www.wikidata.uk-ua.nina.az

Народництво Наро дництво ідеологія і громадсько політичний рух що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтеліген

Народництво

Наро́дництво — ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії у 1860-х – 1880-х рр.; представники цього напряму виражали інтереси селянської демократії, поєднуючи радикально-буржуазно-демократичну і антикріпосницьку програму з ідеалами утопічного соціалізму.

Основа ідеології «народництва»

В основі ідеології народництва лежала містична віра в російське селянство як носія «вищої життєвої мудрості». У 60-х роках 19 століття ідеї селянського соціалізму активно пропагував М. Огарьов. У кінці 60-х—на початку 70-х років теоретичним обґрунтуванням ідеї некапіталістичного шляху розвитку стає суб'єктивна соціологія (П. Лавров, М. Михайловський та інші), яка рушійною силою суспільного прогресу вважала «критично мислячі особистості», тобто інтелігенцію. У 80-ті роки в народництві отримав розвиток економічний романтизм (В. Воронцов, М. Данієльсон та інші), представники якого виходили із протиставлення типів економічної еволюції Західної Європи і Росії.

Народники-економісти намагались довести безперспективність капіталістичного розвитку Росії й необхідність переходу до «народного виробництва» — некапіталістичної індустріалізації, артільно-общинного методу організації господарства. Найвідомішими ідеологами народництва у 1870-ті роки були М. Бакунін, П. Лавров і П. Ткачов. Вони розглядали особу російського селянина як зберігача давніх засад общинної власності і саме в цьому вбачали можливість переходу Росії до соціалістичних відносин, обминаючи етап капіталістичного розвитку.

Вважаючи російського селянина «природженим соціалістом», М. Бакунін закликав молодь готувати народне повстання проти трьох головних ворогів: приватної власності, держави, церкви. На думку окремих дослідників, народництво було просякнуте месіанською свідомістю, успадкованою частково від слов'янофілів, котрі твердили про почуття вини дворянина перед селянством за гріхи предків-кріпосників (В.Осінський, С. Перовська, А. Желябов, С. Нечаев, П. Ткачов та ін.). Народництво об'єднувало людей, що належали до різних політичних напрямів, часто дуже різних. Так одні, скажімо, підтримували теорію непротивлення злу насильством (М. Муравський), інші закликали до нової пугачовщини (М. Бакунін).

У 60-х роках 19-го століття народники виявляли себе спорадично (групи М. Чернишевського, С. Нечаєва, П. Ткачова). В обстановці піднесення демокричної інтелігенції у 70-х роках почали діяти численні народницькі гуртки. Відзначались серед них чайковці, які існували у Петербурзі, Москві, Одесі, Києві. Чайковці перейшли від революційного просвітництва до підготовки «ходіння в народ», виношуючи плани селянської революції у Росії. Такої ж тактики дотримувалися учасники гуртка «лавристів» у Петербурзі, гуртка братів Жибуньових в Україні, члени «Київської Комуни».

У 1874 почалося масове ходіння в народ (у селянство) демократичної інтелігенції. Похід у народ повинен був організувати перші соціалістичні суспільно-господарські осередки. Ходінням в 1874 було охоплено, за офіційними даними, 37 губерній європейської Росії, у тому числі майже всі українські губернії. Заклики селянства до бунту проти уряду не дали бажаних для народників наслідків. На кінець 1874 царська влада заарештувала понад тисячу пропагандистів-народників. Найактивніших з них було засуджено за процесом 193 (1877–1878). Численні організації різних напрямів (чайковці, лавристи, бакуністи та інші) російських народників діяли й в Україні в 60-х рр. У Києві діяв гурток чайківців (1872–1874), Київська Комуна (1873–1874), гурток бунтарів, у Одесі народників з 1872 очолював Ф. Волховський. Левченко М.В. теж належав до Одеської групи.

