www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паводок Па водок значне підвищення водності річки в межах річного циклу що виникає нерегулярно утворюється під час сильн

Паводок

Па́водок — значне підвищення водності річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно; утворюється під час сильних дощів чи під час відлиги. На відміну від повеней, паводки виникають нерегулярно. Значний паводок може спричинити повінь.

Паводок на річці Вігор

Система каналів водовідведення Редагувати

Канали водовідведення можуть переправляти воду з однієї річки до іншої, у пониження земної поверхні чи в море, або вона може бути повернена до русла тієї ж річки на деякій відстані нижче по течії. Відведення паводкових вод з однієї річки до іншої потребує таких гідрологічних досліджень:

  • визначення гідрографів паводкового стоку для обох річок;
  • виділення на гідрографі частини стоку, яку планують відводити;
  • розрахунок трансформації відведеного стоку в каналі відведення;
  • накладання відведеного стоку на паводки, які можуть формуватися у річці-приймачі;
  • оцінка повторюваності паводків за нових умов на нижніх ділянках обох річок.

Накопичення поверхневих дренажних вод через незадовільний стан природних або штучних дренажних систем призводить до поводей у районах із помірним нахилом поверхні землі. У таких випадках ефективного регулювання паводків можна досягти за рахунок збільшення потужності наявних дренажних каналів або шляхом створення додаткових каналів для прискореного стоку паводкових вод. Перетворення русла зазвичай спрямоване на збільшення його пропускної здатності за рахунок поглиблення та розширення, випрямлення меандр і скорочення довжини русла, а також розчищування й можливого спрямлення з метою зниження опору руху води. Результатом цих заходів стає збільшення швидкості потоку й зниження рівня води, а також пониження паводку в межах перетвореної ділянки. У свою чергу це збільшує розміри пікових паводків на розташованій нижче ділянці. Протилежних ефектів можна досягти за рахунок зниження пропускної здатності русла різними регулювальними спорудами, які, перешкоджаючи течії, сприяють збільшенню паводків на верхніх ділянках і їхньому зниженню на розташованих нижче ділянках.

Побудова моделей транспортування рідин по системах протяжних каналів із відчиненим руслом, а також по малих і середніх річках. У першому наближенні можна умовно вважати, що по каналах рухається в'язка ньютонівська ізотропна нестиснена однокомпонентна або багатокомпонентна рідина з заданими фізичними властивостями. Рівняння Сен-Ванана (рівняння мілкої води), які описують невстановлену безнапірну повільно змінювану течію нестисненої однокомпонентної хімічно інертної рідини по ділянках довгих каналів із відкритим руслом, мають такий вигляд:

де  — коефіцієнт шорохуватості. Поверхню русла каналу (річки) й вільну поверхню рідини описують залежностями та , відповідно. Запис позначає залежність площини поперечного перетину від рельєфу русла каналу (річки) й вільної поверхні.

Якщо досліджуване середовище є гомогенною однорідною сумішшю основної несучої рідини та рідких домішок, то система рівнянь, яка описує рух однокомпонентної нестисненої рідини зазнає деяких змін, і її необхідно доповнити рівняннями для визначення концентрацій компонент суміші. Локальна відносна масова концентрація -тої компоненти визначається як

де  — локальна (у точці) щільність суміші;  — локальна приведена щільність -тої компоненти суміші (маса -тої компоненти в одиниці об'єму суміші);  — кількість компонент суміші. Сума концентрацій усіх компонент дорівнює одиниці, тому концентрація компоненти із номером визначають як

Оскільки рідина нестиснена, то рівняння для визначення відносних масових концентрацій для будь-яких компонент суміші буде мати такий вигляд:

Для довільного об'єму суцільного середовища , обмеженого замкненою поверхнею , закони збереження маси та кількості руху мають такий вигляд:

де  — щільність рідини,  — час,  — швидкість рідини,  — проєкція на одиничну зовнішню нормаль до елемента поверхні  — тиск рідини,  — напруга, зумовлена дією сил в'язкого тертя на ділянці із зовнішньою нормаллю ( — тензор в'язких напруг),  — питома масова сила. Параметри з дашком визначають відповідні гідромеханічні величини у кожній точці досліджуваного об'єму рідини. Разом ці рівняння описують невстановлену течію нестисненої багатокомпонентної рідини по нерозгалуженому каналові з відкритим руслом.

