www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державний природознавчий музей НАН України Державний природознавчий музей Національної академії наук України один з найд

Державний природознавчий музей НАН України

Державний природознавчий музей Національної академії наук України  — один з найдавніших за науковими природничими фондами серед музеїв Європи, заснований меценатом-природознавцем, графом Володимиром Дідушицьким.

Державний природознавчий музей НАН України
49°50′33″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8425500000277779° пн. ш. 24.02933000002778030° сх. д. / 49.8425500000277779; 24.02933000002778030Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8425500000277779° пн. ш. 24.02933000002778030° сх. д. / 49.8425500000277779; 24.02933000002778030
Тип музей природничої історії
Країна  Україна
Розташування Львів, вул. Театральна, 18
Адреса вулиця Театральна, 18, Львів, Україна
Засновано 1870
Фонд близько 400 тис.
Директор Т. П. Яницький
Сайт smnh.org/ua/
Державний природознавчий музей НАН України (Україна)
 Державний природознавчий музей НАН України у Вікісховищі

Загальний опис Редагувати

Музей складається з чотирьох наукових відділів. Відділ біо-систематики й еволюції охоплює три наукові лабораторії — Лабораторію еволюції та систематики викопних організмів, Лабораторію таксономічних і хорологічних досліджень та Лабораторію малакології. До цього відділу також належить Центр колективного користування приладами «Педобіологія» НАН України. Відділ ландшафтного та біотичного різноманіття також містить три наукові лабораторії — Лабораторію різноманіття й антропогенезу ґрунтів, Лабораторію фіторізноманіття та Лабораторію зоології хребетних. Відділ прикладної музеології об'єднує Лабораторію природничої музеології та Лабораторію науково-музейної комунікації й експозиції. Відділ музейного документування біоресурсів поєднує Лабораторію фітоценології та Лабораторію ентомології.

Станом на 2021 рік, у музеї працювало 27 наукових співробітників, із них 24 кандидати і 3 доктори наук. За весь час існування музею (з 1870 року) ними оприлюднено більше 60 монографій, 36 томів наукового збірника «Наукові записки Державного природознавчого музею», більше 30 тематичних збірників наукових праць та інших наукових та науково-популярних видань. В доробку науковців музею понад 1600 опублікованих наукових статей, зокрема й у високорейтингових іноземних наукових часописах. Музей було визнано найкращим за підсумками досліджень наукової та науково-організаційної діяльності установ Відділення загальної біології НАН України за проміжок 2006—2015 років.

Музей є одним з найвідвідуваніших серед музеїв міста Львова, і вирізняється сучасною організацією виставок. 2012 року, музей став переможцем проєкту «Динамічний музей» та отримав грант у розмірі 10 млн грн. на розвиток терміном на 3 роки від благодійного фонду «Розвиток України» Ріната Ахметова. Експозиційні площі музею налічують 1,2 тис. кв. м, однак з огляду на брак фінансування, лише незначна частина із них на сьогодні (2020-і) доступна відвідувачам.

Історія заснування Редагувати

Музей заснований графом Володимиром Дідушицьким, благодійником, природознавцем (1825—1899). Дитячі та юнацькі роки юного графа пройшли у Поторицях та Львові. Відомо, що серед перших вчителів майбутнього природничника був відомий географ і етнограф, літератор і громадський діяч Вінцент Поль (1807—1872). Від свого наставника В. Дідушицький перейняв розуміння цілісного поєднання усіх складових природничого устрою, охоплюючи людину в контексті її довкілля.

Будівлі музею Редагувати

У володінні музею у Львові перебувають два основні приміщення — на вулиці Театральній та вулиці Судовій. Головний корпус музею — пам'ятка архітектури XIX століття. Головна будівля природознавчого музею є виразним прикладом раннього неокласицизму початку XIX століття в архітектурному ансамблі центральної частини міста Львова.

