Температу́ра (то́чка) кипі́ння і конденса́ції ( англ. boiling point; нім. Siedetemperatur f) — температура, при якій пружність насиченої пари дорівнює зовнішньому тискові; при досягненні цієї температури рідина починає кипіти. Температура кипіння відповідає температурі насиченої пари над плоскою поверхнею рідини, що кипить, бо сама рідина завжди дещо перегріта відносно температури кипіння.
Лінії:
Сині — ізотерми за температури нижчої від критичної. Зелені ділянки на них — метастабільні стани.
Червона — критична ізотерма.
Блакитні — надкритичні ізотерми.
Точки:
Точка F — точка кипіння.
Точка K — критична точка.
Точка G — точка роси.
Ділянки:
Ділянка, що лежить лівіше від точки F — нормальна рідина.
Пряма FG — рівновага рідкої і газоподібної фази.
Ділянка FA — перегріта рідина.
Ділянка F′A — розтягнена рідина (p<0)
Ділянка AC — аналітичне продовження ізотерми, фізично неможливий стан.
Ділянка CG — пересичена (переохолоджена) пара.
Ділянка, що лежить правіше від точки G — нормальний газ (перегріта пара).
Примітка: Площі фігур FAB і GCB однакові.
Відповідно до рівняння Клапейрона-Клаузіуса з ростом тиску температура кипіння збільшується, а зі зменшенням тиску температура кипіння відповідно зменшується:
,
де — температура кипіння при атмосферному тиску, K,
— питома теплота випаровування, Дж/кг,
— молярна маса, кг/моль,
— універсальна газова стала.
Граничною температурою кипіння є критична температура речовини, коли температура, при якій густина і тиск насиченої пари стають максимальними, а густина рідини, що перебуває у динамічній рівновазі з парою, стає мінімальною.
Температура кипіння при атмосферному тиску наводиться зазвичай, як одна з основних фізичних властивостей хімічно чистої речовини.
Температура кипіння води залежно від тиску:
| Тиск (атм) | Темп. °C | Тиск (атм) | Темп. °C |
|---|---|---|---|
| 0.01 | 6.698 | 1.5 | 110.79 |
| 0.02 | 17.20 | 2.0 | 119.62 |
| 0.04 | 28.64 | 2.5 | 126.79 |
| 0.1 | 45.45 | 3.0 | 132.88 |
| 0.2 | 59.67 | 4.0 | 142.92 |
| 0.3 | 68.68 | 5.0 | 151.11 |
| 0.4 | 75.42 | 6.0 | 158.08 |
| 0.5 | 80.86 | 7.0 | 164.17 |
| 0.6 | 85.45 | 8.0 | 169.61 |
| 0.7 | 89.45 | 9.0 | 174.53 |
| 0.8 | 92.99 | 10.0 | 179.04 |
| 0.9 | 96.18 | 20.0 | 211.38 |
| 1.0 | 99.09 | 25.0 | 222.90 |
| 1.033 | 100.0 | 50.0 | 262.70 |
| 100.0 | 309.53 |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедев А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Переклад з 8-го переробл. і випр. вид. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
- Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підручн. для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. — К. : Техніка, 2001. — 320 с. — ISBN 966-575-103-4.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.