www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кременчуцьке водосховище Кременчу цьке водосхо вище одне з пяти великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в Полтавськ

Кременчуцьке водосховище


Кременчу́цьке водосхо́вище — одне з пяти великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях України. Розташоване між Канівським та Кам'янським водосховищами. Було створене греблею Кременчуцької ГЕС. Заповнено у 1959—1961 роках. Його ще називають Кременчуцьким морем.

Кременчуцьке водосховище
Кременчуцьке водосховище
49°16′ пн. ш. 32°38′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 32.633° сх. д. / 49.267; 32.633Координати: 49°16′ пн. ш. 32°38′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 32.633° сх. д. / 49.267; 32.633
Країна  Україна
Розташування Черкаська область
Полтавська область
Кіровоградська область
Річка Дніпро
Довжина 185 км
Ширина 28 км
Площа 2250 км²
Об'єм 13.5 км³
Довжина берегової лінії 800 км
Середня глибина 28 м
Басейн басейн Дніпра
Вливаються Дніпро, Вільшанка (притока Дніпра), Супій (притока Дніпра), Тясмин, Ірклій, Lyaschivkad і Burimkad
Виливається Дніпро
Гребля Кременчуцька ГЕС
Рік наповнення 1959
Супутниковий знімок Landsat
Кременчуцьке водосховище
Кременчуцьке водосховище (Україна)
Кременчуцьке водосховище
Кременчуцьке водосховище (Черкаська область)
 Кременчуцьке водосховище у Вікісховищі

Загальні дані Редагувати

Площа — 2250 км² (найбільше за площею водосховище в Україні), об'єм 13,5 км³ (2-ге місце в Україні). Довжина — 185 км, найбільша ширина — 30 км, найбільша глибина — 28 м. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води 5,25 м.

На основі морфологічних, морфометричних та гідрологічних характеристик, водосховище умовно розділене на три частини. Верхня і середня частини згідно з фізико-географічним районуванням України, розташовані в межах Дніпровського заплавно-борового району північної лісостепової області. Нижня частина водосховища та територія Сулинської затоки входить до Оболонсько-Градизького району південної лісостепової області, Лівобережно-Дніпровської, Лісостепової провінції, Лісостепової зони України.

Береги водосховища високі (до 30—40 м), урвисті; поширені ерозійні процеси. Берег піщаний, в основному попід кручами, розділеними ярами. Взимку водосховище замерзає: з кінця грудня до березня. Товщина крижаного покриву до 50 см, іноді до 80 см. Водообмін у водосховищі відбувається 2,5—4 рази на рік. Режим рівнів характеризується весняним наповненням і зимовим спрацюванням.

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується для зрошення, водозабезпечення, рекреації.

На берегах водосховища розташовані міста Канів, Черкаси, Світловодськ.

Історія Редагувати

Уперше ідея будівництва Кременчуцького гідровузла і «рукотворних морів» з'явилась 1932 року і була обумовлена необхідністю вирішення енергетичних завдань. Та тоді від задуму практично відмовилися оскільки витрати були завеликі, а вигоди від проєкту малі.

До ідеї Кременчуцького водосховища повернулись у 1940-х роках і наприкінці 1949-го її було ухвалено рішення про створення. Окрім ряду енергетичних завдань УРСР панує думка, що майбутній широкий водорозділ України мав також військове значення. У випадку наступу військ тільки-но створеного блоку НАТО каскад гребель мав бути зруйнований авіаударами, що створило б уздовж всієї республіки неподоланне для ворожої техніки болото, завширшки у 40—50 км.

У 1956 році майбутнім переселенцям офіційно було оголошено про «плани партії», а в 1959—1961 роках водосховище було повністю заповнене.

Флора і фауна Редагувати

Температурний режим у теплий період року сприяє розвитку зоо- та фітопланктону. Водяна рослинність найпоширеніша на мілководді. Тут розвивається цицанія широколиста, очерет, рогіз вузьколистий, є лепешняк, рдесник, біле латаття, кушир темно-зелений. Влітку спостерігається «цвітіння води». Цей процес охоплює до 70 відсотків площі водосховища, особливо у південній частині та затоках, погіршуючи якість води.

Фауна налічує 154 види зоопланктону, 180 — донних безхребетних, 50 — риб (зокрема лящ, судак, короп, плітка, синець, тюлька). Мілководдя вздовж лівого берега — місце гніздування птахів. Водяться бобер, ондатра; в острівній частині — видра, єнотоподібний собака, лисиця, горностай.