Початково місце головного корпусу музею на вулиці Театральній посідали три будинки зі старими конскрипційними номерами 67, 68 і 69. Насправді вони були тильними сторонами трьох кам'яниць вулиці Краківської і відповідали сучасним номерам 5, 7 і 9. 1527 року у броварі в будинку з давнім конскрипційним номером 69 (новий конскрипційний номер — 30) сталась пожежа, яка перекинулась на інші будинки і зрештою знищила майже все місто. Це одна з найвідоміших пожеж в історії Львова.

У подальшому на цих ділянках розміщувались нові будинки, які неодноразово змінювали власника. Один з них свого часу належав цехові пекарів, через що у XVII-XVIII століттях звався «Кам'яницею пекарською». Деякі ділянки були незабудовані. 1793 року будинок із прилеглими ділянками придбав інспектор міського будівництва архітектор П'єр Дені Ґібо. Він спорудив новий дім, який через три роки продав. Пізніше дім неодноразово змінював власників через спадкування та продажі. На початку 1847 року сюди перенесено міське казино. Під час революційних подій у Львові 1848 року кам'яниця згоріла і ще того ж року розпочато її відбудову. Граф Володимир Дідушицький придбав будівлю 12 грудня 1868 року у львівського банкіра А. Гаснера. Після відновлення та перебудови приміщень, у 1870 році граф Дідушицький визначив палац як сховище для родинних природничих та етнографічних колекцій. Незабаром музейна збірка була внесена до європейських та міжнародних музейних каталогів. Після відкриття експозиції у 1870 році, музей почав проводити екскурсії, а 13 серпня 1871 року розпочато облік відвідувачів через гостьову книгу. З 1873 року музей став відкритим для відвідувачів один день на тиждень. Проте, справжньою датою початку його привселюдної діяльності, прийнято все ж таки вважати відкриття для відвідування 1870 року.

У літературі поширеною є думка про спорудження будинку архітектором Вінцентом Равським старшим. Львівський дослідник Володимир Вуйцик ретельно дослідив історію будинку і дійшов висновку, що така прив'язка є безпідставною. Він однак не відкидає що пан Равський міг здійснити якусь із пізніших реконструкцій.

Будівля на вулиці Судовій є закритою для загальнодоступного відвідування і слугує фондосховищем та лабораторним корпусом. У цій споруді, розміщуються наукові колекції, зокрема гербарії, зібрання ґрунтів, палеонтологічні зібрання, тощо.

Наукові колекції музею Редагувати

Сучасна колекція музею утворена, здебільшого, на основі збирання Природничого музею імені Дідушицьких. Значною мірою, вона була доповнена природничими колекціями, що надійшли з Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка. У музеї показується також чимало сучасних зібрань, які додалися за час його перебування у складі Національної академії наук України. Природничі колекції музею, які загалом становлять близько 400 тис. примірників, мають виняткове значення для світової науки. У музеї зберігаються колекції і окремі пам'ятки природи міжнародного значення, зокрема метеорити, бурштини з викопними комахами, експонати Старуньського комплексу, палеонтологічні колекції фанерозою, набір ґрунтів, збірка опудал, тушок і рогів ссавців, опудал птахів і пташиних яєць, колекція тропічних жуків та метеликів, а також зібрання рослин, починаючи з середини XIX ст. Здебільшого вони мають винятково наукове значення, отже-й не представлені привселюдно. Наукові природничі фонди музею складаються з шести основних підрозділів: Палеонтологічного (охоплює Палеоботанічний та Палеозоологічний фонди), Геологічного, Ботанічного (містить Гербарій несудинних рослин та Гербарій судинних рослин), Зоологічного (охоплює Фонд безхребетних, Фонд хребетних, а також малакологічний та ентомологічний фонди) і Фонду ґрунтів. Колекції музею мають статус «Науковий об'єкт, що становить національне надбання».

Експозиції музею Редагувати

У 1995—2012 роках здійснювався капітальний ремонт головного корпусу музею, що знаходиться по вулиці Театральній. На цей час експозицію було демонтовано, а виставкова діяльність музею велася винятково за його межами. Зокрема, у 2011 році у Львівському історичному музеї відбулася виставка «Доля однієї ріки» котра була присвячена історії р. Полтви. Виставка була створена у межах голландсько-українського освітнього проєкту «Перші Проліски» за фінансової підтримки Програми МАТРА.

Перша після ремонту тимчасова виставка «Мандрівка в минуле» була відкрита 18 грудня 2012 року. Ця виставка була присвячена найціннішим експонатам музею – мамуту та волохатому носорогу, а також була покликана відтворити природничу історію та звичаї природокористування в околицях с. Старуня Івано-Франківської області. 2013 року, відвідувачі мали можливість оглянути виставку «Нічого не вирішено» (відбувалася з 14 вересня по 1 грудня 2013 року). Ця виставка Клауса Штека, президента Берлінської академії мистецтв, була присвячена загальним питанням охорони природи. Починаючи з 23 березня 2014 року діє виставка «Мистецтво виживання». Після цього у музеї сталася низка інших виставок і перформансів, зокрема «Культивовані Культури», «Переосмислення: вчимося у природи», «Пташина писанка» та «Дендроформи», які мали різну тривалість та напрямленість.

У 2019 році відкрилась виставка «Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова». Це перша частина нової постійної експозиції «Симфонія життя». Відвідувачі мають змогу ознайомитися зі зразками з унікальної Старунської колекції – мамутом та волохатим носорогом. У музеї для найменших відвідувачів працює інтерактивний дитячий майданчик.

Назви музею Редагувати

  • 1870—1893 — Музей імені Дідушицьких;
  • 1893—1939 — Природничий музей імені Дідушицьких;
  • 1940—1951 — Науково-природознавчий музей Академії Наук УРСР;
  • 1951—1954 — Науково-природознавчий музей Інституту агробіології Львівської філії Академії Наук УРСР;
  • 1954—1956 — Науково-природознавчий музей Львівської філії Академії Наук УРСР;
  • 1956—1963 — Львівський науково-природознавчий музей Академії Наук УРСР;
  • 1963—1965 — Львівський науково-природознавчий музей;
  • 1965—1969 — Державний природознавчий музей УРСР;
  • 1969—1991 — Державний природознавчий музей Академії Наук УРСР;
  • 1991—1994 — Державний природознавчий музей Академії Наук України;
  • від 1994 року — Державний природознавчий музей Національної Академії Наук України.

