www.wikidata.uk-ua.nina.az

Психіка від дав гр ψυχή порив вітру дихання душа та лат суфікс ic сукупність усього притаманного людському розуму сприня

Психіка

Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «порив вітру, дихання, душа» та лат. суфікс -ic) — сукупність усього, притаманного людському розуму: сприняття (когніція) та поведінка, свідоме та несвідоме, процеси мислення, уваги, тощо. Це система явищ притаманна суб'єктивному внутрішньому світу не тільки людини, але і деяких вищих тварин.

Психіка є об'єктом вивчення психології як наукової дисципліни. Саме слово має довгу історію використання в психології та філософії, починаючи з давніх часів. Психіка, як явище, представляє одне з фундаментальних понять для розуміння природи людини з наукової точки зору.

З точки зору психології, психіка — суб'єктивний відбиток об'єктивної дійсності в нервовій системі людини , на основі якого регулюється взаємодія людини з ​зовнішнім середовищем. Психіка - це функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність та реагувати на зовнішні подразники з метою адаптації, регуляції поведінки, втілення біологічної мети існування живого.

Існує ряд підходів до розуміння психіки. Зокрема прибічники когнітивно-поведінкового підходу часто визнають поняття психіки застарілим, надаючи перевагу слову "розум", "мозок". В той час в інших підходах поняття психічного залишається актуальним до наших днів. Визначення психіки можуть також відрізнятись залежно від того, що науковець вкладає в це поняття, на приклад:

"Психіка – це продукт діяльності головного мозку."

"Психіка - це пильнування мозку в очікуванні на контакт.

"Психіка - це сукупність ментальних процесів та явищ."

Психічні явища мають чітке наукове підгрунтя та є реальними, об'єктивними. Тобто кожен психічний процес чи явище, що розглядається психологією, має свою фізіологію та фізичну, нейрофізіологічну, нейрохімічну природу.

Психічні явища

Весь спектр явищ психіки, що вивчаються психологічною наукою, охоплюють чотири їх групи: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості та масові явища психіки.

Наведена вище класифікація психічних явищ за Немовим є однією з декількох подібних. Її відмінністю є остання четверта група, в ній вміщені явища, які мають місце лише в соціальних взаємодіях: мода, паніка, чутки, громадська думка.

Походження

Формальне визначення психіки, як об'єкту вивчення психологічної науки, залишається дискусійним, проте вчені в області психології сходяться на розумінні психіки як продукту дільності нервової системи або функнції нервової системи людини. Відповідним висновком є розуміння питання походження психіки як закономірного наслідку розвитку нервової системи еволюційним шляхом. Психіка виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем. Розуміння психіки як душі вважається застарілим та корінням сягає в античні часи. Ненаукові погляди на питання походження людини висувають свої міркування щодо походження психіки. Проте такі дискусії вважаються поза межами психології як наукової дисципліни.

Функції психіки

Психіка виконує когнітивну (пізнавальну), регулятивну, мотиваційну та комунікативну функції.

Когнітивна функція виявляється в активізації всіх пізнавальних процесів при виконанні виробничого завдання. У процесі праці людина сприймає і переробляє інформацію, приймає і реалізує рішення, осмислює різні варіанти дій, використовує засвоєні знання, навички і вміння, прогнозує можливі ситуації, вдосконалює способи діяльності.

Регулятивна функція психіки в процесі праці реалізується в станах оптимальної мобілізації резервних можливостей працівника, необхідному рівні його активності, концентрації і спрямуванні пізнавальних процесів та вольових зусиль на досягнення поставленої мети.

Мотиваційна функція психіки пов'язана зі спонуканням працівника до активності та підтримання останньої на певному рівні.

Комунікативна функція психіки в процесі праці реалізується у спілкуванні працівників, яке є основою міжособистісних відносин, способом організації спільної діяльності та методом пізнання людини людиною.

Див. також

Примітки

  1. Amoroso, Richard; Gianni, Albertini; Kauffman, Louis; Peter, Rowlands (2018). Unified Field Mechanics II: Formulations And Empirical Tests – Proceedings Of The Xth Symposium Honoring Noted French Mathematical Physicist Jean-pierre Vigier. Singapore. World Scientific. с. 601. ISBN 978-981-323-203-7. 
  2. . web.archive.org. 1 січня 2020. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 30 жовтня 2022. 
  3. Немов Р. С. Психология : словарь-справочник. — М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — Т. 2. — С. 134.
  4. Е.Н. Вайнер (2001). Валеологія. Видавництво «Наука». с. Розділ "Психіка та її компоненти". ISBN 5-02-013095-8. 

Література

Посилання


Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Psihika vid dav gr psyxh poriv vitru dihannya dusha ta lat sufiks ic sukupnist usogo pritamannogo lyudskomu rozumu sprinyattya kogniciya ta povedinka svidome ta nesvidome procesi mislennya uvagi tosho 1 Ce sistema yavish pritamanna sub yektivnomu vnutrishnomu svitu ne tilki lyudini ale i deyakih vishih tvarin Psihika ye ob yektom vivchennya psihologiyi yak naukovoyi disciplini Same slovo maye dovgu istoriyu vikoristannya v psihologiyi ta filosofiyi pochinayuchi z davnih chasiv Psihika yak yavishe predstavlyaye odne z fundamentalnih ponyat dlya rozuminnya prirodi lyudini z naukovoyi tochki zoru Z tochki zoru psihologiyi psihika sub yektivnij vidbitok ob yektivnoyi dijsnosti v nervovij sistemi lyudini na osnovi yakogo regulyuyetsya vzayemodiya lyudini z zovnishnim seredovishem Psihika ce funkciya golovnogo mozku jogo zdatnist vidobrazhati ob yektivnu dijsnist ta reaguvati na zovnishni podrazniki z metoyu adaptaciyi regulyaciyi povedinki vtilennya biologichnoyi meti isnuvannya zhivogo Isnuye ryad pidhodiv do rozuminnya psihiki Zokrema pribichniki kognitivno povedinkovogo pidhodu chasto viznayut ponyattya psihiki zastarilim nadayuchi perevagu slovu rozum mozok 2 V toj chas v inshih pidhodah ponyattya psihichnogo zalishayetsya aktualnim do nashih dniv Viznachennya psihiki mozhut takozh vidriznyatis zalezhno vid togo sho naukovec vkladaye v ce ponyattya na priklad Psihika ce produkt diyalnosti golovnogo mozku Psihika ce pilnuvannya mozku v ochikuvanni na kontakt Psihika ce sukupnist mentalnih procesiv ta yavish Psihichni yavisha mayut chitke naukove pidgruntya ta ye realnimi ob yektivnimi Tobto kozhen psihichnij proces chi yavishe sho rozglyadayetsya psihologiyeyu maye svoyu fiziologiyu ta fizichnu nejrofiziologichnu nejrohimichnu prirodu Zmist 1 Psihichni yavisha 2 Pohodzhennya 3 Funkciyi psihiki 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaPsihichni yavisha RedaguvatiVes spektr yavish psihiki sho vivchayutsya psihologichnoyu naukoyu ohoplyuyut chotiri yih grupi psihichni procesi psihichni stani psihichni vlastivosti ta masovi yavisha psihiki 3 Procesi takozh nosyat nazvu kognitivnih piznavalnih oskilki spryamovani na piznannya dovkolishnogo ta vnutrishnogo svitu Ce vidchuttya sprijnyattya uvaga pam yat uyava mislennya mova Psihichni stani harakterizuyut vnutrishni perezhivannya i mayut viznachalnij vpliv na perebig diyalnostej Ce stani uvagi naprugi relaksaciyi ustanovki takozh emocijni perezhivannya pov yazani z procesom zadovolennya potreb ta sami potrebi motivacijni perezhivannya Vlastivosti nosyat takozh nazvu individualnih osobistisnih zdibnosti temperament harakter volya pochuttya potrebi motivi povedinki stijki vidnoshennya do sebe ta otochennya Tobto vse te sho vidriznyaye lyudinu vid inshih yak osobistist i proyavlyayetsya u povedinci Navedena vishe klasifikaciya