Побудову моделі течії рідини через сполучення каналів можна проводити за аналогією з побудовою моделі транспортування газової суміші через сполучення трубопроводів, вперше запропонованою С. Н. Пряловим.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Руководство по гидрологической практике. Том II. Управление водными ресурсами и практика применения гидрологических методов. Всемирная Метеорологическая Организация, 2009. ISBN ISBN 978-92-63-40168-7. 
  2. В.Е.Селезнев, В.В.Алешин, С.Н.Прялов - Математическое моделирование трубопроводных сетей и систем каналов. Методы, модели и алгоритмы. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pa vodok znachne pidvishennya vodnosti richki v mezhah richnogo ciklu sho vinikaye neregulyarno utvoryuyetsya pid chas silnih doshiv chi pid chas vidligi Na vidminu vid povenej pavodki vinikayut neregulyarno Znachnij pavodok mozhe sprichiniti povin Pavodok na richci Vigor Zmist 1 Sistema kanaliv vodovidvedennya 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaSistema kanaliv vodovidvedennya RedaguvatiKanali vodovidvedennya mozhut perepravlyati vodu z odniyeyi richki do inshoyi u ponizhennya zemnoyi poverhni chi v more abo vona mozhe buti povernena do rusla tiyeyi zh richki na deyakij vidstani nizhche po techiyi Vidvedennya pavodkovih vod z odniyeyi richki do inshoyi potrebuye takih gidrologichnih doslidzhen viznachennya gidrografiv pavodkovogo stoku dlya oboh richok vidilennya na gidrografi chastini stoku yaku planuyut vidvoditi rozrahunok transformaciyi vidvedenogo stoku v kanali vidvedennya nakladannya vidvedenogo stoku na pavodki yaki mozhut formuvatisya u richci prijmachi ocinka povtoryuvanosti pavodkiv za novih umov na nizhnih dilyankah oboh richok Nakopichennya poverhnevih drenazhnih vod cherez nezadovilnij stan prirodnih abo shtuchnih drenazhnih sistem prizvodit do povodej u rajonah iz pomirnim nahilom poverhni zemli U takih vipadkah efektivnogo regulyuvannya pavodkiv mozhna dosyagti za rahunok zbilshennya potuzhnosti nayavnih drenazhnih kanaliv abo shlyahom stvorennya dodatkovih kanaliv dlya priskorenogo stoku pavodkovih vod Peretvorennya rusla zazvichaj spryamovane na zbilshennya jogo propusknoyi zdatnosti za rahunok pogliblennya ta rozshirennya vipryamlennya meandr i skorochennya dovzhini rusla a takozh rozchishuvannya j mozhlivogo spryamlennya z metoyu znizhennya oporu ruhu vodi Rezultatom cih zahodiv staye zbilshennya shvidkosti potoku j znizhennya rivnya vodi a takozh ponizhennya pavodku v mezhah peretvorenoyi dilyanki U svoyu chergu ce zbilshuye rozmiri pikovih pavodkiv na roztashovanij nizhche dilyanci Protilezhnih efektiv mozhna dosyagti za rahunok znizhennya propusknoyi zdatnosti rusla riznimi regulyuvalnimi sporudami yaki pereshkodzhayuchi techiyi spriyayut zbilshennyu pavodkiv na verhnih dilyankah i yihnomu znizhennyu na roztashovanih nizhche dilyankah 1 Pobudova modelej transportuvannya ridin po sistemah protyazhnih kanaliv iz vidchinenim ruslom a takozh po malih i serednih richkah U pershomu nablizhenni mozhna umovno vvazhati sho po kanalah ruhayetsya v yazka nyutonivska izotropna nestisnena odnokomponentna abo bagatokomponentna ridina z zadanimi fizichnimi vlastivostyami Rivnyannya Sen Vanana rivnyannya milkoyi vodi yaki opisuyut nevstanovlenu beznapirnu povilno zminyuvanu techiyu nestisnenoyi odnokomponentnoyi himichno inertnoyi ridini po dilyankah dovgih kanaliv iz vidkritim ruslom mayut takij viglyad f t w f x 0 displaystyle frac partial f partial t frac partial w cdot f partial x 0 nbsp w f t w w f x g f H x w w C 2 r displaystyle frac partial w cdot f partial t frac partial w w cdot f partial x g cdot f cdot frac partial H partial x frac w cdot w C 2 cdot r nbsp f f B H displaystyle f f B H nbsp C C r n shor displaystyle C C r n text shor nbsp r f B H x B H displaystyle r f B H chi B H nbsp de n shor displaystyle n text shor nbsp koeficiyent shorohuvatosti Poverhnyu rusla kanalu richki j vilnu poverhnyu ridini opisuyut zalezhnostyami z B x y displaystyle z B x y nbsp ta z H x t displaystyle z H x t nbsp vidpovidno Zapis