Пам'ятки природи світового значення, що зберігаються в музеї Редагувати

Директори музею Редагувати

Науковці музею Редагувати

Дійсні співробітники, доктори наук Редагувати

Дійсні співробітники, кандидати наук Редагувати

Колишні співробітники Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Музей, який робить знання доступними. nas.gov.ua. Національна академія наук України. 20 березня 2018. оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2021. 
  2. Екскурсія Природознавчим музеєм у Львові. Фото [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда
  3. Українські науковці оцифрують унікальну історичну колекцію метеликів Верхратського. 08.10.2023, 18:21
  4. Мамчур Анатолій. Палеоботанічний фонд (неоген). — Львів : Державний природознавчий музей НАН України, 2009. — 300 с. — ISBN 966-02-3414-7.
  5. Н. І. Гураль-Сверлова, Р. І. Гураль. Наукові колекції Державного природознавчого музею. Вип. 4. Малакологічний фонд. — Львів : Державний природознавчий музей НАН України, 2012. — 253 с. — ISBN 978-966-02-6323-9.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Derzhavnij prirodoznavchij muzej Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini odin z najdavnishih za naukovimi prirodnichimi fondami sered muzeyiv Yevropi zasnovanij mecenatom prirodoznavcem grafom Volodimirom Didushickim Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini49 50 33 pn sh 24 01 45 sh d 49 8425500000277779 pn sh 24 02933000002778030 sh d 49 8425500000277779 24 02933000002778030 Koordinati 49 50 33 pn sh 24 01 45 sh d 49 8425500000277779 pn sh 24 02933000002778030 sh d 49 8425500000277779 24 02933000002778030Tip muzej prirodnichoyi istoriyiKrayina UkrayinaRoztashuvannya Lviv vul Teatralna 18Adresa vulicya Teatralna 18 Lviv UkrayinaZasnovano 1870Fond blizko 400 tis Direktor T P YanickijSajt smnh org ua Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini Ukrayina Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini u Vikishovishi Zmist 1 Zagalnij opis 2 Istoriya zasnuvannya 3 Budivli muzeyu 4 Naukovi kolekciyi muzeyu 5 Ekspoziciyi muzeyu 6 Nazvi muzeyu 7 Pam yatki prirodi svitovogo znachennya sho zberigayutsya v muzeyi 8 Direktori muzeyu 9 Naukovci muzeyu 9 1 Dijsni spivrobitniki doktori nauk 9 2 Dijsni spivrobitniki kandidati nauk 9 3 Kolishni spivrobitniki 10 Primitki 11 Dzherela ta literatura 12 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiMuzej skladayetsya z chotiroh naukovih viddiliv Viddil bio sistematiki j evolyuciyi ohoplyuye tri naukovi laboratoriyi Laboratoriyu evolyuciyi ta sistematiki vikopnih organizmiv Laboratoriyu taksonomichnih i horologichnih doslidzhen ta Laboratoriyu malakologiyi Do cogo viddilu takozh nalezhit Centr kolektivnogo koristuvannya priladami Pedobiologiya NAN Ukrayini Viddil landshaftnogo ta biotichnogo riznomanittya takozh mistit tri naukovi laboratoriyi Laboratoriyu riznomanittya j antropogenezu gruntiv Laboratoriyu fitoriznomanittya ta Laboratoriyu zoologiyi hrebetnih Viddil prikladnoyi muzeologiyi ob yednuye Laboratoriyu prirodnichoyi muzeologiyi ta Laboratoriyu naukovo muzejnoyi komunikaciyi j ekspoziciyi Viddil muzejnogo dokumentuvannya bioresursiv poyednuye Laboratoriyu fitocenologiyi ta Laboratoriyu entomologiyi Stanom na 2021 rik u muzeyi pracyuvalo 27 naukovih spivrobitnikiv iz nih 24 kandidati i 3 doktori nauk Za ves chas isnuvannya muzeyu z 1870 roku nimi oprilyudneno bilshe 60 monografij 36 tomiv naukovogo