Кругообіг води або колообіг води — безперервний замкнутий процес переміщення води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.
Загальна характеристика Редагувати
Три чверті поверхні земної кулі вкриті водою. Водну оболонку землі називають гідросферою. Більшу її частину становить солона вода морів і океанів, а меншу — прісна вода озер, річок, льодовиків, підземних вод та водяної пари. Вся вода гідросфери у широкому розумінні є водними ресурсами земної кулі.
Колообіг води складається з кількох ланок: випаровування води, перенесення водяної пари повітряними потоками, конденсація в атмосфері та утворення хмар, випадання опадів, поверхневе та підземне стікання вод суходолу в океани та моря.
Види Редагувати
Вирізняють такі види кругообігу води (вологообігу) в природі:
- Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді поверхневого та підземного стоку з суходолу. Під час цього процесу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.
- Малий, або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, конденсується в атмосфері та випадає у вигляді опадів знову в океан.
- Внутрішньоконтинентальний кругообіг — вода, що випарувалася над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.
В цілому, такі процеси кругообігу води в природі — лише спрощені схеми. На ділі все набагато складніше. Так, частина води витрачається на гідратацію гірських порід і на довгий час виключається з кругообігу. Певна кількість вологи, навпаки, виходить з глибоких земних надр на поверхню і поповнює водні маси. Не вся вода, що стікає по земній поверхні досягає океанів і морів — пов'язано це з тим, що суша ділиться на дві частини: стічні області — річковий стік досягає океанів і морів; безстічні області — ізольовані від стікання в океан, води їх річок або надходять у безстічні озера, або витрачаються на випаровування. Частка від загальної площі земної кулі: Світовий океан — 71 %; стічні області — 23 %; безстічні області — 6 %.
| Світовий водний баланс | |||
|---|---|---|---|
| Поверхня | Площа, млн км² | Елементи водного балансу | Кількість, тис. км³ |
| Земна куля | 510 | опади / випаровування | 577 / 577 |
| Світовий океан | 361 | опади / випаровування / приплив | 458 / 505 / 47 |
| Суходіл | 149 | опади / випаровування / стік | 119 / 72 / 47 |
| Стічні області | 119 | опади / випаровування / стік | 110 / 63 / 47 |
| Безстічні області | 30 | опади / випаровування | 9 / 9 |
Тривалість оновлення маси води у різних об'єктах Редагувати
Тривалість оновлення маси води у різних об'єктах надзвичайно різноманітна. Вона змінюється від кількох годин (у живих організмах) до кількох тисячоліть. Запаси ґрунтової вологи мають приблизно річний період оновлення. Атмосферна волога, що утворюється при випаровуванні води з океанів, морів та суходолу й існує у вигляді хмар, оновлюється в середньому через 8 днів. Вода у річках оновлюється протягом 16 днів.
| Тривалість оновлення маси води | |
|---|---|
| Об'єкт | Тривалість |
| Полярні льодовики, постійний сніговий покрив, підземні льоди | Близько 10 000 років |
| Світовий океан | 2500 років |
| Гірські льодовики | 1600 років |
| Підземні води (глибокі) | 1400 років |
| Озера у середньому | 17 років |
| Болота | 5 років |
| Волога в ґрунті | 1 рік |
| Вода в річищах | 16 днів |
| Вода в атмосфері | 8 днів |
| Біологічна вода (в живих організмах) | Кілька годин |
Води, що входять до складу живих організмів, оновлюються протягом декількох годин. Це найактивніша форма водообміну.
Період оновлення запасів води в гірських льодовиках становить близько 1 600 років, у льодовиках полярних країн значно більше — близько 10 000 років.
Повне поновлення вод Світового океану відбудеться приблизно через 2 500 років.
Література Редагувати
- Загальна гідрологія [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського і О. Г. Ободовського — 2-ге вид., доповнене. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с. — ISBN 978-966-439-016-0
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2019.
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кругообіг води |
- Кругообіг води // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 114.
| Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |