Андре́ас Веза́лій (лат. Andreas Vesalius; справжнє прізвище Віттінгс 1514, Брюссель — 1564, острів Занте) — творець сучасної анатомії як науки. Першим дав опис тіла людини побудований на докладному анатомуванні людських трупів і перший розробив у деталях правильну методику секції.
| Андреас Везалій | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | нід. Andries Wytinck van Wesel |
| Народився | 1514 Брюссель |
| Помер | 1564 острів Занте |
| Країна | Венеціанська республіка |
| Національність | фламандець |
| Діяльність | анатом, біолог, лікар, хірург, викладач університету, фізіолог, письменник |
| Alma mater | Університет міста Льовен, Фландрія |
| Галузь | анатомія |
| Заклад | Падуанський університет Пізанський університет Болонський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Вчителі | Jacques Duboisd Жан Фернель Johann Winter von Andernachd і Johannes Baptista Montanusd |
| Відомі учні | Levinus Lemniusd Felice Accorambonid |
| Аспіранти, докторанти | Realdo Colombod |
| Відомий завдяки: | анатомічні дослідження, виправлення анатомічних помилок античних авторів |
| У шлюбі з | Anne van Hammed |
Андреас Везалій у Вікісховищі |
Життєпис. Ранні роки Редагувати
Народився в Брюсселі. Походить з медичної родини. Медичні книги, що були в приватній бібліотеці родини, малому Андреасу читала ще мати.
1528 року Везалія прийняли на навчання в колегіум міста Льовен, де він вивчав філософію і мови — латину, грецьку, арабську, стародавню єврейську. На студента великий вплив мав медик і філолог Гунтер з Андернаха, що перебрався на викладацьку працю в Париж. На навчання в Паризький університет перебрався і Андреас. Гунтер з Андернаха (1487—1574 роки) зробив власний внесок в славу Паризького університету, де створив переклад книги Галена з анатомії. Саме професору Гунтеру ми завдячуємо введенням у наукову термінологію слів «фізіологія» та «патологія». Сміливий Андреас допомагав на аутопсіях. За висновками пізніх біографів, аутопсії Везалій розпочав ще в 20 років і переконливо довів, що нижня щелепа людини — непарна кістка.
Спадщина Редагувати
Роботи Везалія являли собою кульмінацію гуманістичного відродження античного навчання, введення людських препарувань до медичних навчальних програм і зростання європейської анатомічної літератури. Везалій виконував свої розтини з невідомою досі ретельністю. Після Везалія анатомія стала науковою дисципліною з далекосяжними наслідками не лише для фізіології, а й для всієї біології. Проте протягом свого життя Везалію було легше виправити аспекти анатомії Галена, ніж кинути виклик його фізіологічному каркасу. Конфліктні повідомлення затьмарюють останні дні життя Везалія. Очевидно, він захворів на борту корабля, коли повертався до Європи зі свого паломництва. Його висадили на берег грецького острова Закінф, де він і помер.
В Італії. Анатомічний атлас Редагувати
Після недовгого перебування в Льовені — 1537 року Везалій перебрався до Падуї, де трохи згодом отримав вчений ступінь доктора медицини і посаду професора анатомії та хірургії. Падуанський університет належав Венеціанській республіці і відрізнявся ліберальними поглядами через значне протистояння між аристократичним урядом Венеції і папським Римом. Дещо слабкими чинний період були тут і позиції єзуїтів. Андреас Везалій доклав зусиль для отримання дозволу на постачання на кафедру трупів страчених злочинців, що робилося і в інших державах. Налагоджене було і виробництво анатомічних препаратів, важливої галузі тогочасної медичної освіти. Але препарати були доступні досить обмеженому колу студентів і науковців. Спілкування з художниками і граверами, якими рясніли міста Італії, наштовхнуло Везалія на думку створити анатомічний атлас з гравюрами-малюнками, тривалішими, ніж анатомічні препарати. До того ж, Венеція була одним з друкарських центрів Італії і Західної Європи. Через рік після перебування Везалія в Падуї, за його сприяння в Венеції надрукували «Шість анатомічних таблиць». Це був перший анатомічний атлас, який підготували до видання Везалій та гравер Джованні да Калькар (Ян Стефан ван Калькар), нідерландець за походженням, що працював в Італії.
Нове видання в Базелі Редагувати
У період 1539–1542 років Везалій створив новий текст видання та двісті (200) оригінальних малюнків до нього. Анатомічні малюнки перевели на дерев'яні блоки-матриці і довгим шляхом (Падуя — Венеція — Базель) доправили в друкарню швейцарця Опоріна. Аби сприяти виданню, 1543 року до Базелю прибув і сам Везалій. Перебування в Базелі використав також для популяризації власних анатомічних досліджень і провів декілька публічних розтинів. Створив він і кістяк людини, який подарував Базельському університету.
Бажання карати, а не допомагати Редагувати
Дослідження з анатомії Везалія були вперше надруковані з урахуванням реальних досліджень і розтинів людського тіла. Висновки науковця легко підтверджувалися новими розтинами і новими дослідженнями, але руйнували авторитет Галена і католицької церкви, що його підтримувала. Твір Везалія став явищем в середовищі науковців і богословів, викликав як підтримку, так і осуд та заздрість. Проти науковця, що випередив образливих університетських професорів, виступив і паризький анатом, професор Сільвій. У полемічному пафосі Сільвій написав 1551 року памфлет, в якому образливо назвав Везалія — «божевільним дурником, що власним зловонням отруює повітря в Європі». На прохання до Сільвія висловитись щодо видання, той відповів лайками і вимогою публічного каяття Везалія за зазіхання на авторитет Галена та вказівки на помилки останнього. Везалій викликав Сільвія на своєрідну анатомічну «дуель» біля столу для аутопсій. Він писав Сільвію:
| Мені нема чого зрікатися. Я не навчився брехати (в досідженнях). Ніхто більш мене не поціновує так високо те, що є корисного у Галена, але коли той помиляється, я лише виправляю помилки. Я вимагаю зстрічі з Сільвієм біля трупа, аби він переконався, на якому боці - правда. |
Злий критичний відгук прийшов і з Риму від анатома Євстахія. Аби довести власну наукову правду, Везалій удався до публічних анатомічних розтинів в університетах Болоньї, Пізі, Падуї, де виявилися його здібності полеміста. Суспільство розкололося на прихильників і супротивників висновків науковця. Але супротивники розпочали кампанію і проти самого Везалія, що діяльно підтримала католицька церква.
Повернення до Брюсселя Редагувати
Спротив зайшов настільки далеко, що примусив Везалія покинути Італію, відійти від анатомічних досліджень і повернутися до Брюсселя. В провінційному на той час Брюсселі проводити анатомічні дослідження можливості не було. З гіркотою ізгоя він писав :
| Щодо мене, то я відчуваю, що вимоги нашого мистецтва почалися на тій арені, від якої мене як особу молоду - відштовхнули в медичну практику, до воєн та постійних переїздів... Якщо я колись наново отримаю дозвіл на анатомічні дослідження, право на які тут ( в Брюсселі ) відсутні повністю, бо я не можу дістатись і черепа, я зроблю спробу дослідити всю побудову людського тіла і цілком передивитися висновки моєї книги . |
Смерть через примусове паломництво Редагувати
Везалій болісно переживав відрив від університетської діяльності і прав брати участь в нових наукових дослідженнях. Він виборов дозвіл на повернення в Італію з Брюсселя. Але прихований, та досить могутній спротив католицької церкви не припинявся. Від сміливого науковця-католика вимагають паломництва до святої землі, аби він спокутував власні гріхи за зазіхання на авторитет Галена і монопольний авторитет католицизму в цих питаннях.
Везалія примусили створити небезпечне паломництво в Палестину, як доказ власної відданості католицькій церкві. Подорож Середземним морем 1564 року закінчилась для науковця трагічно. Вітрильник було пошкоджено в шторм, паломник опинився на острові Занте, де хворий і покинутий, помер у жовтні 1564 року.
Трагічні долі науковців в добу Контрреформації Редагувати
- Шарль Естьєн (1504—1564), здібний французький анатом, що працював разом з професором Сільвієм, на честь якого отримав назву один з розділів мозку людини. Естьєн — автор надрукованого трактату «Розтини частин людського тіла» 1545 року, що конкурувала з іншими анатомічними трактатами доби, включаючи і твори самого Везалія. Шарль Естьєн був французьким протестантом (гугенотом), під час гонінь з боку французьких католиків був заарештований і помер у в'язниці.
- Мігель Сервет (1511—1553), лікар, астролог, богослов і науковець, іспанець за походженням. Покинув Іспанію, під чужим іменем мешкав у Франції, де мав лікарську практику, займався астрологією, богослов'ям. Мав листування з ідеологом протестантом Кальвіном. Розбіжності в релігійних поглядах Міґеля Сервета і Кальвіна привели до ворожості і Кальвін публічно засудив Сервета як ворога християнства взагалі. Твори Сервета визнали єретичними, його арештувала інквізиція, але в'язню пощастило втекти. Зниклого арештанта все одно засудили до смерті. Сервет таємно покинув Францію і перебрався в Женеву, де його впізнали, арештували наново і живим спалили на вогнищі. Протестантизм відтепер в протистоянні з агресивним католицизмом набув тієї ж агресивності і здатності винищувати власних супротивників.
- Галілео Галілей (1564—1542) — осуд праць, арешт в Римі, суд інквізиції. І лише патронаж з боку герцогів Медичі та слава науковця стали перешкодою до його страти.
Див. також Редагувати
- Північне Відродження
- Контрреформація
- Падуанський університет
- Агресія
- Паломництво
- 2642 Везалій — астероїд, який назвали на честь науковця.
Джерела Редагувати
- Богоявленский Н. А. К переводу на русский язык анатомического трактата Андрея Везалия // «Клиническая медицина», 1959. Т. 9.(рос.)
- Жданов Д. А., Фомичева Т. Д. Андрей Везалий и его живописный портрет в Эрмитаже // «Архив анатомии, гистологии и эмбриологии». Т.2, 1964.(рос.)
- Терновский В. Н. Андрей Везалий М.: «Наука», 1965.- 256 с.(рос.)
- Т. С. Сорокина, История медицины, 2-е издание, переработанное и дополненное, Москва, 1994(рос.)
Посилання Редагувати
- Везалій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.