www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полтавська область Полта вська о бласть Полтавщина область у центрі України Утворена 22 вересня 1937 року Розташована у

Полтавська область

Полта́вська о́бласть (Полтавщина) — область у центрі України. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України і, частково, на Правобережній Україні. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. Обласний центр — місто Полтава

Полтавська область
Герб Полтавської області Прапор Полтавської області
Основні дані
Прізвисько: Полтавщина, Середня Наддніпрянщина
Країна:  Україна
Утворена: 22 вересня 1937 року
Код КАТОТТГ: UA53000000000028050
Населення: 1 352 283
Площа: 28748 км²
Густота населення: 46,98 осіб/км²
Телефонні коди: +380-53
Обласний центр: Полтава
Райони: 4
Громади: 60
Міста:

обласного значення
районного значення



Райони в містах: 5
Смт: 20
Села: 1783
Селища: 43
Селищні ради: 21
Сільські ради: 467
Номери автомобілів: BI, НІ (регіон - 17)
Інтернет-домени: poltava.ua; pl.ua
Обласна влада
Рада: Полтавська обласна рада
Голова ради: Біленький Олександр Юрійович
Голова ОДА: Лунін Дмитро Сергійович (в. о.)
Вебсторінка: Полтавська облрада
Полтавська ОДА
Адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 45
Мапа
Полтавська область у Вікісховищі

Площа — 28 748 км² (4,76 % території України), населення — 1 466 786 осіб (1 лютого 2013, 3,22 % мешканців України). Область налічує 4 райони та 16 міст, з яких шість — Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород та Полтава — обласного підпорядкування.

До найважливіших галузей господарства області належать сільське господарство та промисловість (зокрема харчова, легка, машинобудівна і інші).

Географія

Географічне розташування

Полтавська область — 6-та серед областей України за площею. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України.

Полтавська область займає площу 28,7 тис. км², що становить 4,8 % території України. За цим показником займає 6-те місце серед інших регіонів України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км, а із заходу на схід 245 км.

Крайня північна точка області — за 3,3 км на північ від села Білогорілка — розташована в Лохвицькому районі з координатами 50°31′06″ пн. ш. 33°03′56″ сх. д. / 50.518343° пн. ш. 33.065454° сх. д. / 50.518343; 33.065454. Крайня південна точка — лівий берег Кам'янського водосховища, в Кобеляцькому районі з координатами 48°45′02″ пн. ш. 34°17′52″ сх. д. / 48.750689° пн. ш. 34.297876° сх. д. / 48.750689; 34.297876. Крайня західна точка — за 1 км від села Смотрики — розташована в Пирятинському районі з координатами 50°17′00″ пн. ш. 32°05′24″ сх. д. / 50.283232° пн. ш. 32.089971° сх. д. / 50.283232; 32.089971. Крайня східна точка — за 1,5 км від селища Шевченка Карлівського району має координати 49°30′24″ пн. ш. 35°28′43″ сх. д. / 49.506532° пн. ш. 35.478676° сх. д. / 49.506532; 35.478676

Рельєф та водойми

Основна геологічна структура, в межах якої розташована область, — Дніпровсько-Донецька западина та її схили. Рельєф області рівнинний, вона лежить в межах Полтавської рівнини.

Деївська гора — найвища точка Придніпровської височини

Поверхня має загальний нахил з півночі-північного сходу на південь-південний захід. Максимальна абсолютна відмітка рельєфу (202,6 м) на лівобережжі області розташована за 5 км на захід від Опішні. На правобережній Придніпровській височині найвища точка поверхні 204 м (вершина горба Деївської гори, що розташована за 4 км на південь від Крюківського району Кременчука). Найнижча точка поверхні Полтавщини — 64 м — берег Кам'янського водосховища.

На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5 100 км. Серед них:

Середня густота річкової мережі 0,27 км/км². Найбільш розвинута річкова мережа в басейнах Псла і Хоролу — (0,4 км/км²). Найменший показник — 0,17 км/км² — в басейні Оржиці.

На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Кам'янського водосховищ.

Клімат

Клімат визначається розташуванням у помірному кліматичному поясі, тип — помірно-континентальний. Середня температура січня — −3,7 °C, липня — +21,4 °C, кількість опадів становить 480—580 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів.

Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу Євразії, 1/3 днів — морський підтип повітряних мас із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів — Середземного, Чорного, Азовського.

Флора і фауна

Флора Полтавської області нараховує близько 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори близько 1500 видів рослин з відділу покритонасінних, 3 види голонасінних, 16 видів папоротеподібних, 9 видів хвощів, 3 види плаунів, а також по 160 видів мохів і лишайників.

Область належить до лісодефіцитних областей України. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку XXI століття становить 9,55 % (274,6 тисяч гектарів). Середня лісистість України становить понад 15 %; світу — 29 %. На території області основними типами лісів є широколистяні дубові (діброви) і хвойні соснові (бори).

До 2020 року на Полтавщині було всього 25 лісогосподарств. Після адміністративно-територіального поділу в рамках децентралізації в  області утворено 4 укрупнені райони та 4 лісогосподарства: у місті Гадяч, Кременчуці, Миргороді та у Полтаві. Природно-рекреаційний потенціал складають у тому числі:

  • Гадяч — кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі річки Псел;
  • Ліщинівка — лісовий кліматичний курорт, розташований на березі річки Ворскла;
  • Миргород — рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони.

Об'єкти природно-заповідного фонду:

  • 46 заказників, у тому числі 11 державного значення;
  • 92 пам'ятки природи, серед яких — 1 державного значення;
  • Устимівський дендропарк (Устимівка);
  • 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 — державного значення;
  • 10 заповідних урочищ.

Історія

Після Андрусівського перемир’я (1667 р.), згодом підтвердженого “Вічним миром” ( 1686 р.), Лівобережна Україна (в т. ч. й Полтавський край)  три сторіччя входили до складу Російської імперії. Під час Північної Війни Полтавщина була одним з місць вирішальних битв між Росією і Швецією. У битві під Полтавою 27 червня 1709 р. російські війська здобули перемогу над армією Карла XII, перекресливши тим самим плани гетьмана Мазепи на визволення з під царської влади.

Після ліквідації української автономії – Гетьманщини – на початку 1780-х років упродовж двох десятиліть у межах Полтавщини відбулася ціла низка територіально-адміністративних перетворень. На початку ХІХ ст. Малоросійська губернія була ліквідована і натомість утворені Полтавська та Чернігівська губернії. Полтавська губернія створена 1802 р. і існувала до початку 1920-х років.

     У 1917 – 1919 рр. точилася боротьба за край між військами українських урядів і більшовиками. Влада в Полтаві декілька разів переходила із рук в руки і в кінці 1919 р. закріпилася влада більшовиків.

Російсько-шведська війна на теренах Полтавщини

До початку XX століття Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим поміщицьким землеволодінням. 3 червня 1925 Полтавська губернія ліквідована. Зі зміною влади та політичного устрою Полтавщина втратила Золотоніську, Прилуцьку, Переяславську, Роменську та Костянтиноградську землі.

22 вересня 1937 року утворена Полтавська область у складі 45 районів та двох міст. У 1937 році на території Полтавської області діяло 224 промислові підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. На початок 1938 року в області нараховувалося 2 727 колгоспів, за якими було закріплено 3238,7 тисяч гектарів орних земель.

Під час нацистської окупації у роки німецько-радянської війни (вересень-жовтень 1941 року — вересень-листопад 1943 року) територія Полтавської області входила до райхскомісаріату «Україна», її було включено до генеральної округи Київ, що складалася з 26 ґебітів. Полтавщина була поділена на 12 ґебітів.

Після вигнання з території Полтавщини нацистських окупантів вона і далі залишалася поділеною на 44 довоєнні сільські райони.

У 1957 році були ліквідовані Петрівсько-Роменський та Покровсько-Багачанський райони.

У 1962 році після укрупнення сільських районів залишилось 14 районів (таким чином скасовувались 20 районів). У 1965 році деякі з них були відновлені до 19; у 1966 році відновилось ще 6 районів.

Полтавська область .

Після численних змін меж на 1 січня 1968 року область поділялася на 25 районів. У її межах було 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного), 18 селищ міського типу, 3 робітничі селища та 2 224 сільські населених пункти.

За Всесоюзним переписом 1989 року усього населення в області нараховувалося 1 753 030 осіб.

17 липня 2020 року були ліквідовані Пирятинський, Гребінківський, Оржицький, Хорольський, Чорнухинський, Лохвицький, Гадяцький, Котелевський, Шишацький, Семенівський, Глобинський, Козельщинський, Новосанжарський, Машівський, Кобеляцький, Диканський, Решетилівський, Великобагачанський, Чутівський, Зіньківський та Карлівський райони. Їхня територія ввійшла до складу укрупнених Лубенського, Полтавського, Миргородського та Кременчуцького районів.

Органи влади

Державну виконавчу владу в області представляє Полтавська обласна державна адміністрація, самоврядування — Полтавська обласна рада.

Адміністративно-територіальний устрій

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Полтава.

У складі області:

  • районів — 4;
  • районів у містах — 5;
  • населених пунктів — 1842, у тому числі:
    • міського типу — 36, у тому числі:
      • міст — 15, у тому числі:
        • міст обласного значення — 6;
        • міст районного значення — 9;
      • селищ міського типу — 21;
    • сільського типу — 1806, у тому числі:
      • сіл — 1791;
      • селищ — 15.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 4;
  • районних рад у містах — 5;
  • міських рад — 15;
  • селищних рад — 21;
  • сільських рад – 467;
  • об'єднаних територіальних громад — 60.