zbirnika Naukovi zapiski Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu bilshe 30 tematichnih zbirnikiv naukovih prac ta inshih naukovih ta naukovo populyarnih vidan V dorobku naukovciv muzeyu ponad 1600 opublikovanih naukovih statej zokrema j u visokorejtingovih inozemnih naukovih chasopisah Muzej bulo viznano najkrashim za pidsumkami doslidzhen naukovoyi ta naukovo organizacijnoyi diyalnosti ustanov Viddilennya zagalnoyi biologiyi NAN Ukrayini za promizhok 2006 2015 rokiv 1 Muzej ye odnim z najvidviduvanishih sered muzeyiv mista Lvova i viriznyayetsya suchasnoyu organizaciyeyu vistavok 2012 roku muzej stav peremozhcem proyektu Dinamichnij muzej ta otrimav grant u rozmiri 10 mln grn na rozvitok terminom na 3 roki vid blagodijnogo fondu Rozvitok Ukrayini Rinata Ahmetova Ekspozicijni ploshi muzeyu nalichuyut 1 2 tis kv m 2 odnak z oglyadu na brak finansuvannya lishe neznachna chastina iz nih na sogodni 2020 i dostupna vidviduvacham Istoriya zasnuvannya RedaguvatiMuzej zasnovanij grafom Volodimirom Didushickim blagodijnikom prirodoznavcem 1825 1899 Dityachi ta yunacki roki yunogo grafa projshli u Potoricyah ta Lvovi Vidomo sho sered pershih vchiteliv majbutnogo prirodnichnika buv vidomij geograf i etnograf literator i gromadskij diyach Vincent Pol 1807 1872 Vid svogo nastavnika V Didushickij perejnyav rozuminnya cilisnogo poyednannya usih skladovih prirodnichogo ustroyu ohoplyuyuchi lyudinu v konteksti yiyi dovkillya Budivli muzeyu RedaguvatiU volodinni muzeyu u Lvovi perebuvayut dva osnovni primishennya na vulici Teatralnij ta vulici Sudovij Golovnij korpus muzeyu pam yatka arhitekturi XIX stolittya Golovna budivlya prirodoznavchogo muzeyu ye viraznim prikladom rannogo neoklasicizmu pochatku XIX stolittya v arhitekturnomu ansambli centralnoyi chastini mista Lvova Pochatkovo misce golovnogo korpusu muzeyu na vulici Teatralnij posidali tri budinki zi starimi konskripcijnimi nomerami 67 68 i 69 Naspravdi voni buli tilnimi storonami troh kam yanic vulici Krakivskoyi i vidpovidali suchasnim nomeram 5 7 i 9 1527 roku u brovari v budinku z davnim konskripcijnim nomerom 69 novij konskripcijnij nomer 30 stalas pozhezha yaka perekinulas na inshi budinki i zreshtoyu znishila majzhe vse misto Ce odna z najvidomishih pozhezh v istoriyi Lvova U podalshomu na cih dilyankah rozmishuvalis novi budinki yaki neodnorazovo zminyuvali vlasnika Odin z nih svogo chasu nalezhav cehovi pekariv cherez sho u XVII XVIII stolittyah zvavsya Kam yaniceyu pekarskoyu Deyaki dilyanki buli nezabudovani 1793 roku budinok iz prileglimi dilyankami pridbav inspektor miskogo budivnictva arhitektor P yer Deni Gibo Vin sporudiv novij dim yakij cherez tri roki prodav Piznishe dim neodnorazovo zminyuvav vlasnikiv cherez spadkuvannya ta prodazhi Na pochatku 1847 roku syudi pereneseno miske kazino Pid chas revolyucijnih podij u Lvovi 1848 roku kam yanicya zgorila i she togo zh roku rozpochato yiyi vidbudovu Graf Volodimir Didushickij pridbav budivlyu 12 grudnya 1868 roku u lvivskogo bankira A Gasnera Pislya vidnovlennya ta perebudovi primishen u 1870 roci graf Didushickij viznachiv palac yak shovishe dlya rodinnih prirodnichih ta etnografichnih kolekcij Nezabarom muzejna zbirka bula vnesena do yevropejskih ta mizhnarodnih muzejnih katalogiv Pislya vidkrittya ekspoziciyi u 1870 roci muzej pochav provoditi ekskursiyi a 13 serpnya 1871 roku rozpochato oblik vidviduvachiv cherez gostovu knigu Z 1873 roku muzej