www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вода У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Н2O хімічна речовина у вигляді прозорої безбарвної рідини без

Вода

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вода.

Вода́, Н2O — хімічна речовина у вигляді прозорої, безбарвної рідини без запаху і смаку, (в нормальних умовах).

Вода
Систематична назва Вода
Інші назви Дигідрогену монооксид
Ідентифікатори
Номер CAS 7732-18-5
PubChem 962
Номер EINECS 231-791-2
DrugBank 09145
KEGG D00001 і C00001
Назва MeSH D01.045.250.875, D01.248.497.158.459.650 і D01.650.550.925
ChEBI 15377
RTECS ZC0110000
SMILES O
InChI InChI=1S/H2O/h1H2
Номер Бельштейна 3587155
Номер Гмеліна 117
Властивості
Молекулярна формула H2O
Молярна маса 18,01528(33) г/моль
Зовнішній вигляд прозора безбарвна рідина з блакитним відтінком
Густина 1 г/см³ (при 4 °C)
Тпл 0 °C
Ткип 99,98 °C
Кислотність (pKa) 15,74
Основність (pKb) 15,74
Діелектрична проникність (ε) 80
Структура
Кристалічна структура Гексагональна
Геометрія зігнута молекула з кутом 104,45°
Дипольний момент 1,85 Д
Небезпеки
NFPA 704
0
0
0
Пов'язані речовини
Інші катіони Сірководень
Перекис водню
Пов'язані речовини водяна пара; лід
важка вода
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Загальний опис

Одна з найпоширеніших речовин у природі та основна складова живих організмів. Це найпростіший гідрид оксигену — дигідроген моноксид (H2O). Безбарвна рідина, у великих кількостях — блакитного кольору (т. пл. 0 ºС, т. кип. 100 ºС, густина при 0 ºС 0.99987 г см−3) без запаху та смаку. Максимальна густина при 4 ºС — 1.0000 г см−3. Вода у твердому стані (лід) має виключно тетраедральне розташування атомів O (залежно від деталей геометрії їх розташування розрізняють три форми льоду). Водневі зв'язки й залишковий порядок зберігаються і в розчині. Утворює гідрати з багатьма солями. До катіонних центрів приєднується вільними електронними парами, до аніонних — через утворення водневих зв'язків. Будучи нейтральним оксидом, слабко дисоціює на [Н3О]+ і [ОН]– (при 25 °С рК становить 13.997). Реагує з лужними й лужноземельними металами з утворенням гідроксидів та водню. З неметалічними оксидами (пр., SO3, P2O5) дає кислоти, з оксидами більшості електропозитивних металів — гідроксиди (пр., NaOH). Багато речовин при взаємодії з водою зазнають гідролізу — заміщення електронегативних замісників на гідроксильну групу. Вода здатна приєднуватися до полярних кратних зв'язків (ковалентна гідратація).

У природі існує у трьох агрегатних станах — твердому (лід), рідкому (вода) і газоподібному (водяна пара). Молекула води складається з одного атома оксигену і двох атомів гідрогену. Атоми гідрогену розташовані в молекулі таким чином, що напрямки до них утворюють кут 104,45o із вершиною в центрі атома оксигену. Таке розташування зумовлює молекулі води дипольний момент у 1,844 дебаї. При заміні атомів гідрогену (протонів) на атоми дейтерію утворюється модифікація, яка називається важкою водою.

Вода — одна із найголовніших речовин, потрібних для органічного життя. Рослини та тварини містять понад 60 % води за масою. На Землі водою покрито 70,9 % поверхні. Вона здійснює у природі постійний колообіг, випаровуючись з поверхні й повертаючись на неї у вигляді атмосферних опадів. Вода має велике значення для економіки: сільського господарства й промисловості. Прісні води, придатні для пиття, становлять лише 2,5 % від загальної кількості води на Землі. Нестача води може стати однією з найгостріших проблем людства в найближчі десятиліття.

Поширення в природі

У Всесвіті

Хімічні елементи, які входять до складу води, гідроген і оксиген належать до найпоширеніших у природі. Утворення води з цих елементів відбувається там, де густина газів достатньо велика і зіткненням між атомами достатньо ймовірне. Вода виявлена в складі міжзоряних газових хмар, що лежать у межах нашої галактики — Чумацького Шляху.

У Сонячній системі

Одним з найважливіших питань, пов'язаних з освоєнням космосу людиною і можливістю виникнення життя на інших планетах, є питання про наявність води за межами Землі в достатній концентрації. Відомо, що деякі комети більше, ніж на 50 % складаються з водяного льоду. Не варто, втім, забувати, що не будь-яке водне середовище придатне для життя — зокрема, акумуляторна батарея містить 25%-ий розчин сірчаної кислоти у воді (але життя в ньому, очевидно, є маловірогідним, тим більше, його виникнення).

У результаті бомбардування місячного кратера, проведеного 9 жовтня 2009 року НАСА з використанням космічного апарату LCROSS, вперше були отримані достеменні свідчення наявності на супутнику Землі водяного льоду у великих обсягах.

Точно з'ясовано, що вода у замерзлому стані є на поверхні Марсу.

Рідка вода, імовірно, є під поверхнею деяких супутників планет, найімовірніше, на Європі, супутнику Юпітера.

На Землі

Краплини води (роса) на павутинці

Вода належить до найпоширеніших речовин на Земній кулі. Водою вкрито близько 2/3 поверхні земної кулі (океани, моря, озера, річки). Значна її кількість у вигляді льоду і снігу вкриває високі гори й величезні простори Арктики та Антарктиди. Багато води в атмосфері — пара, туман і хмари. Значні кількості води містяться і в земній корі у вигляді підземних вод. У природі вода перебуває не тільки у вільному стані, а і в хімічно зв'язаному.

Вода входить до складу багатьох гірських порід і всіх рослинних і тваринних організмів. На воду припадає близько 60 % маси тварин і до 80 % маси риб. У деяких рослинах вміст води іноді перевищує 90 % їхньої маси.

Більшість запасів води на Землі знаходяться в морях і океанах, прісна вода становить 2,5-3 % від загального об'єму гідросфери.

Вчені припускають, що перші поклади води в мантії Землі з'явилися приблизно 2,7 млрд років тому. Вважається, що воду занесли астероїди на ранній стадії утворення планети близько 4 млрд років тому.

Фізичні властивості

Спрощена просторова модель формування водневих зв'язків між молекулами води

Чиста вода — безбарвна прозора рідина, без запаху і смаку. На землі вода існує в трьох агрегатних станах — твердому, рідкому та газоподібному. За нормального атмосферного тиску при 0°С вона замерзає і перетворюється у лід, а при 100°С — кипить, перетворюючись у пару. У газоподібному стані вода існує і за нижчої температури, навіть нижче 0°С. Тому лід і сніг теж поступово випаровуються.

У рідкому стані вода практично не стискається, при замерзанні розширюється на 1/11 від свого об'єму.

Найбільшу густину вода має при +4°С. Масу 1 см³ чистої води при цій температурі прийняли за одиницю і назвали грамом (сучасне визначення грама основане на точнішому еталоні). На відміну від інших рідин, вода при охолодженні від + 4 до 0°С розширюється. Тому лід легший від води (на 8 %) і не тоне у ній. Завдяки цьому, а також малій теплопровідності шар льоду захищає глибокі водойми від промерзання до дна, і цим забезпечується у них життя.

Потрійна точка води, тобто умови, за яких одночасно у рівноважному стані можуть співіснувати вода, лід та пара, реалізується при температурі 0,01 °C і тиску 611,73 Па. Значення 0,01 °C точне — на ньому основане визначення одиниці вимірювання температури в Міжнародній системі (SI), кельвіна. Проте відповідно до запропонованих змін у SI, коли значення сталої Больцмана та числа Авогадро буде зафіксовано, температура потрійної точки води буде визначатися з похибкою.

Вода характеризується великою питомою тепломісткістю, що дорівнює за означенням калорії 1 кал/г-град. Завдяки цьому температура океанів і морів змінюється досить повільно, і цим регулюється температура на поверхні земної кори. Цим пояснюється також те, що клімат на островах рівномірніший, ніж на материках.

Фізичні властивості води великою мірою зумовлені тим, що її молекули мають значний дипольний момент (1,844 Дебая). Оскільки атоми Оксигену є більш електронегативними, ніж атоми Гідрогену, вони відтягують на себе електронну густину ковалентних зв'язків у молекулах води. Через це на перших (O) виникає частковий негативний заряд (2δ-), а на других (H) — вдвічі менший за значенням позитивний заряд (δ+). Внаслідок електростатичного притягування між атомами Гідрогену й Оксигену сусідніх молекул води, між ними формується водневий зв'язок. Завдяки такій взаємодії конденсація води відбувається при порівняно високій температурі. Так, наприклад, набагато важчі молекули кисню і вуглекислого газу при цих температурах конденсованої фази не утворюють.

