www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полум я По лум я заст і поет пло мінь газоподібне середовище що містить у ряді випадків дисперговані конденсовані продук

Полум'я

По́лум'я (заст. і поет. пло́мінь)  — газоподібне середовище, що містить (у ряді випадків) дисперговані конденсовані продукти, в якому відбуваються фізико-хімічні перетворення реагентів, що приводять до світіння, тепловиділення і саморозігріву. Газоподібне середовище полум'я містить заряджені частинки (іони, радикали), що обумовлює наявність електропровідності полум'я і його взаємодії з електромагнітними полями.

ефект, що виникає при змішуванні води з киплячим парафіном

Класифікація Редагувати

Полум'я класифікують за:

  • агрегатним станом горючих речовин — полум'я газоподібних, рідких, твердих і аеродисперсних реагентів;
  • випромінюванням — що світиться, зафарбоване, безбарвне;
  • станом середовища «пальне — окислювач» — дифузійне, попередньо змішаних середовищ;
  • характеру переміщення реакційного середовища — ламінарне, турбулентне, пульсуюче;
  • температурою — холодні, низькотемпературне, високотемпературне;
  • швидкості розповсюдження — повільне, швидке;
  • висоті — коротке, довге;
  • візуального сприйняття — з кіптявою, прозоре, кольорове.


У ламінарному дифузійному полум'ї можна виділити 3 зони (оболонки). Всередині конуса полум'я є:

  1. темна зона (300—350 ° C), де горіння не відбувається через нестачу окислювача;
  2. зона що світиться, де відбувається термічне розкладання пального та часткове його згоряння (500—800 ° C);
  3. зона що ледве світиться, і яка характеризується остаточним згоранням продуктів розкладання пального та макс. температурою (900—1500 ° C).


Температура полум'я залежить від природи горючої речовини та інтенсивності підводу окиснювача. Поширення полум'я по попередньо перемішаному середовищу проходить від кожної точки фронту полум'я по нормалі до поверхні полум'я. Величина швидкості поширення полум'я є основною характеристикою горючого середовища. Вона являє собою мінімально можливу швидкість полум'я. Ці значення відрізняються у різних горючих сумішей — від 0,03 до 15 м/с. Поширення полум'я по реально наявних газоповітряних сумішах завжди ускладнено зовнішніми впливами, зумовленими силами тяжіння, конвективними потоками, тертям і т. д. Тому реальні швидкості розповсюдження полум'я завжди відрізняються від нормальних. Залежно від характеру горіння швидкості розповсюдження полум'я мають такі діапазони величин: при дефлаграційному горінні — до 100 м/с; при вибуховому горінні — від 300 до 1000 м / с; при детонаційному горінні — понад 1000 м/с.

Полум'я свічки.

Звичайне полум'я Редагувати

Звичайне полум'я, яке ми спостерігаємо під час горіння свічки, полум'я запальнички або сірника, являє собою потік розпечених газів, витягнутий вертикально внаслідок сили Архімеда (гарячі гази прагнуть підійматися вгору).

Окиснювальне полум'я Редагувати

Розташоване у верхній, найгарячішій частині полум'я, де горючі речовини практично повністю перетворені на продукти горіння. У даній області полум'я є надлишок кисню і нестача палива, тому поміщені в цю зону речовини інтенсивно окислюються. Найвища температура полум'я є в місці де співвідношення між пальним і окисником є стехіометричним.

Відновне полум'я Редагувати

Це частина полум'я, найбільш близько розташована до центра або трохи нижче центру полум'я. У цій області полум'я багато палива і мало кисню для горіння, тому, якщо внести в цю частину полум'я речовину, що містить кисень, то кисень відбирається у речовини. Проілюструвати це можна на прикладі реакції відновлення сульфату барію BaSO4. За допомогою платинової петлі забирають BaSO4 і нагрівають його в відновлювальної частини полум'я спиртового пальника. При цьому сульфат барію відновлюється і утворюється сульфід барію BaS. Тому полум'я і називають відновним.

Застосування Редагувати

Різний вигляд полум'я у пальнику Бунзена залежить від притоку кисню. Зліва багата паливом суміш без попереднього змішування з киснем горить жовтим і коптить, розсіяне полум'я праворуч бідна паливна суміш з додаванням кисню не створює кіптяви, при цьому колір полум'я визначається домішками.
Тест полум'ям на натрій

Колір полум'я залежить від декількох факторів. Найважливіші: температура, наявність у полум'ї мікрочастинок та іонів, що визначають емісійний спектр.

Полум'я (окисне та відновне) використовується в аналітичній хімії, зокрема, при отриманні забарвлених перлів для швидкої ідентифікації мінералів і гірських порід, зокрема в польових умовах, за допомогою паяльної трубки.

Температури полум'я Редагувати

Горючий матеріал Температура полум'я (°C)
Деревне вугілля 750-1,200
Метан (природний газ) 900-1,500
Пропан, паяльна лампа 1,200-1,700
Свічка полум'я ~1,100 (середня величина), можливо також 1300—1400
Магній 1,900-2,300
Водень до ~2,000
Ацетилен до ~2,300
Суміш кисень — ацетилен Up to ~3,300
Полум'я зворотної тяги 1,700-1,950
Пальник Бунзена 900-1,600 (залежить від притоку повітря)
Горючий матеріал Максимальна Т. полум'я (°C, на повітрі, дифузійне полум'я)
Дерево 1027
Бензин 1026
Метанол 1200
Гас 990
Тваринний жир 800—900
Деревне вугілля (з піддувом) 1390

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полум'я

Примітки Редагувати

  1. Christopher W. Schmidt, Steve A. Symes (2008). The analysis of burned human remains. Academic Press. с. 2–4. ISBN 0123725100. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Po lum ya zast i poet plo min gazopodibne seredovishe sho mistit u ryadi vipadkiv dispergovani kondensovani produkti v yakomu vidbuvayutsya fiziko himichni peretvorennya reagentiv sho privodyat do svitinnya teplovidilennya i samorozigrivu Gazopodibne seredovishe polum ya mistit zaryadzheni chastinki ioni radikali sho obumovlyuye nayavnist elektroprovidnosti polum ya i jogo vzayemodiyi z elektromagnitnimi polyami efekt sho vinikaye pri zmishuvanni vodi z kiplyachim parafinom Zmist 1 Klasifikaciya 2 Zvichajne polum ya 3 Okisnyuvalne polum ya 4 Vidnovne polum ya 5 Zastosuvannya 6 Temperaturi polum ya 7 Div takozh 8 PrimitkiKlasifikaciya RedaguvatiPolum ya klasifikuyut za agregatnim stanom goryuchih rechovin polum ya gazopodibnih ridkih tverdih i aerodispersnih reagentiv viprominyuvannyam sho svititsya zafarbovane bezbarvne stanom seredovisha palne okislyuvach difuzijne poperedno zmishanih seredovish harakteru peremishennya reakcijnogo seredovisha laminarne turbulentne pulsuyuche temperaturoyu holodni nizkotemperaturne visokotemperaturne shvidkosti rozpovsyudzhennya povilne shvidke visoti korotke dovge vizualnogo sprijnyattya z kiptyavoyu prozore kolorove U laminarnomu difuzijnomu polum yi mozhna vidiliti 3 zoni obolonki Vseredini konusa polum ya ye temna zona 300 350 C de gorinnya ne vidbuvayetsya cherez nestachu okislyuvacha zona sho svititsya de vidbuvayetsya termichne rozkladannya palnogo ta chastkove jogo zgoryannya 500 800 C zona sho ledve svititsya i yaka harakterizuyetsya ostatochnim zgorannyam produktiv rozkladannya palnogo ta maks temperaturoyu 900 1500 C Temperatura polum ya zalezhit vid prirodi goryuchoyi rechovini ta intensivnosti pidvodu okisnyuvacha Poshirennya polum ya po poperedno peremishanomu seredovishu prohodit vid kozhnoyi tochki frontu polum ya po normali do poverhni polum ya Velichina shvidkosti poshirennya polum ya ye osnovnoyu harakteristikoyu goryuchogo seredovisha Vona yavlyaye soboyu minimalno mozhlivu shvidkist polum ya Ci znachennya vidriznyayutsya u riznih goryuchih sumishej vid 0 03 do 15 m s Poshirennya polum ya po realno nayavnih gazopovitryanih sumishah zavzhdi uskladneno zovnishnimi vplivami zumovlenimi silami tyazhinnya konvektivnimi potokami tertyam i t d Tomu realni shvidkosti rozpovsyudzhennya polum ya zavzhdi vidriznyayutsya vid normalnih Zalezhno vid harakteru gorinnya shvidkosti rozpovsyudzhennya polum ya mayut taki diapazoni velichin pri deflagracijnomu gorinni do 100 m s pri vibuhovomu gorinni vid 300 do 1000 m s pri detonacijnomu gorinni ponad 1000 m s nbsp Polum ya svichki Zvichajne polum ya RedaguvatiZvichajne polum ya yake mi sposterigayemo pid chas gorinnya svichki polum ya zapalnichki abo sirnika yavlyaye soboyu potik rozpechenih gaziv vityagnutij vertikalno vnaslidok sili Arhimeda garyachi gazi pragnut pidijmatisya vgoru Okisnyuvalne polum ya RedaguvatiRoztashovane u verhnij najgaryachishij chastini polum ya de goryuchi rechovini praktichno povnistyu peretvoreni na produkti gorinnya U danij oblasti polum ya ye nadlishok kisnyu i nestacha paliva tomu pomisheni v cyu zonu rechovini intensivno okislyuyutsya Najvisha temperatura polum ya ye v misci de spivvidnoshennya mizh palnim i okisnikom ye stehiometrichnim Vidnovne polum ya RedaguvatiCe chastina polum ya najbilsh blizko roztashovana do centra abo trohi nizhche centru polum ya U cij oblasti polum ya bagato paliva i malo kisnyu dlya gorinnya tomu yaksho vnesti v cyu chastinu polum ya rechovinu sho mistit kisen to kisen vidbirayetsya u rechovini Proilyustruvati ce mozhna na prikladi reakciyi vidnovlennya sulfatu bariyu BaSO4 Za dopomogoyu platinovoyi petli zabirayut BaSO4 i nagrivayut jogo v vidnovlyuvalnoyi chastini polum ya spirtovogo palnika Pri comu sulfat bariyu vidnovlyuyetsya i utvoryuyetsya sulfid bariyu BaS Tomu polum ya i nazivayut vidnovnim Zastosuvannya Redaguvati nbsp Riznij viglyad polum ya u palniku Bunzena zalezhit vid pritoku kisnyu Zliva bagata palivom sumish bez poperednogo zmishuvannya z kisnem gorit zhovtim i koptit rozsiyane polum ya pravoruch bidna palivna sumish z dodavannyam kisnyu ne stvoryuye kiptyavi pri comu kolir polum ya viznachayetsya domishkami nbsp Test polum yam na natrijKolir polum ya zalezhit vid dekilkoh faktoriv Najvazhlivishi temperatura nayavnist u polum yi mikrochastinok ta ioniv sho viznachayut emisijnij spektr Polum ya okisne ta vidnovne vikoristovuyetsya v analitichnij himiyi zokrema pri otrimanni zabarvlenih perliv dlya shvidkoyi identifikaciyi mineraliv i girskih porid zokrema v polovih umovah za dopomogoyu payalnoyi trubki Temperaturi polum ya RedaguvatiGoryuchij material Temperatura polum ya C Derevne vugillya 750 1 200Metan prirodnij gaz 900 1 500Propan payalna lampa 1 200 1 700Svichka polum ya 1 100 serednya velichina mozhlivo takozh 1300 1400Magnij 1 900 2 300Voden do 2 000Acetilen do 2 300Sumish kisen acetilen Up to 3 300Polum ya zvorotnoyi tyagi 1 700 1 950Palnik Bunzena 900 1 600 zalezhit vid pritoku povitrya Goryuchij material Maksimalna T polum ya C na povitri difuzijne polum ya 1 Derevo 1027Benzin 1026Metanol 1200Gas 990Tvarinnij zhir 800 900Derevne vugillya z pidduvom 1390Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polum yaVogon GorinnyaPrimitki Redaguvati Christopher W Schmidt Steve A Symes 2008 The analysis of burned human remains Academic Press s 2 4 ISBN 0123725100 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polum 27ya amp oldid 40450546