Народницькі організації діяли і в Харкові, Чернігові, Полтаві, Херсоні, Миколаєві. В 1876 народники створили революційну організацію Земля і Воля. Своїм головним завданням вона вважала підготовку селянського повстання, визнавала можливість особливого некапіталістичного соціально-економічного розвитку Росії, основою якого мала стати сільська община.

У практичній роботі Земля і воля перейшла від летючої, бродячої пропаганди до створення осілих поселень революціонерів у південно-східних приволзьких губерніях, однак ці спроби зазнали невдачі. В Україні у 1875–1876 найбільшу активність виявив гурток південних бунтарів (В. Дебогорій-Мокрієвич, Я. Стефанович, І. Бохановський, Л. Дейч та ін.). Члени цього гуртка за допомогою селянських бойових загонів планували розпочати повстання. У 1877 південні бунтарі намагалися створити у Чигиринському повіті таємну організацію серед селян для підготовки повстання, однак її незабаром розгромила поліція (Чигиринська змова,1877).

Більшість народників, поступово переглядаючи свої бунтарсько-анархістські погляди, приходила до визнання необхідності політичної боротьби проти самодержавства. Головну увагу вони зосереджували на організації терористичних актів. Узимку 1877–1878 у Києві почав діяти гурток В. Осинського, члени якого здійснили ряд терористичних акцій проти представників царської адміністрації. Незгоди між прихильниками і противниками нового методу боротьби особливо загострилися в 1879. Спроби уладнати їх у тому ж році на з'їздах у Липецьку і Воронежі виявилися невдалими. Частина народників, які стояли на позиціях здобуття для Росії політичної свободи через терор, здійснюваний невеликою законспірованою організацією взяла назву «Народна Воля»; інші учасники з'їзду створили організацію «Чорний переділ», яка ставила завдання мирного вростання народників у народну масу. Остання течія опісля перетворилася у легальне народництво, яке існувало аж до 1917. Чорнопередільці (Г. Плеханов, Л. Дейч, П. Аксельрод, В. Засулич, Й. Аптекман, М. Попов та інші) прагнули дотримуватися старої, землевольської програми і тактики. Але й вони фактично відмовилися від пропаганди на селі і зосередили головну увагу на пропаганді серед робітників. У Києві чорнопередільці Є. Ковальська і М. Щедрін організували Південноросійський робітничий союз 1880–1881). Невдовзі частина чорнопередільців приєдналася до Народної Волі, а частина емігрувала за кордон. Г. Плеханов заснував у Женеві організацію російських марксистів групу Визволення праці (1883). Чорний Переділ фактично припинив своє існування.

Активнішу діяльність розгорнула Народна Воля. В Україні народовольські організації і групи існували у Києві, Харкові, Одесі, Ніжині, Полтаві та інших містах. У лютому 1878 в Києві здійснено замах на товариша прокурора Котляревського; у травні 1878 Г. Попко вбив жандармського ад'ютанта Гейкіна; у липні 1878 біля Харкова зроблено спробу визволити з ув'язнення Войнаральського, засудженого в процесі 193-ох; у липні 1878 в Одесі під час суду над І. Ковальським виникли вуличні сутички з поліцією; у лютому 1879 у Харкові вбито губернатора князя Куропаткіна та ін. Після вбивства народовольцями у березні 1881 Олександра II царизм перейшов у відкритий наступ. Судові процеси 80-х рр. (процес 20-ти 1880, процес 14-ти 1884 та ін.) довершили розгром організації. Народовольці намагалися відродити свою організацію. На початку 80-х рр. основним районом їхньої діяльності стала Україна. Тут ще діяли гуртки військово-революційної організації Народна Воля на чолі з М. Ашенбреннером. У 1885 в Катеринославі проведено з'їзд південних народовців. Однак відродити Народну Волю було вже неможливо.

