www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панщина Па нщина або відробіткова рента примусове й безплатне виконання підданими певного обсягу робіт у господарстві вл

Панщина

Па́нщина або відробіткова рента — примусове й безплатне виконання підданими певного обсягу робіт у господарстві власника. Панщина є однією з форм земельної ренти — докапіталістична земельна рента, тобто земельна рента при феодальному способі виробництва.

Хрест 1848 р. встановлений у с. Підмонастирі на честь скасування панщини в Австрійській імперії

Можлива з прикріпленням до землі безпосереднього виробника (кріпацтво, закріпачення) чи без нього. Зміст визначається зобов'язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем у господарстві феодала за право користуванням наділом із земель феодала.

Історія виникнення Редагувати

Виникла в ранньому середньовіччі за часів Київської Русі. У XVI – 1-й половині XVII століття стала однією з основних форм позаекономічного примусу селян.

В Західній Європі найбільшого поширення набула у ХІ — ХІІІ століттях, а в Східній у XVII — першій половині XIX століття. Відповідно говорять про ранню та пізню панщину. Якщо перша була зумовлена нерозвинутістю товарних відносин, то друга навпаки стала наслідком їх розвитку. Первісно феодал отримував майже усе необхідне з власного господарства і відповідно був зацікавлений у його розвиткові. В Західній Європі панщина поступово замінялася продуктовим чиншем — в Італії та Франції з ХІ століття, в Англії з ХІІ, в Німеччині з ХІІІ. Однак в міру розвитку ринку та потреби в сільськогосподарській продукції в XIV—XV століттях в Німеччині стало вигідно знову збільшувати панщину для того, щоб вирощувати продукти вже не для власного споживання двору феодала, а на продаж. Пізніше з тих самих причин панщина поширювалась у Польщі, Литві, Московщині.

Протягом пізнього середньовіччя, зокрема в результаті проведення "Устави на волоки" 1557 року, панщина зросла з 1–2 до 4–5 днів на тиждень. Зростання панщини супроводжувалося посиленням соціального гніту, знеземеленням і розоренням переважної більшості селянства. Українська національна революція (1648—1676) років підірвала панщинну систему господарства на значній території України. До початку 18 століття на території Гетьманщини та Слобідської України панщина не була точно встановлена, а тому виконувалася переважно у вигляді всіляких відробітків. За гетьманства І.Мазепи на Лівобережній Україні панщина набула фіксованого характеру (2 дні на тиждень). На території Південної України, через постійні військові конфлікти з татарами, до кінця 18 століття вона фактично не набула масового характеру. 1797 року російський імператор Павло І видав указ про встановлення на території Російської імперії 3-ох денної панщини, проте на практиці вона сягла 5–6 днів на тиждень. Панщина у формі різних відробітків, "іздольної повинності" тощо проіснувала в підросійській Україні після скасування кріпацтва в 1861 р. подекуди до початку 20 століття.

У XVI сторіччі на Лівобережній Україні структура сільськогосподарського виробництва разюче відрізнялася від Галичини, де за сторіччя панщина виросла вшестеро, та Волині, де вона сягала 3 днів на тиждень. На сході у величезних латифундіях магнатів бракувало робочих рук. Тут оголошують «свободи» (звідси назва багатьох населених пунктів слобода) — пільги від панщини та повинностей на 10-20 років, і це приваблює втікачів з Правобережжя.

У деяких районах Галичини, Буковини і Закарпатської України панщина до 1781 р. також становила 5–6 днів на тиждень, тоді як на подільській частині Галичини — 2 дні. В листопаді 1781 цісар Йосиф II видав тимчасовий закон (1786 року закон став постійним), за яким панщина не повинна була тривати більше 3 днів на тиждень; робочий день влітку мав становити 12 годин, взимку — 8. 1782 року формально скасовано кріпацтво — особисту залежність селян від панів (без згоди пана: женитися, посилати дітей до міської школи), примусову службу на панському дворі, надано елементарні громадянські права, сільським громадам — право самоврядування. Селянин був зобов'язаний точно означеною кількістю безплатної пішої чи тяглої роботи на користь пана; за це мав право безплатно користуватися дровами з лісу для опалення, пасовиськом, які були власністю дідича. В Галичині після скасування в 1782 р. кріпацтва панщина зберігалась до 1848 р.

Види докапіталістичної земельної ренти Редагувати

Панщина могла бути погодинною та поурочною. Погодинна визначалася кількістю часу, який селяни мали відпрацювати на феодала: спершу це були дні чи тижні на рік, пізніше кількість днів на тиждень. Поурочна панщина вимірювалася кількістю роботи, яку мав виконати селянин, наприклад, зорати певну площу ріллі, нарубати та привезти певну кількість дров тощо. Зазвичай розмір панщини залежав від розміру наділу селянина, наприклад повнонадільний селянин мав відпрацювати 4 дні на тиждень, половинонадільний — 2.