У будь-який момент часу в рідкій воді більшість молекул утворюють водневі зв'язки, проте час життя кожного з них дуже короткий (від 1 до 20 пс). Після руйнування одного зв'язку наступний, із тим же або іншим партнером, утворюється приблизно через 0,1 пс. Тимчасові групи молекул води, сполучених між собою водневими зв'язками, називають «кластерами, що мигають». Сила водневих зв'язків досить невелика (енергія розриву 23 кДж/моль), проте вони дуже суттєво впливають на властивості води, через їх велику кількість.

Завдяки своїй формі молекули води можуть сполучатись водневими зв'язками із чотирма іншими. Саме таким чином вони організовані у кристалах льоду. Проте в рідкій воді молекули менш впорядковані та перебувають у стані постійного руху, тому середня кількість зв'язків, що утворюються кожною із них, в будь-який момент часу становить 3,6.

У воді виявлено наявність когерентних далекодійних диполь-дипольних взаємодій, як в льоду. Це означає, що структура рідкої води має більше схожості з льодом, ніж вважалося раніше. Великий асортимент і просторове поширення когерентних режимів свідчить про існування широкої мережі водневих зв'язків, на відміну від більш ранніх уявлень про структуру води, які розглядали подібну динаміку тільки для невеликих молекулярних кластерів

Вода як розчинник

Схематичне зображення гідратної оболонки навколо іону натрію

Вода — це полярний розчинник, в ній добре розчиняються полярні й заряджені сполуки, які ще називають гідрофільними. Речовини, що складаються із неполярних молекул, у воді не розчиняються, їх називають гідрофобними. Гідрофобними, а отже і погано розчинними, зокрема є такі гази як кисень і вуглекислий газ. Тому багато живих організмів, в тому числі й людина, мають спеціальні транспортні білки, такі як гемоглобін та міоглобін, для перенесення кисню по тілу, а вуглекислий газ в крові перебуває у формі бікарбонату (HCO-
3).

Здатність води ефективно розчиняти полярні й заряджені речовини зумовлена високою діелектричною проникністю, її діелектрична стала при температурі 25 °C становить 78,5 (для порівняння діелектрична стала неполярного розчинника бензену при тій же температурі 4,6). Це означає, що вода може ефективно екранувати електростатичні взаємодії між розчиненими іонами. Наприклад, під час розчинення хлориду натрію молекули води утворюють гідратні оболонки навколо іонів Na+ і Cl-, таким чином стабілізують їх, частково нейтралізують їхні заряди, і не дозволяють взаємодіяти одне з одним утворюючи кристали.

Існують також амфіфільні речовини, молекули яких мають гідрофобну і гідрофільну частини. Коли такі речовини потрапляють у воду, їхні полярні частини вступають у взаємодію з молекулами води, в той час як гідрофобні навпаки такої взаємодії уникають. Таким чином завдяки так званим гідрофобним взаємодіям амфіфільні речовини формують у воді міцели.

Прозорість води

Після падіння краплі води

Чиста вода — прозора речовина з показником заломлення у видимому діапазоні 1,33. Вода, проте поглинає електромагнітні хвилі в інфрачервоній та ультрафіолетовій областях спектру.

Прозорість води залежить від товщини шару, через яку проходить світло, від кольоровості й мутності води, тобто від вмісту в ній різних забарвлених завислих мінеральних і органічних речовин.

Мірою прозорості служить висота стовпа води, за якої можна спостерігати білий диск-прозоромір певних розмірів, що його занурюють у воду, або розрізняти на білому папері стандартний шрифт певного розміру та типу. Результати виражаються в сантиметрах із зазначенням способу вимірювання. За ступенем прозорості води поділяють на: 1) прозорі; 2) слабко прозорі; 3) слабко каламутні; 4) каламутні; 5) сильно каламутні.

Хімічні властивості

Молекули води мають слабку здатність до зворотної іонізації шляхом розпаду на протон H+ і гідроксид-іон OH-:

Попри те, що одним із продуктів дисоціації є протони, вони не існують у воді у вільному стані, а натомість відразу ж приєднуються до молекул H2O з утворенням іонів гідронію H3O+. Внаслідок іонізації чиста вода до певної міри може проводити електричний струм. При чому гідроксид- і гідроній-іони в електричному полі рухаються значно швидше ніж інші іони. Це пояснюється явищем «перестрибування протонів»: жоден індивідуальний іон не переміщується на великі відстані, натомість відбувається перенесення протонів між молекулами води, з'єднаними між собою водневими зв'язками. Таким чином виникає сумарний рух гідроній-іонів до катода, а гідроксид-іонів — до анода. «Перестрибування протонів» також призводить до того, що у водних розчинах дуже швидко проходять кислотно-основні реакції.

У стані рівноваги тільки невеличка частина молекул води іонізовані, так при температурі 25 °C на іони розпадається приблизно одна молекула із пів мільярда. Іонний добуток води ({H+}×{OH-}, де {H+} і {OH-} — активності відповідних іонів) є сталою величиною і становить 1×10−14 M2, оскільки у чистій воді концентрації (і активності) іонів OH- і H+ рівні, то кожна з них рівна 1×10−7 M2. Негативний десятковий логарифм із {H+} називається pH (водневий показник), відповідно для чистої води, яка є абсолютно нейтральною, він становить 7.

У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:

З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:

З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:

З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:

в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.

Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.

При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:

Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.

У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:

Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.

Хімічний склад природних вод

Хімічний склад природних вод (атмосферних опадів, поверхневих, підземних, морських) є комплексом розчинених газів, мінеральних солей та органічних сполук, до якого входять майже всі відомі хімічні елементи. Сучасні фізико-хімічні методи дають змогу визначити понад 80 елементів, присутніх у гідросфері Землі. Проте, багато елементів міститься у природних водах у надзвичайно малих кількостях, які неможливо виявити внаслідок недостатньої чутливості методів аналізу.

Хімічний склад природних вод у гідрохімії при дослідженнях умовно поділяється на 7 груп:

  1. розчинені гази — кисень, азот, сірководень, діоксид вуглецю та ін.;
  2. головні (основні) іони (макрокомпоненти): аніони — гідрокарбонати (HCO−
    3    ), сульфати (SO2−
    4    ), хлориди (Cl−); катіони — кальцій (Ca2+), магній (Mg2+), калій (K+), натрій (Na+);
  3. біогенні речовини — сполуки азоту (NO−
    2    , NO−
    3    , NH+
    4    ), фосфору (PO3−
    4    ), кремнію, заліза;
  4. органічні речовини — різноманітні органічні сполуки, які належать до органічних кислот, складних ефірів, гумусових речовин, азотовмісних сполук (білки, амінокислоти) тощо;
  5. мікроелементи — всі метали, крім тих, що увійшли до головних іонів;
  6. радіоактивні елементи — виділені в окрему групу з мікроелементів, враховуючи специфіку походження, фізичні властивості та вплив на життєдіяльність організмів;
  7. специфічні забруднювальні речовини — пестициди, синтетичні поверхнево-активні речовини, феноли, нафтопродукти тощо.

Важливим є інтегральний показник — мінералізація води — сума всіх визначених при аналізі мінеральних речовин у мг/дм³ (г/дм³), які містяться у даній воді. Понад 90 % мінералізації природних вод становлять головні іони.

В океанології замість мінералізації використовують поняття солоність води, вимірюється в проміле — ‰ (тисячна частка).

Води з мінералізацією до 1000 мг/дм³ (1 г/дм³) називаються прісними — найбільш придатними для використання людиною в питних цілях. Але прісні води (води льодовиків, більшості річок, прісних озер, частина ґрунтових та артезіанських вод) становлять всього лише 2,5-3 % від загальної кількості води в гідросфері. Тому важливим є їхнє раціональне використання, та охорона від забруднення.

Найменшу мінералізацію серед всіх типів природних вод мають атмосферні опади — в середньому 30-60 мг/дм³. У воді великих річок — 200—600 мг/дм³ (Дніпро, Десна — 30-350 мг/дм³), у відомих озерах — Байкал, (Росія) — до 100 мг/дм³, Світязь, (Україна) — близько 200 мг/дм³, підземні води у бюветах по розливу питної води у м. Києва — понад 500 мг/дм³. Водночас, є соляні озера з дуже великою мінералізацією води (Мертве море — до 300 г/дм³), а свердловина у Бей-Сіті (США), пробурена на Північно-Американській платформі, відкрила найбільш мінералізовані підземні води — понад 600 г/дм³.

Середня солоність морської води у світі — 35 ‰ (35 г/дм³), у Чорному морі — 18 ‰, Азовському — 12 ‰.

