www.wikidata.uk-ua.nina.az

Серцево судинна система людини Серцево судинна система абр ССС людини переважно забезпечує рух крові замкненою динамічно

Серцево-судинна система людини

Серцево-судинна система (абр.ССС) людини переважно, забезпечує рух крові замкненою динамічною трубчастою системою — кров'яною. До ССС зараховують серце-артерії-капіляри-вени. По ній циркулює рідка сполучна тканина — кров. В систему крові, залучені й інші органи, як-от печінка (деактивація токсичних речовин), легені (збагачення киснем крові за допомогою процесу, який називається вентиляція), кровотворні органи (постійно замінюють складники крові, що загинули шляхом апоптозу чи некрозу), ендокринні залози (виділяють в кров гормони). Разом із кров'яною системою, нерозривно пов'язана і діє — лімфатична система (капіляри, судини, вузли, протоки та головний лімфатичний колектор — грудна протока, що впадає в венозну систему) — в якій здійснює обіг тканинна рідина — лімфа.

Серцево-судинна система
Схема будови серцево-судинної системи людини. Червоний колір позначає артеріальну кров, синій — венозну.
Деталі
Ідентифікатори
Латина systema cardiovasculare
Анатомічна термінологія
[редагувати у Вікіданих]

Кровоносна система забезпечує обмін речовин в організмі. Вона переносить кисень, котрий зв'язується з гемоглобіном в легенях, гормони, медіатори, виводить продукти обміну — вуглекислий газ, водні розчини азотистих шлаків крізь нирки.

В серцево-судинній системі, вирізняють центральний орган — серце, трубки котрі відводять кров від нього — артерії, трубки якими кров іде до серця — вени, і проміжну між ними частину — мікроциркуляторне русло (куди входять артеріоли, капіляри, венули).

Українські назви судин Редагувати

«Серцево-судинна система» (згори донизу):

«Arteria magna», Tabulae anatomicae ((лат.)). «Велика артерія», анатомічні таблиці, 1874 рік.

Історія її відкриття Редагувати

Взаємозв'язок між кровотечею та смертю, безсумнівно, підкреслювався дуже рано в історії людства.

Єгиптяни вважали кров джерелом життя та оселею душі.

Розтини, виконані грецькими лікарями Коса у V столітті до н. е. — послідовниками Гіппократа на забитих тваринах, викликають помилки в уявленні: артерії виявляються порожніми, тому робиться висновок, що вони переносять повітря, тоді як печінка і селезінка повні крові, отже, ці два органи вважаються важливими складовими руху крові. Герофіл, лікар Олександрії з IV століття до н. е., описав першу пальпацію пульсу. Перший опис венозних клапанів, належить Ерасистрату (320—250 рр. до н. е.).

Клавдій Гален (131—201), дає точний опис мережі вен та артерій завдяки розтину свиней, але неправильно тлумачить роль органів. За його словами, кров створюється в печінці з їжі, вона обертається венами і йде, з одного боку, в легені, щоби змішатися з повітрям, з іншого боку переходить з правого шлуночка до лівого шлуночка крізь пористу стінку, де вона притягує тепло, яке перерозподіляє в тілі; в кінцівках тіла кров споживається і виходить у вигляді потовиділення.

Мусульманські лікарі перекладають єгипетські медичні трактати, виявлені під час вторгнення в Єгипет у VII столітті, зокрема трактат Галена про обіг (переклад Аверроеса). З початком від Х століття, вони окреслюють багато серцево-судинних захворювань (тромбоз і колапс від Авіценни, перикардит від Ібн Зухра). Ібн Аль-Нафіс, батько фізіології, є одним з інших попередників розтину людини. 1242 року, він першим змалював легеневий кровообіг, коронарні артерії та капілярний кровообіг, які складають основу системи кровообігу. Робота Ібн Аль-Нафіса залишалася невідомою до 1924 року, коли доктор Аль-Татаві, єгипетський лікар, який проживав у Німеччині, знайшов переклад Андреа Альпаго в Національній бібліотеці Берліна.

