Циблі Ци блі село Бориспільського району Київської області Україна Центр вської сільської громади Населення 2613 осіб се

49°59′37″ пн. ш. 31°33′48″ сх. д. / 49.99361° пн. ш. 31.56333° сх. д. / 49.99361; 31.56333Координати: 49°59′37″ пн. ш. 31°33′48″ сх. д. / 49.99361° пн. ш. 31.56333° сх. д. / 49.99361; 31.56333

Середня висота
над рівнем моря

112 м

Водойми

Канівське водосховище, озеро Малинове, озеро Гусяче, озеро Токар

Місцева влада

Адреса ради

08400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Циблі, вул. Шевченка, 41

Карта

Циблі

Мапа

Циблі у Вікісховищі

Історія Редагувати

Братська могила воїнів Радянської армії і пам'ятник воїнам-односельцям, с. Циблі

Село (старе) Циблі виникло на берегах болотистої стариці протоки Дніпра — річки Цибля. Від неї ж і дістало свою назву.

Історія села Циблі умовно поділяється на два періоди: до затоплення і після.

На території відселеного і пізніше затопленого старого села жили люди з давніх часів. Археологами знайдено сліди життєдіяльності від найдавніших часів. Так, відомо про наявність пам'яток: неоліту, енеоліту (трипільська культура), епохи бронзи, ранньої залізної доби, слов'ян, давньоруської доби (городище, два поселення, курганний могильник), литовської та козацької доби.

Перша письмова згадка — в люстрації королівських земель руських 1622 р. — під назвою Cible.

На відомій карті французького інженера-картографа Гійома де Боплана від 1650 р. село помилково позначене на правому березі р. Дніпро під назвою — Ciblie. Тому питання датування виникнення села Циблі можна пов'язувати саме з початком активного освоєння Дніпровського Лівобережжя на початку XVII ст. Наявність відповідного археологічного (керамічного) матеріалу із затопленої території села цьому не перечить.

Краєвид узбережжя Канівського водосховища з церквою святого Іллі в с. Циблі

Церква святого Іллі в с. Циблі

Кутки «старого» села Циблі: «Хутір», «Село», «Слобода», «Підпоринці», «Бойки», «Лесики», «Омеляни», «Лесики» або «Лесиківщина», «Царенники», «Погорілівщина», «Сопляків хутір», «Вуличка», «Горобці», «Шабаровщина», «Малеїнове».

З 1648 по 1782 р. козаки села Циблі входили до Другої сотні Переяславського полку, яка мала в своєму розпорядженні 219 козаків.

Згадується також і в писемних джерелах XVII ст. Так, Павло Тетеря своїм універсалом дарує Києво-Межигірському монастиреві фільварк у с. Попівцях над р. Трубіж, Калитинський гай під с. Циблі та сіножать за с. В'юнищі (Київ, 18 травня 1658 р.).

На 1790 рік мала 2 церкви: св. Іллі, св. Кирила.

У 1929 році в селі Циблі було 342 двори, проживало 2211 осіб. Того ж року створено колгосп імені Паризької комуни. Загальна кількість померлих від голоду — 1200 чол., встановлено імена 695 чол., причому, якщо у 1932 році померло 100 селян, то у 1933-му — 595.

У зв'язку з будівництвом Канівської ГЕС і створенням штучного водосховища постало питання про переселення придніпровських сіл Переяслав-Хмельницького району. Офіційно про це мешканцям села Циблі повідомили на загальних сільських зборах 1964 року.

Сучасне село (нові) Циблі виникло після затоплення в 1970-х роках Дніпрової заплави водами водосховища. Поселення повністю перенесли на сусідній високий берег. Напівзруйнована сільська церква святого Іллі залишилася на прибережному острові.

Циблівський Будинок культури та бібліотека філія № 20

Адмінбудівля Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, с. Циблі

Медицина Редагувати

У селі є аптека й амбулаторія. Також неподалік від села є Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, в якому весь рік лікують та оперують ветеранів.

Культура Редагувати

У селі є декілька творчих колективів, танцювальна школа, театральна студія та гурток малювання.

Перелік творчих колективів Редагувати

Дитячий танцювальний зразковий ансамбль «Ластівка», керівник Надія Володимирівна Данько.
Народний хор «Дніпрові хвилі», керівник Микола Козачук.
Театральна студія «Оберіг», художній керівник Наталія Мостова

Зовнішні відеофайли
	1. Церква святого Іллі затопленого села Циблі на Київщині // Канал «Українська правда» на YouTube, 29 серпня 2020.

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Посилання Редагувати

Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).

[2] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.