Роль води в природі

У природі вода відіграє надзвичайно важливу роль для людства. Важливими є процеси колообіг води в природі — випаровуючись, вода переноситься на величезні відстані й там випадає у вигляді дощу і снігу. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів є найважливішими факторами, що регулюють клімат і погоду.

Природні води є також одним з найважливіших геологічних факторів, що змінюють зовнішній вигляд земної поверхні, розмиваючи гори й утворюючи долини (вивітрювання гірських порід). Вона руйнує гірські породи не тільки механічно, а й хімічно, реагуючи з ними з утворенням інших речовин. При цьому, природні води збагачуються, в першу чергу, розчинними мінеральними речовинами, збільшуючи свою мінералізацію.

Вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Вона потрібна рослинам для розчинення поживних речовин ґрунту. Нестача води у ґрунті призводить до погіршення живлення рослин і зниження врожаю сільськогосподарських культур. Тому для забезпечення у ґрунті води здійснюють цілий комплекс агрохімічних заходів.

Сукупність процесів всмоктування, розподілу, споживання та виділення води й солей в організмі людини (і тварин) називається водно-сольовим обміном. Він забезпечує стабільність осмотичної концентрації, іонного складу та кислотно-лужної рівноваги всередині організму

Усі процеси травлення і засвоєння їжі людиною і тваринами відбуваються у водному середовищі. Надмірна втрата води організмом (до 10 — 20 %) може призвести до загибелі. Щоденна потреба дорослої людини у воді становить 2,5—4 дм3. Вода є одним з шести основних харчових елементів здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.

Шкідлива дія води

Шкідливою дією води є:

  1. катастрофічне затоплення під час повеней та паводків сільськогосподарських угідь та населених пунктів, що приносить значні економічні збитки;
  2. руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;
  3. заболочення, підтоплення і засолення ґрунтів, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруд;
  4. ерозія ґрунтів, утворення ярів, зсувів та селів.

Під час проєктування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів — вживатися заходи щодо її запобігання, а саме:

  1. залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах;
  2. будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів;
  3. спорудження дренажу;
  4. укріплення берегів тощо.
  5. Передозування, до смерті.

Вода у техніці та сільському господарстві

Вода має численні технічні застосування. Енергія падіння води широко використовується на гідроелектростанціях (ГЕС) для одержання дешевої електричної енергії. Багато води використовується на теплових електростанціях (ТЕС) та атомних електростанціях (АЕС) для технологічного охолодження. Воду використовують у будівельній, текстильній, шкіряній, металургійній і багатьох інших галузях промисловості. Особливо широко застосовують воду у хімічній промисловості для процесів розчинення, фільтрування, промивання і як сировину для одержання різних хімічних продуктів: їдких лугів, кислот, водню тощо.

Надзвичайна роль води у сільському господарстві. Особливо це стосується посушливих регіонів планети, в яких для вирощування сільськогосподарських культур необхідне зрошування земель. Площа зрошуваних земель у світі становить 16 % від усіх сільськогосподарських угідь, але вони дають 50 % сільгосппродукції. Країни-лідери по зрошуванню земель, тис. км²: Індія — 558; Китай — 546; США — 224; Пакистан — 182. Україна на 24-му місці — 22,1 тис. км².

Кожна галузь, кожне виробництво висуває свої вимоги до якості води, яку використовує. Але спільним для них є те, що їм необхідні прісна вода.

Якість води

Якість води водних об'єктів, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку, з лікувальною метою, а також підземних вод повинна відповідати певним санітарним нормам.. З цією метою повинні реалізовуватися заходи з охорони вод від забруднення.

Очищення природної води для водопостачання

Джерела водопостачання

Джерелами водопостачання є поверхневі (в першу чергу, річкові) та підземні води. Річкові води завжди необхідно очищувати. Підземні води, як більш захищені від антропогенного забруднення, є більш надійними джерелами водопостачання, з яких вода подається населенню часто без попереднього очищення (наприклад, питна вода з бюветів, що набули поширення з 90-х років ХХ ст. у м. Києві).

Вимоги до якості води, яка використовується для різних цілей

Необхідність очищення (обробки) води виникає тоді, коли якість води природного джерела водопостачання не відповідає нормативним вимогам того чи іншого водокористувача (за органолептичними показниками, мінералізацією, вмістом інших хімічних та органічних речовин, за санітарно-гігієнічними показниками). Вимоги до якості води, а відповідно і методи очищення природної води залежать від того, для яких цілей вона використовується

Наприклад, вода для охолодження робочих агрегатів, паросилового господарства має бути вільною від солей які можуть спричинити відклади накипу. В цьому випадку важливою характеристикою є твердість води, за необхідності застосовують методи пом'якшення води.

Вода зі значною кількістю органічних речовин, в яких можуть розвиватися мікроби, цілком непридатна не тільки для пиття, а й для цілої низки інших цілей. Така вода непридатна, наприклад, для харчової промисловості, для цукрового, крохмального і паперового виробництва. Органічні домішки можуть викликати гниття паперу та бродіння крохмалю і цукру.

Особливо високі вимоги висуваються до якості питної води. Фактично, контроль починається з відповідних нормативних вимог до якості води джерел господарсько-питного водопостачання, оскільки від цього залежить, власне, якість «приготовленої» на водопровідній станції питної води.

Очищення води

Воду, відібрану з річки, спочатку на водопровідній станції відстоюють у спеціальних відстійниках, в яких осідає пісок, глина й основна маса інших нерозчинних речовин, а потім її фільтрують крізь шар гравію, коксу і піску, щоб відокремити завислі частинки, які важко осідають. При цьому, разом із завислими частинками відфільтровуються залишки органічних речовин і більша частина бактерій. Для повного знезараження воду хлорують, додаючи до неї невеликі кількості хлору (зазвичай у вигляді хлорного вапна з розрахунком 0,7 г хлору на 1 т води), або озонують. Після чого отримана питна вода подається у водопровідну мережу. Станом на початок другого тисячоліття досліджено використання наносітки для вищезгаданої цілі. Див. посилання.

Питна вода

Питна вода повинна бути цілком прозорою, безбарвною, без запаху і смаку, без органічних залишків і хвороботворних бактерій, з помірною кількістю розчинених солей. Вода, в якій дуже мало або дуже багато розчинених солей, шкідлива.

В Україні мінералізація (сухий залишок) питної води згідно з нормативними вимогами "Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) не повинна перевищувати 1 г/дм3, але може бути 1,5 г/дм3 — за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної території України. Водночас, за показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води — оптимальною є мінералізація 0,2-0,5 г/дм3.

Треба зазначити, що існує міжнародний стандарт якості питної води, рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), в Європейському Союзі діє Директива Ради 98/83/ЄС «Про якість води, призначеної для споживання людиною» від 3.11.1998 р., але нормативи на питну воду в кожній країні світу відбивають, власне, економічні можливості держави.

Дистильована вода

Для повного очищення від усіх сторонніх речовин воду піддають перегонці або дистиляції. Очищену таким способом воду називають дистильованою. Дистильована вода позбавлена розчинених солей. Дистильовану воду застосовують у хімічних лабораторіях для виготовлення розчинів різних речовин. В аптеках її використовують для виготовлення ліків. Дистильовану воду вживають для кислотних електричних акумуляторів. Найбільші її кількості використовує хімічна промисловість. Останнім часом дистильовану воду застосовують також для парових котлів високого тиску.

Абсолютно чиста вода

У хімії води — ретельно очищена вода з питомим опором 18.3 мегом см−1 при 25 °С.

Гідрологія

Гідрологія — наука, що вивчає природні води, їх взаємодію з атмосферою і літосферою, а також явища і процеси, які в них протікають (випаровування, замерзання тощо).

Предметом вивчення гідрології є всі види вод гідросфери, розташовані у різних водних об'єктах — в океанах, морях, річках, озерах, водосховищах, болотах, ґрунтових і підземних водах.

Гідрологія досліджує колообіг води в природі, гідрологічний режим водних об'єктів, вплив на нього діяльності людини, розробляє заходи з управління режимом водних об'єктів і водним режимом окремих територій; проводить аналіз гідрологічних елементів для окремих територій і Землі в цілому; дає оцінку і прогноз стану і раціонального використання та охорони водних ресурсів; користується методами, застосовуваними в географії, фізиці та інших науках.

Гідрологія поділяється на океанологію, гідрологію суші і гідрогеологію.

Океанологія поділяється на біологію океану, хімію океану, геологію океану, фізичну океанологію, і взаємодія океану та атмосфери.

Гідрологія суші поділяється на гідрологію річок (потамологію), озерознавство (лімнологія), болотознавство, гляціологію.

Хімічний склад різних типів природних вод вивчає гідрохімія, яку часто вважають науковою дисципліною в гідрології.