1543 року, Андреас Везалій оприлюднив власну роботу De humani corporis fabrica (Про будову людського тіла), в якій фізіологічна теорія Галена була доопрацьована до його нових спостережень.

Ця теорія Галена про фізіологію кровоносної системи, була спростована 1551 року, коли Амату Лузітану (з Каштелу-Бранку, 1511—1568), португальський лікар-маран, рятуючись від інквізиції в Італії, розтлумачив кровообіг у власній семитомній роботі Curationum Medicinalium Centuriæ Septem 1551 року (1-е видання) і вперше зазначив, що у венах є клапани, які змушують кров повертатися до серця. Це відкриття змінює те, що було прийнято з часів Галена, який казав, що кров залишала серце артеріями та венами і туди не поверталася.

У XVI столітті, Мігель Сервет (іспанець) змалював легеневий кровообіг спочатку 1546-го, відтак оприлюднив у 1553 році. Ця подія залишалася непоміченою, оскільки праця містилася у трактаті з теології, котрий вважався єретичним, і про який писали, що видання було знищено. Відомо лише три примірники, які зберігаються відповідно в Единбурзі, Парижі та Відні.

Італієць Реальдо Коломбо — один із перших, хто досконало окреслив легеневий кровообіг. Андреа Чезальпіно (1519—1603), першим застосував термін «циркуляція» (обіг) і приписував його роль серцю, тоді як до цього часу вважалося, що рух крові залежить від пульсації артерій. Нарешті Вільям Гарвей (1578—1657), учень Ієроніма Фабриція (1537—1619), зробив перший повний опис системи кровообігу у власній праці «Exercitatio Anatomica de Motu Cordis et Sanguinis in Animalibus» 1628 року. Він, зокрема, висвітлює значення обертання крові, та точної ролі венозних клапанів, і встановлює, що циркуляція є значною (кілька літрів на хвилину), тоді як раніше вона вважалася краплинною. 1661 року, Марчелло Мальпігі вперше визначив капіляри під мікроскопом.

Перший докладний опис серцевих нападів (гострих інфарктів міокарда), що не призвели до летального наслідку, належить українським лікарям Стражеску М.Д. та Образцову В. П. — 1910 рік.

Ідею серця як насоса і двигуна кровообігу, знову було поставлено під сумнів сучасністю, зокрема, відомим польським кардіологом Леоном Мантейфелем-Зоеге[en] у 1960-х роках.[джерело?]

Основи Редагувати

Завдання серцево-судинної системи полягає в тому, щоби забезпечити різні клітини потрібними їм поживними речовинами і киснем та усунути їхні відходи, як-от вуглекислий газ. Цей безперервний обіг працює завдяки кровоносним судинам і насосу: серцю. Артерії — це судини, що доправляють кров яка залишає серце, до тканин, тоді як вени несуть кров навпаки — від тканин до серця.

Великі та малі кола кровообігу Редагувати

Розрізняють системний кровообіг (великий обіг), призначення якого полягає у заряджанні м’язів та органів киснем і поживними речовинами, та легеневий кровообіг (малий обіг), завдання якого полягає у забезпеченні реоксигенації крові легенями та видалення вуглекислого газу (гематоз).

За великого кровообігу, лівий шлуночок серця виганяє кров крізь артерію аорти до капілярів різних органів, де відбуваються різні обміни. Аорта — це пружна і товста артерія, здатна витримувати високий тиск під час серцевого скорочення. Її еластичність сприяє відновленню безперервного потоку, тоді коли серцеві скорочення перериваються. Потім кров повертається до правого шлуночка серця крізь верхню та нижню порожнисті вени.

У малому колі кровообігу, правий шлуночок серця проштовхує кров крізь легеневу артерію до легенів. Правий шлуночок тонше лівого, через те що він повинен забезпечувати кровопостачання лише невеликої частини тіла.

