Віск — органічна речовина рослинного або тваринного походження, утворена з естерів — вищих жирних кислот і вищих, переважно одноатомних, спиртів.
Загальна характеристика Редагувати
Воски — це естери одноосновних жирних кислот і вищих одноатомних спиртів, наприклад, монтановий віск є естером монтанової кислоти С27Н55СООН і церилового спирту С26Н53ОН, головним компонентом бджолиного воску є естер пальмітинової кислоти С15Н31СООН і мірицинового спирту С30Н61ОН, китайського воску — естер церотинової кислоти С25Н51СООН і церилового спирту С26Н53ОН, спермацету кашалота — естер пальмітинової кислоти С15Н31СООН і цетилового спирту С16Н33ОН. Сьогодні відомо близько 300 видів твердих і рідких восків. Вони належать до дуже стійких складових частин рослин, хоча, як і жири, здатні піддаватися гідролізу. Біологічне призначення восків — покривати найтоншим шаром стебла, листя й оболонки плодів наземних рослин, охороняючи їх від зовнішніх впливів. У нижчих рослинах воски зосереджені в оболонках клітин. Порівняно з жирами воски багатші вуглецем (80-82 %) і воднем (13-14 %) і, отже, містять менше кисню (4-7 %).
Дуже близько до восків стоїть кутин, який просочує зовнішній шар епідермісу листя і молодих бруньок, утворюючи кутикули, а також суберин — речовина коркової тканини в корі деяких рослин. З хімічної точки зору кутин є різновидом восків, але утворений жирними кислотами з нижчою молекулярною масою. Утримується він у рослинах у невеликій кількості (до 3,5 %), головним чином у листі, шкірочці плодів і корових частин. Кутин і суберин дуже стійкі до дії гідролізуючих агентів і мікроорганізмів. Ще більшою стійкістю стосовно дії кисню, бактерій, мінеральних кислот, розчинів лугів і до нагрівання (до температури близько 200 °С) володіють близькі до восків, кутину й суберину високомолекулярні речовини — споронін і полленін, які утворюють оболонки спор та пилку.
Бджолиний віск Редагувати
Гірський віск Редагувати
Гірськи́й віск (рос.горный воск, англ. mineral wax, ozocerite; нім. Bergwachs, Erdwachs, Montanwachs, Ozokerit) — мінерал, основу якого складають органічні сполуки, одна із складових частин торф'яних та буро-вугільних бітумів, яка залишається після розчинення бітумних смол в ацетоні. Кількість воску у бітумах верхових торфів 16,6-55,7 %, низинних — 42,4-80,9 %.
→ Основна стаття: Гірський віск
Технічний віск Редагувати
Технічний віск - сплав церезину, парафіну та нафтовим маслом. Належить до мінеральних і використовується в різних галузях промисловості. Технічний віск мінерального походження дуже м'який, без кристалічної структури на зламі та відповідний запах.
Іноді помилково технічним воском називають несортовий бджолиний віск, який непридатний для виробництва вощини.
Віск в культурі Редагувати
Віск у багатьох культурах виконує ритуальну функцію, зокрема широко відоме ворожіння з воском, або кіромантія.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 442.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 600 с. — ISBN 978-966-317-024-4.
Інтернет-ресурси Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віск |
Посилання Редагувати
- ВОСКИ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- ВІСК [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Віск [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 179. — 1000 екз.
- Воски натуральні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.