Всесвітній (міжнародний) день водних ресурсів

Враховуючи важливість водних ресурсів у розвитку економічної діяльності та соціального добробуту, яка не отримує широкого усвідомлення, Генеральною Асамблеєю в 1993 році оголосила 22 березня кожного року Всесвітнім днем водних ресурсів.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 16 листопада 2009. Процитовано 4 березня 2011. 
  2. ↑ Загальна гідрологія / За ред. В. К. Хільчевського та О. Г. Ободовського. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с.
  3. ↑ Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. — ISBN 978-966-521-559-2
  4. . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016. 
  5. ↑ Nelson et al, 2008, с. 44.
  6. Elton, DC & Fernández-Serra, M. The hydrogen- bond network of water supports propagating optical phonon-like modes. Nature Commun. 7: 10 193 doi: 10.1038 / ncomms10193 (2016).
  7. Nelson et al та 2008, 47.
  8. Nelson et al, 2008, с. 46.
  9. Nelson et al, 2008, с. 48.
  10. Nelson et al, 2008, с. 54—55.
  11. Nelson et al, 2008, с. 55—56.
  12. ↑ Хільчевський В. К. Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти: Підручник [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — К.: ВПЦ «Київський університет», 1999. — 319 с. ISBN 966-594-073-2
  13. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
  14. . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 25 червня 2015. 
  15. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 25 червня 2015. 
  16. Все про забруднення та очистку води[недоступне посилання з серпня 2019]
  17. Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Джерела

Вода
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Хімія»
Портал «Біологія»
Портал «Географія»
Означення у Вікісловнику?
Цитати у Вікіцитатах?
Проєкт «Хімія»
Вода у Вікісховищі?

