Ніжин У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ні жин місто в Україні районний центр ського району
Ніжин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ніжин (значення).
Ні́жин — місто в Україні, районний центр Ніжинського районуЧернігівської області. Вузол залізничних та автомобільних шляхів, друге за величиною місто обласного значення, що розміщене на берегах річки Остер за 80 км від обласного центру. Станом на 1 січня 2022 року чисельність населення становить 65,8 тис. осіб. Згідно з останнім переписом населення 2001 року, українці становили 93,47 %, українською розмовляє приблизно 90 % мешканців міста.
На території сучасного міста виявлені сліди дуже давніх поселень. Археологічні розкопки виявили на території міста та в його околицях сліди поселень епохи бронзи, ранньої залізної доби та давніх слов'ян. Неодноразово знаходили скарби давньоримських монет перших століть н. е., ювелірні прикраси IV—V ст. та давньоруські срібники Х-ХІ ст. Археологічними розкопками, проведеними в 1989—1991 роках, у межах міста знайдено залишки двох давньоруських городищ (урочища «Замок» та «Городок») та численних сільських поселень Х-ХІІІ століть.
У «Повісті временних літ» під 1078 роком згадується «Нежатина нива», місце битви між руськими князями. Битва «у села» на Нежатиній ниві згадується також у «Слові о полку Ігоревім». Вважається, що перша назва Ніжина була «Нежатин» (від давньословянського чоловічого імені «Нежата»), а місцевість мала назву «Нежатина Нива». У 1135 році «град Нежатин» згадується серед міст, спалених половцями.
З 1147 року є згадка, що на цій місцевості було місто Уненіж («Коли ж почули інші городи, Уненіж, Біла Вежа, Бохмач, — що Всеволож узятий, то побігли до Чернігова…»). Уненіж у XII столітті був укріпленим пунктом Чернігівського князівства.
У жовтні 1239 року загін монгольськогоханаМунке по дорозі на Чернігів знищив укріплення стародавнього Ніжина (під час археологічних розкопок знайдено сліди пожежі та монгольської зброї). Населення міста на тривалий час відійшло під захист Остерських та Смолянських боліт, про що свідчать рештки поселень XIII—XIV століть на західній околиці міста. Майже півтора століття в спустошених околицях міста кочували нікому не підлеглі ватаги бродників.
Литовська доба
Перша письмова згадка про місто власне як Ніжин відноситься до 1385 року. У цей час Ніжин входив до складу Великого Князівства Литовського й мав назву Ніжинське городище. У цьому році Великий київський князь Володимир Ольгердович подарував місто та навколишні землі у володіння князю Юрію Івантичу Половцю-Рожиновському, нащадкові Володимира Мономаха та половецького хана Тугоркана.
У середині 1610-х років Ніжин потрапляє під владу Речі Посполитої й набуває статусу прикордонного міста. В 1618 р. за Деулінською угодою, згідно з якої вся Сіверська земля з Черніговом входить до польсько-литовської держави, Ніжин офіційно закріплюється за Річчю Посполитою і входить до складу Київського воєводства. Король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ Ваза почав зміцнювати основні міста, і на місці старого городища зведено нове місто і земляну цитадель.
26 березня1625 року Ніжин отримав Маґдебурзьке право, були закріплені міські земельні володіння й затверджено на магістратській печатці зображення Юрія Змієборця на коні, який списом вражає змія («Святой великомученикъ и Побѣдоносецъ Георгій на конѣ, у зброяхъ убранный, копіемъ змѣя поражающій») (його зображення згодом закріпилося й на гербі міста). Зображення св. Юрія Змієборця розміщувалося також на брамах Ніжинської фортеці, на будинку міського маґістрату, міській печатці, на цехових прапорах та знаках (зокрема — гончарногоцеху). Створюється орган міського самоврядування — магістрат на чолі з війтом. В документах 1-ї чверті XVII ст. йдеться про Ніжин-фортецю, що складалася з «Цитаделі» (або «Замку») та укріпленого «Старого міста». Фортеця мала глибокий рів, що заповнювався водою з Остра, високий земляний вал та дерев'яну стіну з 11 баштами.
До 1648 року місто та Ніжинське староство належали польському магнату, коронному гетьману, командувачу військами Речі Посполитої Миколі Потоцькому і щороку сплачувало йому до 300 тис. злотих. Козаки та міщани Ніжина неодноразово повставали проти утисків феодалів Речі Посполитої. У 1632 р. вони відмовилися впустити до міста на зимові квартири два полки воєводи Муцарського і під керівництвом полковника І. Балиловця витримали тривалу військову облогу. У 1637 р. ніжинці підтримали повстання Я. Остряниці, постачали повсталим козакам гармати та харчові запаси. Гетьман М.Потоцький жорстоко придушив повстання, публічно стративши у Ніжині ватажків повсталих — козака Пирога та п'ятьох старшин. Уздовж доріг, що вели на Ніжин, були розставлені палі та шибениці з тілами закатованих.
Козацька доба
У червні 1648 р. війська Богдана Хмельницького визволили Ніжин від шляхетського панування Речі Посполитої. У цей час сформували Ніжинський козацький полк (10 тис. козаків). Козаки Ніжинського полку в 1649 р. брали участь в поході на Кодак. У 1653 р. під командуванням Івана Золотаренка воювали на півночі Чернігівщини, а у 1654–1655 рр. брали участь у визволенні Білорусі від загарбників Речі Посполитої.
1654 р., Ніжин, як і вся територія Лівобережжя, був окупований Московським царством.
За переписом 1654 року, у Ніжині мешкали 11 600 осіб (у Києві тоді ж — 7 800 осіб).
Під час Московсько-української війни 1658—1659 років під стінами міста 27 травня 1659 року відбулась битва між козацько-татарськими та московськими військами. Московити зазнали втрат та були змушені відмовитись від планів захоплення Ніжина. Згодом у Конотопській битві ніжинці в складі українських військ знову дали відсіч московським завойовникам, але вже 1663 року саме у Ніжині відбулася Чорна рада (описана в однойменному романі Пантелеймона Куліша).
У 1661 році на Ніжин напав король польський Ян Казимір разом з кримськими татарами, у 1667 — самі татари, але взяти місто не змогли, завдавши йому лише значних руйнувань. За даними «Переписних книг» 1660 року серед 26 ремісників ковальського цеху в місті налічувалось вісім «ратушних пушкарей». На відміну від інших ремісників, вони податком не обкладались.
З 1667 р., за Андрусівським перемир'ям, кордон Московського царства з королівською Польщею на 126 років навпіл розтяв Україну. У межах Чернігівщини кордон з Польщею проходив по Дніпру 197 верст, на ньому було 38 форпостів. Від Смоленська до турецьких володінь у Причорномор'ї кордон і прикордонні кріпості, у тому числі і Ніжинська, як і гарнізони міст, керувалися Київським генерал-губернатором. Невдоволені фактичною зрадою московського царя, який уклавши це перемир'я порушив зобов'язання захищати українські землі, цього ж року в Україні спалахнуло повстання, ініційоване гетьманом І. Брюховецьким. У Ніжині воно вилилося в облогу залоги московських стрільців під орудою воєводи І. Ржевського, що зачинилися в Ніжинському замку (де й розміщувалися до цього), відомого як Ніжинське антимосковське повстання. Облога тривала до літа 1668 р. й була невдалою — активні військові дії періодично спалахували й згасали, навесні стрільці дочекалися підмоги — облогу було знято, а місто спалене військами князя Ф. Ромодановського, а 10 сотень Ніжинського полку передано до Стародубського козацького полку (нині територія Росії).
Уже за наступних гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи ніжинці разом із московськими стрільцями ходили на Крим (1687 і 1689 рр.), на Азов (1695–1696), билися зі шведами під час Північної війни (1700–1721), беруть участь у російсько-турецьких війнах XVIII ст., працюють на каторжних роботах будівництва Санкт-Петербурга та ритті каналів.
Важливу роль у житті Ніжина відігравали греки. Богдан Хмельницький запросив їхніх купців до Ніжина і спеціальним універсалом1657 року надав великих пільг у торгівлі, підтверджуваних потім усіма наступними гетьманами й царями. 1675 року грецькі купці заснували тут свою колонію.
Оселившись у Ніжині, греки розпочали інтенсивну торгівлю (суконними виробами, тканинами, золотом, сріблом). Не володіючи спершу українською мовою, вони мали власний магістрат, суд, церкву, школу. Статистичні дані свідчать, що найбільше греків було у 1746 р. — 1800 осіб (7 % населення міста). У 1696 р. було засноване Грецьке братство, яке у 1-й половині XVIII ст. реорганізували у грецьку купецьку громаду.
З 1675 р. Ніжин стає на ціле століття одним з найбільших торговельних центрів Лівоберіжжя. Найбільшими і найвідомішими тут були Троїцький, Покровський і Всеїдний (на Масляну) ярмарки, кожна з яких тривала по 2-3 тижня. На ніжинські ярмарки місцеві чумаки привозили сіль з Криму, тараню з Дону, а туди відвозили ніжинські огірки, по які й Потьомкін надсилав до Ніжина спеціальних гінців. Високо цінувалася майстерність ніжинських ковалів, зброярів, майстрів золотих справ, чоботарів, ткачів.
Річний обіг ніжинських ярмарків становив тоді близько 1 млн карбованців, що було дуже високим показником для тих часів. У 17 ст. місто займало переважне місце в торгівлі з Москвою і було одним із провідних центрів внутрішньої і зовнішньої торгівлі (1694 року Ніжин продав Москві товарів на суму 6970 крб., тоді як Київ — на 5102 крб.)
1780-ті роки — річний обсяг товарообігу трьох ніжинських ярмарків становив 1 млн. 800 тис. крб.
1704 — в Ніжині Іван Мазепа одержав гетьманські клейноди від короля Речі Посполитої.
1730 — Ніжинський полк, як адміністративна одиниця Гетьманщини отримує новий герб — щит, розділений на червоне і синє поле. У верхній, червоній частині зображено потиск двох рук — символ торгової угоди, а в нижній, синій — золотий жезл-кадуцейМеркурія, що засвідчувало торговельне значення Ніжина. Місто в цей час продовжує використовувати історичний герб із Юрієм Змієборцем.
Імперська доба
Ніжин, ліцей. Погруддя міністра БезбородькаМапа Ніжина 1773.Мапа Ніжина 1803.
1782 — ліквідовано Ніжинський полк як адміністративно-територіальну одиницю. Ніжин позбувся статусу полкового міста. В цей час полковий герб стає міським, оскільки царському уряду було не до вподоби схожість герба провінційного міста із гербом столичної Москви.
1831 — Магдебурзьке право юридично скасоване указом Миколи І. Поступово Ніжин перетворюється на провінційне містечко Російської держави.
У 1-й половині XIX ст. Ніжин стає освітнім і науковим центром України. Початкова освіта у місті розвивалася ще до XVII ст. (першу школу відкрито 1687 року) — парафіяльні школи, школа грецького братства, мале народне та повітове училище давали перші знання ніжинцям.
1805 — у Ніжині заснували Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка поклала початок вищій освіті в усій Лівобережній Україні. З часу її відкриття (1820) тут надавали широку гуманітарну освіту дітям дворян та духовенства. 1826 року при гімназії відкрили театр. Ніжинська гімназія була проміжною ланкою між університетом і губернськими гімназіями, проте славилася по всій Росії як привілейований навчальний заклад, що давав енциклопедичну вищу освіту й призначався для дітей небагатих дворян. У ній вивчали фізико-математичні, природничі й гуманітарні науки, логіку, основи філософії, народне звичаєве й державне, цивільне російське й римське право. Гімназія зробила вісім випусків. Серед студентів її були видатні представники російської та української культури — М. Гоголь, Є. Гребінка, В. Забіла, Л. Глібов, етнограф М. Сементовський, художник А. Мокрицький та ін. 1875 року навчальний заклад перейменовано на Історико-філологічний інститут імені князя Безбородька.
1852 — на околиці міста, на Магерках, знайдений знаменитий Ніжинський скарб старовинних монет. Це були 200 срібних монет, одна частина яких відноситься до епохи київського князя Володимира, а інша частина — до епохи Ярослава Мудрого. 28 монет було відправлено до Ермітажу, 31 — до нумізматичної колекції київського університету.
1862 — у спекотні дні сталось кілька жахливих пожеж, від яких згоріло більше 300 хат та загинуло кілька людей.
В період російської інтервенції 1918—1920 років Ніжин був дуже сильно зруйнований.
29 січня 1918 року на околиці Ніжина біля с. Крути відбувся бій між захисниками УНР — близько п'ятиста студентів та двадцять вчителів і старшин «Першої імені гетьмана Богдана Хмельницького Юнацької Військової школи» билися з російськими окупаційними військами під керівництвом Муравйова.
Радянська доба
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 487 жителів міста.
Восени 1941 р. в районі міста точилися важкі оборонні бої.
1941–1943 — у місті діяла підпільна організація під керівництвом сліпого адвоката Я. П. Батюка.
15 вересня1943 — Ніжин визволили від німецьких окупантів.
З 1996 року у Ніжині відновили щорічний Покровський ярмарок, другий за масштабністю після Сорочинського.
17 серпня 2012 р. Ніжинська міська рада більшістю голосів визнала українську мову на території міської громади як єдину і державну, підтвердивши таким чином її статус та відмовившись від затвердження регіональної мови в межах мовного закону. «Ухвалення цього рішення унеможливить надання російській мові регіонального статусу», — прокоментував голосування депутат Максим Багрінцев, закликавши й інші міські ради області послідувати ніжинському прикладу.
Розглянувши звернення мешканців міста Ніжина та Народної ради м. Ніжина, 26 лютого 2014 міська рада вирішила перейменувати вулицю Леніна на вулицю Небесної сотні, аби вшанувати пам'ять полеглих демонстрантів Євромайдану.[джерело?]
У 2018 році, була відкрита Ніжинська стіна Героїв, на якій вшановано видатних осіб, пов'язаних з Ніжином.
16 грудня 2020 р. Верховна Рада прийняла постанову про розширення площі міста Ніжин на 725 га.
Російське вторгнення
Під час російського вторгнення в Україну зранку 1 березня 2022 року поблизу Ніжина тривали бої і було допущено просування російських військ в напрямку міста. Останні влучили в місцевий аеродром, загинуло 5 працівників ДСНС. Під час боїв поблизу Ніжина загинув ветеран АТО, громадський та церковний активіст Станіслав Прощенко.
Сучасний Ніжин — відомий промисловий центр. Тут працюють (або працювали ще буквально до недавнього часу) 16 підприємств і компаній восьми галузей промисловості:
ПП ВКФ «Техно-Т» — обладнання для переробки відходів спиртового, пивного, цукрового, рибного, тваринного, паливного виробництв;
ВАТ «Механічний завод» —виробництво обладнання для агропромислового комплексу;
ВАТ «Завод „Ніжинсільмаш“» — обладнання для птахівництва, мото-, вело-, автозапчастини, арматура для газо-, водогонів;
Ніжинське навчально-виробниче підприємство «УТОС» — кришки металеві для закатки, електровимикачі, електронні розетки, цвяхи, прищіпки, подовжувачі;
ТОВ "Інженерний Центр «Імпульс» — розробка та виробництво електронних приладів та систем, у тому числі металодетекторів стаціонарних та портативних, приладів для автоматизації у сільському господарстві, охоронних систем.
ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» — виробництво і реалізація ковбасних виробів та м'ясопродуктів лише з натуральної вітчизняної сировини. Станом на кінець 2013 року — не працює вже кілька років.
медична промисловість:
Лабораторний та виробничий корпуси ТОВ «НЛСП». Вул. Чернігівська 112-б. 1997 р.ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» — виробництво лазерної медичної апаратури, оптичних та електронних навчальних приладів, гумотехнічних виробів;
ТОВ Науково-Виробниче Підприємство «Метекол» — розробка та виробництво електронної, механічної техніки, програмного забезпечення для медицини та навчання (електрокардіограф/реограф/спірограф, дефібрилятор-біфазик, тренажер машиніста метрополітену, тренажер водія транспортного засобу з імітацією фізичних навантажень, спеціальні ліжка для постраждалих від опіків високої ступені, апарати для психологічного тестування тощо).
Колишні лабораторний та виробничий корпуси ТОВ «НЛСП», переоблаштовані у житлові будинки. Вул. Чернігівська 112-б. 2017 р.легка промисловість:
ЗАТ «ДіСі Ніжинка» — проектування і виготовлення спецодягу; одним із найбільших замовників підприємства є Міністерство оборони України;
хімічна промисловість:
ЗАТ «Ніфар» — виробництво та постачання лакофарбових матеріалів, мийних паст, засобів захисту рослин;
деревообробна промисловість: ВАТ «Меблева фабрика», ПВКФ «Кур'єр»;
будівельна промисловість: ВАТ «Заводоуправління будматеріалів»;
поліграфія: ТОВ «Аспект».
сфера послуг:
ТОВ «НіжинТеплоМережі» — монополіст м. Ніжин, спеціалізація: виробництво та постачання теплової енергії, надання послуг з гарячого водопостачання. НіжинТеплоМережі — [2]
У місті активно розвивається малий і середній бізнес.
Продукція, що виготовляється на промислових підприємствах міста відповідає світовим стандартам і є конкурентоспроможною. Зовнішньоторговельні операції ніжинські підприємства здійснюють з 11-ма країнами світу, серед них: Росія, Білорусь, Індія, Бельгія, Литва, Естонія, Польща тощо.
Транспорт
Приміська маршрутка на Безуглівку на площі Івана Франка
Ніжин є важливим вузлом залізничних та автомобільних доріг.
Неподалік міста є аеродром, підпорядкований МНС України.
Ніжин має давні і глибокі традиції торговельного осередку Лівобережної України. Значне торговельне значення місто мало наприкінці XVII — сер. XIX ст.ст. — тоді тут відбувалися тричі на рік ярмарки — Троїцький, Покровський і Всеїдний (останній діяв до 1848 року), на які приїздили купці з Росії, Західної Європи, країн Сходу.
ТЦ «Україна» на вул. Московській
Вже за незалежності України, починаючи від 1996 року, робляться спроби відновити славу ніжинського Покровського ярмарку. Також у місті діє Товарна біржа України.
У теперішній час у Ніжині існує розгалужена мережа магазинів, як роздрібних, так і гуртових, ринків, складів, комерційних компаній, що здійснюють торгівлю різноманітною продукцією. З-поміж національних торговельних мереж у Ніжині представлені продуктово-господарча «Велика Кишеня» (великий магазин на вул. Шевченка, 107а) та мережа товарів побутової техніки та електроніки «Фокстрот» (магазин на вул. Станіслава Прощенка, 12).
У місті працює декілька ресторанів і численні бари. Готельні послуги надає готель «Ніжин» у само́му середмісті (вул. Батюка, 1).
Різноманітні побутові послуги (шиномонтаж і технічне обслуговування приватного автотранспорту, послуги з автоперевезення, вантажні, перукарські, ритуальні тощо) надають численні міські підприємства й фірми, переважно з сектора малого і середнього приватного бізнесу. У місті і околицях — близько 10 автозаправних станцій.
Медицина
Ніжинська стоматологічна клінікаНіжинська станція швидкої допомогиАптека Михайла Лігди, 2006
Система медичних закладів Ніжина, у якій працюють досвідчені фахівці з 23 спеціальностей з питань профілактики і лікування захворювань та попередження їх рецидивів, підтримання здоров'я населення в належному стані, здатна забезпечити головні завдання галузі:
якісне обстеження дітей та дорослих із застосуванням сучасних лабораторних, рентгенологічних методів, ультразвукової, ендоскопічної та іншої діагностичної апаратури та професійну консультативну допомогу населенню міста у питаннях його здоров'я;
фахове амбулаторне і стаціонарне лікування хворих з використанням сучасних методик та апаратури.
Медичні заклади
У Ніжині функціонують такі заклади охорони здоров'я населення:
Ніжинська міська лікарня (вул. Станіслава Прощенка, 21);
Стоматологічна поліклініка (вул. Б. Хмельницького, 37);
Санітарно-епідеміологічна станція (пл. Гоголя, 7);
Поліклініка для дорослих (вул. Успенська, 12);
Дитяча поліклініка (вул. Гоголя, 6);
Санаторій «Пролісок». (пров. Лісовий).
Аптеки
Нині (2000-і рр.) в Ніжині діє розгалужена система аптек — загалом понад 10, у тому числі 1-на ветеринарна.
Традиції функціонування аптечних закладів міста сягають 1-ї пол. XVIII ст. — ще 1740 року аптекар Я. Штурм відкрив у Ніжині й утримував власним коштом близько 2 років першу відому ніжинську аптеку (водночас одна з перших аптек у Лівобережній Україні).
Найбільшої слави серед ніжинських аптек зажила аптека Михайла Лігди, відкрита цим відставним військовим лікарем і ніжинським греком за походженням 1777 року — протягом XIX ст. і в подальшому її приміщення не раз змінювало власника, але його профіль зберігся і дотепер.
Взагалі у XIX — на поч. ХХ ст.ст. у Ніжині діяли 4 аптеки, а наприклад, 1989 року — 7 аптечних закладів.
Освіта
Ніжин має давні славні освітні традиції — свого часу, у царській Росії, Ніжин був єдиним повітовим містом імперії, де діяв вищий навчальний заклад.
В теперішній час у місті діє розгалужена система освітніх закладів, що крім дошкільних і загальноосвітніх (шкільних) включає низку закладів освіти нового типу, позашкільні заклади освіти; у місті можна здобути спеціальну і вищу освіту.
Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта
Ніжинська ЗОШ № 7
У Ніжині функціонує 14 дошкільних навчальних закладів, 3 ЗОШ І-ІІ ступенів (неповних), 14 ЗОШ I—III ступенів (повних), у тому числі і нового типу (гімназії, № 3 та 16), а також Ніжинська вечірня школа. Заклади нового типу:
Ніжинська гімназія № 16: вул. 3-й мікрорайон, б. 11
Ніжинський коледж культури і мистецтв ім. М. Заньковецької (вул. Овдієвська, 49).
ЗМІ
Сторінка газети «Ніжинський вісник» за 26 липня2008 р.
Станом на 1 жовтня2003 року в місті Ніжині зареєстровано 8 друкованих видань та дві телерадіокомпанії.
Друковані ЗМІ
«Ніжинський вісник»— міськрайонна газета; вперше вийшла ще 1917 року, є лауреатом Всеукраїнського конкурсу Спілки журналістів України, видання нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України;
«Вісті»;
«Ніжинський ринок»;
«Альма матер» — засновник колектив НДУ ім. М. В. Гоголя;
Культурне життя Ніжина є насиченим і різноманітним — представлене міським драматичним театром ім. М.Коцюбинського та закладами культури клубного типу, декількома музеями, у тому числі 1 державним, діяльністю професійних і аматорських колективів художньої творчості, місцевих митців тощо. Значними культурними осередками міста є також 4 ніжинські ВНЗ, зокрема найбільший з-поміж них Ніжинський державний університет ім. М.Гоголя.
Організатором і куратором культурного життя Ніжина є Відділ культури виконкому ніжинської міської ради.
Музика, клуби, література
У Ніжині діють такі заклади культури мистецького, зокрема театрального і музичного, спрямування та клубного типу:
Музична школа (вул. Воздвиженська, 9А) — при ній від 1952 року активно працює дитячий зразковий хор «Сяйво» (від 1982 року його художнім керівником є директор школи Сергій Олександрович Голуб), постійний учасник і переможець обласних і неодноразовий учасник і дипломант всеукраїнських та міжнародних мистецьких оглядів, конкурсів та фестивалів;
Коледж культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької (вул. Овдіївська, 47, керівник: Єрмольченко Людмила Лаврентіївна);
Клуб залізничників станції Ніжин (вул. Шевченка, 168, керівник: Вольська Галина Олексіївна).
Крім дитячого хору «Сяйво» іншими відомими творчими колективами Ніжина є лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів Молодіжний хор «Світич» НДУ ім. М.Гоголя, (створений 1993 року Л. Ю. Шумською та Л. В. Костенко), Ніжинський дует баяністів, Лауреат Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів молодіжний фольклорний гурт «Народна криниця» та зразковий ансамбль бального танцю «Ритм», Зразковий фольклорний вокально-хореографічний театр «Калинонька», призер міжнародних олімпіад та конкурсів (керівник: заслужений артист України Кирилюк В. М.), Лауреат Міжнародних та Всеукраїниських фестивалів театр пісні і танцю Ніни Крутько «Vivat» та ансамбль бального танцю «Шанс».
Починаючи з 2002 року у місті, на базі Ніжинського державного університету ім. М.Гоголя, щороку відбувається Всеукраїнський юніорський конкурс вокальної, диригентської та інструментально-виконавської майстерності, 2008 року було проведено перший фестиваль «Ніжинський грудневий хор-фест».
Від 2000-х рр. приміщення єдиного в місті кінотеатру в центрі міста являє собою руїну.
У Ніжині діє Централізована бібліотечна система (площа М.Заньковецької, 8).
Загальні і тематичні матеріали, статті та розвідки місцевих краєзнавців нерідко з'являються як у періодичній пресі, так і науковій та популярній літературі. А на початку 2006 року в Ніжині вийшла друком своєрідна антологія-поетична збірка, куди увійшли вірші 96 ніжинських поетів.
Історія музейної справи в Ніжині налічує понад століття (від 1902 року). Першим прототипом міського музею стала т. зв. «Гоголівська кімната», яку влаштували з нагоди Гоголівських свят у місті, а вже першим публічним міським музеєм — Музей історії мистецтва та етнографії (відкрито 1920-го, але за 3 роки зачинено); за СРСР деякий час діяв Ніжинський окружний музей, закритий з посиленням тоталітарного сталінського режиму, і лише 1967 року свої двері відчинив головний музей Ніжинщини — Ніжинський краєзнавчий музей.
Станом на осінь 2009 року в Ніжині функціонують такі музеї:
Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського (вул. Батюка, 14) — найбільше (понад 40 тис. експонатів) зібрання матеріалів та предметів, у тому числі унікальних, з історії та культури Ніжинського краю;
музеї Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя:
музей М. Гоголя — у центральному корпусі університету (колишній будинок Ніжинської гімназії вищих наук);
музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського — розмістився на 2-му поверсі фундаментальної бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя (на вул. М. Гоголя); у 2 невеликих залах репрезентує 2,5 тис. цікавих експонатів з книжкового зібрання університету.
картинна галерея у центральному корпусі університету;
музей історії університету у центральному корпусі університету.
Славу Ніжина складають майстри образотворчого мистецтва — у картинній галереї експонуються картини місцевих художників О. Якимченка, В. Доброліжа, С. Шишка; у теперішній час (2-а пол. 2000-х рр.) у місті плідно творять митці С.Рибак, О.Кошель, В.Лясковський, П.Паладич, М.Русаков, В.Ісаєнко, В.Домбровський, В.Оліфіренко, В.Полуда. Є в місті і майстри народних промислів — вироби ніжинських гончарів, вишивальниць, різьбярів тощо можна придбати, у тому числі і на щорічному Покровському ярмарку.
Пр ніжинські музеї на Українському радіо в Відкритому просторі (04.03.2018) р.[3]
Ніжин — невелике провінційне містечко на Чернігівщині. «Положением своим занимает земли тысячу четыреста шестедсят четыре десятины. Окружается со всех сторон пашенными землями…». Ніжин розкинувся по обидві береги річки Остер. Значно більше на лівому березі, він побудований у болотистій місцевості, у лісостеповій смузі України. Цікаву характеристику міста надають «Черниговские губернские ведомости» за 1853 рік: «… Около Нежина сходяться четыре дороги — из С. Петербурга, из Москвы, из Полтавы и Киева. Стоя на перепутье сообщений наших столиц с южными и западнями губерниями, Нежин широко и привольно раскинулся на низменной равнине, закутавшись в тень многочисленных своих садов. Есть нечто особенное в наружном виде этого города. Множество каменных церквей с красивими колоколнями и несколько видних издали каменных зданий делают его как будто похожим — если не на губернський, то по крайне мере на богатый торговый город.»
Історично склалося, що Ніжин у першу чергу був містом аграрним, залишався він таким протягом усього періоду XIX століття. Місцевість на якій він розташований, хоч і болотиста (а звідси постійний бруд), але мальовнича, ще й надзвичайно родюча, тут переважають чорноземно-лугові, чорноземно-лучні, опідзолені ґрунти. Ніжинський повіт майже по всім показникам вирощування сільськогосподарської продукції виходив на перше місце у цілій губернії.
Мешканці міста завдяки сприятливим природним умовам мали можливість активно займатися сільськогосподарською діяльністю, різноманіття вирощуваних тут культур було значним. Насамперед, це були зернові, які забезпечували ніжинців основним продуктом харчування — хлібом, городні, що були основою у повсякденному раціоні жителів міста, також, рослини, які використовувалися для ткацтва.
У «Описах Лівобережної України» засвідчено: «У жителей этого города довольно имеется достаточных огородов, у которых сеют: селлерею, прас, горчицу, огурцы, петрушку, пастернак, лук, чеснок, горох, капусту, свеклу, морковь, репу и пшеничку. Так же при некоторых домах имеются иррегулярные сады: с яблоневыми, грушевыми, сливными и вишневыми деревьями, с коих собираемыми плодами довольствуется сей город без недостатка.». И «Черниговские губернские ведомости» описували Ніжин як аграрне місто: «…Но земледельчиские работы, производящиеся не только вокруг города, даже внутри его, со всею патриархальностью сельского быта, — но эти желтые классы ржи, волнующиеся у самой заставы, эти обширныя плантации табаку, тянущиеся по городу паралельно с мостовой, эти громкия песни работниц, на баштанах внутри Города, — все это заставляет, — путешественника подумать: какое богатое и прекрасное село — этот Нежин.», професор інституту М.Бережков згадував: «…В нем много культуры огородной…». Ці характеристики дані Ніжину роз'єднує майже п'ятдесят років, а тихий перебіг життя міста змінився мало. Існування Ніжина «оберталося» навколо сільського господарства, земля для жителів була годувальницею. За рахунок неї мешканці мали змогу повністю себе забезпечити харчами, роботою. Ніжин у XIX столітті мав вигляд великого села, де більшість населення була зайнятою у сільськогосподарській роботі.
Технологічний корпус ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв». вул. Шевченка, 2. Травень 2007 р.
Ніжин був містом яке приваблювало до себе купців, яким було вигідно торгувати тут. Через матеріали, які надають нам інформацію про місто, червоною ниткою проходить згадка про всюдисущий ніжинський бруд, звичайно, це обумовлено природно-кліматичними умовами, хоча не слід знімати провину з місцевої адміністрації. Таким побачив Ніжин на початку XIX століття князь І.Долгорукий: «…Он неопрятен и нехорош, но видно, что торговый и оттого богат… Мостовых нет, и так осенью и весной в большия грязи ни проходу ни проезду. Площадей и регулярних улиц не увидиш, а пустырей много…». Професор М.Бережков у своєму щоденнику зазначав: «Ходя по Нежину убеждаешся, что он — большая деревня, типичная малороссийская деревня, грязная, душная…», солідарним з ним був і професор І.Сребницький, що у 1880 році стосовно ніжинських вулиць відмітив: «…грязь составляет отличительную черту улиц внутри города. Трудно себе представить, не видевши собственными глазами, что делается на иных улицах Нежина в грязный период. Спасения от этой грязи нет никакого; только на некоторых главных улицах вдоль домов и заборов лепятся кое-какие досчатые тротуары: перейти через улицу можна разве только в калошах, доходящих до колен…». Проте, все ж місцева влада намагалася боротися із проблемою постійного бруду, так І. Сребницький зазначав, що спроби ці були невдалі: «… В прежнее время в Нежине были и мостовые. Главная улица его и теперь называется „Мостовой“ — она же „Московская“ — тянущаяся через весь город… и другая -„Лицейская“ имели бревенчатые мостовые». На последней улице давно уже исчезли следы мостовой и существование ее помнят только нежинские старожилы; на Мостовой же улице, особенно в одной ея части, сохранилась еще мостовая. Но что это за мостовая! Многия бревна в ней совсем уничтожились и во время грязи образуются такие рытвины, что все тогда стараются объезджать эту мостовую что называется десятой улицей…" . Дослідник-краєзнавець В.Шоходько пояснює це все ж природно-кліматичними умовами. У місті була як зазначають «Чернигоские губернские ведомости» лише одна центральна та велика мостова: «Впрочем из уважения к городским достоинствам Нежина, надобно сказать, что в нем есть деревянная мостовая — от одной заставы до другой — через весь город, на пространстве четырех верств…» . О.Лазаренко відмічав, що проблема із забрудненням вулиць не зникла і у кінці ХІХ — початку XX століття, він згадував, що для того, щоб доїхати від залізничного вокзалу до центру міста у період весни та осені, необхідно було наймати візника із парою волів, які ледве витягали вози із глибоких канав. Ми спостерігаємо стабільну незмінність поганого стану доріг в Ніжині протягом XIX століття. Основною причиною цього були природні умови, з якими, влада намагалася боротися будуючи мостові, але зазнала поразки у боротьбі з болотистою місцевістю. На 1798—1800 роки, як зазначено у «Описах Лівобережної України», у Ніжині знаходилося шістнадцять вулиць: «…из которых первая Московская, вторая Черниговкая, третья Роменская, четвертая Прилуцкая, пятая Греческая, шестая Олишевская, седьмая Шосткина, восьмая Пустая, девятая Галатовская, десятая Бабичевская, одиннадцатая Биляковская, двенадцатая Щербиновская, тринадцатая Сугаровская, четырнадцатая Мигалёвская, пятнадцатая Бобринская и шестнадцатая Магерская.» . Деякі з них зберегли свою назву і до сьогодення. Як зазначає дослідник В.Шоходько, ніжинської фортеці, заснованої у Х столітті, що розташовувалася на території сучасного базару, у XIX столітті уже не існувало. Проте, сам принцип забудови було збережено. Вся територія історичного ядра міста має велику історико-культурну цінність і може розглядатися нині як пам'ятник містобудування. Його північно-західна частина, яка розташована між вулицями Батюка та Братів Зосимів, у межах якої сконцентрована велика кількість пам'ятників архітектури і цінної історично забудови міста, є унікальним історичним міським формуванням Лівобережної України. Визначними елементами планування є вулиці Московська та Овдіївська. Основною вулицею лівобережної частини міста є Мостова, Московська, з 1881 р. Гоголя, по якій йшла дорога, що зв'язувала Київ і Москву.
У Ніжині, як для малого провінційного містечка, існувала велика кількість площ. Так, «Черниговские губернские ведомости» дають чіткий та різносторонній їх опис: « …Одна площадь базарная, над рекою Остром, около замковой церкви и дальше к лавкам… Другая площадь в Нежине — ярмарковая. Так она зовется по воспоминанию о бывшей некогда здесь на маслянице знаменитой ярмарке, теперь этой ярмарки нет, — осталась только площадь, между деревьями город скими и каменными церковними лавками, на которой прежде кипела ярмарка. К этой же площади примыкают и табачные лавки, а оканчивается она Успенскою церковию с красивою и стройною колокольней. Третья площадь — парадная, перед мужским Благовещенским монастирем — здесь в высокоторжественные дни бывает военный парад. Четвертая площадь — за Киевскою баштою. Башты, т.е. башни, нет никакой, — вероятно была какая-то, — но выражение: за Киевской баштою досель осталось…». У місті існувало чимало будівель різного призначення. На 1798—1800 рік існують такі дані: «Казенного строения внутри города находящиеся: один старый деревянный корпус, корорый занимается городничеством и казначейством, и при нем кладовая для казны каменная, у ведомстве городской думы деревянных два: первый под постоем городничего, а во втором помещаются поветовые присудственные места. Изб деревянных поступивших из казенного ведомства в ведение городской думы восемь, кои отдаются в наем. Городовой каменный магистрат. Каменная почтовая контора. Соляной амбар деревянный. Бывший пороховой казенный каменный погреб. Два дома городских каменных, поврежденных во время последнего пожара, у которых помещалось народное училище… Церковного стороения деревянных изб шесть, которые находятся при церквях и занимаются причетниками. Торговых лавок: каменных церковных кои отдаются в наем восемнадцать, у ведомство городской думы поступивших восемь, разными обывателями на городской земле построенных сорок восемь, дворянских двадцать две, купеческих шестдисят четыре, мещанских и разночинческих сто одиннадцать, мясных двадцать. Богодельня одна. Торговых бань две. Кузниц с котлярнею тридцать четыре.».
Олександр Лазаренко згадує про те, у яких будинках жили пересічні люди: «Архітектура Ніжина відповідала рівню життя провінційного міста. В Петербурзі, Москві, Києві квартири коштували дорого, приміром третину зарплати. Тому-то чиновники, що виходили на пенсію намагалися забезпечити себе дешевою квартирою в провінційних містах, таких як Житомир, Умань, Таганрог, Чернігів, Полтава, Ніжин.». Цілі вулиці забудовувалися маленькими будинками відставних чиновників. Земля була дорога й ділянки під забудову давалися невеликі. Дешеві будинки зводилися без цоколя, більш забезпечені будували високі цоколі, а багаті люди зводили будинки не біля вулиці, а на середині подвір'я. На Мільйонній вулиці (нині Овдієвській) великі двоповерхові будинки були в представників дворянства. Зокрема у Висоцького, міського голови, колишнього генерала Семенова, пані Пашківської, зять якої був інженером на залізниці. Подібне розміщення будину ізолювало від вуличного шуму, який створювався металевими ободами коліс по брукованій мостовій. У Ніжині була велика грецька колонія й зберігалося багато будинків своєрідного стилю. Вхід був із двору через кортик з чотирма колонами. Ці будинки були одноповерхові із великими напівпідвальними приміщеннями з погребами та складами. Також О.Лазаренко згадує: «Як і в багатьох інших провінційних містах, основне виробництво в Ніжині було пов'язане із сільським господарством. Значне місце в центрі займали торгові ряди, розташовані проти базару. Вони починалися від собору і тяглися до самого Остра.». У магазинах, порівняно нової для того часу сучасної побудови, на вулиці Гоголя тривала бакалійна торгівля Москаленка й гастрономічна — Лазаренка і Дяченка. Частина цих приміщень знаходилася у брамі чоловічого монастиря, або поблизу від нього, то в них не дозволялося продавати алкогольні напої. Тому льохи цих магазинів знаходились на вулиці Кушакевича. Отже, лавки були розташовані переважно у центральній частині міста.
Місто Ніжин, хоча і було завжди провінційним, але відігравало значну роль у житті губернії. Вигідне геополітичне становище зумовило для Ніжина безперервний розвиток у торговому плані. Територія, на якій розташовано місто болотиста, проте, родюча і придатна до вирощування різноманітної сільськогосподарської продукції, яка потім використовувалася як товар на ринках усієї губернії та по за її межами. Ніжин мав свою Поштову станцію, метереологічну станцію, крупний залізничний вузол, мав богадільню, що забезпечувала медичне обслуговування жителів міста та повіту. Ніжин славився великою кількістю церков (на початок ХІХ — 15, а на початок ХХ — 27), та їх визначною архітектурою. Найкрасивішими у місті були панські будинки та будівлі збудовані греками. Основною проблемою для міста залишався стан доріг, який не покращувався. Також, у Ніжині знаходилася значна кількість навчальних закладів, декілька училищ, гімназія, звичайно, Ніжинська вища школа — найзначніший заклад міста. Все ж воно залишалося аграрним, жителі мали присадибні ділянки, на яких вирощували сільськогосподарські продукти, і, у цілому, всі спогади про Ніжин у цьому плані зводяться до того, що місто виглядало скоріше як велике село.
За підрахунками фахівців, у місті є до 300 історичних будівель, з яких понад 70 мають велику культурну та історичну цінність. На державному обліку перебуває 6 пам'яток археології, 55 — історії, 12 — монументального мистецтва.
Історико-культурний комплекс Грецького братства XVIII ст.:
торговельні (аптека грека Михайла Лігди, 1777 р. № 2; склади, № 1), громадські (будинок електростанції, 1914 р., № 3) та житлові (будинок кінця XVIII ст., № 22) будинки вулиці.
Архітектурно-ландшафтний комплекс Ніжинської гімназії вищих наук і площі М. Гоголя:
Основний корпус ліцею (в класицизмі), 1806—1826 р.р. та комплекс будівель різноманітних служб (каретня, стайні, житловий флігель, 1806—1826 р.р.), вул. Графська, 2;
будинок сучасної Ніжинської санітарно-епідеміологічної служби, пл. Гоголя, 7.
У Ніжині встановлено пам'ятники, як славетним уродженцям та діячам, життя чи діяльність яких пов'язані з містом, так і на честь знаменних або трагічних подій національної історії — Т. Г. Шевченку, М.Заньковецькій, Ю.Лисянському, Б.Хмельницькому, «Дзвони Чорнобиля», Жертвам Голодомору та політичних репресій і багато інших.
У Ніжині встановлено низку пам'ятників визволителям міста від німецьких окупантів під час Другої світової війни: Я.Батюку, Л.Губиній, С.Моховому, І.Хайтовичу, обеліски на братських могилах.
Також, відносно нещодавно (наприкінці 2005 року), у місті з'явився дуже оригінальний пам'ятник місцевій «знаменитості» — ніжинському огірку.
Національні громади
Грецька громада
Поява грецьких переселенців у Ніжині була викликана втратою Греції державної незалежності. У середині XVII ст. велика грецька колонія виникає у Ніжині. Її появі значно сприяли часті подорожі до Москви грецького духовенства, слідом за яким тягнулися й численні купецькі обози. Греки обрали це невеличке полкове місто саме тому, що у XVII—XVIII ст. тут перетиналися сухопутні торговельні шляхи, що з'єднували Москву, Сибір та Поволжя з торговими містами Європи, Балканського півострова, Середземномор'я та Близького Сходу.
Прагнучи залучити грецьких купців до активної торгівлі в містах України, гетьман Богдан Хмельницький у 1657 році видав кілька універсалів, якими звільнив їх від підпорядкування місцевому уряду та надав право вільної торгівлі за умови сплати податку гетьманському «екзактору». Згодом цю адміністративну автономію підтверджували своїми універсалами й інші гетьмани: в архіві Ніжинського грецького братства та магістрату свого часу зберігалось 57 гетьманських універсалів, царських та архієрейських грамот, якими в різні часи стверджувалися права та вольності ніжинських греків. У дружніх стосунках з Грецією українські гетьмани бачили не тільки запоруку економічного розвитку держави, але й шукали захисту православної віри від зазіхань польського католицизму, а згодом — і від намагань московського уряду підпорядкувати собі незалежну Київську митрополію.
