www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Музе й від дав гр τὸ Μουσεῖον дім Муз культурно осві

Музей

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Музей (значення).

Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який у деяких країнах проводиться Ніч музеїв.

Музейний острів, Берлін
Національний музей у Львові
Британський музей в Лондоні — один з найбільших музеїв у світі

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Історія утворення

Стародавній світ

У ІІ тис. до н. е. писарі Ура та інших міст Межиріччя почали збирати літературні та наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Таким чином виникали приватні і царські бібліотеки. Найбільшою з них була бібліотека Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.), яка нараховувала понад 30 тисяч табличок. У VI ст. до н. е. вавилонський цар Набонід збирав старожитності, займався розкопками і навіть відновив частину Ура халдейського.

Античність

У Давній Греції мусейонами (музеями) називалися вівтарі для жертвоприношення музам, які вважалися божествами джерел, а пізніше — покровительками мистецтв і наук. Подібні вівтарі містилися у філософських школах Платона й Арістотеля для здійснення обрядів. Іноді мусейони слугували не лише місцями для поклоніння музам, але й проведення творчих змагань поетів. У Феспійському святилищі раз на п'ять років проводилися загальногрецькі святкування на честь муз — Мусеї. У самому святилищі і його околицях містилися статуї богинь, виконані скульпторами Кефісодотом і Праксителем, статуї Діоніса роботи Мирона і Лісіппа, відомий мармуровий Ерос Праксителя.

Ці статуї, а також предмети декоративно-прикладного мистецтва, реліквії, військові трофеї, присвячувалися богам на честь одержаної над ворогом перемоги, у надії отримати зцілення чи задовольнити будь-яке прохання. Із цих дарів створювалися перші колекції, які зберігалися в святилищах, храмах, скарбницях. Спеціальні служителі переймалися їхньою охороною й обліком. Вони складали детальні списки речей, де вказували назву предмета, матеріал, з якого його виготовлено, масу, особливі ознаки, стан, ім'я бога, якому він присвячувався, привід і дата присвячення, ім'я та етнічна приналежність того, хто дарує. Речі, які перебували у зруйнованому стані, заносилися у списки речей на вилучення, які затверджувалися радою храму. Оскільки руйнувати ці предмети не дозволялося, то вироби із золота і срібла переплавлялися на зливки, які потім присвячувалися богам, інші — закопувалися у храмові резервуари чи підземні сховища.

Середньовіччя

Відродження

Найвідвідуваніші музеї

№ Музей Місто Країна Відвідувачі (за рік)
1
 Лувр Париж  Франція 8,100,000
2
 Національний музей Китаю Пекін  КНР 7,290,000
3
 Національний музей природознавства Вашингтон  США 6,900,000
4
 Національний музей авіації і космонавтики США Вашингтон  США 6,900,000
5
 Британський музей Лондон  Велика Британія 6,820,686
6
 Музей мистецтва Метрополітен Нью-Йорк  США 6,533,106
7
 Музеї Ватикану Ватикан (Рим)  Ватикан 6,002,251
8
 Шанхайський науково-технічний музей Шанхай  КНР 5,948,000
9
 Національна галерея Лондон  Велика Британія 5,908,254
10
 Національний палац-музей Тайбей  Тайвань 5,301,860
11
 Музей природознавства Лондон  Велика Британія 5,284,023
12
 Американський музей природознавства Нью-Йорк  США 5,000,000
13
 Тейт Модерн Лондон  Велика Британія 4,712,581
14
 Національна галерея мистецтва Вашингтон  США 4,104,331
15
 Національний музей американської історії Вашингтон  США 4,100,000
16
 Ермітаж Санкт-Петербург  Росія 3,668,031
17
 Музей д'Орсе Париж  Франція 3,440,000
18
 Музей Вікторії та Альберта Лондон  Велика Британія 3,432,325
19
 Музей науки Лондон  Велика Британія 3,356,212
20
 Центр мистецтв королеви Софії Мадрид  Іспанія 3,249,591

Види музеїв

За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.

