www.wikidata.uk-ua.nina.az

Озокерит від грец ózo пахну і грец kerós віск англ ozokerite mineral wax нім Bergwachs n Erdwachs n Ozokerit m інші назв

Озокерит

Озокерит (від грец. ózo — пахну і грец. kerós — віск, англ. ozokerite, mineral wax, нім. Bergwachs n, Erdwachs n, Ozokerit m; інші назви: леп, гірський (чи земляний) віск, земна жвиця, земне сало) — природний вуглеводень з групи нафтидів (бітумів), схожий за зовнішнім виглядом на бджолиний віск.

Озокерит.
Озокерит, знімок United States Geological Survey
Озокеритова руда, експонат музею історії Трускавця

Синоніми: мінерал гудроновий, гірський віск[джерело?].

Історія Редагувати

Викопний віск, який використовується для лікування як також для виробництва свічок, згадував професор Краківської академії Мартін у своїй праці «Herbarz polski, to jest o przyrodzeniu ziół i drzew rozmaitych i innych rzeczy do lekarstw należących księgi dwoje» (1595 р.).

Дещо пізніше підручник мінералогії та геології «Rzeczy koralnych osobliwe zdatniejszych szukanie, poznanie i zażycie» відомого вченого, доктора філософії та вільних мистецтв Я. К. Клюк (1739–1796) публікувався у Варшаві в 1781–1782 рр. У книзі представлені місця з густою нафтою, способи її видобутку. Автор виділив олію, олію-сирець, дьоготь, жир, бальзам і густі види олії (єврейська олія, гагатек, бурштин, натуральний викопний дьоготь).

Вперше термін озокерит запропонував німецький мінералог Ернст Фрідріх Глокер у 1833.

Найраніша офіційна згадка про озокерит український відома з початку XIX ст. Озокеритові копальні були в Бориславі, Трускавці, Дзвинячі, Старуні та інших містах. Поклади багатого озокеритом мінералу наприкінці 19 століття оцінювалися в 30 млн тонн. Бориславський рудник активно розвідувався: у 1850-1900-х роках працювало до 1,5-5 тис. копалень на рік, де видобували 2-10 тонн чистого озокериту. Видобуток озокериту проводився вручну. Перший хімічний аналіз озокериту здійснив відомий французький хімік Філіпп Вальтер у Парижі в 1840.

В кінці XVIII — на початку XIX століть озокерит використовувався місцевим населенням Прикарпаття для освітлення приміщень. Попит на нього зростав, збільшувався і видобуток. Центром видобутку став район міста Борислава і сіл Дзвиняч та Старуня.

Одна з львівських газет у 1868 році розповідала:

«Кожний копав, як хотів і як міг. Яма біля ями, шурф біля шурфу. Бориславська улоговина виглядала як продірявлене решето… Мільйони відер у безперервному русі. 3 світанку до темної ночі весь простір покритий закопченими робітниками, які подібні на підземних духів, що видобувають заклятий скарб».

3 часом «озокеритна лихоманка» у зв'язку з налагодженням виробництва парафіну поступово затухає. Лише в кінці XIX століття, коли розпочали прокладання трансатлантичних кабельних телефонно-телеграфних ліній, попит на озокерит підвищився. На початку XX ст. у Галичині діяло 20–25 видобувних та 2–3 переробних підприємства

На початку XXI ст. у Бориславі працює озокеритний завод.

Загальний опис Редагувати

За своїм хімічним складом озокерит є неоднорідною сумішшю різних аліфатичних і ароматичних вуглеводнів з невеликою кількістю спиртів, ефірів, порфіринів та мікроелементів.

У середньому озокерит складається з 15% водню і 85% вуглецю, має густину 0,94-0,96 г/см3 і плавиться при 58-98 °C, дуже рідко при вищих температурах.

  • 1) Мінеральна речовина, природна суміш твердих вуглеводнів парафінового ряду (CnH2n+2) з рідкими нафтовими маслами і смолистими речовинами. Дуже велику роль у ньому відіграють церезини (від С37Н76 до С53Н108).

Мінерал групи нафтових бітумів, білого, жовтого, бурого, чорного і зеленуватого кольору. Злам раковистий. Елементний склад (%): С — 84 — 86; Н — 13,5 — 15. Являє собою парафінистий осад, який випадає з нафти при її охолодженні в результаті підіймання на поверхню по тріщинах. Утворює жильні заповнення порожнин. Консистенція від м'якої, пластичної до твердої, сипкої. Густина 0,85-0,97(1,0). Плавиться звичайно при температурі 50 — 85 (100) °C, іноді вищій.

Виділяють такі різновиди озокериту:

  1. бада (озокерит)
  2. волокнистий
  3. кемдебанс
  4. бориславіт (*Бориславіт (рос. бориславит, англ. boryslawite, нім. Boryslawit) — твердий крихкий різновид озокериту.
  5. Геленіт (англ. helenite, нім. Helenit m) — вид озокериту золотисто-жовтого кольору; за назвою шахти «Гелена», Борислав, Україна.)
  6. рудний.
  7. гумбед,
  8. нафтогіль,
  9. цитрозикит,
  10. нафтадил
  11. Урпетит
  12. Хризматин тощо.
  • 2) Продукт природної перегонки нафти, що складається із вуглецю (84 %) і водню (16 %); має зеленувато-коричневе, чорно-буре забарвлення; легко топиться і горить, виділяючи специфічний запах.

Хімічний склад Редагувати

Озокерит являє собою природну суміш алканів. В деяких з них є азотні, кисневі, та сірчисті сполуки.

Фізичні властивості Редагувати

Озокерит має високу теплоємність та низьку теплопровідність. Складається з домішок різних вуглеводнів, що містять за вагою 7-85 % вуглецю та 3-14 % водню. Питома вага в межах від −85 до −95, точка кипіння від 58-100°C.

Колір озокериту світло-жовтий, бурий, або чорний, консистенція від твердого до в'язкого, інколи як олія. Найтвердіший — бориславіт.

Має запах гасу, добре розчиняється у бензині, гасі, нафті, скипидарі, погано — у спирті, нерозчинний у воді.

Промислові родовища озокериту Редагувати

Озокерит залягає у вигляді жил та пластових тіл. Озокеритові жили досягають товщини 3,0 м.

Найбільше родовище озокериту в Україні знаходиться у глинах Прикарпатського нафтового району (Львівська область, Борислав), в Туркменістані — на півострові Челекен, Узбекистані — Фергана, США — в штаті Юта, є в пісковиках Румунії.

Озокерит в Україні Редагувати

Промислові родовища озокериту — Бориславське, Трускавецьке, Дзвиняцьке та Старунське, знаходяться в Передкарпатті на території Львівської та Івано-Франківської областей. Промисловий видобуток вівся у Бориславі на Галичині, у Дзвинячі та Старуні і в інших місцевостях Прикарпаття.

Державним балансом запасів враховуються три родовища озокериту: Бориславське у Львівській області, Дзвіняцьке і Старунське — в Івано-Франківській області, сумарні балансові запаси яких на 01.01.98 р. за категорією А+В+С становлять 191 993 т, забалансові — 127 846 т.

Поклади озокериту приурочені до воротищенської світи неогену та поляницької олігоцену і представлені покладами пластового і жильного типу. Основні промислові запаси озокериту зосереджені в найбільшому у світі Бориславському родовищі. Розробляється АТ «Бориславський озокерит» Міністерства промполітики України, який випускає озокерит — сирець, що використовується для виробництва озокериту медичного, воско-озокеритових сплавів, канатних мастил та іншого.

Запаси Дзвиняцького родовища затверджені ВКЗ в 1951 р. У зв‘язку зі значною глибиною залягання покладу озокериту (понад 150 м) та низькою якістю сировини (озокерит належить до III — IV сорту), експлуатація родовища нині недоцільна.

Запаси Старунського родовища підраховані по категоріях В+С1 в 1953 р., не затверджені ДКЗ. В зв‘язку зі складними гідрогеологічними умовами та низькою якістю сировини (II — III сорт), розробка родовища на теперішній час нерентабельна. Потреба України в озокеритовій продукції, на теперішній час, повністю задовольняється за рахунок сировини Бориславського родовища.