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voda Voda N2O himichna rechovina u viglyadi prozoroyi bezbarvnoyi ridini bez zapahu i smaku v normalnih umovah VodaSistematichna nazva VodaInshi nazvi Digidrogenu monooksidIdentifikatoriNomer CAS 7732 18 5PubChem 962Nomer EINECS 231 791 2DrugBank 09145KEGG D00001 i C00001Nazva MeSH D01 045 250 875 D01 248 497 158 459 650 i D01 650 550 925ChEBI 15377RTECS ZC0110000SMILES OInChI InChI 1S H2O h1H2Nomer Belshtejna 3587155Nomer Gmelina 117VlastivostiMolekulyarna formula H2OMolyarna masa 18 01528 33 g molZovnishnij viglyad prozora bezbarvna ridina z blakitnim vidtinkomGustina 1 g sm pri 4 C Tpl 0 CTkip 99 98 CKislotnist pKa 15 74Osnovnist pKb 15 74Dielektrichna proniknist e 80StrukturaKristalichna struktura GeksagonalnaGeometriya zignuta molekula z kutom 104 45 Dipolnij moment 1 85 DNebezpekiNFPA 704 0 0 0Pov yazani rechoviniInshi kationi SirkovodenPerekis vodnyuPov yazani rechovini vodyana para lidvazhka vodaYaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonuPrimitki kartki Zmist 1 Zagalnij opis 2 Poshirennya v prirodi 2 1 U Vsesviti 2 2 U Sonyachnij sistemi 2 3 Na Zemli 3 Fizichni vlastivosti 3 1 Voda yak rozchinnik 3 2 Prozorist vodi 4 Himichni vlastivosti 5 Himichnij sklad prirodnih vod 6 Rol vodi v prirodi 6 1 Shkidliva diya vodi 7 Voda u tehnici ta silskomu gospodarstvi 8 Yakist vodi 9 Ochishennya prirodnoyi vodi dlya vodopostachannya 9 1 Dzherela vodopostachannya 9 2 Vimogi do yakosti vodi yaka vikoristovuyetsya dlya riznih cilej 9 3 Ochishennya vodi 9 4 Pitna voda 10 Distilovana voda 11 Absolyutno chista voda 12 Gidrologiya 13 Vsesvitnij mizhnarodnij den vodnih resursiv 14 Div takozh 15 Primitki 16 Dzherela 17 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiOdna z najposhirenishih rechovin u prirodi ta osnovna skladova zhivih organizmiv Ce najprostishij gidrid oksigenu digidrogen monoksid H2O Bezbarvna ridina u velikih kilkostyah blakitnogo koloru t pl 0 ºS t kip 100 ºS gustina pri 0 ºS 0 99987 g sm 3 bez zapahu ta smaku Maksimalna gustina pri 4 ºS 1 0000 g sm 3 Voda u tverdomu stani lid maye viklyuchno tetraedralne roztashuvannya atomiv O zalezhno vid detalej geometriyi yih roztashuvannya rozriznyayut tri formi lodu Vodnevi zv yazki j zalishkovij poryadok zberigayutsya i v rozchini Utvoryuye gidrati z bagatma solyami Do kationnih centriv priyednuyetsya vilnimi elektronnimi parami do anionnih cherez utvorennya vodnevih zv yazkiv Buduchi nejtralnim oksidom slabko disociyuye na N3O i ON pri 25 S rK stanovit 13 997 Reaguye z luzhnimi j luzhnozemelnimi metalami z utvorennyam gidroksidiv ta vodnyu Z nemetalichnimi oksidami pr SO3 P2O5 daye kisloti z oksidami bilshosti elektropozitivnih metaliv gidroksidi pr NaOH Bagato rechovin pri vzayemodiyi z vodoyu zaznayut gidrolizu zamishennya elektronegativnih zamisnikiv na gidroksilnu grupu Voda zdatna priyednuvatisya do polyarnih kratnih zv yazkiv kovalentna gidrataciya U prirodi isnuye u troh agregatnih stanah tverdomu lid ridkomu voda i gazopodibnomu vodyana para Molekula vodi skladayetsya z odnogo atoma oksigenu i dvoh atomiv gidrogenu Atomi gidrogenu roztashovani v molekuli takim chinom sho napryamki do nih utvoryuyut kut 104 45o iz vershinoyu v centri atoma oksigenu Take roztashuvannya zumovlyuye molekuli vodi dipolnij moment u 1 844 debayi Pri zamini atomiv gidrogenu protoniv na atomi dejteriyu utvoryuyetsya modifikaciya yaka nazivayetsya vazhkoyu vodoyu Voda odna iz najgolovnishih rechovin potribnih dlya organichnogo zhittya Roslini ta tvarini mistyat ponad 60 vodi za masoyu Na Zemli vodoyu pokrito 70 9 poverhni Vona zdijsnyuye u prirodi postijnij koloobig viparovuyuchis z poverhni j povertayuchis na neyi u viglyadi atmosfernih opadiv Voda maye velike znachennya dlya ekonomiki silskogo gospodarstva j promislovosti Prisni vodi pridatni dlya pittya stanovlyat lishe 2 5 vid zagalnoyi kilkosti vodi na Zemli Nestacha vodi mozhe stati odniyeyu z najgostrishih problem lyudstva v najblizhchi desyatilittya Poshirennya v prirodi RedaguvatiU Vsesviti Redaguvati Himichni elementi yaki vhodyat do skladu vodi gidrogen i oksigen nalezhat do najposhirenishih u prirodi Utvorennya vodi z cih elementiv vidbuvayetsya tam de gustina gaziv dostatno velika i zitknennyam mizh atomami dostatno jmovirne Voda viyavlena v skladi mizhzoryanih gazovih hmar sho lezhat u mezhah nashoyi galaktiki Chumackogo Shlyahu U Sonyachnij sistemi Redaguvati Odnim z najvazhlivishih pitan pov yazanih z osvoyennyam kosmosu lyudinoyu i mozhlivistyu viniknennya zhittya na inshih planetah ye pitannya pro nayavnist vodi za mezhami Zemli v dostatnij koncentraciyi Vidomo sho deyaki kometi bilshe nizh na 50 skladayutsya z vodyanogo lodu Ne varto vtim zabuvati sho ne bud yake vodne seredovishe pridatne dlya zhittya zokrema akumulyatorna batareya mistit 25 ij rozchin sirchanoyi kisloti u vodi ale zhittya v nomu ochevidno ye malovirogidnim tim bilshe jogo viniknennya U rezultati bombarduvannya misyachnogo kratera provedenogo 9 zhovtnya 2009 roku NASA z vikoristannyam kosmichnogo aparatu LCROSS vpershe buli otrimani dostemenni svidchennya nayavnosti na suputniku Zemli vodyanogo lodu u velikih obsyagah 1 Tochno z yasovano sho voda u zamerzlomu stani ye na poverhni Marsu Ridka voda imovirno ye pid poverhneyu deyakih suputnikiv planet najimovirnishe na Yevropi suputniku Yupitera Na Zemli Redaguvati Kraplini vodi rosa na pavutinci Dokladnishe Krugoobig vodiVoda nalezhit do najposhirenishih rechovin na Zemnij kuli 2 Vodoyu vkrito blizko 2 3 poverhni zemnoyi kuli okeani morya ozera richki Znachna yiyi kilkist u viglyadi lodu i snigu vkrivaye visoki gori j velichezni prostori Arktiki ta Antarktidi Bagato vodi v atmosferi para tuman i hmari Znachni kilkosti vodi mistyatsya i v zemnij kori u viglyadi pidzemnih vod U prirodi voda perebuvaye ne tilki u vilnomu stani a i v himichno zv yazanomu Voda vhodit do skladu bagatoh girskih porid i vsih roslinnih i tvarinnih organizmiv Na vodu pripadaye blizko 60 masi tvarin i do 80 masi rib U deyakih roslinah vmist vodi inodi perevishuye 90 yihnoyi masi Bilshist zapasiv vodi na Zemli znahodyatsya v moryah i okeanah prisna voda stanovit 2 5 3 vid zagalnogo ob yemu gidrosferi 3 Vcheni pripuskayut sho pershi pokladi vodi v mantiyi Zemli z yavilisya priblizno 2 7 mlrd rokiv tomu Vvazhayetsya sho vodu zanesli asteroyidi na rannij stadiyi utvorennya planeti blizko 4 mlrd rokiv tomu 4 Fizichni vlastivosti Redaguvati Sproshena prostorova model formuvannya vodnevih zv yazkiv mizh molekulami vodi Chista voda bezbarvna prozora ridina bez zapahu i smaku Na zemli voda isnuye v troh agregatnih stanah tverdomu ridkomu ta gazopodibnomu Za normalnogo atmosfernogo tisku pri 0 S vona zamerzaye i peretvoryuyetsya u lid a pri 100 S kipit peretvoryuyuchis u paru U gazopodibnomu stani voda isnuye i za nizhchoyi temperaturi navit nizhche 0 S Tomu lid i snig tezh postupovo viparovuyutsya U ridkomu stani voda praktichno ne stiskayetsya pri zamerzanni rozshiryuyetsya na 1 11 vid svogo ob yemu Najbilshu gustinu voda maye pri 4 S Masu 1 sm chistoyi vodi pri cij temperaturi prijnyali za odinicyu i nazvali gramom suchasne viznachennya grama osnovane na tochnishomu etaloni Na vidminu vid inshih ridin voda pri oholodzhenni vid 4 do 0 S rozshiryuyetsya Tomu lid legshij vid vodi na 8 i ne tone u nij Zavdyaki comu a takozh malij teploprovidnosti shar lodu zahishaye gliboki vodojmi vid promerzannya do dna i cim zabezpechuyetsya u nih zhittya Potrijna tochka vodi tobto umovi za yakih odnochasno u rivnovazhnomu stani mozhut spivisnuvati voda lid ta para realizuyetsya pri temperaturi 0 01 C i tisku 611 73 Pa Znachennya 0 01 C tochne na nomu osnovane viznachennya odinici vimiryuvannya temperaturi v Mizhnarodnij sistemi SI kelvina Prote vidpovidno do zaproponovanih zmin u SI koli znachennya staloyi Bolcmana ta chisla Avogadro bude zafiksovano temperatura potrijnoyi tochki vodi bude viznachatisya z pohibkoyu Voda harakterizuyetsya velikoyu pitomoyu teplomistkistyu sho dorivnyuye za oznachennyam kaloriyi 1 kal g grad Zavdyaki comu temperatura okeaniv i moriv zminyuyetsya dosit povilno i cim regulyuyetsya temperatura na poverhni zemnoyi kori Cim poyasnyuyetsya takozh te sho klimat na ostrovah rivnomirnishij nizh na materikah Fizichni vlastivosti vodi velikoyu miroyu zumovleni tim sho yiyi molekuli mayut znachnij