www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державні селяни велика станова група селян в Російській імперії в тому числі і на українських землях у XVIII XIX столітт

Державні селяни

Державні селяни — велика станова група селян в Російській імперії, в тому числі і на українських землях, у XVIII—XIX століттях, які користувалися казенною землею і були феодально залежні від держави, вважаючись проте особисто вільними. Одним із різновидів державних селян були економічні селяни.

Історія походження стану державних селян Редагувати

У стан державних селян, який утворився на початку XVIII століття, зазвичай потрапляли (записувалися) російські переселенці й інородці на колонізованих землях Півночі європейської частини Росії, Поволжя, Уралу та Сибіру, зокрема, чорносошні селяни і половники Помор'я, незакріпачене землеробське населення Поволжя і Приуралля (в тому числі представники угрофінів і тюрків), сибірські пашенні люди, однодвірці тощо.

Значну кількість державних селян по всій Російській імперії складали колишні кріпаки секуляризованих церковних маєтків, і їх кількість постійно зростала через обмеження церковних наділів. На середину XIX століття (1858 рік), тобто напередодні скасування кріпацтва, питома вага державних селян європейської частини Російської імперії становила понад 2/5 усього селянства.

Державні селяни на українських землях і їхнє правове становище Редагувати

В Україні на російському Лівобережжі у 1-й половині XVIII століття державними селянами ставали посполиті селяни військових маєтностей. Особливо кількість державних селян серед українців зросла наприкінці XVIII — на початку XIX століття. В першу чергу, через зруйнування Катериною II Запорозької січі у 1775 році, коли державними селянами стали українські козаки. Крім того, після поділів Речі Посполитої (і пізніших невдоволень поляків у Російській імперії, зокрема, Польського повстання 1830—1831 років), у державні селяни була записана значна кількість колишніх кріпаків польських поміщиків. А в результаті успішних для Росії російсько-турецьких війн на землі Північного Причорномор'я (т. зв. Новоросія) значно підсилився міграційний рух, і ці переселенці також ставали державними селянами.

Становище державних селян Півночі Росії, а також Поволжя, Приуралля і Сибіру значно відрізнялось від становища українських державних селян. Якщо перші переважно перебували на оброчному положенні, тобто платили різні податки грошима і натурою, а також відбували підводну, шляхову та інші повинності, то селяни півдня європейської частини імперії за правовим і майновим статусом мало відрізнялися від кріпаків — крім того, що вони платили чинш і натуральні податки, вони також відбували панщину. Механізм покріпачення начебто вільних українських державних селян був таким — вони здавались царським урядом в оренду поміщикам. Крім того, за податки (для їх сплати) урізалися земельні наділи державних селян, наслідком чого на середину XIX століття серед українського селянства значним було безземелля. Крім передачі в оренду, практикувалися і продажі державних селян поміщикам (переведення в кріпаки), особливо в перші десятиліття після зруйнування Січі. Так, за російського царя Павла I було покріпачено принаймні 150 тис. українських селян. А під час правління Миколи I 300 тис. державних селян було перетворено на удільних селян. Також державні селяни, як і решта, потерпали від рекрутської повинності. Окрім перетворення на удільних селян, державні згодом могли потрапляти також і у військові поселенці.

Державні селяни у 1830—1860 роки Редагувати

Зростання податкових недоїмок, особливо з українських губерній, і ряд заколотів та бунтів державних селян, переважно в центральних губерніях Росії, змусили царський уряд провести реформу управління державних селян.

Зокрема, протягом 1837—41 років було реорганізовано управління державними маєтностями: створені міністерство державних маєтностей, губернські палати державних маєтностей, штат окружних начальників, сільські і волосні управління, сільські і волосні розправи (суди) тощо. Замість подушного окладу запроваджено оброк з земельної площі і з доходів від промислів. Державні селяни, які перебували на «господарському становищі», протягом 1839—59 років поступово переводились на оброк; запроваджувався рекрутський набір шляхом жеребкування, дещо була покращена переселенська справа. До того ж, в Україні були скасовані панщинні повинності й припинене здавання державних маєтностей в оренду приватним особам. В той же час розроблялась реформа зі скасування кріпацтва.

