www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слобода У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення слобідка свобода у Східній Європі XVI XVIII століт

Слобода

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Слобода (значення).

Слобода́, слобідка, свобода — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії. У домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і магнати) звільняв на деякий час (зазвичай 15—25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині XVII ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630—1640-х pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України (дивись Слобідська Україна).

Залюднення слобід почалося відразу після Люблінської унії, а перші терміни слобід закінчувалися в 1580-х pp., і встановлення повинностей викликало обурення серед людей, які вже звикли до волі й неохоче приймали панщину, навіть тоді, коли вона була менш важка, ніж та, що була колись вдома. 1618 р., коли закінчилися пільгові роки в латифундіях князів Вишневецьких на Лівобережній Україні, майже половина селян подалася за кордон — до т. зв. «Дикого поля».

Слободами називали і на початку XX ст. на Центральній і Східній землях інколи більші села, а також промислові і фабричні поселення, які не мали титулу міст чи містечок. Назву «Слобода» і «слобідка» зберігає в Україні близько 100 населених пунктів, зазвичай із додаванням прикметника, що означає більше поселення, на території якого ця слобода колись виникла, наприклад, на східному Поділлі: Шаргород і Шаргородська Слобода, Красилів і Красилівська Слобідка та інші.

Слободами називалися нові поселення.

У Польщі подібні поселення називалися волями, як наприклад Воля-Баранецька що у Львівській області, у чеських землях мали назву льгота.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 24 січня 2013. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sloboda znachennya Sloboda slobidka svoboda u Shidnij Yevropi XVI XVIII stolittya riznovid poselennya koloniyi U domodernij Ukrayini kozacka koloniya abo novozasnovane poselennya z vlasnim samovryaduvannyam meshkanciv yakogo vlasnik derzhava cerkva i magnati zvilnyav na deyakij chas zazvichaj 15 25 rokiv vid vikonannya povinnostej oplati chinshiv tosho Ci pilgi nadavalisya vlasnikami mayetkiv shob prityagnuti selyan z inshih miscevostej Po zakinchenni terminu pilg poselenci vtrachali svoyu nezalezhnist hoch inkoli koristuvalisya she deyakimi polegshennyami Najbilshe slobid postalo u pershij polovini XVII st na Pravo j Livoberezhzhi a v 1630 1640 h pp na zemlyah polozhenih na okolicyah Moskovskogo carstva na yakih stvoreno sotni slobid do yakih pereselyalisya selyani z Livoberezhnoyi i Pravoberezhnoyi Ukrayini divis Slobidska Ukrayina Zalyudnennya slobid pochalosya vidrazu pislya Lyublinskoyi uniyi a pershi termini slobid zakinchuvalisya v 1580 h pp i vstanovlennya povinnostej viklikalo oburennya sered lyudej yaki vzhe zvikli do voli j neohoche prijmali panshinu navit todi koli vona bula mensh vazhka nizh ta sho bula kolis vdoma 1618 r koli zakinchilisya pilgovi roki v latifundiyah knyaziv Vishneveckih na Livoberezhnij Ukrayini majzhe polovina selyan podalasya za kordon do t zv Dikogo polya 1 Slobodami nazivali i na pochatku XX st na Centralnij i Shidnij zemlyah inkoli bilshi sela a takozh promislovi i fabrichni poselennya yaki ne mali titulu mist chi mistechok Nazvu Sloboda i slobidka zberigaye v Ukrayini blizko 100 naselenih punktiv zazvichaj iz dodavannyam prikmetnika sho oznachaye bilshe poselennya na teritoriyi yakogo cya sloboda kolis vinikla napriklad na shidnomu Podilli Shargorod i Shargorodska Sloboda Krasiliv i Krasilivska Slobidka ta inshi Slobodami nazivalisya novi poselennya U Polshi podibni poselennya nazivalisya volyami yak napriklad Volya Baranecka sho u Lvivskij oblasti u cheskih zemlyah mali nazvu lgota Primitki Redaguvati Istoriya pohodzhennya nazv mist sil i richok Chernigivshini ta Sivershini Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Dzherela ta literatura RedaguvatiVortman D Ya Sloboda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 630 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiSloboda Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sloboda Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1773 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sloboda amp oldid 40065797