Вже у 1679 р. ніжинські греки, досить численна група міського населення, звернулися до духовної та світської влади з проханням дозволити побудувати в Ніжині свій православний храм. Це звернення вони мотивували тим, що змушені відвідувати місцеві церкви, але не розуміють «руського набожества», тобто слов'янської церковної служби, і тому не можуть «священикам виразне сповідувати гріхи свої». Ініціатором цього звернення був священик Христофор (або Христодул) Димитрієв, котрий з'явився у Ніжині у 1677 р. і походив «з єпархії Навпакту і Арти, з села, названого Ангелокастро». Він залишив батьківщину внаслідок переслідувань, яких зазнав від турків або, як пізніше він сам писав, «побачивши від бусурман велику наглість». Оселившись в Ніжині, грецький священик спочатку увійшов до причту Миколаївського собору, який тоді відвідували ніжинські греки. Але через часті конфлікти з місцевими священиками та парафіянами, він невдовзі став клопотатися про виділення греків в окрему громаду та будівництво окремого храму. Одержавши у 1680 р. благословення від Константинопольського патріарха Якова та Чернігівського архієпископа і блюстителя Київської Митрополії Лазаря Барановича, він розпочав будівництво дерев'яного храму на честь архістратигів Божих Михаїла та Гавриїла.
Грошей, виділених громадою на будівництво, вистачило лише на зведення стін. Щоб довести справу до кінця, отець Христофор позичив чималу суму грошей, і тому у 1684 р. ніжинські греки, отримавши згоду гетьмана Івана Самойловича, відрядили двох своїх представників задля збирання пожертв та милостині на будівництво храму. Отець Христофор особисто неодноразово звертався за фінансовою допомогою до місцевих купців, урядовців та церковних ієрархів. Двічі він їздив і до Москви, де одержав певні кошти і від царів Івана та Петра Олексійовичів. У результаті коштів надійшло стільки, що їх вистачило на те, аби збудувати поряд з дерев'яним храмом архангелів Михаїла і Гавриїла ще муровану церкву на честь Всіх Святих. У 1696 році будівництво та оздоблення храмів було завершено. В процесі будівництва церков, 1687 року грецька релігійна громада оформилась у Церковне Братство, статут якого написав сам Христофор Димитрієв. В заснуванні Братства активну роль відіграв гетьман Іван Мазепа, відомий своїм благодійництвом та прихильністю до створення нових духовних та освітніх закладів. У 1696 р. ніжинські греки, що клопоталися за новий статут Братства перед Київським митрополитом Варлаамом Ясинським, привезли йому особливого рекомендаційного листа від гетьмана. Тоді ж вони отримали від митрополита благословення на створення при Братстві школи для навчання дітей грецького і слов'янського письма та шпиталю «для препитания убогих й недужих» членів громади. А 19 квітня 1696 року гетьман І. Мазепа власним універсалом задекларував реформу Ніжинського грецького церковного Братства, підтвердив усі права, надані гетьманами-попередниками, та узяв ніжинських греків під особисту охорону, надаючи їм право безпосередньо апелювати для вирішення різних справ до гетьманської канцелярії.
Близько трьох десятиліть в Ніжині жив митрополит Філіппісійський та Драмський Софроній, відомий під прізвищем Македонського. Він брав активну участь у політичному житті України тих часів, зокрема «Чорній раді» 1663 р., коли в Ніжині відбулися драматичні вибори гетьмана. Запідозрений московським урядом в підбурюванні українців проти Москви, він був 1661 року допитаний у Посольському приказі. У бібліотеці Грецького Братства зберігалися кілька книжок, що належали митрополиту Софронію.
У 1685 р., на шляху до Москви, у Ніжині зупинялися відомі просвітителі брати Софроній та Іоаникій Ліхуди, засновники Московської Слов'яно-Греко-Латинської академії, відомі своєю співпрацею з видатним вченим, філософом, письменником і педагогом, місцеблюстителем патріаршого престолу митрополитом Стефаном Яворським.
Близько 1689 р. в школі Грецького Братства вчителював архімандрит Діонісій з грецького міста Яніни. Ніжинській грецькій громаді він залишив унікальну бібліотеку (понад 70 томів) книг філософсько-богословського та світського змісту. Серед рукописів Діонісія були теологічні твори Феофіла Коридалевса, тексти лекцій та збірки віршованих поем та гімнів Гомера тощо. Вивчаючи примітки на берегах рукописів Діонісія, вчені з'ясували, що Діонісій був надзвичайно освіченою людиною, добре знав давньогрецьку та латинську мови, студіював філософію та богослов'я в університетах Венеції, Падуї, Риму, подорожував Англією та Голландією. У 1670-х роках він жив у Константинополі та займав посаду великого протосінкела при дворі Вселенського патріарха Досіфея, а у 1680-х роках, до переїзду в Ніжин, вчителював у Волощині. Надзвичайну цінність Діонісієвої бібліотеки засвідчує той факт, що про її долю особисто піклувався гетьман Іван Мазепа. Невдовзі Діонісій залишив Ніжин, одержавши посаду архімандрита Микільсько-Македонського монастиря, а безцінна бібліотека його була вивезена до Москви.
У бібліотеці Грецького Братства, крім рукописів Діонісія, зберігалося чимало інших унікальних книг, серед яких — рукописні грецькі Євангелія ХІ-ХІІ століття на пергаменті з власноручними примітками візантійського імператора Феодосія, розкішно оздоблені золотом і кольоровими мініатюрами «молдовлахійські» Євангелія XVI століття. Чимало святинь та церковних реліквій містилося в ризниці Грецького Братства. Слід відзначити велику кількість стародавніх ікон грецького та місцевого письма у срібних ризах, великий срібний напрестольний хрест, виготовлений 1636 року в місті Яніна, дерев'яний різьблений хрест зі шматочками Животворчого Древа-хреста, на якому було розп'ято Господа Ісуса Христа, а також багато оздоблену дорогоцінним камінням плащаницю, на якій золотом по білому атласу вишито зображення Спасителя. Грецький напис на плащаниці свідчив, що виготовлено її працею та старанням священика Христофора за гетьманування Івана Мазепи у 1692 році. Церковне та громадське життя ніжинських греків базувалося на стародавньому «грецькому праві», кодифікованому ще у XIV столітті Костянтином Арменопулом. Ці закони, записані в книзі «Прохірон» або «Шостикнижжя», дбайливо зберігалися членами Братства в особливому міцному футлярі. Згідно зі статутом Ніжинського Грецького Церковного Братства, написаним у 1697 році наступниками священика Христофора, до Братства входили всі бажаючі греки та не греки, що знали грецьку мову, але правом голосу при виборах керівного органу (Ради 12-х) користувалися тільки чоловіки віком понад 20 років, які сплачували щорічно грошові внески на церкву. Грецькі храми в Ніжині перебували під особливою охороною Константинопольського патріарха та підпорядковувалися виключно Київським митрополитам, а місцевій, церковній владі заборонялось втручатися у духовні справи ніжинських греків. Храми відігравали важливу роль не тільки в духовному, але й громадському житті греків. На церковному дворищі регулярно збиралися братчики, щоб вирішувати всі важливі справи: обирати священиків та ктиторів церкви, членів братського суду, а з 1785 року — бургомістрів та членів органу місцевого самоврядування громади — Грецького Магістрату. Там же відбувалися «братські канони» — великі громадські свята та урочистості. Гроші з церковної скарбниці часто видавалися в борг купцям, а за рахунок відсоткових прибутків Братство надавало допомогу збіднілим членам громади та сиротам, утримувало школу та шпиталь.
Постійне зростання грецької громади в Ніжині та збір достатніх коштів дозволили грекам розпочати у 1714 році перебудову дерев'яної Михайлівської церкви. За дозволом гетьмана 1. Скоропадського вони, на місці попереднього дерев'яного храму, заклали кам'яний фундамент. Будівництво тривало понад 10 років, його завершив у 1729 році священик Микола Босняк. Останній і був ктитором храму протягом 1719—1739 років. 28 травня 1731 року храм освятив митрополит Київський Рафаїл Заборовський. «Приходський літопис» грецької Михайлівської церкви початку XIX ст. так подає цю подію: «Воздвигнут сей храм архистратигов Михайла й Гавриила при ктиторстви господина Миколая Михайловича Босняка, коему храму заложено основание из согласия всех братьев 1714-го году, й оставалась без производства работ до 1725 года. Затем, продолжая работу, окончен в 1729 году, й по приезде из Киева архиерея господина Рафаила, освящен в 1731-м году расходами братьев».
Документи 30-х років XVIII століття засвідчують існування в Ніжині Грецького Михайлівського монастиря. А вже у 1760-х роках розпочалася реконструкція мурованої Всіхсвятської церкви, храм деякий час існував як монастирська трапезна, але невдовзі його розібрали «за ветхостію». На його місці заклали глибокий мурований підвал і звели міцні стіни першого поверху, проте через внутрішні суперечки у громаді повернутися до відбудови Всіхсвятського храму змогли лише 1800 року. Оскільки первісний проект за цей час було загублено, до співпраці запросили відомого чернігівського архітектора Антона Карташевського. Саме за його проектом у 1805 р. й завершено будівництво церкви. Невдовзі остаточно складається цілісний архітектурний ансамбль Грецьких храмів, до якого, за описом початку XIX століття, входили: «колокольня, которая построена 1805 года тщанием Нежинского греческого общества, й каменная с штакетом железным й тремя железными воротами ограда», а також «девять каменных палаток в церковной ограде й один под летнею церковию погреб».
Останній яскравий період в історії Ніжинського Грецького Братства припадає на кінець XVIII — першу чверть XIX століття, коли під впливом ідей просвітництва в Греції поширюється національно-визвольний рух проти османських завойовників. Яскравими представниками грецького національно-визвольного руху в Ніжині в цей період були такі видатні просвітителі, як Зой Каплані, Манфо Різарі, Георгій Кромміда, брати Анастасій, Зой та Микола Зосими. За ініціативою грецької громади в Ніжині у цей час будуються Грецьке Олександрівське училище (1816 р.), церква Костянтина та Олени на Грецькому кладовищі (1819—1821 р.р.), мурований інвалідний будинок на колишньому Грецькому подвір'ї по вул. Московській (1821 р.). Заможні грецькі купці жертвували значні кошти на відкриття нових православних храмів, училищ, бібліотек, музеїв, лікарень та богоугодних закладів, фінансували видання богословської просвітницької та класичної літератури. Так заможні купці та меценати брати Зосими поклали чималі суми грошей до банку на ім'я старост грецьких храмів Ніжина, щоб громада могла утримувати найбідніших членів братства та регулярно купувати свічки для великого панікадила Всіхсвятського храму.
У 30-х роках XIX століття прискорюється занепад Грецького Братства в Ніжині. Це пов'язане було з тим, що внаслідок імперських реформ російського самодержавства Ніжин з великого полкового міста та важливого центру торгівлі поступово перетворився на глуху провінцію, після перемоги в Греції національно-визвольної революції та проголошення у 1830 році державної незалежності ніжинські греки поступово починають повертатися на історичну батьківщину або переселятися до великих портових міст на півдні України та Росії. В Ніжині залишилися тільки ті, хто не мав коштів на переїзд та породичався з місцевими жителями. Якщо у 1746 році в Ніжині нараховувалось 1800 греків, у 1782 році — близько 765, то у 1869 році їх вже було не більше 365 чоловік. У зв'язку із поступовим зменшенням кількості греків змінювався й статус грецьких храмів. 1785 року, під час адміністративної реформи Катерини II, Ніжин з усіма церквами і монастирями, який раніше входив до складу Київської Митрополії, був підпорядкований архієпископу Чернігівському. Але грецькі храми були залишені в колишньому їхньому стані, тобто — під захистом самого Київського митрополита. Але згодом, втративши зверхність Константинопольських патріархів та Київських митрополитів, у 1839 році грецька церковна громада Ніжина була передана у відання архієпископу Чернігівському, а з 1855 року — приписана до Ніжинського Благовіщенського монастиря. У 1872 році самоврядування грецької громади остаточно було скасоване офіційним наказом Сенату, а все майно та капітали її передані міській громаді Ніжина. У загальне користування мешканців Ніжина перейшли й грецькі Всіхсвятська, Михайлівська та Костянтино-Оленинська церкви, але за давньою традицією їх продовжували відвідувати нащадки ніжинських греків.
Остаточно громада грецької церкви була розігнана рішенням міськвиконкому у грудні 1960 року, а приміщення храму переобладнали під шкільний спортивний зал. З-поміж реліквій, що зберігалися громадою протягом трьох століть, збереглися окремі частини бібліотеки Грецького Братства, яка у розпорошеному вигляді зберігається зараз в архівосховищах Києва, Москви та Санкт-Петербурга.
На рубежі 1980—1990 років було проведено першочергові реставраційні роботи на грецьких храмах Ніжина під керівництвом головного архітектора проекту Л. С. Чекурди. У 1992 році з ініціативи викладачів та студентів Ніжинського педінституту ім. М. Гоголя та інтелігенції міста утворено православну громаду Української Православної Церкви Київського Патріархату. Громада запропонувала відновити після завершення реставраційних робіт богослужіння у Всіхсвятському храмі. 4 грудня 1994 року в храмі відбулася перша, після 30-річної перерви, літургія. А 18 квітня 1995 року рішенням Чернігівського облвиконкому Всіхсвятську церкву передано в постійне користування громади. Символічно, що серед прихожан храму чимало нащадки грецьких родин. Громада підтримує активні зв'язки з науковими колами Греції, зокрема — відомим істориком, дослідником греко-українських зв'язків професором Христосом Ласкаридісом, який неодноразово відвідував місто.
Єврейська громада
Перша згадка про єврейську громаду, яка з'явилася в місті приблизно в XV столітті, була 1648 року, коли вона разом з польським населенням постраждала під час Хмельниччини й до поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. єврейське населення Ніжина було практично відсутнє. Після входження Українського Правобережжя до складу Російської імперії євреї швидко наповнили землі Лівобережної України, у тому числі й вельми привабливий, насамперед у торгово-економічному сенсі, Ніжин, позаяк місто входило до т. зв. межі осідлості для проживання євреїв.
Наприкінці XVIII століття у зв'язку із завоюванням Російською імперією Криму значення Ніжина як торговельного і адміністративно-військового осередку зменшилось. Чимало місцевих греків подалися до Одеси, чий розвиток набув стрімких обертів. По втраті торговельного значення Ніжина й виїзду більшості греків са́ме підприємливі євреї взяли до своїх рук торгівлю в Ніжині, а згодом, з розвитком капіталізму, — й промислову сферу. До прикладу, виробництво знаменитих ніжинських огірків на промислову основу поставили підприємці-євреї Гольденберги в 3-й чверті XIX століття.
Ніжин у цей час відомий як один із головних центрів любавицького хасидизму. На тутешньому цвинтарі похований другий Любавицький Ребе, Дов-Бер Шнеєрсон, померлий 1827 року.
Наступна велика згадка про ніжинських євреїв стосується знову трагічних для них подій — 20 липня1881 року в місті відбувся погром. Більшість єврейських будинків були зруйновані. Погром був придушений російськими військами, внаслідок чого загинули десятки погромників. Наступний єврейський погром був улаштований чорносотенцями в 1905 р.
Більшість євреїв були зайнятті у виробництві тютюнових виробів, а також працювали у крамницях. На межі XIX—ХХ ст.ст. у місті було 10 синагог, три єврейські приватні школи і 30 хедерів, від 1895 року діяв єврейський ощадний банк. За переписом1897 року приблизно 1/3 мешканців міста були євреями.
Під час окупації Ніжина військами Добровольчої армії А. Денікіна в 1919 року денікінці вбили ніжинського рабина М. Хейна, почавши черговий погром. Виняткову мужність у врятуванні майже 30 єврейських родин під час цього погрому виявив ніжинський священик, протоієрей Г. Спаський (батько виданих українських учених Івана та Євгенії Спаських)
У 1920-і роки в місті продовжували діяти 7 синагог: Друга, Золотницького, Каменка, Любавицька, Ремістна, Рудзика, Шнеєрсона. Ніжинська єврейська релігійна громада була зареєстрована рішенням Ніжинського Увиконкому 14 липня1922 року. До неї належали синагоги, молитовні будинки, лазня, їдальня й інші господарські об'єкти. Правління громади обиралось щорічно загальними зборами її членів. 1928 року разом із двома церквами в Ніжині закрили дві синагоги і в приміщеннях синагог Любавицької і Золотницького відкрили клуби, а в 1930-і рр. з його боротьбою з релігією і буржуазним націоналізмом було закрито й ці синагоги, діяльність релігійної общини стала таємною.
На північно-східній околиці Ніжина з першої половини ХІХ ст. почало формуватися єврейське кладовище, на якому поховано кілька відомих у місті представників єврейської громади, у тому числі ц Дов-бер-Шнеєрсон.
Лише з пожвавленням культурного, політичного і релігійного життя наприкінці 1980-х рр. відновилась і активність ніжинської єврейської громади. Зараз (2000-і рр.) у місті проживають біля трьохсот євреїв. Було влаштовано єврейський молитовний будинок. У 2008 році зусиллями закордонних благодійників-вихідців з Ніжина, поряд із єврейським кладовищем було влаштовано синагогу, а 2009-го — завдяки допомозі відомого американського філантропа Мулі Коена облаштовано й саме єврейське кладовище, насамперед огель на могилі Дов-бер-Шнеєрсона. У синагозі крім молитовного залу є також бібліотека і кухня; її послугами щорічно користуються тисячі людей, що приїжджають на могилу Ребе.
Польська громада
Бжеський Роман Степанович — український державний діяч доби УНР та на еміграції. Організатор українського війська та безпосередній учасник боїв з російськими військами 1918—1919. Ідеолог модерного українського націоналізму. Також дослідник української історії, літературознавець, журналіст і публіцист.
1881 року в місті відкрили перший у Російській імперії пам'ятник Миколі Гоголю.
У Ніжині працював лікарем Петро Андрійович Буштедт, народився його син Петро Петрович Буштедт — учений у галузі електрозварювання, доктор технічних наук (1936), член-кореспондент АН УРСР (1939).
Алексін Микола Миколайович (1877—1950?) — сотенний командир та заступник командира Херсонської стрілецької дивізії армії УНР, полковник. Помер в Ніжині.
Бжеський Роман Степанович (1897—1982) — український державний діяч доби УНР. Організатор українського війська та безпосередній учасник боїв з московськими військами 1918—1919. Ідеолог модерного українського націоналізму. Також дослідник української історії, літературознавець, журналіст і публіцист.
Биков Олег Володимирович (1989—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Бриль Іван Харитонович (1894 — ?) — лікар, український громадський діяч у Китаю, засновник філії товариства «Просвіта» у Ханькоу (1929—1931), видатний діяч Української Громади м. Шанхаю (1934—1936)
Броварець Ольга Олександрівна (*1986) — наймолодший доктор фізико-математичних наук України, звання отримала у віці 29 років.
Крутько Андрій Володимирович (1981—2022) — старший лейтенант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Рябуха Сергій Вікторович (1991—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Спаська Євгенія Юріївна — український етнолог, мистецтвознавець, музейник, дослідник української, кримськотатарської, казахської та киргизької етнографії.
Малаков Д. В., Дерлеменко Є. А. По історичних містах Київської Русі: Фотопутівник. — К.: Мистецтво, 1990.
Література
Музиканти Ніжина: муз.-краєзнав. довід. / О. А. Кавунник ; Нац. всеукр. муз. спілка, Упр. культури Ніжин. міськради, Благод. фонд «Ніжен». — Ніжин: Міланік, 2008. — 186 с. : іл., портр. ; 20 см. — 200-річчю Миколи Гоголя присвяч. — Бібліогр.: с. 182—185 (38 назв) та в тексті. — 300 пр. — ISBN 978-966-96794-7-5
Музичне середовище Ніжина в контексті національних культуротворчих процесів ХІХ — початку ХХІ століть : монографія / Олена Кавунник ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ ; Ніжин (Чернігів. обл.) : НАН України, 2016. — 327 с. : іл., портр. — ISBN 978-966-02-8131-8
Нариси культури Ніжина / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко. — Ніжин: НДПІ, 1995—1998.
Мень М. Євреї в Ніжині. Науковий збірник. — Ніжин, 2001.
Самойленко Г. Ніжин давній і сучасний / Григорій Самойленко // Пам'ятки України: історія та культура. — 2013. — № 7. — С. 4—17 : фот.
Сидоров В. І. Тримаючись заводської труби. Гоголь нам допоможе / Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г., 2016. — 316 с.
