www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лужні метали H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb

Лужні метали

H   He
Li Be   B C N O F Ne
Na Mg   Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Uus Uuo
 
  * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
  ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Група 1 періодичної таблиці (Лужні метали)

Лу́жні мета́ли — елементи 1 групи періодичної системи за винятком водню. За старою класифікацією елементи головної підгрупи I групи. Назва пов'язана з тим, що при взаємодії лужних металів з водою утворюється їдкий луг. До лужних металів належать (у порядку збільшення атомного номера) Літій (Li), Натрій (Na), Калій (K), Рубідій (Rb), Цезій (Cs) , Францій (Fr). Наступний елемент цієї групи, унуненній, ще не синтезований, проте вважається, що його властивості будуть схожими.

Загальна характеристика Редагувати

Характерною рисою будови атомів лужних металів є наявність одного електрона на зовнішній електронній оболонці. Завдяки цьому всі вони з легкістю віддають електрон, переходячи до закінченої електронної оболонки попередньої оболонки і є дуже сильними відновниками: Na0 – 1ē → Na+. У сполуках ці елементи проявляють ступінь окиснення +1 і утворюють тільки іонні сполуки. У вільному вигляді атоми електронейтральні (ступінь окиснення нуль). Валентність І. В межах кожного періоду це найбільш активні металічні елементи і найсильніші відновники. Із зростанням порядкового номера збільшується радіус атомів. Зовнішній або валентний електрон усе більше віддаляється від ядра і металічні властивості зростають Li → Na → K → Rb → Fr.

Хоча лужні метали надзвичайно поширені на Землі, у природі вони існують винятково у вигляді сполук через високу відновлювальну активність. Na, K (Натрій, Калій) відкриті в 1807 Гемфрі Деві, який першим почав широко застосовувати електроліз. Li (Літій)  відкрив Йоганн Арфведсон (Швеція, 1817), Rb (Рубідій) — Роберт Бунзен, Густав Кірхгофф (Німеччина, 1861), Cs (Цезій) — Роберт Бунзен, Густав Кірхгофф (Німеччина, 1860), Fr (Францій) — Маргерітт Пере (Франція, 1939).

Поширення в природі Редагувати

Внаслідок хімічної активності лужні метали зустрічаються в природі у вигляді сполук:

Сполуки Літію (вміст Літію в земній корі становить 0,0065 %) Сполуки Натрію (вміст Натрію в земній корі становить 2,64%) Сполуки Калію (вміст Калію в земній корі становить 2,6%)
LiAl[Si2O6] — сподумен

Li2O — оксид літію

LiCl – хлорид літію

NaCl – кам’яна сіль

Na2SO4 • 10H2O – глауберова сіль

Na2CO3 – сода кальцинована

NaNO3 – чилійська селітра

K2CO3 – поташ (у золі деяких рослин)

KCl • NaCl – сильвініт

KCl • MgCl2 • 6H2O – карналіт

KCl • MgSO4 • 6H2O – каїніт

К – входить до складу майже всіх рослин

Інші елементи належать до рідкісних, і їх сполук у природі мало. Францій добуто штучно в результаті ядерних реакцій.

Фізичні властивості Редагувати

Лужні метали — м'які (натрій ріжеться ножем, як вершкове масло, інші трохи жорсткіші) метали від сріблясто-білого до сірого кольору з характерним блиском, які дуже швидко тьмяніють на повітрі. Легкоплавкі й рухливі. Агресивні, вибухонебезпечні (зберігаються в атмосфері інертного газу або під шаром гасу). У розплавленому стані здатні проводити струм. Іони лужних металів забарвлюють полум'я газового пальника. Натрій і калій – метали сріблясто-білого кольору з незначними відтінками на свіжозрізаній поверхні, легкі, м’які, легко ріжуться ножем, легкоплавкі. На повітрі лужні метали легко окиснюються, тому блискуча поверхня свіжого зрізу металу швидко мутніє. Лужні метали зберігають в олії або їх покривають шаром гасу. Лужні метали добре розчиняються у ртуті, утворюючи амальгами. Температура плавлення натрію становить –97,8ºC (зменшується від літію до цезію). Натрій і калій мають високу електричну і теплову провідність. Внесені у полум’я пальника сполуки натрію забарвлюють полум’я у жовтий колір, а калію – у фіолетовий. Цю властивість використовують для розпізнавання цих сполук.

  • Літій та його солі забарвлюють полум'я червоним кольором
  • Натрій та його солі забарвлюють полум'я жовтим кольором
  • Калій та його солі забарвлюють полум'я фіолетовим кольором
  • Рубідій та його солі забарвлюють полум'я червоним кольором
  • Цезій та його солі забарвлюють полум'я фіолетовим кольором з блакитним відтінком

Завдяки властивостям забарвлювати полум'я сполуки лужних металів використовуються у піротехнічних сумішах.

Хімічні властивості Редагувати

Лужні метали легко реагують із киснем. Літій при взаємодії з киснем утворює літій оксид Li2O, решта — пероксиди й супероксиди:

Легко реагують із водою, з виділенням великої кількості тепла, утворюючи луги і водень:

Взаємодіють із неметалами:

Лужні метали найактивніші  з усіх металів. Вони розміщені на початку електрохімічного ряду напруг металів. Реакційна здатність дуже велика. Уже при кімнатній температурі вони реагують з багатьма неметалами.

  • З воднем при нагріванні утворюють тверді речовини гідриди. Гідриди металів легко розкладаються водою з утворенням відповідного лугу і водню: 2Na + H2 = 2NaH; NaH + H2O = NaOH + H2.
  • Під час горіння натрію і калію в кисні утворюються пероксиди: 2Na + O2 = Na2O2.
  • Під час повільного окиснення або горіння в умовах недостачі кисню утворюються оксиди: 4Na + O2 = 2Na2O.
  • Внаслідок взаємодії з іншими неметалами (Cl2, N2, P, S, Si, Br2, J2, C) утворюються солі – тверді кристалічні йонні сполуки:.
  • Калій і натрій бурхливо реагують з водою за звичайних умов з утворенням гідроксидів і водню: 2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑. При взаємодії з водою кусочок натрію плавиться і набувши форму кульки «бігає» по поверхні води завдяки підштовхуванню його воднем, який виділяється. При взаємодії калію з водою утворений водень самозагоряється.
  • Натрій і калій енергійно взаємодіють з кислотами – слабкими окисниками HCl, H2SO4 (розбавлена), HBr, H2S тощо, з утворенням солі і водню: 2Na + 2HCl = 2NaCl + H2.

Під час реакції з кислотами – сильними окисниками HNO3 і концентрованою H2SO4 натрій і калій відновлюють Нітроген і Сульфур відповідних кислот до нижчих ступенів окиснення. Паралельно відбувається взаємодія цих металів з водою з утворенням водню. Ці реакції супроводжуються вибухом:

8Na + 10HNO3(розб) = 8NaNO3 + NH4NO3 + 3H2O;

8Na + 5H2SO4 = 4Na2SO4 + H2S + 4H2O.

При взаємодії з галогенами, сіркою, азотом, фосфором, вуглецем та кремнієм утворюються відповідно галогеніди, сульфіди, нітриди, фосфіди, карбіди та силіциди.

З азотом та вуглецем прямим синтезом можна отримати лише сполуки літію (причому з азотом реагує вже за звичайних умов утворюючи Li3N ). Інші лужні метали з азотом та вуглецем стабільних сполук не утворюють, що може бути використане при їх отриманні нагріванням їх сполук з карбідом кальцію, відновленням карбонатів магнієм або розкладанням азидів MN3 (азид літію вибухає).

Всі кисневі сполуки лужних металів мають різне забарвлення, інтенсивність якого посилюється в ряді від Li до Cs:

Формула
кисневої сполуки 		Колір
Li2O Білий
Na2O Білий
K2O Світло - жовтий
Rb2O Жовтий
Cs2O Помаранчевий
Na2O2 Світло-жовтий
KO2 Помаранчевий
RbO2 Темно-коричневий
CsO2 Жовтий

Добування Редагувати

Натрій добувають електролізом розплавів натрій хлориду та натрій гідроксиду. Добувати калій електролізом KCl і KOH небезпечно і економічно не вигідно. Калій добувають так:

а) через розплавлений калій хлорид пропускають пару натрію при 800ºС, а пару калію що виділяється, конденсують KCl + Na = NaCl + K;

б) взаємодія розплавленого калій гідроксиду з рідким натрієм в реакційній колонці з нікелю: KOH + Na = NaOH + K.

Сполуки Калію та Натрію Редагувати

Оксиди Na2O і K2O – основні. Це тверді речовини білого кольору. Добувають натрій оксид нагріваючи натрій в недостатній кількості кисню при температурі не вищій 180°С, або при нагріванні суміші натрій пероксиду з металічним натрієм:   Na2O2 + 2Na = 2Na2O.

При взаємодії оксидів з водою утворюють гідроксиди: Na2O + H2O = 2NaOH.

Практичне значення має натрій пероксид, який взаємодіє з вуглекислим газом з виділенням кисню. Цю реакцію використовують на підводних човнах, космічних кораблях та закритих приміщеннях для регенерації повітря: 2Na2O2 + CO2 = 2Na2CO3 + O2.

Гідроксиди NaOH і KOH – білі, непрозорі, тверді кристалічні речовини, дуже гігроскопічні, милкі на дотик, вони роз’їдають шкіру і тканини, тому називаються їдкими лугами: KOH – їдке калі, NaOH – їдкий натр, каустик або каустична сода (в перекладі «пекуча»). Гідроксиди лужних металів не можна нагрівати в скляній, порцеляновій і платиновій посудині до плавлення, тому що  в розплавленому стані вони роз’їдають скло, порцеляну, а при доступі повітря і платину.

Виявляють усі властивості основ.

Тверді гідроксиди NaOH і KOH поглинають вологу на повітрі, завдяки чому використовуються для осушування газів. Тверді гідроксиди та їх водні розчини поглинають вуглекислий газ: NaOH + CO2 = NaHCO3.

У воді добре розчиняються з виділенням великої кількості теплоти. Розчини лугів змінюють колір індикаторів – фіолетовий лакмус синіє, а безбарвний фенолфталеїн стає малиновим. Луги взаємодіють з кислотами, кислотними оксидами та солями малоактивних металічних елементів:

2KOH + H2SO4 = K2SO4 + 2H2O (реакція нейтралізації)

2KOH + СO2 = K2СO3 + H2O

2KOH + CuCl2 = 2KCl + Cu(OH)2 (утворення нерозчинної основи)

Натрій утворює солі з усіма кислотами. Більшість солей білі, добре розчинні у воді.

Застосування Редагувати

NaCl – найважливіша із солей. Ця сіль необхідна нашому організму, тому ми вживаємо її в їжу. Її використовують для консервування харчових продуктів, добування натрій гідроксиду, соди, хлору, хлоридної кислоти.

Na2CO3 – для виробництва скла, твердого мила, пом’якшення води при фарбуванні, очистки замаслених деталей.

NaOH – для очистки нафтопродуктів, в паперовій і текстильній промисловості, виробництво штучних волокон, напівпровідників, мила.

NaHCO3 – харчова сода.

Na2SiO3 – рідке скло, силікатний клей.

NaNO3 – харчова приправа (азотне добриво).

K – теплоносій в ядерних реакторах, використовують у фотоелементах, в органічному синтезі.

Na – як каталізатор в органічному синтезі (виробництво каучуку), відновник тугоплавких металів, як теплоносій в ядерних реакторах, наповнювач газорозрядних натрієвих ламп, в сплавах із свинцем для виготовлення підшипників.

KOH – добування рідкого мила, електроліт в акумуляторах, очищувач повітря.

K2CO3 – для виробництва скла, рідкого мила, як мінеральне добриво.

KMnO4 – для дезінфекції.

K2Cr2O7 – дублення шкіри, виробництва оранжевих барвників.

Калій являє собою елемент, конче необхідний для живлення рослин. Натрій впливає на скорочення м’язів, забезпечує нормальне функціонування серцевого м’яза, регулює середовище організму. Натрій бере участь у підтриманні кислотно-лужного балансу в організмі. Натрій у великій кількості міститься в рослинах, які ростуть на засолених ґрунтах. У цих рослинах він створює осмотичний тиск клітинного соку, завдяки чому вони вбирають воду із засолених ґрунтів.

Сплав натрію і калію застосовується як теплоносій в деяких типах реакторів.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. The Chemistry of Superheavy Elements [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  2. . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019. 

Література Редагувати

  • Загальна та неорганічна хімія: Підручник / Н. В. Романова; [Мін-во освіти і науки України; гриф: лист №13710594 від 30.06.1995]. – Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 480 с. – ISBN 966-569-106-6.
  • Загальна та неорганічна хімія у двох частинах: Підручник. Частина ІІ / О. М. Степаненко, Л. Г. Рейтер, В. М. Ледовських, С. В. Іванов; [Мін-во освіти і науки України; гриф: лист № 212 від 03.06.1999]. – Київ: Пед. преса, 2000. – 784 с. – ISBN 955-7320-13-8.
  • Загальна хімія: Навчальний посібник / Буря О.І., Повхан М.Ф., Чигвінцева О.П., Антрапцева Н.М. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – 306 с.
  • Загальна хімія: Навчальний посібник / В. І. Кириченко. – Київ: Вища шк., 2005. – 639 с. – ISBN 966-642-182-8.
  • Курс загальної хімії. Теоретичні основи: Навчальний посібник / Михалічко Б. М.; [Мін-во освіти і науки України; гриф: лист № 1.4/18-Г-1180 від 22.11.2006]. – Київ: Знання, 2009. – 548 с. – ISBN 978-966-346-712-2.
  • Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
  • F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
  • Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6
  • http://www.chemistry.in.ua/grade-10/alkali-metals [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Uus Uuo La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No LrGrupa 1 periodichnoyi tablici Luzhni metali Lu zhni meta li elementi 1 grupi periodichnoyi sistemi za vinyatkom vodnyu Za staroyu klasifikaciyeyu elementi golovnoyi pidgrupi I grupi Nazva pov yazana z tim sho pri vzayemodiyi luzhnih metaliv z vodoyu utvoryuyetsya yidkij lug Do luzhnih metaliv nalezhat u poryadku zbilshennya atomnogo nomera Litij Li Natrij Na Kalij K Rubidij Rb Cezij Cs Francij Fr Nastupnij element ciyeyi grupi ununennij she ne sintezovanij prote vvazhayetsya sho jogo vlastivosti budut shozhimi 1 Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Poshirennya v prirodi 3 Fizichni vlastivosti 4 Himichni vlastivosti 5 Dobuvannya 6 Spoluki Kaliyu ta Natriyu 7 Zastosuvannya 8 Galereya 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiHarakternoyu risoyu budovi atomiv luzhnih metaliv ye nayavnist odnogo elektrona na zovnishnij elektronnij obolonci Zavdyaki comu vsi voni z legkistyu viddayut elektron perehodyachi do zakinchenoyi elektronnoyi obolonki poperednoyi obolonki i ye duzhe silnimi vidnovnikami Na0 1e Na U spolukah ci elementi proyavlyayut stupin okisnennya 1 i utvoryuyut tilki ionni spoluki U vilnomu viglyadi atomi elektronejtralni stupin okisnennya nul Valentnist I V mezhah kozhnogo periodu ce najbilsh aktivni metalichni elementi i najsilnishi vidnovniki Iz zrostannyam poryadkovogo nomera zbilshuyetsya radius atomiv Zovnishnij abo valentnij elektron use bilshe viddalyayetsya vid yadra i metalichni vlastivosti zrostayut Li Na K Rb Fr Hocha luzhni metali nadzvichajno poshireni na Zemli u prirodi voni isnuyut vinyatkovo u viglyadi spoluk cherez visoku vidnovlyuvalnu aktivnist Na K Natrij Kalij vidkriti v 1807 Gemfri Devi yakij pershim pochav shiroko zastosovuvati elektroliz Li Litij vidkriv Jogann Arfvedson Shveciya 1817 Rb Rubidij Robert Bunzen Gustav Kirhgoff Nimechchina 1861 Cs Cezij Robert Bunzen Gustav Kirhgoff Nimechchina 1860 Fr Francij Margeritt Pere Franciya 1939 Poshirennya v prirodi RedaguvatiVnaslidok himichnoyi aktivnosti luzhni metali zustrichayutsya v prirodi u viglyadi spoluk Spoluki Litiyu vmist Litiyu v zemnij kori stanovit 0 0065 Spoluki Natriyu vmist Natriyu v zemnij kori stanovit 2 64 Spoluki Kaliyu vmist Kaliyu v zemnij kori stanovit 2 6 LiAl Si2O6 spodumen Li2O oksid litiyuLiCl hlorid litiyu NaCl kam yana sil Na2SO4 10H2O glauberova silNa2CO3 soda kalcinovanaNaNO3 chilijska selitra K2CO3 potash u zoli deyakih roslin KCl NaCl silvinitKCl MgCl2 6H2O karnalitKCl MgSO4 6H2O kayinitK vhodit do skladu majzhe vsih roslinInshi elementi nalezhat do ridkisnih i yih spoluk u prirodi malo Francij dobuto shtuchno v rezultati yadernih reakcij Fizichni vlastivosti RedaguvatiLuzhni metali m yaki natrij rizhetsya nozhem yak vershkove maslo inshi trohi zhorstkishi metali vid sriblyasto bilogo do sirogo koloru z harakternim bliskom yaki duzhe shvidko tmyaniyut na povitri Legkoplavki j ruhlivi Agresivni vibuhonebezpechni zberigayutsya v atmosferi inertnogo gazu abo pid sharom gasu U rozplavlenomu stani zdatni provoditi strum Ioni luzhnih metaliv zabarvlyuyut polum ya gazovogo palnika Natrij i kalij metali sriblyasto bilogo koloru z neznachnimi vidtinkami na svizhozrizanij poverhni legki m yaki legko rizhutsya nozhem legkoplavki Na povitri luzhni metali legko okisnyuyutsya tomu bliskucha poverhnya svizhogo zrizu metalu shvidko mutniye Luzhni metali zberigayut v oliyi abo yih pokrivayut sharom gasu Luzhni metali dobre rozchinyayutsya u rtuti utvoryuyuchi amalgami Temperatura plavlennya natriyu stanovit 97 8ºC zmenshuyetsya vid litiyu do ceziyu Natrij i kalij mayut visoku elektrichnu i teplovu providnist Vneseni u polum ya palnika spoluki natriyu zabarvlyuyut polum ya u zhovtij kolir a kaliyu u fioletovij Cyu vlastivist vikoristovuyut dlya rozpiznavannya cih spoluk Litij ta jogo soli zabarvlyuyut polum ya chervonim kolorom Natrij ta jogo soli zabarvlyuyut polum ya zhovtim kolorom Kalij ta jogo soli zabarvlyuyut polum ya fioletovim kolorom Rubidij ta jogo soli zabarvlyuyut polum ya chervonim kolorom Cezij ta jogo soli zabarvlyuyut polum ya fioletovim kolorom z blakitnim vidtinkomZavdyaki vlastivostyam zabarvlyuvati polum ya spoluki luzhnih metaliv vikoristovuyutsya u pirotehnichnih sumishah Himichni vlastivosti RedaguvatiLuzhni metali legko reaguyut iz kisnem Litij pri vzayemodiyi z kisnem utvoryuye litij oksid Li2O reshta peroksidi j superoksidi 4 L i O 2 gt 200 o C 2 L i 2 O displaystyle mathrm 4Li O 2 xrightarrow gt 200 o C 2Li 2 O nbsp 2 N a O 2 250 400 o C N a 2 O 2 displaystyle mathrm 2Na O 2 xrightarrow 250 400 o C Na 2 O 2 nbsp K O 2 K O 2 displaystyle mathrm K O 2 rightarrow KO 2 nbsp Legko reaguyut iz vodoyu z vidilennyam velikoyi kilkosti tepla utvoryuyuchi lugi i voden 2 N a 2 H 2 O 2 N a O H H 2 displaystyle mathrm 2Na 2H 2 O rightarrow 2NaOH H 2 uparrow nbsp Vzayemodiyut iz nemetalami 2 N a S N a 2 S displaystyle mathrm 2Na S rightarrow Na 2 S nbsp 2 K B r 2 2 K B r displaystyle mathrm 2K Br 2 rightarrow 2KBr nbsp Luzhni metali najaktivnishi z usih metaliv Voni rozmisheni na pochatku elektrohimichnogo ryadu naprug metaliv Reakcijna zdatnist duzhe velika Uzhe pri kimnatnij temperaturi voni reaguyut z bagatma nemetalami Z vodnem pri nagrivanni utvoryuyut tverdi rechovini gidridi Gidridi metaliv legko rozkladayutsya vodoyu z utvorennyam vidpovidnogo lugu i vodnyu 2Na H2 2NaH NaH H2O NaOH H2 Pid chas gorinnya natriyu i kaliyu v kisni utvoryuyutsya peroksidi 2Na O2 Na2O2 Pid chas povilnogo okisnennya abo gorinnya v umovah nedostachi kisnyu utvoryuyutsya oksidi 4Na O2 2Na2O Vnaslidok vzayemodiyi z inshimi nemetalami Cl2 N2 P S Si Br2 J2 C utvoryuyutsya soli tverdi kristalichni jonni spoluki Kalij i natrij burhlivo reaguyut z vodoyu za zvichajnih umov z utvorennyam gidroksidiv i vodnyu 2Na 2H2O 2NaOH H2 Pri vzayemodiyi z vodoyu kusochok natriyu plavitsya i nabuvshi formu kulki bigaye po poverhni vodi zavdyaki pidshtovhuvannyu jogo vodnem yakij vidilyayetsya Pri vzayemodiyi kaliyu z vodoyu utvorenij voden samozagoryayetsya Natrij i kalij energijno vzayemodiyut z kislotami slabkimi okisnikami HCl H2SO4 rozbavlena HBr H2S tosho z utvorennyam soli i vodnyu 2Na 2HCl 2NaCl H2 Pid chas reakciyi z kislotami silnimi okisnikami HNO3 i koncentrovanoyu H2SO4 natrij i kalij vidnovlyuyut Nitrogen i Sulfur vidpovidnih kislot do nizhchih stupeniv okisnennya Paralelno vidbuvayetsya vzayemodiya cih metaliv z vodoyu z utvorennyam vodnyu Ci reakciyi suprovodzhuyutsya vibuhom 8Na 10HNO3 rozb 8NaNO3 NH4NO3 3H2O 8Na 5H2SO4 4Na2SO4 H2S 4H2O Pri vzayemodiyi z galogenami sirkoyu azotom fosforom vuglecem ta kremniyem utvoryuyutsya vidpovidno galogenidi sulfidi nitridi fosfidi karbidi ta silicidi Z azotom ta vuglecem pryamim sintezom mozhna otrimati lishe spoluki litiyu prichomu z azotom reaguye vzhe za zvichajnih umov utvoryuyuchi Li3N Inshi luzhni metali z azotom ta vuglecem stabilnih spoluk ne utvoryuyut sho mozhe buti vikoristane pri yih otrimanni nagrivannyam yih spoluk z karbidom kalciyu vidnovlennyam karbonativ magniyem abo rozkladannyam azidiv MN3 azid litiyu vibuhaye Vsi kisnevi spoluki luzhnih metaliv mayut rizne zabarvlennya intensivnist yakogo posilyuyetsya v ryadi vid Li do Cs Formula kisnevoyi spoluki KolirLi2O BilijNa2O BilijK2O Svitlo zhovtijRb2O ZhovtijCs2O PomaranchevijNa2O2 Svitlo zhovtijKO2 PomaranchevijRbO2 Temno korichnevijCsO2 ZhovtijDobuvannya RedaguvatiNatrij dobuvayut elektrolizom rozplaviv natrij hloridu ta natrij gidroksidu Dobuvati kalij elektrolizom KCl i KOH nebezpechno i ekonomichno ne vigidno Kalij dobuvayut tak a cherez rozplavlenij kalij hlorid propuskayut paru natriyu pri 800ºS a paru kaliyu sho vidilyayetsya kondensuyut KCl Na NaCl K b vzayemodiya rozplavlenogo kalij gidroksidu z ridkim natriyem v reakcijnij kolonci z nikelyu KOH Na NaOH K Spoluki Kaliyu ta Natriyu RedaguvatiOksidi Na2O i K2O osnovni Ce tverdi rechovini bilogo koloru Dobuvayut natrij oksid nagrivayuchi natrij v nedostatnij kilkosti kisnyu pri temperaturi ne vishij 180 S abo pri nagrivanni sumishi natrij peroksidu z metalichnim natriyem Na2O2 2Na 2Na2O Pri vzayemodiyi oksidiv z vodoyu utvoryuyut gidroksidi Na2O H2O 2NaOH Praktichne znachennya maye natrij peroksid yakij vzayemodiye z vuglekislim gazom z vidilennyam kisnyu Cyu reakciyu vikoristovuyut na pidvodnih chovnah kosmichnih korablyah ta zakritih primishennyah dlya regeneraciyi povitrya 2Na2O2 CO2 2Na2CO3 O2 Gidroksidi NaOH i KOH bili neprozori tverdi kristalichni rechovini duzhe gigroskopichni milki na dotik voni roz yidayut shkiru i tkanini tomu nazivayutsya yidkimi lugami KOH yidke kali NaOH yidkij natr kaustik abo kaustichna soda v perekladi pekucha Gidroksidi luzhnih metaliv ne mozhna nagrivati v sklyanij porcelyanovij i platinovij posudini do plavlennya tomu sho v rozplavlenomu stani voni roz yidayut sklo porcelyanu a pri dostupi povitrya i platinu Viyavlyayut usi vlastivosti osnov Tverdi gidroksidi NaOH i KOH poglinayut vologu na povitri zavdyaki chomu vikoristovuyutsya dlya osushuvannya gaziv Tverdi gidroksidi ta yih vodni rozchini poglinayut vuglekislij gaz NaOH CO2 NaHCO3 U vodi dobre rozchinyayutsya z vidilennyam velikoyi kilkosti teploti Rozchini lugiv zminyuyut kolir indikatoriv fioletovij lakmus siniye a bezbarvnij fenolftaleyin staye malinovim Lugi vzayemodiyut z kislotami kislotnimi oksidami ta solyami maloaktivnih metalichnih elementiv 2KOH H2SO4 K2SO4 2H2O reakciya nejtralizaciyi 2KOH SO2 K2SO3 H2O2KOH CuCl2 2KCl Cu OH 2 utvorennya nerozchinnoyi osnovi Natrij utvoryuye soli z usima kislotami Bilshist solej bili dobre rozchinni u vodi Zastosuvannya RedaguvatiNaCl najvazhlivisha iz solej Cya sil neobhidna nashomu organizmu tomu mi vzhivayemo yiyi v yizhu Yiyi vikoristovuyut dlya konservuvannya harchovih produktiv dobuvannya natrij gidroksidu sodi hloru hloridnoyi kisloti Na2CO3 dlya virobnictva skla tverdogo mila pom yakshennya vodi pri farbuvanni ochistki zamaslenih detalej NaOH dlya ochistki naftoproduktiv v paperovij i tekstilnij promislovosti virobnictvo shtuchnih volokon napivprovidnikiv mila NaHCO3 harchova soda Na2SiO3 ridke sklo silikatnij klej NaNO3 harchova priprava azotne dobrivo K teplonosij v yadernih reaktorah vikoristovuyut u fotoelementah v organichnomu sintezi Na yak katalizator v organichnomu sintezi virobnictvo kauchuku vidnovnik tugoplavkih metaliv yak teplonosij v yadernih reaktorah napovnyuvach gazorozryadnih natriyevih lamp v splavah iz svincem dlya vigotovlennya pidshipnikiv KOH dobuvannya ridkogo mila elektrolit v akumulyatorah ochishuvach povitrya K2CO3 dlya virobnictva skla ridkogo mila yak mineralne dobrivo KMnO4 dlya dezinfekciyi K2Cr2O7 dublennya shkiri virobnictva oranzhevih barvnikiv Kalij yavlyaye soboyu element konche neobhidnij dlya zhivlennya roslin Natrij vplivaye na skorochennya m yaziv zabezpechuye normalne funkcionuvannya sercevogo m yaza regulyuye seredovishe organizmu Natrij bere uchast u pidtrimanni kislotno luzhnogo balansu v organizmi Natrij u velikij kilkosti mistitsya v roslinah yaki rostut na zasolenih gruntah U cih roslinah vin stvoryuye osmotichnij tisk klitinnogo soku zavdyaki chomu voni vbirayut vodu iz zasolenih gruntiv Splav natriyu i kaliyu zastosovuyetsya yak teplonosij v deyakih tipah reaktoriv 2 Galereya Redaguvati nbsp Litij nbsp Natrij nbsp Kalij nbsp Rubidij nbsp CezijPrimitki Redaguvati The Chemistry of Superheavy Elements Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl Reaktori i parogeneratori energoblokiv AES shemi procesi materiali konstrukciyi modeli Arhiv originalu za 23 lipnya 2019 Procitovano 23 lipnya 2019 Literatura RedaguvatiZagalna ta neorganichna himiya Pidruchnik N V Romanova Min vo osviti i nauki Ukrayini grif list 13710594 vid 30 06 1995 Kiyiv Irpin VTF Perun 2004 480 s ISBN 966 569 106 6 Zagalna ta neorganichna himiya u dvoh chastinah Pidruchnik Chastina II O M Stepanenko L G Rejter V M Ledovskih S V Ivanov Min vo osviti i nauki Ukrayini grif list 212 vid 03 06 1999 Kiyiv Ped presa 2000 784 s ISBN 955 7320 13 8 Zagalna himiya Navchalnij posibnik Burya O I Povhan M F Chigvinceva O P Antrapceva N M Dnipropetrovsk Nauka i osvita 2002 306 s Zagalna himiya Navchalnij posibnik V I Kirichenko Kiyiv Visha shk 2005 639 s ISBN 966 642 182 8 Kurs zagalnoyi himiyi Teoretichni osnovi Navchalnij posibnik Mihalichko B M Min vo osviti i nauki Ukrayini grif list 1 4 18 G 1180 vid 22 11 2006 Kiyiv Znannya 2009 548 s ISBN 978 966 346 712 2 Greenwood Norman N Earnshaw Alan 1997 Chemistry of the Elements 2nd ed Oxford Butterworth Heinemann ISBN 0 08 037941 9 F Albert Cotton Carlos A Murillo and Manfred Bochmann 1999 Advanced inorganic chemistry 6th ed New York Wiley Interscience ISBN 0 471 19957 5 Housecroft C E Sharpe A G 2008 Inorganic Chemistry 3rd ed Prentice Hall ISBN 978 0 13 175553 6 http www chemistry in ua grade 10 alkali metals Arhivovano 11 lipnya 2017 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiLuzhni metali Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine URE nbsp Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luzhni metali amp oldid 38191083