Природно-заповідний фонд Редагувати

У межах водосховища розташовані об'єкти природно-заповідного фонду: Канівський природний заповідник, Нижньосульський національний природний парк, заказники: Кединогірський, Липівський орнітологічний, Осокінські острови, Пташині острови, Рогозинські острови, Кінські острови, Пташиний базар, Острів Обеліск, Острів Лисячий, острів Плавучий та інші.

Притоки Дніпра в межах водосховища Редагувати

Острови водосховища Редагувати

Унаслідок затоплення долини Середнього Дніпра географія островів тут суттєво змінилася, були затоплені плавні з численними давніми островами у місці злиття Сули з Дніпром (нині озерна частина водосховища). Серед зниклих такі відомі в історії острови, як Богун, Королевець, Корчуватий та інші. Водночас з'явилося багато нових, часто безіменних або з новими локальними й маловідомими назвами, утворені із підтоплених ділянок заплави і борової тераси, колишніх дюн. Особливо багато таких у підтопленому Нижньому Посуллі (нині — Сулинська затока водосховища) та лівобережній частині заплави між гирлом річки Супій та села Кедина Гора, розділеній рукавом Дніпра —  Довгуном та його незчисленними протоками.

Найкраще давні острови збереглися у верхній, річковій частині водосховища: Круглик, Шелестів, Просеред, Плавучий, Молодняги, Випадковий, Марченків, також у цій же частині розміщені острови Чайківський, Аврумів, Гетьманів та інші.

Острови річково-озерної частини: Дубинка, Залізьки, архіпелаги — о-ви Просеред, о-ви Самовиця, Липівські острови, о-ви Кучугури (Леськівські Кучугури, Великі Кучугури або Циганський Острів, Рибальський о-в, Середні або Худяківські Кучугури, Малі або Сагунівські Кучугури), новонамиті штучні острови поблизу м. Черкас — Чаїний і Мурашиний та цілий ряд дрібних, часто безіменних острівців. У нижній, озерній частині водосховища найбільшим островом є Жовнин, поряд розташований Вереміївський (обидва колишні піщані дюни), Біленкові Бурти, Острів Смерті, Кам'яний та інші. У Сулинській затоці відомі наступні острови: Галицький, Кулішівський, Романові Горби, Лящівочка, Хатнище та ряд інших.

Затоплені поселення Редагувати

Розташування сіл до затоплення на військовій мапі армії США 1953 року

При заповненні водосховища були затоплені 212 населених пунктів, або 39,6 тис. дворів із населенням 133 тисяч осіб. Найбільшим з них було місто Новогеоргіївськ.

Серед основних затоплених поселень на лівому березі були: Біла Голова, Більки, Бубнів, Бузьки, Букачівка, Бурдоносів, Васьківка, Велике Липське, Воїнська Гребля, Галицьке, Головки, Гусине, Демки, Денисенків, Дубина, Дубинка, Забудько, Залізьки, Котлів, Кулішівка, Лебехівка, Ляшенки, Мале Липське, Малярівка, Матвіївка, Меринці, Миколаївка, Миньківці, Митьки, Мойсинці, Морозівка, Мутихи, Налісні, Нове Липівське, Палений, Панське (Красне), Пищики, Плависте, Погоріле, Пугачівка, Радутське, Ротківка, Самовиця, Сергіївка, Старе, Старе Липівське, Стовбуваха, Хрести, Чигирин-Діброва, Шафорости.

На правому березі було затоплено наступні найбільші поселення: Адамівка, Бужин, Вітрівка, Воронівка, Змитниця, Калаборок, Калантаїв, Клочкове, Кожарки, Коропівка, Крилів, Ломовате, Мала Андрусівка, Мудрівка, Нове Липове, Пеньківка, Ревівка, Самусіївка, Скубіївка, Старе Липове, Талдики, Тарасівка, Тясминка, Чаплище, Чернече, Шабельники, Шумейки.

Багато сіл було перенесено із зони затоплення зі збереженням старих назв: Боровиця, Васютинці, Вереміївка, Вітове, Домантове, Жовнине, Кліщинці, Леськи, Мозоліївка, Москаленки, Пронозівка, Рацеве, Сагунівка, Скородистик, Тимченки, Тіньки, Топилівка, Худяки, Червона Слобода, Червонохижинці, Шушвалівка, досить далеко (на 20 км від колишнього місця) було переселено Подорожне, іще далі (аж на 45 км) було переселено село Ялинці (Лялинці). Роз'їзд і селище залізничників Панське на греблі також успадкував назву затопленого села.