stav vidkritim dlya vidviduvachiv odin den na tizhden Prote spravzhnoyu datoyu pochatku jogo privselyudnoyi diyalnosti prijnyato vse zh taki vvazhati vidkrittya dlya vidviduvannya 1870 roku U literaturi poshirenoyu ye dumka pro sporudzhennya budinku arhitektorom Vincentom Ravskim starshim Lvivskij doslidnik Volodimir Vujcik retelno doslidiv istoriyu budinku i dijshov visnovku sho taka priv yazka ye bezpidstavnoyu Vin odnak ne vidkidaye sho pan Ravskij mig zdijsniti yakus iz piznishih rekonstrukcij Budivlya na vulici Sudovij ye zakritoyu dlya zagalnodostupnogo vidviduvannya i sluguye fondoshovishem ta laboratornim korpusom U cij sporudi rozmishuyutsya naukovi kolekciyi zokrema gerbariyi zibrannya gruntiv paleontologichni zibrannya tosho Naukovi kolekciyi muzeyu RedaguvatiSuchasna kolekciya muzeyu utvorena zdebilshogo na osnovi zbirannya Prirodnichogo muzeyu imeni Didushickih Znachnoyu miroyu vona bula dopovnena prirodnichimi kolekciyami sho nadijshli z Naukovogo tovaristva imeni T G Shevchenka U muzeyi pokazuyetsya takozh chimalo suchasnih zibran yaki dodalisya za chas jogo perebuvannya u skladi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Prirodnichi kolekciyi muzeyu yaki zagalom stanovlyat blizko 400 tis primirnikiv mayut vinyatkove znachennya dlya svitovoyi nauki U muzeyi zberigayutsya kolekciyi i okremi pam yatki prirodi mizhnarodnogo znachennya zokrema meteoriti burshtini z vikopnimi komahami eksponati Starunskogo kompleksu paleontologichni kolekciyi fanerozoyu nabir gruntiv zbirka opudal tushok i rogiv ssavciv opudal ptahiv i ptashinih yayec kolekciya tropichnih zhukiv ta metelikiv 3 a takozh zibrannya roslin pochinayuchi z seredini XIX st Zdebilshogo voni mayut vinyatkovo naukove znachennya otzhe j ne predstavleni privselyudno Naukovi prirodnichi fondi muzeyu skladayutsya z shesti osnovnih pidrozdiliv Paleontologichnogo ohoplyuye Paleobotanichnij ta Paleozoologichnij fondi Geologichnogo Botanichnogo mistit Gerbarij nesudinnih roslin ta Gerbarij sudinnih roslin Zoologichnogo ohoplyuye Fond bezhrebetnih Fond hrebetnih a takozh malakologichnij ta entomologichnij fondi i Fondu gruntiv Kolekciyi muzeyu mayut status Naukovij ob yekt sho stanovit nacionalne nadbannya Ekspoziciyi muzeyu RedaguvatiU 1995 2012 rokah zdijsnyuvavsya kapitalnij remont golovnogo korpusu muzeyu sho znahoditsya po vulici Teatralnij Na cej chas ekspoziciyu bulo demontovano a vistavkova diyalnist muzeyu velasya vinyatkovo za jogo mezhami Zokrema u 2011 roci u Lvivskomu istorichnomu muzeyi vidbulasya vistavka Dolya odniyeyi riki kotra bula prisvyachena istoriyi r Poltvi Vistavka bula stvorena u mezhah gollandsko ukrayinskogo osvitnogo proyektu Pershi Proliski za finansovoyi pidtrimki Programi MATRA Persha pislya remontu timchasova vistavka Mandrivka v minule bula vidkrita 18 grudnya 2012 roku Cya vistavka bula prisvyachena najcinnishim eksponatam muzeyu mamutu ta volohatomu nosorogu a takozh bula poklikana vidtvoriti prirodnichu istoriyu ta zvichayi prirodokoristuvannya v okolicyah s Starunya Ivano Frankivskoyi oblasti 2013 roku vidviduvachi mali mozhlivist oglyanuti vistavku Nichogo ne virisheno vidbuvalasya z 14 veresnya po 1 grudnya 2013 roku Cya vistavka Klausa Shteka prezidenta Berlinskoyi akademiyi mistectv bula prisvyachena zagalnim pitannyam ohoroni prirodi Pochinayuchi z 23 bereznya 2014 roku diye vistavka Mistectvo vizhivannya Pislya cogo u muzeyi stalasya nizka inshih