Отож, за системного кровообігу, артерії приносять насичену киснем кров до тканин, а вени повертають збіднілу на кисень кров до серця; в легеневому кровообігу, легеневі артерії несуть кров з низьким вмістом кисню, а легеневі вени — багату на кисень кров.

Венозне повернення Редагувати

Глибокі та поверхневі вени оснащені клапанами. Ці «клапани», котрі розташовані кожні чотири-п'ять сантиметрів, надають єдиний напрямок кровообігу та запобігають рефлюксу.

Доправляння крові від ніг до серця, є наслідком дії декількох механізмів. Отже, стиснення склепіння стопи, скорочення м’язів литок і стегон штовхають кров вгору. Дихальні рухи також полегшують роботу, зменшуючи тиск у грудній клітці під час кожного вдиху. Ось чому ходьба та фізичні вправи, можуть обмежити ризик венозної недостатності.

Патології ССС Редагувати

Патологія серцево-судинної системи охоплює насамперед, первинні захворювання серця: деякі форми міокардиту, кардіоміопатії, пухлини серця. Також сюди залучають ураження серця під час інфекційних, інфекційно-алергічних, дисметаболічних і системних хвороб і захворювань інших органів.

У Міжнародному класифікаторі хвороб, захворювання серця і судин об'єднано в єдиний клас під назвою «Хвороби системи кровообігу» і розподілені на наступні пункти:

  • Гострий ревматизм
  • Хронічні ревматичні хвороби серця
  • Гіпертонічна хвороба
  • Ішемічна хвороба серця
  • Легенево-серцева недостатність та хвороби малого кола кровообігу
  • Інші хвороби серця
  • Ураження судин головного мозку
  • Хвороби артерій, артеріол та капілярів
  • Хвороби вен, лімфатичних судин та лімфовузлів, не класифіковані в інших рубриках
  • Інші та неуточнені порушення системи кровообігу

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ВСТУП ДО СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ – АНАТОМ | ANATOMIST (укр.). Процитовано 14 листопада 2020. 
  2. Vesalius. wayback.archive-it.org. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 11 листопада 2020. 
  3. . web.archive.org. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 11 листопада 2020. 
  4. Walker, John (1813). Letters Written by Eminent Persons in the Seventeenth and Eighteenth Centuries: to which are Added, Hearne's Journeys to Reading, and to Whaddon Hall, the Seat of Browne Willis, Esq., and Lives of Eminent Men, by John Aubrey, Esq: The Whole Now First Published from the Originals in the Bodleian Library and Ashmolean Museum, with Biographical and Literary Illustrations ... (англ.). Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown. 
  5. Muller, J. E. (1977-08). Diagnosis of myocardial infarction: historical notes from the Soviet Union and the United States. The American Journal of Cardiology 40 (2). с. 269–271. ISSN 0002-9149. PMID 327787. doi:10.1016/0002-9149(77)90018-2. Процитовано 11 листопада 2020. 
  6. гіпоксія/реоксигенація | Український біохімічний журнал. ua.ukrbiochemjournal.org. Процитовано 12 листопада 2020. 
  7. Серцево-судинна система – АНАТОМ | ANATOMIST (укр.). Процитовано 13 листопада 2020. 
  8. МКХ-10

Джерела Редагувати

Серцево-судинна система
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Біологія»
Портал «Медицина»
Серцево-судинна система у Вікісховищі?
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с. (С.?)
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001. (С.?)

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з анатомії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sercevo sudinna sistema abr SSS lyudini perevazhno zabezpechuye ruh krovi zamknenoyu dinamichnoyu trubchastoyu sistemoyu krov yanoyu Do SSS zarahovuyut serce arteriyi kapilyari veni Po nij cirkulyuye ridka spoluchna tkanina krov V sistemu krovi zalucheni j inshi organi yak ot pechinka deaktivaciya toksichnih rechovin legeni zbagachennya kisnem krovi za dopomogoyu procesu yakij nazivayetsya ventilyaciya krovotvorni organi postijno zaminyuyut skladniki krovi sho zaginuli shlyahom apoptozu chi nekrozu endokrinni zalozi vidilyayut v krov gormoni Razom iz krov yanoyu sistemoyu nerozrivno pov yazana i diye limfatichna sistema kapilyari sudini vuzli protoki ta golovnij limfatichnij kolektor grudna protoka sho vpadaye v venoznu sistemu v yakij zdijsnyuye obig tkaninna ridina limfa Sercevo sudinna sistemaShema budovi sercevo sudinnoyi sistemi lyudini Chervonij kolir poznachaye arterialnu krov sinij venoznu DetaliIdentifikatoriLatina systema cardiovasculareAnatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Krovonosna sistema zabezpechuye obmin rechovin v organizmi Vona perenosit kisen kotrij zv yazuyetsya z gemoglobinom v legenyah gormoni mediatori vivodit produkti obminu vuglekislij gaz vodni rozchini azotistih shlakiv kriz nirki V sercevo sudinnij sistemi viriznyayut centralnij organ serce trubki kotri vidvodyat krov vid nogo arteriyi trubki yakimi krov ide do sercya veni i promizhnu mizh nimi chastinu mikrocirkulyatorne ruslo kudi vhodyat arterioli kapilyari venuli Zmist 1 Ukrayinski nazvi sudin 2 Istoriya yiyi vidkrittya 3 Osnovi 3 1 Veliki ta mali kola krovoobigu 3 2 Venozne povernennya 4 Patologiyi SSS 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaUkrayinski nazvi sudin Redaguvati Sercevo sudinna sistema zgori donizu nbsp Arteria magna Tabulae anatomicae lat Velika arteriya anatomichni tablici 1874 rik Bazilyarna arteriya Vnutrishnya sonna arteriya Zovnishnya sonna arteriya Zovnishnya yaremna arteriya Vnutrishnya yaremna arteriya Pidklyuchichna arteriya Pidklyuchichna vena Hrebetni arteriyi Lateralna pidshkirna vena ruki Zagalna sonna arteriya Pahvova vena Pahvova arteriya Aorta Legenevi arteriyi Verhnya porozhnista vena Serce Nizhnya porozhnista vena Nizhidna aorta Plechova arteriya Cherevnij stovbur Medialna pidshkirna vena ruki Pechinkova vena Seredinna vena liktya Lateralna pidshkirna vena ruki nbsp Shema roztashuvannya najbilshih krovonosnih sudin v tili cholovika Arteriyi pokazano chervonim veni sinim kolorami Nirkovi veni Nirkovi arteriyi Liktova vena Promeneva arteriya Vena statevih zaloz Gonadal vein angl Arteriya statevih zaloz Gonadal artery angl Zagalna klubova vena Zagalna klubova arteriya Vnutrishnya klubova arteriya Vnutrishnya klubova vena Dolonni palcevi veni Palcevi arteriyi Zovnishnya klubova vena Zovnishnya klubova arteriya Velika pidshkirna vena nogi Stegnova arteriya Stegnova vena Pidkolinna arteriya Pidkolinna vena Mala pidshkirna vena nogi Perednya velikogomilkova arteriya Zadnya velikogomilkova arteriya Malogomilkova arteriya Perednya ta zadnya velikogomilkovi veni Tilna venozna duga