dipolnij moment 1 844 Debaya Oskilki atomi Oksigenu ye bilsh elektronegativnimi nizh atomi Gidrogenu voni vidtyaguyut na sebe elektronnu gustinu kovalentnih zv yazkiv u molekulah vodi Cherez ce na pershih O vinikaye chastkovij negativnij zaryad 2d a na drugih H vdvichi menshij za znachennyam pozitivnij zaryad d Vnaslidok elektrostatichnogo prityaguvannya mizh atomami Gidrogenu j Oksigenu susidnih molekul vodi mizh nimi formuyetsya vodnevij zv yazok 5 Zavdyaki takij vzayemodiyi kondensaciya vodi vidbuvayetsya pri porivnyano visokij temperaturi Tak napriklad nabagato vazhchi molekuli kisnyu i vuglekislogo gazu pri cih temperaturah kondensovanoyi fazi ne utvoryuyut U bud yakij moment chasu v ridkij vodi bilshist molekul utvoryuyut vodnevi zv yazki prote chas zhittya kozhnogo z nih duzhe korotkij vid 1 do 20 ps Pislya rujnuvannya odnogo zv yazku nastupnij iz tim zhe abo inshim partnerom utvoryuyetsya priblizno cherez 0 1 ps Timchasovi grupi molekul vodi spoluchenih mizh soboyu vodnevimi zv yazkami nazivayut klasterami sho migayut Sila vodnevih zv yazkiv dosit nevelika energiya rozrivu 23 kDzh mol prote voni duzhe suttyevo vplivayut na vlastivosti vodi cherez yih veliku kilkist 5 Zavdyaki svoyij formi molekuli vodi mozhut spoluchatis vodnevimi zv yazkami iz chotirma inshimi Same takim chinom voni organizovani u kristalah lodu Prote v ridkij vodi molekuli mensh vporyadkovani ta perebuvayut u stani postijnogo ruhu tomu serednya kilkist zv yazkiv sho utvoryuyutsya kozhnoyu iz nih v bud yakij moment chasu stanovit 3 6 5 U vodi viyavleno nayavnist kogerentnih dalekodijnih dipol dipolnih vzayemodij yak v lodu Ce oznachaye sho struktura ridkoyi vodi maye bilshe shozhosti z lodom nizh vvazhalosya ranishe Velikij asortiment i prostorove poshirennya kogerentnih rezhimiv svidchit pro isnuvannya shirokoyi merezhi vodnevih zv yazkiv na vidminu vid bilsh rannih uyavlen pro strukturu vodi yaki rozglyadali podibnu dinamiku tilki dlya nevelikih molekulyarnih klasteriv 6 Voda yak rozchinnik Redaguvati Shematichne zobrazhennya gidratnoyi obolonki navkolo ionu natriyu Voda ce polyarnij rozchinnik v nij dobre rozchinyayutsya polyarni j zaryadzheni spoluki yaki she nazivayut gidrofilnimi Rechovini sho skladayutsya iz nepolyarnih molekul u vodi ne rozchinyayutsya yih nazivayut gidrofobnimi Gidrofobnimi a otzhe i pogano rozchinnimi zokrema ye taki gazi yak kisen i vuglekislij gaz Tomu bagato zhivih organizmiv v tomu chisli j lyudina mayut specialni transportni bilki taki yak gemoglobin ta mioglobin dlya perenesennya kisnyu po tilu a vuglekislij gaz v krovi perebuvaye u formi bikarbonatu HCO 3 7 Zdatnist vodi efektivno rozchinyati polyarni j zaryadzheni rechovini zumovlena visokoyu dielektrichnoyu proniknistyu yiyi dielektrichna stala pri temperaturi 25 C stanovit 78 5 dlya porivnyannya dielektrichna stala nepolyarnogo rozchinnika benzenu pri tij zhe temperaturi 4 6 Ce oznachaye sho voda mozhe efektivno ekranuvati elektrostatichni vzayemodiyi mizh rozchinenimi ionami Napriklad pid chas rozchinennya hloridu natriyu molekuli vodi utvoryuyut gidratni obolonki navkolo ioniv Na i Cl takim chinom stabilizuyut yih chastkovo nejtralizuyut yihni zaryadi i ne dozvolyayut vzayemodiyati odne z odnim utvoryuyuchi kristali 8 Isnuyut takozh amfifilni rechovini molekuli yakih mayut gidrofobnu i gidrofilnu chastini Koli taki rechovini potraplyayut u vodu yihni polyarni chastini vstupayut u vzayemodiyu z molekulami vodi v toj chas yak gidrofobni navpaki takoyi vzayemodiyi unikayut Takim chinom zavdyaki tak zvanim gidrofobnim vzayemodiyam amfifilni rechovini formuyut u vodi miceli 9 Prozorist vodi Redaguvati Pislya padinnya krapli vodi Chista voda prozora rechovina z pokaznikom zalomlennya u vidimomu diapazoni 1 33 Voda prote poglinaye elektromagnitni hvili v infrachervonij ta ultrafioletovij oblastyah spektru Prozorist vodi zalezhit vid tovshini sharu cherez yaku prohodit svitlo vid kolorovosti j mutnosti vodi tobto vid vmistu v nij riznih zabarvlenih zavislih mineralnih i organichnih rechovin Miroyu prozorosti sluzhit visota stovpa vodi za yakoyi mozhna sposterigati bilij disk prozoromir pevnih rozmiriv sho jogo zanuryuyut u vodu abo rozriznyati na bilomu paperi standartnij shrift pevnogo rozmiru ta tipu Rezultati virazhayutsya v santimetrah iz zaznachennyam sposobu vimiryuvannya Za stupenem prozorosti vodi podilyayut na 1 prozori 2 slabko prozori 3 slabko kalamutni 4 kalamutni 5 silno kalamutni Himichni vlastivosti RedaguvatiMolekuli vodi mayut slabku zdatnist do zvorotnoyi ionizaciyi shlyahom rozpadu na proton H i gidroksid ion OH H2O H OH Popri te sho odnim iz produktiv disociaciyi ye protoni voni ne isnuyut u vodi u vilnomu stani a natomist vidrazu zh priyednuyutsya do molekul H2O z utvorennyam ioniv gidroniyu H3O Vnaslidok ionizaciyi chista voda do pevnoyi miri mozhe provoditi elektrichnij strum Pri chomu gidroksid i gidronij ioni v elektrichnomu poli ruhayutsya znachno shvidshe nizh inshi ioni Ce poyasnyuyetsya yavishem perestribuvannya protoniv zhoden individualnij ion ne peremishuyetsya na veliki vidstani natomist vidbuvayetsya perenesennya protoniv mizh molekulami vodi z yednanimi mizh soboyu vodnevimi zv yazkami Takim chinom vinikaye sumarnij ruh gidronij ioniv do katoda a gidroksid ioniv do anoda Perestribuvannya protoniv takozh prizvodit do togo sho u vodnih rozchinah duzhe shvidko prohodyat kislotno osnovni reakciyi 10 U stani rivnovagi tilki nevelichka chastina molekul vodi ionizovani tak pri temperaturi 25 C na ioni rozpadayetsya priblizno odna molekula iz piv milyarda Ionnij dobutok vodi H OH de H i OH aktivnosti vidpovidnih ioniv ye staloyu velichinoyu i stanovit 1 10 14 M2 oskilki u chistij vodi koncentraciyi i aktivnosti ioniv OH i H rivni to kozhna z nih rivna 1 10 7 M2 Negativnij desyatkovij logarifm iz H nazivayetsya pH vodnevij pokaznik vidpovidno dlya chistoyi vodi yaka ye absolyutno nejtralnoyu vin stanovit 7 11 U himichnomu vidnoshenni voda dosit aktivna Z bagatma rechovinami vona vstupaye v himichni reakciyi vzhe pri zvichajnij temperaturi Z oksidami luzhnih i luzhnozemelnih metaliv vona utvoryuye osnovi SaO N2O Sa ON 2Z bagatma oksidami nemetaliv angidridami voda utvoryuye kisnevmisni kisloti R2O5 3N2O 2N3RO4Z najaktivnishimi metalami vona utvoryuye osnovi z vidilennyam vodnyu 2Na 2N2O 2NaOH N2 Z deyakimi solyami voda utvoryuye tak zvani kristalogidrati yaki harakterizuyutsya strogo viznachenoyu kilkistyu molekul vodi sho pripadayut na odnu molekulu soli Napriklad z sulfatom midi voda utvoryuye midnij kuporos CuSO4 5N2O CuSO4 5N2Ov yakomu na odnu molekulu sulfatu midi pripadaye p yat molekul vodi Vodu sho vhodit do skladu kristaliv nazivayut kristalizacijnoyu Kristalizacijnu vodu ne slid plutati z gigroskopichnoyu vodoyu yaka poglinayetsya adsorbuyetsya poverhneyu i porami vsih rechovin na vidkritomu povitri Deyaki rechovini vidznachayutsya pidvishenoyu zdatnistyu poglinati vologu povitrya Vnaslidok cogo voni mokriyut napriklad NaCl a to j i rozplivayutsya na povitri yak CaCl2 Taki rechovini nazivayut gigroskopichnimi Na vidminu vid kristalizacijnoyi kilkist gigroskopichnoyi vodi v rechovinah zminna Vona himichno ne vzayemodiye z rechovinoyu adsorbatom Pri visokij temperaturi vodyana para vzayemodiye z zalizom i inshimi rechovinami Napriklad 3Fe 4N2O Fe3O4 4N2Ranishe cyu reakciyu zastosovuvali v tehnici dlya dobuvannya vodnyu U termichnomu vidnoshenni voda dosit stijka Prote pri temperaturah vishih 1000 S vona pochinaye rozkladatisya na voden i kisen 2N2O 2N2 O2Himichna sumisnist vod zdatnist vod ne utvoryuvati tverdih osadiv pri yih zmishuvanni Himichnij sklad prirodnih vod RedaguvatiDokladnishe Himichnij sklad prirodnih vodHimichnij sklad prirodnih vod atmosfernih opadiv poverhnevih pidzemnih morskih ye kompleksom rozchinenih gaziv mineralnih solej ta organichnih spoluk do yakogo vhodyat majzhe vsi vidomi himichni elementi Suchasni fiziko himichni metodi dayut zmogu viznachiti ponad 80 elementiv prisutnih u gidrosferi Zemli Prote bagato elementiv mistitsya u prirodnih vodah u nadzvichajno malih kilkostyah yaki nemozhlivo viyaviti vnaslidok nedostatnoyi chutlivosti metodiv analizu Himichnij sklad prirodnih vod u gidrohimiyi pri doslidzhennyah umovno podilyayetsya na 7 grup 3 rozchineni gazi kisen azot sirkovoden dioksid vuglecyu ta in golovni osnovni ioni makrokomponenti