www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гемоглобін від грец αἷμα трансліт haîma кров і лат globus куля ін скорочено Hb або Hgb залізовмісний киснево транспортни

Гемоглобін

Гемоглобін (від грец. αἷμα, трансліт. haîma — кров і лат. globus — куля + -ін), скорочено Hb або Hgb — залізовмісний киснево-транспортний металопротеїн в еритроцитах (червоних кров'яних тільцях) більшості хребетних (за винятком родини риб Білокрівкові) та тканинах деяких безхребетних. Гемоглобін у крові переносить кисень від дихальних органів (наприклад, легень або зябер) до решти тіла (тобто тканин). Там він вивільняє кисень, щоби забезпечити аеробне дихання, яке своєю чергою забезпечує енергію задля виконання функцій організму в процесі, який має назву обмін речовин. У здоровому ораганізмі на 100 мл крові міститься від 12 до 20 грам гемоглобіну.

Гемоглобін
(гетеротетрамер, (αβ)2)
Структура гемоглобіну людини. α і β субодиниці мають червоний і синій колір відповідно, а залізовмісні гемові групи - зелений. Взято з PDB 1GZX Протеопедія Hemoglobin
Тип білка металопротеїн, глобулін
Функція транспорт кисню
Кофактори гем (4)
Назва субодиниці Ген Локус хромосоми
Hb-α1 HBA1 Хр. 16 p13.3
Hb-α2 HBA2 Хр. 16 p13.3
Hb-β HBB Хр. 11 p15.5

У ссавців хромопротеїн становить близько 96 % сухого вмісту еритроцитів (за вагою) і близько 35 % загального їх вмісту (враховуючи воду). Гемоглобін має здатність прив'язати до себе 1.34 мл O2 на грам речовини, що збільшує загальну ємність кисню в крові у 70 разів, порівнюючи з просто розчиненим у крові киснем. Молекула гемоглобіну ссавців може прив'язати (перенести) до 4 молекул кисню.

Гемоглобін також залучений до транспорту інших газів: він переносить частину вуглекислого газу (близько 20–25 % загальної кількості) у вигляді карбогемоглобіна, у якому CO2 прив'язується до гемопротеїна. Молекула також переносить важливу регуляторну молекулу оксид азоту(II) (NO), зв'язану з тіоловою групою білка глобіну, вивільняючи його одночасно з киснем.

Гемоглобін також був знайдений за межами еритроцитів і їх прогеніторних ліній. Серед інших клітин, які містять гемоглобін, є дофамінергічні нейрони A9 у чорній речовині, макрофаги, клітини альвеол, легені, пігментний епітелій сітківки, гепатоцити, клітини ниркового мезангія, клітини ендометрія, клітини шийки матки і вагінальні епітеліальні клітини. У цих тканинах гемоглобін виконує не киснево-транспортну функцію, а функції антиоксиданта і регулятора метаболізму заліза. Надмірний вміст глюкози в крові може приєднатися до гемоглобіну і підвищити рівень гемоглобіну A1c.

Гемоглобін і гемоглобіноподібні молекули також наявні в багатьох безхребетних, грибів і рослин. У цих організмів гемоглобін може переносити кисень або транспортувати та регулювати інші малі молекули та іони, такі як вуглекислий газ, оксид азоту, сірководень та сульфід. Варіант молекули, який називається легоглобін, використовується для видалення кисню з анаеробних систем, таких як азот-фіксуючі клубні бобових рослин, щоб кисень не отруїв (деактивував) систему.

Гемоглобінемія — це медичний стан, при якому спостерігається надлишок гемоглобіну в плазмі крові. Це є ефектом внутрішньосудинного гемолізу, при якому гемоглобін відділяється від еритроцитів, форма анемії.

Історія досліджень Редагувати

Макс Фердинанд Перуц отримав Нобелівську премію з хімії за свою роботу з визначення молекулярної структури гемоглобіну і міоглобіну

1825 року Йоган Фрідріх Енгельгарт виявив, що співвідношення заліза до білка однакове в гемоглобінах кількох видів. З відомої атомної маси заліза він обчислив молекулярну масу гемоглобіну до n × 16000 (n = кількість атомів заліза в молекулі гемоглобіну (зараз відомо, що їх 4)), перше визначення молекулярної маси білка. Цей «поспішний висновок» викликав багато насмішок у вчених, які не могли повірити, що якась молекула може бути настільки великою. Гілберт Смітсон Адер підтвердив результати Енгельгарта 1925 року вимірюванням осмотичного тиску розчинів гемоглобіну.

Хоча про те, що кров переносить кисень, було відомо ще з 1794 року, властивість гемоглобіну переносити кисень була описана Гюнфельдом 1840 року. 1851 року німецький фізіолог Отто Функе опублікував серію статей, у яких він описав вирощування кристалів гемоглобіну шляхом послідовного розведення еритроцитів таким розчинником, як чиста вода, спирт або ефір, з наступним повільним випаровуванням розчинника з отриманого розчину білка. Кілька років потому було описано оборотну оксигенацію (оксигенація гемоглобіну — приєднення кисню до заліза в гемі) гемоглобіну Феліксом Гоппе-Зейлером.

Завдяки розвитку рентгеноструктурного аналізу стало можливим секвенування білкових структур. 1959 року Макс Фердинанд Перуц визначив молекулярну структуру гемоглобіну. Ця робота призвела до того, що він, разом із Джоном Кендрю, 1962 року отримав Нобелівську премія з хімії за дослідження структури глобулярних білків.

Роль гемоглобіну в крові була з'ясована французьким фізіологом Клодом Бернаром. Назва гемоглобін пішла від слів гем і глобін, відображаючи той факт, що кожна субодиниця гемоглобіну є глобулярним білком зі вбудованою гемовою групою. Кожна гемова група містить один атом заліза, який може прив'язати одну молекулу кисню за допомогою дипольних сил, спричинених іонами. Найбільш поширений тип гемоглобіну у ссавців містить 4 таких субодиниці.

Генетика Редагувати

Гемоглобін складається з білкових субодиниць (молекул глобінів) і ці білки у свою чергу є складеними ланцюжками з великої кількості різноманітних амінокислот, тому їх називають поліпептиди. Амінокислотна послідовність будь-якого поліпептиду, створеного клітиною, у свою чергу визначається ділянками ДНК, які називаються генами. У всіх білках саме амінокислотна послідовність визначає хімічні властивості та функцію білка.

Генів гемоглобіну існує декілька: у людей гемоглобін A (основна форма гемоглобіну в дорослих) кодується генами HBA1, HBA2 та HBB. Субодиниці гемоглобіну альфа-1 і альфа-2 кодуються генами HBA1 і HBA2 відповідно, які обидва розташовані на хромосомі 16 близько один до одного. Субодиниця гемоглобіну бета кодується геном HBB, розташованим на хромосомі 11. Амінокислотні послідовності білків глобіну в гемоглобінах зазвичай різняться між видами. Ці відмінності зростають з еволюційною відстанню між видами. Наприклад, найпоширеніші послідовності гемоглобіну у людей, бонобо і шимпанзе повністю ідентичні, навіть без жодної відмінної амінокислоти в ланцюгах білка альфа або бета глобіну. У той час як гемоглобін людини і горили відрізняються однією амінокислотою як в альфа-, так і в бета-ланцюгах, ці відмінності збільшуються між менш спорідненими видами.

Навіть усередині виду існують різні варіанти гемоглобіну, хоча одна послідовність зазвичай є «найбільш поширеною» в кожному виді. мутації в генах білка гемоглобіну призводять до появи варіантів гемоглобіну всередині видів. Більшість із цих мутантних форм гемоглобіну не викликають захворювань. Однак, деякі з них викликають групу спадкових захворювань гемоглобінопатію. Найбільш відомою гемоглобінопатією є серпоподібноклітинна анемія, яка стала першою людською хворобою, чий механізм було досліджено і зрозуміло на молекулярному рівні. Більшість видів таласемії виникають через недостатнью кількість виробленого нормального, а іноді й анормального, гемоглобіну, через проблеми або мутації в регуляції експресії генів глобінів. Усі ці захворювання призводять до анемії.

Білкове вирівнювання людського гемоглобіна, альфа, бета і дельта субодиниць відповідно. Вирівнювання було створене з використанням інструменту UniProt, доступного онлайн

Варіації в послідовностях амінокислот гемоглобіну, як і інших білків, можуть бути викликаними адаптаціями організму. Наприклад, було виявлено, що гемоглобін по-різному адаптується до великих висот. Організми, що живуть на великих висотах, відчувають нижчий парціальний тиск кисню в порівнянні з організмами що живуть на рівні моря. Це є проблемою для організмів, які населяють таке середовище, оскільки гемоглобін, який зазвичай зв'язується з киснем при високому парціальному тиску, повинен бути здатним зв'язуватися з киснем при нижчому. Різні організми пристосувалися до цього виклику. Наприклад, нещодавні дослідження показали генетичні відмінності в білоногих хом'ячків, які допомагають пояснити, як вони, живучи в горах, здатні виживати в тамтешньому розрідженому повітрі. Дослідник із Університету Небраски-Лінкольна знайшов мутації в 4 різних генах, що може пояснити відмінності між білоногими хом'ячками, які живуть у низинних преріях, тими, які живуть у горах. Після дослідження диких мишей, виловлених як у високогірних, так і в низинних районах, було виявлено, що гени двох груп «практично ідентичні — за винятком тих, які визначають здатність їхнього гемоглобіну переносити кисень». «Генетична різниця дозволяє високогірним мишам більш ефективно використовувати свій кисень», оскільки його менше доступно на більших висотах, наприклад у горах. Гемоглобін мамонтів мав мутації, які забезпечували доставку кисню за низьких температур, що дозволяло їм мігрувати до вищих широт у плейстоценовій епосі. Схожі мутації також було виявлено у колібрі, які населяють Анди. Колібрі витрачають багато енергії і, отже, мають високу потребу в кисні, але було виявлено, що колібрі в Андах поширені на великих висотах. Несинонімічні мутації в гені гемоглобіну багатьох видів, що живуть на значних висотах (Oreotrochilus, A. castelnaudii, C. violifer, P. gigas і A. viridicuada) призвели до того, що білок має меншу спорідненість із інозитолгексафосфатом (IHP), молекулою, знайденою у птахів, яка виконує подібну роль, як 2,3-BPG у людей; це призводить до здатності зв'язуватися з киснем при нижчих парціальних тисках.

Пташині унікальні кровоносні легені також підвищують ефективність використання кисню при низьких парціальних тисках O2. Ці дві адаптації підсилюють одна одну і пояснюють чудову продуктивність птахів на великій висоті.

Адаптації в гемоглобіні наявні й у людей. У тибетських жінок, які живуть на висоті 4000 м над рівнем моря, із генотипом, який підвищує сатурацію, спостерігається вищий рівень виживання потомства. Природний відбір, здається, є основною силою, що діє на цей ген, оскільки рівень смертності нащадків значно нижчий у жінок із вищою спорідненістю гемоглобіну та кисню в порівнянні з рівнем смертності потомства в жінок із низькою такою спорідненістю. Хоча точний генотип і механізм, за допомогою якого це відбувається, ще не ясні, відбір впливає на здатність гемоглобіну цих жінок зв'язуватися з киснем при низькому парціальному тиску, що в цілому дозволяє їм краще підтримувати важливі метаболічні процеси.

Синтез Редагувати

Синтезу гемоглобіну (Hb) передує складна серія кроків. Гемова частина синтезується в мітохондріях і цитозолях незрілих еритроцитів, тоді як білові частини глобіни синтезуються рибосомами в цитозолі. Вироблення гемоглобіну продовжується у клітині протягом усього її раннього розвитку від проеритробласту до ретикулоцита в кістковому мозку. У цей момент у ссавців клітинне ядро еритроцитів втрачається, але не у птахів і багатьох інших видів. Навіть після втрати ядра у ссавців, залишкова рибосомна РНК дозволяє подальший синтез гемоглобіну, допоки ретикулоцит не втратить свої РНК незадовго після потрапляння до судин (ця гемоглобін-синтетична РНК насправді надає ретикулоциту його сітчастий вигляд і, відповідно, назву, яка походить від англ. reticulated — сітчастий).

Структура гему Редагувати

Гемова b група

Гемоглобін має четвертинну структуру, характерну для багатьох глобулярних білків, що містять багато субодиниць. Більшість амінокислот у складі гемоглобіну утворюють альфа-спіралі і ці спіралі з'єднані короткими неспіральними сегментами. Водневі зв'язки стабілізують спіральні ділянки всередині цього білка, викликаючи тяжіння всередині молекули, що потім змушує кожен поліпептидний ланцюг згортатися в певну форму. Четвертинна структура гемоглобіну походить від його чотирьох субодиниць, які мають приблизно тетраедричну структуру.

У більшості хребетних молекула гемоглобіну складається із чотирьох субодиниць — глобулярних білків. Кожна субодиниця складається з білкового ланцюга, тісно з'єднаного з небілковою простетичною гемовою групою. Кожен білковий ланцюг складається з множини альфа-спіральних структурних сегментів, з'єднаних разом у глобін. Таку назву було дано тому, що така організація має той самий принцип згортання, як і в інших білків гем/глобін, таких як міоглобін. У результаті такого згортання утворюється кишеня, до якої міцно прив'язується гемова група.

Гемова група складається з іона заліза (Fe), розташованого в гетероциклічному кільці, відомого як порфірин. Це порфіринове кільце складається з чотирьох молекул піролу циклічно з'єднаних разом (метиновими містками) з іоном заліза, зв'язаним у центрі. Іон заліза, який є місцем прив'язування кисню, з'єднаний із чотирма атомами азоту в центрі кільця, які всі знаходяться в одній площині. Гем міцно (ковалентно) з'єднаний із глобулярним білком за допомогою атомів азоту (N) кільця імідазолу залишку F8 гістидину (також відомого як проксимальний гістидин) під порфіриновим кільцем. Шоста позиція може оборотно прив'язувати кисень за допомогою донорно-акцепторного зв'язку, завершуючи октаедричну групу з шести лігандів. Це оборотне зв'язування з киснем є причиною такої користі гемоглобіну в транспортуванні кисню по тілу. Один атом кисню зв'язується з Fe, а інший виступає і утворює кут. Коли кисень не прив'язаний, дуже слабко зв'язана молекула води заповнює вільне місце, утворюючи спотворений октаедр.

Незважаючи на те, що вуглекислий газ переноситься гемоглобіном, він не конкурує з киснем за позиції, що зв'язують залізо, а зв'язується з амінними групами білкових ланцюгів, приєднаних до гемових груп.

Стан атома заліза може бути або Fe2+, або Fe3+, але феррігемоглобін (метгемоглобін) (Fe3+) не здатен приєднувати кисень. При зв'язуванні кисень тимчасово і оборотно виступає в ролі окисника (Fe2+) на (Fe3+), при цьому тимчасово перетворюючись на іон супероксиду. Таким чином, для зв'язування кисню залізо повинне мати ступінь окиснення +2. Якщо іон супероксиду, приєднаний до Fe3+, протоноується, залізо в гемоглобіні залишиться окисненим і нездатним приєднати кисень. У таких випадках фермент метгемоглобінредуктази зможе в кінцевому підсумку реактивувати метгемоглобін відновивши атом заліза.

У дорослих людей найбільш поширеним типом гемоглобіну є тетрамер (який містить 4 білкових субодиниці), який називається гемоглобін A, який складається з двох α- і двох β-субодиниць, з'єднаних нековалентно, кожен із яких складається зі 141 і 146 амінокислотних залишків відповідно. Це позначається як α2β2. Субодиниці є структурно схожими та мають приблизно однаковий розмір. Кожна субодиниця має молекулярну масу приблизно 16,000 а. о. м., при цьому загальна молекулярна маса всього тетрамеру становить 64,000 а. о. м. (64 458 г/моль). Так, 1 г/дл (грам на децилітр) = 0.1551 ммоль/літр (мілімоль на літр). Гемоглобін A є найбільш вивченою з молекул гемоглобіну.

У дітей грудного віку молекула гемоглобіну складається з двох α-ланцюгів і двох γ-ланцюгів. γ-ланцюги поступово замінюються β-ланцюгами у міру зростання дитини.

4 поліпептидних ланцюги з'єднані між собою сольовими містками, водневими зв'язками і гідрофобною взаємодією.

Насичення киснем Редагувати

Загалом, гемоглобін може бути насичений молекулами кисню (оксигемоглобін) або ненасичений (дезоксигемоглобін).

Оксигемоглобін Редагувати

Оксигемоглобін утворюється під час фізіологічного дихання, коли кисень зв'язується з гемовою частинкою білка гемоглобіну в еритроцитах. Цей процес відбувається в легеневих капілярах, що прилягають до легеневих альфеол. Кисень переміщується через кров'яний потік, щоб потрапити до клітин, де він використовується як кінцевий акцептор електронів у виробництві АТФ процесом окисного фосфорилювання. Однак це не допомагає протидіяти зниженню pH крові. Дихання може змінити таке становище виведенням вуглекислого газу, таким чином спричинаючи зсув у pH.

Гемоглобін існує в двох формах: «натягнутій (напруженій) формі» (T) і «розслабленій формі» (R). Багато факторів, такі як низький pH, високий рівень CO2 і 2,3-бісфосфогліцеринової кислоти (2,3-BPG) у тканинах, сприяють натягнутій формі, яка має низьку спорідненість із киснем та вивільняє його у тканинах. І навпаки, високий pH, низький рівень CO2 або 2,3 BPG у тканинах сприяє розслабленій формі, яка може краще приєднувати кисень. Парціальний тиск системи також впливає на спорідненість із O2. Великий парціальний тиск кисню (як, наприклад, в альвеолах) сприяє розслабленому (висока спорідненість, R) стану. І навпаки, низький парціальний тиск (як, наприклад, у тканинах, яким потрібний кисень), сприяє натягнутому (низька спорідненість, T) стану. Крім того, зв'язування кисню з гемом із атомом заліза Fe2+ тягне залізо в площину порфіринового кільця, викликаючи невеликий конформаційний зсув. Зсув спонукає кисень зв'язуватися з трьома гемовими одиницями, що залишилися в гемоглобіні (таким чином, зв'язування кисню є кооперативним).

Дезоксигемоглобін Редагувати

Дезоксигемоглобін — форма гемоглобіну без приєднаного кисню. Абсорбційні спектри оксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну відрізняються. Оксигемоглобін має значно нижче поглинання при довжині хвилі 660 нм, тоді як при 940 нм його поглинання трохи вище. Ця різниця використовується для вимірювання кількості кисню в крові пацієнта інструментом, який називається пульсоксиметр. Ця різниця також пояснює прояви ціанозу — синьо-фіолетовий колір, якого набувають клітини при гіпоксії.

Дезоксигемоглобін є парамагнетиком; він слабо притягується магнітними полями. Натомість оксигемоглобін проявляє діамагнетизм, слабке відштовхування від магнітного поля.

Фізіологічна роль Редагувати

Гемоглобін є одним з основних білків, якими харчуються плазмодії малярії, і в ендемічних щодо малярії районах земної кулі вельми поширені спадкові аномалії будови гемоглобіну, що ускладнюють малярійним плазмодіям живлення цим білком і проникнення до еритроцитів. Зокрема, до таких аномалій, що мають еволюційно-пристосовне значення, відноситься серпоподібноклітинна анемія. Проте, на жаль, ці аномалії, як і аномалії будови гемоглобіну, що не мають явно пристосовного значення, супроводжуються порушенням функції транспорту кисню гемоглобіном, зниженням стійкості еритроцитів до руйнування, анемією та іншими негативними наслідками. Аномалії будови гемоглобіну називаються гемоглобінопатіями.

Гемоглобін високо токсичний при попаданні значної його кількості з еритроцитів в плазму крові (що відбувається при масивному внутрішньосудинному гемолізі, геморагічному шоці, гемолітичних анеміях, переливанні несумісної крові та інших патологічних станах). Токсичність гемоглобіну, що знаходиться поза еритроцитами, у вільному стані в плазмі крові, виявляється тканинною гіпоксією — погіршенням кисневого постачання тканин, перевантаженням організму продуктами руйнування гемоглобіну — залізом, білірубіном, порфіринами з розвитком жовтяниці або гострою порфірії, закупоркою ниркових канальців великими молекулами гемоглобіну з розвитком некрозу ниркових канальців і гострої ниркової недостатності.

Зважаючи на гаптоглобін, що специфічно зв'язує вільний глобін і глобін у складі гемоглобіну. Комплекс гаптоглобіну і глобіну (або гемоглобіну) потім захоплюється селезінкою і макрофагами тканинної ретікуло-ендотеліальної системи і знешкоджується.

Іншою частиною гемоглобінознешкоджуючої системи є білок гемопексин, що специфічно зв'язує вільний гем і гем у складі гемоглобіну. Комплекс гему (або гемоглобіну) і гемопексину потім захоплюється печінкою, гем відщеплюється і використовується для синтезу білірубіну та інших жовчних пігментів, або випускається в рециркуляцію в комплексі з трансферином для повторного використання кістковим мозком в процесі еритропоезу.

Еволюція гемоглобіну у хребетних Редагувати

Науковці погоджуються, що подія, яка відділила міоглобін від гемоглобіну відбулася після того, як міногоподібні відокремилися від щелепних. Цей поділ міоглобіну і гемоглобіну дозволив виникнути і розвинути різні функції двох молекул: міоглобін більше пов'язаний зі зберіганням кисню, тоді як гемоглобін відповідає за його транспортування. Гени α- і β-подібного глобіну кодують окремі субодиниці білка. Попередники цих генів завдяки іншій дуплікації, також після того, як спільний предок гнатосом відокремився від безщелепних риб приблизно 450—500 мільйонів років тому. Дослідження з відновлення предків припускають, що предком предуплікації α- і β-генів був димер, що складався з ідентичних субодиниць глобіну, який потім еволюціонував, щоб зібратися в тетрамерну структуру після дуплікації. Розвиток α- і β-генів створив потенціал для гемоглобіну складатися з кількох окремих субодиниць — фізичний склад, який важливий для здатності гемоглобіну транспортувати кисень. Наявність кількох субодиниць сприяє здатності гемоглобіну кооперативно зв'язувати кисень, а також регулюватися алостерично. Згодом α-ген також зазнав дуплікації, щоб утворити гени HBA1 і HBA2. Ці подальші дуплікації та дивергенції створили різноманітний діапазон генів α- і β-подібних глобінів, які регулюються таким чином, що певні форми виникають на різних стадіях розвитку.

Втрата генів гемоглобіну в більшості риб родини Білокрівкові вважається адаптацією до холодної води.

Типи в людей Редагувати

Варіація гемоглобіну є складовою нормального ембріонального та плодового розвитку. Вони можуть бути також мутантними формами гемоглобіну в популяції, викликанами змінами в генетиці організму. Деякі добре відомі варіанти гемоглобіну, такі як серпоподібноклітинна анемія, відповідальні за хвороби, які вважаються гемоглобінопатіями. Інші варіанти не призводять до спостережуваних патологій, а тому вважаються непатологічними варіантами.

У ембріона:

  • Gower 1 (ζ2ε2)
  • Gower 2 (α2ε2) (PDB 1A9W)
  • Гемоглобін Portland I (ζ2γ2)
  • Гемоглобін Portland II (ζ2β2)

У плоду:

Після народження:

  • Гемоглобін A (дорослий гемоглобін) (α2β2) (PDB 1BZ0) — найпоширеніший із часткою приблизно 95 %
  • Гемоглобін A2 (α2δ2) — синтез δ-ланцюга починається в кінці третього триместру, у дорослих нормальна частка становить 1.5–3.5 %
  • Гемоглобін F (плодовий гемоглобін) (α2γ2) — У дорослих гемоглобін F лімітований обмеженою популяцією еритроцитів, які називаються F-клітинами. Однак рівень гемоглобіну F може бути підвищений у людей із серпоподібноклітинною анемією та β-таласемією.
Експресія гену гемоглобіну до та після народження. Також ідентифікує типи клітин і органів, у яких відбувається експресія генів (дані з Wood W.G., (1976). Br. Med. Bull. 32, 282.)

Варіанти, які призводять до хвороб:

  • Гемоглобін D-Punjab (α2βD2)
  • Гемоглобін H (β4) — варіант гемоглобіну, утворений тетрамером β-ланцюгів, який може бути присутнім при деяких формах α-таласемії
  • Гемоглобін Barts (γ4) — варіант гемоглобіну, утворений тетрамером γ-ланцюгів, який може бути присутнім при деяких формах α-таласемії
  • Гемоглобін S (α2βS2) — варіант гемоглобіну, знайдений у людей із серпоподібноклітинною анемією. Мутації в гені β-ланцюга призводять до змін властивостей гемоглобіну, що в свою чергу призводить до зміни форми еритроцитів на серпоподібну
  • Гемоглобін C (α2βC2) — інший варіант, спричинений мутаціями гену β-ланцюга. Він викликає легку хронічну форму гемолітичної анемії
  • Гемоглобін E (α2βE2) — ще один варіант, спричинений мутаціями гену β-ланцюга. Він викликає легку хронічну форму гемолітичної анемії
  • Гемоглобін AS — гетерозиготний варіант, що викликає серповидноклітинну форму еритроцита, але не спричиняє анемії. Утворений через те, що один ген нормальний, а інший викликає серпоподібноклітинну анемію
  • Гемоглобін SC — складний гетерозиготний варіант, при якому один ген нормальний, а інший кодує гемоглобін C
  • Гемолгобін Hopkins-2 — варіант гемоглобіну, який іноді розглядають разом із гемоглобіном S як причину серповидноклітинну анемію

Хвороби, пов'язані з гемоглобіном Редагувати

Гемоглобінова недостатність може бути викликана або зниженням кількості молекул гемоглобіну, як при анемії, або через зниження здатності кожної молекули приєднувати кисень при однаковому кисневому парціальному тиску. Гемоглобінопатії (генетичні дефекти, що призводять до анормальної структури молекули гемоглобіну) може викликати обидві ситуації. У будь-якому випадку гемоглобінова недостатність знижує здатність крові транспортувати кисень. Гемоглобінову недостатність, як правило, строго відрізняють від гіпоксемії, яка викликана зниженням парціального тиску кисня в крові, хоча обидві є причинами гіпоксії (недостатнє постачання тканин киснем).

Інші поширені причини низького рівня гемоглобіну включають втрату крові, дефіцит поживних речовин, проблеми з кістковим мозком, хімієтерапію, ниркова недостатність або анормальний гемоглобін (такий, як при серпоподібноклітинній анемії).

Здатність кожної молекули гемоглобіну переносити кисень зазвичай модифікується зміненою pH крові або CO2, спричинаючи зміну кривої дисоціації кисню і гемоглобіну. Однак вона також може бути змінена патологічно, як, наприклад, при отруєнні чадним газом.

Зниження рівня гемоглобіну, з або без абсолютного зниження рівня еритроцитів, призводить до симптомів анемії. В анемії є багато різних причин, хоча ферропатія (дефіцит заліза) і як результат залізодефіцитна анемія є найбільш поширеними причинами в Західному світі. Оскільки відсутність заліза знижує синтез гемів, еритроцити при залізодефіцитній анемії є гіпохромними (без червоного пігменту гемоглобіну) і мікроцитарні (менші ніж нормальні). Інші види анемії є рідкісними. При гемолізі (пришвидшене розпаді еритроцитів), жовтяниця спричиняється метаболітом гемоглобіну білірубіном і циркулюючий гемоглобін може спричинити ниркову недостатність.

Деякі мутації в глобіновому ланцюгу пов'язані з гемоглобінопатіями, такими як серпоподібноклітинна анемія і таласемія. Інші мутації, вказані на початку статті, є доброякісними і розглядаються лише як варіанти гемоглобіну.

Існує група генетичних розладів, відомих як порфірії, які характеризуються помилками в метаболічних шляхах синтезу гемів. Король Георг III був, мабуть, найвідомішим хворим на порфірію.

У невеликих кількостях гемоглобін A повільно приєднує глюкозу до кінця валіну (альфа-амінокислота) у кожному β-ланцюзі. Отриману молекулу часто називають Hb A1c, глікований гемоглобін. Приєднання глюкози до амінокислот у гемоглобіні відбувається спонтанно (без допомоги ферментів) і, як відомо, не слугує для корисних цілей. Однак, зі збільшенням зростання концентрації глюкози в крові, відсоток гемоглобіну A, який перетворюється на гемоглобін A1c зростає. У діабетиків, у яких рівень глюкози зазвичай високий, відсоток гемоглобіну A1c також високий. Через те, що приєднання глюкози в гемоглобіні A відбувається дуже повільно, відсоток гемоглобіну A1c показує середнє значення рівня глюкози в крові протягом часу життя еритроцитів, що становить 120 діб. Таким чином, рівень глікованого гемоглобіну вимірюють для моніторингу хронічного захворювання цукрового діабету 2 типу. Поганий контроль діабету 2 типу призводить до високого рівня глікованого гемоглобіну в еритроцитах. Діапазон нормальних значень становить приблизно 4,0–5,9 %. Хоча їх важко отримати, значення менше 7 % рекомендовані для людей із діабетом 2 типу. Рівні понад 9 % пов'язані з поганим контролем глікованого гемоглобіну, а рівні понад 12 % пов'язані з дуже поганим контролем. Діабетики, які підтримують рівень глікованого гемоглобіну на рівні близько 7 %, мають набагато більше шансів уникнути ускладнень, які можуть супроводжувати цукровий діабет (ніж ті, у яких рівень 8 % або вище). Крім того, підвищений глікований гемоглобін збільшує його спорідненість із киснем, таким чином запобігаючи його вивільненню в тканинах і в крайніх випадках викликаючи гіпоксію.

Підвищений рівень гемоглобіну пов'язаний зі збільшенням кількості або розмірів еритроцитів (поліцитемія). Підвищення може бути спричинене вродженою хворобою серця, легеневим серцем, пневмосклерозом, зависоким рівнем еритропоетину або справжньою поліцитемією. Високий рівень гемоглобіну також може бути викликаний перебуванням на великій висоті, курінням, зневодненням (штучно підвищуючи концентрацію гемоглобіну), прогресуючими захворюваннями легенів та деякими пухлинами.

Нещодавнє дослідження, проведене в Пудучеррі, Індія, показує значення гемоглобіну при ішемічній хворобі серця.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Maton, Anthea; Jean Hopkins; Charles William McLaughlin; Susan Johnson; Maryanna Quon Warner; David LaHart; Jill D. Wright (1993). Human Biology and Health. Englewood Cliffs, New Jersey, US: Prentice Hall. ISBN 978-0-13-981176-0. 
  2. ↑ Sidell, Bruce; Kristin O'Brien (2006). When bad things happen to good fish: the loss of hemoglobin and myoglobin expression in Antarctic icefishes. The Journal of Experimental Biology 209 (Pt 10): 1791–802. PMID 16651546. doi:10.1242/jeb.02091. 
  3. Weed, Robert I.; Reed, Claude F.; Berg, George (1963). Is hemoglobin an essential structural component of human erythrocyte membranes?. J Clin Invest 42 (4): 581–88. PMC 289318. PMID 13999462. doi:10.1172/JCI104747. 
  4. Dominguez de Villota ED, Ruiz Carmona MT, Rubio JJ, de Andrés S (1981). Equality of the in vivo and in vitro oxygen-binding capacity of hemoglobin in patients with severe respiratory disease. Br J Anaesth 53 (12): 1325–28. PMID 7317251. doi:10.1093/bja/53.12.1325. 
  5. Costanzo, Linda S. (2007). Physiology. Hagerstwon, MD: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 978-0-7817-7311-9. 
  6. Patton, Kevin T. (10 лютого 2015). Anatomy and Physiology. Elsevier Health Sciences. ISBN 978-0-323-31687-3. оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 1 лютого 2022. 
  7. Epstein, F. H.; Hsia, C. C. W. (1998). Respiratory Function of Hemoglobin. New England Journal of Medicine 338 (4): 239–47. PMID 9435331. doi:10.1056/NEJM199801223380407. 
  8. Saha, D.; Reddy, K. V. R.; Patgaonkar, M.; Ayyar, K.; Bashir, T.; Shroff, A. (2014). Hemoglobin Expression in Nonerythroid Cells: Novel or Ubiquitous?. International Journal of Inflammation 2014 (803237): 1–8. PMC 4241286. PMID 25431740. doi:10.1155/2014/803237. 
  9. Biagioli M, Pinto M, Cesselli D, etal (2009). Unexpected expression of alpha- and beta-globin in mesencephalic dopaminergic neurons and glial cells. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 106 (36): 15454–59. Bibcode:2009PNAS..10615454B. PMC 2732704. PMID 19717439. doi:10.1073/pnas.0813216106. 
  10. Blood Tests. National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 1 лютого 2022. 
  11. Weber RE, Vinogradov SN (2001). . Physiol. Rev. 81 (2): 569–628. PMID 11274340. doi:10.1152/physrev.2001.81.2.569. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  12. «Max Perutz, Father of Molecular Biology, Dies at 87 [ 2016-04-23 у Wayback Machine.]». The New York Times. 8 лютого 2022
  13. Engelhart, Johann Friedrich (1825). (лат.). Göttingen: Dietrich. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 3 лютого 2022. 
  14. Engelhard & Rose on the Colouring Matter of the Blood. Edinburgh Medical and Surgical Journal 27 (90): 95–102. 1827. PMC 5763191. PMID 30330061. 
  15. Adair, Gilbert Smithson (1925). A critical study of the direct method of measuring the osmotic pressure of hǣmoglobin. Proc. R. Soc. Lond. A 108 (750): 292–300. Bibcode:1925RSPSA.109..292A. doi:10.1098/rspa.1925.0126. 
  16. Parry, CH (1794). (англ.). Google Books. с. 43. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  17. Beddoes, T (1796). (англ.). Bulgin and Rosser. с. Part 1, p. 9–13. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  18. Hünefeld, Friedrich Ludwig (1840). (нім.). Leipzig: F. A. Brockhaus. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 лютого 2022. 
  19. Funke O (1851). Über das milzvenenblut. Z Rat Med 1: 172–218. 
  20. . Educational Brief. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 1 лютого 2022. 
  21. Hoppe-Seyler F (1866). Über die oxydation in lebendem blute. Med-chem Untersuch Lab 1: 133–40. 
  22. Stoddart, Charlotte (1 березня 2022). Structural biology: How proteins got their close-up. Knowable Magazine. doi:10.1146/knowable-022822-1. Процитовано 25 травня 2022. 
  23. Perutz, M.F.; Rossmann, M.G.; Cullis, A.F.; Muirhead, H.; Will, G.; North, A.C.T. (1960). Structure of haemoglobin: a three-dimensional Fourier synthesis at 5.5-A. resolution, obtained by X-ray analysis. Nature 185 (4711): 416–22. Bibcode:1960Natur.185..416P. PMID 18990801. doi:10.1038/185416a0. 
  24. Perutz MF (1960). Structure of haemoglobin. Brookhaven Symposia in Biology 13: 165–83. PMID 13734651. 
  25. ↑ Hardison, Ross C. (1 грудня 2012). Evolution of hemoglobin and its genes. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine 2 (12): a011627. ISSN 2157-1422. PMC 3543078. PMID 23209182. doi:10.1101/cshperspect.a011627. 
  26. Offner, Susan (1 квітня 2010). . The American Biology Teacher (англ.) 72 (4): 252–56. ISSN 0002-7685. doi:10.1525/abt.2010.72.4.10. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 3 лютого 2022. 
  27. . www.uniprot.org. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 2 лютого 2022. 
  28. . www.uniprot.org. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 2 лютого 2022. 
  29. ↑ Huisman THJ (1996). A Syllabus of Human Hemoglobin Variants. Globin Gene Server. Pennsylvania State University. оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 3 лютого 2022. 
  30. Hemoglobin Variants [ 2006-11-05 у Wayback Machine.]. Labtestsonline.org. Retrieved 2013-09-05.
  31. Uthman, MD, Ed. . Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 3 лютого 2022. 
  32. Reed, Leslie. «Adaptation found in mouse genes.» Omaha World-Herald, 11 Aug. 2009: EBSCO. [сторінка?]
  33. Mammoths had ′anti-freeze′ blood. BBC. 2 травня 2010. оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 3 лютого 2022. 
  34. Projecto-Garcia, Joana; Natarajan, Chandrasekhar; Moriyama, Hideaki; Weber, Roy E.; Fago, Angela; Cheviron, Zachary A.; Dudley, Robert; McGuire, Jimmy A. та ін. (17 грудня 2013). Repeated elevational transitions in hemoglobin function during the evolution of Andean hummingbirds. Proceedings of the National Academy of Sciences 110 (51): 20669–74. Bibcode:2013PNAS..11020669P. ISSN 0027-8424. PMC 3870697. PMID 24297909. doi:10.1073/pnas.1315456110. 
  35. Beall, Cynthia M.; Song, Kijoung; Elston, Robert C.; Goldstein, Melvyn C. (28 вересня 2004). Higher offspring survival among Tibetan women with high oxygen saturation genotypes residing at 4,000 m. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 101 (39): 14300–04. Bibcode:2004PNAS..10114300B. ISSN 0027-8424. PMC 521103. PMID 15353580. doi:10.1073/pnas.0405949101. 
  36. Hemoglobin Synthesis. 14 квітня 2002. оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 2 лютого 2022. 
  37. Burka, Edward (1969). Characteristics of RNA degradation in the erythroid cell. The Journal of Clinical Investigation 48 (7): 1266–72. PMC 322349. PMID 5794250. doi:10.1172/jci106092. оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 2 лютого 2022. 
  38. ↑ Van Kessel, Hans (2002). Proteins – Natural Polyamides. Nelson Chemistry 12. Toronto: Thomson. с. 122. ISBN 978-0-17-625986-0. 
  39. «Hemoglobin Tutorial.» [ 2009-11-26 у Wayback Machine.] University of Massachusetts Amherst. Web. 23 Oct. 2009.
  40. Steinberg, MH (2001). Disorders of Hemoglobin: Genetics, Pathophysiology, and Clinical Management. Cambridge University Press. с. 95. ISBN 978-0-521-63266-9. оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 3 лютого 2022. 
  41. Hardison, RC (1996). A brief history of hemoglobins: plant, animal, protist, and bacteria. Proc Natl Acad Sci USA 93 (12): 5675–79. Bibcode:1996PNAS...93.5675H. PMC 39118. PMID 8650150. doi:10.1073/pnas.93.12.5675. 
  42. «Hemoglobin.» [ 2009-11-13 у Wayback Machine.] School of Chemistry — Bristol University — UK. Web. 12 Oct. 2009.
  43. WikiPremed > Coordination Chemistry [ 2009-08-23 у Wayback Machine.]. Відновлено 2 липня 2009
  44. Basic Biology (2015). . Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  45. Linberg R, Conover CD, Shum KL, Shorr RG (1998). Hemoglobin based oxygen carriers: how much methemoglobin is too much?. Artif Cells Blood Substit Immobil Biotechnol 26 (2): 133–48. PMID 9564432. doi:10.3109/10731199809119772. 
  46. Hemoglobin [ 2017-03-15 у Wayback Machine.]. Worthington-biochem.com. Retrieved 2013-09-05.
  47. Van Beekvelt MC, Colier WN, Wevers RA, Van Engelen BG (2001). Performance of near-infrared spectroscopy in measuring local O2 consumption and blood flow in skeletal muscle. J Appl Physiol 90 (2): 511–19. PMID 11160049. doi:10.1152/jappl.2001.90.2.511. 
  48. ↑ «Hemoglobin.» [ 2012-01-24 у Wayback Machine.] MedicineNet. Web. 12 Oct. 2009.
  49. «Hemoglobin Home.» [ 2009-12-01 у Wayback Machine.] Biology @ Davidson. Web. 12 Oct. 2009.
  50. . altitude.org. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 3 лютого 2022. 
  51. King, Michael W. The Medical Biochemistry Page – Hemoglobin. оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 3 лютого 2022. 
  52. Voet, D. (2008) Fundamentals of Biochemistry, 3rd. ed., Fig. 07_06, John Wiley & Sons. ISBN 0470129301
  53. Ahrens; Kimberley, Basham (1993). Essentials of Oxygenation: Implication for Clinical Practice. Jones & Bartlett Learning. с. 194. ISBN 978-0-86720-332-5. 
  54. Ogawa, S; Menon, R. S.; Tank, D. W.; Kim, S. G.; Merkle, H; Ellermann, J. M.; Ugurbil, K (1993). Functional brain mapping by blood oxygenation level-dependent contrast magnetic resonance imaging. A comparison of signal characteristics with a biophysical model. Biophysical Journal 64 (3): 803–12. Bibcode:1993BpJ....64..803O. PMC 1262394. PMID 8386018. doi:10.1016/S0006-3495(93)81441-3. 
  55. ↑ Bren KL, Eisenberg R, Gray HB (2015). Discovery of the magnetic behavior of hemoglobin: A beginning of bioinorganic chemistry. Proc Natl Acad Sci U S A 112 (43): 13123–27. Bibcode:2015PNAS..11213123B. PMC 4629386. PMID 26508205. doi:10.1073/pnas.1515704112. 
  56. ↑ Goodman, Morris; Moore, G. William; Matsuda, Genji (20 лютого 1975). Darwinian evolution in the genealogy of haemoglobin. Nature 253 (5493): 603–08. Bibcode:1975Natur.253..603G. PMID 1089897. doi:10.1038/253603a0. 
  57. ↑ Storz, Jay F.; Opazo, Juan C.; Hoffmann, Federico G. (1 лютого 2013). Gene duplication, genome duplication, and the functional diversification of vertebrate globins. Molecular Phylogenetics and Evolution 66 (2): 469–78. ISSN 1095-9513. PMC 4306229. PMID 22846683. doi:10.1016/j.ympev.2012.07.013. 
  58. ↑ Pillai, Arvind S.; Chandler, Shane A.; Liu, Yang; Signore, Anthony V.; Cortez-Romero, Carlos R.; Benesch, Justin L. P.; Laganowsky, Arthur; Storz, Jay F.; Hochberg, Georg K. A.; Thornton, Joseph W. (Травень 2020). Origin of complexity in haemoglobin evolution. Nature (англ.) 581 (7809): 480–85. Bibcode:2020Natur.581..480P. ISSN 1476-4687. PMC 8259614. PMID 32461643. doi:10.1038/s41586-020-2292-y. 
  59. Zimmer, E. A.; Martin, S. L.; Beverley, S. M.; Kan, Y. W.; Wilson, A. C. (1 квітня 1980). Rapid duplication and loss of genes coding for the alpha chains of hemoglobin. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 77 (4): 2158–62. Bibcode:1980PNAS...77.2158Z. ISSN 0027-8424. PMC 348671. PMID 6929543. doi:10.1073/pnas.77.4.2158. 
  60. Hemoglobin Variants. Lab Tests Online. American Association for Clinical Chemistry. 10 листопада 2007. оригіналу за 20 вересня 2008. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  61. "" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
  62. hypoxemia [ 2009-02-02 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica, stating hypoxemia (reduced oxygen tension in the blood).
  63. Biology-Online.org --> Dictionary " H " Hypoxemia [ 2009-11-21 у Wayback Machine.] востаннє змінено 29 грудня 2008
  64. William, C. Wilson; Grande, Christopher M.; Hoyt, David B. (2007). Pathophysiology of acute respiratory failure. Trauma, Volume II: Critical Care. Taylor & Francis. с. 430. ISBN 978-1-4200-1684-0. оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 6 лютого 2022. 
  65. McGaffigan, P. A. (1996). Hazards of hypoxemia: How to protect your patient from low oxygen levels. Nursing 26 (5): 41–46; quiz 46. PMID 8710285. doi:10.1097/00152193-199626050-00013. 
  66. NGSP: HbA1c and eAG. www.ngsp.org. оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 6 лютого 2022. 
  67. «Definition of Glycosylated Hemoglobin.» [ 2014-01-23 у Wayback Machine.] Medicine Net. Web. 12 Oct. 2009.
  68. Madsen, H; Ditzel, J (1984). Blood-oxygen transport in first trimester of diabetic pregnancy. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica 63 (4): 317–20. PMID 6741458. doi:10.3109/00016348409155523. 
  69. Hemoglobin [ 2016-06-10 у Wayback Machine.] at Medline Plus
  70. Padmanaban, P.; Toora, B. (2011). Hemoglobin: Emerging marker in stable coronary artery disease. Chronicles of Young Scientists 2 (2): 109. doi:10.4103/2229-5186.82971. 

Література Редагувати

  • Campbell, MK (1999). Biochemistry (вид. третє). Harcourt. ISBN 978-0-03-024426-1. 
  • Eshaghian, S; Horwich, TB; Fonarow, GC (2006). An unexpected inverse relationship between HbA1c levels and mortality in patients with diabetes and advanced systolic heart failure. Am Heart J 151 (1): 91.e1–91.e6. PMID 16368297. doi:10.1016/j.ahj.2005.10.008. 
  • Ganong, WF (2003). Review of Medical Physiology (вид. 21-ше). Lange. ISBN 978-0-07-140236-1. 
  • Hager, T (1995). Force of Nature: The Life of Linus Pauling. Simon and Schuster. ISBN 978-0-684-80909-0. 
  • Kneipp J, Balakrishnan G, Chen R, Shen TJ, Sahu SC, Ho NT, Giovannelli JL, Simplaceanu V, Ho C, Spiro T (2005). Dynamics of allostery in hemoglobin: roles of the penultimate tyrosine H bonds. J Mol Biol 356 (2): 335–53. PMID 16368110. doi:10.1016/j.jmb.2005.11.006. 

Hardison, Ross C. (2012). Evolution of Hemoglobin and Its Genes. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine 2 (12): a011627. ISSN 2157-1422. PMC 3543078. PMID 23209182. doi:10.1101/cshperspect.a011627. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гемоглобін

Пов'язані запитання:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gemoglobin vid grec aἷma translit haima krov i lat globus kulya in skorocheno Hb abo Hgb zalizovmisnij kisnevo transportnij metaloproteyin v eritrocitah chervonih krov yanih tilcyah bilshosti hrebetnih 1 za vinyatkom rodini rib Bilokrivkovi 2 ta tkaninah deyakih bezhrebetnih Gemoglobin u krovi perenosit kisen vid dihalnih organiv napriklad legen abo zyaber do reshti tila tobto tkanin Tam vin vivilnyaye kisen shobi zabezpechiti aerobne dihannya yake svoyeyu chergoyu zabezpechuye energiyu zadlya vikonannya funkcij organizmu v procesi yakij maye nazvu obmin rechovin U zdorovomu oraganizmi na 100 ml krovi mistitsya vid 12 do 20 gram gemoglobinu Gemoglobin geterotetramer ab 2 Struktura gemoglobinu lyudini a i b subodinici mayut chervonij i sinij kolir vidpovidno a zalizovmisni gemovi grupi zelenij Vzyato z PDB 1GZX Proteopediya HemoglobinTip bilka metaloproteyin globulinFunkciya transport kisnyuKofaktori gem 4 Nazva subodinici Gen Lokus hromosomiHb a1 HBA1 Hr 16 p13 3Hb a2 HBA2 Hr 16 p13 3Hb b HBB Hr 11 p15 5U ssavciv hromoproteyin stanovit blizko 96 suhogo vmistu eritrocitiv za vagoyu i blizko 35 zagalnogo yih vmistu vrahovuyuchi vodu 3 Gemoglobin maye zdatnist priv yazati do sebe 1 34 ml O2 na gram rechovini 4 sho zbilshuye zagalnu yemnist kisnyu v krovi u 70 raziv porivnyuyuchi z prosto rozchinenim u krovi kisnem Molekula gemoglobinu ssavciv mozhe priv yazati perenesti do 4 molekul kisnyu 5 Gemoglobin takozh zaluchenij do transportu inshih gaziv vin perenosit chastinu vuglekislogo gazu blizko 20 25 zagalnoyi kilkosti 6 u viglyadi karbogemoglobina u yakomu CO2 priv yazuyetsya do gemoproteyina Molekula takozh perenosit vazhlivu regulyatornu molekulu oksid azotu II NO zv yazanu z tiolovoyu grupoyu bilka globinu vivilnyayuchi jogo odnochasno z kisnem 7 Gemoglobin takozh buv znajdenij za mezhami eritrocitiv i yih progenitornih linij Sered inshih klitin yaki mistyat gemoglobin ye dofaminergichni nejroni A9 u chornij rechovini makrofagi klitini alveol legeni pigmentnij epitelij sitkivki gepatociti klitini nirkovogo mezangiya klitini endometriya klitini shijki matki i vaginalni epitelialni klitini 8 U cih tkaninah gemoglobin vikonuye ne kisnevo transportnu funkciyu a funkciyi antioksidanta i regulyatora metabolizmu zaliza 9 Nadmirnij vmist glyukozi v krovi mozhe priyednatisya do gemoglobinu i pidvishiti riven gemoglobinu A1c 10 Gemoglobin i gemoglobinopodibni molekuli takozh nayavni v bagatoh bezhrebetnih gribiv i roslin 11 U cih organizmiv gemoglobin mozhe perenositi kisen abo transportuvati ta regulyuvati inshi mali molekuli ta ioni taki yak vuglekislij gaz oksid azotu sirkovoden ta sulfid Variant molekuli yakij nazivayetsya legoglobin vikoristovuyetsya dlya vidalennya kisnyu z anaerobnih sistem takih yak azot fiksuyuchi klubni bobovih roslin shob kisen ne otruyiv deaktivuvav sistemu Gemoglobinemiya ce medichnij stan pri yakomu sposterigayetsya nadlishok gemoglobinu v plazmi krovi Ce ye efektom vnutrishnosudinnogo gemolizu pri yakomu gemoglobin viddilyayetsya vid eritrocitiv forma anemiyi Zmist 1 Istoriya doslidzhen 2 Genetika 3 Sintez 4 Struktura gemu 4 1 Nasichennya kisnem 4 1 1 Oksigemoglobin 4 1 2 Dezoksigemoglobin 5 Fiziologichna rol 6 Evolyuciya gemoglobinu u hrebetnih 7 Tipi v lyudej 8 Hvorobi pov yazani z gemoglobinom 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaIstoriya doslidzhen Redaguvati nbsp Maks Ferdinand Peruc otrimav Nobelivsku premiyu z himiyi za svoyu robotu z viznachennya molekulyarnoyi strukturi gemoglobinu i mioglobinu 12 1825 roku Jogan Fridrih Engelgart viyaviv sho spivvidnoshennya zaliza do bilka odnakove v gemoglobinah kilkoh vidiv 13 14 Z vidomoyi atomnoyi masi zaliza vin obchisliv molekulyarnu masu gemoglobinu do n 16000 n kilkist atomiv zaliza v molekuli gemoglobinu zaraz vidomo sho yih 4 pershe viznachennya molekulyarnoyi masi bilka Cej pospishnij visnovok viklikav bagato nasmishok u vchenih yaki ne mogli poviriti sho yakas molekula mozhe buti nastilki velikoyu Gilbert Smitson Ader pidtverdiv rezultati Engelgarta 1925 roku vimiryuvannyam osmotichnogo tisku rozchiniv gemoglobinu 15 Hocha pro te sho krov perenosit kisen bulo vidomo she z 1794 roku 16 17 vlastivist gemoglobinu perenositi kisen bula opisana Gyunfeldom 1840 roku 18 1851 roku nimeckij fiziolog Otto Funke opublikuvav seriyu statej u yakih vin opisav viroshuvannya kristaliv gemoglobinu shlyahom poslidovnogo rozvedennya eritrocitiv takim rozchinnikom yak chista voda spirt abo efir z nastupnim povilnim viparovuvannyam rozchinnika z otrimanogo rozchinu bilka 19 20 Kilka rokiv potomu bulo opisano oborotnu oksigenaciyu oksigenaciya gemoglobinu priyednennya kisnyu do zaliza v gemi gemoglobinu Feliksom Goppe Zejlerom 21 Zavdyaki rozvitku rentgenostrukturnogo analizu stalo mozhlivim sekvenuvannya bilkovih struktur 22 1959 roku Maks Ferdinand Peruc viznachiv molekulyarnu strukturu gemoglobinu 23 24 Cya robota prizvela do togo sho vin razom iz Dzhonom Kendryu 1962 roku otrimav Nobelivsku premiya z himiyi za doslidzhennya strukturi globulyarnih bilkiv Rol gemoglobinu v krovi bula z yasovana francuzkim fiziologom Klodom Bernarom Nazva gemoglobin pishla vid sliv gem i globin vidobrazhayuchi toj fakt sho kozhna subodinicya gemoglobinu ye globulyarnim bilkom zi vbudovanoyu gemovoyu grupoyu Kozhna gemova grupa mistit odin atom zaliza yakij mozhe priv yazati odnu molekulu kisnyu za dopomogoyu dipolnih sil sprichinenih ionami Najbilsh poshirenij tip gemoglobinu u ssavciv mistit 4 takih subodinici Genetika RedaguvatiGemoglobin skladayetsya z bilkovih subodinic molekul globiniv i ci bilki u svoyu chergu ye skladenimi lancyuzhkami z velikoyi kilkosti riznomanitnih aminokislot tomu yih nazivayut polipeptidi Aminokislotna poslidovnist bud yakogo polipeptidu stvorenogo klitinoyu u svoyu chergu viznachayetsya dilyankami DNK yaki nazivayutsya genami U vsih bilkah same aminokislotna poslidovnist viznachaye himichni vlastivosti ta funkciyu bilka Geniv gemoglobinu isnuye dekilka u lyudej gemoglobin A osnovna forma gemoglobinu v doroslih koduyetsya genami HBA1 HBA2 ta HBB 25 Subodinici gemoglobinu alfa 1 i alfa 2 koduyutsya genami HBA1 i HBA2 vidpovidno yaki obidva roztashovani na hromosomi 16 blizko odin do odnogo Subodinicya gemoglobinu beta koduyetsya genom HBB roztashovanim na hromosomi 11 Aminokislotni poslidovnosti bilkiv globinu v gemoglobinah zazvichaj riznyatsya mizh vidami Ci vidminnosti zrostayut z evolyucijnoyu vidstannyu mizh vidami Napriklad najposhirenishi poslidovnosti gemoglobinu u lyudej bonobo i shimpanze povnistyu identichni navit bez zhodnoyi vidminnoyi aminokisloti v lancyugah bilka alfa abo beta globinu 26 27 28 U toj chas yak gemoglobin lyudini i gorili vidriznyayutsya odniyeyu aminokislotoyu yak v alfa tak i v beta lancyugah ci vidminnosti zbilshuyutsya mizh mensh sporidnenimi vidami Navit useredini vidu isnuyut rizni varianti gemoglobinu hocha odna poslidovnist zazvichaj ye najbilsh poshirenoyu v kozhnomu vidi mutaciyi v genah bilka gemoglobinu prizvodyat do poyavi variantiv gemoglobinu vseredini vidiv 29 30 Bilshist iz cih mutantnih form gemoglobinu ne viklikayut zahvoryuvan Odnak deyaki z nih viklikayut grupu spadkovih zahvoryuvan gemoglobinopatiyu Najbilsh vidomoyu gemoglobinopatiyeyu ye serpopodibnoklitinna anemiya yaka stala pershoyu lyudskoyu hvoroboyu chij mehanizm bulo doslidzheno i zrozumilo na molekulyarnomu rivni Bilshist vidiv talasemiyi vinikayut cherez nedostatnyu kilkist viroblenogo normalnogo a inodi j anormalnogo gemoglobinu cherez problemi abo mutaciyi v regulyaciyi ekspresiyi geniv globiniv Usi ci zahvoryuvannya prizvodyat do anemiyi 31 nbsp Bilkove virivnyuvannya lyudskogo gemoglobina alfa beta i delta subodinic vidpovidno Virivnyuvannya bulo stvorene z vikoristannyam instrumentu UniProt dostupnogo onlajnVariaciyi v poslidovnostyah aminokislot gemoglobinu yak i inshih bilkiv mozhut buti viklikanimi adaptaciyami organizmu Napriklad bulo viyavleno sho gemoglobin po riznomu adaptuyetsya do velikih visot Organizmi sho zhivut na velikih visotah vidchuvayut nizhchij parcialnij tisk kisnyu v porivnyanni z organizmami sho zhivut na rivni morya Ce ye problemoyu dlya organizmiv yaki naselyayut take seredovishe oskilki gemoglobin yakij zazvichaj zv yazuyetsya z kisnem pri visokomu parcialnomu tisku povinen buti zdatnim zv yazuvatisya z kisnem pri nizhchomu Rizni organizmi pristosuvalisya do cogo vikliku Napriklad neshodavni doslidzhennya pokazali genetichni vidminnosti v bilonogih hom yachkiv yaki dopomagayut poyasniti yak voni zhivuchi v gorah zdatni vizhivati v tamteshnomu rozridzhenomu povitri Doslidnik iz Universitetu Nebraski Linkolna znajshov mutaciyi v 4 riznih genah sho mozhe poyasniti vidminnosti mizh bilonogimi hom yachkami yaki zhivut u nizinnih preriyah timi yaki zhivut u gorah Pislya doslidzhennya dikih mishej vilovlenih yak u visokogirnih tak i v nizinnih rajonah bulo viyavleno sho geni dvoh grup praktichno identichni za vinyatkom tih yaki viznachayut zdatnist yihnogo gemoglobinu perenositi kisen Genetichna riznicya dozvolyaye visokogirnim misham bilsh efektivno vikoristovuvati svij kisen oskilki jogo menshe dostupno na bilshih visotah napriklad u gorah 32 Gemoglobin mamontiv mav mutaciyi yaki zabezpechuvali dostavku kisnyu za nizkih temperatur sho dozvolyalo yim migruvati do vishih shirot u plejstocenovij eposi 33 Shozhi mutaciyi takozh bulo viyavleno u kolibri yaki naselyayut Andi Kolibri vitrachayut bagato energiyi i otzhe mayut visoku potrebu v kisni ale bulo viyavleno sho kolibri v Andah poshireni na velikih visotah Nesinonimichni mutaciyi v geni gemoglobinu bagatoh vidiv sho zhivut na znachnih visotah Oreotrochilus A castelnaudii C violifer P gigas i A viridicuada prizveli do togo sho bilok maye menshu sporidnenist iz inozitolgeksafosfatom IHP molekuloyu znajdenoyu u ptahiv yaka vikonuye podibnu rol yak 2 3 BPG u lyudej ce prizvodit do zdatnosti zv yazuvatisya z kisnem pri nizhchih parcialnih tiskah 34 Ptashini unikalni krovonosni legeni takozh pidvishuyut efektivnist vikoristannya kisnyu pri nizkih parcialnih tiskah O2 Ci dvi adaptaciyi pidsilyuyut odna odnu i poyasnyuyut chudovu produktivnist ptahiv na velikij visoti Adaptaciyi v gemoglobini nayavni j u lyudej U tibetskih zhinok yaki zhivut na visoti 4000 m nad rivnem morya iz genotipom yakij pidvishuye saturaciyu sposterigayetsya vishij riven vizhivannya potomstva 35 Prirodnij vidbir zdayetsya ye osnovnoyu siloyu sho diye na cej gen oskilki riven smertnosti nashadkiv znachno nizhchij u zhinok iz vishoyu sporidnenistyu gemoglobinu ta kisnyu v porivnyanni z rivnem smertnosti potomstva v zhinok iz nizkoyu takoyu sporidnenistyu Hocha tochnij genotip i mehanizm za dopomogoyu yakogo ce vidbuvayetsya she ne yasni vidbir vplivaye na zdatnist gemoglobinu cih zhinok zv yazuvatisya z kisnem pri nizkomu parcialnomu tisku sho v cilomu dozvolyaye yim krashe pidtrimuvati vazhlivi metabolichni procesi Sintez RedaguvatiSintezu gemoglobinu Hb pereduye skladna seriya krokiv Gemova chastina sintezuyetsya v mitohondriyah i citozolyah nezrilih eritrocitiv todi yak bilovi chastini globini sintezuyutsya ribosomami v citozoli 36 Viroblennya gemoglobinu prodovzhuyetsya u klitini protyagom usogo yiyi rannogo rozvitku vid proeritroblastu do retikulocita v kistkovomu mozku U cej moment u ssavciv klitinne yadro eritrocitiv vtrachayetsya ale ne u ptahiv i bagatoh inshih vidiv Navit pislya vtrati yadra u ssavciv zalishkova ribosomna RNK dozvolyaye podalshij sintez gemoglobinu dopoki retikulocit ne vtratit svoyi RNK nezadovgo pislya potraplyannya do sudin cya gemoglobin sintetichna RNK naspravdi nadaye retikulocitu jogo sitchastij viglyad i vidpovidno nazvu yaka pohodit vid angl reticulated sitchastij 37 Struktura gemu Redaguvati nbsp Gemova b grupaGemoglobin maye chetvertinnu strukturu harakternu dlya bagatoh globulyarnih bilkiv sho mistyat bagato subodinic 38 Bilshist aminokislot u skladi gemoglobinu utvoryuyut alfa spirali i ci spirali z yednani korotkimi nespiralnimi segmentami Vodnevi zv yazki stabilizuyut spiralni dilyanki vseredini cogo bilka viklikayuchi tyazhinnya vseredini molekuli sho potim zmushuye kozhen polipeptidnij lancyug zgortatisya v pevnu formu 39 Chetvertinna struktura gemoglobinu pohodit vid jogo chotiroh subodinic yaki mayut priblizno tetraedrichnu strukturu 38 U bilshosti hrebetnih molekula gemoglobinu skladayetsya iz chotiroh subodinic globulyarnih bilkiv Kozhna subodinicya skladayetsya z bilkovogo lancyuga tisno z yednanogo z nebilkovoyu prostetichnoyu gemovoyu grupoyu Kozhen bilkovij lancyug skladayetsya z mnozhini alfa spiralnih strukturnih segmentiv z yednanih razom u globin Taku nazvu bulo dano tomu sho taka organizaciya maye toj samij princip zgortannya yak i v inshih bilkiv gem globin takih yak mioglobin 40 41 U rezultati takogo zgortannya utvoryuyetsya kishenya do yakoyi micno priv yazuyetsya gemova grupa Gemova grupa skladayetsya z iona zaliza Fe roztashovanogo v geterociklichnomu kilci vidomogo yak porfirin Ce porfirinove kilce skladayetsya z chotiroh molekul pirolu ciklichno z yednanih razom metinovimi mistkami z ionom zaliza zv yazanim u centri 42 Ion zaliza yakij ye miscem priv yazuvannya kisnyu z yednanij iz chotirma atomami azotu v centri kilcya yaki vsi znahodyatsya v odnij ploshini Gem micno kovalentno z yednanij iz globulyarnim bilkom za dopomogoyu atomiv azotu N kilcya imidazolu zalishku F8 gistidinu takozh vidomogo yak proksimalnij gistidin pid porfirinovim kilcem Shosta poziciya mozhe oborotno priv yazuvati kisen za dopomogoyu donorno akceptornogo zv yazku 43 zavershuyuchi oktaedrichnu grupu z shesti ligandiv Ce oborotne zv yazuvannya z kisnem ye prichinoyu takoyi koristi gemoglobinu v transportuvanni kisnyu po tilu 44 Odin atom kisnyu zv yazuyetsya z Fe a inshij vistupaye i utvoryuye kut Koli kisen ne priv yazanij duzhe slabko zv yazana molekula vodi zapovnyuye vilne misce utvoryuyuchi spotvorenij oktaedr Nezvazhayuchi na te sho vuglekislij gaz perenositsya gemoglobinom vin ne konkuruye z kisnem za poziciyi sho zv yazuyut zalizo a zv yazuyetsya z aminnimi grupami bilkovih lancyugiv priyednanih do gemovih grup Stan atoma zaliza mozhe buti abo Fe2 abo Fe3 ale ferrigemoglobin metgemoglobin Fe3 ne zdaten priyednuvati kisen 45 Pri zv yazuvanni kisen timchasovo i oborotno vistupaye v roli okisnika Fe2 na Fe3 pri comu timchasovo peretvoryuyuchis na ion superoksidu Takim chinom dlya zv yazuvannya kisnyu zalizo povinne mati stupin okisnennya 2 Yaksho ion superoksidu priyednanij do Fe3 protonouyetsya zalizo v gemoglobini zalishitsya okisnenim i nezdatnim priyednati kisen U takih vipadkah ferment metgemoglobinreduktazi zmozhe v kincevomu pidsumku reaktivuvati metgemoglobin vidnovivshi atom zaliza U doroslih lyudej najbilsh poshirenim tipom gemoglobinu ye tetramer yakij mistit 4 bilkovih subodinici yakij nazivayetsya gemoglobin A yakij skladayetsya z dvoh a i dvoh b subodinic z yednanih nekovalentno kozhen iz yakih skladayetsya zi 141 i 146 aminokislotnih zalishkiv vidpovidno Ce poznachayetsya yak a2b2 Subodinici ye strukturno shozhimi ta mayut priblizno odnakovij rozmir Kozhna subodinicya maye molekulyarnu masu priblizno 16 000 a o m 46 pri comu zagalna molekulyarna masa vsogo tetrameru stanovit 64 000 a o m 64 458 g mol 47 Tak 1 g dl gram na decilitr 0 1551 mmol litr milimol na litr Gemoglobin A ye najbilsh vivchenoyu z molekul gemoglobinu U ditej grudnogo viku molekula gemoglobinu skladayetsya z dvoh a lancyugiv i dvoh g lancyugiv g lancyugi postupovo zaminyuyutsya b lancyugami u miru zrostannya ditini 48 4 polipeptidnih lancyugi z yednani mizh soboyu solovimi mistkami vodnevimi zv yazkami i gidrofobnoyu vzayemodiyeyu Nasichennya kisnem Redaguvati Zagalom gemoglobin mozhe buti nasichenij molekulami kisnyu oksigemoglobin abo nenasichenij dezoksigemoglobin 49 Oksigemoglobin Redaguvati Oksigemoglobin utvoryuyetsya pid chas fiziologichnogo dihannya koli kisen zv yazuyetsya z gemovoyu chastinkoyu bilka gemoglobinu v eritrocitah Cej proces vidbuvayetsya v legenevih kapilyarah sho prilyagayut do legenevih alfeol Kisen peremishuyetsya cherez krov yanij potik shob potrapiti do klitin de vin vikoristovuyetsya yak kincevij akceptor elektroniv u virobnictvi ATF procesom okisnogo fosforilyuvannya Odnak ce ne dopomagaye protidiyati znizhennyu pH krovi Dihannya mozhe zminiti take stanovishe vivedennyam vuglekislogo gazu takim chinom sprichinayuchi zsuv u pH 50 Gemoglobin isnuye v dvoh formah natyagnutij napruzhenij formi T i rozslablenij formi R Bagato faktoriv taki yak nizkij pH visokij riven CO2 i 2 3 bisfosfoglicerinovoyi kisloti 2 3 BPG u tkaninah spriyayut natyagnutij formi yaka maye nizku sporidnenist iz kisnem ta vivilnyaye jogo u tkaninah I navpaki visokij pH nizkij riven CO2 abo 2 3 BPG u tkaninah spriyaye rozslablenij formi yaka mozhe krashe priyednuvati kisen 51 Parcialnij tisk sistemi takozh vplivaye na sporidnenist iz O2 Velikij parcialnij tisk kisnyu yak napriklad v alveolah spriyaye rozslablenomu visoka sporidnenist R stanu I navpaki nizkij parcialnij tisk yak napriklad u tkaninah yakim potribnij kisen spriyaye natyagnutomu nizka sporidnenist T stanu 52 Krim togo zv yazuvannya kisnyu z gemom iz atomom zaliza Fe2 tyagne zalizo v ploshinu porfirinovogo kilcya viklikayuchi nevelikij konformacijnij zsuv Zsuv sponukaye kisen zv yazuvatisya z troma gemovimi odinicyami sho zalishilisya v gemoglobini takim chinom zv yazuvannya kisnyu ye kooperativnim Dezoksigemoglobin Redaguvati Dezoksigemoglobin forma gemoglobinu bez priyednanogo kisnyu Absorbcijni spektri oksigemoglobinu i dezoksigemoglobinu vidriznyayutsya Oksigemoglobin maye znachno nizhche poglinannya pri dovzhini hvili 660 nm todi yak pri 940 nm jogo poglinannya trohi vishe Cya riznicya vikoristovuyetsya dlya vimiryuvannya kilkosti kisnyu v krovi paciyenta instrumentom yakij nazivayetsya pulsoksimetr Cya riznicya takozh poyasnyuye proyavi cianozu sino fioletovij kolir yakogo nabuvayut klitini pri gipoksiyi 53 Dezoksigemoglobin ye paramagnetikom vin slabo prityaguyetsya magnitnimi polyami 54 55 Natomist oksigemoglobin proyavlyaye diamagnetizm slabke vidshtovhuvannya vid magnitnogo polya 55 Fiziologichna rol RedaguvatiGemoglobin ye odnim z osnovnih bilkiv yakimi harchuyutsya plazmodiyi malyariyi i v endemichnih shodo malyariyi rajonah zemnoyi kuli velmi poshireni spadkovi anomaliyi budovi gemoglobinu sho uskladnyuyut malyarijnim plazmodiyam zhivlennya cim bilkom i proniknennya do eritrocitiv Zokrema do takih anomalij sho mayut evolyucijno pristosovne znachennya vidnositsya serpopodibnoklitinna anemiya Prote na zhal ci anomaliyi yak i anomaliyi budovi gemoglobinu sho ne mayut yavno pristosovnogo znachennya suprovodzhuyutsya porushennyam funkciyi transportu kisnyu gemoglobinom znizhennyam stijkosti eritrocitiv do rujnuvannya anemiyeyu ta inshimi negativnimi naslidkami Anomaliyi budovi gemoglobinu nazivayutsya gemoglobinopatiyami Gemoglobin visoko toksichnij pri popadanni znachnoyi jogo kilkosti z eritrocitiv v plazmu krovi sho vidbuvayetsya pri masivnomu vnutrishnosudinnomu gemolizi gemoragichnomu shoci gemolitichnih anemiyah perelivanni nesumisnoyi krovi ta inshih patologichnih stanah Toksichnist gemoglobinu sho znahoditsya poza eritrocitami u vilnomu stani v plazmi krovi viyavlyayetsya tkaninnoyu gipoksiyeyu pogirshennyam kisnevogo postachannya tkanin perevantazhennyam organizmu produktami rujnuvannya gemoglobinu zalizom bilirubinom porfirinami z rozvitkom zhovtyanici abo gostroyu porfiriyi zakuporkoyu nirkovih kanalciv velikimi molekulami gemoglobinu z rozvitkom nekrozu nirkovih kanalciv i gostroyi nirkovoyi nedostatnosti Zvazhayuchi na gaptoglobin sho specifichno zv yazuye vilnij globin i globin u skladi gemoglobinu Kompleks gaptoglobinu i globinu abo gemoglobinu potim zahoplyuyetsya selezinkoyu i makrofagami tkaninnoyi retikulo endotelialnoyi sistemi i zneshkodzhuyetsya Inshoyu chastinoyu gemoglobinozneshkodzhuyuchoyi sistemi ye bilok gemopeksin sho specifichno zv yazuye vilnij gem i gem u skladi gemoglobinu Kompleks gemu abo gemoglobinu i gemopeksinu potim zahoplyuyetsya pechinkoyu gem vidsheplyuyetsya i vikoristovuyetsya dlya sintezu bilirubinu ta inshih zhovchnih pigmentiv abo vipuskayetsya v recirkulyaciyu v kompleksi z transferinom dlya povtornogo vikoristannya kistkovim mozkom v procesi eritropoezu Evolyuciya gemoglobinu u hrebetnih RedaguvatiNaukovci pogodzhuyutsya sho podiya yaka viddilila mioglobin vid gemoglobinu vidbulasya pislya togo yak minogopodibni vidokremilisya vid shelepnih 56 Cej podil mioglobinu i gemoglobinu dozvoliv viniknuti i rozvinuti rizni funkciyi dvoh molekul mioglobin bilshe pov yazanij zi zberigannyam kisnyu todi yak gemoglobin vidpovidaye za jogo transportuvannya 57 Geni a i b podibnogo globinu koduyut okremi subodinici bilka 25 Poperedniki cih geniv zavdyaki inshij duplikaciyi takozh pislya togo yak spilnij predok gnatosom vidokremivsya vid bezshelepnih rib priblizno 450 500 miljoniv rokiv tomu 56 Doslidzhennya z vidnovlennya predkiv pripuskayut sho predkom preduplikaciyi a i b geniv buv dimer sho skladavsya z identichnih subodinic globinu yakij potim evolyucionuvav shob zibratisya v tetramernu strukturu pislya duplikaciyi 58 Rozvitok a i b geniv stvoriv potencial dlya gemoglobinu skladatisya z kilkoh okremih subodinic fizichnij sklad yakij vazhlivij dlya zdatnosti gemoglobinu transportuvati kisen Nayavnist kilkoh subodinic spriyaye zdatnosti gemoglobinu kooperativno zv yazuvati kisen a takozh regulyuvatisya alosterichno 57 58 Zgodom a gen takozh zaznav duplikaciyi shob utvoriti geni HBA1 i HBA2 59 Ci podalshi duplikaciyi ta divergenciyi stvorili riznomanitnij diapazon geniv a i b podibnih globiniv yaki regulyuyutsya takim chinom sho pevni formi vinikayut na riznih stadiyah rozvitku 57 Vtrata geniv gemoglobinu v bilshosti rib rodini Bilokrivkovi vvazhayetsya adaptaciyeyu do holodnoyi vodi 2 Tipi v lyudej RedaguvatiVariaciya gemoglobinu ye skladovoyu normalnogo embrionalnogo ta plodovogo rozvitku Voni mozhut buti takozh mutantnimi formami gemoglobinu v populyaciyi viklikanami zminami v genetici organizmu Deyaki dobre vidomi varianti gemoglobinu taki yak serpopodibnoklitinna anemiya vidpovidalni za hvorobi yaki vvazhayutsya gemoglobinopatiyami Inshi varianti ne prizvodyat do sposterezhuvanih patologij a tomu vvazhayutsya nepatologichnimi variantami 29 60 U embriona Gower 1 z2e2 Gower 2 a2e2 PDB 1A9W Gemoglobin Portland I z2g2 Gemoglobin Portland II z2b2 U plodu Gemoglobin F a2g2 PDB 1FDH Pislya narodzhennya Gemoglobin A doroslij gemoglobin a2b2 PDB 1BZ0 najposhirenishij iz chastkoyu priblizno 95 Gemoglobin A2 a2d2 sintez d lancyuga pochinayetsya v kinci tretogo trimestru u doroslih normalna chastka stanovit 1 5 3 5 Gemoglobin F plodovij gemoglobin a2g2 U doroslih gemoglobin F limitovanij obmezhenoyu populyaciyeyu eritrocitiv yaki nazivayutsya F klitinami Odnak riven gemoglobinu F mozhe buti pidvishenij u lyudej iz serpopodibnoklitinnoyu anemiyeyu ta b talasemiyeyu nbsp Ekspresiya genu gemoglobinu do ta pislya narodzhennya Takozh identifikuye tipi klitin i organiv u yakih vidbuvayetsya ekspresiya geniv dani z Wood W G 1976 Br Med Bull 32 282 Varianti yaki prizvodyat do hvorob Gemoglobin D Punjab a2bD2 Gemoglobin H b4 variant gemoglobinu utvorenij tetramerom b lancyugiv yakij mozhe buti prisutnim pri deyakih formah a talasemiyi Gemoglobin Barts g4 variant gemoglobinu utvorenij tetramerom g lancyugiv yakij mozhe buti prisutnim pri deyakih formah a talasemiyi Gemoglobin S a2bS2 variant gemoglobinu znajdenij u lyudej iz serpopodibnoklitinnoyu anemiyeyu Mutaciyi v geni b lancyuga prizvodyat do zmin vlastivostej gemoglobinu sho v svoyu chergu prizvodit do zmini formi eritrocitiv na serpopodibnu Gemoglobin C a2bC2 inshij variant sprichinenij mutaciyami genu b lancyuga Vin viklikaye legku hronichnu formu gemolitichnoyi anemiyi Gemoglobin E a2bE2 she odin variant sprichinenij mutaciyami genu b lancyuga Vin viklikaye legku hronichnu formu gemolitichnoyi anemiyi Gemoglobin AS geterozigotnij variant sho viklikaye serpovidnoklitinnu formu eritrocita ale ne sprichinyaye anemiyi Utvorenij cherez te sho odin gen normalnij a inshij viklikaye serpopodibnoklitinnu anemiyu Gemoglobin SC skladnij geterozigotnij variant pri yakomu odin gen normalnij a inshij koduye gemoglobin C Gemolgobin Hopkins 2 variant gemoglobinu yakij inodi rozglyadayut razom iz gemoglobinom S yak prichinu serpovidnoklitinnu anemiyuHvorobi pov yazani z gemoglobinom RedaguvatiGemoglobinova nedostatnist mozhe buti viklikana abo znizhennyam kilkosti molekul gemoglobinu yak pri anemiyi abo cherez znizhennya zdatnosti kozhnoyi molekuli priyednuvati kisen pri odnakovomu kisnevomu parcialnomu tisku Gemoglobinopatiyi genetichni defekti sho prizvodyat do anormalnoyi strukturi molekuli gemoglobinu 61 mozhe viklikati obidvi situaciyi U bud yakomu vipadku gemoglobinova nedostatnist znizhuye zdatnist krovi transportuvati kisen Gemoglobinovu nedostatnist yak pravilo strogo vidriznyayut vid gipoksemiyi yaka viklikana znizhennyam parcialnogo tisku kisnya v krovi 62 63 64 65 hocha obidvi ye prichinami gipoksiyi nedostatnye postachannya tkanin kisnem Inshi poshireni prichini nizkogo rivnya gemoglobinu vklyuchayut vtratu krovi deficit pozhivnih rechovin problemi z kistkovim mozkom himiyeterapiyu nirkova nedostatnist abo anormalnij gemoglobin takij yak pri serpopodibnoklitinnij anemiyi Zdatnist kozhnoyi molekuli gemoglobinu perenositi kisen zazvichaj modifikuyetsya zminenoyu pH krovi abo CO2 sprichinayuchi zminu krivoyi disociaciyi kisnyu i gemoglobinu Odnak vona takozh mozhe buti zminena patologichno yak napriklad pri otruyenni chadnim gazom Znizhennya rivnya gemoglobinu z abo bez absolyutnogo znizhennya rivnya eritrocitiv prizvodit do simptomiv anemiyi V anemiyi ye bagato riznih prichin hocha ferropatiya deficit zaliza i yak rezultat zalizodeficitna anemiya ye najbilsh poshirenimi prichinami v Zahidnomu sviti Oskilki vidsutnist zaliza znizhuye sintez gemiv eritrociti pri zalizodeficitnij anemiyi ye gipohromnimi bez chervonogo pigmentu gemoglobinu i mikrocitarni menshi nizh normalni Inshi vidi anemiyi ye ridkisnimi Pri gemolizi prishvidshene rozpadi eritrocitiv zhovtyanicya sprichinyayetsya metabolitom gemoglobinu bilirubinom i cirkulyuyuchij gemoglobin mozhe sprichiniti nirkovu nedostatnist Deyaki mutaciyi v globinovomu lancyugu pov yazani z gemoglobinopatiyami takimi yak serpopodibnoklitinna anemiya i talasemiya Inshi mutaciyi vkazani na pochatku statti ye dobroyakisnimi i rozglyadayutsya lishe yak varianti gemoglobinu Isnuye grupa genetichnih rozladiv vidomih yak porfiriyi yaki harakterizuyutsya pomilkami v metabolichnih shlyahah sintezu gemiv Korol Georg III buv mabut najvidomishim hvorim na porfiriyu U nevelikih kilkostyah gemoglobin A povilno priyednuye glyukozu do kincya valinu alfa aminokislota u kozhnomu b lancyuzi Otrimanu molekulu chasto nazivayut Hb A1c glikovanij gemoglobin Priyednannya glyukozi do aminokislot u gemoglobini vidbuvayetsya spontanno bez dopomogi fermentiv i yak vidomo ne sluguye dlya korisnih cilej Odnak zi zbilshennyam zrostannya koncentraciyi glyukozi v krovi vidsotok gemoglobinu A yakij peretvoryuyetsya na gemoglobin A1c zrostaye U diabetikiv u yakih riven glyukozi zazvichaj visokij vidsotok gemoglobinu A1c takozh visokij Cherez te sho priyednannya glyukozi v gemoglobini A vidbuvayetsya duzhe povilno vidsotok gemoglobinu A1c pokazuye serednye znachennya rivnya glyukozi v krovi protyagom chasu zhittya eritrocitiv sho stanovit 120 dib 66 Takim chinom riven glikovanogo gemoglobinu vimiryuyut dlya monitoringu hronichnogo zahvoryuvannya cukrovogo diabetu 2 tipu Poganij kontrol diabetu 2 tipu prizvodit do visokogo rivnya glikovanogo gemoglobinu v eritrocitah Diapazon normalnih znachen stanovit priblizno 4 0 5 9 Hocha yih vazhko otrimati znachennya menshe 7 rekomendovani dlya lyudej iz diabetom 2 tipu Rivni ponad 9 pov yazani z poganim kontrolem glikovanogo gemoglobinu a rivni ponad 12 pov yazani z duzhe poganim kontrolem Diabetiki yaki pidtrimuyut riven glikovanogo gemoglobinu na rivni blizko 7 mayut nabagato bilshe shansiv uniknuti uskladnen yaki mozhut suprovodzhuvati cukrovij diabet nizh ti u yakih riven 8 abo vishe 67 Krim togo pidvishenij glikovanij gemoglobin zbilshuye jogo sporidnenist iz kisnem takim chinom zapobigayuchi jogo vivilnennyu v tkaninah i v krajnih vipadkah viklikayuchi gipoksiyu 68 Pidvishenij riven gemoglobinu pov yazanij zi zbilshennyam kilkosti abo rozmiriv eritrocitiv policitemiya Pidvishennya mozhe buti sprichinene vrodzhenoyu hvoroboyu sercya legenevim sercem pnevmosklerozom zavisokim rivnem eritropoetinu abo spravzhnoyu policitemiyeyu 69 Visokij riven gemoglobinu takozh mozhe buti viklikanij perebuvannyam na velikij visoti kurinnyam znevodnennyam shtuchno pidvishuyuchi koncentraciyu gemoglobinu progresuyuchimi zahvoryuvannyami legeniv ta deyakimi puhlinami 48 Neshodavnye doslidzhennya provedene v Puducherri Indiya pokazuye znachennya gemoglobinu pri ishemichnij hvorobi sercya 70 Div takozh Redaguvati nbsp Portal Biologiya nbsp Portal Medicina Karbogemoglobin gemoglobin pov yazanij iz CO2 Karboksigemoglobin gemoglobin pov yazanij iz CO Hlorofil gem iz magniyem Klinichnij analiz krovi Delta globin Gemoglobinometr Gemoproteyin Metgemoglobin ferrigemoglobin Oksigemoglobin iz dvoatomnim kisnem zabarvlenij u krivavo sinij kolir Tegillarca granosaPrimitki Redaguvati Maton Anthea Jean Hopkins Charles William McLaughlin Susan Johnson Maryanna Quon Warner David LaHart Jill D Wright 1993 Human Biology and Health Englewood Cliffs New Jersey US Prentice Hall ISBN 978 0 13 981176 0 a b Sidell Bruce Kristin O Brien 2006 When bad things happen to good fish the loss of hemoglobin and myoglobin expression in Antarctic icefishes The Journal of Experimental Biology 209 Pt 10 1791 802 PMID 16651546 doi 10 1242 jeb 02091 Weed Robert I Reed Claude F Berg George 1963 Is hemoglobin an essential structural component of human erythrocyte membranes J Clin Invest 42 4 581 88 PMC 289318 PMID 13999462 doi 10 1172 JCI104747 Dominguez de Villota ED Ruiz Carmona MT Rubio JJ de Andres S 1981 Equality of the in vivo and in vitro oxygen binding capacity of hemoglobin in patients with severe respiratory disease Br J Anaesth 53 12 1325 28 PMID 7317251 doi 10 1093 bja 53 12 1325 Costanzo Linda S 2007 Physiology Hagerstwon MD Lippincott Williams amp Wilkins ISBN 978 0 7817 7311 9 Patton Kevin T 10 lyutogo 2015 Anatomy and Physiology Elsevier Health Sciences ISBN 978 0 323 31687 3 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 1 lyutogo 2022 Epstein F H Hsia C C W 1998 Respiratory Function of Hemoglobin New England Journal of Medicine 338 4 239 47 PMID 9435331 doi 10 1056 NEJM199801223380407 Saha D Reddy K V R Patgaonkar M Ayyar K Bashir T Shroff A 2014 Hemoglobin Expression in Nonerythroid Cells Novel or Ubiquitous International Journal of Inflammation 2014 803237 1 8 PMC 4241286 PMID 25431740 doi 10 1155 2014 803237 Biagioli M Pinto M Cesselli D etal 2009 Unexpected expression of alpha and beta globin in mesencephalic dopaminergic neurons and glial cells Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 106 36 15454 59 Bibcode 2009PNAS 10615454B PMC 2732704 PMID 19717439 doi 10 1073 pnas 0813216106 Blood Tests National Heart Lung and Blood Institute NHLBI Arhiv originalu za 9 kvitnya 2019 Procitovano 1 lyutogo 2022 Weber RE Vinogradov SN 2001 Nonvertebrate hemoglobins functions and molecular adaptations Physiol Rev 81 2 569 628 PMID 11274340 doi 10 1152 physrev 2001 81 2 569 Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 3 lyutogo 2022 Max Perutz Father of Molecular Biology Dies at 87 Arhivovano 2016 04 23 u Wayback Machine The New York Times 8 lyutogo 2022 Engelhart Johann Friedrich 1825 Commentatio de vera materia sanguini purpureum colorem impertientis natura lat Gottingen Dietrich Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 3 lyutogo 2022 Engelhard amp Rose on the Colouring Matter of the Blood Edinburgh Medical and Surgical Journal 27 90 95 102 1827 PMC 5763191 PMID 30330061 Adair Gilbert Smithson 1925 A critical study of the direct method of measuring the osmotic pressure of hǣmoglobin Proc R Soc Lond A 108 750 292 300 Bibcode 1925RSPSA 109 292A doi 10 1098 rspa 1925 0126 Parry CH 1794 Letters from Dr Withering Dr Ewart Dr Thorton and Dr Biggs together with some other papers supplementary to two publications on asthma consumption fever and other diseases by T Beddoes angl Google Books s 43 Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 3 lyutogo 2022 Beddoes T 1796 Considerations on the Medicinal Use and on the Production of Factitious Airs Part I By Thomas Beddoes M D Part II By James Watt Engineer Part 1 section 2 Of the breathing of man and familiar animals angl Bulgin and Rosser s Part 1 p 9 13 Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 3 lyutogo 2022 Hunefeld Friedrich Ludwig 1840 Der Chemismus in der thierischen Organisation nim Leipzig F A Brockhaus Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 1 lyutogo 2022 Funke O 1851 Uber das milzvenenblut Z Rat Med 1 172 218 A NASA Recipe For Protein Crystallography Educational Brief National Aeronautics and Space Administration Arhiv originalu za 10 kvitnya 2008 Procitovano 1 lyutogo 2022 Hoppe Seyler F 1866 Uber die oxydation in lebendem blute Med chem Untersuch Lab 1 133 40 Stoddart Charlotte 1 bereznya 2022 Structural biology How proteins got their close up Knowable Magazine doi 10 1146 knowable 022822 1 Procitovano 25 travnya 2022 Perutz M F Rossmann M G Cullis A F Muirhead H Will G North A C T 1960 Structure of haemoglobin a three dimensional Fourier synthesis at 5 5 A resolution obtained by X ray analysis Nature 185 4711 416 22 Bibcode 1960Natur 185 416P PMID 18990801 doi 10 1038 185416a0 Perutz MF 1960 Structure of haemoglobin Brookhaven Symposia in Biology 13 165 83 PMID 13734651 a b Hardison Ross C 1 grudnya 2012 Evolution of hemoglobin and its genes Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine 2 12 a011627 ISSN 2157 1422 PMC 3543078 PMID 23209182 doi 10 1101 cshperspect a011627 Offner Susan 1 kvitnya 2010 Using the NCBI Genome Databases to Compare the Genes for Human amp Chimpanzee Beta Hemoglobin The American Biology Teacher angl 72 4 252 56 ISSN 0002 7685 doi 10 1525 abt 2010 72 4 10 Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 3 lyutogo 2022 HBB Hemoglobin subunit beta Pan paniscus Pygmy chimpanzee HBB gene amp protein www uniprot org Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2022 HBA1 Hemoglobin subunit alpha Pan troglodytes Chimpanzee HBA1 gene amp protein www uniprot org Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2022 a b Huisman THJ 1996 A Syllabus of Human Hemoglobin Variants Globin Gene Server Pennsylvania State University Arhiv originalu za 11 grudnya 2008 Procitovano 3 lyutogo 2022 Hemoglobin Variants Arhivovano 2006 11 05 u Wayback Machine Labtestsonline org Retrieved 2013 09 05 Uthman MD Ed Hemoglobinopathies and Thalassemias Arhiv originalu za 15 grudnya 2007 Procitovano 3 lyutogo 2022 Reed Leslie Adaptation found in mouse genes Omaha World Herald 11 Aug 2009 EBSCO storinka Mammoths had anti freeze blood BBC 2 travnya 2010 Arhiv originalu za 4 travnya 2010 Procitovano 3 lyutogo 2022 Projecto Garcia Joana Natarajan Chandrasekhar Moriyama Hideaki Weber Roy E Fago Angela Cheviron Zachary A Dudley Robert McGuire Jimmy A ta in 17 grudnya 2013 Repeated elevational transitions in hemoglobin function during the evolution of Andean hummingbirds Proceedings of the National Academy of Sciences 110 51 20669 74 Bibcode 2013PNAS 11020669P ISSN 0027 8424 PMC 3870697 PMID 24297909 doi 10 1073 pnas 1315456110 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Beall Cynthia M Song Kijoung Elston Robert C Goldstein Melvyn C 28 veresnya 2004 Higher offspring survival among Tibetan women with high oxygen saturation genotypes residing at 4 000 m Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 101 39 14300 04 Bibcode 2004PNAS 10114300B ISSN 0027 8424 PMC 521103 PMID 15353580 doi 10 1073 pnas 0405949101 Hemoglobin Synthesis 14 kvitnya 2002 Arhiv originalu za 26 grudnya 2007 Procitovano 2 lyutogo 2022 Burka Edward 1969 Characteristics of RNA degradation in the erythroid cell The Journal of Clinical Investigation 48 7 1266 72 PMC 322349 PMID 5794250 doi 10 1172 jci106092 Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 2 lyutogo 2022 a b Van Kessel Hans 2002 Proteins Natural Polyamides Nelson Chemistry 12 Toronto Thomson s 122 ISBN 978 0 17 625986 0 Hemoglobin Tutorial Arhivovano 2009 11 26 u Wayback Machine University of Massachusetts Amherst Web 23 Oct 2009 Steinberg MH 2001 Disorders of Hemoglobin Genetics Pathophysiology and Clinical Management Cambridge University Press s 95 ISBN 978 0 521 63266 9 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 3 lyutogo 2022 Hardison RC 1996 A brief history of hemoglobins plant animal protist and bacteria Proc Natl Acad Sci USA 93 12 5675 79 Bibcode 1996PNAS 93 5675H PMC 39118 PMID 8650150 doi 10 1073 pnas 93 12 5675 Hemoglobin Arhivovano 2009 11 13 u Wayback Machine School of Chemistry Bristol University UK Web 12 Oct 2009 WikiPremed gt Coordination Chemistry Arhivovano 2009 08 23 u Wayback Machine Vidnovleno 2 lipnya 2009 Basic Biology 2015 Blood cells Arhiv originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 3 lyutogo 2022 Linberg R Conover CD Shum KL Shorr RG 1998 Hemoglobin based oxygen carriers how much methemoglobin is too much Artif Cells Blood Substit Immobil Biotechnol 26 2 133 48 PMID 9564432 doi 10 3109 10731199809119772 Hemoglobin Arhivovano 2017 03 15 u Wayback Machine Worthington biochem com Retrieved 2013 09 05 Van Beekvelt MC Colier WN Wevers RA Van Engelen BG 2001 Performance of near infrared spectroscopy in measuring local O2 consumption and blood flow in skeletal muscle J Appl Physiol 90 2 511 19 PMID 11160049 doi 10 1152 jappl 2001 90 2 511 a b Hemoglobin Arhivovano 2012 01 24 u Wayback Machine MedicineNet Web 12 Oct 2009 Hemoglobin Home Arhivovano 2009 12 01 u Wayback Machine Biology Davidson Web 12 Oct 2009 Hemoglobin saturation graph altitude org Arhiv originalu za 31 serpnya 2010 Procitovano 3 lyutogo 2022 King Michael W The Medical Biochemistry Page Hemoglobin Arhiv originalu za 4 bereznya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2022 Voet D 2008 Fundamentals of Biochemistry 3rd ed Fig 07 06 John Wiley amp Sons ISBN 0470129301 Ahrens Kimberley Basham 1993 Essentials of Oxygenation Implication for Clinical Practice Jones amp Bartlett Learning s 194 ISBN 978 0 86720 332 5 Ogawa S Menon R S Tank D W Kim S G Merkle H Ellermann J M Ugurbil K 1993 Functional brain mapping by blood oxygenation level dependent contrast magnetic resonance imaging A comparison of signal characteristics with a biophysical model Biophysical Journal 64 3 803 12 Bibcode 1993BpJ 64 803O PMC 1262394 PMID 8386018 doi 10 1016 S0006 3495 93 81441 3 a b Bren KL Eisenberg R Gray HB 2015 Discovery of the magnetic behavior of hemoglobin A beginning of bioinorganic chemistry Proc Natl Acad Sci U S A 112 43 13123 27 Bibcode 2015PNAS 11213123B PMC 4629386 PMID 26508205 doi 10 1073 pnas 1515704112 a b Goodman Morris Moore G William Matsuda Genji 20 lyutogo 1975 Darwinian evolution in the genealogy of haemoglobin Nature 253 5493 603 08 Bibcode 1975Natur 253 603G PMID 1089897 doi 10 1038 253603a0 a b v Storz Jay F Opazo Juan C Hoffmann Federico G 1 lyutogo 2013 Gene duplication genome duplication and the functional diversification of vertebrate globins Molecular Phylogenetics and Evolution 66 2 469 78 ISSN 1095 9513 PMC 4306229 PMID 22846683 doi 10 1016 j ympev 2012 07 013 a b Pillai Arvind S Chandler Shane A Liu Yang Signore Anthony V Cortez Romero Carlos R Benesch Justin L P Laganowsky Arthur Storz Jay F Hochberg Georg K A Thornton Joseph W Traven 2020 Origin of complexity in haemoglobin evolution Nature angl 581 7809 480 85 Bibcode 2020Natur 581 480P ISSN 1476 4687 PMC 8259614 PMID 32461643 doi 10 1038 s41586 020 2292 y Zimmer E A Martin S L Beverley S M Kan Y W Wilson A C 1 kvitnya 1980 Rapid duplication and loss of genes coding for the alpha chains of hemoglobin Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 77 4 2158 62 Bibcode 1980PNAS 77 2158Z ISSN 0027 8424 PMC 348671 PMID 6929543 doi 10 1073 pnas 77 4 2158 Hemoglobin Variants Lab Tests Online American Association for Clinical Chemistry 10 listopada 2007 Arhiv originalu za 20 veresnya 2008 Procitovano 12 zhovtnya 2008 hemoglobinopathy na vebsajti Dorland s Medical Dictionary hypoxemia Arhivovano 2009 02 02 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica stating hypoxemia reduced oxygen tension in the blood Biology Online org gt Dictionary H Hypoxemia Arhivovano 2009 11 21 u Wayback Machine vostannye zmineno 29 grudnya 2008 William C Wilson Grande Christopher M Hoyt David B 2007 Pathophysiology of acute respiratory failure Trauma Volume II Critical Care Taylor amp Francis s 430 ISBN 978 1 4200 1684 0 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 6 lyutogo 2022 McGaffigan P A 1996 Hazards of hypoxemia How to protect your patient from low oxygen levels Nursing 26 5 41 46 quiz 46 PMID 8710285 doi 10 1097 00152193 199626050 00013 NGSP HbA1c and eAG www ngsp org Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2015 Procitovano 6 lyutogo 2022 Definition of Glycosylated Hemoglobin Arhivovano 2014 01 23 u Wayback Machine Medicine Net Web 12 Oct 2009 Madsen H Ditzel J 1984 Blood oxygen transport in first trimester of diabetic pregnancy Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica 63 4 317 20 PMID 6741458 doi 10 3109 00016348409155523 Hemoglobin Arhivovano 2016 06 10 u Wayback Machine at Medline Plus Padmanaban P Toora B 2011 Hemoglobin Emerging marker in stable coronary artery disease Chronicles of Young Scientists 2 2 109 doi 10 4103 2229 5186 82971 Literatura RedaguvatiCampbell MK 1999 Biochemistry vid tretye Harcourt ISBN 978 0 03 024426 1 Eshaghian S Horwich TB Fonarow GC 2006 An unexpected inverse relationship between HbA1c levels and mortality in patients with diabetes and advanced systolic heart failure Am Heart J 151 1 91 e1 91 e6 PMID 16368297 doi 10 1016 j ahj 2005 10 008 Ganong WF 2003 Review of Medical Physiology vid 21 she Lange ISBN 978 0 07 140236 1 Hager T 1995 Force of Nature The Life of Linus Pauling Simon and Schuster ISBN 978 0 684 80909 0 Kneipp J Balakrishnan G Chen R Shen TJ Sahu SC Ho NT Giovannelli JL Simplaceanu V Ho C Spiro T 2005 Dynamics of allostery in hemoglobin roles of the penultimate tyrosine H bonds J Mol Biol 356 2 335 53 PMID 16368110 doi 10 1016 j jmb 2005 11 006 Hardison Ross C 2012 Evolution of Hemoglobin and Its Genes Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine 2 12 a011627 ISSN 2157 1422 PMC 3543078 PMID 23209182 doi 10 1101 cshperspect a011627 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GemoglobinProteopediya Hemoglobin National Anemia Action Council anemia org Novij tip gemoglobinu znushayetsya z diagnoziv za dopomogoyu pulsoksimetra Arhivovano 21 listopada 2010 u Wayback Machine Animaciya gemoglobinu vid dezoksi do oksiformi Arhivovano 22 grudnya 2020 u Wayback Machine Pov yazani zapitannya Idealnij riven gemoglobinu pid chas vagitnosti Arhivovano 31 sichnya 2022 u Wayback Machine Yak nizko mozhe znizitisya gemoglobin pered smertyu Arhivovano 1 lyutogo 2022 u Wayback Machine Riven gemoglobinu Arhivovano 31 sichnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gemoglobin amp oldid 40103669