Звільнення державних селян Редагувати

В результаті проведення Селянської реформи 1861 року феодальну залежність було знято і з державних селян. У західних губерніях, в тому числі і на Правобережжі України указом від 16 серпня 1863 року державні селяни були переведені в розряд селян-власників і обкладені викупними платежами. Згідно з указом 1866 року, за всіма групами державних селян були закріплені за сплату чиншу в безстрокове користування земельні наділи. Переведення на викуп (строком на 44-49 років) земельних наділів державними селянами по всій імперії було тривалим процесом — на українських землях воно було скінчене в цілому на початок 1880-х років.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Проскурякова Н. А. Казённые земли [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия. Том 12. Москва, 2008, стр. 446.
  2. ↑ Радянська енциклопедія історії України. Том 2. — К., 1970, с. 10-11

Джерела та література Редагувати

  • Т. І. Лазанська. Державні селяни [ 16 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 367. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Лазанская Т. И. Государственные крестьяне Украины в период кризиса феодально-крепостнической системы. /АН УССР. Ин-т истории. – К.: Наук. Думка, 1989. – 114 с.
  • Радянська енциклопедія історії України. Том 2. — К., 1970, с. 10-11
  • Гуржій І. О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст., К., 1954
  • Дружинин Н. М. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева. Тт. 1-2 М.-Л., — 1958.
  • Орлик В.М. Державні селяни у податковій політиці Російської імперії в кінці XVIII – середині ХІХ ст. (на матеріалах українських губерній) // Український історичний журнал, 2007. – №1 (472). – С.94-104.
  •  / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Derzhavni selyani velika stanova grupa selyan v Rosijskij imperiyi v tomu chisli i na ukrayinskih zemlyah u XVIII XIX stolittyah yaki koristuvalisya kazennoyu zemleyu 1 i buli feodalno zalezhni vid derzhavi vvazhayuchis prote osobisto vilnimi Odnim iz riznovidiv derzhavnih selyan buli ekonomichni selyani Zmist 1 Istoriya pohodzhennya stanu derzhavnih selyan 2 Derzhavni selyani na ukrayinskih zemlyah i yihnye pravove stanovishe 3 Derzhavni selyani u 1830 1860 roki 4 Zvilnennya derzhavnih selyan 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaIstoriya pohodzhennya stanu derzhavnih selyan RedaguvatiU stan derzhavnih selyan yakij utvorivsya na pochatku XVIII stolittya zazvichaj potraplyali zapisuvalisya rosijski pereselenci j inorodci na kolonizovanih zemlyah Pivnochi yevropejskoyi chastini Rosiyi Povolzhya Uralu ta Sibiru zokrema chornososhni selyani i polovniki Pomor ya nezakripachene zemlerobske naselennya Povolzhya i Priurallya v tomu chisli predstavniki ugrofiniv i tyurkiv sibirski pashenni lyudi odnodvirci tosho 2 Znachnu kilkist derzhavnih selyan po vsij Rosijskij imperiyi skladali kolishni kripaki sekulyarizovanih cerkovnih mayetkiv i yih kilkist postijno zrostala cherez obmezhennya cerkovnih nadiliv Na seredinu XIX stolittya 1858 rik tobto naperedodni skasuvannya kripactva pitoma vaga derzhavnih selyan yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi stanovila ponad 2 5 usogo selyanstva 2 Derzhavni selyani na ukrayinskih zemlyah i yihnye pravove stanovishe RedaguvatiV Ukrayini na rosijskomu Livoberezhzhi u 1 j polovini XVIII stolittya derzhavnimi selyanami stavali pospoliti selyani vijskovih mayetnostej Osoblivo kilkist derzhavnih selyan sered ukrayinciv zrosla naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya V pershu chergu cherez zrujnuvannya Katerinoyu II Zaporozkoyi sichi u 1775 roci koli derzhavnimi selyanami stali ukrayinski kozaki Krim togo pislya podiliv Rechi Pospolitoyi i piznishih nevdovolen polyakiv u Rosijskij imperiyi zokrema Polskogo povstannya 1830 1831 rokiv u derzhavni selyani bula zapisana znachna kilkist kolishnih kripakiv polskih pomishikiv A v rezultati uspishnih dlya Rosiyi rosijsko tureckih vijn na zemli Pivnichnogo Prichornomor ya t zv Novorosiya znachno pidsilivsya migracijnij ruh i ci pereselenci takozh stavali derzhavnimi selyanami 2 Stanovishe derzhavnih selyan Pivnochi Rosiyi a takozh Povolzhya Priurallya i Sibiru znachno vidriznyalos