Піша панщина Редагувати

Піша панщина, без тяглової сили, означало служити по одному дню на тиждень пішо, без обов'язку ставити до роботи й свою худобу. У 16-17 столітті таких людей називали ще огородниками. Але подекуди огородники працювали на панів і по два дні на тиждень, та ще й давали їм по 12 гр. Більшість з коморників (категорія найбіднішої верстви населення), яке не мало власної землі та житла і наймитувало у заможних селян, від яких отримувало хату (комору) в обмін на пішу панщину та сплату грошового податку, поступово потрапляли в особисту чи земельну залежність від можновладців.

Примітки Редагувати

  1. У Польщі, щоправда, панщина з'явилась ще у 1105 році, коли згідно з т.зв. «Тинецьким привілеєм» (пол. Przywilej tyniecki) селяни були зобов'язані обробляти церковні та монастирські землі

Деталізація джерел Редагувати

  1. ↑ Гуржій О. І. Панщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 53. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  2. . Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 24 січня 2013. 
  3. В Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII - початок XX ст.). – Львів: Світ, 1996. – 447 с. — С. 142.
  4. ↑ Огород // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1186. — 1000 екз.
  5. Коморники [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 691. — 1000 екз.
  6. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
  7. О. І. Гуржій. Комірники, коморники [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 469. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Джерела та література Редагувати


