www.wikidata.uk-ua.nina.az

В юнище Переяслав Хмельницький район Див також В юнище В юнище село Переяславського повіту потім Переяславського району

В'юнище (Переяслав-Хмельницький район)

Див. також: В'юнище

В'юнище — село Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв'язку зі спорудженням Канівського водосховища.

В'юнище
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Переяслав-Хмельницький район
Рада В'юнищенська сільрада
Основні дані
Засноване до 1622-го
Існувало до 1973
Географічні дані
Географічні координати 49°59′28″ пн. ш. 31°29′40″ сх. д. / 49.99111° пн. ш. 31.49444° сх. д. / 49.99111; 31.49444Координати: 49°59′28″ пн. ш. 31°29′40″ сх. д. / 49.99111° пн. ш. 31.49444° сх. д. / 49.99111; 31.49444
Карта
В'юнище
В'юнище

 В'юнище у Вікісховищі

Історичні відомості Редагувати

Карта Київського намісництва на якій відображено В'юнище у складі Переяславського повіту, 1792 р.
Малюнок Тараса Шевченка «У В'юнищі» (1845).
Краєвид села В'юнище. 60-ті рр. ХХ ст.

Перша згадка 1622 року.

За Гетьманщини В'юнище належало до Трахтемирівської сотні Переяславського полку.

Відомо, що наприкінці XVII століття Федір Дараган оселився поблизу старого русла Дніпра, за дев'ять верст від Переяслава. У 1708-му він отримав у володіння всі угіддя навколо хутора В'юнищанського. У цій околиці швидко зростала кількість населення, тож військові старшини Петро Дараган, Аксенфієв, Данько, Савенко та Бойко вирішили спорудити дерев'яну церкву. Вона була закладена на трисажневій відстані від першого поселення Савенка. Храм освятили в ім'я святої великомучениці Параскеви. Пізніше, церкву святої Параскеви П'ятниці двічі перебудовували. Востаннє в 1891 році, на відміну від двох попередніх, вона була побудована разом із дзвіницею.

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту даного намісництва і у ній нараховувалось 99 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.

За книгою Київського намісництва 1787 року у В'юнищах проживало 219 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: надвірного радника Яківа Іскри і колезького асесора Петра Дарагана.

З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.

Село є на мапі 1812 року

У серпні і в грудні 1845 року до В'юнищ приїжджав Тарас Шевченко. Зупинявся він у місцевого поміщика Степана Никифоровича Самойлова. Тут він створив малюнок-сепію «У В'юнищі». з авторським написом ліворуч унизу чорнилом: "У В'юнищі". Малюнок входить до альбома 1845 року. Тут Шевченко написав поетичні твори: «Холодний Яр», "Псалми Давидові", "Маленькій Мар'яні", «Минають дні, минають ночі», «І мертвим, і живим...», «Три літа».

В 1930 році у В'юнищах проживало 1423 чоловіки.

Кількість встановлених жертв у роки голодомору Голодомору — 245 осіб.

Затоплення села та збереження історичних будівель Редагувати

1968 року село потрапило в зону майбутнього затоплення. 1971 року місцеву церкву святої Параскеви П'ятниці перевезли до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. За радянського релігієборства в ній було вирішено облаштувати Музей космосу.

До Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини перевезли й будівлю сільської управи такою, якою вона була в селі в другій половині XX століття. До музейного комплексу споруд увійшли також перенесені з цього села хата, клуня, комора, саж, курник тощо.

У грудні 1973-го року, за рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 628 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі деяких районів області» села В'юнище, Городище і Козинці В'юнищенської сільради Переяслав-Хмельницького району були виключені з облікових даних «у зв'язку з переселенням жителів». Дані села були затопленні водами Канівського водосховища.

Персоналії Редагувати

Із цього села родом Микола Олександрович Куни́ця (10 травня 1925, В'юнище — 24 травня 2002, Чернівці) — український палеогеограф, геоморфолог, палеонтолог і малаколог, професор (1986), доктор географічних наук (1984), кандидат геолого-мінеральних наук (1955), працював у Чернівецькому університеті.

== Посилання та джерела == Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 64.
  2. (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021. 
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 102
  4. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 244
  5. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015. 
  7. Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 6 липня 2011. 
  8. . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 15 березня 2019. 
  9. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки. Довідник. Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. —304 с.: іл. — С. 142