Застосування Редагувати

Озокерит використовується в радіо- і електротехніці як електроізоляційний матеріал, в хімічній промисловості при виробництві лаків, в медицині для виготовлення вазеліну, мазей, кремів та ін., а також для теплолікування (озокеритолікування).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Карпати очима допитливих. / С. М. Стойко, Ю. П. Єрмоленко. — Львів: Каменяр, 1976. — 96 с. — С.?
  2. Walter, Ph. (1840). Note sur une cire fossile de la Galicie  : Annales de chimie et de physique. Paris. T. 75. (In French)
  3. P. Walter Note sur une cire fosille de la Gallicie Ann Chemie Phys, 75 (1840)
  4. Origin of Carpathian ozokerite deposits: determined from biomarkers and aromatic hydrocarbons distributions. Krzysztof J.Jurek Adam Kowalski

Джерела Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. — тт. 1—2. К.: Міжнародна економічна фундація. 2004—2006 рр.
  • В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
  • Alison Fleig Frank: Oil Empire: Visions of Prosperity in Austrian Galicia. Harvard University Press, Cambridge, MA 2005, ISBN 0-674-01887-7.
  • H. Gintl: Galizisches Petroleum und Ozokerit. Wien 1873.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Озокерит
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ozokerit vid grec ozo pahnu i grec keros visk angl ozokerite mineral wax nim Bergwachs n Erdwachs n Ozokerit m inshi nazvi lep girskij 1 chi zemlyanij visk zemna zhvicya 1 zemne salo 1 prirodnij vuglevoden z grupi naftidiv bitumiv shozhij za zovnishnim viglyadom na bdzholinij visk Ozokerit Ozokerit znimok United States Geological SurveyOzokeritova ruda eksponat muzeyu istoriyi TruskavcyaSinonimi mineral gudronovij girskij visk dzherelo Zmist 1 Istoriya 2 Zagalnij opis 2 1 Himichnij sklad 2 2 Fizichni vlastivosti 3 Promislovi rodovisha ozokeritu 4 Ozokerit v Ukrayini 5 Zastosuvannya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVikopnij visk yakij vikoristovuyetsya dlya likuvannya yak takozh dlya virobnictva svichok zgaduvav profesor Krakivskoyi akademiyi Martin u svoyij praci Herbarz polski to jest o przyrodzeniu ziol i drzew rozmaitych i innych rzeczy do lekarstw nalezacych ksiegi dwoje 1595 r Desho piznishe pidruchnik mineralogiyi ta geologiyi Rzeczy koralnych osobliwe zdatniejszych szukanie poznanie i zazycie vidomogo vchenogo doktora filosofiyi ta vilnih mistectv Ya K Klyuk 1739 1796 publikuvavsya u Varshavi v 1781 1782 rr U knizi predstavleni miscya z gustoyu naftoyu sposobi yiyi vidobutku Avtor vidiliv oliyu oliyu sirec dogot zhir balzam i gusti vidi oliyi yevrejska oliya gagatek burshtin naturalnij vikopnij dogot Vpershe termin ozokerit zaproponuvav nimeckij mineralog Ernst Fridrih Gloker u 1833 Najranisha oficijna zgadka pro ozokerit ukrayinskij vidoma z pochatku XIX st Ozokeritovi kopalni buli v Borislavi Truskavci Dzvinyachi Staruni ta inshih mistah Pokladi bagatogo ozokeritom mineralu naprikinci 19 stolittya ocinyuvalisya v 30 mln tonn Borislavskij rudnik aktivno rozviduvavsya u 1850 1900 h rokah pracyuvalo do 1 5 5 tis kopalen na rik de vidobuvali 2 10 tonn chistogo ozokeritu Vidobutok ozokeritu provodivsya vruchnu Pershij himichnij analiz ozokeritu zdijsniv vidomij francuzkij himik Filipp Valter u Parizhi v 1840 2 3 4 V kinci