. Завдання. Шляхи» (К., 1991).
  • «Лесь Курбас. Філософія театру» та ін.

Один із співавторів енциклопедичних довідників:

  • «Митці України» (К., 1992),
  • «Мистецтво України» (К., 1997),
  • «Шевченківські лауреати: 1962—2001» (2001).
  • «Шевченківські лауреати: 1962—2007» (2-е видання, 2007).

Багато друкованих і фотоматеріалів М. Лабінського вміщені в книзі «Життя і творчість Леся Курбаса», упорядник Б. Козак (2012 р.)

Лауреат мистецьких премій імені Івана Котляревського та премії імені Леся Курбаса.

В 2005 році сприяв проведенню «Білоруських слухань», разом з своїм товаришем письменником Миколою Шудрою, митцем Віталієм Іщенком, учасниками «білоруського письменницького підпілля», «іншомислячими» білоруськими учасниками «Помаранчової революції», митцями «Студії Віталія Французова», що презентували в приміщенні Національної спілки письменників України на вул. Банковій, 2 у Києві творчість білоруських письменників: Василя Бикова, Світлани Алєксієвич, Віталія Французова, поета Ригора Бородуліна, режисерів кіно Віктора Корзуна та Віктора Аслюка. В Україні вперше було офіційно представлено кінострічку В. Корзуна — фактично «останнього заповіту» Василя Бикова для білорусів

В останні роки життя він підготував до друку довідники: «Шевченківські лауреати» (четверте видання); «Драматичний театр України» (3 тис. персоналій).

Протягом багатьох років Микола Гнатович проживав в місті Буча. Дружина М. Лабінського — Маргарита Веселинка (Жмурій) є дитячою письменницею, поетесою. Збірка казок Маргарити Веселинки «Сім Я» відповідає класичним критеріям дитячої літератури (ISBN 978-966-578-298-8, Видавництво «Дніпро», 2018).

Виховав двох дочок та мав трьох онуків. Старша дочка разом з мамою проживає в Бучі, молодша дочка — у Німеччині.