lat arcus venosus dorsalis pedis Tilni palcevi veni Dugopodibna arteriya Tilni palcevi arteriyiIstoriya yiyi vidkrittya RedaguvatiVzayemozv yazok mizh krovotecheyu ta smertyu bezsumnivno pidkreslyuvavsya duzhe rano v istoriyi lyudstva Yegiptyani vvazhali krov dzherelom zhittya ta oseleyu dushi Roztini vikonani greckimi likaryami Kosa u V stolitti do n e poslidovnikami Gippokrata na zabitih tvarinah viklikayut pomilki v uyavlenni arteriyi viyavlyayutsya porozhnimi tomu robitsya visnovok sho voni perenosyat povitrya todi yak pechinka i selezinka povni krovi otzhe ci dva organi vvazhayutsya vazhlivimi skladovimi ruhu krovi Gerofil likar Oleksandriyi z IV stolittya do n e opisav pershu palpaciyu pulsu Pershij opis venoznih klapaniv nalezhit Erasistratu 320 250 rr do n e Klavdij Galen 131 201 daye tochnij opis merezhi ven ta arterij zavdyaki roztinu svinej ale nepravilno tlumachit rol organiv Za jogo slovami krov stvoryuyetsya v pechinci z yizhi vona obertayetsya venami i jde z odnogo boku v legeni shobi zmishatisya z povitryam z inshogo boku perehodit z pravogo shlunochka do livogo shlunochka kriz poristu stinku de vona prityaguye teplo yake pererozpodilyaye v tili v kincivkah tila krov spozhivayetsya i vihodit u viglyadi potovidilennya 1 Musulmanski likari perekladayut yegipetski medichni traktati viyavleni pid chas vtorgnennya v Yegipet u VII stolitti zokrema traktat Galena pro obig pereklad Averroesa Z pochatkom vid H stolittya voni okreslyuyut bagato sercevo sudinnih zahvoryuvan tromboz i kolaps vid Avicenni perikardit vid Ibn Zuhra Ibn Al Nafis batko fiziologiyi ye odnim z inshih poperednikiv roztinu lyudini 1242 roku vin pershim zmalyuvav legenevij krovoobig koronarni arteriyi ta kapilyarnij krovoobig yaki skladayut osnovu sistemi krovoobigu Robota Ibn Al Nafisa zalishalasya nevidomoyu do 1924 roku koli doktor Al Tatavi yegipetskij likar yakij prozhivav u Nimechchini znajshov pereklad Andrea Alpago v Nacionalnij biblioteci Berlina 1543 roku Andreas Vezalij oprilyudniv vlasnu robotu De humani corporis fabrica Pro budovu lyudskogo tila 2 v yakij fiziologichna teoriya Galena bula doopracovana do jogo novih sposterezhen Cya teoriya Galena pro fiziologiyu krovonosnoyi sistemi bula sprostovana 1551 roku koli Amatu Luzitanu z Kashtelu Branku 1511 1568 portugalskij likar maran ryatuyuchis vid inkviziciyi v Italiyi roztlumachiv krovoobig u vlasnij semitomnij roboti Curationum Medicinalium Centuriae Septem 1551 roku 1 e vidannya i vpershe zaznachiv sho u venah ye klapani yaki zmushuyut krov povertatisya do sercya Ce vidkrittya zminyuye te sho bulo prijnyato z chasiv Galena yakij kazav sho krov zalishala serce arteriyami ta venami i tudi ne povertalasya 3 U XVI stolitti Migel Servet ispanec zmalyuvav legenevij krovoobig spochatku 1546 go vidtak oprilyudniv u 1553 roci Cya podiya zalishalasya nepomichenoyu oskilki pracya mistilasya u traktati z teologiyi kotrij vvazhavsya yeretichnim i pro yakij pisali sho vidannya bulo znisheno Vidomo lishe tri primirniki yaki zberigayutsya vidpovidno v Edinburzi Parizhi ta Vidni 4 Italiyec Realdo Kolombo odin iz pershih hto doskonalo okresliv legenevij krovoobig Andrea Chezalpino 1519 1603 pershim