XVIII na pochatku XIX stolit ozokerit vikoristovuvavsya miscevim naselennyam Prikarpattya dlya osvitlennya primishen 1 Popit na nogo zrostav zbilshuvavsya i vidobutok Centrom vidobutku stav rajon mista Borislava i sil Dzvinyach ta Starunya 1 Odna z lvivskih gazet u 1868 roci rozpovidala 1 Kozhnij kopav yak hotiv i yak mig Yama bilya yami shurf bilya shurfu Borislavska ulogovina viglyadala yak prodiryavlene resheto Miljoni vider u bezperervnomu rusi 3 svitanku do temnoyi nochi ves prostir pokritij zakopchenimi robitnikami yaki podibni na pidzemnih duhiv sho vidobuvayut zaklyatij skarb 3 chasom ozokeritna lihomanka u zv yazku z nalagodzhennyam virobnictva parafinu postupovo zatuhaye Lishe v kinci XIX stolittya koli rozpochali prokladannya transatlantichnih kabelnih telefonno telegrafnih linij popit na ozokerit pidvishivsya 1 Na pochatku XX st u Galichini diyalo 20 25 vidobuvnih ta 2 3 pererobnih pidpriyemstvaNa pochatku XXI st u Borislavi pracyuye ozokeritnij zavod Zagalnij opis RedaguvatiZa svoyim himichnim skladom ozokerit ye neodnoridnoyu sumishshyu riznih alifatichnih i aromatichnih vuglevodniv z nevelikoyu kilkistyu spirtiv efiriv porfiriniv ta mikroelementiv U serednomu ozokerit skladayetsya z 15 vodnyu i 85 vuglecyu maye gustinu 0 94 0 96 g sm3 i plavitsya pri 58 98 C duzhe ridko pri vishih temperaturah 1 Mineralna rechovina prirodna sumish tverdih vuglevodniv parafinovogo ryadu CnH2n 2 z ridkimi naftovimi maslami i smolistimi rechovinami Duzhe veliku rol u nomu vidigrayut cerezini vid S37N76 do S53N108 Mineral grupi naftovih bitumiv bilogo zhovtogo burogo chornogo i zelenuvatogo koloru Zlam rakovistij Elementnij sklad S 84 86 N 13 5 15 Yavlyaye soboyu parafinistij osad yakij vipadaye z nafti pri yiyi oholodzhenni v rezultati pidijmannya na poverhnyu po trishinah Utvoryuye zhilni zapovnennya porozhnin Konsistenciya vid m yakoyi plastichnoyi do tverdoyi sipkoyi Gustina 0 85 0 97 1 0 Plavitsya zvichajno pri temperaturi 50 85 100 C inodi vishij Vidilyayut taki riznovidi ozokeritu bada ozokerit voloknistij kemdebans borislavit Borislavit ros borislavit angl boryslawite nim Boryslawit tverdij krihkij riznovid ozokeritu Gelenit angl helenite nim Helenit m vid ozokeritu zolotisto zhovtogo koloru za nazvoyu shahti Gelena Borislav Ukrayina rudnij gumbed naftogil citrozikit naftadil Urpetit Hrizmatin tosho 2 Produkt prirodnoyi peregonki nafti sho skladayetsya iz vuglecyu 84 i vodnyu 16 maye zelenuvato korichneve chorno bure zabarvlennya legko topitsya i gorit vidilyayuchi specifichnij zapah Himichnij sklad Redaguvati Ozokerit yavlyaye soboyu prirodnu sumish alkaniv V deyakih z nih ye azotni kisnevi ta sirchisti spoluki Fizichni vlastivosti Redaguvati Ozokerit maye visoku teployemnist ta nizku teploprovidnist Skladayetsya z domishok riznih vuglevodniv sho mistyat za vagoyu 7 85 vuglecyu ta 3 14 vodnyu Pitoma vaga v mezhah vid 85 do 95 tochka kipinnya vid 58 100 C Kolir ozokeritu svitlo zhovtij burij abo chornij konsistenciya vid tverdogo do v yazkogo inkoli yak oliya Najtverdishij borislavit Maye zapah gasu dobre rozchinyayetsya u benzini gasi nafti skipidari pogano u spirti nerozchinnij u vodi Promislovi rodovisha ozokeritu RedaguvatiOzokerit zalyagaye u viglyadi zhil ta plastovih til Ozokeritovi zhili