Томазов В. Нежинские греки // Томазов В., Ясь А. Греческие страницы украинской истории. — Киев : Лыбедь, 2009. — С. 133—137 : ил. — ISBN 978-966-06-0562-6. — (рос.).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніжин
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nizhin znachennya Ni zhin misto v Ukrayini rajonnij centr Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vuzol zaliznichnih ta avtomobilnih shlyahiv druge za velichinoyu misto oblasnogo znachennya sho rozmishene na beregah richki Oster za 80 km vid oblasnogo centru Stanom na 1 sichnya 2022 roku chiselnist naselennya stanovit 65 8 tis osib Zgidno z ostannim perepisom naselennya 2001 roku ukrayinci stanovili 93 47 ukrayinskoyu rozmovlyaye priblizno 90 meshkanciv mista NizhinGerb Nizhina Prapor NizhinaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Nizhinska miska gromadaZasnovane 993Persha zgadka 1078 945 rokiv Magdeburzke pravo 1625Naselennya 65 830 01 01 2022 1 povne 65 830 01 01 2022 1 Plosha 50 25 km 2 Poshtovi indeksi 16600Telefonnij kod 380 4631Koordinati 51 02 34 pn sh 31 52 25 sh d 51 04278 pn sh 31 87361 sh d 51 04278 31 87361Vodojma OsterNazva meshkanciv ni zhinec ni zhinka ni zhinciDen mista 6 travnya 3 VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya NizhinDo obl resp centru fizichna 80 kmMiska vladaAdresa 16600 Chernigivska obl m Nizhin pl Ivana Franka 1Vebstorinka Nizhinska miska rada Oficijnij telegram kanal Oficijna storinka v FacebookMiskij golova Kodola Oleksandr Mihajlovich Nizhin u Vikishovishi MapaNizhinNizhin Zmist 1 Istoriya 1 1 Kiyivska Rus 1 2 Litovska doba 1 3 Moskovska doba 1 4 Doba Rechi Pospolitoyi 1 5 Kozacka doba 1 6 Imperska doba 1 7 Vizvolni zmagannya pershoyi tretini HH st 1 8 Radyanska doba 1 9 Doba nezalezhnosti 1 9 1 Rosijske vtorgnennya 2 Naselennya 2 1 Chiselnist 2 2 Mova 3 Ekonomika promislovist transport torgivlya j obslugovuvannya 3 1 Promislovist 3 2 Transport 3 3 Zv yazok 3 4 Torgivlya i obslugovuvannya 4 Medicina 4 1 Medichni zakladi 4 2 Apteki 5 Osvita 5 1 Doshkilna shkilna i pozashkilna osvita 5 2 Zakladi specialnoyi ta vishoyi osviti 6 ZMI 6 1 Drukovani ZMI 6 2 Elektronni ZMI 6 3 FM radiostanciyi 7 Religiya 8 Kultura 8 1 Muzika klubi literatura 8 2 Muzeyi i mistectvo 9 Prirodno zapovidnij fond 10 Pam yatki i pam yatniki 11 Vulici Nizhina 11 1 Spisok vulic 11 2 Pam yatki kulturnoyi spadshini 11 3 Pam yatniki 12 Nacionalni gromadi 12 1 Grecka gromada 12 2 Yevrejska gromada 12 3 Polska gromada 13 Misto pobratim 14 Vidomi lyudi 14 1 Nizhinski polkovniki 15 Galereya 16 Vinoski 17 Dzherela 18 Literatura 19 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKiyivska Rus Redaguvati Na teritoriyi suchasnogo mista viyavleni slidi duzhe davnih poselen Arheologichni rozkopki viyavili na teritoriyi mista ta v jogo okolicyah slidi poselen epohi bronzi rannoyi zaliznoyi dobi ta davnih slov yan Neodnorazovo znahodili skarbi davnorimskih monet pershih stolit n e yuvelirni prikrasi IV V st ta davnoruski sribniki H HI st Arheologichnimi rozkopkami provedenimi v 1989 1991 rokah u mezhah mista znajdeno zalishki dvoh davnoruskih gorodish urochisha Zamok ta Gorodok ta chislennih silskih poselen H HIII stolit U Povisti vremennih lit pid 1078 rokom zgaduyetsya Nezhatina niva misce bitvi mizh ruskimi knyazyami Bitva u sela na Nezhatinij nivi zgaduyetsya takozh u Slovi o polku Igorevim Vvazhayetsya sho persha nazva Nizhina bula Nezhatin vid davnoslovyanskogo cholovichogo imeni Nezhata a miscevist mala nazvu Nezhatina Niva U 1135 roci grad Nezhatin zgaduyetsya sered mist spalenih polovcyami Z 1147 roku ye zgadka sho na cij miscevosti bulo misto Unenizh Koli zh pochuli inshi gorodi Unenizh Bila Vezha Bohmach sho Vsevolozh uzyatij to pobigli do Chernigova Unenizh u XII stolitti buv ukriplenim punktom Chernigivskogo knyazivstva U zhovtni 1239 roku zagin mongolskogo hana Munke po dorozi na Chernigiv znishiv ukriplennya starodavnogo Nizhina pid chas arheologichnih rozkopok znajdeno slidi pozhezhi ta mongolskoyi zbroyi Naselennya mista na trivalij chas vidijshlo pid zahist Osterskih ta Smolyanskih bolit pro sho svidchat reshtki poselen XIII XIV stolit na zahidnij okolici mista Majzhe pivtora stolittya v spustoshenih okolicyah mista kochuvali nikomu ne pidlegli vatagi brodnikiv Litovska doba Redaguvati Persha pismova zgadka pro misto vlasne yak Nizhin vidnositsya do 1385 roku U cej chas Nizhin vhodiv do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo j mav nazvu Nizhinske gorodishe U comu roci Velikij kiyivskij knyaz Volodimir Olgerdovich podaruvav misto ta navkolishni zemli u volodinnya knyazyu Yuriyu Ivantichu Polovcyu Rozhinovskomu nashadkovi Volodimira Monomaha ta poloveckogo hana Tugorkana Moskovska doba Redaguvati Vnaslidok moskovsko litovskoyi vijni 1500 1503 Nizhin u skladi chernigovo siverskih zemel vidijshov do Moskoviyi Z 1514 roku vikoristovuyetsya nazva Nizhin Getman Ruzhinskij Ostafij Ivanovich utvoriv Nizhinskij kozackij polk Doba Rechi Pospolitoyi Redaguvati U seredini 1610 h rokiv Nizhin potraplyaye pid vladu Rechi Pospolitoyi j nabuvaye statusu prikordonnogo mista V 1618 r za Deulinskoyu ugodoyu zgidno z yakoyi vsya Siverska zemlya z Chernigovom vhodit do polsko litovskoyi derzhavi Nizhin oficijno zakriplyuyetsya za Richchyu Pospolitoyu i vhodit do skladu Kiyivskogo voyevodstva Korol Rechi Pospolitoyi Sigizmund III Vaza pochav zmicnyuvati osnovni mista i na misci starogo gorodisha zvedeno nove misto i zemlyanu citadel 26 bereznya 1625 roku Nizhin otrimav Magdeburzke pravo buli zakripleni miski zemelni volodinnya j zatverdzheno na magistratskij pechatci zobrazhennya Yuriya Zmiyeborcya na koni yakij spisom vrazhaye zmiya Svyatoj velikomuchenik i Pobѣdonosec Georgij na konѣ u zbroyah ubrannyj kopiem zmѣya porazhayushij jogo zobrazhennya zgodom zakripilosya j na gerbi mista Zobrazhennya sv Yuriya Zmiyeborcya rozmishuvalosya takozh na bramah Nizhinskoyi forteci na budinku miskogo magistratu miskij pechatci na cehovih praporah ta znakah zokrema goncharnogo cehu Stvoryuyetsya organ miskogo samovryaduvannya magistrat na choli z vijtom V dokumentah 1 yi chverti XVII st jdetsya pro Nizhin fortecyu sho skladalasya z Citadeli abo Zamku ta ukriplenogo Starogo mista Fortecya mala glibokij riv sho zapovnyuvavsya vodoyu z Ostra visokij zemlyanij val ta derev yanu stinu z 11 bashtami Do 1648 roku misto ta Nizhinske starostvo nalezhali polskomu magnatu koronnomu getmanu komanduvachu vijskami Rechi Pospolitoyi Mikoli Potockomu i shoroku splachuvalo jomu do 300 tis zlotih Kozaki ta mishani Nizhina neodnorazovo povstavali proti utiskiv feodaliv Rechi Pospolitoyi U 1632 r voni vidmovilisya vpustiti do mista na zimovi kvartiri dva polki voyevodi Mucarskogo i pid kerivnictvom polkovnika I Balilovcya vitrimali trivalu vijskovu oblogu U 1637 r nizhinci pidtrimali povstannya Ya Ostryanici postachali povstalim kozakam garmati ta harchovi zapasi Getman M Potockij zhorstoko pridushiv povstannya publichno strativshi u Nizhini vatazhkiv povstalih kozaka Piroga ta p yatoh starshin Uzdovzh dorig sho veli na Nizhin buli rozstavleni pali ta shibenici z tilami zakatovanih Kozacka doba Redaguvati U chervni 1648 r vijska Bogdana Hmelnickogo vizvolili Nizhin vid shlyahetskogo panuvannya Rechi Pospolitoyi U cej chas sformuvali Nizhinskij kozackij polk 10 tis kozakiv Kozaki Nizhinskogo polku v 1649 r brali uchast v pohodi na Kodak U 1653 r pid komanduvannyam Ivana Zolotarenka voyuvali na pivnochi Chernigivshini a u 1654 1655 rr brali uchast u vizvolenni Bilorusi vid zagarbnikiv Rechi Pospolitoyi 1654 r Nizhin yak i vsya teritoriya Livoberezhzhya buv okupovanij Moskovskim carstvom Za perepisom 1654 roku u Nizhini meshkali 11 600 osib u Kiyevi todi zh 7 800 osib Z 1657 r pislya smerti B Hmelnickogo i do pochatku 1670 h rr period Ruyini nizhinski kozaki brali uchast u povstannyah kerovanih M Pushkarem 1658 ta I Bogunom 1659 Pid chas Moskovsko ukrayinskoyi vijni 1658 1659 rokiv pid stinami mista 27 travnya 1659 roku vidbulas bitva mizh kozacko tatarskimi ta moskovskimi vijskami Moskoviti zaznali vtrat ta buli zmusheni vidmovitis vid planiv zahoplennya Nizhina Zgodom u Konotopskij bitvi nizhinci v skladi ukrayinskih vijsk znovu dali vidsich moskovskim zavojovnikam ale vzhe 1663 roku same u Nizhini vidbulasya Chorna rada opisana v odnojmennomu romani Pantelejmona Kulisha U 1661 roci na Nizhin napav korol polskij Yan Kazimir razom z krimskimi tatarami u 1667 sami tatari ale vzyati misto ne zmogli zavdavshi jomu lishe znachnih rujnuvan Za danimi Perepisnih knig 1660 roku sered 26 remisnikiv kovalskogo cehu v misti nalichuvalos visim ratushnih pushkarej Na vidminu vid inshih remisnikiv voni podatkom ne obkladalis Z 1667 r za Andrusivskim peremir yam kordon Moskovskogo carstva z korolivskoyu Polsheyu na 126 rokiv navpil roztyav Ukrayinu U mezhah Chernigivshini kordon z Polsheyu prohodiv po Dnipru 197 verst na nomu bulo 38 forpostiv Vid Smolenska do tureckih volodin u Prichornomor yi kordon i prikordonni kriposti u tomu chisli i Nizhinska yak i garnizoni mist keruvalisya Kiyivskim general gubernatorom Nevdovoleni faktichnoyu zradoyu moskovskogo carya yakij uklavshi ce peremir ya porushiv zobov yazannya zahishati ukrayinski zemli cogo zh roku v Ukrayini spalahnulo povstannya inicijovane getmanom I Bryuhoveckim U Nizhini vono vililosya v oblogu zalogi moskovskih strilciv pid orudoyu voyevodi I Rzhevskogo sho zachinilisya v Nizhinskomu zamku de j rozmishuvalisya do cogo vidomogo yak Nizhinske antimoskovske povstannya Obloga trivala do lita 1668 r j bula nevdaloyu aktivni vijskovi diyi periodichno spalahuvali j zgasali navesni strilci dochekalisya pidmogi oblogu bulo znyato a misto spalene vijskami knyazya F Romodanovskogo a 10 soten Nizhinskogo polku peredano do Starodubskogo kozackogo polku nini teritoriya Rosiyi Uzhe za nastupnih getmaniv I Samojlovicha ta I Mazepi nizhinci razom iz moskovskimi strilcyami hodili na Krim 1687 i 1689 rr na Azov 1695 1696 bilisya zi shvedami pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 1721 berut uchast u rosijsko tureckih vijnah XVIII st pracyuyut na katorzhnih robotah budivnictva Sankt Peterburga ta ritti kanaliv U XVII XVIII st zavdyaki roztashuvannya na torgivelnih shlyahah mizh Richchyu Pospolitoyu Osmanskoyu imperiyeyu Moskovskim carstvom Nizhin staye bagatonacionalnim mistom Krim ukrayinciv tut zhili moskoviti greki bolgari yevreyi turki persi nimci polyaki Vazhlivu rol u zhitti Nizhina vidigravali greki Bogdan Hmelnickij zaprosiv yihnih kupciv do Nizhina i specialnim universalom 1657 roku nadav velikih pilg u torgivli pidtverdzhuvanih potim usima nastupnimi getmanami j caryami 1675 roku grecki kupci zasnuvali tut svoyu koloniyu Oselivshis u Nizhini greki rozpochali intensivnu torgivlyu sukonnimi virobami tkaninami zolotom sriblom Ne volodiyuchi spershu ukrayinskoyu movoyu voni mali vlasnij magistrat sud cerkvu shkolu Statistichni dani svidchat sho najbilshe grekiv bulo u 1746 r 1800 osib 7 naselennya mista U 1696 r bulo zasnovane Grecke bratstvo yake u 1 j polovini XVIII st reorganizuvali u grecku kupecku gromadu Z 1675 r Nizhin staye na cile stolittya odnim z najbilshih torgovelnih centriv Livoberizhzhya Najbilshimi i najvidomishimi tut buli Troyickij Pokrovskij i Vseyidnij na Maslyanu yarmarki kozhna z yakih trivala po 2 3 tizhnya Na nizhinski yarmarki miscevi chumaki privozili sil z Krimu taranyu z Donu a tudi vidvozili nizhinski ogirki po yaki j Potomkin nadsilav do Nizhina specialnih ginciv Visoko cinuvalasya majsternist nizhinskih kovaliv zbroyariv majstriv zolotih sprav chobotariv tkachiv Z 2 yi polovini XVII st ta v XVIII st Nizhin mav nalagodzheni zv yazki z rinkami Ukrayini Rosiyi Moldaviyi Krimu Nimechchini Avstriyi Italiyi Turechchini O F Shafonskij naprikinci XVIII storichchya u svoyemu Chernigivskogo namisnictva topografichnomu opisi zaznachav sho v Nizhin privozili z Moskvi j Sibiru hutra shubi manufakturu z Astrahani j Caricina chervonu ribu j ikru z Gdanska tonki gollandski francuzki anglijski sukna ta shampanske vino z Kenigsberga atlas oksamit panchohi batist polotna hustki z Lejpciga saksonsku porcelyanu j galantereyu z Turechchini shovk kumach ladan tyutyun sap yan milo z Ugorshini j Moldaviyi vina chornosliv voloski gorihi tosho Richnij obig nizhinskih yarmarkiv stanoviv todi blizko 1 mln karbovanciv sho bulo duzhe visokim pokaznikom dlya tih chasiv U 17 st misto zajmalo perevazhne misce v torgivli z Moskvoyu i bulo odnim iz providnih centriv vnutrishnoyi i zovnishnoyi torgivli 1694 roku Nizhin prodav Moskvi tovariv na sumu 6970 krb todi yak Kiyiv na 5102 krb 1780 ti roki richnij obsyag tovaroobigu troh nizhinskih yarmarkiv stanoviv 1 mln 800 tis krb 1704 v Nizhini Ivan Mazepa oderzhav getmanski klejnodi vid korolya Rechi Pospolitoyi 1730 Nizhinskij polk yak administrativna odinicya Getmanshini otrimuye novij gerb shit rozdilenij na chervone i sinye pole U verhnij chervonij chastini zobrazheno potisk dvoh ruk simvol torgovoyi ugodi a v nizhnij sinij zolotij zhezl kaducej Merkuriya sho zasvidchuvalo torgovelne znachennya Nizhina Misto v cej chas prodovzhuye vikoristovuvati istorichnij gerb iz Yuriyem Zmiyeborcem Imperska doba Redaguvati Nizhin licej Pogruddya ministra Bezborodka Mapa Nizhina 1773 Mapa Nizhina 1803 1782 likvidovano Nizhinskij polk yak administrativno teritorialnu odinicyu Nizhin pozbuvsya statusu polkovogo mista V cej chas polkovij gerb staye miskim oskilki carskomu uryadu bulo ne do vpodobi shozhist gerba provincijnogo mista iz gerbom stolichnoyi Moskvi 1831 Magdeburzke pravo yuridichno skasovane ukazom Mikoli I Postupovo Nizhin peretvoryuyetsya na provincijne mistechko Rosijskoyi derzhavi U 1 j polovini XIX st Nizhin staye osvitnim i naukovim centrom Ukrayini Pochatkova osvita u misti rozvivalasya she do XVII st pershu shkolu vidkrito 1687 roku parafiyalni shkoli shkola greckogo bratstva male narodne ta povitove uchilishe davali pershi znannya nizhincyam 1805 u Nizhini zasnuvali Gimnaziyu vishih nauk knyazya Bezborodka yaka poklala pochatok vishij osviti v usij Livoberezhnij Ukrayini Z chasu yiyi vidkrittya 1820 tut nadavali shiroku gumanitarnu osvitu dityam dvoryan ta duhovenstva 1826 roku pri gimnaziyi vidkrili teatr Nizhinska gimnaziya bula promizhnoyu lankoyu mizh universitetom i gubernskimi gimnaziyami prote slavilasya po vsij Rosiyi yak privilejovanij navchalnij zaklad sho davav enciklopedichnu vishu osvitu j priznachavsya dlya ditej nebagatih dvoryan U nij vivchali fiziko matematichni prirodnichi j gumanitarni nauki logiku osnovi filosofiyi narodne zvichayeve j derzhavne civilne rosijske j rimske pravo Gimnaziya zrobila visim vipuskiv Sered studentiv yiyi buli vidatni predstavniki rosijskoyi ta ukrayinskoyi kulturi M Gogol Ye Grebinka V Zabila L Glibov etnograf M Sementovskij hudozhnik A Mokrickij ta in 1875 roku navchalnij zaklad perejmenovano na Istoriko filologichnij institut imeni knyazya Bezborodka 1852 na okolici mista na Magerkah znajdenij znamenitij Nizhinskij skarb starovinnih monet Ce buli 200 sribnih monet odna chastina yakih vidnositsya do epohi kiyivskogo knyazya Volodimira a insha chastina do epohi Yaroslava Mudrogo 28 monet bulo vidpravleno do Ermitazhu 31 do numizmatichnoyi kolekciyi kiyivskogo universitetu 1862 u spekotni dni stalos kilka zhahlivih pozhezh vid yakih zgorilo bilshe 300 hat ta zaginulo kilka lyudej 4 1869 zbudovano stanciyu Nizhin Kiyevo Kurskoyi zaliznici 1873 v misti viyavili najbilshij v Ukrayini skarb rimskih sribnih dinariyiv IV st Pashkovskij skarb 1881 roku v misti vidkrili pershij u Rosijskij imperiyi pam yatnik M V Gogolyu 1892 roku za chasiv golovuvannya P F Kushakevicha u misti z yavilisya pershi telefoni 1897 roku perepis naselennya zasvidchiv sho ukrayinskoyu rozmovlyalo 91 8 1913 vidbulisya demonstracijni poloti Sergiya Utochkina yaki sposterigav malenkij Sergij Korolov ta rekordnij perelit Petra Nesterova Kiyiv Oster Kozelec Nizhin Kiyiv 1915 Pochav diyati kinnij tramvaj konka Isnuvav do seredini 20 h rokiv Vizvolni zmagannya pershoyi tretini HH st Redaguvati V sichni 1919 roku v Nizhini rozmishuvavsya shtab Tarashanskogo polku pid komanduvannyam V N Bozhenka V period rosijskoyi intervenciyi 1918 1920 rokiv Nizhin buv duzhe silno zrujnovanij 29 sichnya 1918 roku na okolici Nizhina bilya s Kruti vidbuvsya bij mizh zahisnikami UNR blizko p yatista studentiv ta dvadcyat vchiteliv i starshin Pershoyi imeni getmana Bogdana Hmelnickogo Yunackoyi Vijskovoyi shkoli bilisya z rosijskimi okupacijnimi vijskami pid kerivnictvom Muravjova Radyanska doba Redaguvati Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 487 zhiteliv mista 5 Voseni 1941 r v rajoni mista tochilisya vazhki oboronni boyi 1941 1943 u misti diyala pidpilna organizaciya pid kerivnictvom slipogo advokata Ya P Batyuka 15 veresnya 1943 Nizhin vizvolili vid nimeckih okupantiv div takozh Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Doba nezalezhnosti Redaguvati Z 1996 roku u Nizhini vidnovili shorichnij Pokrovskij yarmarok drugij za masshtabnistyu pislya Sorochinskogo 17 serpnya 2012 r Nizhinska miska rada bilshistyu golosiv viznala ukrayinsku movu na teritoriyi miskoyi gromadi yak yedinu i derzhavnu pidtverdivshi takim chinom yiyi status ta vidmovivshis vid zatverdzhennya regionalnoyi movi v mezhah movnogo zakonu Uhvalennya cogo rishennya unemozhlivit nadannya rosijskij