Райони (за постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року)

Міста обласного значення

Міста районного значення

Райони у містах

Демографія

За даними перепису 2001

За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року всього по Полтавській області нараховувалося 1 630,1 тисяч мешканців, зокрема міського населення — 956,7 тисяч осіб (58,7 %), сільського — 673,4 тисяч осіб (41,3 %), чоловіків — 747,4 тисяч осіб (45,9 %), жінок — 882,6 тисяч (54,1 %). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181.

У п'яти містах області населення становило:

  • Полтава всього 318 тисяч, із них чоловіків — 147,4 тисяч, жінок — 170,6 тисяч.
  • Кременчук населення 234 тисяч, у тому числі чоловіків — 108,1 тисяч, жінок — 125,9 тисяч.
  • Горішні Плавні із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді, — 54,3 тисяч осіб, у тому числі міського 51,7 тисяч, сільського — 2,6 тисяч, чоловіків — 25,4 тисяч, жінок — 28,9 тисяч.
  • Лубни 52,6 тисяч населення, із них чоловіків — 23,9 тисяч, жінок — 28,7 тисяч.
  • Миргород — 42,9 тисяч жителів, із них чоловіків — 19,9 тисяч, жінок — 23 тисяч осіб.

Національний склад населення Полтавської області станом на 2001 рік

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 481 167 91,36 %
2 Росіяни 117 071 7,22 %
3 Білоруси 6 309 0,39 %
4 Вірмени 2 678 0,17 %
5 Молдовани 2 562 0,16 %
6 Євреї 1 843 0,11 %
7 Азербайджанці 1 203 0,07 %
8 Цигани 956 0,06 %
9 Татари 819 0,05 %
10 Поляки 813 0,05 %
11 Інші 5 786 0,36 %
Разом 1 621 207 100,00 %

Сьогодення

За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей України і на її території на 1 січня 2011 року чисельність наявного населення становила 1487,8 тисяч осіб. Упродовж 2010 року чисельність населення зменшилась на 11,8 тисяч осіб, або на 7,9 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (11,9 тисяч осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (47 осіб).

Порівняно з 2009 роком, обсяг природного скорочення зменшився на 189 осіб, а його інтенсивність залишилася на тому ж рівні і становила 8,0 ‰.

Народжуваність у 2010 році зменшилась, порівняно з 2009 роком, з 9,8 до 9,5 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність — з 17,8 до 17,5 ‰.

Серед тих, хто прибули у Полтавську область на постійне місце проживання з-за кордону України, колишні мешканці країн СНД становили 85,0 %, інших країн — 15,0 %. Серед вибулих переважна більшість також прямувала у країни СНД — 62,1 %, тоді як в інші країни — 37,9 %.

Національний склад населення однорідний, українців близько 90 %. Густота населення 60 осіб/км² Приблизно 1000 тисяч осіб населення області — це жителі міст.

Вікова структура і міського, і сільського населення області характеризується старінням. Жіноче населення переважає над чоловічим.

Найбільші населені пункти

Найбільші населені пункти Полтавщини за даними Держкомстату,
   
       
   
1. Полтава ▼291 963 2. Кременчук ▼222 325 3. Горішні Плавні ▬51 955 4. Лубни ▼46 161 5. Миргород ▼40 195
6. Гадяч ▼23 960 7. Пирятин ▼15 558 8. Карлівка ▼14 858 9. Хорол ▼13 160 10. смт Котельва ▼12 323

Релігія

За кількістю зареєстрованих релігійних громад у Полтавській області нараховується 487 представників Української православної церкви Московського Патріархату, 211 громад — Київського Патріархату і 23 –Автокефальної церкви.

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тисяч населення складає 86,0 злочинів, з них 29,2 тяжких та особливо тяжких.

Проблеми

Однією із проблем краю є конфлікти, пов'язані з газовидобувними кампаніями, діяльність котрих завдає шкоди екології. Окрім того, попри одні з найбільші запасів природного газу в країні, прибуток від галузі осідає у кишенях немісцевих олігархів та держбюджеті, не приносячи належної користі області.

Економіка

Історія господарської діяльності на Полтавщині

Промисловість

Економіка за містами

Більшість найманих працівників зайнято в переробній та добувній промисловості.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають паливна, харчова промисловості, машинобудування і чорна металургія. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 77 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.

Сільське господарство

Рослинництво

У сільськогосподарському виробництві області в 2006 році 66,4 % прибутків дало рослинництво, провідними галузями якого є виробництво зернових культур, цукрового буряка, соняшника. Середня урожайність зернових на Полтавщині у 2006 році становила 27,3 ц/га. Провідна зернова культура — озима пшениця.

Питома вага цукрових буряків у структурі посівних площ в середньому по області становить 5,1 %. Валовий збір цукрового буряка в 2006 році склав 2 364 тисячі тон, а середня врожайність становила 294,8 ц/га.

Середня врожайність соняшнику в Полтавській області становить 15,7 ц/га, а валовий збір — 264 тисяч тон (2006 рік).

Важливою галуззю рослинництва Полтавщини є картоплярство та овочівництво. У порівнянні з іншими культурами, рівень розвитку цієї галузі дещо нижчий. Більша частина виробництва картоплі припадає на приватний сектор та фермерські господарства; її врожайність становить 152 ц/га. У 2006 році в області в усіх категоріях господарств вироблено 1696 тон картоплі. Виробництво овочів протягом року становить в середньому 5570 тисяч тон, а середня врожайність становить 189 ц/га.

Тваринництво

Основними галузями тваринництва Полтавської області є скотарство, свинарство, птахівництво. Крім того, в області набули поширення кролівництво, конярство, бджільництво, хутрове звірівництво, ставкове рибництво.

Скотарство дає понад 42 % вартості всієї сільськогосподарської продукції області і понад 76 % товарної продукції тваринництва.

Свинарство — друга важлива галузь тваринництва, яка дає понад 35 % обласного виробництва м'яса, крім того — сало, шкіру та щетину. Завдяки скоростиглості, плодовитості, високій окупності кормів, порівняно високій забійній вазі м'яса, свинарство поширене в усіх низових адміністративних районах області.

Конярство, як і вівчарство, відіграє другорядне значення. Конезаводи та конеферми є в Пирятинському, Миргородському, Чутівському районах, однак розвиток цієї галузі на Полтавщині в останні роки значно знизився.

Птахівництво — найбільш скоростигла галузь тваринництва, що дає яйця м'ясо, пух та пір'я. В області діє понад 30 спеціалізованих господарств по виробництву продукції птахівництва.

Ставкове рибництво — додаткова високопродуктивна галузь сільського господарства Полтавщини. В області налічується понад 1100 ставків, з яких для товарного рибництва придатні 2,5 тис. га.

Бджільництво — традиційна галузь сільського господарства Полтавщини, що дає цінні високоприбуткові продукти: мед, віск, бджолину отруту, квітковий пилок, маточне молочко. Негативною тенденцією в розвитку бджільництва області є зменшення за останні роки кількості бджолосімей у суспільному секторі і відповідно зниження виробництва продуктів в державних сільськогосподарських підприємствах. Разом з тим, в останні роки зростає частка приватного бджільництва.

Звірівництво в Полтавській області розвинене досить слабо.

Зовнішньоекономічна діяльність

Транспорт

На території Полтавської області функціонують всі (за винятком морського) види транспорту — залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, повітряний. Здійснюючи вантажні і пасажирські перевезення, окремі види транспорту взаємодіють між собою, формуючи транспортну систему.

Провідне місце за вантажообігом в області належить трубопровідному і залізничному транспорту (8053,3 млн. т*км), а за пасажирообігом — автомобільному (1863,9 млн пас.*км) і залізничному (1716,6 млн пас.*км).

Полтавська область відіграє значну роль у структурі транспортного комплексу України. Так, займаючи 4,8 % території України, на якій проживає лише 3,3 % населення країни, частка Полтавщини у структурі транспорту характеризується такими показниками:

  • за експлуатаційною довжиною залізничних колій загального користування — 3,9 %
  • за довжиною автомобільних доріг з твердим покриттям — 5,4 %
  • за вантажооборотом автомобільного транспорту — 5 %.

За період з 1990 по 2006 рік спостерігається загальне зменшення перевезення вантажів (141,4 мільйонів тон у 2006 році, проти 282,6 мільйонів тон у 1990 році).

Основні залізничні вузли — Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан. Велике транспортне значення має Дніпро. Річка Сула судноплавна.

Зв'язок

На території Полтавської області основними видами зв'язку виступають:

Доходи підприємств від надання послуг зв'язку у фактичних цінах постійно збільшується (1995 рік — 31,1 млн. грн, 2006 рік — 534,3 млн. грн). У структурі доходів провідне місце займає мобільний зв'язок (250,0 млн. грн та міжнародний зв'язок 106,8 млн. грн).

Аналіз надання послуг підприємствами зв'язку загального користування свідчить, що з 1990 по 2006 рік значно скоротилось відправлення газет і журналів (з 104,3 млн до 18,0 млн), листів (з 61,1 млн до 10,6 млн), телеграм (з 2,3 млн до 0,1 млн), посилок (з 1,5 млн до 0,3 млн). Поряд з тим, майже в 4 рази збільшилися обсяги надання міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні) (з 20 млн в 1990 році до 82,6 млн в 2006 році).

