Ре́крутська пови́нність — система комплектування регулярного війська в Московії (від 1721 року Російській імперії), запроваджена у 1705 році.
В Україні рекрутська повинність було поширена після ліквідації залишків державності в 1780 роках. Полягала в зобов'язанні населення податних станів (селян, міщан та ін.) поставляти в армію новобранців-рекрутів, а від дворян — офіцерів. У рекрути брали чоловіків віком 15-20 років (до 1708), згодом — 20-30 (1726), 1727—66 — «різного» віку, наступні роки — 17-35 років. Загальна чисельність і час набору визначалися перед кожним набором. Спочатку рекрутів набирали з розрахунку від кількості дворів (1 рекрут на 20 дворів), з 1724 — від певної кількості «ревізьких душ». Набори (з 1000 душ) поділялися на звичайні — 5-7 чол., посилені — до 10 чол., надзвичайні — понад 10.
Під час Кримської війни 1853-56 набори доходили до 70 рекрутів на кожну тис. чол. населення. Термін служби рекрута до 1793 був довічним. З 1793 рекрути служили 25 років, з 1834 — 20, у 1855-72 було встановлено послідовно 12-, 10- та 7-річні строки. Кандидатури рекрутів визначала міська або селянська громада. Набір рекрутів з поміщицьких селян повністю залежав від волі поміщика. Кріпак, який потрапляв в армію за Р.п., звільнявся від кріпосної залежності. Для дворян-офіцерів до 1736 строк служби був довічним. У 1736 стали звільняти від військової служби у дворянській сім'ї одного з братів, а довічну службу їм замінили на 25 років. З 1762 дворянство повністю звільнялось від Р.п., а згодом й інші категорії населення — купці, сім'ї священнослужителів, жителі Бессарабії та віддалених районів Сибіру. В 1872 було дозволено вносити викуп за звільнення від Р.п.
Статут про військову повинність 1874 ліквідував систему Р.п,, яка була замінена загальною військовою повинністю. Строк дійсної військової служби встановлювався: у сухопутних військах — 6 років (9 років військовозобов'язаний перебував у запасі), на флоті — 7 років (3 роки у запасі). Особи, які мали освіту, служили від 6 місяців до 4 років.
Див. також Редагувати
Джерела та література Редагувати
- Волковинський В. М. Рекрутська повинність [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 173. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання Редагувати
- Рекрутська повинність [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.