Музейна територія

Софіївка (дендропарк), Оранжерея

На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:

  • заповідна — для зберігання і охорони найцінніших історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
  • експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
  • наукова — для проведення науково-дослідної роботи;
  • рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
  • господарська — для розміщення допоміжних господарських об'єктів.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Юренева Т. Ю. Музееведение: Учебник для высшей школы. — 2-е изд. — М.: Академический Проект, 2004. — 560 с. —(«Gaudeamus»)
  2. ↑ ART'S MOST POPULAR / The Art Newspaper [ 13 квітня 2018 у Wayback Machine.].
  3. 國家博物館2015年接待觀眾729萬人次 [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Smithsonian Visitor Statistics [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.].
  5. 上海科技馆举行2015年度总结表彰大会（图） [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.].
  6. (PDF) (вид. First print). Taipei: National Palace Museum. April 2016. с. 69. ISBN 9789575627607. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2016. 
  7. ↑ Visits made in 2015 to visitor attractions in membership with ALVA [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.].

Література

  • Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд.: Л. Перейма, Я. Огоновська, М. Зобків, Г. Івановська; Наук. ред.: О. Роман, Л. Перейма, О. Перелигіна; Літ. ред. Я. Тучапський; Худ.-тех. ред. Ю. Поляков; Відп. за вип. Б. Чайковський; Львівський історичний музей. — Львів: Проман, 2007.
  • Загальна музеологія: Посібник / Ф. Вайдахер; перекл. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич]. — Л.: Літопис, 2005. — 632 с.
  • Закон України «Про музеї та музейну справу»
  • Музеєзнавство: Навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. — К.: Знання, 2008. — 428 с.
  • Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Г. Г. Мезенцева. — К.: Вища школа, 1980. — 120 с.
  • Музей: менеджмент і освітня діяльність: зб. наук. праць. — Л.: Літопис, 2009. — 224 с.
  • Музей як комунікативний та освітній простір: навч. посіб. / П. В. Вербицька, Р. Е. Пасічник; Національний університет «Львівська політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 229 с.: табл., портр.; 22 см. — Бібліогр.: с. 223—229 (89 назв). — 100 пр. — ISBN 978-966-941-018-4.
  • Нариси музейної справи / М. М. Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. М. Славін. — К., 1959. — 466 с.
  • Словник-довідник музейного працівника / Овчарова О., Яушева-Омельянчик Р., Сургай Л. — К.: Кий, 2013. — 464 с., іл.
  • Словник-довідник термінології музейництва / Роман Микульчик, Петро Слободян, Єлизавета Діденко, Тарас Рак. — Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. — 128 с.
  • О. С. Сапанжа // В поисках музейного образа: Материалы науч. конф. — СПб, 2007. — С. 6—17. (рос.)
  • Т. Е. Максимова Виртуальные музеи: типология и функциональная специфика. — М.: Экон-информ, 2014. — 160 с. — ISBN 978-5-9506-1148-3. (рос.)
  • Lexikon der Kunst. — Karl Müller Verlag, 1998. (нім.)
  • W. Prinz Die Entstehung der Galerie in Frankreich und Italien. — Berlin: Gebr. Mann Verlag, 1970. — 61 р. (нім.)
  • K. Hudson A Social History of Museums: What the Visitors Thought. — London: Palgrave Macmillan, 1975. — 217 p. — 1st ed. — ISBN 978-1349017591. (англ.)