psihichnih yavish za Nemovim ye odniyeyu z dekilkoh podibnih Yiyi vidminnistyu ye ostannya chetverta grupa v nij vmisheni yavisha yaki mayut misce lishe v socialnih vzayemodiyah moda panika chutki gromadska dumka Pohodzhennya RedaguvatiFormalne viznachennya psihiki yak ob yektu vivchennya psihologichnoyi nauki zalishayetsya diskusijnim prote vcheni v oblasti psihologiyi shodyatsya na rozuminni psihiki yak produktu dilnosti nervovoyi sistemi abo funknciyi nervovoyi sistemi lyudini 4 Vidpovidnim visnovkom ye rozuminnya pitannya pohodzhennya psihiki yak zakonomirnogo naslidku rozvitku nervovoyi sistemi evolyucijnim shlyahom Psihika vinikla j rozvinulasya u vishih tvarin u procesi biologichnoyi evolyuciyi u zv yazku z rozvitkom nervovoyi sistemi sho regulyuye vidnosini organizmu z seredovishem Rozuminnya psihiki yak dushi vvazhayetsya zastarilim ta korinnyam syagaye v antichni chasi Nenaukovi poglyadi na pitannya pohodzhennya lyudini visuvayut svoyi mirkuvannya shodo pohodzhennya psihiki Prote taki diskusiyi vvazhayutsya poza mezhami psihologiyi yak naukovoyi disciplini Funkciyi psihiki RedaguvatiPsihika vikonuye kognitivnu piznavalnu regulyativnu motivacijnu ta komunikativnu funkciyi Kognitivna funkciya viyavlyayetsya v aktivizaciyi vsih piznavalnih procesiv pri vikonanni virobnichogo zavdannya U procesi praci lyudina sprijmaye i pereroblyaye informaciyu prijmaye i realizuye rishennya osmislyuye rizni varianti dij vikoristovuye zasvoyeni znannya navichki i vminnya prognozuye mozhlivi situaciyi vdoskonalyuye sposobi diyalnosti Regulyativna funkciya psihiki v procesi praci realizuyetsya v stanah optimalnoyi mobilizaciyi rezervnih mozhlivostej pracivnika neobhidnomu rivni jogo aktivnosti koncentraciyi i spryamuvanni piznavalnih procesiv ta volovih zusil na dosyagnennya postavlenoyi meti Motivacijna funkciya psihiki pov yazana zi sponukannyam pracivnika do aktivnosti ta pidtrimannya ostannoyi na pevnomu rivni Komunikativna funkciya psihiki v procesi praci realizuyetsya u spilkuvanni pracivnikiv yake ye osnovoyu mizhosobistisnih vidnosin sposobom organizaciyi spilnoyi diyalnosti ta metodom piznannya lyudini lyudinoyu Div takozh RedaguvatiDusha Vishi psihichni funkciyi Visha nervova diyalnist Vidobrazhennya filosofiya Primitki Redaguvati Amoroso Richard Gianni Albertini Kauffman Louis Peter Rowlands 2018 Unified Field Mechanics II Formulations And Empirical Tests Proceedings Of The Xth Symposium Honoring Noted French Mathematical Physicist Jean pierre Vigier Singapore World Scientific s 601 ISBN 978 981 323 203 7 Mind Definition of Mind by Lexico web archive org 1 sichnya 2020 Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2022 Nemov R S Psihologiya slovar spravochnik M VLADOS PRESS 2003 T 2 S 134 E N Vajner 2001 Valeologiya Vidavnictvo Nauka s Rozdil Psihika ta yiyi komponenti ISBN 5 02 013095 8 Literatura RedaguvatiTatenko V O Suchasna psihologiya teoretiko metodologichni problemi navch posib V O Tatenko K Vid vo Nac aviac un tu NAU druk 2009 288 s ISBN 978 966 598 549 5 Psihika N Hamitov Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 533 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Psihika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 289 290 Psihika Farmacevtichna enciklopediya Psihika politichna T Traverse Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 ISBN 978 966 611 818 2 Posilannya RedaguvatiTatenko V O Psihika yak problema suchasnoyi psihologichnoyi nauki audiozapis naukovoyi dopovidi 22 06 2017 r Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Psihika amp oldid 39211550