Похований в Бучі, біля могили матері.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miko la Gna tovich Labi nskij 15 listopada 1936 selo Olgopil Chechelnickij rajon Vinnicka oblast 19 chervnya 2019 Bucha ukrayinskij teatroznavec Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1996 roku chlen Spilki teatralnih diyachiv chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Labinskij Mikola GnatovichNarodivsya 15 listopada 1936 1936 11 15 Olgopil Vinnicka oblast Ukrayinska SRR SRSRPomer 19 chervnya 2019 2019 06 19 82 roki Bucha Buchanska miska rada UkrayinaPohovannya BuchaChlenstvo NSPU Zmist 1 Zhittyepis 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiPislya zakinchennya 9 klasiv v Olgopoli zakinchiv uchilishe mehanizaciyi silskogo gospodarstva i pracyuvav kombajnerom Zdobuvshi atestat serednoyi shkoli vstupiv u 1957 roci na teatroznavchij fakultet Kiyivskogo institutu teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo nini Kiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka Karogo yakij zakinchiv u 1962 roci Z 1962 roku pracyuvav v ministerstvi kulturi komiteti u spravah presi z 1969 roku v muzeyi teatralnogo mistectva Ukrayini Z 1974 roku starshim naukovim redaktorom kerivnikom tvorchoyi grupi u derzhavnomu specializovanomu vidavnictvi Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Z 1997 roku na tvorchij roboti She z studentskoyi lavi Mikolu Labinskogo zahoplyuvalo zhittya i tvorchist zasnovnika ukrayinskogo novitnogo teatru XX stolittya Lesya Kurbasa Doslidnik zdijsniv kilkatomne vidannya misteckoyi spadshini novatora sceni tut i rezhiserski shodenniki i filosofsko teatroznavcha eseyistika cikli lekcij z rezhisuri ta vistupi v periodici stenogrami besid i interv yu perekladi i dramatichni tvori Z 2006 roku po 2019 rik naukovij pracivnik Institutu problem suchasnogo mistectva NAM Mikola Gnatovich Labinskij uporyadkuvav spogadi uchniv Lesya Kurbasa i jogo najvidatnishih poslidovnikiv vidkriv chislenni fotodokumenti ta arhivni svidchennya Ci publikaciyi po suti povernuli narodovi velikij tvorchij i teoretichnij dorobok geniya yakij zapochatkuvav vidnovlennya samobutnih pidvalin ukrayinskogo teatru Doslidnik tvorchosti Lesya Kurbasa Zdijsniv taki gruntovni vidannya Les Kurbas Spogadi suchasnikiv K 1969 Les Kurbas Stati i vospominaniya Literaturnoe nasledie M 1987 u spivavtorstvi z Lesem Tanyukom Les Kurbas Berezil Z tvorchoyi spadshini K 1988 Molodij teatr Geneza Zavdannya Shlyahi K 1991 Les Kurbas Filosofiya teatru ta in Odin iz spivavtoriv enciklopedichnih dovidnikiv Mitci Ukrayini K 1992 Mistectvo Ukrayini K 1997 Shevchenkivski laureati 1962 2001 2001 Shevchenkivski laureati 1962 2007 2 e vidannya 2007 Bagato drukovanih i fotomaterialiv M Labinskogo vmisheni v knizi Zhittya i tvorchist Lesya Kurbasa uporyadnik B Kozak 2012 r Laureat misteckih premij imeni Ivana Kotlyarevskogo ta premiyi imeni Lesya Kurbasa V 2005 roci spriyav provedennyu Biloruskih sluhan razom z svoyim tovarishem pismennikom Mikoloyu Shudroyu mitcem Vitaliyem Ishenkom uchasnikami biloruskogo pismennickogo pidpillya inshomislyachimi biloruskimi uchasnikami Pomaranchovoyi revolyuciyi mitcyami Studiyi Vitaliya Francuzova sho prezentuvali v primishenni Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini na vul Bankovij 2 u Kiyevi tvorchist biloruskih pismennikiv Vasilya Bikova Svitlani Alyeksiyevich Vitaliya Francuzova poeta Rigora Borodulina rezhiseriv kino Viktora Korzuna ta Viktora Aslyuka V Ukrayini vpershe bulo oficijno predstavleno kinostrichku V Korzuna faktichno ostannogo zapovitu Vasilya Bikova dlya bilorusiv 1 V ostanni roki zhittya vin pidgotuvav do druku dovidniki Shevchenkivski laureati chetverte vidannya Dramatichnij teatr Ukrayini 3 tis personalij Protyagom bagatoh rokiv Mikola Gnatovich prozhivav v misti Bucha Druzhina M Labinskogo Margarita Veselinka Zhmurij ye dityachoyu pismenniceyu poetesoyu Zbirka kazok Margariti Veselinki Sim Ya vidpovidaye klasichnim kriteriyam dityachoyi literaturi ISBN 978 966 578 298 8 Vidavnictvo Dnipro 2018 Vihovav dvoh dochok ta mav troh onukiv Starsha dochka razom z mamoyu prozhivaye v Buchi molodsha dochka u Nimechchini Pohovanij v Buchi bilya mogili materi Primitki Redaguvati Vyartanne Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 Literatura RedaguvatiM A Shudrya Labinskij Mikola Gnatovich Arhivovano 22 listopada 2021 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Shevchenkivski laureati 1962 2001 enciklopedichnij dovidnik Avtor uporyadnik M G Labinskij vstupne slovo I M Dzyubi Kiyiv Krinicya 2001 S 678 679 ISBN 966 7575 29 2 Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 S 723 724 ISBN 978 966 7575 81 6 Posilannya RedaguvatiPismennickij dovidnik Arhivovano 13 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sumna zvistka pomer Mikola Gnatovich Labinskij nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Labinskij Mikola Gnatovich amp oldid 38620599