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Музей
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Muzej znachennya Muze j vid dav gr tὸ Moyseῖon dim Muz kulturno osvitnij ta naukovo doslidnij zaklad priznachenij dlya vivchennya zberezhennya ta vikoristannya pam yatok prirodi materialnoyi i duhovnoyi kulturi priluchennya gromadyan do nadban nacionalnoyi i svitovoyi istoriko kulturnoyi spadshini Shoroku 18 travnya svyatkuyetsya Mizhnarodnij den muzeyiv u yakij u deyakih krayinah provoditsya Nich muzeyiv Muzejnij ostriv BerlinNacionalnij muzej u LvoviBritanskij muzej v Londoni odin z najbilshih muzeyiv u svitiOsnovnimi napryamami muzejnoyi diyalnosti ye kulturno osvitnya naukovo doslidna informacijna diyalnist komplektuvannya muzejnih zibran ekspozicijna fondova vidavnicha restavracijna pam yatkoohoronna robota Muzeyi ye yuridichnimi osobami krim tih sho stvoryuyutsya i diyut pri pidpriyemstvah ustanovah organizaciyah navchalnih zakladah Zmist 1 Istoriya utvorennya 1 1 Starodavnij svit 1 2 Antichnist 1 3 Serednovichchya 1 4 Vidrodzhennya 2 Najvidviduvanishi muzeyi 3 Vidi muzeyiv 4 Muzejna teritoriya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya utvorennya RedaguvatiStarodavnij svit Redaguvati U II tis do n e pisari Ura ta inshih mist Mezhirichchya pochali zbirati literaturni ta naukovi teksti napisani klinopisom na glinyanih tablichkah Takim chinom vinikali privatni i carski biblioteki Najbilshoyu z nih bula biblioteka Ashshurbanipala VII st do n e yaka narahovuvala ponad 30 tisyach tablichok U VI st do n e vavilonskij car Nabonid zbirav starozhitnosti zajmavsya rozkopkami i navit vidnoviv chastinu Ura haldejskogo 1 Antichnist Redaguvati U Davnij Greciyi musejonami muzeyami nazivalisya vivtari dlya zhertvoprinoshennya muzam yaki vvazhalisya bozhestvami dzherel a piznishe pokrovitelkami mistectv i nauk Podibni vivtari mistilisya u filosofskih shkolah Platona j Aristotelya dlya zdijsnennya obryadiv Inodi musejoni sluguvali ne lishe miscyami dlya pokloninnya muzam ale j provedennya tvorchih zmagan poetiv U Fespijskomu svyatilishi raz na p yat rokiv provodilisya zagalnogrecki svyatkuvannya na chest muz Museyi U samomu svyatilishi i jogo okolicyah mistilisya statuyi bogin vikonani skulptorami Kefisodotom i Praksitelem statuyi Dionisa roboti Mirona i Lisippa vidomij marmurovij Eros Praksitelya 1 Ci statuyi a takozh predmeti dekorativno prikladnogo mistectva relikviyi vijskovi trofeyi prisvyachuvalisya bogam na chest oderzhanoyi nad vorogom peremogi u nadiyi otrimati zcilennya chi zadovolniti bud yake prohannya Iz cih dariv stvoryuvalisya pershi kolekciyi yaki zberigalisya v svyatilishah hramah skarbnicyah Specialni sluzhiteli perejmalisya yihnoyu ohoronoyu j oblikom Voni skladali detalni spiski rechej de vkazuvali nazvu predmeta material z yakogo jogo vigotovleno masu osoblivi oznaki stan im ya boga yakomu vin prisvyachuvavsya privid i data prisvyachennya im ya ta etnichna prinalezhnist togo hto daruye Rechi yaki perebuvali u zrujnovanomu stani zanosilisya u spiski rechej na viluchennya yaki zatverdzhuvalisya radoyu hramu Oskilki rujnuvati ci predmeti ne dozvolyalosya to virobi iz zolota i sribla pereplavlyalisya na zlivki yaki potim prisvyachuvalisya bogam inshi zakopuvalisya u hramovi rezervuari chi