До лав російських народників належало багато українців (Д. Лизогуб, М. Кулябко-Корецький, І. Рашевський, В. Малинка, М. Кибальчич, С. Перовська та ін.), але вони майже не цікавилися визвольними прагненнями поневолених Росією народів і не вважали їх з погляду інтересів революції вартими уваги. Лише інколи російські народники вживали українську мову в пропагандистських цілях (зокрема, відозва Ф. Волховського Правдиве слово хлібороба до своїх земляків, 1875).


Поруч з російським народницьким рухом існувала окрема народницька українська течія. Українські народники-хлопомани, радикальні українофіли наголошували на своєрідності психіки українського народу, його побуту й господарства. Коли російські народники намагались показати соціалістичні нахили російського селянина, хлопомани підкреслювали індивідуалізм українського селянства. Українське народництво ставило своїм завданням культурницьку працю серед населення, тоді як російське народництво зверталось до культурницької роботи у 80-х рр., що було вже показником пригасання їхнього руху. Культурницька праця розумілась українськими народниками як національна. Народники мали вплив на українських письменників другої половини 19 ст. — Панаса Мирного, М. Коцюбинського, І. Карпенка-Карого, П. Грабовського, І. Манжуру та інших. Видатні представники галицького суспільного руху — О.Терлецький, М.Павлик, І. Франко сприяли розповсюдженню творів народників. Під впливом ідей народництва перебували історики — О. Єфименко, О. Левицький та інші. Українські народники здійснили спробу організуватись у радикально політичній площині, як от Братство Тарасівців. З'явились твори, де звучав національно-революційний клич (Українська марсельєза В. Мальований). Українські народники, на відміну від російських вважали релігійність ідеальною прикметою селянина і оспівували її в поезії (Великдень І. Манжури). З українським народниками був пов'язаний артільний рух, теоретичні засади якого розробив Ф. Щербина в роботі Южнорусские артели и артельные формы хозяйства. У 1890-х рр. М. Левицький ставив своїм завданням утворення артілей. Національні ідеї у народницько-демократичних рухах в Україні у 1880-90-х рр. відстоювали М. Левицький, Б. Грінченко, Т. Осадчий. Радянська історіографія критикувала їх за буржуазний лібералізм, оскільки вважали, що народники були у 80-90-х рр. 19 ст. головною перешкодою поширення марксизму в Росії.