Телефонний зв'язок загального користування Полтавської області функціонує на базі 722 автоматичних телефонних станцій (2006 рік), з яких 176 діє в міських поселеннях, а 546 — в сільських. Діє 438,6 тисяч номерів, з яких 83,8 % в міських поселеннях. В останні роки спостерігається різке підвищення кількості абонентів мобільного зв'язку (з 0,6 тисяч одиниць в 2000 році до 1516,4 тисяч одиниць в 2006 році), що в свою чергу призвело до зменшення потреб в домашніх телефонних апаратах (з 125 тисяч одиниць в 1990 році до 52 тисяч одиниць в 2006 році).

Туризм

Найцікавіші об'єкти туризму:

Туристична Полтавщина.

Освіта

Загальні кількість середньо-технічних закладів освіти з роками зменшується як і кількість випускників. Так, у 2012 році діяло 42 заклади професійно-технічної освіти, які за той рік закінчили 7,4 тисячі осіб. У той час як 1995 року діяло 51 ПТУ, які того року закінчило 10,5 тисяч спеціалістів.

ЗМІ

У області зареєстровано 29 регіональних і одна обласна дротова радіостанція.

Благодійна діяльність

До 1921 року в Полтаві працювала «Полтавская Общегородская больничная касса», але згодом була закрита.

Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини» зареєстрована 15 квітня 2003 року; організація є неприбутковою. Кількість членів ЛК станом на 1 січня 2012 року — 28 044 осіб.

З 10 серпня 2007 року Благодійна організація «Лікарнянна каса Полтавщини» є членом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України».

За період 2004–2011 років на обстеження та лікування членів ЛК використано 19 мільйонів гривень (За 2011 рік — 4 218 000 гривень).

Персоналії

Полтавський край рясніє блискучими постатями, які прославили не лише Полтавський край, проте й усю Україну. Значний внесок у розвиток науки і культури зробили уродженці Полтавщини:

Літератори

Художники, архітектори

Композитори, музиканти

Філософи, вчені

Військові діячі

Декабристи та інші громадські діячі

З Полтавщиною пов'язане життя деяких декабристів: братів Сергія, Матвія та Іполіта Муравйових-Апостолів, Миколи Лорера, Михайла Луніна, Якова Драгоманова, Івана Шимкова, Якова Андрієвича.

Кілька декабристів у різний час служили у військових частинах, дислокованих на Полтавщині: Бестужев-Рюмін Михайло Павлович, Бечаснов Володимир Олександрович, Вадковський Федір Федорович, Горбачевський Іван Іванович,з дворян Полтавської губернії Микола Лісовський. Уродженцями Полтавської області були члени Союзу благоденства брати Капніст Олексій Васильович і Капніст Семен Васильович.

На Полтавщині народилася Софія Миколаївна Присецька (1856–1892) — революціонерка-народниця, одна з лідерів «Південно-російського робітничого союзу». Загинула на каторзі в Сибіру. Мати академіка Олександра Богомольця (1881–1946), прапрабабуся доктора Ольги Богомолець (нар. 1966) — заслуженої лікарки України, засновниці історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».

З Полтавщиною пов'язані різні періоди життя і творчості Тараса Шевченка, композитора Михайла Калачевського, поетеси Лесі Українки, художників і архітекторів Сергія Васильківського, Василя Кричевського, Опанаса Сластіона, російського актора Михайла Щепкіна, російських письменників Івана Буніна, Максима Горького і Володимира Короленка, грецьких вчених-енциклопедистів Євгенія Булгаріса і Никифора Феотокі, чеського композитора Алоїза Єдлічки, грузинського поета Давида Гурамішвілі, ліванського письменника, перекладача і громадського діяча Михайла Нуайме, російських художників — Григорія Мясоєдова і його сина Івана Мясоєдова; вчених — математика Франца Симашка, ґрунтознавця Василя Докучаєва, природознавців Миколи Вавилова, Володимира Вернадського, російського хірурга Миколи Скліфосовського, вченого-лікаря О. Ф. Мальцева, фізика 3інаїди Авксентьєвої, географа, методиста Леоніда Булави, письменника Василя Еллана-Блакитного, єврейського письменника Шолом-Алейхема, письменника і кінорежисера Олександра Довженка, української письменниці Любові Яновської та інших.

На Полтавщині встановлені пам'ятники та меморіальні дошки історичним діячам, представникам вітчизняної науки, культурним діячам, учасникам національно-визвольної боротьби 1917—1921 років, радянсько-німецької війни.

Див. також

Примітки

  1. Постановление ЦИК СССР от 22 сентября 1937 года «о разделении Харьковской области на Харьковскую и Полтавскую, Киевской — на Киевской и Житомирскую, Винницкой — на Винницкую и Каменец-Подольскую и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области» (рос.)
  2. http://newsone.com.ua/auto/v-ukrayini-zminyatsya-avtomobilni-derzhnomeri.html [ 2022-02-11 у Wayback Machine.] В Україні зміняться автомобільні держномери
  3. Указ Президента України від 24 грудня 2021 року № 674/2021 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Полтавської обласної державної адміністрації»
  4. Демографічна ситуація в Україні на 1 лютого 2013 року. Головне управління статистики в Україні. 18 березня 2013. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 4 квітня 2013. 
  5. Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України
  6. Географія Полтавщини // Географічне положення
  7. Географія Полтавщини // Рельєф
  8. . Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 2 квітня 2013. 
  9. // Клімат і кліматичні ресурси
  10. Географія Полтавщини // Рослинність.
  11. Хто та як контролює вирубку лісу на Полтавщині – Полтавське лісове господарство - poltava-name.com (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022. 
  12. Про попередні підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Полтавська Думка. — 2002. — 14 — 20 червня., с. 3
  13. Соціально-економічне становище області за січень-червень 2007 року // Зоря Полтавщини. — 2007. — 25 липня.
  14. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011. (рос.)
  15. ↑ . Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 30 травня 2011. 
  16. НА ПОЛТАВЩИНІ ЖОДНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НЕ ПЕРЕЙШЛА ДО ПЦУ
  17. МВС УКРАЇНИ.
  18. . oilnews. 9 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 26 червня 2017. 
  19. . http://energolife.info. 29 Травня 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 26 червня 2017. 
  20. Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю. http://tyzhden.ua. 30 вересня 2016. Процитовано 26 червня 2017. 
  21. . http://misto-tv.poltava.ua. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 26 червня 2017. 
  22. . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 листопада 2012. 
  23. Кременчуцький Телеграф: На Полтавщині щороку зменшується кількість ПТУ і їх випускників(рос.)
  24. Українське дротове радіо. Полтавська область
  25. БО «Лікарняна каса Полтавщини»
  26. Унікальність Полтавщини на державній мапі - poltava-city.com. poltava-city.com (укр.). 5 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  27. Декабристи на Полтавщині.//Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 228—231
  28. Н. П. Савичев. Первые благовестители свободы. — Киев, изд-во политической литературы Украины, 1990, с.35
  29. Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013

