www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спектральний аналіз Див також значення Спектра льний ана ліз сукупність методів визначення складу наприклад хімічного об

Спектральний аналіз

Див. також: Спектральний аналіз (значення)

Спектра́льний ана́ліз — сукупність методів визначення складу (наприклад, хімічного) об'єкта, заснований на вивченні спектрів взаємодії речовини з випромінюванням: спектри електромагнітного випромінювання, радіації, акустичних хвиль, розподілу за масою та енергією елементарних частинок та інше.

Розкладення тригранною скляною призмою потоку білого світла на різнокольоровий спектр
Спектр видимого випромінювання флуорисцентної лампи. З піками 4 — тербію (Tb); 5 — ртуті (Hg); 12 — европію (Eu).

Загальний опис Редагувати

Спектральний аналіз ґрунтується на явищі дисперсії світла. Традиційно розмежовують:

Спектральний аналіз оснований на використанні спектрів електромагнітного випромінювання, поглинання, відбиття або люменісценції. Залежно від визначення атомного або молекулярного складу розрізняють атомний і молекулярний спектральний аналіз, які в свою чергу підрозділяються на якісний і кількісний. Якісний аналіз проводиться шляхом порівняння спектру зразка із спектром відомих речовин. Кількісний аналіз оснований на вимірі інтенсивності випромінювань (довжині хвиль поглинання, відбиття і т.д.), що належать атомам і молекулам, які аналізуються, і наступним розрахунком концентрацій за їхніми значеннями. Спектральний аналіз застосовується на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт, при дослідженні родовищ корисних копалин, при мінералогічних дослідженнях для визначення більше 70 елементів при вмісті від 10-6 до 10 % з можливістю одночасного визначення до 40 елементів у кожної пробі.

Принцип дії Редагувати

Атоми кожного хімічного елемента мають певні резонансні частоти, внаслідок чого саме на цих частотах вони випромінюють або поглинають світло. Це призводить до того, що в спектроскопі на спектрах видимі лінії (темні або світлі) в певних місцях, характерних для кожної речовини. Інтенсивність ліній залежить від кількості речовини і її стану. У кількісному спектральному аналізі визначають вміст досліджуваної речовини за відносною або абсолютною інтенсивністю ліній або смуг у спектрах.

Якщо вузький пучок білого світла спрямувати на бічну грань тригранної призми, то, по-різному заломлюючись у склі, промені, з яких складається біле світло, дадуть на екрані райдужну смужку, що називається спектром. У спектрі всі кольори розміщені завжди в певному порядку. Світло поширюється у вигляді електромагнітних хвиль.

Кожному кольору відповідає певна довжина електромагнітної хвилі. Довжина хвилі світла зменшується від червоних променів до фіолетових приблизно від 0,7 до 0,4 мкм. За фіолетовими променями у спектрі лежать ультрафіолетові промені, які невидимі для ока, але діють на фотопластинку. Ще меншу довжину хвилі мають рентгенівські промені. За червоними променями знаходиться область інфрачервоних променів. Вони невидимі, але сприймаються приймачами інфрачервоного випромінювання, наприклад спеціальними фотопластинками.

Оптичний спектральний аналіз характеризується відносною простотою виконання, відсутністю складної підготовки проб до аналізу, незначною кількістю речовини (10—30 мг), необхідної для аналізу на велике число елементів. Атомарні спектри (поглинання або випуску) одержують переведенням речовини в пароподібний стан шляхом нагрівання проби до 1 000—10 000 °C. Як джерела збудження атомів при емісійному аналізі електропровідних матеріалів застосовують іскру, дугу змінного струму; при цьому пробу розміщають у кратері одного з вугільних електродів. Для аналізу розчинів широко використовують полум'я або плазму різних газів.

Історія Редагувати

Ідентифікація хімічних елементів за оптичними спектрами атомів була запропонована у 1859 році Г. Кірхгофом та Бунзеном. За допомогою спектрального аналізу гелій (He) був відкритий на Сонці раніше ніж на Землі. Але ще у 1854 році доктор Девід Альтер (англ. David Alter), науковець з міста Фріпорт, штату Пенсільванія (США) надрукував наукову працю, що описувала спектральні властивості 12 металів.

Різновиди Редагувати

Розрізнюють атомний і молекулярний, а також якісний і кількісний спектральний аналіз. Атомний спектральний аналіз здійснюють за оптичними і рентгенівськими (пулюєвими) спектрами. Для молекулярного спектрального аналізу використовують молекулярні спектри поглинання в інфрачервоній, видимій та ультрафіолетовій областях спектру. Серед методів спектрального аналізу – атомно-абсорбційний аналіз, атомно-флуоресцентний аналіз, лазерний спектральний аналіз, метод рентгенівської (пулюєвої) флуоресценції, атомний емісійний та інші.

Спектральний аналіз широко застосовують в ряді галузей, зокрема металургії, геології, при розробці технологій збагачення корисних копалин тощо. В гірничій справі і геології – для встановлення хімічного складу гірських порід, руд, мінералів, технологічних проб у процесі їхнього збагачення і переробки, в геохімічних дослідженнях. Наприклад, атомний емісійний спектральний аналіз застосовується на всіх стадіях пошукових і розвідувальних робіт, при вивченні родовищ, в мінералогічних дослідженнях для визначення понад 70 елементів при їхньому вмісті в речовині від 10-4-10-5% до десятків % з можливістю одночасного визначення в кожній пробі до 40 елементів. Рентгенівська флуоресценція використовується для визначення елементів (з атомним номером понад 10) при концентраціях від 10-4% до десятків %. За спектрами люмінесценції заморожених розчинів досліджуваної речовини вдається визначити ароматичні сполуки з межами реєстрації 10-6%. У геології нафт при вивченні їхнього складу, дослідженні мінералів і шліфів ефективно застосовується молекулярний спектральний аналіз.

Застосування Редагувати

В астрономії Редагувати

Найважливішим джерелом інформації про більшість космічних об'єктів є їхнє випромінювання. Дістати найцінніші й найрізноманітніші відомості про тіла дає змогу спектральний аналіз їхнього випромінювання. За допомогою цього методу можна встановити якісний і кількісний хімічний склад світила, його температуру, наявність магнітного поля, швидкість руху та багато іншого.

Для одержання спектрів застосовують спектроскоп та спектрограф. У першому спектр розглядають, а у другому його фотографують. Спектрограма — фотографія спектра.

Існують такі види спектрів земних джерел і небесних тіл:

  • Суцільний, або неперервний спектр у вигляді райдужної смужки дають непрозорі розжарені тіла (вугілля, нитка електролампи) і досить протяжні густі маси газів.
  • Лінійчастий спектр випромінювання дають розріджені гази й пара при сильному нагріванні. Кожний газ випромінює світло строго визначених довжин хвиль і дає характерний для даного хімічного елемента лінійчастий спектр. Значні зміни стану газу або умов його світіння, наприклад нагрівання чи іонізація, спричиняють певні зміни в спектрі цього газу. Складено таблиці, в яких перелічуються лінії кожного газу й зазначається яскравість кожної лінії. Наприклад, у спектрі пари натрію (Na) особливо яскравими є дві жовті лінії.
  • Лінійчастий спектр поглинання дають гази й пара, якщо за ними міститься яскраве джерело, що дає неперервний спектр — це неперервний спектр, перерізаний темними лініями саме в тих місцях, де мають бути яскраві лінії, властиві даному газові. Наприклад, дві темні лінії поглинання пари натрію (Na) містяться в жовтій частині спектра.

Вивчення спектрів дає змогу аналізувати хімічний склад газів, що випромінюють або поглинають світло. Кількість атомів або молекул, які випромінюють чи поглинають енергію, визначається інтенсивністю ліній. Чим помітніша лінія певного елемента у спектрі випромінювання або поглинання, тим більше таких атомів (молекул) на шляху променя світла.

Сонце і зорі оточені газовими атмосферами. Неперервний спектр їхньої видимої поверхні перетинається темними лініями поглинання, які виникають, коли світло проходить через атмосферу зір. Тому їхні спектри — це спектри поглинання.

Швидкості руху небесних світил відносно Землі за променями зору (променеві швидкості) визначають за допомогою спектрального аналізу на основі ефекту Доплера: якщо джерело світла і спостерігач зближаються, то довжина хвилі, що визначається розташуванням спектральних ліній, скорочується, а при їхньому взаємному віддаленні довжина хвилі збільшується. Ця залежність подається формулою:

де ν — променева швидкість руху з урахуванням знака (мінус при зближенні);

Інакше кажучи, із зближенням спостерігача і джерела світла лінії спектра зсуваються до його фіолетового кінця, а з віддаленням — до червоного.

Під час отримання спектрограми світила, над нею чи під нею вдруковують спектри порівняння від земного джерела випромінювання. Спектр порівняння вважають нерухомим, і відносно нього можна визначати зміщення ліній спектра зірки. Навіть швидкості небесних тіл (десятки й сотні кілометрів на секунду) зумовлюють настільки малі зміщення (соті або десяті частки мм), що їх можна виміряти на спектрограмі тільки під мікроскопом. Щоб з'ясувати, якій зміні довжини хвилі це відповідає, треба знати масштаб спектра, тобто на скільки змінюється довжина хвилі, якщо ми просуваємося вздовж спектра на 1 мм.

За спектром можна знайти й температуру світного об'єкта. Коли тіло розжарене до червоного кольору, у його суцільному спектрі найяскравіша червона частина. Якщо його нагрівати далі, ділянка найбільшої яскравості у спектрі змішується в жовту, потім у зелену частину і так далі до фіолетового. Це явище описується законом зміщення Віна, який показує залежність положення максимуму у спектрі випромінювання від температури тіла. Знаючи цю залежність, можна встановити температуру Сонця, зірок, планет за допомогою спеціально створених приймачів інфрачервоного випромінювання.

Примітки Редагувати

  1. Атомний спектральний аналіз - Спектральний аналіз, в основі якого лежить інтерпретація інформації, що присутня в атомних спектрах.
  2. Kirchhoff, G. R.; Bunsen, R. Ann. Phys. (1860): pages 110, 160. (англ.)
  3. Alter, David. On Certain Physical Properties of Light Produced by the Combustion of Different Metals in an Electric Spark Refracted by a Prism. Am. J. Sci. Arts 18 (1854): pages 55-57. (англ.)

Література Редагувати

  1. Прикладна оптика. Спектральні прилади та методи спектральних вимірювань : навч. посіб. / О. В. Макаренко [та ін.] ; за заг. ред. проф. Л. В. Поперенка. - К. : Пульсари, 2013. - 254 с. : рис. - ISBN 978-617-615-018-3
  2. Alter, David. On Certain Physical Properties of Light Produced by the Combustion of Different Metals in an Electric Spark Refracted by a Prism. Am. J. Sci. Arts 18 (1854). (англ.)
  3. Alter, David. On Certain Physical Properties of the Light of the Electric Spark, Within Certain Gases, as Seen Through a Prism. Am. J. Sci. Arts 19 (1855): pages 213—214. (англ.)
  4. Brace, D. B. (Ed. and translator). The Laws of Radiation and Absorption: Memoirs by Prévost, Stewart, Kirchhoff, and Kirchhoff and Bunsen. New York, NY: American Book Company, 1901, pages 100—125. (англ.)
  5. Johnson, Allen, ed.; Garraty, John and James, Edward, Eds. Dictionary of American Biography; Supplement Four. New York, NY: Charles Scribner's Sons, 1974, page 230. (англ.)
  6. Retcofsky, H. L. Spectrum Analysis Discoverer [ 27 березня 2007 у Wayback Machine.], Spectroscopy Society of Pittsburgh, PA 80 (2003): 1003. (англ.)

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Spektralnij analiz znachennya Spektra lnij ana liz sukupnist metodiv viznachennya skladu napriklad himichnogo ob yekta zasnovanij na vivchenni spektriv vzayemodiyi rechovini z viprominyuvannyam spektri elektromagnitnogo viprominyuvannya radiaciyi akustichnih hvil rozpodilu za masoyu ta energiyeyu elementarnih chastinok ta inshe Rozkladennya trigrannoyu sklyanoyu prizmoyu potoku bilogo svitla na riznokolorovij spektrSpektr vidimogo viprominyuvannya fluoriscentnoyi lampi Z pikami 4 terbiyu Tb 5 rtuti Hg 12 evropiyu Eu Zmist 1 Zagalnij opis 2 Princip diyi 3 Istoriya 4 Riznovidi 5 Zastosuvannya 5 1 V astronomiyi 6 Primitki 7 Literatura 8 Div takozh 9 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiSpektralnij analiz gruntuyetsya na yavishi dispersiyi svitla Tradicijno rozmezhovuyut atomarnij 1 ta molekulyarnij spektralnij analiz emisijnij za spektrom viprominennya ta absorbcijnij za spektrom poglinannya mas spektrometrichnij za spektrom mas atomarnih chi molekulyarnih ioniv Spektralnij analiz osnovanij na vikoristanni spektriv elektromagnitnogo viprominyuvannya poglinannya vidbittya abo lyumeniscenciyi Zalezhno vid viznachennya atomnogo abo molekulyarnogo skladu rozriznyayut atomnij i molekulyarnij spektralnij analiz yaki v svoyu chergu pidrozdilyayutsya na yakisnij i kilkisnij Yakisnij analiz provoditsya shlyahom porivnyannya spektru zrazka iz spektrom vidomih rechovin Kilkisnij analiz osnovanij na vimiri intensivnosti viprominyuvan dovzhini hvil poglinannya vidbittya i t d sho nalezhat atomam i molekulam yaki analizuyutsya i nastupnim rozrahunkom koncentracij za yihnimi znachennyami Spektralnij analiz zastosovuyetsya na vsih stadiyah geologorozviduvalnih robit pri doslidzhenni rodovish korisnih kopalin pri mineralogichnih doslidzhennyah dlya viznachennya bilshe 70 elementiv pri vmisti vid 10 6 do 10 z mozhlivistyu odnochasnogo viznachennya do 40 elementiv u kozhnoyi probi Princip diyi RedaguvatiAtomi kozhnogo himichnogo elementa mayut pevni rezonansni chastoti vnaslidok chogo same na cih chastotah voni viprominyuyut abo poglinayut svitlo Ce prizvodit do togo sho v spektroskopi na spektrah vidimi liniyi temni abo svitli v pevnih miscyah harakternih dlya kozhnoyi rechovini Intensivnist linij zalezhit vid kilkosti rechovini i yiyi stanu U kilkisnomu spektralnomu analizi viznachayut vmist doslidzhuvanoyi rechovini za vidnosnoyu abo absolyutnoyu intensivnistyu linij abo smug u spektrah Yaksho vuzkij puchok bilogo svitla spryamuvati na bichnu gran trigrannoyi prizmi to po riznomu zalomlyuyuchis u skli promeni z yakih skladayetsya bile svitlo dadut na ekrani rajduzhnu smuzhku sho nazivayetsya spektrom U spektri vsi kolori rozmisheni zavzhdi v pevnomu poryadku Svitlo poshiryuyetsya u viglyadi elektromagnitnih hvil Kozhnomu koloru vidpovidaye pevna dovzhina elektromagnitnoyi hvili Dovzhina hvili svitla zmenshuyetsya vid chervonih promeniv do fioletovih priblizno vid 0 7 do 0 4 mkm Za fioletovimi promenyami u spektri lezhat ultrafioletovi promeni yaki nevidimi dlya oka ale diyut na fotoplastinku She menshu dovzhinu hvili mayut rentgenivski promeni Za chervonimi promenyami znahoditsya oblast infrachervonih promeniv Voni nevidimi ale sprijmayutsya prijmachami infrachervonogo viprominyuvannya napriklad specialnimi fotoplastinkami Optichnij spektralnij analiz harakterizuyetsya vidnosnoyu prostotoyu vikonannya vidsutnistyu skladnoyi pidgotovki prob do analizu neznachnoyu kilkistyu rechovini 10 30 mg neobhidnoyi dlya analizu na velike chislo elementiv Atomarni spektri poglinannya abo vipusku oderzhuyut perevedennyam rechovini v paropodibnij stan shlyahom nagrivannya probi do 1 000 10 000 C Yak dzherela zbudzhennya atomiv pri emisijnomu analizi elektroprovidnih materialiv zastosovuyut iskru dugu zminnogo strumu pri comu probu rozmishayut u krateri odnogo z vugilnih elektrodiv Dlya analizu rozchiniv shiroko vikoristovuyut polum ya abo plazmu riznih gaziv Istoriya RedaguvatiIdentifikaciya himichnih elementiv za optichnimi spektrami atomiv bula zaproponovana u 1859 roci G Kirhgofom ta Bunzenom 2 Za dopomogoyu spektralnogo analizu gelij He buv vidkritij na Sonci ranishe nizh na Zemli Ale she u 1854 roci doktor Devid Alter angl David Alter naukovec z mista Friport shtatu Pensilvaniya SShA nadrukuvav naukovu pracyu 3 sho opisuvala spektralni vlastivosti 12 metaliv Riznovidi RedaguvatiRozriznyuyut atomnij i molekulyarnij a takozh yakisnij i kilkisnij spektralnij analiz Atomnij spektralnij analiz zdijsnyuyut za optichnimi i rentgenivskimi pulyuyevimi spektrami Dlya molekulyarnogo spektralnogo analizu vikoristovuyut molekulyarni spektri poglinannya v infrachervonij vidimij ta ultrafioletovij oblastyah spektru Sered metodiv spektralnogo analizu atomno absorbcijnij analiz atomno fluorescentnij analiz lazernij spektralnij analiz metod rentgenivskoyi pulyuyevoyi fluorescenciyi atomnij emisijnij ta inshi Spektralnij analiz shiroko zastosovuyut v ryadi galuzej zokrema metalurgiyi geologiyi pri rozrobci tehnologij zbagachennya korisnih kopalin tosho V girnichij spravi i geologiyi dlya vstanovlennya himichnogo skladu girskih porid rud mineraliv tehnologichnih prob u procesi yihnogo zbagachennya i pererobki v geohimichnih doslidzhennyah Napriklad atomnij emisijnij spektralnij analiz zastosovuyetsya na vsih stadiyah poshukovih i rozviduvalnih robit pri vivchenni rodovish v mineralogichnih doslidzhennyah dlya viznachennya ponad 70 elementiv pri yihnomu vmisti v rechovini vid 10 4 10 5 do desyatkiv z mozhlivistyu odnochasnogo viznachennya v kozhnij probi do 40 elementiv Rentgenivska fluorescenciya vikoristovuyetsya dlya viznachennya elementiv z atomnim nomerom ponad 10 pri koncentraciyah vid 10 4 do desyatkiv Za spektrami lyuminescenciyi zamorozhenih rozchiniv doslidzhuvanoyi rechovini vdayetsya viznachiti aromatichni spoluki z mezhami reyestraciyi 10 6 U geologiyi naft pri vivchenni yihnogo skladu doslidzhenni mineraliv i shlifiv efektivno zastosovuyetsya molekulyarnij spektralnij analiz Zastosuvannya RedaguvatiV astronomiyi Redaguvati Najvazhlivishim dzherelom informaciyi pro bilshist kosmichnih ob yektiv ye yihnye viprominyuvannya Distati najcinnishi j najriznomanitnishi vidomosti pro tila daye zmogu spektralnij analiz yihnogo viprominyuvannya Za dopomogoyu cogo metodu mozhna vstanoviti yakisnij i kilkisnij himichnij sklad svitila jogo temperaturu nayavnist magnitnogo polya shvidkist ruhu ta bagato inshogo Dlya oderzhannya spektriv zastosovuyut spektroskop ta spektrograf U pershomu spektr rozglyadayut a u drugomu jogo fotografuyut Spektrograma fotografiya spektra Isnuyut taki vidi spektriv zemnih dzherel i nebesnih til Sucilnij abo neperervnij spektr u viglyadi rajduzhnoyi smuzhki dayut neprozori rozzhareni tila vugillya nitka elektrolampi i dosit protyazhni gusti masi gaziv Linijchastij spektr viprominyuvannya dayut rozridzheni gazi j para pri silnomu nagrivanni Kozhnij gaz viprominyuye svitlo strogo viznachenih dovzhin hvil i daye harakternij dlya danogo himichnogo elementa linijchastij spektr Znachni zmini stanu gazu abo umov jogo svitinnya napriklad nagrivannya chi ionizaciya sprichinyayut pevni zmini v spektri cogo gazu Skladeno tablici v yakih perelichuyutsya liniyi kozhnogo gazu j zaznachayetsya yaskravist kozhnoyi liniyi Napriklad u spektri pari natriyu Na osoblivo yaskravimi ye dvi zhovti liniyi Linijchastij spektr poglinannya dayut gazi j para yaksho za nimi mistitsya yaskrave dzherelo sho daye neperervnij spektr ce neperervnij spektr pererizanij temnimi liniyami same v tih miscyah de mayut buti yaskravi liniyi vlastivi danomu gazovi Napriklad dvi temni liniyi poglinannya pari natriyu Na mistyatsya v zhovtij chastini spektra Vivchennya spektriv daye zmogu analizuvati himichnij sklad gaziv sho viprominyuyut abo poglinayut svitlo Kilkist atomiv abo molekul yaki viprominyuyut chi poglinayut energiyu viznachayetsya intensivnistyu linij Chim pomitnisha liniya pevnogo elementa u spektri viprominyuvannya abo poglinannya tim bilshe takih atomiv molekul na shlyahu promenya svitla Sonce i zori otocheni gazovimi atmosferami Neperervnij spektr yihnoyi vidimoyi poverhni peretinayetsya temnimi liniyami poglinannya yaki vinikayut koli svitlo prohodit cherez atmosferu zir Tomu yihni spektri ce spektri poglinannya Shvidkosti ruhu nebesnih svitil vidnosno Zemli za promenyami zoru promenevi shvidkosti viznachayut za dopomogoyu spektralnogo analizu na osnovi efektu Doplera yaksho dzherelo svitla i sposterigach zblizhayutsya to dovzhina hvili sho viznachayetsya roztashuvannyam spektralnih linij skorochuyetsya a pri yihnomu vzayemnomu viddalenni dovzhina hvili zbilshuyetsya Cya zalezhnist podayetsya formuloyu l c v f 0 displaystyle lambda frac left c v right f 0 nbsp de n promeneva shvidkist ruhu z urahuvannyam znaka minus pri zblizhenni f 0 displaystyle f 0 nbsp dovzhina hvili neruhomogo dzherela l dovzhina hvili pid chas ruhu dzherela s shvidkist svitla u vakuumi 300 000 km s Inakshe kazhuchi iz zblizhennyam sposterigacha i dzherela svitla liniyi spektra zsuvayutsya do jogo fioletovogo kincya a z viddalennyam do chervonogo Pid chas otrimannya spektrogrami svitila nad neyu chi pid neyu vdrukovuyut spektri porivnyannya vid zemnogo dzherela viprominyuvannya Spektr porivnyannya vvazhayut neruhomim i vidnosno nogo mozhna viznachati zmishennya linij spektra zirki Navit shvidkosti nebesnih til desyatki j sotni kilometriv na sekundu zumovlyuyut nastilki mali zmishennya soti abo desyati chastki mm sho yih mozhna vimiryati na spektrogrami tilki pid mikroskopom Shob z yasuvati yakij zmini dovzhini hvili ce vidpovidaye treba znati masshtab spektra tobto na skilki zminyuyetsya dovzhina hvili yaksho mi prosuvayemosya vzdovzh spektra na 1 mm Za spektrom mozhna znajti j temperaturu svitnogo ob yekta Koli tilo rozzharene do chervonogo koloru u jogo sucilnomu spektri najyaskravisha chervona chastina Yaksho jogo nagrivati dali dilyanka najbilshoyi yaskravosti u spektri zmishuyetsya v zhovtu potim u zelenu chastinu i tak dali do fioletovogo Ce yavishe opisuyetsya zakonom zmishennya Vina yakij pokazuye zalezhnist polozhennya maksimumu u spektri viprominyuvannya vid temperaturi tila Znayuchi cyu zalezhnist mozhna vstanoviti temperaturu Soncya zirok planet za dopomogoyu specialno stvorenih prijmachiv infrachervonogo viprominyuvannya Primitki Redaguvati Atomnij spektralnij analiz Spektralnij analiz v osnovi yakogo lezhit interpretaciya informaciyi sho prisutnya v atomnih spektrah Kirchhoff G R Bunsen R Ann Phys 1860 pages 110 160 angl Alter David On Certain Physical Properties of Light Produced by the Combustion of Different Metals in an Electric Spark Refracted by a Prism Am J Sci Arts 18 1854 pages 55 57 angl Literatura RedaguvatiPrikladna optika Spektralni priladi ta metodi spektralnih vimiryuvan navch posib O V Makarenko ta in za zag red prof L V Poperenka K Pulsari 2013 254 s ris ISBN 978 617 615 018 3 Alter David On Certain Physical Properties of Light Produced by the Combustion of Different Metals in an Electric Spark Refracted by a Prism Am J Sci Arts 18 1854 angl Alter David On Certain Physical Properties of the Light of the Electric Spark Within Certain Gases as Seen Through a Prism Am J Sci Arts 19 1855 pages 213 214 angl Brace D B Ed and translator The Laws of Radiation and Absorption Memoirs by Prevost Stewart Kirchhoff and Kirchhoff and Bunsen New York NY American Book Company 1901 pages 100 125 angl Johnson Allen ed Garraty John and James Edward Eds Dictionary of American Biography Supplement Four New York NY Charles Scribner s Sons 1974 page 230 angl Retcofsky H L Spectrum Analysis Discoverer Arhivovano 27 bereznya 2007 u Wayback Machine Spectroscopy Society of Pittsburgh PA 80 2003 1003 angl Div takozh RedaguvatiSpektroskopiya Peretvorennya Fur ye Korelyaciya Lazernij spektralnij analiz Spektralnij analiz vod Spektrometrichnij analizPosilannya RedaguvatiSpektralnij analiz na sajti Himichnoyi enciklopediyi Arhivovano 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros ATOMNO ABSORBCIJNIJ SPEKTRALNIJ ANALIZ ATOMNO SPEKTRALNIJ ANALIZ ATOMNO FLUORESCENTNIJ SPEKTRALNIJ ANALIZ Arhivovano 18 bereznya 2022 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Doslidzhennya u nevidimih promenyah spektra Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 nbsp Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spektralnij analiz amp oldid 38545262