vistavok i performansiv zokrema Kultivovani Kulturi Pereosmislennya vchimosya u prirodi Ptashina pisanka ta Dendroformi yaki mali riznu trivalist ta napryamlenist U 2019 roci vidkrilas vistavka Lodovikova epoha Povernennya mamuta do Lvova Ce persha chastina novoyi postijnoyi ekspoziciyi Simfoniya zhittya Vidviduvachi mayut zmogu oznajomitisya zi zrazkami z unikalnoyi Starunskoyi kolekciyi mamutom ta volohatim nosorogom U muzeyi dlya najmenshih vidviduvachiv pracyuye interaktivnij dityachij majdanchik Nazvi muzeyu Redaguvati1870 1893 Muzej imeni Didushickih 1893 1939 Prirodnichij muzej imeni Didushickih 1940 1951 Naukovo prirodoznavchij muzej Akademiyi Nauk URSR 1951 1954 Naukovo prirodoznavchij muzej Institutu agrobiologiyi Lvivskoyi filiyi Akademiyi Nauk URSR 1954 1956 Naukovo prirodoznavchij muzej Lvivskoyi filiyi Akademiyi Nauk URSR 1956 1963 Lvivskij naukovo prirodoznavchij muzej Akademiyi Nauk URSR 1963 1965 Lvivskij naukovo prirodoznavchij muzej 1965 1969 Derzhavnij prirodoznavchij muzej URSR 1969 1991 Derzhavnij prirodoznavchij muzej Akademiyi Nauk URSR 1991 1994 Derzhavnij prirodoznavchij muzej Akademiyi Nauk Ukrayini vid 1994 roku Derzhavnij prirodoznavchij muzej Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini Pam yatki prirodi svitovogo znachennya sho zberigayutsya v muzeyi Redaguvatiunikalni eksponati mamuta i volohatogo nosoroga z ozokeritovih kopalen Staruni Ivano Frankivska oblast meteoriti Pultusk burshtini z vklyuchennyami Gdansk paleozoologichni kolekciyi vid kembrijskogo do chetvertinnogo periodu paleobotanichni kolekciyi vid devonu do neogenu 4 kolekciyi porid i mineraliv vid dokembriyu do chetvertinnogo periodu etalonni sistematichni kolekciyi gruntovoyi mikrofauni i mezofauni kolekciya molyuskiv Ukrayini i prileglih teritorij istorichna osnova kolekciya J Bonkovskogo 5 kolekciyi 15 ryadiv regionalnoyi i tropichnoyi entomofauni a takozh plejstocenovih komah Suchasnij mizhnarodnij akronim SMNHL ranishe DMLU kolekciyi rib zemnovodnih plazuniv ptahiv opudala tushki i yajcya sered yakih odna z najbilshih v Yevropi unikalna kolekciya albinosiv i melanistiv ta ssavciv opudala tushki cherepi i rogi povni zibrannya mohopodibnih Ukrayini Kavkazu i Serednoyi Aziyi Mizhnarodnij akronim LWD gerbarij sudinnih roslin Mizhnarodnij akronim LWS Direktori muzeyu Redaguvati1870 1899 V Didushickij 1899 1905 T Didushickij 1905 1915 d r Marian Lomnickij 1915 1931 d r Yaroslav Lomnickij 1931 1939 d r Yan Kinel 1940 1941 d g m n Yu I Polyanskij 1944 1946 I I Yan Kinel 1946 1948 d b n P P Balabaj 1948 1951 d b n G V Kozij 1951 1953 d g m n S I Pasternak 1953 1954 d b n V G Hrzhanovskij 1955 1958 d b n K A Tatarinov 1958 1963 k b n M I Cherkashenko 1963 1969 M N Tishenko 1969 1970 d b n K A Malinovskij 1970 1974 d b n M A Golubec 1974 1987 k b n M I Sergiyenko 1987 2018 d b n Yu M Chernobaj z 2018 k b n T P Yanickij Naukovci muzeyu RedaguvatiDijsni spivrobitniki doktori nauk Redaguvati Oleksandr Klimishin ekolog botanik muzeolog Andrij Bokotej zoolog ornitolog Yurij Chernobaj ekolog muzeyeznavec Igor Kaprus zoolog Dijsni spivrobitniki kandidati nauk Redaguvati Hristina Arhipova zoolog Oksana Vovk gruntoznavec Viktor Vojchishin ekolog Sergij Glotov entomolog Roman Godunko entomolog Roman Gural zoolog malakolog Nina Gural Sverlova zoolog malakolog Gabriel Gushtan zoolog ekolog Katerina Gushtan zoolog ekolog Katerina Danilyuk botanik Nataliya Dzyubenko ornitolog