Заходи безпеки Редагувати

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  2. УНІАН: На Кременчуцькому водосховищі шторм — триметрові хвилі [ 31 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  3. ↑ . Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017. 
  4. ↑ А що ви знаєте про Кременчуцьке водосховище?. Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області. 18.02.2020. Процитовано 11 червня 2022. 
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2009. 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кременчуцьке водосховище


Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kremenchu cke vodosho vishe odne z pyati velikih vodoshovish u kaskadi na richci Dnipro v Poltavskij Kirovogradskij ta Cherkaskij oblastyah Ukrayini Roztashovane mizh Kanivskim ta Kam yanskim vodoshovishami Bulo stvorene grebleyu Kremenchuckoyi GES Zapovneno u 1959 1961 rokah Jogo she nazivayut Kremenchuckim morem Kremenchucke vodoshovisheKremenchucke vodoshovishe49 16 pn sh 32 38 sh d 49 267 pn sh 32 633 sh d 49 267 32 633 Koordinati 49 16 pn sh 32 38 sh d 49 267 pn sh 32 633 sh d 49 267 32 633Krayina UkrayinaRoztashuvannya Cherkaska oblast Poltavska oblast Kirovogradska oblastRichka DniproDovzhina 185 kmShirina 28 kmPlosha 2250 km Ob yem 13 5 km Dovzhina beregovoyi liniyi 800 kmSerednya glibina 28 mBasejn basejn DnipraVlivayutsya Dnipro Vilshanka pritoka Dnipra Supij pritoka Dnipra Tyasmin Irklij Lyaschivkad i BurimkadVilivayetsya DniproGreblya Kremenchucka GESRik napovnennya 1959Suputnikovij znimok LandsatKremenchucke vodoshovisheKremenchucke vodoshovishe Ukrayina Show map of UkrayinaKremenchucke vodoshovisheKremenchucke vodoshovishe Cherkaska oblast Show map of Cherkaska oblast Kremenchucke vodoshovishe u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni dani 2 Istoriya 3 Flora i fauna 4 Prirodno zapovidnij fond 5 Pritoki Dnipra v mezhah vodoshovisha 6 Ostrovi vodoshovisha 7 Zatopleni poselennya 8 Zahodi bezpeki 9 Galereya 10 Div takozh 11 Primitki 12 Dzherela 13 PosilannyaZagalni dani RedaguvatiPlosha 2250 km najbilshe za plosheyu vodoshovishe v Ukrayini 1 ob yem 13 5 km 2 ge misce v Ukrayini Dovzhina 185 km najbilsha shirina 30 km najbilsha glibina 28 m Maye sezonne regulyuvannya stoku Kolivannya rivnya vodi 5 25 m 2 Na osnovi morfologichnih morfometrichnih ta gidrologichnih harakteristik vodoshovishe umovno rozdilene na tri chastini Verhnya i serednya chastini zgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini roztashovani v mezhah Dniprovskogo zaplavno borovogo rajonu pivnichnoyi lisostepovoyi oblasti Nizhnya chastina vodoshovisha ta teritoriya Sulinskoyi zatoki vhodit do Obolonsko Gradizkogo rajonu pivdennoyi lisostepovoyi oblasti Livoberezhno Dniprovskoyi Lisostepovoyi provinciyi Lisostepovoyi zoni Ukrayini Beregi vodoshovisha visoki do 30 40 m urvisti poshireni erozijni procesi Bereg pishanij v osnovnomu popid kruchami rozdilenimi yarami Vzimku vodoshovishe zamerzaye z kincya grudnya do bereznya Tovshina krizhanogo pokrivu do 50 sm inodi do 80 sm Vodoobmin u vodoshovishi vidbuvayetsya 2 5 4 razi na rik Rezhim rivniv harakterizuyetsya vesnyanim napovnennyam i zimovim spracyuvannyam Stvorennya vodoshovisha pokrashilo umovi sudnoplavstva Vikoristovuyetsya dlya zroshennya vodozabezpechennya rekreaciyi Na beregah vodoshovisha roztashovani mista Kaniv Cherkasi Svitlovodsk Istoriya RedaguvatiUpershe ideya budivnictva Kremenchuckogo gidrovuzla i rukotvornih moriv z yavilas 1932 roku i bula obumovlena neobhidnistyu