Мерку́рій (лат. Mercurius) — римський бог торгівлі, пізніше ототожнений з грецьким богом Гермесом.
| Меркурій | |
|---|---|
| Статуя Меркурія | |
| Бог підприємницької відваги, ділової спритності, успішної комунікації. | |
| Божество в | давньоримська релігія |
| В інших культурах | Гермес |
| Батько | Юпітер |
| Діти | Евандр і Амур |
| Частина від | давньоримська релігія |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Зображається з крильцями на взутті та капелюсі. Упродовж віків його рухлива постать уособлювала підприємницьку відвагу, ділову спритність, успішну комунікацію.
Культ Меркурія Редагувати
Бог Меркурій шанувався римлянами як покровитель ремесел і торгівлі. Йому також приписувалося винайдення чесних змагань замість жорстоких бійок. Культ цього бога поширився з налагодженням торгівлі з сусідніми народами за правління роду Тарквініїв. Офіційно поклоніння Меркурію було введене в 495 році до н. е., після трирічного голоду. Тоді було сформовано стан купців і почато шанування трійці Сатурна, Церери й Меркурія як тих богів, що дають хліб. Згодом Меркурій став богом не лише торгівлі хлібом, а й торгівлі взагалі. В міру розростання торгових відносин поширювалося і шанування Меркурію, що досягало Галлії. Поряд з ним існував культ його дітей ларів — покровителів будинків, перехресть і міст.
Позаяк торгівля тісно сусідувала з шахрайством і хитрощами, їх покровителем Меркурій вважався також. Цьому богу приносилися жертви в травневі іди.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с.
Посилання Редагувати
- Меркурій // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 176.