Рефлю́кс (від лат. refluo текти назад) — зворотний рух рідини відносно її нормального руху.
Рефлюкс — поняття у медицині та патологічній фізіології, що означає пересування вмісту порожнистих органів у напрямку, протилежному природному. Рефлюкс може бути нормальним для даного фізіологічного процесу явищем або стати причиною розвитку захворювань. Поширеною причиною патологічних рефлюксів є дисфункції сфінктерів, що поділяють порожнисті органи. Субстанція, що рухається у зворотному напрямку природному в результаті рефлюксу, називається рефлюксат (синонім рефлюктат).
Термінологія Редагувати
Зазвичай у найменуванні рефлюксу присутні два органи (відділу). Перший — звідки йде викид, другий — куди потрапляє рефлюксат, наприклад: гастроезофагеальний рефлюкс, дуоденогастрального, міхурово-сечовідний і т. д.
Іноді в назві перераховується три і навіть більше органів (відділів), відповідно до напрямку поширення рефлюксу: дуоденогастроезофагеальний, міхурово-сечоводів-мискової. Винятки: фарінголарінгеальний рефлюкс і його аналог англ. laryngopharyngeal reflux.
Деякі «рефлюкси» позначають не тільки сам фізіологічний акт закидання вмісту одного органу (відділу) в інший, але і захворювання (патологічний стан), причиною якого є даний рефлюкс — фізіологічний акт. Такі, зокрема, міхурово-сечовідний і фарінголарінгеальний рефлюкси. У той же час, в російськомовній літературі існує чітке розходження між гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР) — фізіологічним актом, не завжди є патологією, і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).
Рефлюкси в органах травлення Редагувати
Рефлюкси верхніх відділів шлункового тракту Редагувати
- Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР; синоніми: шлунково-стравохідний рефлюкс, гастроезофагальний рефлюкс) — потрапляння вмісту шлунку в стравохід; зустрічається у більшості здорових людей (фізіологічний рефлюкс), але гастроезофагеальні рефлюкси можуть стати причиною різних захворювань стравоходу (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера — Еллісона, стравохід Барретта, рак стравоходу та інші), гортані, ротової порожнини, а також астми.
- Дуоденогастральний рефлюкс (ДГР) — потрапляння вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок. ДГР може бути фізіологічним (до 15 % здорових людей мають ДГР), але може бути і причиною цілого ряду захворювань (рефлюкс-гастриту та інших).
- Дуоденогастроезофагеальний рефлюкс (ДГЕР) — дуоденогастральний рефлюкс, при якому вміст дванадцятипалої кишки досягає стравоходу. Патологічний рефлюкс. Може бути причиною різних захворювань стравоходу (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, синдром Золлінгера — Еллісона, стравохід Барретта, рак стравоходу та інші).
- Дуоденогастроезофагооральний рефлюкс — дуоденогастральний рефлюкс, при якому вміст дванадцятипалої кишки досягає ротової порожнини.
- Фарінголарінгеальний рефлюкс (ФЛР) — потрапляння вмісту шлунку в глотку. Завжди патологічний рефлюкс, причиною якого є розлад функціонування верхнього стравохідного сфінктера.
Поширена також наступна термінологія:
- Жовчний рефлюкс — ГЕР, ДГР або ДГЕР, основним компонентом якого є жовч (а також дуоденальний сік і панкреатичні ензими) потрапляють в шлунок, стравохід і навіть ротову порожнину з дванадцятипалої кишки. Патологічний рефлюкс.
- Лужний рефлюкс — ГЕР або ДГЕР, кислотність якого визначає жовч і інші лужні компоненти дуоденального вмісту. Патологічний рефлюкс. При аналізі рН-грам під лужним рефлюксом розуміється залуживання стравоходу вище рівня рН = 7.
- Кислий рефлюкс — ГЕР, при якому в рефлюксаті присутні соляна кислота і пепсин, вироблені в шлунку та відсутня жовч і інші лужні компоненти з дванадцятипалої кишки. Зустрічається у більшості здорових людей, але може стати причиною захворювань стравоходу, ротової порожнини, кардіозахворювань, астми. При аналізі рН-грам під кислим рефлюксом розуміється закислення стравоходу нижче рівня рН = 4.
- Слабокислий рефлюкс — рефлюкс, аналогічний кислому рефлюксу. При аналізі рН-грам під слабокислі рефлюксом розуміється закислення стравоходу в межах 4 <рН <7.
Рефлюкси, пов'язані з протоками жовчного міхура, печінки, підшлункової залози Редагувати
Більшість перерахованих нижче рефлюксів є результатом вроджених чи набутих анатомічних аномалій біліарному-панкреатичних проток або дисфункції сфінктера Одді:
- Дуоденобіліарний рефлюкс — потрапляння вмісту дванадцятипалої кишки в жовчні протоки.
- Холедохопанкреатичний рефлюкс — потрапляння жовчі з печінково-підшлункової ампули загальної жовчної протоки в протоку підшлункової залози. Може бути причиною панкреатиту.
- Біліопанкреатичний рефлюкс — потрапляння жовчі з загальної жовчної протоки в протоку підшлункової залози.
- Панкретобіліарний рефлюкс — потрапляння панкреатичного соку в жовчний протік. Може бути причиною холангіту.
Рефлюкси у сечовивідних органах Редагувати
- Міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) (синонім везико-уретеральний рефлюкс) — зворотний струм сечі з сечового міхура в сечоводи. Є наслідком поразки клапанів. У результаті інфекція поширюється на нирки, викликаючи періодичні рецидиви гострого пієлонефриту та рубцеві зміни нирок.
- Міхурово-сечовивідно-мисковий рефлюкс (МСМР) — зворотний струм сечі з сечового міхура через сечоводи в нирки.
- Мисково-нирковий рефлюкс (синонім Піелоренальний рефлюкс) — загальна назва різних варіантів проникнення вмісту ниркової балії в інші частини нирки.
Рефлюкси у жіночих репродуктивних органах Редагувати
- Матково-венозний рефлюкс — потрапляння контрастної речовини при метрографії з порожнини матки в пошкоджені венозні судини.
- Рефлюкс менструальної крові з матки в черевну порожнину (через маткові труби) буває при деяких вроджених вадах розвитку внутрішніх статевих органів.
Література Редагувати
- Бабак О. Я. Жовчний рефлюкс: сучасні погляди на патогенез та лікування. — Сучасна гастроентерологія, 2003, № 1 (11) (рос.)
- Буеверов А. О., Лапіна Т. Л. Дуоденогастрального рефлюксів як причина рефлюкс-езофагіту. Фарматека. 2006, № 1, с. 1-5 (рос.)
- Солдатський Ю. Л. Отоларингологічні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. — Хвороби органів травлення. 2007. Том 9, № 2 с. 42-47 (рос.)