virishennya energetichnih zavdan Ta todi vid zadumu praktichno vidmovilisya oskilki vitrati buli zaveliki a vigodi vid proyektu mali 3 4 Do ideyi Kremenchuckogo vodoshovisha povernulis u 1940 h rokah i naprikinci 1949 go yiyi bulo uhvaleno rishennya pro stvorennya Okrim ryadu energetichnih zavdan URSR panuye dumka sho majbutnij shirokij vodorozdil Ukrayini mav takozh vijskove znachennya U vipadku nastupu vijsk tilki no stvorenogo bloku NATO kaskad grebel mav buti zrujnovanij aviaudarami sho stvorilo b uzdovzh vsiyeyi respubliki nepodolanne dlya vorozhoyi tehniki boloto zavshirshki u 40 50 km 3 U 1956 roci majbutnim pereselencyam oficijno bulo ogolosheno pro plani partiyi a v 1959 1961 rokah vodoshovishe bulo povnistyu zapovnene 3 4 Flora i fauna RedaguvatiTemperaturnij rezhim u teplij period roku spriyaye rozvitku zoo ta fitoplanktonu Vodyana roslinnist najposhirenisha na milkovoddi Tut rozvivayetsya cicaniya shirokolista ocheret rogiz vuzkolistij ye lepeshnyak rdesnik bile latattya kushir temno zelenij Vlitku sposterigayetsya cvitinnya vodi Cej proces ohoplyuye do 70 vidsotkiv ploshi vodoshovisha osoblivo u pivdennij chastini ta zatokah pogirshuyuchi yakist vodi Fauna nalichuye 154 vidi zooplanktonu 180 donnih bezhrebetnih 50 rib zokrema lyash sudak korop plitka sinec tyulka Milkovoddya vzdovzh livogo berega misce gnizduvannya ptahiv Vodyatsya bober ondatra v ostrivnij chastini vidra yenotopodibnij sobaka lisicya gornostaj Prirodno zapovidnij fond RedaguvatiU mezhah vodoshovisha roztashovani ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Kanivskij prirodnij zapovidnik Nizhnosulskij nacionalnij prirodnij park zakazniki Kedinogirskij Lipivskij ornitologichnij Osokinski ostrovi Ptashini ostrovi Rogozinski ostrovi Kinski ostrovi Ptashinij bazar Ostriv Obelisk Ostriv Lisyachij ostriv Plavuchij ta inshi Pritoki Dnipra v mezhah vodoshovisha RedaguvatiZ pravogo berega Ros Vilshanka Irdinka Tyasmin Cibulnik Z livogo berega Gorihivka Supij Zolotonoshka Irklij Kovraj Kovalivka Sula Kriva RudaOstrovi vodoshovisha RedaguvatiUnaslidok zatoplennya dolini Serednogo Dnipra geografiya ostroviv tut suttyevo zminilasya buli zatopleni plavni z chislennimi davnimi ostrovami u misci zlittya Suli z Dniprom nini ozerna chastina vodoshovisha Sered zniklih taki vidomi v istoriyi ostrovi yak Bogun Korolevec Korchuvatij ta inshi Vodnochas z yavilosya bagato novih chasto bezimennih abo z novimi lokalnimi j malovidomimi nazvami utvoreni iz pidtoplenih dilyanok zaplavi i borovoyi terasi kolishnih dyun Osoblivo bagato takih u pidtoplenomu Nizhnomu Posulli nini Sulinska zatoka vodoshovisha ta livoberezhnij chastini zaplavi mizh girlom richki Supij ta sela Kedina Gora rozdilenij rukavom Dnipra Dovgunom ta jogo nezchislennimi protokami Najkrashe davni ostrovi zbereglisya u verhnij richkovij chastini vodoshovisha Kruglik Shelestiv Prosered Plavuchij Molodnyagi Vipadkovij Marchenkiv takozh u cij zhe chastini rozmisheni ostrovi Chajkivskij Avrumiv Getmaniv ta inshi Ostrovi richkovo ozernoyi chastini Dubinka Zalizki arhipelagi o vi Prosered o vi Samovicya Lipivski ostrovi o vi Kuchuguri Leskivski Kuchuguri Veliki Kuchuguri abo Ciganskij Ostriv Ribalskij o v Seredni abo Hudyakivski Kuchuguri Mali abo Sagunivski Kuchuguri novonamiti shtuchni ostrovi poblizu m Cherkas Chayinij i Murashinij ta cilij ryad dribnih chasto bezimennih ostrivciv U nizhnij ozernij chastini vodoshovisha najbilshim ostrovom ye Zhovnin poryad roztashovanij Veremiyivskij obidva kolishni pishani