Ка́нівське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташоване частково в Київській і частково в Черкаській областях, а також у місті Києві.
| Канівське водосховище | |
|---|---|
| | |
| 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д.Координати: 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. | |
| Розташування | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Київ |
| Розташування | Канів, на півдні Київська і Черкаська області України |
| Геологічні дані | |
| Тип | Гідроелектростанційне водосховище |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 675 км² |
| Глибина середня | 4,4 м |
| Глибина макс. | 19 м |
| Довжина | 162 км |
| Ширина | 5 км |
| Об'єм | 2,6 км³ |
| Вода | |
| Басейн | |
| ↑ Водний басейн | басейн Дніпра |
| Вливаються | Дніпро, Трубіж, Стугна, Бобриця |
| Витікають | Дніпро |
| Країни басейну | Україна |
| Інше | |
| Міста та поселення | Київ, Українка, Ржищів |
Канівське водосховище (Україна) | |
| | |
| Канівське водосховище у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Канівське водосховище є наймолодшим у каскаді водосховищ, що створені на Дніпрі. Його заповнення водою відбувалось протягом 1974—1976 рр. Підпор від Канівської гідроелектростанції (ГЕС) поширюється до створу Київської ГЕС. Канівське водосховище покриває площу 675 км² і містить близько 2,63 км³ води. Його довжина становить приблизно 123 км, максимальна ширина — 8 км. Найбільша глибина 21 м. Біля берегів Канівське водосховище дуже мілке.
Найбільші річки, що впадають: Стугна і Трубіж.
Найбільші міста на узбережжі Канівського водосховища: Київ, Українка, Переяслав та Канів.
Київська ділянка водосховища повністю збігається з тим руслом, наявними рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі до заповнення водосховища. Єдиною зміною є невелике зростання рівня води та відсутність зміління русла влітку через регуляцію рівнів води. Адже до 1970-х років річка доволі сильно мілішала влітку, утворювалися великі мілини поблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.
Гребля водосховища розташована на схід від Канева. Складається з Канівської гідроелектростанції та шлюзу. Гребля була збудована між 1972 і 1978 роками і має довжину 16 км.
При заповненні водосховища були затоплені близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці (збереглася гусинська Спасо-Преображенська церква), Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина села, село перенесене на нове місце; збереглися руїни церкви), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки (лівий берег), Зарубинці, Селище (правий берег).
Економічне значення Редагувати
Канівське водосховище є резервуаром для функціонування Канівської ГЕС. Крім того, із водосховищем пов'язана діяльність інших енергетичних підприємств — Трипільської ТЕС та проєктованої Канівської ГАЕС.
Заходи безпеки Редагувати
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
Галерея Редагувати
Великі панорами водосховища Редагувати
Примітки Редагувати
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [ 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
Джерела Редагувати
- Вишневський В. І., Шевчук С. А. Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2018. — 116 с.
- Що ГЕС дніпровські нам готують? [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.]