movi regionalnogo statusu prokomentuvav golosuvannya deputat Maksim Bagrincev zaklikavshi j inshi miski radi oblasti posliduvati nizhinskomu prikladu 6 Rozglyanuvshi zvernennya meshkanciv mista Nizhina ta Narodnoyi radi m Nizhina 26 lyutogo 2014 miska rada virishila perejmenuvati vulicyu Lenina na vulicyu Nebesnoyi sotni abi vshanuvati pam yat poleglih demonstrantiv Yevromajdanu dzherelo U berezni 2014 roku rishennyam Miskogo Golovi buv stvorenij Zvedenij Bataljon Teritorialnoyi Oboroni mista Nizhin yakij proisnuvav do 25 listopada 2014 roku Bataljon vzyav uchast v boyah na teritoriyi selisha Piski prikrivayuchi odin iz flangiv oboroni Doneckogo aeroportu U 2018 roci bula vidkrita Nizhinska stina Geroyiv na yakij vshanovano vidatnih osib pov yazanih z Nizhinom 16 grudnya 2020 r Verhovna Rada prijnyala postanovu pro rozshirennya ploshi mista Nizhin na 725 ga 7 Rosijske vtorgnennya Redaguvati Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu zranku 1 bereznya 2022 roku poblizu Nizhina trivali boyi i bulo dopusheno prosuvannya rosijskih vijsk v napryamku mista Ostanni vluchili v miscevij aerodrom zaginulo 5 pracivnikiv DSNS 8 Pid chas boyiv poblizu Nizhina zaginuv veteran ATO gromadskij ta cerkovnij aktivist Stanislav Proshenko 9 Naselennya RedaguvatiNacionalnij sklad m Nizhin 2001 ukrayinci 90 2 rosiyani 7 1 bilorusi 0 4 Chiselnist Redaguvati Naselennya osib 1654 1782 1833 1840 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2017 202211 600 11 104 13 229 18 312 32 113 37 345 39 348 46 211 56 320 69 533 80 533 76 625 71 078 65 830 Mova Redaguvati Naselennya za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska ciganska biloruska89 54 8 89 0 11 0 10 Ekonomika promislovist transport torgivlya j obslugovuvannya RedaguvatiPromislovist Redaguvati Nizhinskij konservnij kombinat ZAT DiSi Nizhinka Suchasnij Nizhin vidomij promislovij centr Tut pracyuyut abo pracyuvali she bukvalno do nedavnogo chasu 16 pidpriyemstv i kompanij vosmi galuzej promislovosti 10 11 mashinobuduvannya Naukovo virobnichij kompleks Progres pidpriyemstvo oboronno promislovogo kompleksu OPK Ukrayini specializuyetsya na rozrobci ta virobnictvi skladnih optichnih optiko elektronnih i optiko mehanichnih priladiv ta giroskopichnih pristroyiv medichnoyi tehniki teplovih nasosiv teploobminnih pristroyiv riznih tovariv narodnogo spozhivannya PP VKF Tehno T obladnannya dlya pererobki vidhodiv spirtovogo pivnogo cukrovogo ribnogo tvarinnogo palivnogo virobnictv VAT Mehanichnij zavod virobnictvo obladnannya dlya agropromislovogo kompleksu VAT Zavod Nizhinsilmash obladnannya dlya ptahivnictva moto velo avtozapchastini armatura dlya gazo vodogoniv Nizhinske navchalno virobniche pidpriyemstvo UTOS krishki metalevi dlya zakatki elektrovimikachi elektronni rozetki cvyahi prishipki podovzhuvachi TOV Inzhenernij Centr Impuls rozrobka ta virobnictvo elektronnih priladiv ta sistem u tomu chisli metalodetektoriv stacionarnih ta portativnih priladiv dlya avtomatizaciyi u silskomu gospodarstvi ohoronnih sistem harchova promislovist Nizhinskij konservnij kombinat providne pidpriyemstvo v derzhavi z virobnictva ovochevih konserviv PAT Nizhinskij hlib virobnictvo hlibobulochnih konditerskih makaronnih virobiv AT Nizhinskij pivzavod virobnictvo piva robotu pidpriyemstva zupineno vlitku 2008 roku VAT Nizhinskij zhirkombinat virobnictvo prodazh olifi lakiv lakofarbovoyi produkciyi oliyi makuhi VAT Nizhinskij m yasokombinat virobnictvo i realizaciya kovbasnih virobiv ta m yasoproduktiv lishe z naturalnoyi vitchiznyanoyi sirovini Stanom na kinec 2013 roku ne pracyuye vzhe kilka rokiv medichna promislovist Laboratornij ta virobnichij korpusi TOV NLSP Vul Chernigivska 112 b 1997 r TOV Nizhinski laboratoriyi skanuyuchih pristroyiv virobnictvo lazernoyi medichnoyi aparaturi optichnih ta elektronnih navchalnih priladiv gumotehnichnih virobiv TOV Naukovo Virobniche Pidpriyemstvo Metekol rozrobka ta virobnictvo elektronnoyi mehanichnoyi tehniki programnogo zabezpechennya dlya medicini ta navchannya elektrokardiograf reograf spirograf defibrilyator bifazik trenazher mashinista metropolitenu trenazher vodiya transportnogo zasobu z imitaciyeyu fizichnih navantazhen specialni lizhka dlya postrazhdalih vid opikiv visokoyi stupeni aparati dlya psihologichnogo testuvannya tosho Kolishni laboratornij ta virobnichij korpusi TOV NLSP pereoblashtovani u zhitlovi budinki Vul Chernigivska 112 b 2017 r legka promislovist ZAT DiSi Nizhinka proektuvannya i vigotovlennya specodyagu odnim iz najbilshih zamovnikiv pidpriyemstva ye Ministerstvo oboroni Ukrayini himichna promislovist ZAT Nifar virobnictvo ta postachannya lakofarbovih materialiv mijnih past zasobiv zahistu roslin derevoobrobna promislovist VAT Mebleva fabrika PVKF Kur yer budivelna promislovist VAT Zavodoupravlinnya budmaterialiv poligrafiya TOV Aspekt sfera poslug TOV NizhinTeploMerezhi monopolist m Nizhin specializaciya virobnictvo ta postachannya teplovoyi energiyi nadannya poslug z garyachogo vodopostachannya NizhinTeploMerezhi 2 KP VUKG Komunalne pidpriyemstvo Virobniche upravlinnya komunalnogo gospodarstva specializaciya zbir perevezennya ta zahoronennya TPV montazh ta obslugovuvannya merezh vulichnogo osvitlennya zdijsnennya blagoustroyu teritoriyi mista ta inshe U misti aktivno rozvivayetsya malij i serednij biznes Produkciya sho vigotovlyayetsya na promislovih pidpriyemstvah mista vidpovidaye svitovim standartam i ye konkurentospromozhnoyu Zovnishnotorgovelni operaciyi nizhinski pidpriyemstva zdijsnyuyut z 11 ma krayinami svitu sered nih Rosiya Bilorus Indiya Belgiya Litva Estoniya Polsha tosho Transport Redaguvati Primiska marshrutka na Bezuglivku na ploshi Ivana FrankaNizhin ye vazhlivim vuzlom zaliznichnih ta avtomobilnih dorig Nepodalik mista ye aerodrom pidporyadkovanij MNS Ukrayini Istorichno u period vid 1915 do ser 1920 h rr u Nizhini diyala svoya sistema tramvayu na kinnij tyazi Nini zh kin 2000 h rr miskij gromadskij transport Nizhina predstavlenij vinyatkovo marshrutnimi taksi Vazhlivim ob yektom transportnoyi infrastrukturi Nizhina ye Nizhinskij zaliznichnij vokzal 12 na vulici Vokzalnij Zvidsi zh i z avtostanciyi Nizhin sho roztashovana poruch kursuyut avtobusi i marshrutki mizhmiskogo na Chernigiv Kiyiv Priluki Nosivku spoluchennya Na centralnij ploshi Ivana Franka zdijsnyuyetsya posadka i vidhodyat chislenni primiski marshrutni avtobusi napriklad do Bezuglivki Zv yazok Redaguvati Poslugi Internet v Nizhini nadayut za tehnologiyeyu Gpon Yuasiti za tehnologiyeyu Ethernet FTTH Kiyivstar Datagrup Epsilon za tehnologiyeyu ADSL Ukrtelekom za tehnologiyeyu 3G Kiyivstar Intertelekom Ukrtelekom za tehnologiyeyu 4G FreshTEL za tehnologiyeyu Wi Fi EpsilonTorgivlya i obslugovuvannya Redaguvati Nizhin maye davni i gliboki tradiciyi torgovelnogo oseredku Livoberezhnoyi Ukrayini Znachne torgovelne znachennya misto malo naprikinci XVII ser XIX st st todi tut vidbuvalisya trichi na rik yarmarki Troyickij Pokrovskij i Vseyidnij ostannij diyav do 1848 roku na yaki priyizdili kupci z Rosiyi Zahidnoyi Yevropi krayin Shodu 13 TC Ukrayina na vul MoskovskijVzhe za nezalezhnosti Ukrayini pochinayuchi vid 1996 roku roblyatsya sprobi vidnoviti slavu nizhinskogo Pokrovskogo yarmarku Takozh u misti diye Tovarna birzha Ukrayini U teperishnij chas u Nizhini isnuye rozgaluzhena merezha magaziniv yak rozdribnih tak i gurtovih rinkiv skladiv komercijnih kompanij sho zdijsnyuyut torgivlyu riznomanitnoyu produkciyeyu Z pomizh nacionalnih torgovelnih merezh u Nizhini predstavleni produktovo gospodarcha Velika Kishenya velikij magazin na vul Shevchenka 107a 14 ta merezha tovariv pobutovoyi tehniki ta elektroniki Fokstrot magazin na vul Stanislava Proshenka 12 15 U misti pracyuye dekilka restoraniv i chislenni bari Gotelni poslugi nadaye gotel Nizhin u samo mu seredmisti vul Batyuka 1 U Nizhini ye filiyi dekilkoh golovnih bankiv krayini Oshadbank Aval Prominvestbank OTP Bank Finansi i Kredit tosho Riznomanitni pobutovi poslugi shinomontazh i tehnichne obslugovuvannya privatnogo avtotransportu poslugi z avtoperevezennya vantazhni perukarski ritualni tosho nadayut chislenni miski pidpriyemstva j firmi perevazhno z sektora malogo i serednogo privatnogo biznesu U misti i okolicyah blizko 10 avtozapravnih stancij Medicina Redaguvati Nizhinska stomatologichna klinika Nizhinska stanciya shvidkoyi dopomogi Apteka Mihajla Ligdi 2006Sistema medichnih zakladiv Nizhina u yakij pracyuyut dosvidcheni fahivci z 23 specialnostej z pitan profilaktiki i likuvannya zahvoryuvan ta poperedzhennya yih recidiviv pidtrimannya zdorov ya naselennya v nalezhnomu stani zdatna zabezpechiti golovni zavdannya galuzi yakisne obstezhennya ditej ta doroslih iz zastosuvannyam suchasnih laboratornih rentgenologichnih metodiv ultrazvukovoyi endoskopichnoyi ta inshoyi diagnostichnoyi aparaturi ta profesijnu konsultativnu dopomogu naselennyu mista u pitannyah jogo zdorov ya fahove ambulatorne i stacionarne likuvannya hvorih z vikoristannyam suchasnih metodik ta aparaturi 16 Medichni zakladi Redaguvati U Nizhini funkcionuyut taki zakladi ohoroni zdorov ya naselennya Nizhinska miska likarnya vul Stanislava Proshenka 21 Stomatologichna poliklinika vul B Hmelnickogo 37 Stomatologichna poliklinika DENTA vul Svidnicka 10 Stanciya shvidkoyi dopomogi vul Pokrovska 18A Mizhrajonnij narkodispanser vul Pokrovska 18A Shkirvendispanser vul Kushakevichiv 8 Pologovij budinok vul Moskovska 21A Protituberkuloznij dispanser vul Kozacha 80 Sanitarno epidemiologichna stanciya pl Gogolya 7 Poliklinika dlya doroslih vul Uspenska 12 Dityacha poliklinika vul Gogolya 6 Sanatorij Prolisok prov Lisovij Apteki Redaguvati Nini 2000 i rr v Nizhini diye rozgaluzhena sistema aptek zagalom ponad 10 u tomu chisli 1 na veterinarna 16 Divis osnovnu stattyu Nizhinski apteki Tradiciyi funkcionuvannya aptechnih zakladiv mista syagayut 1 yi pol XVIII st she 1740 roku aptekar Ya Shturm vidkriv u Nizhini j utrimuvav vlasnim koshtom blizko 2 rokiv pershu vidomu nizhinsku apteku vodnochas odna z pershih aptek u Livoberezhnij Ukrayini Najbilshoyi slavi sered nizhinskih aptek zazhila apteka Mihajla Ligdi vidkrita cim vidstavnim vijskovim likarem i nizhinskim grekom za pohodzhennyam 1777 roku protyagom XIX st i v podalshomu yiyi primishennya ne raz zminyuvalo vlasnika ale jogo profil zberigsya i doteper Vzagali u XIX na poch HH st st u Nizhini diyali 4 apteki a napriklad 1989 roku 7 aptechnih zakladiv 17 Osvita RedaguvatiNizhin maye davni slavni osvitni tradiciyi svogo chasu u carskij Rosiyi Nizhin buv yedinim povitovim mistom imperiyi de diyav vishij navchalnij zaklad V teperishnij chas u misti diye rozgaluzhena sistema osvitnih zakladiv sho krim doshkilnih i zagalnoosvitnih shkilnih vklyuchaye nizku zakladiv osviti novogo tipu pozashkilni zakladi osviti u misti mozhna zdobuti specialnu i vishu osvitu Doshkilna shkilna i pozashkilna osvita Redaguvati Nizhinska ZOSh 7U Nizhini funkcionuye 14 doshkilnih navchalnih zakladiv 3 ZOSh I II stupeniv nepovnih 14 ZOSh I III stupeniv povnih u tomu chisli i novogo tipu gimnaziyi 3 ta 16 a takozh Nizhinska vechirnya shkola Zakladi novogo tipu Nizhinska gimnaziya 16 vul 3 j mikrorajon b 11 Nizhinska gimnaziya 3 Nizhinskij licej Nizhinskoyi miskoyi radi pri NDU imeni M Gogolya Nizhinskij oblasnij pedagogichnij licejNizhinski pozashkilni navchalni zakladi Budinok ditej ta yunactva vul I Boguna 14 Nizhinska stanciya yunih tehnikiv Nizhinska DYuSSh z futbolu vul Stanislava Proshenka 3 Nizhinska DYuSSh vul Shevchenka 103a Centr turistsko ozdorovchoyi sportivnoyi ta vihovnoyi roboti z ditmi i moloddyu vul Brativ Zosim 6 Nizhinskij MNVK vul Vojkova 52 a Zakladi specialnoyi ta vishoyi osviti Redaguvati Nizhinskij medichnij koledzhProfesijno tehnichni navchalni zakladi Nizhina 18 Nizhinskij profesijnij licej pobutu i servisu 2 vul Shevchenka 11 Nizhinskij profesijnij agrarnij licej 35 vul Nezalezhnosti 5a Vishu osvitu v Nizhini mozhna zdobuti v takih navchalnih zakladah 19 Nizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli Gogolya vul Grafska 2 Nizhinskij agrotehnichnij institut Nacionalnogo agrarnogo universitetu vul Shevchenka 10 20 Nizhinskij medichnij koledzh vul Nebesnoyi Sotni 18 Nizhinskij koledzh kulturi i mistectv im M Zankoveckoyi vul Ovdiyevska 49 ZMI Redaguvati Storinka gazeti Nizhinskij visnik za 26 lipnya 2008 r Stanom na 1 zhovtnya 2003 roku v misti Nizhini zareyestrovano 8 drukovanih vidan ta dvi teleradiokompaniyi 21 Drukovani ZMI Redaguvati Nizhinski gazeti Nizhinskij visnik miskrajonna gazeta vpershe vijshla she 1917 roku ye laureatom Vseukrayinskogo konkursu Spilki zhurnalistiv Ukrayini vidannya nagorodzheno Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Visti Nizhinskij rinok Alma mater zasnovnik kolektiv NDU im M V Gogolya Nova prosvita Biznes Lanch Nizhinska panorama Nasha gazeta Svidomij poglyad Elektronni ZMI Redaguvati Sajt Vkorin vkorin com ua TOV Televizijna komercijna kompaniya Fobos Komunalne pidpriyemstvo Teleradiokompaniya Nizhinske telebachennya Sajt Nezhatin 22 Sajt Uezdnye novosti Sajt Nizhin City miske internet vidannya stvorene u lipni 2019 roku kolektivom Media centru Visti ta Agenciyeyu rozvitku lokalnih media Abo 23 FM radiostanciyi Redaguvati p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 90 9 Radio Kultura 1 vul Nosivskij shlyah 21 operator TOV ERB 2 92 2 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Chernigiv 2 vul Nosivskij shlyah 21 operator TOV ERB 3 96 2 Radio ROKS 0 1 vul Nosivskij shlyah 214 97 9 OneFM plan 0 1 vul Miru 1265 102 2 Radio Promin 1 vul Nosivskij shlyah 216 104 1 Melodiya FM 0 1 vul Nosivskij shlyah 217 105 2 Hit FM 0 25 vul Nosivskij shlyah 218 107 5 Radio Relax 0 1 vul Nosivskij shlyah 21Religiya RedaguvatiChernigivska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Nizhinska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi RPC v Ukrayini Parafiya Svyatih Rivnoapostolnih Volodimira ta Olgi UGKCKultura Redaguvati Nizhinskij dramatichnij teatr Miskij budinok kulturiKulturne zhittya Nizhina ye nasichenim i riznomanitnim predstavlene miskim dramatichnim teatrom im M Kocyubinskogo ta zakladami kulturi klubnogo tipu dekilkoma muzeyami u tomu chisli 1 derzhavnim diyalnistyu profesijnih i amatorskih kolektiviv hudozhnoyi tvorchosti miscevih mitciv tosho Znachnimi kulturnimi oseredkami mista ye takozh 4 nizhinski VNZ zokrema najbilshij z pomizh nih Nizhinskij derzhavnij universitet im M Gogolya Organizatorom i kuratorom kulturnogo zhittya Nizhina ye Viddil kulturi vikonkomu nizhinskoyi miskoyi radi Muzika klubi literatura Redaguvati U Nizhini diyut taki zakladi kulturi misteckogo zokrema teatralnogo i muzichnogo spryamuvannya ta klubnogo tipu 24 Dramatichnij teatr im M Kocyubinskogo vul Vozdvizhenska 24 kerivnik Mukvich Yurij Mikolajovich 25 gidnij prodovzhuvach teatralnih tradicij M K Zankoveckoyi Miskij Budinok kulturi vul Batyuka 16 Horeografichna shkola vul Ob yizhdzha 119 Muzichna shkola vul Vozdvizhenska 9A pri nij vid 1952 roku aktivno pracyuye dityachij zrazkovij hor Syajvo vid 1982 roku jogo hudozhnim kerivnikom ye direktor shkoli Sergij Oleksandrovich Golub postijnij uchasnik i peremozhec oblasnih i neodnorazovij uchasnik i diplomant vseukrayinskih ta mizhnarodnih misteckih oglyadiv konkursiv ta festivaliv Koledzh kulturi i mistectv im Mariyi Zankoveckoyi vul Ovdiyivska 47 kerivnik Yermolchenko Lyudmila Lavrentiyivna Klub zaliznichnikiv stanciyi Nizhin vul Shevchenka 168 kerivnik Volska Galina Oleksiyivna Krim dityachogo horu Syajvo inshimi vidomimi tvorchimi kolektivami Nizhina ye laureat Mizhnarodnih ta Vseukrayinskih konkursiv Molodizhnij hor Svitich NDU im M Gogolya stvorenij 1993 roku L Yu Shumskoyu ta L V Kostenko Nizhinskij duet bayanistiv Laureat Mizhnarodnih ta Vseukrayinskih festivaliv molodizhnij folklornij gurt Narodna krinicya ta zrazkovij ansambl balnogo tancyu Ritm Zrazkovij folklornij vokalno horeografichnij teatr Kalinonka prizer mizhnarodnih olimpiad ta konkursiv kerivnik zasluzhenij artist Ukrayini Kirilyuk V M Laureat Mizhnarodnih ta Vseukrayiniskih festivaliv teatr pisni i tancyu Nini Krutko Vivat ta ansambl balnogo tancyu Shans Pochinayuchi z 2002 roku u misti na bazi Nizhinskogo derzhavnogo universitetu im M Gogolya shoroku vidbuvayetsya Vseukrayinskij yuniorskij konkurs vokalnoyi dirigentskoyi ta instrumentalno vikonavskoyi majsternosti 2008 roku bulo provedeno pershij festival Nizhinskij grudnevij hor fest Vid 2000 h rr primishennya yedinogo v misti kinoteatru v centri mista yavlyaye soboyu ruyinu U Nizhini diye Centralizovana bibliotechna sistema plosha M Zankoveckoyi 8 Zagalni i tematichni materiali statti ta rozvidki miscevih krayeznavciv neridko z yavlyayutsya yak u periodichnij presi tak i naukovij ta populyarnij literaturi A na pochatku 2006 roku v Nizhini vijshla drukom svoyeridna antologiya poetichna zbirka kudi uvijshli virshi 96 nizhinskih poetiv Muzeyi i mistectvo Redaguvati Nizhinskij krayeznavchij muzejIstoriya muzejnoyi spravi v Nizhini nalichuye ponad stolittya vid 1902 roku Pershim prototipom miskogo muzeyu stala t zv Gogolivska kimnata yaku vlashtuvali z nagodi Gogolivskih svyat u misti a vzhe pershim publichnim miskim muzeyem Muzej istoriyi mistectva ta etnografiyi vidkrito 1920 go ale za 3 roki zachineno za SRSR deyakij chas diyav Nizhinskij okruzhnij muzej zakritij z posilennyam totalitarnogo