dosyagayut tovshini 3 0 m Najbilshe rodovishe ozokeritu v Ukrayini znahoditsya u glinah Prikarpatskogo naftovogo rajonu Lvivska oblast Borislav v Turkmenistani na pivostrovi Cheleken Uzbekistani Fergana SShA v shtati Yuta ye v piskovikah Rumuniyi Ozokerit v Ukrayini RedaguvatiPromislovi rodovisha ozokeritu Borislavske Truskavecke Dzvinyacke ta Starunske znahodyatsya v Peredkarpatti na teritoriyi Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej Promislovij vidobutok vivsya u Borislavi na Galichini u Dzvinyachi ta Staruni i v inshih miscevostyah Prikarpattya Derzhavnim balansom zapasiv vrahovuyutsya tri rodovisha ozokeritu Borislavske u Lvivskij oblasti Dzvinyacke i Starunske v Ivano Frankivskij oblasti sumarni balansovi zapasi yakih na 01 01 98 r za kategoriyeyu A V S stanovlyat 191 993 t zabalansovi 127 846 t Pokladi ozokeritu priurocheni do vorotishenskoyi sviti neogenu ta polyanickoyi oligocenu i predstavleni pokladami plastovogo i zhilnogo tipu Osnovni promislovi zapasi ozokeritu zoseredzheni v najbilshomu u sviti Borislavskomu rodovishi Rozroblyayetsya AT Borislavskij ozokerit Ministerstva prompolitiki Ukrayini yakij vipuskaye ozokerit sirec sho vikoristovuyetsya dlya virobnictva ozokeritu medichnogo vosko ozokeritovih splaviv kanatnih mastil ta inshogo Zapasi Dzvinyackogo rodovisha zatverdzheni VKZ v 1951 r U zv yazku zi znachnoyu glibinoyu zalyagannya pokladu ozokeritu ponad 150 m ta nizkoyu yakistyu sirovini ozokerit nalezhit do III IV sortu ekspluataciya rodovisha nini nedocilna Zapasi Starunskogo rodovisha pidrahovani po kategoriyah V S1 v 1953 r ne zatverdzheni DKZ V zv yazku zi skladnimi gidrogeologichnimi umovami ta nizkoyu yakistyu sirovini II III sort rozrobka rodovisha na teperishnij chas nerentabelna Potreba Ukrayini v ozokeritovij produkciyi na teperishnij chas povnistyu zadovolnyayetsya za rahunok sirovini Borislavskogo rodovisha Zastosuvannya RedaguvatiOzokerit vikoristovuyetsya v radio i elektrotehnici yak elektroizolyacijnij material v himichnij promislovosti pri virobnictvi lakiv v medicini dlya vigotovlennya vazelinu mazej kremiv ta in a takozh dlya teplolikuvannya ozokeritolikuvannya Div takozh RedaguvatiSpisok mineraliv Ozokeritolikuvannya Pohidni nafti UrpetitPrimitki Redaguvati a b v g d e zh Karpati ochima dopitlivih S M Stojko Yu P Yermolenko Lviv Kamenyar 1976 96 s S Walter Ph 1840 Note sur une cire fossile de la Galicie Annales de chimie et de physique Paris T 75 In French P Walter Note sur une cire fosille de la Gallicie Ann Chemie Phys 75 1840 Origin of Carpathian ozokerite deposits determined from biomarkers and aromatic hydrocarbons distributions Krzysztof J Jurek Adam KowalskiDzherela RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu tt 1 2 K Mizhnarodna ekonomichna fundaciya 2004 2006 rr V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Alison Fleig Frank Oil Empire Visions of Prosperity in Austrian Galicia Harvard University Press Cambridge MA 2005 ISBN 0 674 01887 7 H Gintl Galizisches Petroleum und Ozokerit Wien 1873 Posilannya RedaguvatiOzokerit Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1197 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ozokerit Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ozokerit amp oldid 40390272