anioni gidrokarbonati HCO 3 sulfati SO2 4 hloridi Cl kationi kalcij Ca2 magnij Mg2 kalij K natrij Na biogenni rechovini spoluki azotu NO 2 NO 3 NH 4 fosforu PO3 4 kremniyu zaliza organichni rechovini riznomanitni organichni spoluki yaki nalezhat do organichnih kislot skladnih efiriv gumusovih rechovin azotovmisnih spoluk bilki aminokisloti tosho mikroelementi vsi metali krim tih sho uvijshli do golovnih ioniv radioaktivni elementi vidileni v okremu grupu z mikroelementiv vrahovuyuchi specifiku pohodzhennya fizichni vlastivosti ta vpliv na zhittyediyalnist organizmiv specifichni zabrudnyuvalni rechovini pesticidi sintetichni poverhnevo aktivni rechovini fenoli naftoprodukti tosho Vazhlivim ye integralnij pokaznik mineralizaciya vodi suma vsih viznachenih pri analizi mineralnih rechovin u mg dm g dm yaki mistyatsya u danij vodi Ponad 90 mineralizaciyi prirodnih vod stanovlyat golovni ioni V okeanologiyi zamist mineralizaciyi vikoristovuyut ponyattya solonist vodi vimiryuyetsya v promile tisyachna chastka Vodi z mineralizaciyeyu do 1000 mg dm 1 g dm nazivayutsya prisnimi najbilsh pridatnimi dlya vikoristannya lyudinoyu v pitnih cilyah Ale prisni vodi vodi lodovikiv bilshosti richok prisnih ozer chastina gruntovih ta artezianskih vod stanovlyat vsogo lishe 2 5 3 vid zagalnoyi kilkosti vodi v gidrosferi Tomu vazhlivim ye yihnye racionalne vikoristannya ta ohorona vid zabrudnennya Najmenshu mineralizaciyu sered vsih tipiv prirodnih vod mayut atmosferni opadi v serednomu 30 60 mg dm U vodi velikih richok 200 600 mg dm Dnipro Desna 30 350 mg dm u vidomih ozerah Bajkal Rosiya do 100 mg dm Svityaz Ukrayina blizko 200 mg dm pidzemni vodi u byuvetah po rozlivu pitnoyi vodi u m Kiyeva ponad 500 mg dm Vodnochas ye solyani ozera z duzhe velikoyu mineralizaciyeyu vodi Mertve more do 300 g dm a sverdlovina u Bej Siti SShA proburena na Pivnichno Amerikanskij platformi vidkrila najbilsh mineralizovani pidzemni vodi ponad 600 g dm 3 Serednya solonist morskoyi vodi u sviti 35 35 g dm u Chornomu mori 18 Azovskomu 12 Rol vodi v prirodi RedaguvatiU prirodi voda vidigraye nadzvichajno vazhlivu rol dlya lyudstva Vazhlivimi ye procesi koloobig vodi v prirodi viparovuyuchis voda perenositsya na velichezni vidstani j tam vipadaye u viglyadi doshu i snigu Vologist povitrya i kilkist atmosfernih opadiv ye najvazhlivishimi faktorami sho regulyuyut klimat i pogodu Prirodni vodi ye takozh odnim z najvazhlivishih geologichnih faktoriv sho zminyuyut zovnishnij viglyad zemnoyi poverhni rozmivayuchi gori j utvoryuyuchi dolini vivitryuvannya girskih porid Vona rujnuye girski porodi ne tilki mehanichno a j himichno reaguyuchi z nimi z utvorennyam inshih rechovin Pri comu prirodni vodi zbagachuyutsya v pershu chergu rozchinnimi mineralnimi rechovinami zbilshuyuchi svoyu mineralizaciyu Voda maye velichezne znachennya v zhitti lyudini tvarin i roslin Vona potribna roslinam dlya rozchinennya pozhivnih rechovin gruntu Nestacha vodi u grunti prizvodit do pogirshennya zhivlennya roslin i znizhennya vrozhayu silskogospodarskih kultur Tomu dlya zabezpechennya u grunti vodi zdijsnyuyut cilij kompleks agrohimichnih zahodiv Sukupnist procesiv vsmoktuvannya rozpodilu spozhivannya ta vidilennya vodi j solej v organizmi lyudini i tvarin nazivayetsya vodno solovim obminom Vin zabezpechuye stabilnist osmotichnoyi koncentraciyi ionnogo skladu ta kislotno luzhnoyi rivnovagi vseredini organizmu 12 Usi procesi travlennya i zasvoyennya yizhi lyudinoyu i tvarinami vidbuvayutsya u vodnomu seredovishi Nadmirna vtrata vodi organizmom do 10 20 mozhe prizvesti do zagibeli Shodenna potreba dorosloyi lyudini u vodi stanovit 2 5 4 dm3 Voda ye odnim z shesti osnovnih harchovih elementiv zdorovogo harchuvannya lyudini poryad z vuglevodami bilkami zhirami vitaminami i mineralami Shkidliva diya vodi Redaguvati Shkidlivoyu diyeyu vodi ye katastrofichne zatoplennya pid chas povenej ta pavodkiv silskogospodarskih ugid ta naselenih punktiv sho prinosit znachni ekonomichni zbitki rujnuvannya beregiv zahisnih damb ta inshih sporud zabolochennya pidtoplennya i zasolennya gruntiv sprichineni pidvishennyam rivnya gruntovih vod vnaslidok nenormovanoyi podachi vodi pid chas zroshennya vitikannya vodi z vodoprovidno kanalizacijnih sistem ta perekrittya potokiv pidzemnih vod pri rozmishenni velikih promislovih ta inshih sporud eroziya gruntiv utvorennya yariv zsuviv ta seliv Pid chas proyektuvannya vodogospodarskih ta inshih ob yektiv povinna vrahovuvatisya mozhliva shkidliva diya vod a pid chas ekspluataciyi cih ob yektiv vzhivatisya zahodi shodo yiyi zapobigannya a same zaluzhennya ta stvorennya lisonasadzhen na priberezhnih zahisnih smugah shilah balkah ta yarah budivnictvo protierozijnih gidrotehnichnih sporud zemlyanih valiv vodoskidiv zahisnih damb vodoshovish regulyatoriv sporudzhennya drenazhu ukriplennya beregiv tosho Peredozuvannya do smerti Voda u tehnici ta silskomu gospodarstvi RedaguvatiVoda maye chislenni tehnichni zastosuvannya Energiya padinnya vodi shiroko vikoristovuyetsya na gidroelektrostanciyah GES dlya oderzhannya deshevoyi elektrichnoyi energiyi Bagato vodi vikoristovuyetsya na teplovih elektrostanciyah TES ta atomnih elektrostanciyah AES dlya tehnologichnogo oholodzhennya Vodu vikoristovuyut u budivelnij tekstilnij shkiryanij metalurgijnij i bagatoh inshih galuzyah promislovosti Osoblivo shiroko zastosovuyut vodu u himichnij promislovosti dlya procesiv rozchinennya filtruvannya promivannya i yak sirovinu dlya oderzhannya riznih himichnih produktiv yidkih lugiv kislot vodnyu tosho Nadzvichajna rol vodi u silskomu gospodarstvi Osoblivo ce stosuyetsya posushlivih regioniv planeti v yakih dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur neobhidne zroshuvannya zemel Plosha zroshuvanih zemel u sviti stanovit 16 vid usih silskogospodarskih ugid ale voni dayut 50 silgospprodukciyi Krayini lideri po zroshuvannyu zemel tis km Indiya 558 Kitaj 546 SShA 224 Pakistan 182 Ukrayina na 24 mu misci 22 1 tis km Kozhna galuz kozhne virobnictvo visuvaye svoyi vimogi do yakosti vodi yaku vikoristovuye Ale spilnim dlya nih ye te sho yim neobhidni prisna voda Yakist vodi RedaguvatiYakist vodi vodnih ob yektiv sho vikoristovuyutsya dlya gospodarsko pitnogo vodopostachannya kupannya sportivnih zanyat organizovanogo vidpochinku z likuvalnoyu metoyu a takozh pidzemnih vod povinna vidpovidati pevnim sanitarnim normam 13 Z ciyeyu metoyu povinni realizovuvatisya zahodi z ohoroni vod vid zabrudnennya Ochishennya prirodnoyi vodi dlya vodopostachannya RedaguvatiDzherela vodopostachannya Redaguvati Dzherelami vodopostachannya ye poverhnevi v pershu chergu richkovi ta pidzemni vodi Richkovi vodi zavzhdi neobhidno ochishuvati Pidzemni vodi yak bilsh zahisheni vid antropogennogo zabrudnennya ye bilsh nadijnimi dzherelami vodopostachannya z yakih voda podayetsya naselennyu chasto bez poperednogo ochishennya napriklad pitna voda z byuvetiv sho nabuli poshirennya z 90 h rokiv HH st u m Kiyevi Vimogi do yakosti vodi yaka vikoristovuyetsya dlya riznih cilej Redaguvati Neobhidnist ochishennya obrobki vodi vinikaye todi koli yakist vodi prirodnogo dzherela vodopostachannya ne vidpovidaye normativnim vimogam togo chi inshogo vodokoristuvacha za organoleptichnimi pokaznikami mineralizaciyeyu vmistom inshih himichnih ta organichnih rechovin za sanitarno gigiyenichnimi pokaznikami Vimogi do yakosti vodi a vidpovidno i metodi ochishennya prirodnoyi vodi zalezhat vid togo dlya yakih cilej vona vikoristovuyetsya 12 Napriklad voda dlya oholodzhennya robochih agregativ parosilovogo gospodarstva maye buti vilnoyu vid solej yaki mozhut sprichiniti vidkladi nakipu V comu vipadku vazhlivoyu harakteristikoyu ye tverdist vodi za neobhidnosti zastosovuyut metodi pom yakshennya vodi Voda zi znachnoyu kilkistyu organichnih rechovin v yakih mozhut rozvivatisya mikrobi cilkom nepridatna ne tilki dlya pittya a j dlya ciloyi nizki inshih cilej Taka voda nepridatna napriklad dlya harchovoyi promislovosti dlya cukrovogo krohmalnogo i paperovogo virobnictva Organichni domishki mozhut viklikati gnittya paperu ta brodinnya krohmalyu i cukru Osoblivo visoki vimogi visuvayutsya do yakosti pitnoyi vodi Faktichno kontrol pochinayetsya z vidpovidnih normativnih vimog do yakosti vodi dzherel gospodarsko pitnogo vodopostachannya oskilki vid cogo zalezhit vlasne yakist