Див. також Редагувати


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pa nshina abo vidrobitkova renta primusove j bezplatne vikonannya piddanimi pevnogo obsyagu robit u gospodarstvi vlasnika 1 Panshina ye odniyeyu z form zemelnoyi renti dokapitalistichna zemelna renta tobto zemelna renta pri feodalnomu sposobi virobnictva Hrest 1848 r vstanovlenij u s Pidmonastiri na chest skasuvannya panshini v Avstrijskij imperiyiMozhliva z prikriplennyam do zemli bezposerednogo virobnika kripactvo zakripachennya chi bez nogo Zmist viznachayetsya zobov yazannyam selyanina pracyuvati yakijs chas zi svoyim inventarem u gospodarstvi feodala za pravo koristuvannyam nadilom iz zemel feodala Zmist 1 Istoriya viniknennya 2 Vidi dokapitalistichnoyi zemelnoyi renti 2 1 Pisha panshina 3 Primitki 4 Detalizaciya dzherel 5 Dzherela ta literatura 6 Div takozhIstoriya viniknennya RedaguvatiVinikla v rannomu serednovichchi za chasiv Kiyivskoyi Rusi 1 U XVI 1 j polovini XVII stolittya stala odniyeyu z osnovnih form pozaekonomichnogo primusu selyan V Zahidnij Yevropi najbilshogo poshirennya nabula u HI HIII stolittyah a v Shidnij u XVII pershij polovini XIX stolittya Vidpovidno govoryat pro rannyu ta piznyu panshinu Yaksho persha bula zumovlena nerozvinutistyu tovarnih vidnosin to druga navpaki stala naslidkom yih rozvitku Pervisno feodal otrimuvav majzhe use neobhidne z vlasnogo gospodarstva i vidpovidno buv zacikavlenij u jogo rozvitkovi V Zahidnij Yevropi panshina postupovo zaminyalasya produktovim chinshem v Italiyi ta Franciyi z HI stolittya v Angliyi z HII v Nimechchini z HIII Odnak v miru rozvitku rinku ta potrebi v silskogospodarskij produkciyi v XIV XV stolittyah v Nimechchini stalo vigidno znovu zbilshuvati panshinu dlya togo shob viroshuvati produkti vzhe ne dlya vlasnogo spozhivannya dvoru feodala a na prodazh Piznishe z tih samih prichin panshina poshiryuvalas u Polshi a Litvi Moskovshini Protyagom piznogo serednovichchya zokrema v rezultati provedennya Ustavi na voloki 1557 roku panshina zrosla z 1 2 do 4 5 dniv na tizhden Zrostannya panshini suprovodzhuvalosya posilennyam socialnogo gnitu znezemelennyam i rozorennyam perevazhnoyi bilshosti selyanstva Ukrayinska nacionalna revolyuciya 1648 1676 rokiv pidirvala panshinnu sistemu gospodarstva na znachnij teritoriyi Ukrayini Do pochatku 18 stolittya na teritoriyi Getmanshini ta Slobidskoyi Ukrayini panshina ne bula tochno vstanovlena a tomu vikonuvalasya perevazhno u viglyadi vsilyakih vidrobitkiv Za getmanstva I Mazepi na Livoberezhnij Ukrayini panshina nabula fiksovanogo harakteru 2 dni na tizhden Na teritoriyi Pivdennoyi Ukrayini cherez postijni vijskovi konflikti z tatarami do kincya 18 stolittya vona faktichno ne nabula masovogo harakteru 1797 roku rosijskij imperator Pavlo I vidav ukaz pro vstanovlennya na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi 3 oh dennoyi panshini prote na praktici vona syagla 5 6 dniv na tizhden Panshina u formi riznih vidrobitkiv izdolnoyi povinnosti tosho proisnuvala v pidrosijskij Ukrayini pislya skasuvannya kripactva v 1861 r podekudi do pochatku 20 stolittya U XVI storichchi na Livoberezhnij Ukrayini struktura silskogospodarskogo virobnictva razyuche vidriznyalasya vid Galichini de za storichchya panshina virosla vshestero ta Volini de vona syagala 3 dniv na tizhden Na shodi u velicheznih latifundiyah magnativ brakuvalo robochih ruk Tut ogoloshuyut svobodi zvidsi nazva bagatoh naselenih punktiv sloboda pilgi vid panshini ta povinnostej na 10 20 rokiv i ce privablyuye vtikachiv z Pravoberezhzhya 2 U deyakih rajonah Galichini Bukovini i Zakarpatskoyi Ukrayini panshina do 1781 r takozh stanovila 5 6 dniv na tizhden todi yak na podilskij chastini Galichini 2 dni V listopadi 1781 cisar Josif II vidav timchasovij zakon 1786 roku zakon stav postijnim za yakim panshina ne povinna bula trivati bilshe 3 dniv na tizhden robochij den vlitku mav stanoviti 12 godin vzimku 8 1782 roku formalno skasovano kripactvo osobistu zalezhnist selyan vid paniv bez zgodi pana zhenitisya posilati ditej do miskoyi shkoli primusovu sluzhbu na panskomu dvori nadano elementarni gromadyanski prava silskim gromadam pravo samovryaduvannya Selyanin buv zobov yazanij tochno oznachenoyu kilkistyu bezplatnoyi pishoyi chi tyagloyi roboti na korist pana za ce mav pravo bezplatno koristuvatisya drovami z lisu dlya opalennya pasoviskom yaki buli vlasnistyu didicha 3 V Galichini pislya skasuvannya v 1782 r kripactva panshina zberigalas do 1848 r Vidi dokapitalistichnoyi zemelnoyi renti RedaguvatiDokladnishe Feodalni povinnostiPanshina mogla buti pogodinnoyu ta pourochnoyu Pogodinna viznachalasya kilkistyu chasu yakij selyani mali vidpracyuvati na feodala spershu ce buli dni chi tizhni na rik piznishe kilkist dniv na tizhden Pourochna panshina vimiryuvalasya kilkistyu roboti yaku mav vikonati selyanin napriklad zorati pevnu ploshu rilli narubati ta privezti pevnu kilkist drov tosho Zazvichaj rozmir panshini zalezhav vid rozmiru nadilu selyanina napriklad povnonadilnij selyanin mav vidpracyuvati 4 dni na tizhden polovinonadilnij 2 Pisha panshina Redaguvati Pisha panshina bez tyaglovoyi sili oznachalo sluzhiti po odnomu dnyu na tizhden pisho bez obov yazku staviti do roboti j svoyu hudobu 4 U 16 17 stolitti takih lyudej nazivali she ogorodnikami 4 5 Ale podekudi ogorodniki pracyuvali na paniv i po dva dni na tizhden ta she j davali yim po 12 gr 4 Bilshist z komornikiv kategoriya najbidnishoyi verstvi naselennya yake ne malo vlasnoyi zemli ta zhitla i najmituvalo u zamozhnih selyan vid yakih otrimuvalo hatu komoru v obmin na pishu panshinu ta splatu groshovogo podatku 6 postupovo potraplyali v osobistu chi zemelnu zalezhnist vid mozhnovladciv 7 Div takozh Tyagli selyaniPrimitki Redaguvati U Polshi shopravda panshina z yavilas she u 1105 roci koli zgidno z t zv Tineckim privileyem pol Przywilej tyniecki selyani buli zobov yazani obroblyati cerkovni ta monastirski zemliDetalizaciya dzherel Redaguvati a b Gurzhij O I Panshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 53 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Istoriya pohodzhennya nazv mist sil i richok Chernigivshini ta Sivershini Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 V Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XX st Lviv Svit 1996 447 s S 142 a b v Ogorod Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1186 1000 ekz Komorniki Arhivovano 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 691 1000 ekz Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 O I Gurzhij Komirniki komorniki Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 469 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Dzherela ta literatura RedaguvatiGurzhij O I Panshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 53 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Panshina Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Panshina kripactvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1288 1289 1000 ekz Daremshina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Srednevekovyj mir v terminah imenah i nazvaniyah slovar spravochnik E D Smirnova L P Sushkevich V A Fedosik Minsk Belarus 1999 383 s ISBN 985 01 0151 2 ros Div takozh RedaguvatiSloboda Skasuvannya kripactva Romantizm Narodnictvo nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Panshina amp oldid 39630370