Джерела та література

Література

Посилання

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2018)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Naro dnictvo ideologiya i gromadsko politichnij ruh sho ohopiv vihidciv iz dvoryanstva ta riznochinnoyi inteligenciyi Rosijskoyi imperiyi u 1860 h 1880 h rr predstavniki cogo napryamu virazhali interesi selyanskoyi demokratiyi poyednuyuchi radikalno burzhuazno demokratichnu i antikriposnicku programu z idealami utopichnogo socializmu Zmist 1 Osnova ideologiyi narodnictva 2 Dzherela ta literatura 2 1 Literatura 3 PosilannyaOsnova ideologiyi narodnictva RedaguvatiV osnovi ideologiyi narodnictva lezhala mistichna vira v rosijske selyanstvo yak nosiya vishoyi zhittyevoyi mudrosti U 60 h rokah 19 stolittya ideyi selyanskogo socializmu aktivno propaguvav M Ogarov U kinci 60 h na pochatku 70 h rokiv teoretichnim obgruntuvannyam ideyi nekapitalistichnogo shlyahu rozvitku staye sub yektivna sociologiya P Lavrov M Mihajlovskij ta inshi yaka rushijnoyu siloyu suspilnogo progresu vvazhala kritichno mislyachi osobistosti tobto inteligenciyu U 80 ti roki v narodnictvi otrimav rozvitok ekonomichnij romantizm V Voroncov M Daniyelson ta inshi predstavniki yakogo vihodili iz protistavlennya tipiv ekonomichnoyi evolyuciyi Zahidnoyi Yevropi i Rosiyi Narodniki ekonomisti namagalis dovesti bezperspektivnist kapitalistichnogo rozvitku Rosiyi j neobhidnist perehodu do narodnogo virobnictva nekapitalistichnoyi industrializaciyi artilno obshinnogo metodu organizaciyi gospodarstva Najvidomishimi ideologami narodnictva u 1870 ti roki buli M Bakunin P Lavrov i P Tkachov Voni rozglyadali osobu rosijskogo selyanina yak zberigacha davnih zasad obshinnoyi vlasnosti i same v comu vbachali mozhlivist perehodu Rosiyi do socialistichnih vidnosin obminayuchi etap kapitalistichnogo rozvitku Vvazhayuchi rosijskogo selyanina prirodzhenim socialistom M Bakunin zaklikav molod gotuvati narodne povstannya proti troh golovnih vorogiv privatnoyi vlasnosti derzhavi cerkvi Na dumku okremih doslidnikiv narodnictvo bulo prosyaknute mesianskoyu svidomistyu uspadkovanoyu chastkovo vid slov yanofiliv kotri tverdili pro pochuttya vini dvoryanina pered selyanstvom za grihi predkiv kriposnikiv V Osinskij S Perovska A Zhelyabov S Nechaev P Tkachov ta in Narodnictvo ob yednuvalo lyudej sho nalezhali do riznih politichnih napryamiv chasto duzhe riznih Tak odni skazhimo pidtrimuvali teoriyu neprotivlennya zlu nasilstvom M Muravskij inshi zaklikali do novoyi pugachovshini M Bakunin U 60 h rokah 19 go stolittya narodniki viyavlyali sebe sporadichno grupi M Chernishevskogo S Nechayeva P Tkachova V obstanovci pidnesennya demokrichnoyi inteligenciyi u 70 h rokah pochali diyati chislenni narodnicki gurtki Vidznachalis sered nih chajkovci yaki isnuvali u Peterburzi Moskvi Odesi Kiyevi Chajkovci perejshli vid revolyucijnogo prosvitnictva do pidgotovki hodinnya v narod vinoshuyuchi plani selyanskoyi revolyuciyi u Rosiyi Takoyi zh taktiki dotrimuvalisya uchasniki gurtka lavristiv u Peterburzi gurtka brativ Zhibunovih v Ukrayini chleni Kiyivskoyi Komuni U 1874 pochalosya masove hodinnya v narod u selyanstvo demokratichnoyi inteligenciyi Pohid u narod povinen buv organizuvati pershi socialistichni suspilno gospodarski oseredki Hodinnyam v 1874 bulo ohopleno za oficijnimi danimi 37 gubernij yevropejskoyi Rosiyi u tomu chisli majzhe vsi ukrayinski guberniyi Zakliki selyanstva do buntu proti uryadu ne dali bazhanih dlya narodnikiv naslidkiv Na kinec 1874 carska vlada zaareshtuvala ponad tisyachu