Джерела та література

Посилання

Полтавська область
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Полтавщина»
Теми у Вікіджерелах?
Новини у Вікіновинах?
Полтавська область у Вікімандрах?
Полтавська область у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Polta vska o blast Poltavshina oblast u centri Ukrayini Utvorena 22 veresnya 1937 roku Roztashovana u serednij chastini Livoberezhnoyi Ukrayini i chastkovo na Pravoberezhnij Ukrayini Bilsha chastina oblasti lezhit u mezhah Pridniprovskoyi nizovini ta Poltavskoyi rivnini Oblasnij centr misto PoltavaPoltavska oblastGerb Poltavskoyi oblasti Prapor Poltavskoyi oblastiOsnovni daniPrizvisko Poltavshina Serednya NaddnipryanshinaKrayina UkrayinaUtvorena 22 veresnya 1937 roku 1 Kod KATOTTG UA53000000000028050Naselennya 1 352 283Plosha 28748 km Gustota naselennya 46 98 osib km Telefonni kodi 380 53Oblasnij centr PoltavaRajoni 4Gromadi 60Mista oblasnogo znachennyarajonnogo znachennyaRajoni v mistah 5Smt 20Sela 1783Selisha 43Selishni radi 21Silski radi 467Nomeri avtomobiliv BI NI region 17 2 Internet domeni poltava ua pl uaOblasna vladaRada Poltavska oblasna radaGolova radi Bilenkij Oleksandr YurijovichGolova ODA Lunin Dmitro Sergijovich v o 3 Vebstorinka Poltavska oblradaPoltavska ODAAdresa 36000 m Poltava vul Sobornosti 45MapaPoltavska oblast u VikishovishiPlosha 28 748 km 4 76 teritoriyi Ukrayini naselennya 1 466 786 osib 4 1 lyutogo 2013 3 22 meshkanciv Ukrayini Oblast nalichuye 4 rajoni ta 16 mist z yakih shist Gadyach Gorishni Plavni Kremenchuk Lubni Mirgorod ta Poltava oblasnogo pidporyadkuvannya 5 Do najvazhlivishih galuzej gospodarstva oblasti nalezhat silske gospodarstvo ta promislovist zokrema harchova legka mashinobudivna i inshi Zmist 1 Geografiya 1 1 Geografichne roztashuvannya 1 2 Relyef ta vodojmi 1 3 Klimat 1 4 Flora i fauna 2 Istoriya 3 Organi vladi 4 Administrativno teritorialnij ustrij 4 1 Zagalna informaciya 4 2 Rajoni za postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 4 3 Mista oblasnogo znachennya 4 4 Mista rajonnogo znachennya 4 5 Rajoni u mistah 5 Demografiya 5 1 Za danimi perepisu 2001 5 2 Sogodennya 5 3 Najbilshi naseleni punkti 5 4 Religiya 6 Zlochinnist 7 Problemi 8 Ekonomika 8 1 Istoriya gospodarskoyi diyalnosti na Poltavshini 8 2 Promislovist 8 3 Silske gospodarstvo 8 3 1 Roslinnictvo 8 3 2 Tvarinnictvo 8 4 Zovnishnoekonomichna diyalnist 8 5 Transport 8 6 Zv yazok 8 7 Turizm 9 Osvita 10 ZMI 11 Blagodijna diyalnist 12 Personaliyi 12 1 Literatori 12 2 Hudozhniki arhitektori 12 3 Kompozitori muzikanti 12 4 Filosofi vcheni 12 5 Vijskovi diyachi 12 6 Dekabristi ta inshi gromadski diyachi 13 Div takozh 14 Primitki 15 Dzherela ta literatura 16 PosilannyaGeografiya RedaguvatiDokladnishe Geografiya Poltavskoyi oblastiGeografichne roztashuvannya Redaguvati Poltavska oblast 6 ta sered oblastej Ukrayini za plosheyu Na pivnochi mezhuye z Chernigivskoyu ta Sumskoyu na shodi z Harkivskoyu na pivdni z Dnipropetrovskoyu ta Kirovogradskoyu na zahodi z Kiyivskoyu ta Cherkaskoyu oblastyami Ukrayini Poltavska oblast zajmaye ploshu 28 7 tis km sho stanovit 4 8 teritoriyi Ukrayini Za cim pokaznikom zajmaye 6 te misce sered inshih regioniv Ukrayini Protyazhnist teritoriyi z pivnochi na pivden 213 5 km a iz zahodu na shid 245 km Krajnya pivnichna tochka oblasti za 3 3 km na pivnich vid sela Bilogorilka roztashovana v Lohvickomu rajoni z koordinatami 50 31 06 pn sh 33 03 56 sh d 50 518343 pn sh 33 065454 sh d 50 518343 33 065454 Krajnya pivdenna tochka livij bereg Kam yanskogo vodoshovisha v Kobelyackomu rajoni z koordinatami 48 45 02 pn sh 34 17 52 sh d 48 750689 pn sh 34 297876 sh d 48 750689 34 297876 Krajnya zahidna tochka za 1 km vid sela Smotriki roztashovana v Piryatinskomu rajoni z koordinatami 50 17 00 pn sh 32 05 24 sh d 50 283232 pn sh 32 089971 sh d 50 283232 32 089971 Krajnya shidna tochka za 1 5 km vid selisha Shevchenka Karlivskogo rajonu maye koordinati 49 30 24 pn sh 35 28 43 sh d 49 506532 pn sh 35 478676 sh d 49 506532 35 478676 6 Relyef ta vodojmi Redaguvati Dokladnishe Richki Poltavskoyi oblastiOsnovna geologichna struktura v mezhah yakoyi roztashovana oblast Dniprovsko Donecka zapadina ta yiyi shili Relyef oblasti rivninnij vona lezhit v mezhah Poltavskoyi rivnini Deyivska gora najvisha tochka Pridniprovskoyi visochini Poverhnya maye zagalnij nahil z pivnochi pivnichnogo shodu na pivden pivdennij zahid Maksimalna absolyutna vidmitka relyefu 202 6 m na livoberezhzhi oblasti roztashovana za 5 km na zahid vid Opishni Na pravoberezhnij Pridniprovskij visochini najvisha tochka poverhni 204 m vershina gorba Deyivskoyi gori sho roztashovana za 4 km na pivden vid Kryukivskogo rajonu Kremenchuka Najnizhcha tochka poverhni Poltavshini 64 m bereg Kam yanskogo vodoshovisha 7 Na teritoriyi Poltavskoyi oblasti nalichuyetsya 146 richok vodotokiv dovzhinoyu ponad 10 km zagalnoyu dovzhinoyu 5 100 km Sered nih dvi veliki ponad 500 km Dnipro i Psel dev yat serednih dovzhinoyu 101 500 km Vorskla Sula Oril Udaj Horol Orzhicya Merla Orchik Kolomak 135 malih richok 100 km i menshe 124 ozera z plosheyu vodnogo dzerkala ponad 0 1 km zagalnoyu plosheyu 676 ga i zagalnim ob yemom vodi 76 mln m priblizno 1600 strumkiv 8 Serednya gustota richkovoyi merezhi 0 27 km km Najbilsh rozvinuta richkova merezha v basejnah Psla i Horolu 0 4 km km Najmenshij pokaznik 0 17 km km v basejni Orzhici Na pivdni ta pivdennomu zahodi oblast omivayut vodi Kremenchuckogo ta Kam yanskogo vodoshovish Klimat Redaguvati Klimat viznachayetsya roztashuvannyam u pomirnomu klimatichnomu poyasi tip pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 3 7 C lipnya 21 4 C kilkist opadiv stanovit 480 580 mm rik sho vipadayut perevazhno vlitku u viglyadi doshiv 9 Blizko 2 3 kilkosti dniv u roci panuye kontinentalnij pidtip povitryanih mas iz suhodolu Yevraziyi 1 3 dniv morskij pidtip povitryanih mas iz pivnichnoyi ta centralnoyi Atlantiki ta vnutrishnih moriv Seredzemnogo Chornogo Azovskogo Flora i fauna Redaguvati Dokladnishe Roslinnist Poltavskoyi oblasti ta Tvarinnij svit Poltavskoyi oblastiFlora Poltavskoyi oblasti narahovuye blizko 2 tisyach vidiv riznih sistematichnih grup roslin Sered vidiv miscevoyi flori blizko 1500 vidiv roslin z viddilu pokritonasinnih 3 vidi golonasinnih 16 vidiv paporotepodibnih 9 vidiv hvoshiv 3 vidi plauniv a takozh po 160 vidiv mohiv i lishajnikiv 10 Oblast nalezhit do lisodeficitnih oblastej Ukrayini Lisistist yiyi teritoriyi razom z chagarnikami i lisosmugami na pochatku XXI stolittya stanovit 9 55 274 6 tisyach gektariv Serednya lisistist Ukrayini stanovit ponad 15 svitu 29 Na teritoriyi oblasti osnovnimi tipami lisiv ye shirokolistyani dubovi dibrovi i hvojni sosnovi bori Do 2020 roku na Poltavshini bulo vsogo 25 lisogospodarstv Pislya administrativno teritorialnogo podilu v ramkah decentralizaciyi v oblasti utvoreno 4 ukrupneni rajoni ta 4 lisogospodarstva u misti Gadyach Kremenchuci Mirgorodi ta u Poltavi 11 Prirodno rekreacijnij potencial skladayut u tomu chisli Gadyach klimatichnij kurort lisovoyi zoni roztashovanij na berezi richki Psel Lishinivka lisovij klimatichnij kurort roztashovanij na berezi richki Vorskla Mirgorod rivninnij balneologichnij i gryazovij kurort lisostepovoyi zoni Ob yekti prirodno zapovidnogo fondu 46 zakaznikiv u tomu chisli 11 derzhavnogo znachennya 92 pam yatki prirodi sered yakih 1 derzhavnogo znachennya Ustimivskij dendropark Ustimivka 20 parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva z nih 4 derzhavnogo znachennya 10 zapovidnih urochish Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya Poltavskoyi oblastiU chasi Kiyivskoyi Rusi Poltavshina bula dalekoyu periferiyeyu Pereyaslavskogo knyazivstva i tilki v yiyi zahidnij chastini u H HIII st isnuvala Posulska oboronna liniya z mistom forteceyu Voyin u girli r Suli zbudovanim dlya ohoroni kordoniv i torgovelnih shlyahiv Na kinec HII st u mezhah