stalinskogo rezhimu i lishe 1967 roku svoyi dveri vidchiniv golovnij muzej Nizhinshini Nizhinskij krayeznavchij muzej Divitsya pro ce bilsh dokladno Pochatki muzejnoyi spravi na Nizhinshini Stanom na osin 2009 roku v Nizhini funkcionuyut taki muzeyi Nizhinskij krayeznavchij muzej imeni Ivana Spaskogo vul Batyuka 14 najbilshe ponad 40 tis eksponativ zibrannya materialiv ta predmetiv u tomu chisli unikalnih z istoriyi ta kulturi Nizhinskogo krayu muzej Nizhinska poshtova stanciya diye na pravah viddilu krayeznavchogo muzeyu i rozpovidaye pro poshtovu spravu v misti muzeyi Nizhinskogo derzhavnogo universitetu im M Gogolya 26 muzej M Gogolya u centralnomu korpusi universitetu kolishnij budinok Nizhinskoyi gimnaziyi vishih nauk muzej ridkisnoyi knigi imeni G P Vasilkivskogo rozmistivsya na 2 mu poversi fundamentalnoyi biblioteki Nizhinskogo derzhavnogo universitetu im M Gogolya na vul M Gogolya u 2 nevelikih zalah reprezentuye 2 5 tis cikavih eksponativ z knizhkovogo zibrannya universitetu kartinna galereya u centralnomu korpusi universitetu muzej istoriyi universitetu u centralnomu korpusi universitetu Slavu Nizhina skladayut majstri obrazotvorchogo mistectva u kartinnij galereyi eksponuyutsya kartini miscevih hudozhnikiv O Yakimchenka V Dobrolizha S Shishka u teperishnij chas 2 a pol 2000 h rr u misti plidno tvoryat mitci S Ribak O Koshel V Lyaskovskij P Paladich M Rusakov V Isayenko V Dombrovskij V Olifirenko V Poluda Ye v misti i majstri narodnih promisliv virobi nizhinskih gonchariv vishivalnic rizbyariv tosho mozhna pridbati u tomu chisli i na shorichnomu Pokrovskomu yarmarku 27 Pr nizhinski muzeyi na Ukrayinskomu radio v Vidkritomu prostori 04 03 2018 r 3 Prirodno zapovidnij fond RedaguvatiLandshaftni zakazniki Chirvine Botanichni pam yatki prirodi Dub Zankoveckoyi Zapovidni urochisha Vethe Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Grafskij park Pam yatki i pam yatniki Redaguvati Vsihsvyatska ta Mihajlivska Grecki Cerkvi Mikolayivskij Sobor Nizhinski torgovi ryadi Budinok kolishnoyi elektrostanciyi teper sportivna shkola Budinok Nizhinskoyi gimnaziyi vishih naukU Nizhini velichezne chislo pam yatok istoriyi ta arhitekturi ta pam yatnikiv i pam yatnih znakiv sho robit misto faktichno muzeyem prosto neba Vulici Nizhina RedaguvatiNizhin nevelike provincijne mistechko na Chernigivshini Polozheniem svoim zanimaet zemli tysyachu chetyresta shestedsyat chetyre desyatiny Okruzhaetsya so vseh storon pashennymi zemlyami Nizhin rozkinuvsya po obidvi beregi richki Oster Znachno bilshe na livomu berezi vin pobudovanij u bolotistij miscevosti u lisostepovij smuzi Ukrayini Cikavu harakteristiku mista nadayut Chernigovskie gubernskie vedomosti za 1853 rik Okolo Nezhina shodyatsya chetyre dorogi iz S Peterburga iz Moskvy iz Poltavy i Kieva Stoya na perepute soobshenij nashih stolic s yuzhnymi i zapadnyami guberniyami Nezhin shiroko i privolno raskinulsya na nizmennoj ravnine zakutavshis v ten mnogochislennyh svoih sadov Est nechto osobennoe v naruzhnom vide etogo goroda Mnozhestvo kamennyh cerkvej s krasivimi kolokolnyami i neskolko vidnih izdali kamennyh zdanij delayut ego kak budto pohozhim esli ne na gubernskij to po krajne mere na bogatyj torgovyj gorod Istorichno sklalosya sho Nizhin u pershu chergu buv mistom agrarnim zalishavsya vin takim protyagom usogo periodu XIX stolittya Miscevist na yakij vin roztashovanij hoch i bolotista a zvidsi postijnij brud ale malovnicha she j nadzvichajno rodyucha tut perevazhayut chornozemno lugovi chornozemno luchni opidzoleni grunti Nizhinskij povit majzhe po vsim pokaznikam viroshuvannya silskogospodarskoyi produkciyi vihodiv na pershe misce u cilij guberniyi Meshkanci mista zavdyaki spriyatlivim prirodnim umovam mali mozhlivist aktivno zajmatisya silskogospodarskoyu diyalnistyu riznomanittya viroshuvanih tut kultur bulo znachnim Nasampered ce buli zernovi yaki zabezpechuvali nizhinciv osnovnim produktom harchuvannya hlibom gorodni sho buli osnovoyu u povsyakdennomu racioni zhiteliv mista takozh roslini yaki vikoristovuvalisya dlya tkactva U Opisah Livoberezhnoyi Ukrayini zasvidcheno U zhitelej etogo goroda dovolno imeetsya dostatochnyh ogorodov u kotoryh seyut sellereyu pras gorchicu ogurcy petrushku pasternak luk chesnok goroh kapustu sveklu morkov repu i pshenichku Tak zhe pri nekotoryh domah imeyutsya irregulyarnye sady s yablonevymi grushevymi slivnymi i vishnevymi derevyami s koih sobiraemymi plodami dovolstvuetsya sej gorod bez nedostatka I Chernigovskie gubernskie vedomosti opisuvali Nizhin yak agrarne misto No zemledelchiskie raboty proizvodyashiesya ne tolko vokrug goroda dazhe vnutri ego so vseyu patriarhalnostyu selskogo byta no eti zheltye klassy rzhi volnuyushiesya u samoj zastavy eti obshirnyya plantacii tabaku tyanushiesya po gorodu paralelno s mostovoj eti gromkiya pesni rabotnic na bashtanah vnutri Goroda vse eto zastavlyaet puteshestvennika podumat kakoe bogatoe i prekrasnoe selo etot Nezhin profesor institutu M Berezhkov zgaduvav V nem mnogo kultury ogorodnoj Ci harakteristiki dani Nizhinu roz yednuye majzhe p yatdesyat rokiv a tihij perebig zhittya mista zminivsya malo Isnuvannya Nizhina obertalosya navkolo silskogo gospodarstva zemlya dlya zhiteliv bula goduvalniceyu Za rahunok neyi meshkanci mali zmogu povnistyu sebe zabezpechiti harchami robotoyu Nizhin u XIX stolitti mav viglyad velikogo sela de bilshist naselennya bula zajnyatoyu u silskogospodarskij roboti Tehnologichnij korpus TOV Nizhinski laboratoriyi skanuyuchih pristroyiv vul Shevchenka 2 Traven 2007 r Nizhin buv mistom yake privablyuvalo do sebe kupciv yakim bulo vigidno torguvati tut Cherez materiali yaki nadayut nam informaciyu pro misto chervonoyu nitkoyu prohodit zgadka pro vsyudisushij nizhinskij brud zvichajno ce obumovleno prirodno klimatichnimi umovami hocha ne slid znimati provinu z miscevoyi administraciyi Takim pobachiv Nizhin na pochatku XIX stolittya knyaz I Dolgorukij On neopryaten i nehorosh no vidno chto torgovyj i ottogo bogat Mostovyh net i tak osenyu i vesnoj v bolshiya gryazi ni prohodu ni proezdu Ploshadej i regulyarnih ulic ne uvidish a pustyrej mnogo Profesor M Berezhkov u svoyemu shodenniku zaznachav Hodya po Nezhinu ubezhdaeshsya chto on bolshaya derevnya tipichnaya malorossijskaya derevnya gryaznaya dushnaya solidarnim z nim buv i profesor I Srebnickij sho u 1880 roci stosovno nizhinskih vulic vidmitiv gryaz sostavlyaet otlichitelnuyu chertu ulic vnutri goroda Trudno sebe predstavit ne videvshi sobstvennymi glazami chto delaetsya na inyh ulicah Nezhina v gryaznyj period Spaseniya ot etoj gryazi net nikakogo tolko na nekotoryh glavnyh ulicah vdol domov i zaborov lepyatsya koe kakie doschatye trotuary perejti cherez ulicu mozhna razve tolko v kaloshah dohodyashih do kolen Prote vse zh misceva vlada namagalasya borotisya iz problemoyu postijnogo brudu tak I Srebnickij zaznachav sho sprobi ci buli nevdali V prezhnee vremya v Nezhine byli i mostovye Glavnaya ulica ego i teper nazyvaetsya Mostovoj ona zhe Moskovskaya tyanushayasya cherez ves gorod i drugaya Licejskaya imeli brevenchatye mostovye Na poslednej ulice davno uzhe ischezli sledy mostovoj i sushestvovanie ee pomnyat tolko nezhinskie starozhily na Mostovoj zhe ulice osobenno v odnoj eya chasti sohranilas eshe mostovaya No chto eto za mostovaya Mnogiya brevna v nej sovsem unichtozhilis i vo vremya gryazi obrazuyutsya takie rytviny chto vse togda starayutsya obezdzhat etu mostovuyu chto nazyvaetsya desyatoj ulicej Doslidnik krayeznavec V Shohodko poyasnyuye ce vse zh prirodno klimatichnimi umovami U misti bula yak zaznachayut Chernigoskie gubernskie vedomosti lishe odna centralna ta velika mostova Vprochem iz uvazheniya k gorodskim dostoinstvam Nezhina nadobno skazat chto v nem est derevyannaya mostovaya ot odnoj zastavy do drugoj cherez ves gorod na prostranstve chetyreh verstv O Lazarenko vidmichav sho problema iz zabrudnennyam vulic ne znikla i u kinci HIH pochatku XX stolittya vin zgaduvav sho dlya togo shob doyihati vid zaliznichnogo vokzalu do centru mista u period vesni ta oseni neobhidno bulo najmati viznika iz paroyu voliv yaki ledve vityagali vozi iz glibokih kanav Mi sposterigayemo stabilnu nezminnist poganogo stanu dorig v Nizhini protyagom XIX stolittya Osnovnoyu prichinoyu cogo buli prirodni umovi z yakimi vlada namagalasya borotisya buduyuchi mostovi ale zaznala porazki u borotbi z bolotistoyu miscevistyu Na 1798 1800 roki yak zaznacheno u Opisah Livoberezhnoyi Ukrayini u Nizhini znahodilosya shistnadcyat vulic iz kotoryh pervaya Moskovskaya vtoraya Chernigovkaya tretya Romenskaya chetvertaya Priluckaya pyataya Grecheskaya shestaya Olishevskaya sedmaya Shostkina vosmaya Pustaya devyataya Galatovskaya desyataya Babichevskaya odinnadcataya Bilyakovskaya dvenadcataya Sherbinovskaya trinadcataya Sugarovskaya chetyrnadcataya Migalyovskaya pyatnadcataya Bobrinskaya i shestnadcataya Magerskaya Deyaki z nih zberegli svoyu nazvu i do sogodennya Yak zaznachaye doslidnik V Shohodko nizhinskoyi forteci zasnovanoyi u H stolitti sho roztashovuvalasya na teritoriyi suchasnogo bazaru u XIX stolitti uzhe ne isnuvalo Prote sam princip zabudovi bulo zberezheno Vsya teritoriya istorichnogo yadra mista maye veliku istoriko kulturnu cinnist i mozhe rozglyadatisya nini yak pam yatnik mistobuduvannya Jogo pivnichno zahidna chastina yaka roztashovana mizh vulicyami Batyuka ta Brativ Zosimiv u mezhah yakoyi skoncentrovana velika kilkist pam yatnikiv arhitekturi i cinnoyi istorichno zabudovi mista ye unikalnim istorichnim miskim formuvannyam Livoberezhnoyi Ukrayini Viznachnimi elementami planuvannya ye vulici Moskovska ta Ovdiyivska Osnovnoyu vuliceyu livoberezhnoyi chastini mista ye Mostova Moskovska z 1881 r Gogolya po yakij jshla doroga sho zv yazuvala Kiyiv i Moskvu U Nizhini yak dlya malogo provincijnogo mistechka isnuvala velika kilkist plosh Tak Chernigovskie gubernskie vedomosti dayut chitkij ta riznostoronnij yih opis Odna ploshad bazarnaya nad rekoyu Ostrom okolo zamkovoj cerkvi i dalshe k lavkam Drugaya ploshad v Nezhine yarmarkovaya Tak ona zovetsya po vospominaniyu o byvshej nekogda zdes na maslyanice znamenitoj yarmarke teper etoj yarmarki net ostalas tolko ploshad mezhdu derevyami gorod skimi i kamennymi cerkovnimi lavkami na kotoroj prezhde kipela yarmarka K etoj zhe ploshadi primykayut i tabachnye lavki a okanchivaetsya ona Uspenskoyu cerkoviyu s krasivoyu i strojnoyu kolokolnej Tretya ploshad paradnaya pered muzhskim Blagoveshenskim monastirem zdes v vysokotorzhestvennye dni byvaet voennyj parad Chetvertaya ploshad za Kievskoyu bashtoyu Bashty t e bashni net nikakoj veroyatno byla kakaya to no vyrazhenie za Kievskoj bashtoyu dosel ostalos U misti isnuvalo chimalo budivel riznogo priznachennya Na 1798 1800 rik isnuyut taki dani Kazennogo stroeniya vnutri goroda nahodyashiesya odin staryj derevyannyj korpus kororyj zanimaetsya gorodnichestvom i kaznachejstvom i pri nem kladovaya dlya kazny kamennaya u vedomstve gorodskoj dumy derevyannyh dva pervyj pod postoem gorodnichego a vo vtorom pomeshayutsya povetovye prisudstvennye mesta Izb derevyannyh postupivshih iz kazennogo vedomstva v vedenie gorodskoj dumy vosem koi otdayutsya v naem Gorodovoj kamennyj magistrat Kamennaya pochtovaya kontora Solyanoj ambar derevyannyj Byvshij porohovoj kazennyj kamennyj pogreb Dva doma gorodskih kamennyh povrezhdennyh vo vremya poslednego pozhara u kotoryh pomeshalos narodnoe uchilishe Cerkovnogo storoeniya derevyannyh izb shest kotorye nahodyatsya pri cerkvyah i zanimayutsya prichetnikami Torgovyh lavok kamennyh cerkovnyh koi otdayutsya v naem vosemnadcat u vedomstvo gorodskoj dumy postupivshih vosem raznymi obyvatelyami na gorodskoj zemle postroennyh sorok vosem dvoryanskih dvadcat dve kupecheskih shestdisyat chetyre meshanskih i raznochincheskih sto odinnadcat myasnyh dvadcat Bogodelnya odna Torgovyh ban dve Kuznic s kotlyarneyu tridcat chetyre Oleksandr Lazarenko zgaduye pro te u yakih budinkah zhili peresichni lyudi Arhitektura Nizhina vidpovidala rivnyu zhittya provincijnogo mista V Peterburzi Moskvi Kiyevi kvartiri koshtuvali dorogo primirom tretinu zarplati Tomu to chinovniki sho vihodili na pensiyu namagalisya zabezpechiti sebe deshevoyu kvartiroyu v provincijnih mistah takih yak Zhitomir Uman Taganrog Chernigiv Poltava Nizhin Cili vulici zabudovuvalisya malenkimi budinkami vidstavnih chinovnikiv Zemlya bula doroga j dilyanki pid zabudovu davalisya neveliki Deshevi budinki zvodilisya bez cokolya bilsh zabezpecheni buduvali visoki cokoli a bagati lyudi zvodili budinki ne bilya vulici a na seredini podvir ya Na Miljonnij vulici nini Ovdiyevskij veliki dvopoverhovi budinki buli v predstavnikiv dvoryanstva Zokrema u Visockogo miskogo golovi kolishnogo generala Semenova pani Pashkivskoyi zyat yakoyi buv inzhenerom na zaliznici Podibne rozmishennya budinu izolyuvalo vid vulichnogo shumu yakij stvoryuvavsya metalevimi obodami kolis po brukovanij mostovij U Nizhini bula velika grecka koloniya j zberigalosya bagato budinkiv svoyeridnogo stilyu Vhid buv iz dvoru cherez kortik z chotirma kolonami Ci budinki buli odnopoverhovi iz velikimi napivpidvalnimi primishennyami z pogrebami ta skladami Takozh O Lazarenko zgaduye Yak i v bagatoh inshih provincijnih mistah osnovne virobnictvo v Nizhini bulo pov yazane iz silskim gospodarstvom Znachne misce v centri zajmali torgovi ryadi roztashovani proti bazaru Voni pochinalisya vid soboru i tyaglisya do samogo Ostra U magazinah porivnyano novoyi dlya togo chasu suchasnoyi pobudovi na vulici Gogolya trivala bakalijna torgivlya Moskalenka j gastronomichna Lazarenka i Dyachenka Chastina cih primishen znahodilasya u brami cholovichogo monastirya abo poblizu vid nogo to v nih ne dozvolyalosya prodavati alkogolni napoyi Tomu lohi cih magaziniv znahodilis na vulici Kushakevicha Otzhe lavki buli roztashovani perevazhno u centralnij chastini mista Misto Nizhin hocha i bulo zavzhdi provincijnim ale vidigravalo znachnu rol u zhitti guberniyi Vigidne geopolitichne stanovishe zumovilo dlya Nizhina bezperervnij rozvitok u torgovomu plani Teritoriya na yakij roztashovano misto bolotista prote rodyucha i pridatna do viroshuvannya riznomanitnoyi silskogospodarskoyi produkciyi yaka potim vikoristovuvalasya yak tovar na rinkah usiyeyi guberniyi ta po za yiyi mezhami Nizhin mav svoyu Poshtovu stanciyu metereologichnu stanciyu krupnij zaliznichnij vuzol mav bogadilnyu sho zabezpechuvala medichne obslugovuvannya zhiteliv mista ta povitu Nizhin slavivsya velikoyu kilkistyu cerkov na pochatok HIH 15 a na pochatok HH 27 ta yih viznachnoyu arhitekturoyu Najkrasivishimi u misti buli panski budinki ta budivli zbudovani grekami Osnovnoyu problemoyu dlya mista zalishavsya stan dorig yakij ne pokrashuvavsya Takozh u Nizhini znahodilasya znachna kilkist navchalnih zakladiv dekilka uchilish gimnaziya zvichajno Nizhinska visha shkola najznachnishij zaklad mista Vse zh vono zalishalosya agrarnim zhiteli mali prisadibni dilyanki na yakih viroshuvali silskogospodarski produkti i u cilomu vsi spogadi pro Nizhin u comu plani zvodyatsya do togo sho misto viglyadalo skorishe yak velike selo Spisok vulic Redaguvati GogolyaPam yatki kulturnoyi spadshini Redaguvati Za pidrahunkami fahivciv u misti ye do 300 istorichnih budivel z yakih ponad 70 mayut veliku kulturnu ta istorichnu cinnist Na derzhavnomu obliku perebuvaye 6 pam yatok arheologiyi 55 istoriyi 12 monumentalnogo mistectva Divis osnovnu stattyu Pam yatki istoriyi ta kulturi Nizhina Golovni pam yatki istoriyi kulturi ta arhitekturi Nizhina za miskimi istoriko arhitekturnimi kompleksami 28 Istoriko kulturnij kompleks Greckogo bratstva XVIII st Vsihsv yatska Grecka Cerkva 1786 r vul Grebinki 29 Mihajlivska Grecka Cerkva 1719 29 r r vul Grebinki 29 Troyicka Cerkva 1733 r vul Grebinki 35 Grecke Oleksandrivske Uchilishe 1817 r vul Grebinki 24 Budinok zhinochoyi gimnaziyi A F Krestinskoyi bud Samohinoyi 1 a pol XIX st vul Gogolya 7A zhitlovij budinok greckoyi koloniyi budinok sluzhb v kompleksi miskoyi sadibi ta budivlya okruzhnogo sudu XVIII st vul Grebinki 18 panskij budinok v miskij pomishickij sadibi 1820 r vul Nebesnoyi Sotni 11 budinok Nosivskogo sotnika Shauli XVIII st vul Glibova 5 budinok Velichkovskih XVIII st vul Glibova 10 Cerkva Oleni i Kostyantina na Troyickomu kladovishi vul Moskovska Arhitekturnij landshaftnij kompleks Mikolayivskogo soboru Blagovishenskogo monastirya vulici Gogolya ta centralnogo skveru XVII poch XX st st Mikolayivskij sobor 1654 r vul Gogolya 19 Blagovishenskij sobor 1702 1716 r r arh Ustinov vul Gogolya 10A Cerkva Petra i Pavla z dzviniceyu 1803 r vul Gogolya 12 Igumenskij korpus z trapeznoyu 1808 r ta kramnici monastirya 1808 r vul Gogolya 10 Cerkva Ioanna Bogoslova 1752 r zabudova vulici Gogolya budinok kupeckogo zibrannya 1894 r torgovij budinok XIX st 13A budinok A F Lukashevicha 1840 h rr 15 nizhinski torgovi ryadi vul Batyuka Cerkva Iona Predtechi Budinok Kulturi 1842 r vul Batyuka 16 Skver im M V Gogolya V V Tarnovskogo 70 i roki XIX st kav yarnya greka Stefanyeva XVIII st vul Stefana Yanovskogo 3 budinok pochesnogo gromadyanina Levchenka O I vul Nebesnoyi Sotni 18 Istoriko kulturnij kompleks nizhinskoyi poshti 1870 i rr budinok poshtovoyi kontori i stanciyi vul Dumska 4 budinok stancijnogo naglyadacha vul Poshtova 18 Budinok pozhezhnoyi komandi 1910 r vul Studentska 2 ta