zastosuvav termin cirkulyaciya obig i pripisuvav jogo rol sercyu todi yak do cogo chasu vvazhalosya sho ruh krovi zalezhit vid pulsaciyi arterij Nareshti Vilyam Garvej 1578 1657 uchen Iyeronima Fabriciya 1537 1619 zrobiv pershij povnij opis sistemi krovoobigu u vlasnij praci Exercitatio Anatomica de Motu Cordis et Sanguinis in Animalibus 1628 roku Vin zokrema visvitlyuye znachennya obertannya krovi ta tochnoyi roli venoznih klapaniv i vstanovlyuye sho cirkulyaciya ye znachnoyu kilka litriv na hvilinu todi yak ranishe vona vvazhalasya kraplinnoyu 1661 roku Marchello Malpigi vpershe viznachiv kapilyari pid mikroskopom Pershij dokladnij opis sercevih napadiv gostrih infarktiv miokarda sho ne prizveli do letalnogo naslidku nalezhit ukrayinskim likaryam Strazhesku M D ta Obrazcovu V P 1910 rik 5 Ideyu sercya yak nasosa i dviguna krovoobigu znovu bulo postavleno pid sumniv suchasnistyu zokrema vidomim polskim kardiologom Leonom Mantejfelem Zoege en u 1960 h rokah dzherelo Osnovi RedaguvatiZavdannya sercevo sudinnoyi sistemi polyagaye v tomu shobi zabezpechiti rizni klitini potribnimi yim pozhivnimi rechovinami i kisnem ta usunuti yihni vidhodi yak ot vuglekislij gaz Cej bezperervnij obig pracyuye zavdyaki krovonosnim sudinam i nasosu sercyu Arteriyi ce sudini sho dopravlyayut krov yaka zalishaye serce do tkanin todi yak veni nesut krov navpaki vid tkanin do sercya Veliki ta mali kola krovoobigu Redaguvati Rozriznyayut sistemnij krovoobig velikij obig priznachennya yakogo polyagaye u zaryadzhanni m yaziv ta organiv kisnem i pozhivnimi rechovinami ta legenevij krovoobig malij obig zavdannya yakogo polyagaye u zabezpechenni reoksigenaciyi krovi legenyami ta vidalennya vuglekislogo gazu gematoz 6 Za velikogo krovoobigu livij shlunochok sercya viganyaye krov kriz arteriyu aorti do kapilyariv riznih organiv de vidbuvayutsya rizni obmini Aorta ce pruzhna i tovsta arteriya zdatna vitrimuvati visokij tisk pid chas sercevogo skorochennya Yiyi elastichnist spriyaye vidnovlennyu bezperervnogo potoku todi koli sercevi skorochennya pererivayutsya Potim krov povertayetsya do pravogo shlunochka sercya kriz verhnyu ta nizhnyu porozhnisti veni U malomu koli krovoobigu pravij shlunochok sercya proshtovhuye krov kriz legenevu arteriyu do legeniv Pravij shlunochok tonshe livogo cherez te sho vin povinen zabezpechuvati krovopostachannya lishe nevelikoyi chastini tila Otozh za sistemnogo krovoobigu arteriyi prinosyat nasichenu kisnem krov do tkanin a veni povertayut zbidnilu na kisen krov do sercya v legenevomu krovoobigu legenevi arteriyi nesut krov z nizkim vmistom kisnyu a legenevi veni bagatu na kisen krov Venozne povernennya Redaguvati Gliboki ta poverhnevi veni osnasheni klapanami Ci klapani kotri roztashovani kozhni chotiri p yat santimetriv nadayut yedinij napryamok krovoobigu ta zapobigayut reflyuksu Dopravlyannya krovi vid nig do sercya ye naslidkom diyi dekilkoh mehanizmiv Otzhe stisnennya sklepinnya stopi skorochennya m yaziv litok i stegon shtovhayut krov vgoru Dihalni ruhi takozh polegshuyut robotu zmenshuyuchi tisk u grudnij klitci pid chas kozhnogo vdihu Os chomu hodba ta fizichni vpravi mozhut obmezhiti rizik venoznoyi nedostatnosti 7 Patologiyi