pidzemni shovisha 1 Serednovichchya Redaguvati Vidrodzhennya Redaguvati Aleksandrijskij musejon Aleksandrijska biblioteka Pergamska bibliotekaNajvidviduvanishi muzeyi Redaguvati Muzej Misto Krayina Vidviduvachi za rik 1 Luvr Parizh Franciya 8 100 000 2 2 Nacionalnij muzej Kitayu Pekin KNR 7 290 000 3 3 Nacionalnij muzej prirodoznavstva Vashington SShA 6 900 000 4 4 Nacionalnij muzej aviaciyi i kosmonavtiki SShA Vashington SShA 6 900 000 4 5 Britanskij muzej London Velika Britaniya 6 820 686 2 6 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork SShA 6 533 106 2 7 Muzeyi Vatikanu Vatikan Rim Vatikan 6 002 251 2 8 Shanhajskij naukovo tehnichnij muzej Shanhaj KNR 5 948 000 5 9 Nacionalna galereya London Velika Britaniya 5 908 254 2 10 Nacionalnij palac muzej Tajbej Tajvan 5 301 860 6 11 Muzej prirodoznavstva London Velika Britaniya 5 284 023 7 12 Amerikanskij muzej prirodoznavstva Nyu Jork SShA 5 000 00013 Tejt Modern London Velika Britaniya 4 712 581 2 14 Nacionalna galereya mistectva Vashington SShA 4 104 331 2 15 Nacionalnij muzej amerikanskoyi istoriyi Vashington SShA 4 100 000 4 16 Ermitazh Sankt Peterburg Rosiya 3 668 031 2 17 Muzej d Orse Parizh Franciya 3 440 000 2 18 Muzej Viktoriyi ta Alberta London Velika Britaniya 3 432 325 7 19 Muzej nauki London Velika Britaniya 3 356 212 7 20 Centr mistectv korolevi Sofiyi Madrid Ispaniya 3 249 591 2 Vidi muzeyiv RedaguvatiZa svoyim profilem muzeyi podilyayutsya na taki vidi istorichni arheologichni krayeznavchi prirodnichi literaturni memorialni mistecki etnografichni tehnichni galuzevi tosho retroNa osnovi ansambliv kompleksiv pam yatok ta okremih pam yatok prirodi istoriyi kulturi ta teritorij sho stanovlyat osoblivu istorichnu naukovu i kulturnu cinnist mozhut stvoryuvatis istoriko kulturni zapovidniki muzeyi zapovidniki muzeyi prosto neba memorialni muzeyi sadibi Ostannim chasom zelenij turizm na Kiyivshini proponuye vidpochinok u formi ekskursij do muzeyiv sadib starovinnogo pobutu z povnocinnim harchuvannyam Shopravda ce she molodij napryam turizmu i desho postupayetsya mozhlivostyam karpatskogo regionu z jogo girskimi kulturnimi ta gotelnimi prinadami Muzejna teritoriya Redaguvati Sofiyivka dendropark OranzhereyaNa teritoriyi vidvedenij dlya muzeyu zaboronyayetsya diyalnist sho superechit jogo funkcionalnomu priznachennyu abo mozhe negativno vplivati na stan zberigannya muzejnogo zibrannya a takozh insha diyalnist yaka ye nesumisnoyu z diyalnistyu muzeyu yak zakladu kulturi Na cij teritoriyi zgidno z statutom muzeyu mozhe buti vidileno zoni zapovidna dlya zberigannya i ohoroni najcinnishih istoriko kulturnih kompleksiv i okremih ob yektiv ekspozicijna dlya stacionarnogo demonstruvannya velikogabaritnih muzejnih predmetiv i vikoristannya v kulturno piznavalnih cilyah naukova dlya provedennya naukovo doslidnoyi roboti rekreacijna dlya vidpochinku ta obslugovuvannya vidviduvachiv muzeyu gospodarska dlya rozmishennya dopomizhnih gospodarskih ob yektiv Kachanivka plan parkovoyi zoni Voroncovskij palac Alupka Zimovij sad Div takozh RedaguvatiVsesvitnya vistavka Virtualnij muzej Eksponat Restavraciya mistectvo Muzejnij fond Ukrayini Skansen Sadiba Muzejna pam yatkaPrimitki Redaguvati a b v Yureneva T Yu Muzeevedenie Uchebnik dlya vysshej shkoly 2 e izd M