prigotovlenoyi na vodoprovidnij stanciyi pitnoyi vodi Ochishennya vodi Redaguvati Vodu vidibranu z richki spochatku na vodoprovidnij stanciyi vidstoyuyut u specialnih vidstijnikah v yakih osidaye pisok glina j osnovna masa inshih nerozchinnih rechovin a potim yiyi filtruyut kriz shar graviyu koksu i pisku shob vidokremiti zavisli chastinki yaki vazhko osidayut Pri comu razom iz zavislimi chastinkami vidfiltrovuyutsya zalishki organichnih rechovin i bilsha chastina bakterij Dlya povnogo znezarazhennya vodu hloruyut dodayuchi do neyi neveliki kilkosti hloru zazvichaj u viglyadi hlornogo vapna z rozrahunkom 0 7 g hloru na 1 t vodi abo ozonuyut Pislya chogo otrimana pitna voda podayetsya u vodoprovidnu merezhu Stanom na pochatok drugogo tisyacholittya doslidzheno vikoristannya nanositki dlya vishezgadanoyi cili Div posilannya Pitna voda Redaguvati Pitna voda povinna buti cilkom prozoroyu bezbarvnoyu bez zapahu i smaku bez organichnih zalishkiv i hvorobotvornih bakterij z pomirnoyu kilkistyu rozchinenih solej Voda v yakij duzhe malo abo duzhe bagato rozchinenih solej shkidliva V Ukrayini mineralizaciya suhij zalishok pitnoyi vodi zgidno z normativnimi vimogami Derzhavnih sanitarnih norm ta pravil Gigiyenichni vimogi do vodi pitnoyi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu DSanPiN 2 2 4 171 10 14 ne povinna perevishuvati 1 g dm3 ale mozhe buti 1 5 g dm3 za pogodzhennyam z golovnim sanitarnim likarem vidpovidnoyi administrativnoyi teritoriyi Ukrayini Vodnochas za pokaznikom fiziologichnoyi povnocinnosti mineralnogo skladu vodi optimalnoyu ye mineralizaciya 0 2 0 5 g dm3 Treba zaznachiti sho isnuye mizhnarodnij standart yakosti pitnoyi vodi rekomendovanij Vsesvitnoyu organizaciyeyu ohoroni zdorov ya VOOZ v Yevropejskomu Soyuzi diye Direktiva Radi 98 83 YeS Pro yakist vodi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu vid 3 11 1998 r 15 ale normativi na pitnu vodu v kozhnij krayini svitu vidbivayut vlasne ekonomichni mozhlivosti derzhavi 16 Distilovana voda RedaguvatiDokladnishe Distilovana vodaDlya povnogo ochishennya vid usih storonnih rechovin vodu piddayut peregonci abo distilyaciyi Ochishenu takim sposobom vodu nazivayut distilovanoyu Distilovana voda pozbavlena rozchinenih solej Distilovanu vodu zastosovuyut u himichnih laboratoriyah dlya vigotovlennya rozchiniv riznih rechovin V aptekah yiyi vikoristovuyut dlya vigotovlennya likiv Distilovanu vodu vzhivayut dlya kislotnih elektrichnih akumulyatoriv Najbilshi yiyi kilkosti vikoristovuye himichna promislovist Ostannim chasom distilovanu vodu zastosovuyut takozh dlya parovih kotliv visokogo tisku Absolyutno chista voda RedaguvatiU himiyi vodi retelno ochishena voda z pitomim oporom 18 3 megom sm 1 pri 25 S 17 Gidrologiya RedaguvatiDokladnishe GidrologiyaGidrologiya nauka sho vivchaye prirodni vodi yih vzayemodiyu z atmosferoyu i litosferoyu a takozh yavisha i procesi yaki v nih protikayut viparovuvannya zamerzannya tosho Predmetom vivchennya gidrologiyi ye vsi vidi vod gidrosferi roztashovani u riznih vodnih ob yektah v okeanah moryah richkah ozerah vodoshovishah bolotah gruntovih i pidzemnih vodah 2 Gidrologiya doslidzhuye koloobig vodi v prirodi gidrologichnij rezhim vodnih ob yektiv vpliv na nogo diyalnosti lyudini rozroblyaye zahodi z upravlinnya rezhimom vodnih ob yektiv i vodnim rezhimom okremih teritorij provodit analiz gidrologichnih elementiv dlya okremih teritorij i Zemli v cilomu daye ocinku i prognoz stanu i racionalnogo vikoristannya ta ohoroni vodnih resursiv koristuyetsya metodami zastosovuvanimi v geografiyi fizici ta inshih naukah Gidrologiya podilyayetsya na okeanologiyu gidrologiyu sushi i gidrogeologiyu Okeanologiya podilyayetsya na biologiyu okeanu himiyu okeanu geologiyu okeanu fizichnu okeanologiyu i vzayemodiya okeanu ta atmosferi Gidrologiya sushi podilyayetsya na gidrologiyu richok potamologiyu ozeroznavstvo limnologiya bolotoznavstvo glyaciologiyu Himichnij sklad riznih tipiv prirodnih vod vivchaye gidrohimiya yaku chasto vvazhayut naukovoyu disciplinoyu v gidrologiyi Vsesvitnij mizhnarodnij den vodnih resursiv RedaguvatiDokladnishe Vsesvitnij den vodiVrahovuyuchi vazhlivist vodnih resursiv u rozvitku ekonomichnoyi diyalnosti ta socialnogo dobrobutu yaka ne otrimuye shirokogo usvidomlennya Generalnoyu Asambleyeyu v 1993 roci ogolosila 22 bereznya kozhnogo roku Vsesvitnim dnem vodnih resursiv Div takozh RedaguvatiAkvametriya Klasifikaciya vod Pitna voda Voda adsorbcijna Voda vilna Voda gigroskopichna Voda gidroksilna Voda zv yazana Voda dlya in yekcij Voda konstitucijna Voda kristalizacijna Voda mizhploshinna Voda molekulyarna Zmochuvannya Zmochuvanist Vodi zmishani Voda mineralna Vodi kapilyarni Vodi magmatogenni Vodi nadmerzlotni Vodi prirodni Vuglekisli vodi Gruntovi vodi Kisli vodi Infiltracijni vodi Kriogalinovi vodi Naftovi vodi Normalna voda Pidzemni vodi Poverhnevi vodi Plastovi vodi Promislova voda Suha voda Tverdist vodi Mizhmerzlotna voda Ochishennya prirodnoyi vodi Znezarazhennya vodi Efekt Mpembi Digidrogenu monooksidPrimitki Redaguvati Voda na misyaci ale zvidki Arhiv originalu za 16 listopada 2009 Procitovano 4 bereznya 2011 a b Zagalna gidrologiya Za red V K Hilchevskogo ta O G Obodovskogo K VPC Kiyivskij universitet 2008 399 s a b v Hilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Osnovi gidrohimiyi K Nika Centr 2012 312 s ISBN 978 966 521 559 2 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 a b v Nelson et al 2008 s 44 Elton DC amp Fernandez Serra M The hydrogen bond network of water supports propagating optical phonon like modes Nature Commun 7 10 193 doi 10 1038 ncomms10193 2016 Nelson et al ta 2008 47 Nelson et al 2008 s 46 Nelson et al 2008 s 48 Nelson et al 2008 s 54 55 Nelson et al 2008 s 55 56 a b Hilchevskij V K Vodopostachannya i vodovidvedennya gidroekologichni aspekti Pidruchnik Arhivovano 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine K VPC Kiyivskij universitet 1999 319 s ISBN 966 594 073 2 Zakon Ukrayini Pro zabezpechennya sanitarnogo ta epidemichnogo blagopoluchchya naselennya Derzhavni sanitarni normi ta pravila Gigiyenichni vimogi do vodi pitnoyi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu DSanPiN 2 2 4 171 10 Arhiv originalu za 19 sichnya 2015 Procitovano 25 chervnya 2015 Direktiva Radi 98 83 YeS Pro yakist vodi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu vid 3 11 1998 r Arhiv originalu za 6 veresnya 2015 Procitovano 25 chervnya 2015 Vse pro zabrudnennya ta ochistku vodi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Dzherela RedaguvatiVodau sestrinskih Vikiproyektah Portal Himiya Portal Biologiya Portal Geografiya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Proyekt Himiya Voda u Vikishovishi Derkach F A Himiya L 1968 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Nelson D L Cox M M 2008 Lehninger Principles of Biochemistry vid 5th W H Freeman ISBN 978 0 7167 7108 1 Hilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Osnovi gidrohimiyi Pidruchnik Arhivovano 27 serpnya 2021 u Wayback Machine Elektronnij resurs K Nika Centr 2012 312 s ISBN 978 966 521 559 2 Zagalna gidrologiya Arhivovano 7 bereznya 2017 u Wayback Machine Elektronnij resurs Za red V K Hilchevskogo i O G Obodovskogo 2 ge vid dopovnene K VPC Kiyivskij universitet 2008 399 s ISBN 978 966 439 016 0Posilannya RedaguvatiVoda Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Yakist vodi yaku mi p yemo Arhivovano 17 bereznya 2014 u Wayback Machine ukr Nazarenko I I Polchina S M Nikorich V A Gruntoznavstvo Stan i formi vodi v gruntah Arhivovano 21 listopada 2015 u Wayback Machine ukr Analiz stanu yakosti vodoprovidnoyi pitnoyi vodi u Vinnickoyi oblasti Arhivovano 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine Derzhavni sanitarni normi ta pravila Gigiyenichni vimogi do vodi pitnoyi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu DSanPiN 2 2 4 171 10 Arhivovano 14 chervnya 2015 u Wayback Machine Direktiva Radi 98 83 YeS Pro yakist vodi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu vid 3 11 1998 r Arhivovano 6 veresnya 2015 u Wayback Machine Computing for Clean Water Arhivovano 10 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Nanotehnologichnij proces ochishennya vodi Voda osnova dlya vsogo zhivogo Stattya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Voda amp oldid 39614599