dyuni Bilenkovi Burti Ostriv Smerti Kam yanij ta inshi U Sulinskij zatoci vidomi nastupni ostrovi Galickij Kulishivskij Romanovi Gorbi Lyashivochka Hatnishe ta ryad inshih Zatopleni poselennya Redaguvati nbsp Roztashuvannya sil do zatoplennya na vijskovij mapi armiyi SShA 1953 rokuPri zapovnenni vodoshovisha buli zatopleni 212 naselenih punktiv abo 39 6 tis dvoriv iz naselennyam 133 tisyach osib 5 Najbilshim z nih bulo misto Novogeorgiyivsk Sered osnovnih zatoplenih poselen na livomu berezi buli Bila Golova Bilki Bubniv Buzki Bukachivka Burdonosiv Vaskivka Velike Lipske Voyinska Greblya Galicke Golovki Gusine Demki Denisenkiv Dubina Dubinka Zabudko Zalizki Kotliv Kulishivka Lebehivka Lyashenki Male Lipske Malyarivka Matviyivka Merinci Mikolayivka Minkivci Mitki Mojsinci Morozivka Mutihi Nalisni Nove Lipivske Palenij Panske Krasne Pishiki Plaviste Pogorile Pugachivka Radutske Rotkivka Samovicya Sergiyivka Stare Stare Lipivske Stovbuvaha Hresti Chigirin Dibrova Shaforosti Na pravomu berezi bulo zatopleno nastupni najbilshi poselennya Adamivka Buzhin Vitrivka Voronivka Zmitnicya Kalaborok Kalantayiv Klochkove Kozharki Koropivka Kriliv Lomovate Mala Andrusivka Mudrivka Nove Lipove Penkivka Revivka Samusiyivka Skubiyivka Stare Lipove Taldiki Tarasivka Tyasminka Chaplishe Cherneche Shabelniki Shumejki Bagato sil bulo pereneseno iz zoni zatoplennya zi zberezhennyam starih nazv Borovicya Vasyutinci Veremiyivka Vitove Domantove Zhovnine Klishinci Leski Mozoliyivka Moskalenki Pronozivka Raceve Sagunivka Skorodistik Timchenki Tinki Topilivka Hudyaki Chervona Sloboda Chervonohizhinci Shushvalivka dosit daleko na 20 km vid kolishnogo miscya bulo pereseleno Podorozhne ishe dali azh na 45 km bulo pereseleno selo Yalinci Lyalinci Roz yizd i selishe zaliznichnikiv Panske na grebli takozh uspadkuvav nazvu zatoplenogo sela Zahodi bezpeki RedaguvatiPostijnij kontrol za stanom bezpeki grebli vodoshovisha ta gidroelektrostanciyi zdijsnyuyut Ministerstvo energetiki ta vugilnoyi promislovosti Ukrayini Derzhavne agentstvo vodnih resursiv Ukrayini Derzhavna sluzhba Ukrayini z nadzvichajnih situacij Ukrayinskij gidrometeorologichnij centr Galereya Redaguvati nbsp Kremenchucka GES nbsp Bereg vodoshovisha vzimku nbsp Bereg vodoshovisha vlitkuDiv takozh RedaguvatiKremenchucka GESPrimitki Redaguvati Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros UNIAN Na Kremenchuckomu vodoshovishi shtorm trimetrovi hvili Arhivovano 31 serpnya 2012 u Wayback Machine a b v 55 rokiv tomu desyatki cherkaskih sel bulo zatopleni vodami Kremenchuckogo morya Arhiv originalu za 12 travnya 2017 Procitovano 25 travnya 2017 a b A sho vi znayete pro Kremenchucke vodoshovishe Upravlinnya derzhavnogo agentstva melioraciyi ta ribnogo gospodarstva u Cherkaskij oblasti 18 02 2020 Procitovano 11 chervnya 2022 pres centr ck ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2009 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kremenchucke vodoshovisheDzherela RedaguvatiVodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik Arhivovano 11 grudnya 2020 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Posilannya Redaguvati1 100 000 topographic map showing the dam that creates the reservoir Sho GES dniprovski nam gotuyut Arhivovano 24 bereznya 2014 u Wayback Machine Pro osnovni problemi Dnipra Interv yu eksperta V Kredo agentstvu UNIAN Dniprovske basejnove upravlinnya vodnih resursiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kremenchucke vodoshovishe amp oldid 39963723