suchasnoyi oblasti isnuvalo kilka mist yaki pershimi poterpili vid navali mongolo tatarskih ord hana Batiya v 1238 1241 rr Pereyaslavska zemlya bilsh nizh storichchya staye vasalom Zolotoyi Ordi a z 1362 r potraplyaye pid vladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya ob yednannya Polshi i Litvi v 1569 r u Rich Pospolitu Poltavshina bula yiyi dalekoyu i najmensh zaselenoyu shidnoyu okrayinoyu Na teritoriyi Poltavshini utvorilis veliki feodalni volodinnya zokrema polskogo magnata Yaremi Vishneveckogo Naselennya Poltavshini bralo aktivnu uchast v antipolskih povstannyah kincya HVI pershoyi polovini HVII st ta Nacionalnij revolyuciyi HVII st Na teritoriyi suchasnoyi oblasti formuvalisya polki i sotni Bitva pid PoltavoyuPislya smerti Bogdana Hmelnickogo 1657 r na terenah krayu tochilasya borotba mizh getmanom Vigovskim navesni 1658 r uklav z Richchyu Pospolitoyu Gadyackij dogovir i timi hto vidstoyuvav soyuz z Rosiyeyu opoziciyu proti Vigovskogo ocholili poltavskij polkovnik Martin Pushkar i koshovij Zaporizkoyi Sichi Yakiv Barabash Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 r zgodom pidtverdzhenogo Vichnim mirom 1686 r Livoberezhna Ukrayina v t ch j Poltavskij kraj tri storichchya vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi Pid chas Pivnichnoyi Vijni Poltavshina bula odnim z misc virishalnih bitv mizh Rosiyeyu i Shveciyeyu U bitvi pid Poltavoyu 27 chervnya 1709 r rosijski vijska zdobuli peremogu nad armiyeyu Karla XII perekreslivshi tim samim plani getmana Mazepi na vizvolennya z pid carskoyi vladi Pislya likvidaciyi ukrayinskoyi avtonomiyi Getmanshini na pochatku 1780 h rokiv uprodovzh dvoh desyatilit u mezhah Poltavshini vidbulasya cila nizka teritorialno administrativnih peretvoren Na pochatku HIH st Malorosijska guberniya bula likvidovana i natomist utvoreni Poltavska ta Chernigivska guberniyi Poltavska guberniya stvorena 1802 r i isnuvala do pochatku 1920 h rokiv U 1917 1919 rr tochilasya borotba za kraj mizh vijskami ukrayinskih uryadiv i bilshovikami Vlada v Poltavi dekilka raziv perehodila iz ruk v ruki i v kinci 1919 r zakripilasya vlada bilshovikiv Rosijsko shvedska vijna na terenah PoltavshiniDo pochatku XX stolittya Poltavshina zalishalasya agrarnoyu guberniyeyu z velikim pomishickim zemlevolodinnyam 3 chervnya 1925 Poltavska guberniya likvidovana Zi zminoyu vladi ta politichnogo ustroyu Poltavshina vtratila Zolotonisku Prilucku Pereyaslavsku Romensku ta Kostyantinogradsku zemli Mech Kovalya Lyudoti Yuvilejna moneta NBU prisvyachena Poltavskij oblasti Dokladnishe Administrativnij ustrij Poltavskoyi oblasti Istoriya22 veresnya 1937 roku utvorena Poltavska oblast u skladi 45 rajoniv ta dvoh mist U 1937 roci na teritoriyi Poltavskoyi oblasti diyalo 224 promislovi pidpriyemstva ta 312 kooperativnih promislovih artilej Na pochatok 1938 roku v oblasti narahovuvalosya 2 727 kolgospiv za yakimi bulo zakripleno 3238 7 tisyach gektariv ornih zemel Pid chas nacistskoyi okupaciyi u roki nimecko radyanskoyi vijni veresen zhovten 1941 roku veresen listopad 1943 roku teritoriya Poltavskoyi oblasti vhodila do rajhskomisariatu Ukrayina yiyi bulo vklyucheno do generalnoyi okrugi Kiyiv sho skladalasya z 26 gebitiv Poltavshina bula podilena na 12 gebitiv Pislya vignannya z teritoriyi Poltavshini nacistskih okupantiv vona i dali zalishalasya podilenoyu na 44 dovoyenni silski rajoni U 1957 roci buli likvidovani Petrivsko Romenskij ta Pokrovsko Bagachanskij rajoni U 1962 roci pislya ukrupnennya silskih rajoniv zalishilos 14 rajoniv takim chinom skasovuvalis 20 rajoniv U 1965 roci deyaki z nih buli vidnovleni do 19 u 1966 roci vidnovilos she 6 rajoniv Poltavska oblast Pislya chislennih zmin mezh na 1 sichnya 1968 roku oblast podilyalasya na 25 rajoniv U yiyi mezhah bulo 12 mist 2 oblasnogo pidporyadkuvannya ta 10 rajonnogo 18 selish miskogo tipu 3 robitnichi selisha ta 2 224 silski naselenih punkti Za Vsesoyuznim perepisom 1989 roku usogo naselennya v oblasti narahovuvalosya 1 753 030 osib 17 lipnya 2020 roku buli likvidovani Piryatinskij Grebinkivskij Orzhickij Horolskij Chornuhinskij Lohvickij Gadyackij Kotelevskij Shishackij Semenivskij Globinskij Kozelshinskij Novosanzharskij Mashivskij Kobelyackij Dikanskij Reshetilivskij Velikobagachanskij Chutivskij Zinkivskij ta Karlivskij rajoni Yihnya teritoriya vvijshla do skladu ukrupnenih Lubenskogo Poltavskogo Mirgorodskogo ta Kremenchuckogo rajoniv Organi vladi RedaguvatiDerzhavnu vikonavchu vladu v oblasti predstavlyaye Poltavska oblasna derzhavna administraciya samovryaduvannya Poltavska oblasna rada Administrativno teritorialnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Poltavskoyi oblasti Zagalna informaciya Redaguvati Administrativnij centr oblasti misto Poltava U skladi oblasti rajoniv 4 rajoniv u mistah 5 naselenih punktiv 1842 u tomu chisli miskogo tipu 36 u tomu chisli mist 15 u tomu chisli mist oblasnogo znachennya 6 mist rajonnogo znachennya 9 selish miskogo tipu 21 silskogo tipu 1806 u tomu chisli sil 1791 selish 15 U sistemi miscevogo samovryaduvannya rajonnih rad 4 rajonnih rad u mistah 5 miskih rad 15 selishnih rad 21 silskih rad 467 ob yednanih teritorialnih gromad 60 Rajoni za postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Redaguvati Nazva Administrativnij centr Administrativnij ustrij1 Kremenchuckij misto Kremenchuk Administrativnij ustrij2 Lubenskij misto Lubni Administrativnij ustrij3 Mirgorodskij misto Mirgorod Administrativnij ustrij4 Poltavskij misto Poltava Administrativnij ustrijMista oblasnogo znachennya Redaguvati Gadyach Gorishni Plavni Kremenchuk Lubni Mirgorod PoltavaMista rajonnogo znachennya Redaguvati Misto Vhodzhennya1 Globine Globinskij rajon2 Grebinka Grebinkivskij rajon3 Zinkiv Zinkivskij rajon4 Karlivka Karlivskij rajon5 Kobelyaki Kobelyackij rajon6 Lohvicya Lohvickij rajon7 Piryatin Piryatinskij rajon8 Horol Horolskij rajon9 Zavodske Lohvickij rajon10 Reshetilivka Reshetilivskij rajonRajoni u mistah Redaguvati Rajon Vhodzhennya1 Avtozavodskij misto Kremenchuk2 Kryukivskij misto Kremenchuk3 Kiyivskij misto Poltava4 Podilskij misto Poltava5 Shevchenkivskij misto PoltavaDemografiya RedaguvatiDokladnishe Naselennya PoltavshiniZa danimi perepisu 2001 Redaguvati Za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku vsogo po Poltavskij oblasti narahovuvalosya 1 630 1 tisyach meshkanciv zokrema miskogo naselennya 956 7 tisyach osib 58 7 silskogo 673 4 tisyach osib 41 3 cholovikiv 747 4 tisyach osib 45 9 zhinok 882 6 tisyach 54 1 Zhinok na 1000 cholovikiv pripadalo 1181 U p yati mistah oblasti naselennya stanovilo 12 13 Poltava vsogo 318 tisyach iz nih cholovikiv 147 4 tisyach zhinok 170 6 tisyach Kremenchuk naselennya 234 tisyach u tomu chisli cholovikiv 108 1 tisyach zhinok 125 9 tisyach Gorishni Plavni iz naselenimi punktami pidporyadkovanimi miskradi 54 3 tisyach osib u tomu chisli miskogo 51 7 tisyach silskogo 2 6 tisyach cholovikiv 25 4 tisyach zhinok 28 9 tisyach Lubni 52 6 tisyach naselennya iz nih cholovikiv 23 9 tisyach zhinok 28 7 tisyach Mirgorod 42 9 tisyach zhiteliv iz nih cholovikiv 19 9 tisyach zhinok 23 tisyach osib Nacionalnij sklad naselennya Poltavskoyi oblasti stanom na 2001 rik 14 Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 1 481 167 91 36 2 Rosiyani 117 071 7 22 3 Bilorusi 6 309 0 39 4 Virmeni 2 678 0 17 5 Moldovani 2 562 0 16 6 Yevreyi 1 843 0 11 7 Azerbajdzhanci 1 203 0 07 8 Cigani 956 0 06 9 Tatari 819 0 05 10 Polyaki 813 0 05 11 Inshi 5 786 0 36 Razom 1 621 207 100 00 Sogodennya Redaguvati Za kilkistyu naselennya Poltavshina zajmaye 11 misce sered oblastej Ukrayini i na yiyi teritoriyi na 1 sichnya 2011 roku chiselnist nayavnogo naselennya stanovila 1487 8 tisyach osib 15 Uprodovzh 2010 roku chiselnist naselennya zmenshilas na 11 8 tisyach osib abo na 7 9 osobi u rozrahunku na 1000 nayavnogo naselennya Chiselnist naselennya zmenshilas viklyuchno za rahunok