muzeolog Irina Konovalova entomolog Oleksandr Kuzyarin botanik Andrij Novikov botanik Oleg Orlov gruntoznavec Bogdan Proc ekolog botanik Marina Ragulina briolog Volodimir Rizun zoolog entomolog Anastasiya Savicka briolog Ganna Seredyuk zoolog Yurij Strus zoolog ornitolog Andrij Susulovskij zoolog Nataliya Cheremnih zoolog Yuliya Shrubovich zoolog Taras Yanickij zoolog entomolog direktor Kolishni spivrobitniki Redaguvati Ivan Vajnagij botanik Ivan Zagajkevich zoolog entomolog Andrij Malinovskij botanik ekolog Primitki Redaguvati Muzej yakij robit znannya dostupnimi nas gov ua Nacionalna akademiya nauk Ukrayini 20 bereznya 2018 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Ekskursiya Prirodoznavchim muzeyem u Lvovi Foto Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Istorichna pravda Ukrayinski naukovci ocifruyut unikalnu istorichnu kolekciyu metelikiv Verhratskogo 08 10 2023 18 21 Mamchur Anatolij Paleobotanichnij fond neogen Lviv Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini 2009 300 s ISBN 966 02 3414 7 N I Gural Sverlova R I Gural Naukovi kolekciyi Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu Vip 4 Malakologichnij fond Lviv Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini 2012 253 s ISBN 978 966 02 6323 9 Dzherela ta literatura RedaguvatiL G Mackevij Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini u Lvovi Arhivovano 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 352 518 s il ISBN 966 00 0405 2 O S Klimishin Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini Arhivovano 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Vujcik V Z istoriyi lvivskih kam yanic Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 148 151 Terskij S Didushickij Dzyedushickij Volodimir Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2007 T 2 D J S 85 86 ISBN 978 966 7007 69 0 Terleckij M Chin rodu Drago Sasiv Lviv Centr Yevropi 2007 S 185 187 Do 70 littya vid dnya narodzhennya profesora Yu M Chernobaya Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Naukovi zapiski Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu Vipusk 32 Lviv 2016 S 229 232 Posilannya Redaguvati nbsp Portal Muzeyi Oficijnij sajt Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu NAN Ukrayini Arhivovano 22 lipnya 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt periodichnogo vidannya Naukovi zapiski Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu Arhivovano 24 sichnya 2016 u Wayback Machine Videokanal Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu NAN Ukrayini Arhivovano 19 sichnya 2017 u Wayback Machine na YouTube Progulyanka Prirodnichim muzeyem Lvova 1990 roku Arhivovano 12 chervnya 2017 u Wayback Machine Dni nauki 2015 u Derzhavnomu prirodoznavchomu muzeyi NAN Ukrayini Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Do 190 richchya vid dnya narodzhennya grafa Volodimira Didushickogo Arhivovano 29 bereznya 2016 u Wayback Machine Cikl lekcij pracivnikiv DPM NAN Ukrayini Plekajmo obdarovanist Povernennya palacu Didushickih nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lvivska gazeta Egorova Irina Muzej nashego rosta Den ros Brzek G Muzeum im Dzieduszyckich we Lwowie i jego Tworca Arhivovano 28 veresnya 2012 u Wayback Machine pol Prirodoznavchij muzej u Lvovi pracyuvatime z novitnimi tehnologiyami ale zberigatime duh muzeyu grafa Didushickogo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini amp oldid 40594610