SSS RedaguvatiPatologiya sercevo sudinnoyi sistemi ohoplyuye nasampered pervinni zahvoryuvannya sercya deyaki formi miokarditu kardiomiopatiyi puhlini sercya Takozh syudi zaluchayut urazhennya sercya pid chas infekcijnih infekcijno alergichnih dismetabolichnih i sistemnih hvorob i zahvoryuvan inshih organiv U Mizhnarodnomu klasifikatori hvorob zahvoryuvannya sercya i sudin ob yednano v yedinij klas pid nazvoyu Hvorobi sistemi krovoobigu i rozpodileni na nastupni punkti 8 Gostrij revmatizm Hronichni revmatichni hvorobi sercya Gipertonichna hvoroba Ishemichna hvoroba sercya Legenevo serceva nedostatnist ta hvorobi malogo kola krovoobigu Inshi hvorobi sercya Urazhennya sudin golovnogo mozku Hvorobi arterij arteriol ta kapilyariv Hvorobi ven limfatichnih sudin ta limfovuzliv ne klasifikovani v inshih rubrikah Inshi ta neutochneni porushennya sistemi krovoobiguDiv takozh RedaguvatiSerce Krovonosni sudini Arteriya Vena Kapilyari Arteriola Venula KrovPrimitki Redaguvati VSTUP DO SERCEVO SUDINNOYi SISTEMI ANATOM ANATOMIST ukr Procitovano 14 listopada 2020 Vesalius wayback archive it org Arhiv originalu za 1 veresnya 2016 Procitovano 11 listopada 2020 Arhivovana kopiya web archive org Arhiv originalu za 3 kvitnya 2013 Procitovano 11 listopada 2020 Walker John 1813 Letters Written by Eminent Persons in the Seventeenth and Eighteenth Centuries to which are Added Hearne s Journeys to Reading and to Whaddon Hall the Seat of Browne Willis Esq and Lives of Eminent Men by John Aubrey Esq The Whole Now First Published from the Originals in the Bodleian Library and Ashmolean Museum with Biographical and Literary Illustrations angl Longman Hurst Rees Orme and Brown Muller J E 1977 08 Diagnosis of myocardial infarction historical notes from the Soviet Union and the United States The American Journal of Cardiology 40 2 s 269 271 ISSN 0002 9149 PMID 327787 doi 10 1016 0002 9149 77 90018 2 Procitovano 11 listopada 2020 gipoksiya reoksigenaciya Ukrayinskij biohimichnij zhurnal ua ukrbiochemjournal org Procitovano 12 listopada 2020 Sercevo sudinna sistema ANATOM ANATOMIST ukr Procitovano 13 listopada 2020 MKH 10Dzherela RedaguvatiSercevo sudinna sistemau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Biologiya nbsp Portal Medicina nbsp Sercevo sudinna sistema u Vikishovishi Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s S Anatomiya lyudini O I Sviridov Kiyiv Visha shkola 2001 S Literatura RedaguvatiAnatomiya lyudini Navchalnij naochnij posibnik Zmistovimoduli III IU Anatomiya sudinnoyi sistemi Nevrologiya Esteziologiya T V Gladkij G V Majkova L I Somik M V Tkachenko O D Pavlichenko Odesa ONU im I I Mechnikova 2020 128 s ISBN 978 617 689 400 1 S 5 32 Fiziologiya sercevo sudinnoyi sistemi Cibenko V O Navchalnij posibnik 2002 Sercevo sudinna sistema Nervova sistema Organi chuttya Navchalno metodichnij posibnik Grigor yeva O A Svitlickij A O Lebedinec M G ta insh Zaporizhzhya ZDMU 2020 S 147 Anatomiya cheloveka Pod red prof S S Mihajlova Medicina Moskva 1984 r Posilannya RedaguvatiBudova sercevo sudinnoyi ta limfatichnoyi sistemi O S Gavrish nbsp Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sercevo sudinna sistema lyudini amp oldid 39137806