vid stanovisha ukrayinskih derzhavnih selyan Yaksho pershi perevazhno perebuvali na obrochnomu polozhenni tobto platili rizni podatki groshima i naturoyu a takozh vidbuvali pidvodnu shlyahovu ta inshi povinnosti to selyani pivdnya yevropejskoyi chastini imperiyi za pravovim i majnovim statusom malo vidriznyalisya vid kripakiv krim togo sho voni platili chinsh i naturalni podatki voni takozh vidbuvali panshinu Mehanizm pokripachennya nachebto vilnih ukrayinskih derzhavnih selyan buv takim voni zdavalis carskim uryadom v orendu pomishikam Krim togo za podatki dlya yih splati urizalisya zemelni nadili derzhavnih selyan naslidkom chogo na seredinu XIX stolittya sered ukrayinskogo selyanstva znachnim bulo bezzemellya Krim peredachi v orendu praktikuvalisya i prodazhi derzhavnih selyan pomishikam perevedennya v kripaki osoblivo v pershi desyatilittya pislya zrujnuvannya Sichi Tak za rosijskogo carya Pavla I bulo pokripacheno prinajmni 150 tis ukrayinskih selyan A pid chas pravlinnya Mikoli I 300 tis derzhavnih selyan bulo peretvoreno na udilnih selyan Takozh derzhavni selyani yak i reshta poterpali vid rekrutskoyi povinnosti Okrim peretvorennya na udilnih selyan derzhavni zgodom mogli potraplyati takozh i u vijskovi poselenci 2 Derzhavni selyani u 1830 1860 roki RedaguvatiZrostannya podatkovih nedoyimok osoblivo z ukrayinskih gubernij i ryad zakolotiv ta buntiv derzhavnih selyan perevazhno v centralnih guberniyah Rosiyi zmusili carskij uryad provesti reformu upravlinnya derzhavnih selyan 2 Zokrema protyagom 1837 41 rokiv bulo reorganizovano upravlinnya derzhavnimi mayetnostyami stvoreni ministerstvo derzhavnih mayetnostej gubernski palati derzhavnih mayetnostej shtat okruzhnih nachalnikiv silski i volosni upravlinnya silski i volosni rozpravi sudi tosho Zamist podushnogo okladu zaprovadzheno obrok z zemelnoyi ploshi i z dohodiv vid promisliv Derzhavni selyani yaki perebuvali na gospodarskomu stanovishi protyagom 1839 59 rokiv postupovo perevodilis na obrok zaprovadzhuvavsya rekrutskij nabir shlyahom zherebkuvannya desho bula pokrashena pereselenska sprava Do togo zh v Ukrayini buli skasovani panshinni povinnosti j pripinene zdavannya derzhavnih mayetnostej v orendu privatnim osobam V toj zhe chas rozroblyalas reforma zi skasuvannya kripactva 2 Zvilnennya derzhavnih selyan RedaguvatiV rezultati provedennya Selyanskoyi reformi 1861 roku feodalnu zalezhnist bulo znyato i z derzhavnih selyan U zahidnih guberniyah v tomu chisli i na Pravoberezhzhi Ukrayini ukazom vid 16 serpnya 1863 roku derzhavni selyani buli perevedeni v rozryad selyan vlasnikiv i obkladeni vikupnimi platezhami Zgidno z ukazom 1866 roku za vsima grupami derzhavnih selyan buli zakripleni za splatu chinshu v bezstrokove koristuvannya zemelni nadili Perevedennya na vikup strokom na 44 49 rokiv zemelnih nadiliv derzhavnimi selyanami po vsij imperiyi bulo trivalim procesom na ukrayinskih zemlyah vono bulo skinchene v cilomu na pochatok 1880 h rokiv 2 Div takozh RedaguvatiDerzhavni zemliPrimitki Redaguvati Proskuryakova N A Kazyonnye zemli Arhivovano 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya Tom 12 Moskva 2008 str 446 a b v g d e zh Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Tom 2 K 1970 s 10 11Dzherela ta literatura RedaguvatiT I Lazanska Derzhavni selyani Arhivovano 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 367 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Lazanskaya T I Gosudarstvennye krestyane Ukrainy v period krizisa feodalno krepostnicheskoj sistemy AN USSR In t istorii K Nauk Dumka 1989 114 s Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Tom 2 K 1970 s 10 11 Gurzhij I O Rozklad feodalno kriposnickoyi sistemi v silskomu gospodarstvi Ukrayini pershoyi polovini XIX st K 1954 Druzhinin N M Gosudarstvennye krestyane i reforma P D Kiseleva Tt 1 2 M L 1958 Orlik V M Derzhavni selyani u podatkovij politici Rosijskoyi imperiyi v kinci XVIII seredini HIH st na materialah ukrayinskih gubernij Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2007 1 472 S 94 104 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Posilannya RedaguvatiDerzhavni selyani Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhavni selyani amp oldid 40508173