Akademicheskij Proekt 2004 560 s Gaudeamus a b v g d e zh i k l ART S MOST POPULAR The Art Newspaper Arhivovano 13 kvitnya 2018 u Wayback Machine 國家博物館2015年接待觀眾729萬人次 Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine a b v Smithsonian Visitor Statistics Arhivovano 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine 上海科技馆举行2015年度总结表彰大会 图 Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine National Palace Museum Annual Report 2015 PDF vid First print Taipei National Palace Museum April 2016 s 69 ISBN 9789575627607 Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 a b v Visits made in 2015 to visitor attractions in membership with ALVA Arhivovano 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiGromadski muzeyi Lvivshini Dovidnik U 2 t Avt uporyad L Perejma Ya Ogonovska M Zobkiv G Ivanovska Nauk red O Roman L Perejma O Pereligina Lit red Ya Tuchapskij Hud teh red Yu Polyakov Vidp za vip B Chajkovskij Lvivskij istorichnij muzej Lviv Proman 2007 T 1 L b v 2007 243 s il Bibliogr s 242 ISBN 978 966 96146 4 3 T 2 L b v 2007 243 s il Bibliogr s 241 242 ISBN 978 966 96146 4 3 Zagalna muzeologiya Posibnik F Vajdaher perekl z nim V Lozinskij O Lyang H Nazarkevich L Litopis 2005 632 s Zakon Ukrayini Pro muzeyi ta muzejnu spravu Muzeyeznavstvo Navch posib M J Rutinskij O V Stecyuk K Znannya 2008 428 s Muzeyeznavstvo na materialah muzeyiv Ukrayinskoyi RSR G G Mezenceva K Visha shkola 1980 120 s Muzej menedzhment i osvitnya diyalnist zb nauk prac L Litopis 2009 224 s Muzej yak komunikativnij ta osvitnij prostir navch posib P V Verbicka R E Pasichnik Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2017 229 s tabl portr 22 sm Bibliogr s 223 229 89 nazv 100 pr ISBN 978 966 941 018 4 Narisi muzejnoyi spravi M M Bondar G G Mezenceva L M Slavin K 1959 466 s Slovnik dovidnik muzejnogo pracivnika Ovcharova O Yausheva Omelyanchik R Surgaj L K Kij 2013 464 s il Slovnik dovidnik terminologiyi muzejnictva Roman Mikulchik Petro Slobodyan Yelizaveta Didenko Taras Rak L Vid vo Lvivskoyi politehniki 2012 128 s O S Sapanzha Sovremennyj hudozhestvennyj muzej na sluzhbe chelovechestvu ili cheloveku V poiskah muzejnogo obraza Materialy nauch konf SPb 2007 S 6 17 ros T E Maksimova Virtualnye muzei tipologiya i funkcionalnaya specifika M Ekon inform 2014 160 s ISBN 978 5 9506 1148 3 ros Lexikon der Kunst Karl Muller Verlag 1998 nim W Prinz Die Entstehung der Galerie in Frankreich und Italien Berlin Gebr Mann Verlag 1970 61 r nim K Hudson A Social History of Museums What the Visitors Thought London Palgrave Macmillan 1975 217 p 1st ed ISBN 978 1349017591 angl Posilannya RedaguvatiMuzej Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Muzej Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1052 1000 ekz Muzej Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 80 81 Sajt Muzeyi Ukrayini Muzejnij prostir Ukrayini Muzej prirodi Galickogo nacionalnogo prirodnogo parku Ad altereum mente captorum Istoriko etnografichnij muzej narodnoyi arhitekturi u selishi Pirogiv Rudenko S B Muzejna pam yatka sociokulturna sutnist ta misce v sistemi istoriko kulturnih cinnostej monografiya K NAKKKIM 2012 120 c Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu MuzejVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzej amp oldid 39712443