inshi Kultovi sporudi i gromadsko zhitlova zabudova vulici Moskovskoyi XVIII poch XX st st Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1757 r vul Moskovska 7 torgovelni apteka greka Mihajla Ligdi 1777 r 2 skladi 1 gromadski budinok elektrostanciyi 1914 r 3 ta zhitlovi budinok kincya XVIII st 22 budinki vulici Istoriko kulturnij kompleks Nizhinskogo zamku i vulici Bazarnoyi Cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo 1721 r zi dzviniceyu 1821 r vul Bazarna ostrog 1 a pol XIX st vul Bazarna 18 porohovij loh HII HIII st st Cerkva Mikolayivska zimova v kompleksi Pokrovskoyi cerkvi 1873 r vul Bazarna 23A budinki kupcya Kardebashetova kinec XIX st vul Bazarna 15 17 i zhitlovi budinki kincya XIX poch XX st vul Bazarna 1 2 vul Bazarna 1A Cerkva Vasiliya Velikogo 1788 r vul Vasilivska 39 Arhitekturno landshaftnij kompleks Nizhinskoyi gimnaziyi vishih nauk i ploshi M Gogolya Osnovnij korpus liceyu v klasicizmi 1806 1826 r r ta kompleks budivel riznomanitnih sluzhb karetnya stajni zhitlovij fligel 1806 1826 r r vul Grafska 2 budinok suchasnoyi Nizhinskoyi sanitarno epidemiologichnoyi sluzhbi pl Gogolya 7 Istoriko kulturnij kompleks Vvedenskogo monastirya Vvedenskij sobor 1775 zi dzviniceyu 1840 r vul Ovdiyivska 44 Ilyinska cerkva tepla 1814 r vul Ovdiyivska 44 monastirski budivli riznogo priznachennya keliyi 1857 gotel Vvedenskogo monastirya na ekonomichnomu podvir yi 1863 r vul Ovdiyivska 47 Pam yatniki Redaguvati Monument afgancyam Nizhinshini Pam yatnik nizhinskomu ogirku Pam yatnik Mikoli GogolyuBlizko chverti sotni nizhinskih pam yatnikiv i pam yatnih znakiv ye znachnim pokaznikom yak dlya mista takoyi velichini Divitsya osnovnu stattyu Pam yatniki Nizhina U Nizhini vstanovleno pam yatniki yak slavetnim urodzhencyam ta diyacham zhittya chi diyalnist yakih pov yazani z mistom tak i na chest znamennih abo tragichnih podij nacionalnoyi istoriyi T G Shevchenku M Zankoveckij Yu Lisyanskomu B Hmelnickomu Dzvoni Chornobilya Zhertvam Golodomoru ta politichnih represij i bagato inshih Nizhin pishayetsya pershim za chasom stvorennya ne lishe v Ukrayini a j u cilomu sviti pam yatnikom Mikoli Gogolyu U Nizhini vstanovleno nizku pam yatnikiv vizvolitelyam mista vid nimeckih okupantiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ya Batyuku L Gubinij S Mohovomu I Hajtovichu obeliski na bratskih mogilah Takozh vidnosno neshodavno naprikinci 2005 roku u misti z yavivsya duzhe originalnij pam yatnik miscevij znamenitosti nizhinskomu ogirku Nacionalni gromadi RedaguvatiGrecka gromada Redaguvati Poyava greckih pereselenciv u Nizhini bula viklikana vtratoyu Greciyi derzhavnoyi nezalezhnosti U seredini XVII st velika grecka koloniya vinikaye u Nizhini Yiyi poyavi znachno spriyali chasti podorozhi do Moskvi greckogo duhovenstva slidom za yakim tyagnulisya j chislenni kupecki obozi Greki obrali ce nevelichke polkove misto same tomu sho u XVII XVIII st tut peretinalisya suhoputni torgovelni shlyahi sho z yednuvali Moskvu Sibir ta Povolzhya z torgovimi mistami Yevropi Balkanskogo pivostrova Seredzemnomor ya ta Blizkogo Shodu Pragnuchi zaluchiti greckih kupciv do aktivnoyi torgivli v mistah Ukrayini getman Bogdan Hmelnickij u 1657 roci vidav kilka universaliv yakimi zvilniv yih vid pidporyadkuvannya miscevomu uryadu ta nadav pravo vilnoyi torgivli za umovi splati podatku getmanskomu ekzaktoru Zgodom cyu administrativnu avtonomiyu pidtverdzhuvali svoyimi universalami j inshi getmani v arhivi Nizhinskogo greckogo bratstva ta magistratu svogo chasu zberigalos 57 getmanskih universaliv carskih ta arhiyerejskih gramot yakimi v rizni chasi stverdzhuvalisya prava ta volnosti nizhinskih grekiv U druzhnih stosunkah z Greciyeyu ukrayinski getmani bachili ne tilki zaporuku ekonomichnogo rozvitku derzhavi ale j shukali zahistu pravoslavnoyi viri vid zazihan polskogo katolicizmu a zgodom i vid namagan moskovskogo uryadu pidporyadkuvati sobi nezalezhnu Kiyivsku mitropoliyu Vzhe u 1679 r nizhinski greki dosit chislenna grupa miskogo naselennya zvernulisya do duhovnoyi ta svitskoyi vladi z prohannyam dozvoliti pobuduvati v Nizhini svij pravoslavnij hram Ce zvernennya voni motivuvali tim sho zmusheni vidviduvati miscevi cerkvi ale ne rozumiyut ruskogo nabozhestva tobto slov yanskoyi cerkovnoyi sluzhbi i tomu ne mozhut svyashenikam virazne spoviduvati grihi svoyi Iniciatorom cogo zvernennya buv svyashenik Hristofor abo Hristodul Dimitriyev kotrij z yavivsya u Nizhini u 1677 r i pohodiv z yeparhiyi Navpaktu i Arti z sela nazvanogo Angelokastro Vin zalishiv batkivshinu vnaslidok peresliduvan yakih zaznav vid turkiv abo yak piznishe vin sam pisav pobachivshi vid busurman veliku naglist Oselivshis v Nizhini greckij svyashenik spochatku uvijshov do prichtu Mikolayivskogo soboru yakij todi vidviduvali nizhinski greki Ale cherez chasti konflikti z miscevimi svyashenikami ta parafiyanami vin nevdovzi stav klopotatisya pro vidilennya grekiv v okremu gromadu ta budivnictvo okremogo hramu Oderzhavshi u 1680 r blagoslovennya vid Konstantinopolskogo patriarha Yakova ta Chernigivskogo arhiyepiskopa i blyustitelya Kiyivskoyi Mitropoliyi Lazarya Baranovicha vin rozpochav budivnictvo derev yanogo hramu na chest arhistratigiv Bozhih Mihayila ta Gavriyila 29 Groshej vidilenih gromadoyu na budivnictvo vistachilo lishe na zvedennya stin Shob dovesti spravu do kincya otec Hristofor pozichiv chimalu sumu groshej i tomu u 1684 r nizhinski greki otrimavshi zgodu getmana Ivana Samojlovicha vidryadili dvoh svoyih predstavnikiv zadlya zbirannya pozhertv ta milostini na budivnictvo hramu Otec Hristofor osobisto neodnorazovo zvertavsya za finansovoyu dopomogoyu do miscevih kupciv uryadovciv ta cerkovnih iyerarhiv Dvichi vin yizdiv i do Moskvi de oderzhav pevni koshti i vid cariv Ivana ta Petra Oleksijovichiv U rezultati koshtiv nadijshlo stilki sho yih vistachilo na te abi zbuduvati poryad z derev yanim hramom arhangeliv Mihayila i Gavriyila she murovanu cerkvu na chest Vsih Svyatih U 1696 roci budivnictvo ta ozdoblennya hramiv bulo zaversheno V procesi budivnictva cerkov 1687 roku grecka religijna gromada oformilas u Cerkovne Bratstvo statut yakogo napisav sam Hristofor Dimitriyev V zasnuvanni Bratstva aktivnu rol vidigrav getman Ivan Mazepa vidomij svoyim blagodijnictvom ta prihilnistyu do stvorennya novih duhovnih ta osvitnih zakladiv U 1696 r nizhinski greki sho klopotalisya za novij statut Bratstva pered Kiyivskim mitropolitom Varlaamom Yasinskim privezli jomu osoblivogo rekomendacijnogo lista vid getmana Todi zh voni otrimali vid mitropolita blagoslovennya na stvorennya pri Bratstvi shkoli dlya navchannya ditej greckogo i slov yanskogo pisma ta shpitalyu dlya prepitaniya ubogih j neduzhih chleniv gromadi A 19 kvitnya 1696 roku getman I Mazepa vlasnim universalom zadeklaruvav reformu Nizhinskogo greckogo cerkovnogo Bratstva pidtverdiv usi prava nadani getmanami poperednikami ta uzyav nizhinskih grekiv pid osobistu ohoronu nadayuchi yim pravo bezposeredno apelyuvati dlya virishennya riznih sprav do getmanskoyi kancelyariyi Blizko troh desyatilit v Nizhini zhiv mitropolit Filippisijskij ta Dramskij Sofronij vidomij pid prizvishem Makedonskogo Vin brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti Ukrayini tih chasiv zokrema Chornij radi 1663 r koli v Nizhini vidbulisya dramatichni vibori getmana Zapidozrenij moskovskim uryadom v pidburyuvanni ukrayinciv proti Moskvi vin buv 1661 roku dopitanij u Posolskomu prikazi U biblioteci Greckogo Bratstva zberigalisya kilka knizhok sho nalezhali mitropolitu Sofroniyu U 1685 r na shlyahu do Moskvi u Nizhini zupinyalisya vidomi prosvititeli brati Sofronij ta Ioanikij Lihudi zasnovniki Moskovskoyi Slov yano Greko Latinskoyi akademiyi vidomi svoyeyu spivpraceyu z vidatnim vchenim filosofom pismennikom i pedagogom misceblyustitelem patriarshogo prestolu mitropolitom Stefanom Yavorskim Blizko 1689 r v shkoli Greckogo Bratstva vchitelyuvav arhimandrit Dionisij z greckogo mista Yanini Nizhinskij greckij gromadi vin zalishiv unikalnu biblioteku ponad 70 tomiv knig filosofsko bogoslovskogo ta svitskogo zmistu Sered rukopisiv Dionisiya buli teologichni tvori Feofila Koridalevsa teksti lekcij ta zbirki virshovanih poem ta gimniv Gomera tosho Vivchayuchi primitki na beregah rukopisiv Dionisiya vcheni z yasuvali sho Dionisij buv nadzvichajno osvichenoyu lyudinoyu dobre znav davnogrecku ta latinsku movi studiyuvav filosofiyu ta bogoslov ya v universitetah Veneciyi Paduyi Rimu podorozhuvav Angliyeyu ta Gollandiyeyu U 1670 h rokah vin zhiv u Konstantinopoli ta zajmav posadu velikogo protosinkela pri dvori Vselenskogo patriarha Dosifeya a u 1680 h rokah do pereyizdu v Nizhin vchitelyuvav u Voloshini Nadzvichajnu cinnist Dionisiyevoyi biblioteki zasvidchuye toj fakt sho pro yiyi dolyu osobisto pikluvavsya getman Ivan Mazepa Nevdovzi Dionisij zalishiv Nizhin oderzhavshi posadu arhimandrita Mikilsko Makedonskogo monastirya a bezcinna biblioteka jogo bula vivezena do Moskvi U biblioteci Greckogo Bratstva krim rukopisiv Dionisiya zberigalosya chimalo inshih unikalnih knig sered yakih rukopisni grecki Yevangeliya HI HII stolittya na pergamenti z vlasnoruchnimi primitkami vizantijskogo imperatora Feodosiya rozkishno ozdobleni zolotom i kolorovimi miniatyurami moldovlahijski Yevangeliya XVI stolittya Chimalo svyatin ta cerkovnih relikvij mistilosya v riznici Greckogo Bratstva Slid vidznachiti veliku kilkist starodavnih ikon greckogo ta miscevogo pisma u sribnih rizah velikij sribnij naprestolnij hrest vigotovlenij 1636 roku v misti Yanina derev yanij rizblenij hrest zi shmatochkami Zhivotvorchogo Dreva hresta na yakomu bulo rozp yato Gospoda Isusa Hrista a takozh bagato ozdoblenu dorogocinnim kaminnyam plashanicyu na yakij zolotom po bilomu atlasu vishito zobrazhennya Spasitelya Greckij napis na plashanici svidchiv sho vigotovleno yiyi praceyu ta starannyam svyashenika Hristofora za getmanuvannya Ivana Mazepi u 1692 roci Cerkovne ta gromadske zhittya nizhinskih grekiv bazuvalosya na starodavnomu greckomu pravi kodifikovanomu she u XIV stolitti Kostyantinom Armenopulom Ci zakoni zapisani v knizi Prohiron abo Shostiknizhzhya dbajlivo zberigalisya chlenami Bratstva v osoblivomu micnomu futlyari Zgidno zi statutom Nizhinskogo Greckogo Cerkovnogo Bratstva napisanim u 1697 roci nastupnikami svyashenika Hristofora do Bratstva vhodili vsi bazhayuchi greki ta ne greki sho znali grecku movu ale pravom golosu pri viborah kerivnogo organu Radi 12 h koristuvalisya tilki choloviki vikom ponad 20 rokiv yaki splachuvali shorichno groshovi vneski na cerkvu Grecki hrami v Nizhini perebuvali pid osoblivoyu ohoronoyu Konstantinopolskogo patriarha ta pidporyadkovuvalisya viklyuchno Kiyivskim mitropolitam a miscevij cerkovnij vladi zaboronyalos vtruchatisya u duhovni spravi nizhinskih grekiv Hrami vidigravali vazhlivu rol ne tilki v duhovnomu ale j gromadskomu zhitti grekiv Na cerkovnomu dvorishi regulyarno zbiralisya bratchiki shob virishuvati vsi vazhlivi spravi obirati svyashenikiv ta ktitoriv cerkvi chleniv bratskogo sudu a z 1785 roku burgomistriv ta chleniv organu miscevogo samovryaduvannya gromadi Greckogo Magistratu Tam zhe vidbuvalisya bratski kanoni veliki gromadski svyata ta urochistosti Groshi z cerkovnoyi skarbnici chasto vidavalisya v borg kupcyam a za rahunok vidsotkovih pributkiv Bratstvo nadavalo dopomogu zbidnilim chlenam gromadi ta sirotam utrimuvalo shkolu ta shpital Postijne zrostannya greckoyi gromadi v Nizhini ta zbir dostatnih koshtiv dozvolili grekam rozpochati u 1714 roci perebudovu derev yanoyi Mihajlivskoyi cerkvi Za dozvolom getmana 1 Skoropadskogo voni na misci poperednogo derev yanogo hramu zaklali kam yanij fundament Budivnictvo trivalo ponad 10 rokiv jogo zavershiv u 1729 roci svyashenik Mikola Bosnyak Ostannij i buv ktitorom hramu protyagom 1719 1739 rokiv 28 travnya 1731 roku hram osvyativ mitropolit Kiyivskij Rafayil Zaborovskij Prihodskij litopis greckoyi Mihajlivskoyi cerkvi pochatku XIX st tak podaye cyu podiyu Vozdvignut sej hram arhistratigov Mihajla j Gavriila pri ktitorstvi gospodina Mikolaya Mihajlovicha Bosnyaka koemu hramu zalozheno osnovanie iz soglasiya vseh bratev 1714 go godu j ostavalas bez proizvodstva rabot do 1725 goda Zatem prodolzhaya rabotu okonchen v 1729 godu j po priezde iz Kieva arhiereya gospodina Rafaila osvyashen v 1731 m godu rashodami bratev Dokumenti 30 h rokiv XVIII stolittya zasvidchuyut isnuvannya v Nizhini Greckogo Mihajlivskogo monastirya A vzhe u 1760 h rokah rozpochalasya rekonstrukciya murovanoyi Vsihsvyatskoyi cerkvi hram deyakij chas isnuvav yak monastirska trapezna ale nevdovzi jogo rozibrali za vethostiyu Na jogo misci zaklali glibokij murovanij pidval i zveli micni stini pershogo poverhu prote cherez vnutrishni superechki u gromadi povernutisya do vidbudovi Vsihsvyatskogo hramu zmogli lishe 1800 roku Oskilki pervisnij proekt za cej chas bulo zagubleno do spivpraci zaprosili vidomogo chernigivskogo arhitektora Antona Kartashevskogo Same za jogo proektom u 1805 r j zaversheno budivnictvo cerkvi Nevdovzi ostatochno skladayetsya cilisnij arhitekturnij ansambl Greckih hramiv do yakogo za opisom pochatku XIX stolittya vhodili kolokolnya kotoraya postroena 1805 goda tshaniem Nezhinskogo grecheskogo obshestva j kamennaya s shtaketom zheleznym j tremya zheleznymi vorotami ograda a takozh devyat kamennyh palatok v cerkovnoj ograde j odin pod letneyu cerkoviyu pogreb Ostannij yaskravij period v istoriyi Nizhinskogo Greckogo Bratstva pripadaye na kinec XVIII pershu chvert XIX stolittya koli pid vplivom idej prosvitnictva v Greciyi poshiryuyetsya nacionalno vizvolnij ruh proti osmanskih zavojovnikiv Yaskravimi predstavnikami greckogo nacionalno vizvolnogo ruhu v Nizhini v cej period buli taki vidatni prosvititeli yak Zoj Kaplani Manfo Rizari Georgij Krommida brati Anastasij Zoj ta Mikola Zosimi Za iniciativoyu greckoyi gromadi v Nizhini u cej chas buduyutsya Grecke Oleksandrivske uchilishe 1816 r cerkva Kostyantina ta Oleni na Greckomu kladovishi 1819 1821 r r murovanij invalidnij budinok na kolishnomu Greckomu podvir yi po vul Moskovskij 1821 r Zamozhni grecki kupci zhertvuvali znachni koshti na vidkrittya novih pravoslavnih hramiv uchilish bibliotek muzeyiv likaren ta bogougodnih zakladiv finansuvali vidannya bogoslovskoyi prosvitnickoyi ta klasichnoyi literaturi Tak zamozhni kupci ta mecenati brati Zosimi poklali chimali sumi groshej do banku na im ya starost greckih hramiv Nizhina shob gromada mogla utrimuvati najbidnishih chleniv bratstva ta regulyarno kupuvati svichki dlya velikogo panikadila Vsihsvyatskogo hramu U 30 h rokah XIX stolittya priskoryuyetsya zanepad Greckogo Bratstva v Nizhini Ce pov yazane bulo z tim sho vnaslidok imperskih reform rosijskogo samoderzhavstva Nizhin z velikogo polkovogo mista ta vazhlivogo centru torgivli postupovo peretvorivsya na gluhu provinciyu pislya peremogi v Greciyi nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi ta progoloshennya u 1830 roci derzhavnoyi nezalezhnosti nizhinski greki postupovo pochinayut povertatisya na istorichnu batkivshinu abo pereselyatisya do velikih portovih mist na pivdni Ukrayini ta Rosiyi V Nizhini zalishilisya tilki ti hto ne mav koshtiv na pereyizd ta porodichavsya z miscevimi zhitelyami Yaksho u 1746 roci v Nizhini narahovuvalos 1800 grekiv u 1782 roci blizko 765 to u 1869 roci yih vzhe bulo ne bilshe 365 cholovik U zv yazku iz postupovim zmenshennyam kilkosti grekiv zminyuvavsya j status greckih hramiv 1785 roku pid chas administrativnoyi reformi Katerini II Nizhin z usima cerkvami i monastiryami yakij ranishe vhodiv do skladu Kiyivskoyi Mitropoliyi buv pidporyadkovanij arhiyepiskopu Chernigivskomu Ale grecki hrami buli zalisheni v kolishnomu yihnomu stani tobto pid zahistom samogo Kiyivskogo mitropolita Ale zgodom vtrativshi zverhnist Konstantinopolskih patriarhiv ta Kiyivskih mitropolitiv u 1839 roci grecka cerkovna gromada Nizhina bula peredana u vidannya arhiyepiskopu Chernigivskomu a z 1855 roku pripisana do Nizhinskogo Blagovishenskogo monastirya U 1872 roci samovryaduvannya greckoyi gromadi ostatochno bulo skasovane oficijnim nakazom Senatu a vse majno ta kapitali yiyi peredani miskij gromadi Nizhina U zagalne koristuvannya meshkanciv Nizhina perejshli j grecki Vsihsvyatska Mihajlivska ta Kostyantino Oleninska cerkvi ale za davnoyu tradiciyeyu yih prodovzhuvali vidviduvati nashadki nizhinskih grekiv Ostatochno gromada greckoyi cerkvi bula rozignana rishennyam miskvikonkomu u grudni 1960 roku a primishennya hramu pereobladnali pid shkilnij sportivnij zal Z pomizh relikvij sho zberigalisya gromadoyu protyagom troh stolit zbereglisya okremi chastini biblioteki Greckogo Bratstva yaka u rozporoshenomu viglyadi zberigayetsya zaraz v arhivoshovishah Kiyeva Moskvi ta Sankt Peterburga Na rubezhi 1980 1990 rokiv bulo provedeno pershochergovi restavracijni roboti na greckih hramah Nizhina pid kerivnictvom golovnogo arhitektora proektu L S Chekurdi U 1992 roci z iniciativi vikladachiv ta studentiv Nizhinskogo pedinstitutu im M Gogolya ta inteligenciyi mista utvoreno pravoslavnu gromadu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Gromada zaproponuvala vidnoviti pislya zavershennya restavracijnih robit bogosluzhinnya u Vsihsvyatskomu hrami 4 grudnya 1994 roku v hrami vidbulasya persha pislya 30 richnoyi perervi liturgiya A 18 kvitnya 1995 roku rishennyam