Гідроло́гія суходо́лу (рос. гидрология суши (гидрология поверхностных вод суши); англ. land hydrology (land surface water hydrology); нім. Hydrologie f des Festlandes n) — наука про природні води на поверхні суходолу (річки, озера, болота, ґрунтові води, водосховища, канали).
Методологія та об'єки вивчення Редагувати
Належать, з одного боку, до географічних наук, а з іншого — до геофізичних. Як географічна наука гідрологія суходолу вивчає окремі водні об'єкти, льодовики, сніговий покрив, як геофізична — фізичні процеси, що протікають у водних об'єктах:
- теплові (випаровування, конденсація, сніготоплення, льодоутворення тощо),
- гідродинамічні (вітрові течії, хвилювання, руслові потоки тощо),
- ерозійні (розмивання, перенесення та відкладання наносів, руслові деформації тощо).
Найважливішим об'єктом вивчення гідрології суходолу є річки. При цьому, основна увага звертається на дослідження гідрологічного режиму та водності річок. Поряд із замкнутим процесом материкового водообігу гідрологія суходолу вивчає такі процеси, як стікання наносів, які є частинками ґрунтів, порід та органічних речовин, стікання хімічних речовин (розчинені у воді і завислі хімічні речовини), розмивання та намивання русла річок тощо. Розділ гідрології суходолу, що вивчає озера, виділився в окрему науку — лімнологію (озерознавство).
Синонім — гідрологія поверхневих вод суші.
Розділи гідрології суші Редагувати
- гідрометрія,
- гідрографія,
- інженерна гідрологія (гідрологічні розрахунки),
- гідрологічні прогнози[d],
- гідрофізика,
- гідрохімія.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Загальна гідрологія / За ред. В. К. Хільчевського і О. Г. Ободовського — 2-ге вид., доповнене. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с. - ISBN 978-966-439-016-0
| Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |