Залізодефіцитна анемія — вид анемії, що характеризується зниженням кількості заліза в сироватці крові, кістковому мозку та депо, внаслідок чого порушується утворення гемоглобіну, а відтак й еритроцитів. Є нерідко гематологічним синдромом, що супроводжує низку хвороб.
| Залізодефіцитна анемія | |
|---|---|
| | |
| Спеціальність | гематологія |
| Метод діагностики | Mentzer indexd |
| Препарати | залізо, ferrous gluconate dihydrated, iron(II) fumarated, ferrous sulfate heptahydrated, sodium ferric gluconate complexd, iron sucrosed, ferric carboxymaltosed і Ferumoxidesd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 3A00 |
| МКХ-10 | D50 |
| DiseasesDB | 6947 |
| MeSH | D018798 |
| Iron-deficiency anemia у Вікісховищі |
Класифікація Редагувати
- Унаслідок екзогенної недостатності заліза
- Унаслідок ендогенної недостатності заліза
- Ранній хлороз
- Залізодефіцитна анемія вагітних
- Унаслідок резорбційної недостатності заліза
- Ахлоргідридна залізодефіцитна анемія
- Агастральна залізодефіцитна анемія
- Анентеральна залізодефіцитна анемія
Етіологія Редагувати
Причиною дефіциту заліза є порушення його балансу в бік переважання витрачання заліза над його надходженням, що спостерігається при різних фізіологічних станах або захворюваннях:
- крововтрати різного генезу;
- підвищена потреба в залізі;
- порушення засвоєння заліза;
- вроджений дефіцит заліза;
- порушення транспорту заліза внаслідок дефіциту трансферину.
Крововтрати різного генезу Редагувати
Підвищене витрачання заліза, що викликає розвиток гіпосідеропенії, частіше за все пов'язане з крововтратою або з посиленим його використанням при деяких фізіологічних станах (вагітність, період швидкого зростання). У дорослих дефіцит заліза розвивається, як правило, внаслідок крововтрати. Найчастіше до негативного балансу заліза призводять постійні невеликі крововтрати і хронічні приховані кровотечі (5 — 10 мл / добу). Іноді дефіцит заліза може розвинутися після одноразової масивної втрати крові, що перевищує запаси заліза в організмі, а також внаслідок повторних значних кровотеч, після яких запаси заліза не встигають відновитися.
Різні види крововтрат, що призводять до розвитку залізодефіцитної анемії, за частотою розподіляються наступним чином: на першому місці знаходяться маткові кровотечі, потім кровотечі з травного каналу. Рідко сидеропенії може розвинутися після повторних носових, легеневих, ниркових, травматологічних кровотеч, кровотеч після екстракції зубів та інших видах крововтрат. В окремих випадках до дефіциту заліза, особливо у жінок, можуть призводити часте забирання крові від донорів, лікувальні кровопускання при гіпертонічній хворобі та еритреми. Зустрічаються залізодефіцитні анемії, що розвиваються внаслідок кровотеч в закриті порожнини з відсутністю подальшої реутилізації заліза (гемосидероз легенів, ектопічний ендометріоз, гломічні пухлини).
За статистичними даними, у 20 — 30 % жінок дітородного віку спостерігається прихований дефіцит заліза, у 8 — 10 % виявляється залізодефіцитна анемія. Основною причиною виникнення гіпогемосідероза у жінок, крім вагітності, є патологічна менструація і маткові кровотечі. Поліменорея може бути причиною зменшення запасів заліза в організмі та розвитку прихованого дефіциту заліза, а потім і залізодефіцитної анемії. Маткові кровотечі в найбільшій мірі збільшують обсяг крововтрати у жінок і сприяють виникненню залізодефіцитних станів. Існує думка про те, що фіброміома матки, навіть при відсутності менструальних кровотеч, може привести до розвитку дефіциту заліза. Але частіше причиною анемії при фіброміомі є підвищена крововтрата.
Незбалансоване харчування Редагувати
Дефіцит заліза аліментарного походження може розвинутися у дітей і дорослих при недостатньому його вмісті в харчовому раціоні, що спостерігається при хронічному недоїданні та голодуванні, при обмеженні харчування з лікувальною метою, при одноманітній їжі з переважним вмістом жирів і цукрів. У дітей може спостерігатися недостатнє надходження заліза з організму матері як наслідок залізодефіцитної анемії під час вагітності, передчасних пологів, при багатоплідності та недоношеності, передчасній перев'язці пуповини до припинення пульсації.
Клінічні прояви Редагувати
- Слабкість
- Запаморочення
- Серцебиття
- Задишка
- Непритомність
- Суха шкіра
- Стоншення шкіри
- Порушення цілісності епідермісу
- Заїда
- Білі плями на нігтьових пластинах
- Бліда шкіра
- Посилене випадання волосся
- Зміни смакових уподобань (вживання в їжу крейди, штукатурки тощо)
Примітки Редагувати
- ↑ NDF-RT
- ↑ Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- (unspecified title)
Література Редагувати
- Абрагамович О.О., Глушко Л.В., Свінціцький А.С. Внутрішні хвороби: посібник у 10 ч. — Львів : Атлас, 2004. — Т. II. — С. 249—252. — ISBN 966-7275-05-2.
- Мостовой Ю.М. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії. — Київ : Центр ДЗК, 2016. — С. 478—488. — ISBN 978-617-7175-29-1.