f f B H displaystyle f f B H nbsp poznachaye zalezhnist ploshini poperechnogo peretinu vid relyefu rusla kanalu richki j vilnoyi poverhni Yaksho doslidzhuvane seredovishe ye gomogennoyu odnoridnoyu sumishshyu osnovnoyi nesuchoyi ridini ta ridkih domishok to sistema rivnyan yaka opisuye ruh odnokomponentnoyi nestisnenoyi ridini zaznaye deyakih zmin i yiyi neobhidno dopovniti rivnyannyami dlya viznachennya koncentracij komponent sumishi Lokalna vidnosna masova koncentraciya m displaystyle m nbsp toyi komponenti viznachayetsya yakY r m r m 1 N S displaystyle hat Y hat rho m hat rho quad m overline 1 N S nbsp de r displaystyle hat rho nbsp lokalna u tochci shilnist sumishi r m displaystyle hat rho m nbsp lokalna privedena shilnist m displaystyle m nbsp toyi komponenti sumishi masa m displaystyle m nbsp toyi komponenti v odinici ob yemu sumishi N S displaystyle N S nbsp kilkist komponent sumishi Suma koncentracij usih komponent dorivnyuye odinici tomu koncentraciya komponenti iz nomerom N S displaystyle N S nbsp viznachayut yakY N S 1 m 1 N S 1 Y m displaystyle hat Y N S 1 sum m 1 N S 1 hat Y m nbsp Oskilki ridina nestisnena to rivnyannya dlya viznachennya vidnosnih masovih koncentracij dlya bud yakih N S 1 displaystyle N S 1 nbsp komponent sumishi bude mati takij viglyad V Y m t d V S Y m v n d S S D m Y m n d S 0 m 1 N S 1 Y N S 1 m 1 N S 1 Y m displaystyle underset V int int int frac partial hat Y m partial t dV underset S int int hat Y m cdot v n dS underset S int int hat D m cdot frac partial hat Y m partial n dS 0 quad quad m overline 1 N S 1 quad hat Y N S 1 sum m 1 N S 1 hat Y m nbsp Dlya dovilnogo ob yemu sucilnogo seredovisha V displaystyle V nbsp obmezhenogo zamknenoyu poverhneyu S displaystyle S nbsp zakoni zberezhennya masi ta kilkosti ruhu mayut takij viglyad V r t d V S r y n d S 0 displaystyle underset V int int int frac partial hat rho partial t dV underset S int int hat rho cdot upsilon n dS 0 nbsp V r v t d V S r v y n d S V p n d S S t d S V r F d V displaystyle underset V int int int frac partial hat rho cdot vec v partial t dV underset S int int hat rho cdot vec v cdot upsilon n dS underset V int int hat p cdot vec n dS underset S int int vec tau dS underset V int int int hat rho cdot vec textbf F dV nbsp de r displaystyle hat rho nbsp shilnist ridini t displaystyle t nbsp chas v displaystyle vec v nbsp shvidkist ridini y n v n displaystyle upsilon n vec v cdot vec n nbsp proyekciya v displaystyle vec v nbsp na odinichnu zovnishnyu normal n displaystyle vec n nbsp do elementa poverhni d S displaystyle dS nbsp p displaystyle hat p nbsp tisk ridini t t n displaystyle hat tau tau cdot vec n nbsp napruga zumovlena diyeyu sil v yazkogo tertya na dilyanci iz zovnishnoyu normallyu n displaystyle vec n nbsp t displaystyle tau nbsp tenzor v yazkih naprug F displaystyle vec textbf F nbsp pitoma masova sila Parametri z dashkom viznachayut vidpovidni gidromehanichni velichini u kozhnij tochci doslidzhuvanogo ob yemu ridini Razom ci rivnyannya opisuyut nevstanovlenu techiyu nestisnenoyi bagatokomponentnoyi ridini po nerozgaluzhenomu kanalovi z vidkritim ruslom Pobudovu modeli techiyi ridini cherez spoluchennya kanaliv mozhna provoditi za analogiyeyu z pobudovoyu modeli transportuvannya gazovoyi sumishi cherez spoluchennya truboprovodiv vpershe zaproponovanoyu S N Pryalovim 2 Div takozh RedaguvatiPovin Povid Vesnyane vodopillya SufoziyaPrimitki Redaguvati Rukovodstvo po gidrologicheskoj praktike Tom II Upravlenie vodnymi resursami i praktika primeneniya gidrologicheskih metodov Vsemirnaya Meteorologicheskaya Organizaciya 2009 ISBN ISBN 978 92 63 40168 7 V E Seleznev V V Aleshin S N Pryalov Matematicheskoe modelirovanie truboprovodnyh setej i sistem kanalov Metody modeli i algoritmy Dzherela RedaguvatiGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Posilannya RedaguvatiPavodok Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 143 ISBN 978 966 7407 83 4 Zvidki berutsya poveni j pavodki video Tokar ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pavodok amp oldid 36390290