prirodnogo skorochennya 11 9 tisyach osib vodnochas zafiksovano migracijnij pririst naselennya 47 osib 15 Porivnyano z 2009 rokom obsyag prirodnogo skorochennya zmenshivsya na 189 osib a jogo intensivnist zalishilasya na tomu zh rivni i stanovila 8 0 15 Narodzhuvanist u 2010 roci zmenshilas porivnyano z 2009 rokom z 9 8 do 9 5 zhivonarodzhenih u rozrahunku na 1000 nayavnogo naselennya a smertnist z 17 8 do 17 5 15 Sered tih hto pribuli u Poltavsku oblast na postijne misce prozhivannya z za kordonu Ukrayini kolishni meshkanci krayin SND stanovili 85 0 inshih krayin 15 0 Sered vibulih perevazhna bilshist takozh pryamuvala u krayini SND 62 1 todi yak v inshi krayini 37 9 15 Nacionalnij sklad naselennya odnoridnij ukrayinciv blizko 90 Gustota naselennya 60 osib km Priblizno 1000 tisyach osib naselennya oblasti ce zhiteli mist Vikova struktura i miskogo i silskogo naselennya oblasti harakterizuyetsya starinnyam Zhinoche naselennya perevazhaye nad cholovichim Najbilshi naseleni punkti Redaguvati Najbilshi naseleni punkti Poltavshini za danimi Derzhkomstatu 1 Poltava 291 963 2 Kremenchuk 222 325 3 Gorishni Plavni 51 955 4 Lubni 46 161 5 Mirgorod 40 195 6 Gadyach 23 960 7 Piryatin 15 558 8 Karlivka 14 858 9 Horol 13 160 10 smt Kotelva 12 323 Religiya Redaguvati Za kilkistyu zareyestrovanih religijnih gromad u Poltavskij oblasti narahovuyetsya 487 predstavnikiv Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo Patriarhatu 211 gromad Kiyivskogo Patriarhatu i 23 Avtokefalnoyi cerkvi 16 Zlochinnist RedaguvatiRiven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tisyach naselennya skladaye 86 0 zlochiniv z nih 29 2 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih 17 Problemi RedaguvatiOdniyeyu iz problem krayu ye konflikti pov yazani z gazovidobuvnimi kampaniyami diyalnist kotrih zavdaye shkodi ekologiyi Okrim togo popri odni z najbilshi zapasiv prirodnogo gazu v krayini pributok vid galuzi osidaye u kishenyah nemiscevih oligarhiv ta derzhbyudzheti ne prinosyachi nalezhnoyi koristi oblasti 18 19 20 21 Ekonomika RedaguvatiIstoriya gospodarskoyi diyalnosti na Poltavshini Redaguvati Dokladnishe Istoriya gospodarskoyi diyalnosti na PoltavshiniPromislovist Redaguvati Dokladnishe Promislovist Poltavskoyi oblasti Ekonomika za mistami Bilshist najmanih pracivnikiv zajnyato v pererobnij ta dobuvnij promislovosti U strukturi promislovogo virobnictva regionu najbilshu pitomu vagu mayut palivna harchova promislovosti mashinobuduvannya i chorna metalurgiya U strukturi virobnictva tovariv narodnogo spozhivannya chastka prodovolchih tovariv stanovit 77 Zagalom u regioni na samostijnomu balansi perebuvayut 374 promislovih pidpriyemstva okrim togo funkcionuye 618 malih promislovih pidpriyemstv Silske gospodarstvo Redaguvati Dokladnishe Silske gospodarstvo Poltavskoyi oblastiRoslinnictvo Redaguvati U silskogospodarskomu virobnictvi oblasti v 2006 roci 66 4 pributkiv dalo roslinnictvo providnimi galuzyami yakogo ye virobnictvo zernovih kultur cukrovogo buryaka sonyashnika Serednya urozhajnist zernovih na Poltavshini u 2006 roci stanovila 27 3 c ga Providna zernova kultura ozima pshenicya Pitoma vaga cukrovih buryakiv u strukturi posivnih plosh v serednomu po oblasti stanovit 5 1 Valovij zbir cukrovogo buryaka v 2006 roci sklav 2 364 tisyachi ton a serednya vrozhajnist stanovila 294 8 c ga Serednya vrozhajnist sonyashniku v Poltavskij oblasti stanovit 15 7 c ga a valovij zbir 264 tisyach ton 2006 rik Vazhlivoyu galuzzyu roslinnictva Poltavshini ye kartoplyarstvo ta ovochivnictvo U porivnyanni z inshimi kulturami riven rozvitku ciyeyi galuzi desho nizhchij Bilsha chastina virobnictva kartopli pripadaye na privatnij sektor ta fermerski gospodarstva yiyi vrozhajnist stanovit 152 c ga U 2006 roci v oblasti v usih kategoriyah gospodarstv virobleno 1696 ton kartopli Virobnictvo ovochiv protyagom roku stanovit v serednomu 5570 tisyach ton a serednya vrozhajnist stanovit 189 c ga Tvarinnictvo Redaguvati Osnovnimi galuzyami tvarinnictva Poltavskoyi oblasti ye skotarstvo svinarstvo ptahivnictvo Krim togo v oblasti nabuli poshirennya krolivnictvo konyarstvo bdzhilnictvo hutrove zvirivnictvo stavkove ribnictvo Skotarstvo daye ponad 42 vartosti vsiyeyi silskogospodarskoyi produkciyi oblasti i ponad 76 tovarnoyi produkciyi tvarinnictva Svinarstvo druga vazhliva galuz tvarinnictva yaka daye ponad 35 oblasnogo virobnictva m yasa krim togo salo shkiru ta shetinu Zavdyaki skorostiglosti plodovitosti visokij okupnosti kormiv porivnyano visokij zabijnij vazi m yasa svinarstvo poshirene v usih nizovih administrativnih rajonah oblasti Konyarstvo yak i vivcharstvo vidigraye drugoryadne znachennya Konezavodi ta konefermi ye v Piryatinskomu Mirgorodskomu Chutivskomu rajonah odnak rozvitok ciyeyi galuzi na Poltavshini v ostanni roki znachno znizivsya Ptahivnictvo najbilsh skorostigla galuz tvarinnictva sho daye yajcya m yaso puh ta pir ya V oblasti diye ponad 30 specializovanih gospodarstv po virobnictvu produkciyi ptahivnictva Stavkove ribnictvo dodatkova visokoproduktivna galuz silskogo gospodarstva Poltavshini V oblasti nalichuyetsya ponad 1100 stavkiv z yakih dlya tovarnogo ribnictva pridatni 2 5 tis ga Bdzhilnictvo tradicijna galuz silskogo gospodarstva Poltavshini sho daye cinni visokopributkovi produkti med visk bdzholinu otrutu kvitkovij pilok matochne molochko Negativnoyu tendenciyeyu v rozvitku bdzhilnictva oblasti ye zmenshennya za ostanni roki kilkosti bdzholosimej u suspilnomu sektori i vidpovidno znizhennya virobnictva produktiv v derzhavnih silskogospodarskih pidpriyemstvah Razom z tim v ostanni roki zrostaye chastka privatnogo bdzhilnictva Zvirivnictvo v Poltavskij oblasti rozvinene dosit slabo Zovnishnoekonomichna diyalnist Redaguvati Dokladnishe Zovnishnoekonomichna diyalnist Poltavskoyi oblastiTransport Redaguvati Dokladnishe Transport Poltavskoyi oblasti Kremenchuckij zaliznichnij vokzal Na teritoriyi Poltavskoyi oblasti funkcionuyut vsi za vinyatkom morskogo vidi transportu zaliznichnij avtomobilnij richkovij truboprovidnij povitryanij Zdijsnyuyuchi vantazhni i pasazhirski perevezennya okremi vidi transportu vzayemodiyut mizh soboyu formuyuchi transportnu sistemu Providne misce za vantazhoobigom v oblasti nalezhit truboprovidnomu i zaliznichnomu transportu 8053 3 mln t km a za pasazhiroobigom avtomobilnomu 1863 9 mln pas km i zaliznichnomu 1716 6 mln pas km Poltavska oblast vidigraye znachnu rol u strukturi transportnogo kompleksu Ukrayini Tak zajmayuchi 4 8 teritoriyi Ukrayini na yakij prozhivaye lishe 3 3 naselennya krayini chastka Poltavshini u strukturi transportu harakterizuyetsya takimi pokaznikami za ekspluatacijnoyu dovzhinoyu zaliznichnih kolij zagalnogo koristuvannya 3 9 za dovzhinoyu avtomobilnih dorig z tverdim pokrittyam 5 4 za vantazhooborotom avtomobilnogo transportu 5 Za period z 1990 po 2006 rik sposterigayetsya zagalne zmenshennya perevezennya vantazhiv 141 4 miljoniv ton u 2006 roci proti 282 6 miljoniv ton u 1990 roci Osnovni zaliznichni vuzli Poltava Kremenchuk Grebinka Romodan Velike transportne znachennya maye Dnipro Richka Sula sudnoplavna Zv yazok Redaguvati Na teritoriyi Poltavskoyi oblasti osnovnimi vidami zv yazku vistupayut poshtovij telegrafnij miskij i silskij telefonnij telefonnij mizhmiskij vklyuchayuchi mizhnarodnij drotove movlennya peredacha i prijom televizijnih i radioprogram radiozv yazok komp yuternij mobilnijDohodi pidpriyemstv vid nadannya poslug zv yazku u faktichnih cinah postijno zbilshuyetsya 1995 rik 31 1 mln grn 2006 rik 534 3 mln grn U strukturi dohodiv providne misce zajmaye mobilnij zv yazok 250 0 mln grn ta mizhnarodnij zv yazok 106 8 mln grn Analiz nadannya poslug pidpriyemstvami zv yazku zagalnogo koristuvannya svidchit sho z 1990 po 2006 rik znachno skorotilos vidpravlennya gazet i zhurnaliv z 104 3 mln do 18 0 mln listiv z 61 1 mln do 10 6 mln telegram z 2 3 mln do 0 1 mln