Джерела Редагувати

  • С. М. Вовкодав. Церква св. Параскеви з с. В'юнище Переяслав-Хмельницького району // Матеріали НІЕЗ «Переяслав». — С. 54 —55.
  • Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976. — с. 144.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh V yunishe V yunishe selo Pereyaslavskogo povitu potim Pereyaslavskogo rajonu zatoplene u zv yazku zi sporudzhennyam Kanivskogo vodoshovisha V yunisheKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon miskrada Pereyaslav Hmelnickij rajonRada V yunishenska silradaOsnovni daniZasnovane do 1622 goIsnuvalo do 1973Geografichni daniGeografichni koordinati 49 59 28 pn sh 31 29 40 sh d 49 99111 pn sh 31 49444 sh d 49 99111 31 49444 Koordinati 49 59 28 pn sh 31 29 40 sh d 49 99111 pn sh 31 49444 sh d 49 99111 31 49444KartaV yunisheV yunishe V yunishe u Vikishovishi Zmist 1 Istorichni vidomosti 1 1 Zatoplennya sela ta zberezhennya istorichnih budivel 1 2 Personaliyi 1 3 Posilannya ta dzherela 2 Galereya 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaIstorichni vidomosti Redaguvati nbsp Karta Kiyivskogo namisnictva na yakij vidobrazheno V yunishe u skladi Pereyaslavskogo povitu 1792 r nbsp Malyunok Tarasa Shevchenka U V yunishi 1845 nbsp Krayevid sela V yunishe 60 ti rr HH st Persha zgadka 1622 roku Za Getmanshini V yunishe nalezhalo do Trahtemirivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku 1 Vidomo sho naprikinci XVII stolittya Fedir Daragan oselivsya poblizu starogo rusla Dnipra za dev yat verst vid Pereyaslava U 1708 mu vin otrimav u volodinnya vsi ugiddya navkolo hutora V yunishanskogo U cij okolici shvidko zrostala kilkist naselennya tozh vijskovi starshini Petro Daragan Aksenfiyev Danko Savenko ta Bojko virishili sporuditi derev yanu cerkvu Vona bula zakladena na trisazhnevij vidstani vid pershogo poselennya Savenka Hram osvyatili v im ya svyatoyi velikomuchenici Paraskevi Piznishe cerkvu svyatoyi Paraskevi P yatnici 2 dvichi perebudovuvali Vostannye v 1891 roci na vidminu vid dvoh poperednih vona bula pobudovana razom iz dzviniceyu Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1781 roku selo vidnosilos do Pereyaslavskogo povitu danogo namisnictva i u nij narahovuvalos 99 hat vibornih kozakiv kozakiv pidpomichnikiv pospolitih riznochinskih i kozackih pidsusidkiv 3 Za knigoyu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku u V yunishah prozhivalo 219 dush Bulo u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv nadvirnogo radnika Yakiva Iskri i kolezkogo asesora Petra Daragana 4 Z likvidaciyeyu Kiyivskogo namisnictva selo u skladi Pereyaslavskogo povitu perejshlo do Poltavskoyi guberniyi Selo ye na mapi 1812 roku 5 U serpni i v grudni 1845 roku do V yunish priyizhdzhav Taras Shevchenko Zupinyavsya vin u miscevogo pomishika Stepana Nikiforovicha Samojlova Tut vin stvoriv malyunok sepiyu U V yunishi 6 7 z avtorskim napisom livoruch unizu chornilom U V yunishi Malyunok vhodit do alboma 1845 roku Tut Shevchenko napisav poetichni tvori Holodnij Yar Psalmi Davidovi Malenkij Mar yani Minayut dni minayut nochi I mertvim i zhivim Tri lita V 1930 roci u V yunishah prozhivalo 1423 choloviki Kilkist vstanovlenih zhertv u roki golodomoru Golodomoru 245 osib 8 Zatoplennya sela ta zberezhennya istorichnih budivel Redaguvati 1968 roku selo potrapilo v zonu majbutnogo zatoplennya 1971 roku miscevu cerkvu svyatoyi Paraskevi P yatnici perevezli do Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini Za radyanskogo religiyeborstva v nij bulo virisheno oblashtuvati Muzej kosmosu Do Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini perevezli j budivlyu silskoyi upravi takoyu yakoyu vona bula v seli v drugij polovini XX stolittya Do muzejnogo kompleksu sporud uvijshli takozh pereneseni z cogo sela hata klunya komora sazh kurnik tosho U grudni 1973 go roku za rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 628 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili deyakih rajoniv oblasti sela V yunishe Gorodishe i Kozinci V yunishenskoyi silradi Pereyaslav Hmelnickogo rajonu buli viklyucheni z oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv Dani sela buli zatoplenni vodami Kanivskogo vodoshovisha 9 Personaliyi Redaguvati Iz cogo sela rodom Mikola Oleksandrovich Kuni cya 10 travnya 1925 V yunishe 24 travnya 2002 Chernivci ukrayinskij paleogeograf geomorfolog paleontolog i malakolog profesor 1986 doktor geografichnih nauk 1984 kandidat geologo mineralnih nauk 1955 pracyuvav u Cherniveckomu universiteti Posilannya ta dzherela Redaguvati ESU Kunicya Mikola Oleksandrovich Arhivovano 9 serpnya 2020 u Wayback Machine ChNU Kunicya Mikola Oleksandrovich Arhivovano 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Galereya Redaguvati nbsp Budivlya silskoyi upravi nbsp Cerkva svyatoyi Paraskevi P yatnici V yunishe nbsp Hata selyanina bezzemelnika z sela V yunishe Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Redaguvati Generalnij opis Livoberezhnoyi Ukrayini 1765 1769 Pokazhchik naselenih punktiv Kiyiv 1959 S 64 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 102 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 244 Bolshaya karta Rossijskoj Imperii 1812 goda dlya Napoleona www etomesto ru Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2021 P V Zhur Trudy i dni Kobzarya Lyubercy Lyubereckaya gazeta 1996 S 123 174 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 T G Shevchenko Biografiya K 1984 S 127 184 Arhiv originalu za 3 chervnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2011 Nacionalna kniga zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya K Bukva 2008 1374 s ISBN 978 966 7195 95 3 S 611 Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 15 bereznya 2019 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1918 2010 roki Dovidnik Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2012 304 s il S 142Dzherela RedaguvatiS M Vovkodav Cerkva sv Paraskevi z s V yunishe Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Materiali NIEZ Pereyaslav S 54 55 Shevchenkivskij slovnik Tom pershij K 1976 s 144 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title V 27yunishe Pereyaslav Hmelnickij rajon amp oldid 38159905