propagandistiv narodnikiv Najaktivnishih z nih bulo zasudzheno za procesom 193 1877 1878 Chislenni organizaciyi riznih napryamiv chajkovci lavristi bakunisti ta inshi rosijskih narodnikiv diyali j v Ukrayini v 60 h rr U Kiyevi diyav gurtok chajkivciv 1872 1874 Kiyivska Komuna 1873 1874 gurtok buntariv u Odesi narodnikiv z 1872 ocholyuvav F Volhovskij Levchenko M V tezh nalezhav do Odeskoyi grupi Narodnicki organizaciyi diyali i v Harkovi Chernigovi Poltavi Hersoni Mikolayevi V 1876 narodniki stvorili revolyucijnu organizaciyu Zemlya i Volya Svoyim golovnim zavdannyam vona vvazhala pidgotovku selyanskogo povstannya viznavala mozhlivist osoblivogo nekapitalistichnogo socialno ekonomichnogo rozvitku Rosiyi osnovoyu yakogo mala stati silska obshina U praktichnij roboti Zemlya i volya perejshla vid letyuchoyi brodyachoyi propagandi do stvorennya osilih poselen revolyucioneriv u pivdenno shidnih privolzkih guberniyah odnak ci sprobi zaznali nevdachi V Ukrayini u 1875 1876 najbilshu aktivnist viyaviv gurtok pivdennih buntariv V Debogorij Mokriyevich Ya Stefanovich I Bohanovskij L Dejch ta in Chleni cogo gurtka za dopomogoyu selyanskih bojovih zagoniv planuvali rozpochati povstannya U 1877 pivdenni buntari namagalisya stvoriti u Chigirinskomu poviti tayemnu organizaciyu sered selyan dlya pidgotovki povstannya odnak yiyi nezabarom rozgromila policiya Chigirinska zmova 1877 Bilshist narodnikiv postupovo pereglyadayuchi svoyi buntarsko anarhistski poglyadi prihodila do viznannya neobhidnosti politichnoyi borotbi proti samoderzhavstva Golovnu uvagu voni zoseredzhuvali na organizaciyi teroristichnih aktiv Uzimku 1877 1878 u Kiyevi pochav diyati gurtok V Osinskogo chleni yakogo zdijsnili ryad teroristichnih akcij proti predstavnikiv carskoyi administraciyi Nezgodi mizh prihilnikami i protivnikami novogo metodu borotbi osoblivo zagostrilisya v 1879 Sprobi uladnati yih u tomu zh roci na z yizdah u Lipecku i Voronezhi viyavilisya nevdalimi Chastina narodnikiv yaki stoyali na poziciyah zdobuttya dlya Rosiyi politichnoyi svobodi cherez teror zdijsnyuvanij nevelikoyu zakonspirovanoyu organizaciyeyu vzyala nazvu Narodna Volya inshi uchasniki z yizdu stvorili organizaciyu Chornij peredil yaka stavila zavdannya mirnogo vrostannya narodnikiv u narodnu masu Ostannya techiya opislya peretvorilasya u legalne narodnictvo yake isnuvalo azh do 1917 Chornoperedilci G Plehanov L Dejch P Akselrod V Zasulich J Aptekman M Popov ta inshi pragnuli dotrimuvatisya staroyi zemlevolskoyi programi i taktiki Ale j voni faktichno vidmovilisya vid propagandi na seli i zoseredili golovnu uvagu na propagandi sered robitnikiv U Kiyevi chornoperedilci Ye Kovalska i M Shedrin organizuvali Pivdennorosijskij robitnichij soyuz 1880 1881 Nevdovzi chastina chornoperedilciv priyednalasya do Narodnoyi Voli a chastina emigruvala za kordon G Plehanov zasnuvav u Zhenevi organizaciyu rosijskih marksistiv grupu Vizvolennya praci 1883 Chornij Peredil faktichno pripiniv svoye isnuvannya Aktivnishu diyalnist rozgornula Narodna Volya V Ukrayini narodovolski organizaciyi i grupi isnuvali u Kiyevi Harkovi Odesi Nizhini Poltavi ta inshih mistah U lyutomu 1878 v Kiyevi zdijsneno zamah na tovarisha prokurora Kotlyarevskogo u travni 1878 G Popko vbiv zhandarmskogo ad yutanta Gejkina u lipni 1878 bilya Harkova zrobleno sprobu vizvoliti z uv yaznennya Vojnaralskogo zasudzhenogo v procesi 193 oh u lipni 1878 v Odesi pid chas sudu nad I Kovalskim vinikli vulichni sutichki z policiyeyu u lyutomu 1879 u Harkovi vbito gubernatora knyazya Kuropatkina ta in Pislya