posilok z 1 5 mln do 0 3 mln Poryad z tim majzhe v 4 razi zbilshilisya obsyagi nadannya mizhmiskih telefonnih peregovoriv vklyuchayuchi mizhnarodni z 20 mln v 1990 roci do 82 6 mln v 2006 roci Telefonnij zv yazok zagalnogo koristuvannya Poltavskoyi oblasti funkcionuye na bazi 722 avtomatichnih telefonnih stancij 2006 rik z yakih 176 diye v miskih poselennyah a 546 v silskih Diye 438 6 tisyach nomeriv z yakih 83 8 v miskih poselennyah V ostanni roki sposterigayetsya rizke pidvishennya kilkosti abonentiv mobilnogo zv yazku z 0 6 tisyach odinic v 2000 roci do 1516 4 tisyach odinic v 2006 roci sho v svoyu chergu prizvelo do zmenshennya potreb v domashnih telefonnih aparatah z 125 tisyach odinic v 1990 roci do 52 tisyach odinic v 2006 roci Turizm Redaguvati Najcikavishi ob yekti turizmu Turistichna Poltavshina Hrestovozdvizhenskij zhinochij monastir Ansambl Krugloyi ploshi ta Monument Slavi 1805 1811 roki misto Poltava Pam yatnik Petru I 1849 rik Triumfalna arka 1820 rik Vsihsvyatska cerkva 1815 1821 roki Mgarskij monastir Mirgorodskij derzhavnij keramichnij tehnikum imeni Mikoli Gogolya 1846 rik misto Mirgorod ye viznanim na vsyu Ukrayinu centrom hudozhnoyi keramiki Budinok vodolikarni 1914 1917 roki misto Mirgorod Shkoli Lohvickogo zemstva ukrayinskij arhitekturnij modern avtor Opanas Slastion Spaso Preobrazhenska cerkva selo Veliki Sorochinci 1732 rik Literaturno memorialnij muzej Mikoli Gogolya selo Veliki Sorochinci Velikosorochinskij istoriko krayeznavchij muzej selo Veliki Sorochinci Sadiba i park selo Berezova Rudka XVIII XIX stolittya Nacionalnij muzej zapovidnik ukrayinskogo goncharstva v Opishnomu Fabrika hudozhnoyi keramiki Nacionalnij muzej zapovidnik Mikoli Gogolya selo Veliki Sorochinci Derzhavnij muzej zapovidnik pedagoga Antona Makarenka selo Kovalivka Memorialnij kompleks sadibi filosofa i poeta ta pam yatnik Grigoriya Skovorodi selishe Chornuhi Krayeznavchij muzej kolishnij budinok zemstva 1903 1908 roki misto Poltava Pam yatnij znak na chest 800 richchya zasnuvannya Poltavi 1974 rik Botanichnij sad Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira KorolenkaOsvita RedaguvatiZagalni kilkist seredno tehnichnih zakladiv osviti z rokami zmenshuyetsya yak i kilkist vipusknikiv Tak u 2012 roci diyalo 42 22 zakladi profesijno tehnichnoyi osviti yaki za toj rik zakinchili 7 4 tisyachi osib U toj chas yak 1995 roku diyalo 51 PTU yaki togo roku zakinchilo 10 5 tisyach specialistiv 23 ZMI RedaguvatiU oblasti zareyestrovano 29 regionalnih i odna oblasna drotova radiostanciya 24 Selo poltavske oblasnij ukrayinomovnij gromadsko politichnij tizhnevik Blagodijna diyalnist RedaguvatiDo 1921 roku v Poltavi pracyuvala Poltavskaya Obshegorodskaya bolnichnaya kassa ale zgodom bula zakrita Blagodijna organizaciya Likarnyana kasa Poltavshini zareyestrovana 15 kvitnya 2003 roku organizaciya ye nepributkovoyu Kilkist chleniv LK stanom na 1 sichnya 2012 roku 28 044 osib 25 Z 10 serpnya 2007 roku Blagodijna organizaciya Likarnyanna kasa Poltavshini ye chlenom Vseukrayinskoyi gromadskoyi organizaciyi Asociaciya pracivnikiv likarnyanih kas Ukrayini Za period 2004 2011 rokiv na obstezhennya ta likuvannya chleniv LK vikoristano 19 miljoniv griven Za 2011 rik 4 218 000 griven Personaliyi RedaguvatiPoltavskij 26 kraj ryasniye bliskuchimi postatyami yaki proslavili ne lishe Poltavskij kraj prote j usyu Ukrayinu Znachnij vnesok u rozvitok nauki i kulturi zrobili urodzhenci Poltavshini Literatori Redaguvati Levko Borovikovskij poet folklorist etnograf opracovuvav folklorni syuzheti zvertavsya do narodnoyi poetiki ta ritmiki Samijlo Velichko litopisec Leonid Glibov poet bajkar vidavec gromadskij diyach Mikola Gnyedich poet i perekladach virshiv Gomera bibliotekar Imperatoskoyi biblioteki v Peterburzi nini Rosijska nacionalna biblioteka Mikola Gogol prozayik dramaturg poet istorik folklorist Andrij Golovko pismennik kritik laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1969 Oles Gonchar 3 kvitnya 1918 Lomivka 14 lipnya 1995 Kiyiv pismennik literaturnij kritik gromadskij diyach Laureat Stalinskoyi premiyi 1948 pershij laureat premiyi imeni Tarasa Shevchenka 9 bereznya 1962 golova Spilki pismennikiv Ukrayini 1959 1971 akademik NAN Ukrayini 1978 Yevgen Grebinka pismennik pedagog vidavec Oleksa Dihtyar pismennik perekladach i pedagog Yurij Dold Mihajlik ukrayinskij pismennik scenarist Mihajlo Dragomanov publicist istorik literaturoznavec i gromadskij diyach Pavlo Zagrebelnij ukrayinskij pismennik Geroj Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Shevchenkivskoyi premiyi Oksana Ivanenko ukrayinska pismennicya perekladachka Vasil Kapnist viznachnij rosijskij i ukrayinskij poet dramaturg i gromadsko politichnij diyach kincya XVIII pochatku XIX stolit Oleksandr Kovinka ukrayinskij pismennik gumorist Yakiv Kozelskij pismennik filosof prosvititel Ivan Kotlyarevskij ukrayinskij pismennik poet dramaturg zachinatel suchasnoyi ukrayinskoyi literaturi gromadskij diyach Olena Pchilka Olga Petrivna Kosach ukrayinska pismennicya dramaturginya publicistka gromadska i kulturna diyachka perekladachka Panas Mirnij Panas Yakovich Rudchenko ukrayinskij prozayik ta dramaturg Grigorij Skovoroda ukrayinskij filosof i poet Mihajlo Starickij ukrayinskij pismennik poet dramaturg prozayik teatralnij i kulturnij diyach Arhip Teslenko ukrayinskij pismennik Tyutyunniki Grigir ta Grigorij ukrayinski pismenniki ta inshi Hudozhniki arhitektori Redaguvati Volodimir Borovikovskij ukrayinskij ta rosijskij hudozhnik zhivopisec ikonopisec ta portretist Mihajlo Gavrilko ukrayinskij hudozhnik ta skulptor vijskovik Dmitro Dyachenko arhitektor Ivan Zarickij hudozhnik prikladnik zasluzhenij hudozhnik SRSR chlen spilki hudozhnikiv Ukrayini Dmitro Levickij rosijskij i ukrayinskij zhivopisec portretist Valentin Litvinenko 1908 1979 ukrayinskij hudozhnik grafik zhivopisec pismennik narodnij hudozhnik URSR 1960 Apollon Mokrickij ukrayinskij i rosijskij zhivopisec i pedagog Leonid Pozen skulptor i hudozhnik Opanas Slastion ukrayinskij malyar i grafik romantichno narodnickogo napryamu etnograf arhitektor i pedagog zasnovnik Mirgorodskogo krayeznavchogo muzeyu Mikola Yaroshenko ukrayinskij malyar zhanrist za vijskovim zvannyam general major Kompozitori muzikanti Redaguvati Oleksandr Bilash 6 bereznya 1931 Gradizk Poltavska oblast 6 travnya 2003 Kiyiv Isak Dunayevskij 30 sichnya 1900 Lohvicya Poltavskoyi guberniyi nini Poltavska oblast 25 lipnya 1955 Moskva SRSR Mikola Lisenko 22 10 bereznya 1842 Grinki Poltavshina 6 listopada 24 zhovtnya 1912 Kiyiv brati Georgij ta Platon Majborodi Filosofi vcheni Redaguvati Georgij Beregovij kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Boris Grekov akademik AN SRSR Oleksandr Danilevskij entomolog doktor biologichnih nauk profesor Mikola Duhov uchenij u galuzi mehaniki konstruktor vazhkih tankiv trichi Geroj Socialistichnoyi Praci Leonid Volodimirov ukrayinskij vchenij pravoznavec doktor kriminalnogo prava profesor brati Amos ta Mikita Dyachenki matematiki Pavlo Zhiteckij ukrayinskij filolog Anastasij Yegorovich Zajkevich agronom Ivan Zareckij arheolog i numizmat Mikola Zarudnij ukrayinskij ornitolog Oleksandr Zlotin ukrayinskij entomolog doktor biologichnih nauk profesor Dmitro Ivanenko fizik teoretik Yurij Kondratyuk Oleksandr Shargej ukrayinskij vchenij vinahidnik odin z pioneriv raketnoyi tehniki j teoriyi kosmichnih polotiv Orest Levickij akademik AN URSR Mihajlo Ostrogradskij matematik Volodimir Picheta akademik AN SRSR Lev Padalka ukrayinskij statistik istorik arheolog etnograf krayeznavec gromadskij diyach Grigorij Skovoroda ukrayinskij filosof i poet Oleksandr Sherban ukrayinskij vchenij u galuzi girnichoyi teplofiziki i organizator nauki dijsnij chlen AN URSR Zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Volodimir Grinchenko ukrayinskij arheolog muzeyeznavec Vijskovi diyachi Redaguvati Mikola Bozhinskij