Chernigivskogo oblvikonkomu Vsihsvyatsku cerkvu peredano v postijne koristuvannya gromadi Simvolichno sho sered prihozhan hramu chimalo nashadki greckih rodin Gromada pidtrimuye aktivni zv yazki z naukovimi kolami Greciyi zokrema vidomim istorikom doslidnikom greko ukrayinskih zv yazkiv profesorom Hristosom Laskaridisom yakij neodnorazovo vidviduvav misto Yevrejska gromada Redaguvati Persha zgadka pro yevrejsku gromadu yaka z yavilasya v misti priblizno v XV stolitti bula 1648 roku koli vona razom z polskim naselennyam postrazhdala pid chas Hmelnichchini j do podiliv Rechi Pospolitoyi kincya XVIII st yevrejske naselennya Nizhina bulo praktichno vidsutnye Pislya vhodzhennya Ukrayinskogo Pravoberezhzhya do skladu Rosijskoyi imperiyi yevreyi shvidko napovnili zemli Livoberezhnoyi Ukrayini u tomu chisli j velmi privablivij nasampered u torgovo ekonomichnomu sensi Nizhin pozayak misto vhodilo do t zv mezhi osidlosti dlya prozhivannya yevreyiv Sinagoga ShneyersonaNaprikinci XVIII stolittya u zv yazku iz zavoyuvannyam Rosijskoyu imperiyeyu Krimu znachennya Nizhina yak torgovelnogo i administrativno vijskovogo oseredku zmenshilos Chimalo miscevih grekiv podalisya do Odesi chij rozvitok nabuv strimkih obertiv Po vtrati torgovelnogo znachennya Nizhina j viyizdu bilshosti grekiv sa me pidpriyemlivi yevreyi vzyali do svoyih ruk torgivlyu v Nizhini a zgodom z rozvitkom kapitalizmu j promislovu sferu Do prikladu virobnictvo znamenitih nizhinskih ogirkiv na promislovu osnovu postavili pidpriyemci yevreyi Goldenbergi v 3 j chverti XIX stolittya Nizhin u cej chas vidomij yak odin iz golovnih centriv lyubavickogo hasidizmu Na tuteshnomu cvintari pohovanij drugij Lyubavickij Rebe Dov Ber Shneyerson pomerlij 1827 roku Nastupna velika zgadka pro nizhinskih yevreyiv stosuyetsya znovu tragichnih dlya nih podij 20 lipnya 1881 roku v misti vidbuvsya pogrom Bilshist yevrejskih budinkiv buli zrujnovani Pogrom buv pridushenij rosijskimi vijskami vnaslidok chogo zaginuli desyatki pogromnikiv Nastupnij yevrejskij pogrom buv ulashtovanij chornosotencyami v 1905 r Bilshist yevreyiv buli zajnyatti u virobnictvi tyutyunovih virobiv a takozh pracyuvali u kramnicyah Na mezhi XIX HH st st u misti bulo 10 sinagog tri yevrejski privatni shkoli i 30 hederiv vid 1895 roku diyav yevrejskij oshadnij bank Za perepisom 1897 roku priblizno 1 3 meshkanciv mista buli yevreyami Pid chas okupaciyi Nizhina vijskami Dobrovolchoyi armiyi A Denikina v 1919 roku denikinci vbili nizhinskogo rabina M Hejna pochavshi chergovij pogrom Vinyatkovu muzhnist u vryatuvanni majzhe 30 yevrejskih rodin pid chas cogo pogromu viyaviv nizhinskij svyashenik protoiyerej G Spaskij batko vidanih ukrayinskih uchenih Ivana ta Yevgeniyi Spaskih U 1920 i roki v misti prodovzhuvali diyati 7 sinagog Druga Zolotnickogo Kamenka Lyubavicka Remistna Rudzika Shneyersona Nizhinska yevrejska religijna gromada bula zareyestrovana rishennyam Nizhinskogo Uvikonkomu 14 lipnya 1922 roku Do neyi nalezhali sinagogi molitovni budinki laznya yidalnya j inshi gospodarski ob yekti Pravlinnya gromadi obiralos shorichno zagalnimi zborami yiyi chleniv 1928 roku razom iz dvoma cerkvami v Nizhini zakrili dvi sinagogi i v primishennyah sinagog Lyubavickoyi i Zolotnickogo vidkrili klubi a v 1930 i rr z jogo borotboyu z religiyeyu i burzhuaznim nacionalizmom bulo zakrito j ci sinagogi diyalnist religijnoyi obshini stala tayemnoyu Na pivnichno shidnij okolici Nizhina z pershoyi polovini HIH st pochalo formuvatisya yevrejske kladovishe na yakomu pohovano kilka vidomih u misti predstavnikiv yevrejskoyi gromadi u tomu chisli c Dov ber Shneyerson Lishe z pozhvavlennyam kulturnogo politichnogo i religijnogo zhittya naprikinci 1980 h rr vidnovilas i aktivnist nizhinskoyi yevrejskoyi gromadi Zaraz 2000 i rr u misti prozhivayut bilya trohsot yevreyiv Bulo vlashtovano yevrejskij molitovnij budinok U 2008 roci zusillyami zakordonnih blagodijnikiv vihidciv z Nizhina poryad iz yevrejskim kladovishem bulo vlashtovano sinagogu a 2009 go zavdyaki dopomozi vidomogo amerikanskogo filantropa Muli Koena oblashtovano j same yevrejske kladovishe nasampered ogel na mogili Dov ber Shneyersona U sinagozi krim molitovnogo zalu ye takozh biblioteka i kuhnya yiyi poslugami shorichno koristuyutsya tisyachi lyudej sho priyizhdzhayut na mogilu Rebe 30 Polska gromada Redaguvati Bzheskij Roman Stepanovich ukrayinskij derzhavnij diyach dobi UNR ta na emigraciyi Organizator ukrayinskogo vijska ta bezposerednij uchasnik boyiv z rosijskimi vijskami 1918 1919 Ideolog modernogo ukrayinskogo nacionalizmu Takozh doslidnik ukrayinskoyi istoriyi literaturoznavec zhurnalist i publicist Misto pobratim Redaguvati Imatra Finlyandiya 31 Stejt Koledzh SShA 32 Vidomi lyudi RedaguvatiDokladnishe Kategoriya Miski golovi NizhinaDiv takozh Kategoriya Urodzhenci Nizhina Pam yatnij znak na misci budiku u yakomu v 1908 1914 rokah prozhivav Sergij Korolov1623 narodivsya Roman Rakushka Romanovskij shevchenkoznavec Mihajlo Novickij U Nizhini narodivsya i proviv dityachi roki moreplavec Yurij Lisyanskij 1773 1836 1907 narodivsya uchenij Oleksandr Znojko a 1911 spivak Mark Bernes Do Nizhina priyizdiv Taras Shevchenko Nizhinsku gimnaziyu zakinchilo bagato vidomih lyudej 1881 roku v misti vidkrili pershij u Rosijskij imperiyi pam yatnik Mikoli Gogolyu U Nizhini pracyuvav likarem Petro Andrijovich Bushtedt narodivsya jogo sin Petro Petrovich Bushtedt uchenij u galuzi elektrozvaryuvannya doktor tehnichnih nauk 1936 chlen korespondent AN URSR 1939 Nastoyatelem Mikolayivskogo soboru buv otec Georgij Spaskij u Nizhini narodilisya jogo diti mistectvoznavec Yevgeniya Spaska ta istorik Ivan Spaskij Na nizhinskij sceni grali ukrayinski aktori Mariya Zankovecka u Nizhini vona zhila i pracyuvala Panas Saksaganskij Mikola Sadovskij Marko Kropivnickij V Nizhini narodivsya Oleksandr Mihajlovich Bogomolec 1850 1935 revolyucioner narodnik zemskij likar batko akademika prezidenta AN URSR Oleksandra Bogomolcya 1881 1946 pradida doktora Olgi Bogomolec nar 1966 r zasnovnici istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl 33 Tut projshli dityachi roki Oleksandra Bogomolcya molodshogo i konstruktora pershih kosmichnih korabliv Sergiya Korolova takozh ukrayinskoyi kinoaktorki Lyudmili Sosyuri Z Nizhinom pov yazani imena akademikiv Yuriya Sokolova ta Milici Nechkinoyi Aleksin Mikola Mikolajovich 1877 1950 sotennij komandir ta zastupnik komandira Hersonskoyi strileckoyi diviziyi armiyi UNR polkovnik Pomer v Nizhini Andrushenko Volodimir Mikitovich 1904 1977 ukrayinskij hudozhnik direktor Odeskoyi kartinnoyi galereyi Antikov Dmitro Mikolajovich 1995 2019 starshina Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bantish Kamenskij Mikola Mikolajovich 1737 1814 ukrayinskij i rosijskij istorik arheograf bibliograf Bashirov Tahir Tahirovich 1985 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bernes Mark Naumovich 1911 1969 spivak ta kinoaktor Bzheskij Roman Stepanovich 1897 1982 ukrayinskij derzhavnij diyach dobi UNR Organizator ukrayinskogo vijska ta bezposerednij uchasnik boyiv z moskovskimi vijskami 1918 1919 Ideolog modernogo ukrayinskogo nacionalizmu Takozh doslidnik ukrayinskoyi istoriyi literaturoznavec zhurnalist i publicist Bikov Oleg Volodimirovich 1989 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bilogub Vitalij Danilovich nar 1926 ukrayinskij arhitektor i hudozhnik Bril Ivan Haritonovich 1894 likar ukrayinskij gromadskij diyach u Kitayu zasnovnik filiyi tovaristva Prosvita u Hankou 1929 1931 vidatnij diyach Ukrayinskoyi Gromadi m Shanhayu 1934 1936 Brovarec Olga Oleksandrivna 1986 najmolodshij doktor fiziko matematichnih nauk Ukrayini zvannya otrimala u vici 29 rokiv Vashuk Lyubov Volodimirivna ukrayinska teatralna aktrisa Volskij Anatolij Mironovich ukrayinskij teatralnij aktor narodnij artist Ukrayini 2018 Vulf Georgij Viktorovich 1863 1925 rosijskij vchenij kristalograf Gorbenko Oleksandr Petrovich 1938 2011 ukrayinskij teatralnij rezhiser Gorgoli Sava Dementijovich 1739 1791 ukrayinskij medik doktor medicini Danevskij Vsevolod Pijovich 1852 1895 ukrayinskij vchenij pravoznavec Dubravin Valentin Volodimirovich 1933 1995 folklorist etnomuzikoznavec pedagog kompozitor kandidat mistectvoznavstva Chlen Spilki kompozitoriv Ukrayini Zhuchok Volodimir Grigorovich nar 27 zhovtnya 1948 roku pedagog organizator shkilnoyi osviti na Donbasi krayeznavec Zikov Yevgen Kirilovich 1932 1957 doslidnik Antarktidi Na mapi Antarktidi ye ostriv Yevgena Zikova u Nizhini vulicya nazvana jogo im yam Ignatenko Marina Mikolayivna ukrayinskij vchenij v galuzi istoriyi Ukrayini Kachurovskij Igor Vasilovich ukrayinskij poet perekladach prozayik literaturoznavec pedagog radiozhurnalist Kovalenko Sergij Stanislavovich ukrayinskij naukovec vidavec ta gromadsko politichnij diyach kandidat tehnichnih nauk Kokotyuha Andrij Anatolijovich suchasnij epatazhnij ukrayinskij pismennik Krasovskij Mikola Oleksandrovich polkovnik Armiyi UNR ocholyuvav Informacijne byuro Rozvidochnoyi upravi Generalnogo shtabu Armiyi UNR Krutko Andrij Volodimirovich 1981 2022 starshij lejtenant okremogo zagonu specialnogo priznachennya NGU Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Kurganskij Volodimir Abramovich ukrayinskij ta rosijskij zvukooperator Legejda Oleksandr Sergijovich 1946 Nizhin ukrayinskij derzhavnij sluzhbovec promislovec General major Markova Lyubov Kostyantinivna ukrayinska artistka baletu pedagog Petrovskij Mikola Neonovich ukrayinskij istorik dzhereloznavec direktor Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR Petrovskij Mikola Oleksijovich starshina Diyevoyi armiyi UNR 34 Piskorska Yelizaveta Volodimirivna 1903 1978 ukrayinskij grafik pedagog Popovich Vladislav Mikolajovich vidavec ta gromadsko politichnij diyach politv yazen rezhimu Yanukovicha vijskovik Pulinec Oleksandr Stepanovich 05 12 1903 30 10 1980 literaturoznavec Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Rosinevich Mikola Oleksandrovich pidpolkovnik Armiyi UNR Ryabuha Sergij Viktorovich 1991 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Spaska Yevgeniya Yuriyivna ukrayinskij etnolog mistectvoznavec muzejnik doslidnik ukrayinskoyi krimskotatarskoyi kazahskoyi ta kirgizkoyi etnografiyi Spaskij Ivan Georgijovich ukrayinskij i rosijskij istorik numizmat mistectvoznavec muzejnik Stanevich Yevstafij Ivanovich 1775 1835 pismennik ta filosof chasiv Rosijskoyi imperiyi direktor uchilish v Kurskij guberniyi Tverdovskij Osip Matvijovich sotnik Diyevoyi armiyi UNR uchasnik bitvi pid Krutami Tretyakiv Sosnickij Oleksandr 1896 1940 hudozhnik Himchenko Ivan Mikitovich pidpolkovnik Armiyi UNR Shepelyuk Oleksij Borisovich 1977 2014 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shklyarenko Mihajlo Grigorovich polkovnik Armiyi UNR 35 Shkurko Mikola Pantelijovich 1954 pidpriyemec mecenat gromadskij diyach Sholudko Panas Semenovich majster teslya budivnichij Yakimchenko Oleksandr ukrayinskij rosijskij i francuzkij hudozhnik Nizhinski polkovniki Redaguvati Dokladnishe Nizhinskij polkGalereya Redaguvati Pam yatnik Mikoli Gogolyu 1881 v Parku im Gogolya pershij pam yatnik Gogolyu u sviti Nizhinska Sanitarno epidemiologichna stanciya Nizhinskij zaliznichnij vokzal Vulicya 3 j mikrorajon tut radyanska i suchasna zabudova Nizhinska cerkva Svyatoyi Pokrovi Pam yati zhertv Golodomoru ta politichnih represij Vodoginna vezha Nizhin bilya vokzaluVinoski Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF 1 Den mista teper bude u travni Chernigovskij listok 1862 Nizhin Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 Na Chernigivshini vidmovilis vid regionalnoyi movi Nizhin stav bilshe na 725 gektariv sho ce znachit dlya mista Shostij den zbrojnogo napadu Chernigivshina Tekstova translyaciya Suspilne Novini 2022 1 bereznya U boyah pid Nizhinom zaginuv Stanislav Proshenko Slovo pro pobratima Novinarnya 2022 2 bereznya Vizitivka mista Nizhin na Sajt mista Nizhin Pidpriyemstva mista na Sajt mista Nizhin Vokzal stanciyi Nizhin inform na oficijnomu sajti Ukrayinskih zaliznic Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 9 veresnya 2009 Nizhin Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K URE 1990 stor 493 Nizhin vul Shevchenka 107a na oficijnomu sajti merezhi Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 10 veresnya 2009 Adresa nizhinskogo Fokstrotu na oficijnomu sajti merezhi nedostupne posilannya z lipnya 2019 a b Ozdorovchi kompleksi na Sajt mista Nizhin Nizhinski apteki Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K URE 1990 stor 531 Perelik profesijno tehnichnih navchalnih zakladiv Chernigivskoyi oblasti Arhivovano 27 lyutogo 2010 u Wayback Machine na Upravlinnya osviti i nauki Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi Arhivovano 2010 05 06 u Wayback Machine Perelik vishih navchalnih zakladiv Chernigivskoyi oblasti Arhivovano 14 lipnya 2012 u Wayback Machine na Upravlinnya osviti i nauki Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi Arhivovano 2010 05 06 u Wayback Machine Nizhinskij agrotehnichnij institut na Vebstorinka Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Zasobi Masovoyi Informaciyi na Sajt mista Nizhin NEZhATIN Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Sho take Nizhin Sity ta navisho mi jogo stvorili Nizhin City ukr Procitovano 16 sichnya 2020 Zakladi kulturi na Sajt mista Nizhin Vebstorinka Nizhinskogo dramatichnogo teatru imeni M Kocyubinskogo Turistichnij potencial Nizhinu st Z Chernigova do Nizhina Shlyahami Mikoli Gogolya Arhivovano 13 listopada 2012 u Wayback Machine gaz Visokij Val m Chernigiv za 13 zhovtnya 2008 roku informaciya spivrobitnika krayeznavchogo muzeyu N Dmitrenko Pam yatniki istoriyi ta kulturi arhitekturni kompleksi na Sajt mista Nizhin Morozov O Grecki hrami Nizhina Oleksandr Morozov Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2013 7 S 24 31 fot st U Nizhini vidrestavruvali yevrejskij cvintar Arhivovano 12 listopada 2012 u Wayback Machine gaz Visokij Val m Chernigiv 22 07 2009 Nizhinska gromada nabula pobratima u Finlyandiyi decentralization gov ua Procitovano 23 kvitnya 2023 Nizhin ta Stejt Koledzh gotuyutsya pidpisati Memorandum pro spivpracyu decentralization gov ua Procitovano 9 travnya 2023 Bogomolec O Zamok muzej Radomisl na Shlyahu Koroliv Via Regia Kiyiv 2013 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 335 s ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU f 1075 Op 2 Spr 730 S 11 12Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Nizhin Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K URE 1990 stor 492 498 Malakov D V Derlemenko Ye A Po istorichnih mistah Kiyivskoyi Rusi Fotoputivnik K Mistectvo 1990 Literatura RedaguvatiMuzikanti Nizhina muz krayeznav dovid O A Kavunnik Nac vseukr muz spilka Upr kulturi Nizhin miskradi Blagod fond Nizhen Nizhin Milanik 2008 186 s il portr 20 sm 200 richchyu Mikoli Gogolya prisvyach Bibliogr s 182 185 38 nazv ta v teksti 300 pr ISBN 978 966 96794 7 5 Muzichne seredovishe Nizhina v konteksti nacionalnih kulturotvorchih procesiv HIH pochatku HHI stolit monografiya Olena Kavunnik NAN Ukrayini In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo Kiyiv Nizhin Chernigiv obl NAN Ukrayini 2016 327 s il portr ISBN 978 966 02 8131 8 Narisi kulturi Nizhina G V Samojlenko S G Samojlenko Nizhin NDPI 1995 1998 Ch 1 Literatura 1995 100 s Ch 2 Teatralne ta muzichne zhittya XVII XX st 1995 166 s Ch 3 Rozvitok osviti ta nauki v Nizhini v XVII XX st G V Samojlenko O G Samojlenko S G Samojlenko 1996 224 s Ch 4 Zabudova mista ta arhitekturni pam yatki XVII XX st 1997 100 s Ch 5 Obrazotvorche mistectvo ta skulptura v Nizhini v XVII XX st 1998 145 s il Nizhinska visha shkola vid Gimnaziyi vishih nauk do universitetu G V Samojlenko O G Samojlenko Nizhin 2000 288 s Men M Yevreyi v Nizhini Naukovij zbirnik Nizhin 2001 Samojlenko G Nizhin davnij i suchasnij Grigorij Samojlenko Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2013 7 S 4 17 fot Sidorov V I Trimayuchis zavodskoyi trubi Gogol nam dopomozhe Zvablennya skifa Etyudi Cherkasi Vertikal Vidavec Kandich S G 2016 316 s Tomazov V Nezhinskie greki Tomazov V Yas A Grecheskie stranicy ukrainskoj istorii Kiev Lybed 2009 S 133 137 il ISBN 978 966 06 0562 6 ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NizhinPerevir svoyi danni v Derzhavnomu reyestri viborciv mista Nizhin Nizhin oficijnij sajt mista Oficijnij vebsajt Nizhinskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Andrij Kokotyuha Pid brendom ogirka Ukrayinskij tizhden 40 2 10 2009 Mij ridnij Nizhin Istoriya Nezhina v cifrah i datah Vladislav Dyatlov Nizhin naris pro cerkovne misto sajt Pravoslav ya v Ukrayini Virtualnij tur po mistu Nizhin nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya yevrejskoyi gromadi Nizhina anglijskoyu movoyu Nizhin Model 21 Nizhin Oficijnij vebsajt upravlinnya kulturi i turizmu Chernigivskoyi ODA Misto Nizhin na oficijnomu sajti Asociaciyi mist Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oficijnij sajt istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl NEZHIN NYEZHIN jewishencyclopedia angl Nizhinskij krayeznavchij muzej imeni Ivana Spaskogo Onlajn podorozh Nizhinom Niezyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 144 pol Mynizhyn com golovnij portal Nizhina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nizhin amp oldid 39916583