vbivstva narodovolcyami u berezni 1881 Oleksandra II carizm perejshov u vidkritij nastup Sudovi procesi 80 h rr proces 20 ti 1880 proces 14 ti 1884 ta in dovershili rozgrom organizaciyi Narodovolci namagalisya vidroditi svoyu organizaciyu Na pochatku 80 h rr osnovnim rajonom yihnoyi diyalnosti stala Ukrayina Tut she diyali gurtki vijskovo revolyucijnoyi organizaciyi Narodna Volya na choli z M Ashenbrennerom U 1885 v Katerinoslavi provedeno z yizd pivdennih narodovciv Odnak vidroditi Narodnu Volyu bulo vzhe nemozhlivo Do lav rosijskih narodnikiv nalezhalo bagato ukrayinciv D Lizogub M Kulyabko Koreckij I Rashevskij V Malinka M Kibalchich S Perovska ta in ale voni majzhe ne cikavilisya vizvolnimi pragnennyami ponevolenih Rosiyeyu narodiv i ne vvazhali yih z poglyadu interesiv revolyuciyi vartimi uvagi Lishe inkoli rosijski narodniki vzhivali ukrayinsku movu v propagandistskih cilyah zokrema vidozva F Volhovskogo Pravdive slovo hliboroba do svoyih zemlyakiv 1875 Poruch z rosijskim narodnickim ruhom isnuvala okrema narodnicka ukrayinska techiya Ukrayinski narodniki hlopomani radikalni ukrayinofili nagoloshuvali na svoyeridnosti psihiki ukrayinskogo narodu jogo pobutu j gospodarstva Koli rosijski narodniki namagalis pokazati socialistichni nahili rosijskogo selyanina hlopomani pidkreslyuvali individualizm ukrayinskogo selyanstva Ukrayinske narodnictvo stavilo svoyim zavdannyam kulturnicku pracyu sered naselennya todi yak rosijske narodnictvo zvertalos do kulturnickoyi roboti u 80 h rr sho bulo vzhe pokaznikom prigasannya yihnogo ruhu Kulturnicka pracya rozumilas ukrayinskimi narodnikami yak nacionalna Narodniki mali vpliv na ukrayinskih pismennikiv drugoyi polovini 19 st Panasa Mirnogo M Kocyubinskogo I Karpenka Karogo P Grabovskogo I Manzhuru ta inshih Vidatni predstavniki galickogo suspilnogo ruhu O Terleckij M Pavlik I Franko spriyali rozpovsyudzhennyu tvoriv narodnikiv Pid vplivom idej narodnictva perebuvali istoriki O Yefimenko O Levickij ta inshi Ukrayinski narodniki zdijsnili sprobu organizuvatis u radikalno politichnij ploshini yak ot Bratstvo Tarasivciv Z yavilis tvori de zvuchav nacionalno revolyucijnij klich Ukrayinska marselyeza V Malovanij Ukrayinski narodniki na vidminu vid rosijskih vvazhali religijnist idealnoyu prikmetoyu selyanina i ospivuvali yiyi v poeziyi Velikden I Manzhuri Z ukrayinskim narodnikami buv pov yazanij artilnij ruh teoretichni zasadi yakogo rozrobiv F Sherbina v roboti Yuzhnorusskie arteli i artelnye formy hozyajstva U 1890 h rr M Levickij staviv svoyim zavdannyam utvorennya artilej Nacionalni ideyi u narodnicko demokratichnih ruhah v Ukrayini u 1880 90 h rr vidstoyuvali M Levickij B Grinchenko T Osadchij Radyanska istoriografiya kritikuvala yih za burzhuaznij liberalizm oskilki vvazhali sho narodniki buli u 80 90 h rr 19 st golovnoyu pereshkodoyu poshirennya marksizmu v Rosiyi Dzherela ta literatura RedaguvatiS I Svitlenko Narodniki Arhivovano 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 187 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 I V Muzika Narodnictvo Arhivovano 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 63 ISBN 966 7492 04 4 Literatura Redaguvati V Zablockij Narodnictvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 406 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiNarodnictvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1083 1084 1000 ekz Narodnictvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 98 99 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Narodnictvo amp oldid 37609488