Bozhko geroj boyu pid Krutami Petro Dyachenko ukrayinskij vijskovij diyach Oleksandr Zasyadko vchenij u galuzi raketnoyi spravi general lejtenant Petro Kapcevich general vid infanteriyi Tobolskij i Tomskij general gubernator z rodu Kopcevichiv Dmitro Neverovskij vijskovij diyach geroj franko rosijskoyi vijni 1812 general major Ivan Paskevich rosijskij vijskovij diyach ukrayinskogo pohodzhennya general feldmarshal z 1829 roku graf Yerevanskij z 1828 roku najyasnishij knyaz Varshavskij z 1831 roku aktivnij uchasnik pridushennya Listopadovogo povstannya v Polshi 1830 1831 Vasil Pashenko generalnij znachkovij Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Yevgen Pashenko vijskovij diyach Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Ivan Pashenko general horunzhij Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Oleksij Pashenko vijskovij diyach Rosijskoyi imperiyi general major artileriyi Simon Petlyura Golovnij Otaman Armiyi UNR Golova Direktoriyi UNR Pavlo Skoropadskij getman Ukrayinskoyi Derzhavi svoye ditinstvo proviv na Poltavshini Vasil Sovachiv general horunzhij Armiyi UNR vijskovij likar gromadskij diyach Dekabristi ta inshi gromadski diyachi Redaguvati Z Poltavshinoyu pov yazane zhittya deyakih dekabristiv brativ Sergiya Matviya ta Ipolita Muravjovih Apostoliv Mikoli Lorera Mihajla Lunina Yakova Dragomanova Ivana Shimkova Yakova Andriyevicha Kilka dekabristiv u riznij chas sluzhili u vijskovih chastinah dislokovanih na Poltavshini Bestuzhev Ryumin Mihajlo Pavlovich Bechasnov Volodimir Oleksandrovich Vadkovskij Fedir Fedorovich Gorbachevskij Ivan Ivanovich 27 z dvoryan Poltavskoyi guberniyi Mikola Lisovskij Urodzhencyami Poltavskoyi oblasti buli chleni Soyuzu blagodenstva brati Kapnist Oleksij Vasilovich i Kapnist Semen Vasilovich 28 Na Poltavshini narodilasya Sofiya Mikolayivna Prisecka 1856 1892 revolyucionerka narodnicya odna z lideriv Pivdenno rosijskogo robitnichogo soyuzu Zaginula na katorzi v Sibiru Mati akademika Oleksandra Bogomolcya 1881 1946 praprababusya doktora Olgi Bogomolec nar 1966 zasluzhenoyi likarki Ukrayini zasnovnici istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl 29 Z Poltavshinoyu pov yazani rizni periodi zhittya i tvorchosti Tarasa Shevchenka kompozitora Mihajla Kalachevskogo poetesi Lesi Ukrayinki hudozhnikiv i arhitektoriv Sergiya Vasilkivskogo Vasilya Krichevskogo Opanasa Slastiona rosijskogo aktora Mihajla Shepkina rosijskih pismennikiv Ivana Bunina Maksima Gorkogo i Volodimira Korolenka greckih vchenih enciklopedistiv Yevgeniya Bulgarisa i Nikifora Feotoki cheskogo kompozitora Aloyiza Yedlichki gruzinskogo poeta Davida Guramishvili livanskogo pismennika perekladacha i gromadskogo diyacha Mihajla Nuajme rosijskih hudozhnikiv Grigoriya Myasoyedova i jogo sina Ivana Myasoyedova vchenih matematika Franca Simashka gruntoznavcya Vasilya Dokuchayeva prirodoznavciv Mikoli Vavilova Volodimira Vernadskogo rosijskogo hirurga Mikoli Sklifosovskogo vchenogo likarya O F Malceva fizika 3inayidi Avksentyevoyi geografa metodista Leonida Bulavi pismennika Vasilya Ellana Blakitnogo yevrejskogo pismennika Sholom Alejhema pismennika i kinorezhisera Oleksandra Dovzhenka ukrayinskoyi pismennici Lyubovi Yanovskoyi ta inshih Na Poltavshini vstanovleni pam yatniki ta memorialni doshki istorichnim diyacham predstavnikam vitchiznyanoyi nauki kulturnim diyacham uchasnikam nacionalno vizvolnoyi borotbi 1917 1921 rokiv radyansko nimeckoyi vijni Div takozh RedaguvatiPoltavshinaPrimitki Redaguvati Postanovlenie CIK SSSR ot 22 sentyabrya 1937 goda o razdelenii Harkovskoj oblasti na Harkovskuyu i Poltavskuyu Kievskoj na Kievskoj i Zhitomirskuyu Vinnickoj na Vinnickuyu i Kamenec Podolskuyu i Odesskoj na Odesskuyu i Nikolaevskuyu oblasti ros http newsone com ua auto v ukrayini zminyatsya avtomobilni derzhnomeri html Arhivovano 2022 02 11 u Wayback Machine V Ukrayini zminyatsya avtomobilni derzhnomeri Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 grudnya 2021 roku 674 2021 Pro timchasove vikonannya obov yazkiv golovi Poltavskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Demografichna situaciya v Ukrayini na 1 lyutogo 2013 roku Golovne upravlinnya statistiki v Ukrayini 18 bereznya 2013 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2013 Regioni Ukrayini ta yih sklad Oficijnij portal Verhovnoyi radi Ukrayini Geografiya Poltavshini Geografichne polozhennya Geografiya Poltavshini Relyef Geografiya Poltavshini Vodi j vodni resursi Arhiv originalu za 15 sichnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2013 Klimat i klimatichni resursi Geografiya Poltavshini Roslinnist Hto ta yak kontrolyuye virubku lisu na Poltavshini Poltavske lisove gospodarstvo poltava name com ukr 4 zhovtnya 2022 Procitovano 17 zhovtnya 2022 Pro poperedni pidsumki Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Poltavska Dumka 2002 14 20 chervnya s 3 Socialno ekonomichne stanovishe oblasti za sichen cherven 2007 roku Zorya Poltavshini 2007 25 lipnya Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2011 ros a b v g d Oficijnij sajt Poltavskoyi oblasnoyi radi Arhiv originalu za 10 lipnya 2011 Procitovano 30 travnya 2011 NA POLTAVShINI ZhODNA RELIGIJNA GROMADA MOSKOVSKOGO PATRIARHATU NE PEREJShLA DO PCU MVS UKRAYiNI Glava Poltavskogo oblsoveta Bilenkij Nam nuzhno eshe 5 sverh renty oilnews 9 chervnya 2017 Arhiv originalu za 16 chervnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Za pivtora roki Poltavska oblrada ponad 70 raziv vidmovila v pogodzhenni licenzij na rozrobku nadr http energolife info 29 Travnya 2017 Arhiv originalu za 6 chervnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Unikalne poyednannya nizki prirodnih perevag Poltavshini ne konvertuyetsya v nalezhnij riven zhittya naselennya krayu http tyzhden ua 30 veresnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2017 Na zasidannya sesiyi oblasnoyi radi prinesli zhovtu ta chornu vodu http misto tv poltava ua 1 chervnya 2016 Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Navchalno metodichnij centr profesijno tehnichnoyi osviti Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 23 listopada 2012 Kremenchuckij Telegraf Na Poltavshini shoroku zmenshuyetsya kilkist PTU i yih vipusknikiv ros Ukrayinske drotove radio Poltavska oblast BO Likarnyana kasa Poltavshini Unikalnist Poltavshini na derzhavnij mapi poltava city com poltava city com ukr 5 kvitnya 2021 Procitovano 7 kvitnya 2021 Dekabristi na Poltavshini Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K UE 1992 Stor 228 231 N P Savichev Pervye blagovestiteli svobody Kiev izd vo politicheskoj literatury Ukrainy 1990 s 35 Bogomolec O Zamok muzej Radomisl na Shlyahu Koroliv Via Regia Kiyiv 2013Dzherela ta literatura RedaguvatiVermenich Ya V Poltavska oblast Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 367 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Vitalij Orlovskij Vitalij Orlovskij NARISI ISTORIYi POSELEN POLTAVShINI TA ChERKAShINI U knizi DONECKIJ VISNIK NAUKOVOGO TOVARISTVA im ShEVChENKA T 49 DONECK MARIUPOL HARKIV 2022 208 s Posilannya RedaguvatiPoltavska oblast Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Rishennya Verhovnoyi Radi Ukrayini pro zminu administrativnogo teritorialnogo ustroyu UkrayiniPoltavska oblastu sestrinskih Vikiproyektah Portal Poltavshina Temi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Poltavska oblast u Vikimandrah Poltavska oblast u Vikishovishi Foto Poltavska oblast katalog posilan Open Directory Project PNPU Geografiya Poltavshini Hrestovozdvizhenskij sobor nedostupne posilannya z lipnya 2019 1699 1709 rr m Poltava Oficijnij sajt istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl Chernigivska oblast Kiyivska oblast Sumska oblast Cherkaska oblast Harkivska oblast Kirovogradska oblast Dnipropetrovska oblast Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poltavska oblast amp oldid 39843330